Сообщения с тегами ‘Петро Порошенко’

Офшор і Юля

Timoshenko-bidna1-500x338 (1)

 

Опублікування панамських паперів і наявність у них даних про кампанії, дотичні до президента Петра Порошенко викликала неприховану бурю обурення у головної конкурентки чинного президента – лідера партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Гнівним голосом вона зажадала створення у Верховній раді тимчасової слідчої комісії, для вивчення причетності президента країни до офшору, який (жах!) купував пальне у дочки російського «Газпрому» — в обсязі кількох заправок для літака.

На тираду пані Юлії зразу ж відреагували колеги по Раді, що характерно – особи, яких у симпатіях до чинного президента не звинуватиш аж ніяк. «Я хочу аби Тимошенко першою дала показання, які 200 мільйонів доларів вона перелічувала на компанію Somolli Enterprises на офшорах?» — заявив нардеп Мустафа Найєм. Somolli Enterprises – це та сама компанія, участь у створенні якої підтвердив на допиті в поліції Ізраїлю колишній віце-президент корпорації Єдині енергетичні системи України Олександр Гравець. Створена компанія була на Кіпрі у 1992 р., серед засновників крім Гравця – подружжя Олександр та Юлія Тимошенко. Серед іншого компанія перелічувала гроші на рахунки Павла Лазаренка – сумно відомого українського прем’єра.

Оприлюднити документи про дотичність до офшорів Юлії Тимошенко пообіцяв і інший відомий незламний борець з корупцією – нардеп Сергій Лещенко. І це не жарт. Ще у жовтні 2015 р. він оприлюднив факти оплати рахунків Юлії Тимошенко офшорними компаніями, які серед своїх власників мають в тому числі Дмитра Фірташа – одного зі спонсорів тої самої політичної сили, молитвами якої пані Юлія два роки топтала зону.

Та й це – не межа. У травні 2015 р. колишній заступник Генпрокурора Микола Обиход поширив інформацію про те, що на офшорних рахунках Юлії Тимошенко перебуває мільярд доларів США.

Від патронеси не відставало й оточення. У 2011 р. спалахнув скандал через злам пошти народного депутата від БЮТ Григорія Немирі. З оприлюднених документів громадськість дізналася що нардеп оплачував британській фірмі «Ridge Consulting Limited» піар свого політичного патрона. При чому рахунки виставлялися на ім’я Немирі, а оплачували їх офшорні компанії. Тоді Блок Юлії Тимошенко назвав цю інформацію політичним замовленням.

Панам-гейт крім страшної офшорної фірми Петра Порошенко (по якій заяву мусила робити сама компанія Ротшильда), відкрив цікаві подробиці сім’ї номера 5 у списку «Батьківщини», Олени Шкрум, відомої феєричним інтерв’ю у якому ця пані як довершений факт повідомляє про існування мережі «порохоботів», але заперечує факт існування «юлькаботів». З’ясувалося, що батько пані Олени, відомий київський юрист Іван Шкрум, є бенефіциаром офшорної компанії Betal menаgement Ltd.

Цікаво, навіщо йому офшор? Часом не для того, аби у 28 років його доця крім посвідчення нардепа мала за плечима навчання у магістратурі Сорбонни та на факультеті права у Кембриджі? Недешеве це задоволення…

Аж от і нові подробиці. 14 червня 2016 року Інтернет-ресурс «Тема» http://tema.in.ua/article/9900.html і журналіст телеканалу «Інтер» Роман Бочкала оприлюднили низку документів про оплату Юлією Тимошенко послуг ще двох піар-компаній «TD International» та «Covington & Burling LLP». Йдеться про $3,1 мільйони і $660,8 тисяч відповідно. Чималі питання викликає характер наданих послуг, в кошторисі присутня послуга «Дослідження європейських медіа», оцінена у $ 183 780. Який обсяг медіа треба дослідити за такі гроші – жахливо навіть уявити.

Відкрутитися не вдасться – на документах зазначене ім’я самої Юлії Тимошенко, лідера партії «Батьківщина». Доречне питання, з яких коштів оплачувалися ці послуги?

За логікою, це питання мало б зацікавити всіх ідейних борців з корупцією, які нещодавно здіймали бурю через офшор Порошенка. Не до жартів. Юлія Тимошенко – лідер парламентської фракції і один з найбільш рейтингових українських політиків. Наразі вона має всі шанси стати наступним президентом України, і через те її попередня фінансова та політична діяльність мусить стати приводом для ретельного вивчення. Відомі наші борці з корупцією мусять всі сили кинути, аби до влади не прийшла людина з темним минулим.

Але борці з корупцією, які щойно криком кричали про офшори Порошенко, до історії з документами від Романа Бочкала поставилися на диво стримано і навіть байдуже. І вже одне це примушує засумніватися в їхній неупередженості.

Що ж до Юлії Тимошенко, то дуже схоже, що чим ближче до виборів – тим більше слідів її попередніх «подвигів» вилазитиме на світ Божий.

От тільки, чи помітить їх суспільство?

Далі буде.

Дмитро Калинчук, Національне бюро розслідувань України

Багаторічне затягування із формуванням #ЦВК вигідне #Порошенко і деяким політсилам, — Михайло Рябець

poroshenko-ohendovskyi1-500x352 (1)

 

Затягування процесу формування нового складу Центральної виборчої комісії вигідне президенту Петру Порошенку і деяким політичним силам.

Про це в ефірі телеканалу «112 Україна» заявив голова Центральної виборчої комісії у 1997—2004 рр. Михайло Рябець, повідомляє sprotiv.org.

«Якби Петру Порошенку не був вигідний процес затягування із формуванням нового складу ЦВК, то, звичайно б уже давно сьогоднішній склад ЦВК, який „перезріває“ вже із 1 червня третій рік, був би давно замінений. Напевно, це і йому, і певним політичним силам вигідно. Ми ж прекрасно розуміємо, що сьогодні в країні нібито всі незалежні державні інституції формуються таким чином, щоб в адміністрації президента і президент особисто мав вплив на цих людей, цей орган», — сказав Рябець.

За словами екс-глави ЦВК, це відомство з 2004 року постійно є політизованим.

«Ми забуваємо, що ЦВК – це не політичний орган, а правозастосовний орган, який відповідно до закону всього-навсього повинен забезпечити підготовку і проведення виборів і референдумів», — сказав він.

«Цей орган почав політизуватися після того, як закінчилися повноваження першого складу ЦВК, які були припинені 17 лютого 2004 року, після цього в Україні не було жодного складу ЦВК, який би не був політизований», — підкреслив екс-глава Центрвиборчкому.

Президент України Петро Порошенко вніс нещодавно на розгляд Верховної Ради проект постанови про звільнення з посади 12 членів ЦВК. Також до парламенту внесено проект постанови про призначення на посади 11 членів ЦВК (№ 4790). Зазначимо, що у 12 із 15 членів ЦВК давно сплив семирічний термін повноважень. Вже усі фракції подали свої пропозиції президентові щодо складу ЦВК.

ЦВК призначила довибори на семи округах, на яких народними депутатами стали Борис Філатов (став мером Дніпра, колишнього Дніпропетровська), Владислав Атрошенко (мер Чернігова), Ігор Насалик (міністр енергетики), Тарас Кутовий (міністр АПК), Ігор Єремєєв (помер унаслідок нещасного випадку), Юрій Гарбуз (голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації) та Андрій Гордєєв (голова Херсонської обладміністрації).

Іванющенка зняли з розшуку Інтерполу за підтримку кремлівським Опоблоком змін до Конституції щодо судоустрою?

Poroshenko-regional1-500x357

 

За даними народного депутата Сергія Лещенка соратника Віктора Януковича Юрія Іванющенка (Юра Єнакієвський) зняли із розшуку «Інтерполу», начебто не без допомоги президента Петра Порошенка. Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

На думку політика Юрія Романюка, можливо, в обмін на те, що фракція «Опозиційного блоку» підтримала зміни до Конституції в частині судоустрою, про це він написав на своїй сторінці у Фейсбуці.

«А ви не помітили дивний «збіг»:  перше, голосування всією 100% фракцією ПР (Опозиційний блок) за зміни до Конституції в частині судоустрою в редакції Банкової; друге, зникнення прізвища Юри «Єнакієвського» Іванющенка з сайтів розшуку Інтерполу? “Совпадєніє? Не думаю!» — написав Романюк.

Нагадаємо, минулого тижня депутати підтримали президентський законопроект про реформу судоустрою та 335 голосами внесли зміни до Конституції, ліквідувавши незалежність судової влади.

#Порошенко причетний до офшору, який торгує з «Газпромом». Документ

Zaitsev-Sergey-ofshor1-768x542

 

Заступник генерального директора корпорації «Рошен» Сергій Зайцев є беніфіціаром офшорної компанії Intraco Management Ltd, зареєстрованої на Британських Віргінських островах.

Про це на своїй сторінці у Facebook розповів журналіст Дмитро Гнап, посилаючись на дані «Панамського архіву», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Журналіст Дмитро Гнап з’ясував, що людина з таким же ім’ям і прізвищем є заступником гендиректора корпорації «Рошен». Крім того, співвласником ТОВ «Центрально-Європейська Кондитерська фабрика» разом з президентом Петром Порошенком. Привіт сліпому трасту, написав він на сторінці в Facebook.

Також, за інформацією Гнапа, раніше Сергій Зайцев був однокласником і першим бізнес-партнером Петра Порошенка. У 90-х вони разом возили какао в Україну. Гнап також підкреслив, що адресою реєстрації Зайцева в документах зазначено вул. Електриків 29-а. «Саме за цією адресою на Рибальському острові в Києві зареєстровано ціле гніздо фірм старих друзів: Порошенка, Коненка, Зайцева, Свинарчука (Гладковського)», — повідомив журналіст.

За цією адресою знаходиться штаб-квартира заводу «Ленінська кузня», акціонером якої є президент України Петро Порошенко, а компанія «Рошен» зареєстрована за адресою: м.Київ, вул. Електриків, 26/9.

Гнап нагадав, що раніше ЗМІ пов’язували цю компанію з нардепом Ігорем Кононенко і президентом Петром Порошенком. “Мій колега Денис Казанський публікував документи, що саме ця офшорна компанія оплачувала та відпочинок навчання за кордоном дочки Кононенка. Крім того, перельоти чартерами Порошенка, коли він уже став президентом. Крім того, компанія була помічена в різних сумнівних операціях, зокрема, за даними Ліга.net, вона купувала паливо восени 2014 року у дочірньої компанії російського «Газпрому», — уточнив журналіст.

Він підкреслив, що Коненко спростовував свою і Порошенка причетність до Intraco Management Ltd. «І слід визнати, він сказав правду. Але не всю. Не так вже й важко було дізнатися, чим займається Intraco Management, поцікавившись буквально в сусідньому в кабінеті у власника компанії, навіщо він оплачує особисті потреби Кононенка і Порошенка», — зазначив Гнап.

ofshorochka-poroshenko1

Раніше ЗМІ повідомляли, що пов’язана з президентом Intraco Management Ltd займається торговими операціями з продуктами, а також паливомвиробництва Московського НПЗ, що належить «Газпрому».

Депутатка від БПП Ірина Фріз придбала автомобіль в 10 разів дорожчий, ніж її офіційний дохід. Подробиці

Friz-Iryna1-500x308

 

Члени її родини не задекларували доходів у 2015 році, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Депутат Верховної Ради від фракції БПП Ірина Фріз задекларувала 115 697,67 грн доходів і купила автомобіль AudI A5 за 1 158 160 грн у 2015 році.

Доходи Фріз склала зарплата (78153,87 грн) і страхові виплати (37543,80 грн), а члени її родини взагалі не задекларували доходів в 2015 році.

Про це йдеться в її декларації про доходи опублікованій на персональній сторінці депутата на офіційному сайті Ради.

В декларації Фріз за 2014 рік були вказані тільки два сина, а в підзвітному році вона внесла в декларацію чоловіка, але його доходи не вказані.

У порівнянні з 2014 роком, у депутата  в користуванні з’явилася  квартира (97,9 кв. м). Також Фріз купила автомобіль Audi A5 2015 року випуску за 1 158 160 грн.

 Friz-Iryna-Audi-A51-500x333

У власності членів її сім’ї знаходиться квартира (26,75 кв. м) і автомобіль КІА Magentis 2007 року випуску.

Крім того, у 2015 році Фріз розмістила на рахунках в банку 52 147,69 грн і витратила 43 213 грн на добровільне страхування.

Фріз задекларувала 60,4 тис грн у 2014 році. У 2014 і 2013 роках на її рахунках грошей не було.

Ірина Фріз — давній співробітник Петра Порошенка, його помічник і неформальний прес-секретар.

З червня по серпень 2014 року вона очолювала Головне управління суспільних комунікацій та інформації адміністрації президента України. З серпня по грудень 2014 року — керівник головного департаменту інформаційної політики адміністрації президента України.

Нагадаємо, що Верховна Рада ухвалила закон про електронне декларування доходів держслужбовців. Правки до закону узгоджено з ЄС в рамках безвізового діалогу.

Австрійські журналісти знайшли докази відмивання коштів #Порошенко і Raiffeisen Zentralbank Австрія. Подробиці

Poroshenko-ofshori1

 

Від імені офшорної компанії на Британських Віргінських Островах група Raiffeisen видавала мільйонні кредити підприємствам, які знаходяться в сфері впливу Порошенка, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

В Австрії з’явився компромат на президента України Петра Порошенка і Raiffeisen Zentralbank.

Підприємства Президента України є клієнтами  австрійського банку, але їх співпраця зовсім не така, як у багатьох тисяч інших клієнтів Raiffeisen.

Австрійський тижневик Falter опублікував статтю, у якій досліджуються ділові взаємини між Порошенком і Raiffeisen Zentralbank Австрія.

Серед даних компанії Mossack Fonseca, журналісти австрійського тижневика звернули увагу на ряд транзакцій.

Від імені офшорної компанії на Британських Віргінських Островах група Raiffeisen видавала мільйонні кредити підприємствам, які знаходяться в сфері впливу Порошенка.

Керівник відділу економічної злочинності в Федеральному управлінні кримінальної поліції Австрії Рудольф Унтеркефлер прямо назвав кредитні угоди офшорних компаній на користь третіх сторін достовірним доказом відмивання коштів.

«З економічної точки зору, вони не мають сенсу, але сприяють відмиванню грошей», — цитує Falter слова посадовця.

Ділові відносини між Raiffeisen і фірмами з офшорними адресами починаються в 2002 році. Юристи Mossack Fonseca реєструють в той час підприємство під назвою Linquist Services Limited на Британських Віргінських островах.

Власники підприємства не розголошувалися, а офіційними директорами призначалися підставні особи. У Raiffeisen Zentralbank Австрія офшорна компанія Linquist відкрила ряд банківських рахунків.

За наявними документами юридичної компанії Mossack Fonseca австрійські журналісти простежили схему, за якою протягом більш ніж десяти років мільйони перетікали з Карибського басейну до Європи, а також України.

Зокрема, Raiffeisen, від імені компанії Linquist і ряду інших офшорних фірм, видавав кредити різним підприємствам, серед яких активно фігурували фірми, що належать Порошенку — Roshen і «Укрпромінвест».

Наприклад, відповідно до угоди від 23 грудня 2010 року між компанією Linquist і Райффайзен Інтернаціональ Банк (RBI) була досягнута домовленість про кредит на суму не менше $ 115 млн для кондитерської компанії Roshen в Києві. Рахунки компанії Linquist, на яких завжди знаходилося чимало коштів, служили забезпеченням подібних кредитів.

«Чому підприємства українського Президента не захотіли отримувати кредити безпосередньо, а тільки в обхід через Raiffeisen?», — дивуються австрійські журналісти, і тут же на нього відповідають: такого роду схеми переслідують, як правило, одну мету — приховати справжнє походження коштів.

Раніше депутат фракції БПП Сергій Лещенко заявив, що глава адміністрації президента Борис Ложкінін фігурує у кримінальному провадженні за статтею «відмивання грошей» у Австрії.

Мова йде про продаж Ложкіним Українського медіа-холдингу в 2013 році структурам Сергія Курченка, коли транзакції проводилися з офшорних фірм на офшорні фірми через рахунки в австрійських банках.

«Сумнівні переклади багатомільйонних сум помітив підрозділ Міністерства внутрішніх справ Австрії, який займається розслідуванням відмивання грошей і контактує з банківськими установами країни. Він написав заяву в спеціальну прокуратуру про те, що є підозра про відмивання грошей стосовно трьох українців», — заявив парламентар.

Сам Борис Ложкін заявив, що правоохоронні органи жодної з країн світу ніколи не зверталися до нього з претензіями.

Вадим Симонов. Маєток кандидата в міністри ДНР по сусідству із Порошенком. Відео

Simonov-Vadym1-300x224

 

Звільнений в жовтні 2014 року Вадим Симонов, який займав посаду першого заступника Голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України на підставі Закону України «Про очищення влади» збудував маєток в Кончі-Заспі по сусідству із президентом Петром Порошенком.

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Виявлений шикарний маєток, дорогі автівки та недавно придбана квартира свідчать про надзвичайно заможне життя колишнього чиновника, який є фігурантом також у кримінальній справі відносно екс-міністра агрополітики Миколи Присяжнюка. Кричущим фактом також є поява в деяких інтернет-ресурсах інформації про те, що В.Симонов претендує на одну із керівних посад в міністерстві самопроголошеної ДНР.

Більше про все це дивіться в сюжеті.

Братам Клюєвим допомагає по-новому виводити з України гроші державний Укрексімбанк та #Порошенко. Розслідування

Kluevi2-500x314

 

В справах Клюєвих помічений і слід Порошенка, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Бізнес братів Андрія і Сергія Клюєвих продовжує добре працювати, незважаючи на гучні банкрутства компаній, які їм належать, свідчить розслідування видання «Новое время».

Куплений ними у Фонду держмайна Завод напівпровідників в Запоріжжі, де вони збиралися робити кремнієві сонячні батареї, має величезні борги і знаходиться в стадії ліквідації — налагодити його роботу брати не зуміли. У лютому 2016 року компанія Клюєвих Activ Solar звернулася в австрійський суд, щоб той визнав її банкрутом. Це банкрутство стало в Австрії найбільшим в цьому році: суд задовольнив прохання, борги компанії складають 503,4 млн євро, а активи оцінені всього в 18,7 млн євро, кредиторам пообіцяли відшкодувати протягом двох років лише 20% від суми боргу.

Вищеописані банкрутства не означають, що Клюєви втратили величезні кошти. Навпаки, вони вивели з непотрібних компаній майже всі активи. І їх спільником у цій справі став державний Укрексімбанк.

У березні 2009 року клюєвський завод напівпровідників отримав в цьому закладі дві грандіозних позики: одну на суму 1,5 млрд грн і другу на 230 млн євро. Банк прокредитував підприємство радянського зразка, абсолютно не зніяковівши, що двома роками раніше ФДМ продав його всього за 220,9 млн грн.

Укрексім не висловлював занепокоєння з цього приводу, адже старший Клюєв незабаром з депутата перетворився у першого віце-прем’єра.

В результаті на сьогоднішній день Укрексімбанк має претензії до заводу напівпровідників на 5,1 млрд грн. Це десята частина всього кредитного портфеля банку.

Відшкодувати втрату фінустанові навряд чи вдасться. Кредит забезпечений «продукцією майбутніх періодів», тобто сонячними панелями, які завод планував виробити в 2011—2018 роки.

Якби банк був активнішим, він міг би розраховувати на повернення навіть більшої суми — 13 млрд грн, при цьому вимагати борги не з заводу, який не в змозі щось виплачувати, а з його власника — Activ Solar. Ця компанія володіла сонячними станціями в Україні. Частина з них залишилася в Криму, але ті, що розташовані в Одеській і Миколаївській областях, згенерували в 2015 м 2,9 млрд грн доходу, з яких близько 2,5 млрд грн — чистий прибуток. Такий бізнес міг би компенсувати всі втрати держави, пов’язані з заводом напівпровідників. Але банк не робить в цьому напрямку нічого.

Справу Укрексіму і запорізького заводу розглядає суд. Банк заявляє, що його задовольнить і малоліквідне майно підприємства. Якщо суд погодиться, фінустанова стане «забезпеченим майном кредитором». За законом такий позикодавець не бере участь в раді кредиторів, контрольованій сьогодні Клюєвими через Activ Solar: брати прагнуть довести до банкрутства завод, щоб пропали його борги.

Інвентаризація показала, що «майно», яким готовий задовольнитися держбанк, здебільшого не існує.

«Банк веде себе (у суді) дуже пасивно», — говорить Євген Кириченко, арбітражний керуючий, якого суд призначив розпоряджатися майном заводу. Представники Укрексіму, мовляв, зі всім погоджуються, не заявляють протестів.

Схвильовані занадто активною позицією самого Кириченка представники Activ Solar хочуть замінити його іншим арбітражником.

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін вважає, що в цій справі Укрексім діє заодно з Activ Solar. Мовляв, з подачі президента Петра Порошенка екс-генпрокурор Віктор Шокін випустив з країни молодшого Клюєва — Сергія. Експерт називає це частиною послідовної політики президента щодо братів.

«Було б дивно, випустивши Клюєва, потім намагатися отримати його гроші на користь держави», — каже Шабунін.

Поведінка влади щодо майна Клюєвих бентежила і Павла Жебрівського, коли він у першій половині 2015 року працював головою антикорупційного управління Генпрокуратури. Але після президент призначив його військовим губернатором Донеччини, і з тих пір ГПУ активами Клюєвих активно не цікавиться.

З Укрексімом Порошенко пов’язаний досить тісно. У серпні 2014 го він лобіював призначення на пост голови банку Олександра Гриценка і ввів в наглядову раду фінустанови Ігоря Мазепу, гендиректора інвесткомпанії Concorde Capital і радника голови адміністрації президента Бориса Ложкіна. Незабаром після цих кадрових перестановок держбанк пролонгував до 2024 року борг 388 млн грн корпорації Богдан, яка раніше належала Порошенку.

В наглядовій раді банку вже три роки немає представників Верховної ради — внесення кандидатур, за словами депутатів, блокує нардеп Ігор Кононенко, близький соратник президента.

У прес-службі Укрексімбанку відмовилися коментувати цю справу. Мовчить і Дмитро Лановий, директор фінустанови по роботі з проблемними активами.

Партія регіонів імені Петра Порошенка. Розслідування

PoroshenkoYanuk1-300x225

 

Голосування за зміни до Конституції 31 серпня 2014 року засвідчило: «Опозиційний блок» у принципових моментах діє як надійний партнер Банкової. Вирішальними стали голоси Нестора Шуфрича, Юрія Бойка, Сергія Льовочкіна, Олександра Вілкула, Сергія Ківалова та решти стовпів режиму Януковича. А тепер – партнерів Петра Порошенка.

Перше спільне голосування президентської фракції та «Опозиційного блоку» відбулося ще 10 січня 2015 року – при призначенні генеральним прокурором Віктора Шокіна. Тоді за нього проголосували не лише фракції коаліції, а й фігуранти гучних корупційних скандалів – Бакулін, Бойко, Вілкул, Папієв…

Усі вони, до речі, прекрасно почувають себе у парламенті і поза ним, а про притягнення їх за масштабне розкрадання країни та співучасть у масових убивствах на Майдані у 2014 році мова уже не йде. Що не дивно: 40 голосів «Опозиційного блоку» вкрай потрібні Петрові Порошенку, який не може покладатися на норовливих союзників по парламентській коаліції.

Один з акціонерів «Опозиційного блоку» Сергій Льовочкін – частий гість у кабінеті президента та керівників його адміністрації. Спільно з ним Банкова запустила на місцеві вибори новий проект – партію «Наш край». За її списками та під її брендом балотувалися колишні регіонали, які уже перебігли у табір Порошенка, однак яких небажано брати у «Солідарність» – через репутаційні ризики для партії президента. Звісно, поки що немає сенсу брати у БПП таких персонажів, як недавній керівник Партії регіонів у Запорізькій області Сергій Кальцев чи нардеп з Одещини Антон Кіссе, якого небезпідставно звинувачували у спробах роздмухувати сепаратистські настрої у Бессарабії. А от у форматі «Нашого краю» вони можуть спокійно брати владу на місцях – з благословення президента і за гроші соратників Януковича. У Одеській області спонсорами проекту виступали «авторитети» Іван Аврамов, який у часи Януковича наглядав за регіоном у статусі «смотрящего» (в українській мові немає адекватного відповідника цьому кримінальному поняттю – авт.), та Юрій Іванющенко, більше відомий як Юра Єнакієвський – один зі найближчих соратників кривавого екс-президента. Він же, до речі, патронує «Наш край» на Донбасі.

У фронтових областях тісний союз Порошенка з «регіоналами» шокував всіх, хто наївно сподівався, що Революція Гідності таки витягне регіон з-під іга «регіоналів». Але «жити по-новому» в уяві Петра Порошенка – це всього лиш новий очільник корупційної вертикалі.

«На багатьох зустрічах в регіоні мені часто «підказують» мовляв, той регіонал, і цей регіонал. Ну, і що мені тепер робити? Вивести їх всіх на вулицю і розстріляти? Так, у бюджетників, мерів, керівників підприємств Донеччини, щоб мати роботу і втриматися біля керма, не було тоді ніякого іншого вибору, окрім як членства в ПР. Тепер вони і можуть скласти кістяк «Нашого краю». Це щось між БПП і ПР – такий собі, грубо кажучи, відстійник, перехідний пункт», – щиросердно зізнався, чим є «Наш край» керівник військово-цивільної адміністрації Донецької області Павло Жебрівський. Він, як і решта керівників областей, уже отримали з Банкової електоральний план – скільки голосів має отримати БПП та «Наш край». По Донеччині точних цифр немає, а от Лев Парцхаладзе, який очолював штаб БПП у Київській області, за інформацією Національного бюро розслідувань України мав забезпечити 35% голосів для партії президента і ще 20% – для «Нашого краю»…

Ще один провладний електоральний «відстійник» для колишніх регіоналів – партія «Відродження». У парламенті її представляють один з лідерів ПР Віталій Хомутиннік, радник Януковича, одеський мільйонер Леонід Клімов, менеджер Ахметова та колишній голова бюджетного комітету Євгеній Гєллєр, партнер Андрія Портнова (головний юрист Януковича) Валерій Писаренко, улюблений «коняр» Януковича Валентин Нечипоренко, відомий харківський українофоб Дмитро Святаш, герої численних корупційних скандалів Володимир Кацуба та Антон Яценко… А за списками партії балотувалися такі «достойні люди», як Геннадій Кернес.

Заради справедливості потрібно сказати, що «Відродження» не є цілковито проектом Банкової. Як і партією Ігоря Коломойського, як прийнято вважати, зважаючи на партнерські стосунки олігарха з неформальним лідером проекту Віталієм Хомутинніком. Радше, це «франшиза», яку в одних випадках використовуватиме Порошенко, у інших – Коломойський, а найчастіше – впливові регіональні лідери на кшталт Кернеса з Добкіним, які з тих чи інших причин не бажають асоціювати себе з «Опозиційним блоком».

Співрозмовники Національного бюро розслідувань України, близькі до адміністрації Порошенка, стверджують, що і «Наш край», і «Відродження» – запобіжники проти можливого реваншу «Опозиційного блоку». Мовляв, краще уже свої, пригодовані «регіонали», аніж п’ята колона Кремля. Однак, це звичайне лукавство. І в опозиційного блоку, і в президентських проектів – одні й ті ж акціонери та спонсори. Зрештою, і «Опозиційний блок», як бачимо із голосувань у парламенті є доволі умовною опозицією до Порошенка. У ряді регіонів БПП і «Опозиційний блок» разом ведуть боротьбу проти спільних ворогів. Наприклад, у Дніпропетровську – проти команди Ігоря Коломойського.

***
Союз Петра Порошенка із регіоналами лише на перший погляд виглядає дивним та неприродним. Петро Олексійович – один із батьків-засновників Партії регіонів, а з її першо- та другорядними акціонерами його пов’язують тривалі ділові та приятельські стосунки, одинакові світоглядні установки. Зрештою, це люди, з якими президент України розмовляє однією мовою – мовою олігархічної політики, для якої соціальні приоритети та національні інтереси ніщо у порівнянні з можливістю конвертувати владу у грошові знаки.

Сергій Ружинський, Національне бюро розслідувань України

Православний чекіст: 10 фактів про Андрія Деркача. Розслідування. 6 фото

Derkach-Andryi1

 

Вихованець академії КДБ, партнер кримінальних авторитетів, лобіст Москви — що така одіозна людина робить в українському парламенті?

Народний депутат від «Волі народу» Андрій Деркач вніс до закону «Про державний бюджет на 2016 рік» поправку, яка ставить під загрозу скасування віз для українців – про відтермінування системи електронного декларування до 2017 року. Запровадження такої системи є однією з умов отримання Україною безвізового режиму з Європейським Союзом.

Національне бюро розслідувань України нагадує про те, ким насправді є народний депутат України Андрій Деркач.

1. Чекіст у третьому поколінні

Дід Андрія Деркача служив у НКВС і був «репресований» у сталінські часи – при черговій зміні керівництва. Батько Андрія Деркача також вихованець системи КДБ. У 1973 році закінчив вищі курси КДБ СРСР. Леонід Деркач – фігурант «касетного скандалу», на плівках Мельниченка зафіксовані його розмови з Леонідом Кучмою, зокрема, про журналіста Георгія Гонгадзе.

Деркач-молодший пішов по стопах своїх батька і діда. У 1989 році закінчив Харківське вище воєнне командно-інженерне училище ракетних військ, з 1990 по 1993 рік навчався у вищій школі КДБ імені Дзержинського у Москві (зараз – Академія ФСБ Росії). Потім нетривалий час попрацював в СБУ Дніпропетровської області і швидко пішов у політику. Однак, судячи з подальшої кар’єри назавжди залишився в системі КДБ-ФСБ.

2. «Похресник» Кучми

Тривалий час Деркач-молодший працював в апараті Кучми

Тривалий час Деркач-молодший працював в апараті Кучми

Політична та бізнес кар’єра Андрія Деркача не була б настільки успішною, якби не підтримка «сім’ї». І мова не лише про впливового тата. Ще в часи, коли Деркач-старший працював на «Південмаші» начальником «першого відділу» (фактично – відділ КДБ на підприємстві), він потоваришував з Леонідом Кучмою, який також працював на головному ракетобудівному підприємстві СРСР. Вони навіть породичалися – дружини Кучми і Леоніда Деркача є сестрами. Ставши президентом, Кучма призначив свого друга головою СБУ. Як згадував Андрій Деркач, він «ріс у сім’ї Кучми, сидів у нього на колінях».

Андрій Деркач – сват Володимира Литвина: донька першого Тетяна одружена з сином екс-спікера ВР Іваном. Весілля Деркачі і Литвини відгуляли якраз у розпал силового протистояння на Майдані — за кількасот метрів від епіцентру революції.

3. Представник «хрещеного батька» російської мафії Семена Могилевича

Наприкінці 90-х Андрія Деркача називали неформальним представником в Україні боса російської мафії Семена Могилевича, який у свою чергу тісно пов’язаний із російським ФСБ та особисто Володимиром Путіним. І це зайвий раз доводить, що для російських «чекістів» батько і син Деркачі – свої люди.

Могилевич – мафіозі світового масштабу, один з «хрещених батьків» російської організованої злочинності, чиї інтереси простяглися від Росії та України до США. Він – один з найбільш розшукуваних американським ФБР злочинців, організатор корупційної схеми поставок газу в Україну. Злочинна організація Могилевича також займалася контрабандою зброї та ядерних матеріалів, алкоголю, сигарет, торгівлею наркотиками, «кришуванням» проституції та відмиванням коштів від злочинної діяльності.

На плівках Мельниченка зафіксована розмова Кучми та Деркача про Могилевича, яка свідчить, що голова СБУ щонайменше двічі зустрічався з мафіозі у Києві, а «дон Семен» отримував через нього певні прохання від Кучми.

У інтерв’ю «Дзеркалу тижня» у 1999 році Леонід Деркач заперечував, що знайомий з Могилевичем і заявив, що «немає жодного епізоду на території України, де б ця людина або його соратники порушували закон». На що отримав жорстку відповідь представника американського ФБР: «Могилевич є одним з «хрещених батьків» російського організованого злочинного світу. Порівняння главою СБУ в публічному інтерв’ю відомого всім правоохоронним органам Заходу одного з найнебезпечніших кримінальних лідерів Могилевича з Фордом, одним із засновників автомобілебудівної індустрії США, було сприйнято в США особливо болісно і викликало сумніви щодо серйозності намірів СБУ активно виконувати рішення політичного керівництва України щодо боротьби з організованою злочинністю».

У 1999 році Андрій Деркач нібито допоміг Могилевичу та «алюмінієвому королю» Росії Михайлові Черному, також тісно пов’язаному з російським криміналітетом, отримати контроль над Миколаївським глиноземним заводом – одним з найбільших в Європі підприємств кольорової металургії.

4. Торговець зброєю

За інформацією ЗМІ, Андрій  Деркач на початку 2000-х спробував стати «збройним бароном», зайнявшись нелегальним продажем зброї у «гарячі точки». Масштаби були настільки серйозними, що у 2001 році керівники військової розвідки України з подачі давнього ворога Деркачів Євгена Марчука звернулися до президента Кучми з доповідною, в якій йшлося про те, що  причетність родини Деркачів до незаконної поставки озброєнь в ряд азіатських і африканських країн загрожує національній безпеці України.

Крім того, «Україна кримінальна» опублікувала коментар кримінального авторитета Леоніда Вульфа, який перебував у ізраїльській в’язниці, щодо готовності  свідчити про причетність Деркачів та Вадима Рабиновича (нині – один з лідерів Опозиційного блоку) до незаконних поставок зброї в «гарячі точки» – від Балкан до Іраку. За словами Вульфа, «є інформація про те, що вони поставляли стрілецьке озброєння і важке озброєння руху «Талібан» і «Аль-Каїді». Остання, до речі, отримувала зброю і від Семена Могилевича.

5. Атомний король

Derkach-Andryi3-500x311

В 2000-х Андрій Деркач, на той час президент «Енергоатому», спробував реалізувати амбітний проект – узяти під контроль усю «атомку» України. 29 грудня 2006 року за рішення уряду Януковича було створено Державний концерн «Укратомпром», до складу якого увійшли заводи енергомашинобудування та інститути, що проектують блоки АЕС. Очолив новостворений концерн, звісно, сам Андрій Деркач. За словами президента Віктора Ющенка, схема Деркача передбачала, що в подальшому стратегічні підприємства, які увійшли до складу концерну мали бути приватизовані – всупереч законам, які забороняли продаж стратегічних підприємств.

У грудні 2007-го прем’єр Юлія Тимошенко скасувала постанову про створення «Укратомпрому». У червні 2008-го керівництво уряду звинуватило Деркача у тому, що на посту керівника «Енергоатому» він скоїв фінансові зловживання на суму 3,6 млрд. грн.

6. Політичний хамелеон

"Помаранчевий" Андрій Деркач після перемоги Ющенка

“Помаранчевий” Андрій Деркач після перемоги Ющенка

Деркач – депутат ВР останніх шести скликань. І кожного разу набирав іншого політичного окрасу. В його партійному портфоліо – блок «За єдину Україну»,  партії «Трудова Україна», Соціалістична партія, партія «Справедливість» і, звісно, Партія регіонів, яку він двічі представляв у ВР.

16 січня 2014 року голосував за так звані «диктаторські закони», ставленики Деркача на Сумщині возили «тітушок» у Київ на боротьбу з Майданом. А вже через кілька місяців Деркач активно підтримував на виборах Петра Порошенка. Зараз перебуває у групі «Воля народу», яку сформував із депутатів-бізнесменів покійний волинський олігарх Ігор Єремеєв.

7. Господар Сумщини

У ході місцевих виборів 2015 року уся країна спостерігала, як нащадок роду Терещенків Мішель вів нерівну боротьбу за пост мера Глухова проти ставленика Андрія Деркача. Проти Терещенка брутально застосовували адмінресурс, провокації, але попри все він зумів перемогти увесь ресурс «смотрящого» за Сумщиною.

У Деркача-молодшого теплі стосунки з Петром Порошенко

У Деркача-молодшого теплі стосунки з Петром Порошенко

«Деркач був прокучмівський, потім проющенківський, потім проянуковичівський. Зараз він говорить, що він пропорошенковский. У будь-якому випадку він вважає, що Сумщина – його королівство. І ми робили кампанію проти системи Деркача, який зараз контролює все-все на Сумщині. Губернатор (Микола Клочко – НБРУ) – це людина Деркача, прокурор – людина Деркача, міліціонери – люди Деркача, ректор університету (Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка» – НБРУ) – людина Деркача, головний лікар – людина Деркача. На Сумщині школа-інтернат не може поміняти жінку, яка прибирає кімнати, без дозволу Деркача», – заявляв Мішель Терещенко.

Деркач справді дуже агресивно реагує на спроби зазіхнути на його королівство. У 2012 році міліція затримала на 72 години кандидата від ВО «Свобода» Артема Семеніхіна, який балотувався в одному окрузі з Деркачем. Його примушували написати зізнання та явку з повинною у справі про шахрайство, пригрозивши, що заарештують його дружину, а дитину віддадуть у дитячий будинок. За словами Семеніхіна, присутній на допиті начальник районного відділу відверто заявив, що «це справа політична, з метою залякати і скомпрометувати українських націоналістів». Тоді ж невідомий молодик навідався до батьків «свободівця», заявивши, що їм разом з сином потрібно в ноги кланятися і просити пробачення в Андрія Деркача, якщо не хочуть «отримати рештки тіла свого сина». Невідомий наголосив, що Деркач має безмежний вплив як у органах влади, так і в кримінальному середовищі.

У 2015 році 33-річний Артем Семеніхін впевнено переміг на виборах мера Конотопа. Схоже, Сумщина добряче втомилася від свого «короля»…

8. Липовий кандидат наук

Андрій Деркач гордиться наявністю шести (!) дипломів – п’ять з яких після навчання у Академії КДБ, мабуть. А також статусом кандидата юридичних наук. Свого часу дисертацію Деркача уважно проаналізувало «Дзеркало тижня». Мотивацію Деркача видання визначило відразу і точно: «Андрію Деркачу, президентові НАЕК« Енергоатом», генеральному директору державного концерну «Укратомпром» не дають спокійно спати лаври «проффесора» Януковича, кандидата економічних наук «надзвичайного» міністра Н. Шуфрича та іже з ними. І вирішив він, що для нормального самовідчуття перебування в списках партії відомих учених-регіоналів, і до того ж перебуваючи (поки ще) при великих фінансових потоках, необхідно використати унікальну можливість поповнити їхні ряди».

«Смішним розділом автореферату для спеціалістів є наукова новизна отриманих нашим героєм результатів. Виявляється, дана робота «є першим самостійним комплексним дослідженням, яке присвячене теоретичним та практичним проблемам контролю у галузі ядерної та радіаційної безпеки». Але найсмішніше в дисертації Деркача, на думку «Дзеркала тижня», це наступне: «Серед особистого внеску автора в наукову новизну відзначаються уточнення понять «ядерна безпека», «радіаційна безпека» і обґрунтування необхідності приведення у відповідність з приписами міжнародно-правових актів понять «ядерна установка», «ядерний матеріал», «ядерна шкода». Інакше кажучи, Андрій Деркач банально собі привласнив лаври впровадження наукової термінології, яка використовувалася задовго до нього.

9. Друг Росії

Крім дисертації Андрій Деркач написав і кілька книг. Серед них – «Україна і Росія: Випробування дружбою». Дружба з Росією – улюблена тема політика. Свого часу він навіть заснував у парламенті депутатське об’єднання «У Європу разом з Росією», секретарем якого, до речі, став відомий українофоб Дмитро Табачник. Деркач навіть пропонував зробити цю фразу девізом української зовнішньої політики, стверджуючи, що євроінтеграція України без Росії неможлива. Цікаво, що однойменний розділ на особистому сайті Деркача зараз видалено.

10. Православний олігарх

Андрій Деркач разом із Вадимом Новинським та Петром Порошенком входить до числа так званих «православних олігархів» – групи великих бізнесменів, які спонсорують УПЦ Московського патріархату і суттєво впливають на внутрішнє життя цієї конфесії, а також дбають про її інтереси в Україні. Точніше, стежать, щоб вона не надто відходила від генеральної лінії, визначеної у Москві. «Цікава деталь: підозріло часто по праву руку від Порошенка у всіх церковних ініціативи чомусь постійно виникає відомий гарант інтересів Московського патріархату в Україні – Андрій Деркач», – зазначає відомий релігіє знавець Катерина Щоткіна.

Про вагу Деркача у середовищі Російської православної церкви свідчить такий промовистий факт: у 2004 році він був єдиним політиком, який брав участь у чаюванні Володимира Путіна у митрополита Володимира, коли президент РФ відвідував Києво-Печерську лавру.

У січні 2009 року Андрій Деркач був одним з небагатьох мирян – делегатів Помісного собору Російської православної церкви, яких допустили до участі у виборах патріарха РПЦ. Тоді, нагадаю, обрали патріарха Кіріла – ідеолога «руского міра».

Derkach-Andry5-500x354

Деркач активно лобіював обрання одіозного митрополита Онуфрія главою УПЦ МП, з яким його пов’язують давні дружні стосунки. Саме такий предстоятель потрібен і Москві, і Деркачу, який є противником будь-якої автокефалії УПЦ МП і виступає за тіснішу інтеграцію з Москвою.

***

Власне, після усього сказаного виникає лише одне запитання – що така людина досі робить в українському парламенті. Хоч і відповідь на нього теж очевидна.


Сергій Ружинський, Національне бюро розслідувань України



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: