Сообщения с тегами ‘Юрий Колобов’

Суд зняв арешт з 200 мільйонів матері екс-міністра Колобова

 

 

Суд скасував арешт коштів матері екс-міністра фінансів Юрія Колобова, якого раніше підозрювали у заволодінні державними коштами.

Про це йдеться в ухвалі Печерського райсуду Києва від 26 березня 2018 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Відповідною ухвалою суд задовольнив клопотання захисту матері екс-міністра, Варвари Шульц.

«Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 січня 2015 року… на грошові кошти», – йдеться в рішенні.

Суддя скасував арешт, так як він був накладений у справі Колобова,  яка наразі вже закрита.

Таким чином, арешт був знятий з семи рахунків Варвари Шульц, відкритих у збанкрутілому «Фідобанку».

У попередніх рішеннях йшлось про загальну суму на рахунках у 159 271 гривень, 7 969 145,5 доларів та 34 євро. За нинішнім курсом це понад 200 мільйонів гривень.

За клопотанням ГПУ суд заарештував ці кошти 30 січня 2015 року.

Правоохоронці тоді заявляли, що Колобов з метою приховування грошових коштів, отриманих шляхом зловживання службовим становищем, розмістив їх на рахунках, відкритих на ім’я своєї матері Варвари Шульц.

Крім того, 29 березня до суду звернулось ТОВ «УД», майно якого теж було заарештовано у справі Колобова. Компанія, власницею якої є Варвара Шульц, просила скасувати арешт, але суд клопотання не задовольнив.

Як відомо, Колобов був підозрюваним у справі про розтрату 220 млн грн, виділених на побудову телекомунікаційної мережі спеціального призначення. Слідство стверджувало, що він діяв разом із екс-президентом Віктором Януковичем та екс-прем’єром Миколою Азаровим.

Колобов був затриманий в Іспанії на початку березня 2015 року.

Наприкінці квітня Україна подала запит про його екстрадицію. Однак суд в Іспанії відмовив в екстрадиції Колобова в Україну.

21 лютого 2018 року Колобова звільнили від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності.

У ГПУ на це заявили, що прокуратура інколи повинна приймати непопулярні рішення.

При цьому в прокуратурі «Українській правді» спочатку повідомили, що Колобов дав викривальні показання, але потім спростували це.

Нацбанк Гонтаревой та податківці Білоуса зберігають корупційну схему Арбузова-Клименка-Хомутинніка. Відео

Poroh-rzveli1В Україні продовжує діяти схема, яка приносить двом компаніям з орбіти «Сім’ї» щонайменше 80 млн гривень щорічно.

Про це йдеться у сюжеті телепрограми «Наші Гроші».

Дві приватні фірми — «УкрКарт» та «Інтерплат» — отримують гроші за послуги зі збору та передачі даних від касових апаратів у магазинах до Державної фіскальної служби. Вони щодня збирають близько 1 грн з кожного із 221 тисячі апаратів України.

Гроші за послуги з транспортування даних податківцям вимиваються і з приватного бізнесу, і з держпідприємств.

Зокрема, ДП «Укрпошта» має один з найбільших парків касових апаратів — 19 тис. одиниць.

«За кожен касовий апарат ми зобов’язані платити 35 грн. за еквайринг на місяць», — констатує Роман Стасів, перший заступник гендиректора ДП «Укрпошта».

Які саме функції виконують інформаційні еквайри учасники ринку пояснити не можуть. Виробники та власники касової техніки запевняють, що для передачі звітності з касових апаратів до податкової посередники не потрібні.

З технічної точки зору для цього потрібно в модемі касового апарату прописати IP-адресу серверу Державної фіскальної служби замість IP-адреси серверу інформаційного еквайра.

«Я це розглядаю як додаткове беззмістовне навантаження, — вважає Євген Рябченко, ІТ-директор „Рітейл Груп“. – Так, можна було напряму передавати інформацію на сервер податкової, без інформаційного еквайра. Однозначно можна».

Ці фірми отримали монополію під час так званої «касової реформи», яку провели голова НБУ Сергій Арбузов, голова Міндоходів Олександр Клименко та голова Мінфіну Юрій Колобов.

Неофіційно «Інтерплат» зараховують до сфери впливу колишніх очільників податкового відомства. Крім того, Іллю Сєрікова пов’язують з екс-регіоналом Віталієм Хомутинніком. «УкрКарт» зараховують до квоти екс-керівників НБУ.

Нинішні власники обох компаній приховані в офшорах. Керують двома обраними компаніями донецькі директори.

Так, з 2012 року «Інтерплатом» управляє виходець з Макіївки Володимир Ломачинський. «УкрКартом» керує донеччанин Олександр Пранов. Його мати Валентина Пранова раніше працювала в Управлінні Національного банку в Донецькій області.

Кабмін Яценюка не вніс і поки що не планує вносити жодних змін у законодавство, яке регулює роботу двох обраних фірм.

Нацбанк також вважає успішною систему зберігання і збору даних касових апаратів.

“Інформаційні еквайри взяли на себе значний обсяг консультаційно-роз’яснювальної роботи серед центрів сервісного обслуговування РРО.

Служби підтримки клієнтів інформаційних еквайрів забезпечують вирішення всіх питань, які виникають у спеціалістів центрів сервісного обслуговування РРО в режимі 24/7 без вихідних та святкових днів, при необхідності залучають до їх вирішення спеціалістів Нацбанку та Держфіскслужби.

«Інформаційні еквайри є необхідними учасниками системи зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій, оскільки виконують функції, які необхідні для функціонування системи, але не властиві органам державної влади», — зазначили в НБУ.

У Державні фіскальній службі, у свою чергу, зазначили, що не володіють інформацією щодо зв’язків фірм-еквайрів та колишніх керівників зазначених органів влади.

Як з’ясували «Наші гроші», відмовлятися від посередників у НБУ та ДФС не планують. Натомість Нацбанк вирішив відкрити ринок для інших компаній. Незабаром статус інформаційного еквайра готуються отримати ще вісім фірм.

НБУ та податкова зберігають схему \”доїння бізнесу\”, вигадану Арбузовим та Клименко (2014.09.07)

Янукович выгнал из Нафтогаза коррумпированных людей Фирташа

Firtash8Кабмин сменил состав наблюдательного совета НАК «Нафтогаз Украины», соответствующее распоряжение N615-р от 1 августа, было обнарордовано 27 августа 2013 года. По мнению экспертов кадровая ротация в наблюдательном совете газового монополиста заключается в замене людей олигарха Дмитрия Фирташа на ставленников так называемой президентской Семьи.

Как пишет КоммерсантЪ-Украина в публикации «Кабмин сменил точку наблюдения», глава правления альянса «Новая энергия Украины» Валерий Боровик обращает внимание на то, что ряд чиновников находятся в прямом подчинении министров — друзей сына президента Януковича. Так, по словам эксперта, Андрей Игнатов находится в прямом подчинении нынешнего главы Миндоходов Александра Клименко, а Сергей Мельниченко подчиняется главе Минфина Юрию Колобову.

“Эдуард Ставицкий, Александр Клименко и Юрий Колобов сегодня представляют одну команду. Все они дружественны сыну президента Александру Януковичу и первому вице-премьеру Сергею Арбузову и потому, скорее всего, будут действовать сообща, координируя свою позицию. Это и было, вероятно, главной причиной смены существующего набсовета«,— считает Валерий Боровик.

При этом, из состава набсовета выведены 11 человек, большинство из которых были назначены по инициативе главы администрации президента Сергея Левочкина и Юрия Бойко в бытность последнего главой Минэнерго. Оба они являются деловыми партнерами олигарха Дмитрия Фирташа.

Напомним, согласно вышеупомянутого распоряжения правительства, главой набсовета «Нафтогаза» вместо Владимира Макухи назначен заместитель министра энергетики и угольной промышленности Андрей Бондаренко (муж нардепа от Партии регионов Елены Бондаренко, — ред.).

На должность заместителя главы набсовета «Нафтогаза» назначен директор департамента организационного обеспечения деятельности министра и документальной работы Министерства энергетики и угольной промышленности Александр Щукин.

Членами набсовета назначены директор департамента обеспечения работы Министерства экономического развития и торговли Александр Атрощенко, замминистра регионального развития строительства и ЖКХ Андрей Белоусов, первый замглавы Фонда государственного имущества Евгений Иванов, замминистра доходов и сборов Андрей Игнатов, директор юридического департамента Минэнергоугля Олег Миргородский, директор юридического департамента Министерства экономического развития и торговли Алексей Перевезенцев, замминистра экологии и природных ресурсов Александр Сушко и директор департамента гражданского, финансового законодательства и законодательства по вопросам земельных отношений Министерства юстиции Елена Ференс.

Свой пост в наблюдательном совете удалось сохранить лишь директору департамента финансов производственной сферы и имущественных отношений Министерства финансов Сергею Мельниченко.

Из состава набсовета «Нафтогаза» выведены Владимир Макуха, Константин Бородин, Марина Гайдай, Инна Емельянова, Роман Жуковский, Сергей Зимин, Евгений Иванов, Виктор Майко, Олег Матвеев, Сергей Савчук, Александр Сухомлин и Олег Терлецкий.

По мнению экспертов, нынешний состав набсовета вряд ли способен оказать значительное содействие в вопросе реформы компании. Для этих целей туда скорее надо было вводить представителей международных консалтинговых компаний и газовых экспертов, считает президент киевского международного энергетического клуба Q-club Александр Тодийчук.

Клан Януковичей: «констянтинівські», Арбузов, Борулько, Шепелев, «конверти», трупи…

Спадкоємець Віктора Януковича нинішній царевич Олександр по-молодості досить легковажно ставився до життя. Коли його батько писав в біографії, що його син працює стоматологом, той насправді під кайфом спалював двигуни дорогим новеньким яхтам.

Зокрема, коли автор в Балаклаві в 2006-тому цікавилася кому належить яхта «Центуріон», один капітан переконував, що сину Януковича. «Якому з двох?», -спитала автор. «Тому, що наркоман», – відповів чоловік.

Яхта виявилася власністю старшого сина Федоровича і була оформлена на сімейне підприємство «Веспром». Отже в 2006 році Олександру Януковичу було не до бізнесу. На це автору тоді ж скаржився його брат нардеп Віктор Янукович: «Саша плаває на яхті. Я не можу собі цього дозволити у мене справи». Щоправда і молодший син лідера виявився без хисту до підприємництва, а бізнесові справи татка хтось мусив «оформлювати». І так вийшло, що з кожним роком все більше відповідальності лягало на плечі молодого керівника сімейного «Укрбізнесбанку» Сергія Арбузова.

Фактично це він, ще за першого прем’єрства Януковича, сформував команду людей, яка нині від імені царевича Олександра сидить на фінансових потоках країни, а також контролює всі силові структури.

І можна звернути увагу, що чимало з цих персон родом з Констянтинівки. Адже, саме в цьому невеликому місті Донбасу Арбузов почав свою кар’єру банкіра керівником місцевої філії «Приватбанку». Там Сергій Арбузов став «приростати» людьми, яких пізніше потягнув з собою до Януковича.

Отож в українському політикумі в середовищі «донецьких» в групі «сімейних» можна виділити цілу підгрупу «костянтинівських».

 

Це місце роботи Арбузова в Костянтинівці

 

Констянтинівські

 

Наприклад, Податкову міста Києва нині очолює Ірина Носачова. Вона працювала бухгалтером костянтинівського відділення «Приватбанку», коли його очолював Арбузов.

Костянтинівський Павло Зінов, нині працює в дуже «хлібному» місці – керує матеріальним забезпеченням МВС, тобто під його керівництвом закуповуються патрульні автомобілі, водомети, кийки, та інше добро для міліції, при чому в інтернеті можна знати масу прикладів переплати за товари. І це свідчить зовсім не про те, що Зінов слабкий в бізнесі. Навпаки, саме з бізнесу він прийшов у міліцію. Колись Зінов мав спільні підприємства з Сергієм Арбузовим: ТОВ «Ваше право», ТОВ «Приват тур».

Керівником Зінова в МВС, тобто міністром, є костянтинівський Віталій Захарченко, який довгий час працював в керівництві міліції Костянтинівки. Щоправда, в той час, коли Арбузов приїхав в Константинівку Захарченко навпаки поїхав. Проте автора переконували, що ці двоє близько познайомилися, якраз в костянтинівський період життя Арбузова.

До речі, в роки, коли «Приватбанк» обкрадав багатих буратін Маріуполя (про це в першій частині) Захарченко очолював Державну службу по боротьбі з економічною злочинністю (з 2001 року), а в 2003-му працював першим заступником УВС Донецька.

Якщо говорити про відомих осіб з Костянтинівки варто згадати також Олександра Медведька, який керував прокуратурою цього міста в кінці дев’яностих, а також генпрокуратурою при двох останніх Президентах. Його не можна оминути, бо Сергій Арбузов добре знав його родича, чоловіка племінниці, молодого костянтинівського банкіра Павла Борулька.

Ще нещодавно Борулько носив титул «короля конвертації» в Україні. Ще раніше був банкіром Віктора Януковича. Разом з Едуардом Прутніком та своїм дядьком Віталієм Лобасом (заступником Януковича-губернатора та кажуть його особистим лікарем) він заснував «сімейний» банк «Донеччина», який пізніше був перейменований у відомий нам «УкрБізнесБанк» і, який в 2003 році очолив Сергій Арбузов.

А ще Борулько так само, як і Арбузов працював в костянтинівському відділені «Приватбанку». Щоправда до того, як туди було призначено Арбузова. Тому не дивно, що коли Арбузов облаштувався в Костянтинівці він близько зійшовся з Борульком. Зрештою, Костянтинівка маленьке місто: люди з одного кола там добре знають один одного. І що цікаво, деякий час Арбузов йшов в гору не лише по слідах Борулька, а буквально пересідаючи в його крісла.

Коли Віктор Янукович перший раз став прем’єром в його команді перебрався в Київ і керівник близького йому банку «Донеччина» Павло Борулько. Його було призначено заступником керівника «Ощадбанку», що курував казначейство державного банку, яке очолював Юрій Колобов – нині відомий, як «сімейний» міністр фінансів.

Після від’їзду Борулька з Донецька його кабінет в банку «Донеччина» зайняв – Сергій Арбузов. Він став керівником банку, який невдовзі було перейменовано в «УкрБізнесБанк». Так почалася його кар’єра в команді «сімейних».

А от приятель Арбузова Павло Борулько не зорієнтувався. Після поразки Януковича на виборах він продав свою долю акцій в банку-казначействі Януковичів і в наступні роки відірвався від «сімейних», хіба, що співпрацював у різних сумнівних схемах.

Нині його вільне плавання закінчилося білоруською в’язницею. Північний сусід України арештував Борулька за поданням нашої генпрокуратури, яка звинувачує «королів української конвертації» Павла Борулька та його бізнес-партнера Олександра Шепелева у привласнені коштів національних банків та вкладників загальною сумою 1 млрд. 300 млн. грн.

Ці двоє також проходили у справах замовних вбивств, зокрема керівника «Автокразбанка» в 2003 році та офіцера УБОЗу в 2006-тому. Що цікаво, виконавцями ліквідації банкіра були костянтинівські кримінальні елементи.

 

«УкрБізнесБанку» і вбивство офіцера УБОЗ Єрохіна

 

«УкрБізнесБанк», яким з 2003 року до 2009 року керував Сергій Арбузов в першу чергу виконував роль казначейства бізнес-імперії Януковича. В цьому банку зокрема були відкриті рахунки всіх підприємств, які працювали в інтересах родини Януковичів, зокрема відчужували та забудовували резиденцію Віктора Януковича «Міжгір’я».

В 2008 році в бізнес-імперію Януковичів прийшла працювати і мама Сергія Арбузова – Валентина. Разом з Олександром Януковичем вона заснувала ТОВ «Донснабтара». Це підприємство невдовзі стало засновником «Всеукраїнського банку розвитку». Нині власником 100% акцій цього банку є старший син Януковича, а Валентина Арбузова очолює правління «ВБР».

«Укрбізнесбанк», яким керував Арбузов до Президенства Януковича був крихітним кишеньковим банком. Його першим завданням, було втаємничувати від перевіряючих органів рух коштів по рахунках підприємств родини Януковича. Це було особливо важливо, коли «донецькі» опинялися в опозиції. Також банк Януковичів «відмивав» гроші, і не лише для «сім»ї”, а також для клієнтів зі сторони.

Зокрема, згадка про «Укрбізнесбанк» є у вироку суду у справі резонансного вбивства офіцера УБОЗ Романа Єрохіна, який спеціалізувався на виявлені та ліквідації конвертаційних центрів.

Автор детальніше розповість про цю справу, адже хоча «Укрбізнесбанк» в ній з’являється фрагментарно, вона демонструє внутрішню кухню «прального» бізнесу, в якій шеф-поваром довгий час працював Сергій Арбузов.

Отже в 2006 році був вбитий офіцер УБОЗу донеччанин Роман Єрохін, який згідно своїх посадових обов’язків мусив боротися з конвертаційними центрами. Щоправда, схоже, що він боровся доволі специфічно, скажімо так – вибірково. Про що свідчать неймовірні, як для працівника міліції статки. Зокрема, у вироку Апеляційного суду міста Києва (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12906450), що у 2010 році засудив виконавців вбивства Єрохіна, можна прочитати, що офіцер УБОЗ мав мобільний телефон вартістю 38 тисяч. грн.

В цьому вироку є свідчення, що убозівець Роман Єрохін мав дружні стосунки з «королем конвертації» Павлом Борульком (тим самим першим банкіром Януковичів по чиїм слідам зробив кар’єру Арбузов) та підкидав йому клієнтів. Остання їх зустріч в стилі «поцілунок Іуди» відбулася в київському ресторані «Єгоїст». Адже Борулько знав, що опісля у Єрохіна запланована зустріч з кілерами, які діяли від та в інтересах іншого друга Борулька нардепа Олександра Шепелева.

Зокрема, згідно вироку суду кіллери відпрацьовували сценарій вбивства в офісі фірми «Старе місто» на Ярославовім валу, яка була оформлена на стареньку бабусю Олександра Шепелева.

Паралельно в тому ж офісі, ті самі кіллери готували вбивство іншого «приятеля» Борулька Дмитра Гончарова з яким той не міг поділити активи банку «Європейський». Це пізніше в інтерв’ю журналістам визнає сам Гончаров: «Кілери, які вбили Єрохіна, збиралися вбити мене».

Отже «королі конвертації» Борулько та Шепелев не гребували вбивствами. Взагалі відмивання коштів в Україні традиційно є доволі кривавим бізнесом. Просто ніхто не відслідковує, як раптово помирають підставні директори (звичайні бомжі) тих фірм, через які відмиваються величезні суми. Наприклад, особлива висока смертність серед директорів «пральних машин» у схемах нардепа Антона Яценка.

Однак повернемося до вбивства Єрохіна.

Отже шеф-кухарі на кухні конвертації Борулько і Шепелев розбиралися з виробничими проблемами доволі специфічно – за допомогою кілерів. При чому, якщо говорити про Шепелева, то проблеми у нього виникли через політику. Офіцер УБОЗу Єрохін, який довгий час заплющував очі на діяльність підконтрольного Шепелеву конвертаційного центру при «Банку Перспектива» був вимушений вислужитися перед Юрієм Луценком, якому в той час важливо було накопати компромат на депутатів Блоку Юлії Тимошенко.

А Олександр Шепелев, якраз був таким депутатом. «Король конвертації» Шепелев починав свою кар’єру з прання коштів Юрія Іванющенка (Юри Єнаківського), а після перемоги помаранчевої революції вчасно зорієнтувався і купив собі місце в списках БЮТу. Однак, завдяки такому позитивному явищу, як конкуренція, яке існувало в політикумі тих часів депутат БЮТ Шепелев у якого було все «ок» з донецькими потрапив під вогонь третьої сторони-команди Ющенка…

Чому автор присвятив так багато уваги цій історії? Не лише тому, що завдяки їй стає зрозуміло, що собою являє пральний бізнес в Україні. Не лише тому, що головним героєм в ній є Павло Борулько, перший банкір Януковичів, наставник Сергія Арбузова. А тому, що в цю історію вплітається і сюжетна лінія пов’язана з «УкрБізнесБанком».

У вироку по справі Єрохіна є цікаві свідчення брата жертви, також «силовика». Рідний брат покійного Єрохіна розповів слідству, що напередодні смерті брата «служба безпеки „УкрБізнесБанку“ йому повідомила, що у брата конфлікт з Шепелевим».

Звідки в «Укрбізнесбанку» була наявна інформація про смертельну загрозу Єрохіну? Чому відбулася ця розмова? Які спільні справи мав «УкрБізнесБанк» та офіцери УБОЗу брати Єрохіни? Автор намагався з’ясувати відповідь на ці питання в прес-службі Арбузова, однак там відмовчалися.

Можливо відповідь на це питання підсказує прес-реліз відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України в Донецькій області датований жовтнем наступного 2007-мого року? Виявляється «УкрБізнесБанк», яким тоді керував Арбузов і «Банк Перспектива» Шепелева РАЗОМ «прали» гроші. Донецькі силовики так і писали: «Злочинне угрупування використовувало для переведення коштів у готівку донецький „Приватбанк“, „Укрбізнесбанк“, „Автокразбанк“, „Національний стандарт“, (останні два банки близькі до Борулька, авт.), „Банк Перспектива“ (банк Шепелева, авт.)…»

 

«УкрБізнесБанк» та педофільний скандал

 

У відкритих джерелах можна навіть знайти конкретні приклади, як «УкрБізнесБанк» часів керівництва Сергія Арбузова відмивав гроші. Наприклад, в Єдиному реєстрі судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/5562597 автор знайшов постанову Макіївського суду 2009-го року, з якої можна дізнатися, що податківці розслідували злочинну діяльність великого конвертаційного центру. Зокрема ТОВ «ІР-бізнес плюс», що мало рахунки в «УкрБізнесБанку» і надавала фіктивні рекламні послуги газовим трейдерам. Газові трейдери в свою чергу на основі цих витрат формували завищену вартість природного газу при його розподіленні кінцевим споживачам та ховали прибуток. І справді перераховані в постанові газотрейдери в 2009 році пропустили через себе газу на 2 млрд. грн., а податковій продемонстрували суцільні збитки від своєї важкої газотрейдерської діяльності.

Отже суми, які треба було прати були чималенькі. Автор дослідив, що ТОВ «ІР-бізнес плюсс» було афілійована з ТОВ «Акцент-бізнес», яке на кінець 2009-того року показала величезний дохід майже в півмільярда грн. І, що особливо цікаво, ТОВ «Акцент-бізнес» була заснована структурою, яка через ланцюжок співзасновників була пов’язана з «Східною транспортною компанією» – фірмою з бізнес-павутиння старшого сина Януковича.

Схоже, що ТОВ «ІР-бізнес плюсс» та ТОВ «Акцент-бізнес» були структури створені при «УкрБізнесБанку» саме для надання специфічних банківських послуг. Автор звернулася до прес-служби Арбузова повідомити чи був «УкрБізнесБанк» причетний до створення цієї структури, а також афілійованої до неї фірми ТОВ «Акцент-бізнес». Однак відповіді не надійшли.

Коли автор поцікавилася, хто власники газотрейдерів, які в 2009 році користувалися послугами того конвертаційного центру, то виявив велике різноманіття, тут були структури близькі до Злочевського, Коломойського і навіть ТОВ «Промгаз України» депутата БЮТ Руслана Богдана.

Отже пральня Януковича не простоювала навіть тоді, коли «донецькі» були в опозиції. Щоправда, те, що бютівець Богдан давав можливість заробити «януковичам» в часи урядування Тимошенко не порятувала його від педофільного скандалу. Літом 2009 депутат Регіонів Вадим Колісніченко звинуватив трьох депутатів від БЮТ в гвалтуванні дітей, серед них виявилося і прізвище клієнта «пральні» Руслана Богдана.

Далі буде

 

Блог Тетяни Чорновол

 

«Джинсою» припудрена «сім’я»

Головна «родина» країни зайнялася власним іміджем. «Сім’я», яка постійно нарощує контроль за країною, насправді має системну проблему – вона цілковито і повністю базується на головному «родинному» стовпі – Вікторові Януковичу.

За таких умов та за наявних можливостей цій групі життєво важливо диверсифікувати політичні ризики – тобто мати у політичному резерві не лише Партію регіонів, в якої декілька акціонерів, але й власні політичні одиниці.

Йдеться, в першу чергу, про молоде покоління – людей, які через близькість до Олександра Януковича та всупереч всім законам НR Management, несподівано опинилися серед головних управлінців країни.

Рівень їхнього впливу на процеси не може не викликати суспільного інтересу, висота посад не дає можливості позиціонуватися як «менеджмент середньої ланки».

Необхідність «виходу в люди» для нових державних управлінців рівня Сергія Арбузова, Юрія Колобова та Олександра Клименка очевидна не лише з огляду на суспільний інтерес, який для цих людей навряд чи є зрозумілою категорією.

Політика – річ публічна, і тотально змінити це не в силах навіть головна сім’я країни. Проте, можна певним чином модифікувати.

Тож сьогодні «сім’я» взялася за специфічне публічне просування своїх головних менеджерів. Переважно з допомогою технологій. Так, журналісти виявили «поради» про те, як висвітлювати «провали Азарова» в ЗМІ.

Логіка зрозуміла – за все мають відповісти пенсіонери, бо «нова команда» має почати з «нового» і позитивного листа. Проте, з образом «нової команди» є певні складнощі.

Люди, які всіляко уникають прямого спілкування з журналістами, публічних виступів та зустрічей, які є цілковитим інкогніто для 98% українців, обирають для публічного позиціонування найпростіші способи – позавішувати своїми обличчями та малозрозумілими середньостатистичному українцеві тезами всю столицю та закидати ЗМІ «джинсою».

Причому, в даному разі навіть за гроші платників податків. Оскільки формально на лайт-боксах по всьому місту піарили не Арбузова, а минулорічний 45-й номер державного видання – Вісника податкової служби України. А обкладинку 47-го номера «прикрашало» вже обличчя Олександра Клименка.

На перший погляд дивно, чому голова Нацбанку давав інтерв’ю не «своєму» Віснику НБУ, а «сусідньому» ДПС. Вочевидь, відповідь криється у накладах першого та останнього.

Вісник НБУ видається середньомісячним тиражем 525 штук, з них 466 передплатників.

Натомість Вісник ДПС «скромним» можна назвати хіба що в плані контенту та впливу на інформаційне середовище.

Його накладу можуть позаздрити реально впливові та фахові тижневики – 88 700 примірників. В ДПС відмовилися відповісти на запит щодо розподілу частки поміж передплатниками та вільними читачами.

Скільки ж обходиться бюджету 90-тисячний Вісник податкової, прикрашений обличчями Арбузова та Клименка?

Заступник голови ДПС Андрій Ігнатов відповів ІМІ, що в бюджеті за минулий рік коштів як на видання Вісника, так і на обслуговування його видавця, передбачено не було. Чому?

Позаяк Державне підприємство «Сервісно-видавничий центр Державної податкової служби України», а саме ця структура є видавцем, зареєстровано лише в серпні 2012 року.

 

 

Винятково зовнішньою рекламою просування помітних фейсів це одностороннє «спілкування з народом» не обмежилося. Інший перевірений спосіб нав’язування самих себе масам – джинса.

Головні «меседжі» технологів Банкової досить невибагливі, і їх легко можна простежити в різних замовних публікаціях.

Спершу було – «через стабільність до процвітання», потім – «руїну подолано, стабільність досягнуто», після виборів «дякуєм за довіру» і – «доверие оправдаем».

Ідилічні повідомлення у пресі про «покращення», за оцінкою Інституту масової інформації, зазвичай потрапляють в розряд замовних матеріалів, простіше «джинси».

В методології визначення «джинси» серед іншого, є такі критерії як «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важливої новина” та «цілком або майже ідентичний матеріал, надрукований в інших ЗМІ».

Очевидно, що статті про вишки в Чорному морі, які «наше всьо», Нацбанк як «твердиню України» та про тяжку працю головного митаря країни щодня і щоночі на благо бюджету підпадають під ці прості критерії.

Деякі газети, як приміром «Факты», чи «Комсомолка», подають такі матеріали у відкриту, без жодної рубрикації, що натякали б на їх рекламно-замовний характер.

 

 

 

Газета «Сегодня» придумала для них з десяток рубрик та вимислює щоразу під новий привід, на кшталт «Официально», «Точка зрения», «Анонс» та інших, виписавши наприкінці видання дрібними літерами, що під такими рубриками статті друкуються на правах реклами.

В цей спосіб газета легко підтверджує розуміння експертів про замовний характер подібних публікацій. Під того ж Арбузова зовсім нещодавно з’явилася рубрика «Финансовый рынок».

 

 

Схоже, що вибори суттєво зменшили бюджети основних політичних сил, котрі тепер припинили видатки на обробку виборців, тобто на «джинсу».

Зате, ресурсу вистачає у «сім’ї». Головні герої «джинси» у післявиборчий період – вже згадані Арбузов та Клименко.

Схема тут далеко не інноваційна – імені Казбека Бектурсунова, який у такий спосіб «крутив» ще Льоню «Космоса» та головну невдаху виборців 2012 Наталю Королевську.

Інтерв’ю тижневику «Коментарі» під «життєствердним» заголовком «Валютних спекулянтів ми швидко заспокоїмо» з винесенням на обкладинку пішло протореним шляхом інтерв’ю того ж тижневика з Королевською – номер від 30 листопада 2012 року красувався на сіті-лайтах по Києву ще й наприкінці січня.

Арбузов своє публічне позиціонування донедавна пов’язував саме з Нацбанком. Для прикладу, заголовки з масових щоденок: “Представитель НБУ Сергей Арбузов: «Гривня будет продолжать укреплять свои позиции, а долар – дешеветь» («Факты» від 29 листопада), «Нацбанк отвяжет гривну от доллара» («Комсомолка» від 24 листопада).

Олександр Клименко постає як спеціаліст, здатний «качественно воплотить в жизнь задания, поставленные перед новым ведомством президентом Украины» – цитата зі слів Сергія Арбузова при представленні нового міністра.

Сам же новоспечений міністр любить говорити про створення інвестиційного клімату, яке в реальності чомусь стосується найбільш крупних платників податків, – а також про те, як «запровадження національних стандартів трансфертного ціноутворення дозволить запобігти виведенню з України майже 100 мільярдів гривень».

Об’єднання ж митниці та податкової вважає правильним кроком, здатним підняти Україну в міжнародних рейтингах.

Клименко останні місяці став частим гостем і в телеефірі, до того ж винятково в позитивному аспекті. На телеканалах добре знають, чим загрожують перевірки податкової за нинішнього стану правової системи країни.

Все дуже просто, без особливого креативу, зате надійно і безболісно: ніхто не відповідає на незручні питання, не зустрічається з критично налаштованими експертами, не веде діалогу, а забезпечує собі рейтинги пізнаваності.

Інша справа – ефективність такого піару. Ті, хто радить своїм клієнтам такий «зручний шлях», прямо зацікавлені отримувати подібні замовлення, тож мусять розповідати про його результативність.

Але цей результат прямо продемонструвала нинішня колега «нової генерації сімейних політиків» Наталя Королевська. Впізнаваність зовсім не означає політичного рейтингу.

Та, зрештою, рейтинг потрібен лише у тому разі, якщо в країні лишається інститут вільних виборів, інакше – вистачить лише засвітки чиїхось облич та звикання до них мас. Все інше – справа техніки, технологій та наявності інформаційних ресурсів.

 

Роман Кабачій, Вікторія Сюмар, ІМІ, для Української правди

 

Топ-8 банков с раздутыми активами

Некоторые украинские банки увлекаются инвестициями в «другие финансовые активы» – то есть, зачастую, в неликвидные векселя собственников и другие подобные квазиинструменты.

29 октября 2012 года Фонд гарантирования вкладов физических лиц ввел временную администрацию в ЭРДЭ Банк. Вот уже почти два месяца это небольшое финучреждение не возвращает депозиты вкладчикам и практически не проводит платежи. «С сентября 2012 г. банк переживает определенные трудности с ликвидностью», – говорится в сообщении ЭРДЭ.

В банке также уверяют, что его «активы покрывают его финансовые обязательства». Вполне возможно. Но если посмотреть на баланс, можно заметить, что более 40% всех активов ЭРДЭ Банка учитываются по статье «другие финансовые активы».

«Эта статья нередко используется для раздувания баланса», – утверждает бывший председатель правления банка «Форум» Ярослав Колесник. В ней, как правило, учитывают всевозможные ценные бумаги (ЦБ), залоговое имущество, взятое на баланс, а также дебиторскую задолженность. В частности, ту, которая возникает в процессе построения схем, связанных с валютными спекуляциями.

«Допустим, банк занял гривну на межбанке и купил евро. Потом продал валюту за гривну по свопу и опять выдал кредит в гривне на межбанке», – рассказывает банкир, пожелавший остаться неназванным. По его словам, такие свопы отображаются в статье «другие финансовые активы».

Иногда подобные многоходовые операции приносят завидную прибыль, но еще чаще оборачиваются огромными убытками. Примерно так произошло и с ЭРДЭ Банком, который пытался заработать на спекуляциях с наличными евро, но получил пробоину в балансе.

«Векселья» час

Зачастую в статье «другие финансовые активы» банки отображают векселя своих карманных компаний. Этим занимаются, например, те финучреждения, которые уже уткнулись в потолок по нормативам кредитования инсайдеров. Им приходится финансировать бизнес собственников за счет покупки ЦБ. «Векселя в этом случае подходят больше всего, так как их эмиссия нигде не регистрируется, а срок погашения таких бумаг может быть каким угодно, хоть в 2250 году», – объясняет председатель среднего украинского банка.

Когда в 2005 г. лопнул небольшой киевский банк «Гарант» с активами 154,8 млн грн., его баланс на 50% состоял из мусорных ценных бумаг, то есть тех самых «других финансовых активов». Как выяснилось, в основном это были векселя, купленные банком у аффилированных структур якобы с целью перепродажи или полученные в виде залогов. На самом деле руководство банка через покупку этих ЦБ попросту вывело деньги вкладчиков. Мы решили поинтересоваться, кто еще из банков увлекается инвестициями в «другие финансовые активы».

Диапазон-Максимум Банк

Активы на 01.07.2012 г. – 661,5 млн грн. В том числе «другие финансовые активы» – 43,2%

Контрольный пакет акций Диапазон-Максимум Банка принадлежит Марине Букаевой, вдове Валерия Букаева, народного депутата от Партии регионов в 2007—2009 гг. Он  был основателем и директором компаний «Укр-Гермес» и «Укр-Викойл», почетным президентом луганского ФК «Заря», и в 2006 г. возглавлял набсовет Партнер-Банка.

Основным владельцем Партнер-Банка был бизнесмен Алексей Савченко, который продал это финучреждение в 2009 г. российскому бизнесмену Владимиру Антонову, владельцу «Конверс Групп». Недавно Конверсбанк (бывший Партнер-Банк) был переименован в CityCommerce Bank, а Владимир Антонов заявил, что этот банк у него отобрал его партнер по бизнесу – депутат от Партии регионов Вадим Столар.

ЭРДЭ Банк

Активы на 01.07.2012 г. – 2,6 млрд грн. В том числе «другие финансовые активы» – 40,8%

Собственник банка бизнесмен Руслан Демчак находится в СИЗО по подозрению в отмывании грязных денег в особо крупных размерах. На момент ареста он был кандидатом в народные депутаты. Конкурентом бизнесмена по округу оказался глава комитета Верховной рады по вопросам аграрной политики и земельных отношений, народный депутат от Партии регионов Григорий Калетник, сын которого Игорь руководит Государственной таможенной службой Украины.

25 октября банк заявил, что прекратил принимать депозиты населения, хотя не возвращает деньги вкладчикам с начала сентября. 29 октября Фонд гарантирования вкладов физических лиц ввел в банке временную администрацию.

Пивденкомбанк

Активы на 01.07.2012 г. – 5,4 млрд грн. В том числе «другие финансовые активы» – 30,4%

Основной владелец Пивденкомбанка  – Руслан Цыплаков, собственник группы компаний «Метал Юнион». В группу входят металлургические, горнодобывающие, нефтяные, химические компании. Банк выступает расчетным центром группы.

Цыплаков – член президиума Автомобильной федерации Украины. Его считают человеком, близким к сыну президента Виктору Януковичу-младшему: они вместе участвуют в автомобильных ралли.

Летом Цыплаков приобрел еще одно финучреждение – Терра Банк, который до этого принадлежал бывшему заместителю министра финансов Вадиму Копылову и бывшему председателю правления Государственного ипотечного учреждения Кириллу Шевченко, а до этого – нынешнему министру финансов Юрию Колобову.

Интеграл-Банк

Активы на 01.07.2012 г. – 2,5 млрд грн. В том числе «другие финансовые активы» – 29,7%

Совладельцы банка – Кирилл Торишний и Андрей Бовсуновский. Банк активно работает на рынке FOREX с 2003 г. По результатам первого полугодия Интеграл-Банк получил самый большой по банковской системе убыток от операций с иностранной валютой – 104,6 млн грн. По мнению участников рынка, убыток связан с неудачными валютными спекуляциями. В самом банке ситуацию не комментируют.

Авант Банк

Активы на 01.07.2012 г. – 1,9 млрд грн. В том числе «другие финансовые активы» – 25,0%

Совладелец и председатель правления банка – эпатажный банкир и бизнесмен Алексей Савченко. Он купил это небольшое финучреждение после того, как в 2007 г. продал Партнер-Банк российскому олигарху, владельцу «Конверс Групп» Владимиру Антонову.

Савченко был владельцем черниговского ФК «Десна» и в 2010 г. возглавлял государственный концерн «Укрспирт». Но футбольный и спиртовой бизнес у него не задались, и Савченко вернулся в банкинг. А вот песни в стиле шансон исполнять и записывать не перестал.

Банк Глобус

Активы на 01.07.2012 г. – 2,3 млрд грн. В том числе «другие финансовые активы» – 23,1%

Основной и единственный акционер банка – ООО «Украинские медиа технологии». Соучредителем и первым председателем правления банка «Глобус» был зампред НБУ Валерий Прохоренко. Он утверждает, что сейчас не имеет к банку никакого отношения. Прохоренко считается близким другом председателя НБУ Сергея Арбузова и отвечает в Нацбанке за тендерные процедуры и хозяйственный блок.

Евробанк

Активы на 01.07.2012 г. – 1,2 млрд грн. В том числе «другие финансовые активы» – 21,1%

Основной владелец банка Александр Адарич – бывший председатель правления Укрсиббанка (2002—2008 гг.). Евробанк был создан еще в 2005 г. Банк никогда не был особо активен в кредитовании реального сектора экономики. На рынке он больше известен как валютный спекулянт.

В прошлом году банк приобрел у шведской банковской группы SEB ее украинскую дочку СЕБ банк. Скорее всего, часть денег для покупки была выведена с баланса банка и отразилась по статье «другие финансовые активы».

ВиЭйБи Банк

Активы на 01.07.2012 г. – 13,2 млрд грн. В том числе «другие финансовые активы» – 17,3%

Основной собственник банка – владелец агрохолдинга «Авангард» Олег Бахматюк. В банке уже больше года длится конфликт между старыми и новыми акционерами. Предыдущий мажоритарный акционер банка Сергей Максимов не раз обвинял новых совладельцев в выводе денег из банка. В свою очередь, Бахматюк утверждал, что ранее банк выдавал невозвратные кредиты компаниям Максимова. ВиЭйБи уже больше полугода, как полностью заморозил кредитование физлиц.


Национальное бюро расследований Украины

 



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: