Сообщения с тегами ‘регіонал’

Нова #зрада. Соратники Януковича та Курченка — Сергій та Олександр Кацуби вийшли сухими з води. Розслідування

Kacubi-rozhuk1

 

Генпрокуратура продовжує закривати резонансні кримінальні провадження проти колишнього оточення Віктора Януковича.

Янукович крав не сам. Ним була збудована тотальна вертикаль, де спільники отримували «комісію» – залишки з барського столу, здаючи основну частину коштів ватажку мафіозного клану.

У лютому 2014 року Янукович втік, а через півтора місяці, у квітні 2014 генпрокуратура відкрила провадження щодо афер Курченка в «Нафтогазі України». По цим справам проходили брати Кацуби – Сергій та Олександр, які по черзі працювали на високих посадах у «Нафтогазі».

Брати Кацуби – можливо, не дуже відомі широкому загалу, але важливі елементи піраміди Януковича. Вони – сини нинішнього депутата Верховної Ради, члена групи «Відродження» Володимира Кацуби. За часів Януковича старший з його синів Сергій Кацуба працював спочатку заступником голови правління «Нафтогазу», відповідальним за державні закупівлі, а потім став народним депутатом від Партії регіонів. Молодший син Олександр Кацуба спочатку працював заступником керівника «Чорноморнафтогазу», а коли старший брат обрався депутатом – отримав у спадок його місце заступника в «Нафтогазі». І саме в роки, коли брати Кацуби були відповідальними за закупівлі в цих державних компаніях, відбулася афера з придбання «вишок Бойка».

Kacuba-brati1

Революцію гідності старший з братів – Сергій Кацуба – зустрів у статусі депутата-регіонала, а молодший – заступника голови правління «Нафтогазу». Коли влада в Україні помінялася, Олександр Кацуба півроку після цього ховався від відставки, оформивши фейковий «лікарняний».

Щоправда, поки, за документами, Кацуба «хворів» у одній з лікарень на території виборчого округу свого батька в Дергачах Харківської області, його сторінка в Instagram поповнювалася фотографіями з відпочинку на морі, в горах та святкування власного весілля в одному з шато під Парижем.

Kacuba-vidpoch1

 

Також після Революції гідності було порушене кримінальне провадження щодо афери за участі компанії Сергія Курченка «ГазУкраїни-2020», з якою «Нафтогаз» уклав угоду про фіктивне постачання бензину.

Розмір збитків, згідно з підозрами, складеними проти братів Кацуб, сягав 450 мільйонів гривень.

«Протягом 2012 року у колишнього заступника голови правління НАК „Нафтогаз України“ Кацуби С.В., та в інших виник злочинний умисел, спрямований на вчинення заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах. Було розроблено детальний план вчинення злочину, згідно з яким передбачалося здійснити заволодіння коштами НАК „Нафтогаз України“, шляхом укладення договору про постачання нафтопродуктів з фіктивним підприємством, який би передбачав механізм 100% передплати, а після отримання 100% передплати – непостачання бензину.

22.08.2012 заступником голови правління НАК „Нафтогаз України“ Кацубою С.В., та невстановленою особою від імені ТОВ „ГАЗУКРАЇНИ-2020“, а саме від імені директора Кашкіна А.П. (підписи якого в договорі згідно проведеної почеркознавчої експертизи є підробленими) був підписаний договір поставки нафтопродуктів N14/4260/12».

За договором, «Нафтогаз» мав робити… передоплату Курченку на всі 100 відсотків. Угоди між державною компанією та аферистом, на думку слідства, «укладалися Кацубою С.В. не з метою постачання до НАК „Нафтогаз України“ бензину та подальшого отримання прибутку Компанією, а з метою виведення грошей в розмірі 449 963 820 гривень з рахунків Компанії».

Як сказано в підозрі, складеній Генпрокуратурою, Курченко та його фірма ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» повинні були створити «видимість легального здійснення торгівлі світлими нафтопродуктами на території України». Для цього вони повинні були подати в «Нафтогаз» документи про позитивну кредитну історію фірми, відсутність заборгованостей, потужності для збереження нафтопродуктів.

Отже, ця справа розслідувалася з 11 квітня 2014, і за півтора роки слідчі вийшли на підозру братам Кацубам – її було повідомлено 25 вересня 2015 року за статтями «привласнення, розтрата майна або заволодіння шляхом зловживання службовим становищем».

«Кацуба С.В. та інші невстановлені службові особи НАК „Нафтогаз України“, діючи умисно, в формі співучасті, всупереч інтересам державного підприємства, вчинили всі дії необхідні для виведення грошей з НАК „Нафтогаз України“, переведення їх на рахунок фіктивного підприємства ТОВ „ГАЗУКРАЇНА-2020“ та прикриття фіктивності угоди. В результаті злочинних дій Кацуби С.В., НАК „Нафтогаз України“ спричинено збиток в розмірі 449 963 820 гривень».

На цей момент вони були вже у статусі звичайних смертних – не змогли обратися до парламенту та втратили посади в «Нафтогазі». Але депутатом залишався їхній батько. Вони зберегли зв’язки – і в день висунення підозри Кацуба-старший терміново… чартерним літаком з Жулян вилетів до Ніцци. Через два дні Кацуба-молодший також чартером вилетів з Жулян до Бодрума.

За декілька днів, 1 жовтня 2015 року братів Кацуб було оголошено в міжнародний розшук.

Але далі події стали розгортатися за дивовижним сценарієм. Через три місяці після того, як за наслідками тривалого розслідування братам висунули підозру та оголосили у розшук, справу… закривають.

Це рішення стало черговим прикладом того, як Генеральна прокуратура «зливає» резонансні справи. Воно було ухвалено в проміжку між Новим роком та Різдвом, 5 січня 2016 року. Після цього припиняється і розшук Сергія та Олександра Кацуб. Зараз вони вже повернулися до України, де у них під Києвом є розкішний палац поруч із колишнім главою «Нафтогазу» Бакуліним.

Kacuba-maetok1

Як випливає з відповіді Міністерства внутрішніх справ, рішення про закриття провадження ухвалено Генеральною прокуратурою. І найцікавіше – нагляд за цим кримінальним розслідуванням, а, відповідно, і рішення про його закриття винесло управління Генпрокуратури, куратором якого є перший заступник Шокіна Юрій Севрук – той самий чоловік, який виконує обов’язки генерального прокурора України і якого називають серед тих, хто може очолити Генпрокуратуру.

zapit-Leshenko-Kacuba1zapit-Leshenko-Kacuba2

Цікаво також, що родина Кацуб має спільний бізнес з оточенням міністра Авакова. Так, у власності Кацуб є фірма «Техпроект», яка веде спільну діяльність з державною компанією «УкрГазВидобування».

Останні зміни в складі засновників Кацубіного «Техпроекту» відбулися через тиждень після втечі Януковича, 28 лютого 2014 року, коли було змінено директора, а в склад засновників увійшли фірми… з Панами. Одна з них, Marco Development S.A., стала власником 20% акцій фірми Кацуби. Найцікавіше, що адреса реєстрації цієї панамської фірми, а також її панамські директори – ті ж самі, що у фірми Kingston Group S.A., на рахунок якої депутат-соратник Авакова Ігор Котвіцький переказав минулого року скандальні 40 мільйонів доларів.

Крім того, батько Кацуб став депутатом нинішнього скликання завдяки тому, що його головний конкурент Іван Варченко зняв свою кандидатуру після відвідин Авакова, де буквально зіштовхнувся з самим Кацубою-старшим. За декілька місяців після цього Варченко був призначений радником Авакова у МВС.

Таким чином, Аваков напряму та через Котвіцького мав більше ніж достатньо аргументів не переобтяжуватися слідством.

Насправді, для суспільства не має значення, хто дозволив братам Кацубам вийти сухими з води – Національна поліція, яка вела слідство, чи Генеральна прокуратура, що здійснювала нагляд. Зрештою, все це лягатиме тягарем на одну особу в державі – президента Петра Порошенка, за часів якого жоден з високопосадовців старої влади не поніс покарання.

Сергій Лещенко, народний депутат, Національне бюро розслідувань України

Юрій Луценко веде спільний бізнес зі скандальним екс-регіоналом Володимиром Зубиком. Розслідування

Lucenko-rigi1

 

Стало відомо, що у Юрія Луценка є свої інтереси в бізнесі — мова йде про комерційну нерухомість та телекомунікації.

У біографії лідера фракції БПП та президентського кума цікавий епізод — партнерство з Володимиром Зубиком, екс-регіоналом та представником депутатської групи «Відродження».

Про це пише видання «Новое время», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зазначається, що у Луценка є свої інтереси в бізнесі — мова йде про комерційну нерухомість та телекомунікації. Компанія «Українські новітні телекомунікації» (УНТК) — давній актив сім’ї Луценка. Заснована в 2005-му, сьогодні ця структура обіцяє підключити клієнтів до інтернету, налаштувати телебачення, відеоспостереження або надати «красивий» номер. Ще в 2006-му, під час його перебування на посаді міністра внутрішніх справ, МВС вимагав від своїх підрозділів перейти на телефонні тарифні плани УНТК.

Зпочатку власником УНТК значився Степан Нарембик, батько Ірини Луценко. Потім власність над активом перейшла до самої дружини лідера фракції БПП. Зараз кінцевим бенефіціаром компанії є Валерій Кулаков — помічник на громадських засадах народного депутата Зубика.

Кулаков працював з регіоналом Зубиком в численних будівельних проектах і скандально відомій компанії «Лівела». Ця фірма, що мала ексклюзивне право на ввезення нафтопродуктів без податків і зборів, діяла на ринку в 2004—2010 роках. Формально «прокладкою» управляли помічники нардепа, але численні журналістські розслідування, в тому числі Української правди, довели — «Лівелу» контролював саме Зубик.

Вітчизняні трейдери закуповували нафтопродукти, наприклад, в Литві, потім продавали їх перед перетином українського кордону «Лівелі». Та розмитнювала паливо за «пільговим тарифом» і продавала його назад трейдерам, беручи при цьому комісію на рівні 70% від заощаджених податків — до $250 на тонні бензину.

Луценко каже, що його родина не має відношення до УНТК з 2012 року, коли його дружина продала цей бізнес.

«Покупець компанії не мав ніякого відношення до Володимира Зубика,— стверджує політик.— В останній раз спілкувався з ним минулої осені в стінах парламенту». У самій УНТК кажуть, що нинішній власник з’явився в капіталі компанії в 2015-му.

«Новое время» пише, що інформація з держреєстрів показує: керівництво компанією не змінилося. Це дозволяє ЗМІ стверджувати, що сім’я Луценка продовжує контролювати актив разом з Зубиком.

Так, у реєстрі юридичних осіб зазначено, що директором УНТК досі числиться Євген Терещенко, який керує компанією з 2011-го, коли їй володіла сім’я глави президентської фракції. Ще кілька тижнів тому, згідно з даними того ж реєстру, право підпису в УНТК також мав близький до сім’ї Луценко Віталій Морозюк. Проте незабаром після того, як «Новое время» зацікавилося цією темою, його ім’я зникло з реєстру.

Двухлетнее спокойствие регионала Николая Присяжнюка за 10 млн долл. Расследование

Prisazhnuk-Mikola7

 

«Молчание – золото», — гласит народная мудрость. Интересно, что в наше время значение этих слов лучше сразу воспринимать буквально. Особенно, если речь идет об Украине, где молчание предпочитают исчислять в долларовом эквиваленте. Случай со сбежавшим в Европу бывшим министром аграрной политики Николаем Присяжнюком – яркий тому пример.

Об этом политике нынешняя украинская власть, действительно, молчит уже до неприличия долго: уголовные дела давно закрыты и имя его в кулуарных кругах давно забыто. Вот только, как выяснилось, стоит такое удовольствие недешево.

Как сообщают источники в Генпрокуратуре, чтобы закрыть рот правоохранителям, экс-министру и куму Януковича пришлось выложить сразу 10 млн долл.

Для Присяжнюка, которому в рейтинге топ-коррупционеров Украины можно смело отдать второе место (сразу после его кума Виктора Януковича), 10 млн долл. – сумма не очень то и большая.

Ведь только с ноября 2013 года по март 2014-го разработанная Присяжнюком коррупционная пирамида на зерновых сертификатах принесла ему около 60 млн долл. Можно только догадываться, какие миллиардные состояния Присяжнюк «накопил» за время пребывания «на потоках».

Оказалось, что при скандальном министре зернотрейдеры были обречены пользоваться услугами «Независимого центра лабораторных исследований «Эталон». Только после результатов таких исследований, проведенных этим далеко не «независимым» частным предприятием, зерно и продукты его переработки могли получить сертификаты качества от Госинспекции сельского хазяйства. При этом стоимость услуг данного предприятия без лишней скромности преднамеренно завышали в десять раз.

И это далеко не весь заработок экс-министра. Неудивительно: чтобы нормально «заработать», у него было целых четыре года.

Только на заключении одного китайского контракта из бюджета страны было своровано около 3 млрд долл.

Диву даешься, как с таким темным прошлым Николаю Присяжнюку удается сидеть себе тихонько в Европе в своем шикарном особняке (к слову, находится особняк в Будапеште) и дистанционно управлять с помощью множества доверенных лиц и ряда продажных чиновников бизнесом в Украине, который продолжает приносить миллионные прибыли.

С этой частью Европы украинский аграрий связан достаточно долго. Так, именно в Будапеште он долгие годы был финансистом донецких ребят в вопросах экспорта метала из Украины. Как раз благодаря этому бесценному опыту Янукович и предложил ему возглавить Министерство аграрной политики и продовольствия.

Но то, что было, то прошло. И сегодня Присяжнюк уже не министр, а «скромный» предприниматель. В вопросах окончательного укоренения в Европе ему помогает его личный адвокат Питер Паллаг, работавший ранее в правительстве Венгрии, как и наш аграрий, «на коррупционных началах». Что примечательно, Паллаг был личностью далеко незаурядной: в 1990-х годах он занимал должность председателя комитета по вопросам приватизации. Не зря Присяжнюк доверил ему святая святых — свои кипрские оффшоры. Именно Питер Паллаг является их владельцем и директором. Наиболее известная в этом контексте компания – это основанная Паллагом «Dorigin Limited», фактически владеющая «Hartlog Limited». В свою очередь в сфере влияния последней находится фирма «Голден Деррик», контролирующая больше чем 30 газовых месторождений в Днепропетровской и Полтавской областях.

И пока наша Генпрокуратура обо всем этом молчит, терпение украинцев уже достигло предела.

Как известно, сегодня представители общественности, которым это двухлетнее молчание уже, мягко говоря, наболело и надоело, пришли к Виктору Шокину с митингом и потребовали немедленно возобновить уголовные производства, в которых фигурировал Николай Присяжнюк.

Примечательно, что, в результате, к протестующим из здания ГПУ вышел помощник заместителя Шокина, заявив, что по данному вопросу будет назначено внутреннее расследование. Необходимо отметить, что Генпрокуратура отнеслась к требованиям участников акции со всей серьезностью, пообещав в дальнейшем регулярно информировать активистов о ходе расследования.

В свою очередь представители общественности и дальше намерены бороться за привлечение Присяжнюка к ответственности. В частности, чтобы выяснить, кто «крышует» Присяжнюка в Украине, они запланировали проведение акции под зданием СБУ. Также активисты намерены прийти под посольство Венгрии и представительство Евросоюза, чтобы получить от европейцев ответ: на каких основаниях они дали прибежище одному из главных украинских коррупционеров.

Игорь Науменко, Национальное бюро расследований Украины

Партія регіонів імені Петра Порошенка. Розслідування

PoroshenkoYanuk1-300x225

 

Голосування за зміни до Конституції 31 серпня 2014 року засвідчило: «Опозиційний блок» у принципових моментах діє як надійний партнер Банкової. Вирішальними стали голоси Нестора Шуфрича, Юрія Бойка, Сергія Льовочкіна, Олександра Вілкула, Сергія Ківалова та решти стовпів режиму Януковича. А тепер – партнерів Петра Порошенка.

Перше спільне голосування президентської фракції та «Опозиційного блоку» відбулося ще 10 січня 2015 року – при призначенні генеральним прокурором Віктора Шокіна. Тоді за нього проголосували не лише фракції коаліції, а й фігуранти гучних корупційних скандалів – Бакулін, Бойко, Вілкул, Папієв…

Усі вони, до речі, прекрасно почувають себе у парламенті і поза ним, а про притягнення їх за масштабне розкрадання країни та співучасть у масових убивствах на Майдані у 2014 році мова уже не йде. Що не дивно: 40 голосів «Опозиційного блоку» вкрай потрібні Петрові Порошенку, який не може покладатися на норовливих союзників по парламентській коаліції.

Один з акціонерів «Опозиційного блоку» Сергій Льовочкін – частий гість у кабінеті президента та керівників його адміністрації. Спільно з ним Банкова запустила на місцеві вибори новий проект – партію «Наш край». За її списками та під її брендом балотувалися колишні регіонали, які уже перебігли у табір Порошенка, однак яких небажано брати у «Солідарність» – через репутаційні ризики для партії президента. Звісно, поки що немає сенсу брати у БПП таких персонажів, як недавній керівник Партії регіонів у Запорізькій області Сергій Кальцев чи нардеп з Одещини Антон Кіссе, якого небезпідставно звинувачували у спробах роздмухувати сепаратистські настрої у Бессарабії. А от у форматі «Нашого краю» вони можуть спокійно брати владу на місцях – з благословення президента і за гроші соратників Януковича. У Одеській області спонсорами проекту виступали «авторитети» Іван Аврамов, який у часи Януковича наглядав за регіоном у статусі «смотрящего» (в українській мові немає адекватного відповідника цьому кримінальному поняттю – авт.), та Юрій Іванющенко, більше відомий як Юра Єнакієвський – один зі найближчих соратників кривавого екс-президента. Він же, до речі, патронує «Наш край» на Донбасі.

У фронтових областях тісний союз Порошенка з «регіоналами» шокував всіх, хто наївно сподівався, що Революція Гідності таки витягне регіон з-під іга «регіоналів». Але «жити по-новому» в уяві Петра Порошенка – це всього лиш новий очільник корупційної вертикалі.

«На багатьох зустрічах в регіоні мені часто «підказують» мовляв, той регіонал, і цей регіонал. Ну, і що мені тепер робити? Вивести їх всіх на вулицю і розстріляти? Так, у бюджетників, мерів, керівників підприємств Донеччини, щоб мати роботу і втриматися біля керма, не було тоді ніякого іншого вибору, окрім як членства в ПР. Тепер вони і можуть скласти кістяк «Нашого краю». Це щось між БПП і ПР – такий собі, грубо кажучи, відстійник, перехідний пункт», – щиросердно зізнався, чим є «Наш край» керівник військово-цивільної адміністрації Донецької області Павло Жебрівський. Він, як і решта керівників областей, уже отримали з Банкової електоральний план – скільки голосів має отримати БПП та «Наш край». По Донеччині точних цифр немає, а от Лев Парцхаладзе, який очолював штаб БПП у Київській області, за інформацією Національного бюро розслідувань України мав забезпечити 35% голосів для партії президента і ще 20% – для «Нашого краю»…

Ще один провладний електоральний «відстійник» для колишніх регіоналів – партія «Відродження». У парламенті її представляють один з лідерів ПР Віталій Хомутиннік, радник Януковича, одеський мільйонер Леонід Клімов, менеджер Ахметова та колишній голова бюджетного комітету Євгеній Гєллєр, партнер Андрія Портнова (головний юрист Януковича) Валерій Писаренко, улюблений «коняр» Януковича Валентин Нечипоренко, відомий харківський українофоб Дмитро Святаш, герої численних корупційних скандалів Володимир Кацуба та Антон Яценко… А за списками партії балотувалися такі «достойні люди», як Геннадій Кернес.

Заради справедливості потрібно сказати, що «Відродження» не є цілковито проектом Банкової. Як і партією Ігоря Коломойського, як прийнято вважати, зважаючи на партнерські стосунки олігарха з неформальним лідером проекту Віталієм Хомутинніком. Радше, це «франшиза», яку в одних випадках використовуватиме Порошенко, у інших – Коломойський, а найчастіше – впливові регіональні лідери на кшталт Кернеса з Добкіним, які з тих чи інших причин не бажають асоціювати себе з «Опозиційним блоком».

Співрозмовники Національного бюро розслідувань України, близькі до адміністрації Порошенка, стверджують, що і «Наш край», і «Відродження» – запобіжники проти можливого реваншу «Опозиційного блоку». Мовляв, краще уже свої, пригодовані «регіонали», аніж п’ята колона Кремля. Однак, це звичайне лукавство. І в опозиційного блоку, і в президентських проектів – одні й ті ж акціонери та спонсори. Зрештою, і «Опозиційний блок», як бачимо із голосувань у парламенті є доволі умовною опозицією до Порошенка. У ряді регіонів БПП і «Опозиційний блок» разом ведуть боротьбу проти спільних ворогів. Наприклад, у Дніпропетровську – проти команди Ігоря Коломойського.

***
Союз Петра Порошенка із регіоналами лише на перший погляд виглядає дивним та неприродним. Петро Олексійович – один із батьків-засновників Партії регіонів, а з її першо- та другорядними акціонерами його пов’язують тривалі ділові та приятельські стосунки, одинакові світоглядні установки. Зрештою, це люди, з якими президент України розмовляє однією мовою – мовою олігархічної політики, для якої соціальні приоритети та національні інтереси ніщо у порівнянні з можливістю конвертувати владу у грошові знаки.

Сергій Ружинський, Національне бюро розслідувань України

Бывший регионал Эдуард Кодзаев отмыл в Бердянске 2 миллиона киотских денег. Подробности

rig-anal1-500x365

 

Полиция расследует дело об отмывании и обналичивании СП ООО «Авалон» 2 млн. грн при реконструкции одной из школ в Бердянске.

Об этом говорится в постановлении Бердянского горрайонного суда от 18 декабря, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Согласно материалам дела, совместное украинское-македонское предприятие ООО «Авалон» и государственное предприятие «Держекоинвест» в декабре 2012 года заключили соглашение на работы по капитальному ремонту объектов социальной сферы в Запорожской области (44 проекта) общей стоимостью 96 млн. грн.

В феврале 2015 года работники налоговой и КП «Управление капитального строительства» провели контрольный обмер объемов строительных работ при капитальном ремонте здания Бердянской специализированной школы №16 и обнаружили несоответствие объемов фактических и указанных в актах приемки выполненных строительных работ ООО «Авалон» за август 2013 с разницей в 2 млн. грн.

В суде следователи указывали, что им необходим оригинал подписи директора «Авалон» для сверки с подписью в актах выполненных работ, поэтому просили разрешить доступ к документам об открытии счета фирмой в банке. Также они говорили о том, что фирма может быть причастна к отмыванию и обналичивании средств, поэтому просили предоставить доступ и к другим финансовым документам фирмы. Суд решил удовлетворить ходатайство следователей.

Владельцем и бессменным директором СП ООО «Авалон» является Эдуард Кодзаев. В 2010 году он был кандидатом в депутаты Ивано-Франковского городского совета от партии регионов. Был помощником на общественных началах народного депутата Эльбруса Тедеева (партия регионов) в течение двух созывов.

В 2014 году предприниматель жаловался, что попал в кризис, имеет ряд объектов, которые уже долго и со скрипом достраивает. Однако в этом же году его фирма должна была получить от ГП «Держекоинвест» 334 млн. грн. киотских денег предназначенных в основном на мероприятия по энергосбережению в зданиях.

Теплый дом регионала Игоря Дятлова. Расследование. 3 фото

Dyatlov-Igor-dim1

 

 

В то время как пенсионеры Николаева ютятся в аварийных домах, а молодые семье в коммуналках или на съемных квартирах, некоторым горожанам повезло больше.

Например, семья одиозного представителя местной партийной элиты Игоря Дятлова сложные для города времена предпочитает пересиживать в теплых краях, на юге Франции.

Активисты французского украинского землячества раскопали уютный и теплый дом семьи Дятловых прямо у моря на Лазурном берегу Франции – в курортном городке Сен-Жан-Кап-Ферра.

Dyatlov-Igor-dim3

Простым смертным это название ни о чем не говорит, а вот агенты по недвижимости сразу поймут и оценят. Ведь недвижимость в этом городке, окруженном роскошными ресторанами, яхт-клубами и вилами миллиардеров и звезд кино, стоит миллионы евро.

Судя по всему, Игорь Дятлов планирует присмотреть для себя новую недвижимость, так как уже выставил виллу в Сен-Жан-Кап-Ферра на продажу.

Бывший регионал хочет получить за нее 12 800 000 евро. Шикарный особняк площадью 450 кв. м. имеет шесть спален, бассейн и шикарный вид на залив.

 

Dyatlov-Igor-dim2

 

Именно в этом теплом доме семья Дятловых пересидела войну – все те сложные и трагические месяцы, когда решалась судьба Украины, когда война могла продвинуться и на запад, и на юг, в том числе, и в Николаев. Игорь, как настоящий адепт русского мира, решил не рисковать, и пересидеть сложный период в мире европейском.

Теперь Дятлов вернулся хорошо отдохнувшим и полным сил, обещает горожанам теплый дом. Но представление о теплых домах у нас, судя по всему, разное. Сытый голодного не поймет.

Валерий Асянов, Национальное бюро расследований Украины

Американський маєток у Каліфорнії екс-регіонала Юрія Мірошниченка. Розслідування. 22 фото

Miroshnichenko-Yuriy4-300x232

За часів президентства Віктора Януковича його колишній представник у Раді Юрій Мірошниченко звів під Києвом елітний маєток, засипавши частину озера.

Втім, виявилося, що це – не єдина елітна нерухомість колишнього регіонала. У США йому належить дім, куплений колись у голлівудського актора.

Мешканці дачного кооперативу «Арсеналець-6», що знаходиться по сусідству із селом Підгірці Київської області, досі у деталях пам’ятають кінець весни 2010 року.

На той час вони вже рік «воювали» проти свого нового елітного сусіда – регіонала, а тепер депутата від Опозиційного блоку Юрія Мірошниченка.

У 2009 році політик отримав дозвіл на будівництво будинку на березі Блакитного озера, поруч з яким знаходиться дачний кооператив.

Проект маєтку Мірошниченка передбачав, що частину озера для зведення будинку доведеться засипати піском. Сусідам це не сподобалося – вони скаржилися на політика до органів влади, подавали до суду, запрошували журналістів знімати сюжети проти безчинства регіоналів, страйкували. Щоб захистити озеро від забудови, вони навіть побудували поруч із ділянкою Мірошниченка дитячий майданчик – будівництво поруч із ними заборонено.

Проте одного весняного дня їм дали зрозуміти – ніхто ні про що з мешканцями кооперативу домовлятися не буде.

Для того, щоб прискорити роботи на ділянці, Мірошниченку потрібно було приєднатися до газопроводу, що забезпечував газом сусідній дачний кооператив.

Мешканці намагалися зупинити цю операцію, але натикнулися на нечуваний спротив.

–  Група молодиків (які пізніше отримають народну назву «тітушки») відтіснила протестувальників, заварила прохід до озера та у підсумку будівельники змогли  приєднатися до газопроводу. Так і почалося на цій ділянці велике будівництво, – згадує місцева мешканка Ніна.

У роки президентства Януковича зведення котеджу велося майже стаханівськими темпами, за якими мешканці могли споглядати вже з іншого берега озера.

Замість пляжу там з’явився двоповерховий будинок, обсерваторія, гаражі і інші господарські будівлі. Ділянку між собою охрестили «малим Межигір’ям Мірошниченка».

Щоб легалізувати  будівництво на березі водойми, у документах природнє Блакитне озеро  назвали «штучно створеним кар’єром».

Це дозволило обійти законодавчу заборону будівництва у стометровій зоні навколо природних водойм.

Після втечі Віктора Януковича з країни, Мірошниченко, який під час Майдану як міг відстоював інтереси свого патрона, виправдовувався та демонстрував всій країні крокодилячі сльози в ефірі одного із національних телеканалів.

З таким самим запалом він намагався всіх запевнити у законності свого будівництва:

«Я землю купив чесно, не по блату. 4 років вже будую, і ще напевно 4-5 буду будуватися. Мені немає чого ховатися, землю я купив, не отримав по якомусь блату, більше того, я позичаю багато коштів для того, щоб збудувати будинок. Не забруднював озеро і не засипав», – казав Мірошниченко ще у лютому 2014 року.

Прокуратурі Київської області цих свідчень та щиросердних визнань виявилося недостатньо.

Восени 2014 року вона порушила проти нардепа кримінальну справу через незаконне захоплення землі. Вісім місяців минуло з того часу, але результатів розслідування досі немає.

Як повідомили «Українській правді» у прокуратурі Київської області, «станом на 25 травня у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, проводяться необхідні слідчі дії».

Тож питання цієї земельної ділянки досі лишається невизначеним. Щоправда, активне будівництво на ній зупинилося – немає ані техніки, ані робочих.

І поки прокуратура вісім місяців визначається із долею заміського будинку Мірошниченка під Києвом, «Українська правда» виявила у його власності значно привабливішу нерухомість. Як виявилося, народний депутат є власником елітного будинку у Каліфорнії.

Каліфорнійський рай

Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA1-500x228

До 2013 року двоповерховий будинок і 35 соток землі у Каліфорнії за адресою 4546 White Oak AveEncino, CA 91316-3829 належали американському комедійному актору, зірці серіалу «2,5 людини» Райану Стайлзу і його дружині.

Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA2-500x435

Маєток Стайлзів – це будинок на п’ять кімнат, гараж на чотири машини, сауна, кілька ванних кімнат. На сайті вказано, що оздоблення будинку зроблене із використанням дерева та каміння.

Бібліотека, більярд, французькі вікна, їдальня, велика кухня, два бари, каміни, парк, двір, де можна робити барбекю, басейн, SPА – зараз всім цим володіє Мірошниченко, який під час Майдану виправдовував диктаторські закони та дії самого Януковича.

Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA3-500x332 Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA5-500x354 Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA6-500x332 Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA7-500x328 Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA8-500x329 Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA9-500x332 Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA10-500x316

У США прийнято викладати в мережу всю інформацію про операції з нерухомістю. Завдяки цьому можна прослідкувати, як будинок голлівудського актора став власністю пересічного депутата з України.

Мати Юрія Мірошниченка Валентина Кочура. Фото з її сторінки у російській соціальній мережі "Однокласники"

Мати Юрія Мірошниченка Валентина Кочура. Фото з її сторінки у російській соціальній мережі “Однокласники”

У травні 2013 року маєток купила Валентина Кочура – матір Юрія Мірошниченка.

Оскільки будинок продавала кінозірка, інформація про це одразу з’явилася у місцевих ЗМІ, які вказали, що 66-річна мама нардепа придбала американську нерухомість за 3,1 мільйони доларів.

Однак Валентина Кочура дуже швидко позбулася маєтку.

Вже за місяць вона переоформила будинок на компанію Real Market Research Inc, яка належить дружині нардепа – Софії Мірошниченко.

Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA11-440x500

Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA12-440x500Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA13-440x500Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA14-500x410

На сторінці у соціальній мережі Linkedin, Софія вказала, що є власником цієї компанії, та згідно з даними її сторінок у соціальних мережах, живе на дві країни – Україну і США.

Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA141-500x410Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA15-500x273

Беззаперечним доказом того, що у будинку 4546 по вулиці White Oak досі мешкає родина Мірошниченків, стали фото з соціальних мереж Софії Мірошниченко.

Ще 21 березня 2015 року дружина нардепа у російській соціальній мережі «Однокласники» опублікувала фото дочки, зроблене на першому поверсі будинку.

Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA16-470x500

Згідно з офіційною інформацією, що міститься на сайті Секретаря штату Каліфорнія, Real Market Research Inc є діючою кампанію, яка зареєстрована 31 липня 2012 року, їй присвоєний номер С3503967.

Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA17-500x239

За номером телефону, який Софія вказала у своєму профілі Linkedin, пошук у «White pages» (інтернет-довідник – ред.) видає ім’я Юрія Мірошниченка.

Більш того, за вказаним номером телефону та прізвищем нардепа  можна знайти ще один маєток у тій самій місцевості за адресою 3905 Lake Vista Ct Encino, CA 91316. В інтернет-довіднику вказується, що Мірошниченко є мешканцем цього будинку.

Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA18-500x352Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA19-500x243Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA20-500x421

Водночас, це помістя на шість спалень не продавалося з 1997 року, а на сайтах вказується ціна його оренди – близько 7 тисяч доларів.

Можливо, нардеп колись міг його знімати, проте яке саме відношення має депутат українського парламенту до цього будинку, встановити на вдалося.

Сімейна бухгалтерія

Для того, щоб зрозуміти повну картину зі статками та нерухомістю Мірошниченка, проаналізуємо дані його декларації з 2010 року – коли почалося активне будівництво котеджу на Блакитному озері.

У рік обрання президентом Віктора Януковича, Мірошниченко взяв в кредит 16 мільйонів гривень при курсі менше 8 гривень за долар, тобто понад 2 мільйони доларів.

Тоді його дружина не заробляла великих грошей, але отримала допомогу по народженню дитини. На рахунках за кордоном у неї на 2010 рік було  366 238,20 гривень, що дорівнювало приблизно 46 тисячам доларів.

Мірошниченко того року вказав у своїй власності великі ділянки землі, квартири загальною площею 1550 квадратних метри.

У 2011 році Мірошниченко знову вказав, що взяв кредит на 16 мільйонів гривень. Про погашення попереднього боргу у цій декларації жодної згадки немає.

Дружина нардепа знову отримала лише допомогу по догляду за дитиною – 9960 гривень. На рахунках в неї – вже понад мільйон гривень. За курсом на 2011 рік це приблизно 129 тисяч доларів.

Декларацію Мірошниченка за 2012 рік попри численні спроби руху «Чесно» отримати не вдалося.

У декларації Мірошниченка за 2013 рік немає жодної згадки про повернення позичених в минулі роки 32 мільйони гривень. У цей період вже працювала компанія Софії у Лос-Анджелесі. Дружина Мірошниченка в цьому році задекларувала заробіток за кордоном — 24 тисячі доларів, а у закордонному банку зберігала 101 736 гривень, що в еквіваленті становило приблизно 12 560 доларів.

У своїй декларації за 2013 рік депутат вказав величезну кількість квартир, а загальна площа земельних ділянок, що були в ній представлені, склала 1,4 гектари, на дружину було записано у загальній сумі 4,3 гектари землі.

У 2014 році Мірошниченко і дружина позбулася всіх ділянок, принаймні, згідно з декларацією. Загалом, за минулий рік Мірошниченко заробив 2,3 млн. гривень, а його дружина 1,9 млн. гривень.

Крім того, родина позбулась будь-яких рахунків та не вказала жодного заробітку за кордоном.

Не виключено, що Мірошниченко боявся, що його рахунки можуть заблокувати, якщо він підпаде під санкції, як і найближче оточення президента-втікача Януковича.

Можливо, саме з цієї причини Софія відмовилась від президентської посади у власній американській компанії Real Market Research Inc.

У лютому 2015 року елітний будинок Мірошниченка у Каліфорнії знову виставлений на продаж. Спочатку власники хотіли отримати 5  мільйонів доларів, однак на початку травня вирішили зробити знижку і зараз готові позбутися елітного маєтку за 4, 5 мільйони доларів.

P.S. «Українська правда» з п’ятниці намагалася отримати коментар Юрія Мірошниченка з приводу його нерухомості, однак його телефон не відповідає. Прес-секретар народного депутата відповіла,  що той знаходиться у відрядженні і працює з виборцями там, де немає мобільного зв’язку. До ВР Мірошниченко пройшов двадцятим за списком «Опозиційного блоку».

Оксана Коваленко, Українська правда

Екс-регионалу Кивалову грозит тюрьма за «замок Гарри Поттера». Видео

Kivalov-lustr1-500x384

 

Помимо уголовных производств, открытых в отношении одесского нардепа Сергея Кивалова по статьям о сепаратизме и превышении полномочий, правоохранители озаботились и присвоением им земель, сообщает sprotiv.org.

Об этом в ходе брифинга сообщила народный депутат от «Самопомощи» Ирина Суслова.

По её словам, проводится досудебное расследование присвоения Киваловым и отдельными лицами, которые работают в Юридической академии, земель и имущества Одесского мореходного училища №17 (бывшая лодочная станция на 8-й Фонтана, где сейчас построен «Замок Гарри Поттера») и Межрейсовой базы моряков.

maetok-Kivalova10

«Убеждена, что Кивалов будет наказан и за сепаратизм, и за разворовывание государственного имущества. Я убеждена, что инициированными нами уголовные производства в отношении этого человека, который занимался фальсификацией выборов ещё в 2004-м году, наконец закончатся судебными решениями», — сказала она.

Нардеп Владимир Парасюк, в свою очередь, заявил о намерении добиться снятия с Сергея Кивалова депутатской неприкосновенности.

В марте Генпрокуратура возобновила уголовное производство в отношении Кивалова за сепаратизм.

В апреле 2015-го года стало известно, что в отношении Кивалова открыто второе производство, по признакам превышения должностных полномочий в плане расходования средств руководством ОНЮА.

 

Напомним, что основатель партии регионов Петр Порошенко учился в Одесской национальной юридической академии Кивалова.

Регионал Бондик может сделать второй Чернобыль. Расследование

Bondik-Viktor1

 

 

 

Наверное не только у иностранных наблюдателей складывается впечатление, что борьба с коррупцией новой властью проводится только на бумаге, а на самом деле ситуация выглядит с точностью до наоборот. Во главе стратегических предприятий продолжают находиться опытные коррупционеры, предназначенные преступной властью. И похоже никого, ни на Банковой, ни на Грушевского, это не смущает. Наиболее ярким примером является украинское государственное предприятие «Укрхимтрансаммиак», которым по сегодняшний день руководит назначенный Януковичем еще во время его пребывания в 2007 году в должности премьер-министра, Бондик Виктор — скандально известный исполнитель схем по выводу средств государственного предприятия на сумму более 1 млрд. грн.

Член партии регионов с 2002 года, депутат Донецкого областного совета от партии регионов IV и V созывов, №35 в списке от партии регионов в Киевской горсовете на выборах в 2006г. (решение Киевской городской территориальной избирательной комиссии № 15/19 от 12.02.2006 г.), дважды награжден Указами все того же В. Януковича, уже в период президентства, орденом «За заслуги» — в 2011 году орденом III степени, в 2013 орденом II степени. Пользуясь поддержкой Януковича, Клюева, Клименко (не министра доходов), с 2007 года под руководством Бондика В.А. на предприятии по завышенным ценам закупалось оборудование, выполнялись научные работы, брались десятки миллионов долларов кредитов, при этом суммы «откатов» директору Бондик В.А. достигали 70%.

С целью увеличения расходов предприятия, из которых он получал «откат», исполнителю преступных схем Бондик В.А. нужно эти средства сначала где-то было взять. Для этого полностью прибыльное государственное предприятие УДП «Укрхимтрансаммиак» 22 декабря 2010 приняло кредиты под гарантии государства на «кабальных» условиях в Amsterdam Trade Bank NV и «Альфа-Банк» на общую сумму 42 млн. долларов США. Кредиты были полностью разворованы, а предприятие до сих пор вынуждено расплачиваться по счетам, кстати, не малыми — только в 2011 году УДП «Укрхимтрансаммиак» уплатило Amsterdam Trade Bank NV за пользование кредитом 108 153 000 грн. (код 65.22.1 — услуги по предоставлению кредита другие). Особой изобретательностью схемы Бондика не отличались.

Примерами таких схем являются: — скандальная сделка по закупке насосов для жидкостей и подъемников жидкостей, которые УДП «Укрхимтрансаммиак» в 2010 году закупало по 15 200 000 грн., а уже в 2013 году такое же оборудование в такой же комплектации (изменено только название) было закуплено по цене 55 400 000 грн. договоры УДП «Укрхимтрансаммиак» о приобретении охранных услуг. Пять лет подряд охранные подряды «Укрхимтрансаммиаку» на общую сумму 58 450 000 грн. получало ООО «Охрана и безопасность». Первыми учредителями этой фирмы были ООО «Промкерам» и ООО «Григорьевский рудник», владельцем которых был Виктор Бондик, который назначен директором «Укрхимтрансаммиака» в 2007 году. Сейчас «Охрана и безопасность» зарегистрирована на Зураба Асатурова. Он также известен как директор ООО «Строительная компания «Альтаир профи», которая в свою очередь зарегистрирована на две другие фирмы — ООО «Углепоставка» Виктора Бондика и ООО «СК», которую возглавляет Александр Сичинава, экс-руководитель «Всеукраинского банка развития» Александра Януковича. Соглашение с ООО «Авиакомпания «МАРС РК» на использование летательных аппаратов для наблюдения с воздуха за техническим состоянием украинского участка магистрального аммиакопровода «Тольятти-Горловка-Одесса», которую УДП «Укрхимтрансаммиак» заключило в 2013 году. Стоимость сделки составила 30 490 000. грн. В тендере также участвовало ОАО «АС» (областной авиационный центр), которое предлагало услуги по 15 530 000. грн. Однако вдвое дешевле предложение было отклонено по формальным причинам (в составе предложения фирма предоставила копию паспорта, не завереную личной подписью руководителя и др.).

В 2011—2012 годах стоимость этих услуг составляла 26-28 млн. грн., в 2008—2010 годах — 6-10 млн. грн. Учредителями ООО «Авиакомпания «Марс РК» является бывший директор киевского госпредприятия «Завод 410 гражданской авиации» Анатолий Кудрин (во время руководства завода к 2010 году также возглавлял Соломенскую организацию партии регионов в Киеве), а также Анастасия Шевченко-Катамадзе. По данным “Экономической правды”, ее отцом является Олег Шевченко. В 2007 году правительство Виктора Януковича создало концерн «Авиация Украины», главой которого был назначен именно Шевченко. А еще в 2006 году Шевченко стал депутатом Киевсовета от партии регионов. По этим и аналогичными схемами Бондик В. с 2007 года сумел украсть у предприятия более 150 млн $. И сейчас продолжает воровать. Что же позволяет ему так долго находиться в кресле руководителя? Ответ очевиден — умение украсть деньги государственного предприятия и ими же коррумпировать тех, от кого зависит его нахождения на этом месте. И действительно за 7 лет его управления Укрхимтрансаммиаком было открыто и так же «успешно» закрыта правоохранительными органами не одно уголовное дело.

Оно и понятно, пронизана коррупционными связями преступная власть всячески оберегала своих коррупционеров-стахановцев, которые «несут золотые яйца», хотя и украденные у народа. А Бондик ответственно и бережно удовлетворял экономические интересы руководства ГПУ, СБУ, АП и других кураторов. А что сейчас? Через год, подчеркиваю через год, после Революции Достоинства, когда люди сказали решительное «нет!» Воровству и коррупции, доверив страну нынешнему правительству и президенту, неужели ничего не изменилось? Давайте выясним. Оказывается в Бондика опять все схвачено: в СБУ под «крышеванием» Грицака нарушены оперативно-розыскные дела успешно лежат и пылятся на полке. Ранее бывший генпрокурор Ярема, получив с освобождением Голомши эту «золотую курочку» (до этого Голомша «крышевал» Бондика), не дал ход ни одному из дел, возбужденных «для галочки». Новый министр экономического развития и торговли прежде должен был бы отреагировать на произвол, что происходит на стратегическом для экономики страны государственном предприятии, осуществляет как внутреннее так и внешней экономической деятельности. Однако, похоже, Айвараса Абромавичуса, который прожил в Украине 8 лет в период расцвета коррупции, такое положение дел теперь не волнует и является нормой, а может даже Бондик ему также нашел теплое место в схеме вывода средств Укрхимтрансаммиаку.

Дальше — больше. На днях Бондик был в администрации президента и после встречи с Ложкиным, говорят, присягнул на верность самому Порошенко. Неужели и для этих людей личные экономические интересы стали главнее интересов государства и взятые на себя перед площадью обещания искоренить зло коррупции? И нет повода сомневаться в его хвастливых словах, что он носит деньги на Банковую и все вопросы с Ложкиным решает, ведь новая власть в стране уже год, новый Кабмин уже целый год, а проверок на Укрхимтрансаммиаку как проводили при Януковиче, так и сейчас не проводят, дела не восстанавливают и не расследуют. Ситуация очень похожа на ту, что была при преступной власти, когда правоохранительные органы просто боялись трогать Бондика за его близкие отношения с «семьей» и регулярные походы на Банковую.

И если действительно администрация президента в лице Ложкина «взяла под свое крыло» коррупционера-профессионала Бондика, тогда конечно сами собой отпадают очевидные вопросы.

Почему до сих пор за рулем стратегического государственного предприятия с оборотом более 1 млрд. грн. находится Бондик В. — член партии регионов с 2002 года, депутат Донецкого областного совета от партии регионов IV и V созывов, №35 в списке от партии регионов в Киевский горсовет на выборах В 2006г. (Решение Киевской городской территориальной избирательной комиссии № 15 / 19 от 12.02.2006 г…), дважды награжден Указами бывшего президента Украины В. Януковича орденом «За заслуги» — в 2011 году орденом III степени, в 2013 орденом IIстепени. Почему уже при новой власти, в течение 2014 Бондик В.А. провел тендеров более чем на 500 000 000 гривен и продолжает нагло выводить средства из государственного предприятия, получая пресловутые 70%. Почему уже при новой власти, Бондик В.А. в течение февраля-мая 2014 под видом рабочих командировок в города Тольятти и Москва (Российская Федерация), на самом деле находился на оккупированной территории Автономной Республики Крым. Бондик В.А. даже не побоялся участвовать в параде российских войск на оккупированной территории АРК 9.05.2014 года (по официальным данным он находился на больничном, однако подтверждение Укрзализныци опровергает этот факт: с 30.05.2014 по 10.05.2014 Бондик В.А. был в Крыму) .

Кстати в АРК Бондик В.А. владеет земельными участками и недвижимостью в поселке «Никита». Завладение Бондик В.А., данными земельными участками происходило с громким скандалом, прикрываясь именем партии регионов, личными и близкими отношениями с семьей в то время премьер-министра Украины Виктора Януковича. Почему уже при новой власти Бондик В., как осуществлял при преступной власти, так и продолжает, не боясь ответственности, осуществлять многомиллионные платежи в адрес фирм соратников по партии регионов и компаний с явно русскими корнями. Почему уже при новой власти возбуждены уголовные дела против Бондика В.А, как и при преступной власти, не расследуются как ГПУ, так и МВД и СБУ (уголовные производства №12014100040006148 и №12014000000000258). С подачи своих новых покровителей в Генеральной прокуратуре Украины, были закрыты практически все уголовные дела, связанные с хищением государственных средств в УДП «Укрхимтрансаммиак». Почему уже при новой власти Бондик В.А. в сговоре с российским олигархом Сергеем Махлай (владелец ОАО «Тольяттиазот») организовал покушение на убийство Руслана Калашникова (заместитель председателя Антикоррупционного комитета Майдана) и никто не расследует нарушено по этому факту уголовное производство.

Прямо дежавю? Только покровители изменились, а Бондик снова, как и предыдущие 7 лет, опираясь на 3 кита: СБУ, ГПУ и АП, спокойно продолжает реализовывать свои схемы воровства средств стратегического государственного предприятия, при этом не стесняясь лоббировать своих российских партнеров-покровителей, для которых и цена на транзит с 2010 года не изменена, и дополнительные объемы аммиака (150 т.тонн), не учтены в официальных документах, прокачиваются. Не за это достойные люди проливали и проливают кровь, защищая родную землю, чтобы ставленники преступной власти продолжали за счет государства, находится в крайне тяжелом состоянии, обогащаться и служить при этом интересам российских покровителей! Есть информация, что указанные в этой статье факты уже направлены народными депутатами в своих обращениях к премьер-министру Украины, руководства СБУ и ГПУ, а также президента Украины.

Наше общество меняется и это видно невооруженным взглядом. Оно уже не готово терпеть медлительность властей и правоохранительных органов. Недавно в СМИ были размещены очередные материалы по схемам похищения средств государственного предприятия УДП «Укрхимтрансаммиак» его директором и племянником Януковича — Бондиком В его шикарного поместья под Киевом построенного в ущерб простым жителям Буче и резиденции в Крыму на незаконно полученных якобы для Януковича, участках земли.

И вот реакция людей, уставших от того, что страну, которая находится в глубоком кризисе, продолжают разрывать «ставленники» преступной власти, не заставила себя долго ждать. Перед зданием УДП «Укрхимтрансаммиак» по ул. М. Расковой, 15 уже собирались активисты, вооружившись плакатами и традиционным орудием люстрации — мусорным баком, место в котором, в этот раз, было предусмотрено для того, кто особенно отличился на ниве вывода государственных средств за время правления Януковича и смог украсть более 1 млрд. грн. и при нынешней власти продолжает свое грязное дело. Фото материалы по адресу:http://liustrator.livejournal.com/733.html

Несмотря на массу материалов, как в СМИ так и у правоохранительных органов, о схемах хищения государственных средств директором УДП «Укрхимтрансаммиак», почему-то никто из нынешней власти не спешит не то, что судить по закону опытного коррупционера, но и хотя бы отстранить его от управления стратегическим государственным предприятием. У общества возникает естественный вопрос — почему?

Виктория Ковшун, Национальное бюро расследований Украины

Алексей Гончаренко. Агент Кремля из блока Порошенка. Расследование. 3 фото. Видео

Goncharenko-Oleksyi4 - копия

 

Если война на Донбассе не принесет желаемого результата, Москва готовит план «Б» — в ход пустят пятую колонну, сформированную под куполом Верховной Рады. В кулуарах парламента шепчутся, что повести предателей в бой может нардеп из блока Петра Порошенко Алексей Гончаренко.

Журналисты программы «Гроші» выяснили, что почти 10 лет своей жизни, до того как попасть в команду Порошенко, он провел под символикой партии регионов.

Goncharenko-Oleksyi2-500x375 - копия

Он, как и все регионалы, агитировал за фильмы на русском языке и носил георгиевскую ленту, а когда лишенный звания президента Виктор Янукович начал паковать чемоданы, нардеп покинул ряды регионалов и объявил себя патриотом Украины.

К тому же, чтобы показать силу своего патриотизма, даже поехал на фронт. Впрочем, лишь для того, чтобы сфотографироваться. После своего путешествия на Донбассе нардеп отправился на довольно недешевый отдых на островах.

До этого Гончаренко уже успел хорошо развлечься в Крыму. Тогда Алексей, широко расправив плечи, полез в разъяренную пророссийски настроенную толпа с проукраинскими лозунгами, за что якобы и получил по заслугам.

«Это наш дом, мы в своем доме сами разберемся, какие законы принимать, мы же не приходим в Москву и Санкт-Петербург научить вас, который вам закон принять», — кричал он в Крыму.

Впрочем, если внимательнее присмотреться к видео с якобы избиением нардепа, видно что профессиональный боксер и опытный военный Армен, известный среди сепаратистов под прозвищем «Самвел», почему-то бьет Гончаренко открытой ладонью.

На еще одной акции Гончарнека народный избранник на референдуме в Крыму развернул украинский флаг прямо перед носом самопровозглашенного главы Крыма Сергея Аксенова.

Но на голосование пускали только с крымской пропиской. Журналисты предполагают, что Гончаренко мог договориться о съемке с людьми Аксенова. Свою фиктивную проукраинскую позицию фейковый патриот привез и в Россию на марш мира в память о российском оппозиционном политике Бориса Немцова. В Москве Гончаренко даже арестовали. Ему выдвинули целый ряд статей: от сопротивления полиции во время задержания, до убийства российского гражданина во время событий в одесском здании профсоюзов.

За решеткой Гончаренко странным образом продолжал писать сообщения на своей странице в соцсети.

А на следующий день его вообще без суда и следствия и даже голодовки, отпустили, не обращая никакого внимания на немалую сумму, найденную при нем — более 6 тысяч долларов.

“]

 

Это, если верить декларации о доходах Гончаренко за 2013 год — почти вся его годовая зарплата.

Неужели это деньги от российских спонсоров? А следовательно, его история с ночевкой в СИЗО, перфоманс с флагом во время референдума, и инцидент с избиением в Крыму может оказаться лишь фарсом агента Кремля.

Goncharenko-Oleksyi3-500x308

Инна Нефедова, Национальное бюро расследований Украины



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: