Сообщения с тегами ‘Вадим Гладчук’

Редактор sprotiv.org Вадим Гладчук поскаржився до Страсбургу на свавілля судді Анатолія Нагорного

Gladchuk-pravosudya3-1

Опозиційний журналіст, редактор часопису sprotiv.org Вадим Гладчук звернувся до Європейського Суду з прав людини зі скаргою на незаконне засудження за адміністративне правопорушення, якого він не вчиняв.

Влітку 2015 року сільський голова Бобриці Олександр Король, якого Гладчук неодноразово критикував у публікаціях та у розмовах з селянами, та його знайома Вікторія Жданюк звинуватили Гладчука в тому, ніби його собаки покусали Жданюк.

Дільничний інспектор Мельник сфабрикував несуразний протокол і, залякуючи матір Гладчука цим протоколом, Жданюк видурила 22 тис гривень. З цього приводу Гладчук одразу подав до поліції заяву про шахрайство, відкрите кримінальне провадження, яке знаходиться зараз в підвішеному стані, бо ніяких слідчих дій не проводиться.

Києво-Святошинський районний суд двічі повертав на доопрацювання протокол Мельника через бездоказовість.

Зрештою справу було закрито за відсутністю складу правопорушення. Однак Жданюк подала апеляцію, яку мав розглядати суддя апеляційного суду Київської області Анатолій Нагорний. З’явившись до суду у вказаний в повістці час, на 11 годину ранку, Гладчук дізнався від помічника судді, що Нагорний розглянув справу о 9 годині, поспішаючи піти у відпустку.

Пізніше з постанови судді Нагорного виявилося, що він без будь-яких доказів та ігноруючи клопотання Гладчука визнав його винним у порушенні правил тримання собак, яких в Бобриці взагалі не існує, бо сільська рада всупереч закону їх не затвердила, та закрив справу за закінченням терміну притягнення до адміністративної відповідальності.

Скарга на суддю Нагорного до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України досі не розглянута. Водночас, з Апеляційного суду Київської області Гладчуку надіслали звіт про підсумки внутрішньої перевірки, яким всю вину за фальшування повістки було покладено на секретаря судді Нагорного, пані Яцюк.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2015 року, яке залишено в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року, визнано протиправними дії дільничного Мельника із складання протоколу про адміністративне правопорушення на Гладчука від 20 квітня 2015 року.

Гладчук продовжує боротьбу проти незаконних махінацій з об’єднанням громад

Gladchuk2012-332x500

 

Редактор часопису sprotiv.org Вадим Гладчук подав апеляційну скаргу на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області, якою суддя Андрій Волчко відмовив у задоволенні позову про визнання протиправними дій та бездіяльності та скасування рішень Бобрицького і Княжицького сільських голів Короля та Шинкаренко, а також сільських рад щодо незаконного приєднання села Бобриця до села Княжичі.

Про це повідомляє портал 40ka.info.

Як зазначено у апеляційній скарзі, суд невірно встановив обставини справи та вдався до суперечливого трактування Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Наприклад, на думку суду, поняття «наступна сесія» в контексті норми Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» розуміється як слідуюча сесія ради (найближча) після проведення громадських обговорень.

«Схоже, що суддя Волчко навмисно переплутав наступну сесію сільради із поточною, щоб підіграти махінаціям сільського голови Короля» – вважає Гладчук.

Суд також проігнорував свідчення Гуріненко Надії Лук’янівни, члена територіальної громади села Бобриця, про те, що Король, Шинкаренко і ті угруповання, які стоять за ними, протиправно і незаконно, без належного обговорення та всупереч громадській думці намагаються об’єднати село Бобрицю з Княжичами, віддаленим селом, яке подібне до Бобриці й не має інфраструктури для обслуговування кількох сіл. Доцільніше, на її думку, приєднуватися до Білогородки, більш розвинутого економічно та розташованого ближче села.

Олександр Король перешкоджав журналістській діяльності редактора sprotiv.org Вадима Гладчука. 3 відео

Кorol-bobryci2

Покарати злочинців, які перешкоджають журналістській діяльності, — з такою заявою до правоохоронних органів звернувся Вадим Гладчук, редактор Інтернет-видання sprotiv.org та газети «Молодіжні Хроніки».

Як з`ясувалося, головним організатором і замовником цього злочину є Бобрицький сільський голова Олександр Король — сумнозвісний «герой»резонансних публікацій, присвячених кримінальній хроніці села Бобриці. Про те, що згаданий горе-керманич проситься за грати, свідчать останні (антизаконні) дії в цьому мальовничому селі.

«27 червня 2015 року об одинадцятій годині у будинку культури села Бобриця було призначено проведення зборів села, — розповідає Вадим Гладчук. — Я прийшов туди о 10.45, письмово зазначив свої персональні дані та назву ЗМІ. Тобто зареєструвався як редактор видання, що висвітлює суспільно-політичне життя Київщини. У цей момент громадянка Марія Снігірь з невідомих причин раптом почала тицяти дулю та заявляти, що вдарить мене стільцем, якщо я буду виконувати свої професійні обов`язки — фотографувати. Зважаючи на ці погрози, я був змушений викликати міліцію за телефоном 102».

Подальші події розвивалися як у гостро пригодницькому фільмі, де в ролі негативного персонажу виступив Бобрицький горе-керманич.

Приблизно в 11.12, коли розпочалися збори села, сільський голова заявив у мікрофон, що Вадим Гладчук не має права фотографувати.

Потім Король передав мікрофон якомусь невідомому котрий намагався незаконно поставити на голосування питання про те, щоб журналіста вигнали із залу засідань.

«У цей час ще один невідомий громадянин (у майці із зображенням птаха), якого називали Юрій, почав штовхатися та вимагати, щоб я покинув залу. При цьому він погрожував мені розправою: мовляв, «пошли, поговорим», — продовжує Вадим Гладчук. — У свою чергу, Король заявив, що я роблю зйомку на «кожне ліце» і тому він буцім-то «не може працювати». Також бобрицький голова вимагав, щоб я не робив зйомки зібрання. Потім Олександр Король і Роман Іваненко штовхали мене руками. При цьому Король ударом мікрофоном по камері мого телефону. Всі ці злочинні дії зафіксовані на відеозаписі».

Як не дивно, на боці головного злочинця села опинилися й місцеві менти, котрі того дня (приблизно опівдні) приїхали на місце події за викликом Вадима Гладчука. З невідомих причин вони не захотіли брати пояснення у свідків, які вимагали, щоб Король та його спільники не перешкоджати журналістській діяльності. Про це свідчить відеозапис.

«Натомість міліціонери опитували прихильників сільського голови та тих, хто безпосередньо вчинив напад на мене», — підсумував Вадим Гладчук. За його словами, Бобрицький голова скоював аналогічні злочини вже неодноразово. Так, 12 червня 2015 року Король публічно (під час зборів мешканців села) погрожував викинути «неугодного» журналіста до сміттєвого бака (який його спільники затягнули до зали). Через 12 днів (24 червня) той самий Король повів себе настільки зухвало, що навіть затуляв відеокамеру журналіста безпосередньо у приміщенні Києво-Святошинського суду.

Своє небажання «засвітитися» в кадрі Король аргументував тим, що він у суді… відпочивав?! Сподіваємося, що саме ця мрія «відпочиваючого» голови незабаром здійсниться: він дійсно заслуговує на «відпочинок», але не на природі, а за гратами. Як не крути, а факти — річ уперта: і відеозаписи, і покази Вадима Гладчука та інших свідків показують, що сільський голова публічно підтвердив свою причетність до організації та проведення злочину, передбаченого ч. 2 статті 171 Кримінального кодексу (переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою. За такі діяння «світить» не лише штраф (200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), а й навіть обмеження волі на строк до п’яти років.

Проте спеціально для пана Короля пояснюємо: своїми неодноразовими антизаконними діями він претендує не лише на ч. 2 ст. 171 КК, а й більш тяжчих злочинів, пов`язаних зі зловживанням посадою та розкраданням майна (крадіжки піску, вирубка лісу тощо). Адже внаслідок звернень Вадима Гладчука до суду вже відкрито аж п`ять кримінальних провадженнь, у яких фігурує банда Короля.

За версією класиків марксизму-ленінізму, бюсти яких так полюбляють деякі слідчі Києво-Святошинського райвідділку міліції, труд зробив мавпу людиною. Саме тому ми сподіваємось, що праця у кримінально-виконавчій установі благотворно вплине на те, щоб усілякі «королі», врешті-решт, змогли стати нормальними людьми.

Сергій Федорчук, Національне бюро розслідувань України

Слідчі міліції Києво-Святошинського району виявилися злочинцями? Документи

На фото співробітники міліції Києво-Святошинського райвідділу міліції у Київській області

На фото співробітники міліції Києво-Святошинського райвідділу міліції у Київській області

Редактор інтернет-видання sprotiv.org Вадим Гладчук ініціює притягнення до кримінальної відповідальності слідчих Києво-Святошинського райвідділу міліції у Київській області, які не виконують рішення судів та саботують розслідування кримінальних правопорушень, повідомляє Український інформаційний портал.

Наприклад, слідчий Ігор Щенніков “загубив” заяву про кримінальне правопорушення, докази та клопотання по  кримінальному провадженню ЄРДР № 12015110200001910 щодо шахрайських дій Вікторії Жданюк. Відповідні документи просто зникли з матеріалів досудового розслідування. При цьому Щенніков не виконує ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.06.2015 р., якою його зобов’язано розглянути клопотання потерпілого щодо виконання процесуальних дій.

Так само слідчі райвідділу не виконують ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Миколи Коцюрби від 21 травня 2015 року, якою задоволено скаргу Гладчука на бездіяльність слідчого та зобов’язано внести до ЄРДР і розпочати розслідування його повідомлення про незаконну вирубку лісу співробітниками КП «Бобриця» за вказівкою сільського голови Олександра Короля.

Невиконання судового рішення, вчинене службовою особою, є злочином, передбаченим ст. 382 ч. 2 Кримінального кодексу України.

Gladchuk-prokur-lid-nevik-sud1

uhvala-Kocurba-zeo-klopotan1

uhvala-Kocurba-zeo-klopotan2

Пройдисвіти Іваненко і Король нав’язали селу своє «об`єднання» громад, щоб дерибанити Бобрицю

Bobrytsya12-06-2015-1

Сьогодні в нашій країні починає реалізовуватися Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Проте у Києво-Святошинському районі даний процес далекий не тільки від норм права, а й навіть від здорового глузду. Про це засвідчило нещодавнє збіговисько, організатори якого з ослячою впертістю намагаються перетворити Княжичі на своєрідний «центр», до якого хочуть «прописати» Бобрицю, Жорнівку, Музичі та Забір`я.

Ввечері 12 червня 2015 року у клубі села Бобриця відбулися так звані «обговорення» щодо об’єднання громад. Напередодні цього дійства організатори розповсюдили лише декілька оголошень. Тому переважна більшість мешканців села нічого про ці плани не знала. Ті, хто прийшов до будинку культури, готувались обговорити тему про приєднання Бобриці до Білогородки. З цією метою до клубу завітав один із депутатів сусідньої сільради: він повідомив, що білогородці не проти такого об`єднання. Проте з таким варіантом не погодилася місцева «знать» в особі вороватого голови Бобрицької сільради Олександра Короля та його спільника-бізнесмена Романа Іваненка. А тому на порядку денному поставили лише одне (безальтернативне) питання і на стенді демонстрували слайди про «добровільне» об`єднання Бобрицької, Княжицької, Жорнівської, Музичанської і Забірської сільрад.

Bobrytsya12-06-2015-2

Ясна річ, така зухвалість викликала обурення серед місцевих жителів, багатьом з яких не надавали слова. Прорватись до мікрофону вдалося лише сивочолому бізнесмену Анатолію Чернишенку, який зробив хоча й короткий за часом, але доволі глибокий за змістом свій конструктивний виступ:  «Ми повинні поставити питання: скільки депутатів захищатимуть наші інтереси? Чи прийматимуть наших діток до «об’єднаного» садочка? Як добиратися з одного села до іншого? Скажімо, в мене є транспорт: я можу, наприклад, поїхати до Жорнівки. А що робити тим, у кого немає автомобіля? Як вони добиратимуться у разі відсутності маршрутки? До речі, до Білогородки добиратись значно простіше. Також варто звернути увагу на бюджет Білогородки — 10, 8 млн грн. Отже, якщо нам потрібно збудувати школу, то білогородці допоможуть. Ще одна перевага такого приєдання: у Білогородці є 400 гектарів землі, виділеної під промислову забудову. Там, де будуть заводи і фабрики, — створюватимуть нові робочі місця. А якщо ми об’єднаємося з Княжичами, Музичами, Жорнівкою і Забір`ям, то не матимемо такого бюджетного фінансування. Вважаю, що це питання треба обговорити за участю Білогородської сільради. А приймати поспішні рішення — не варто».

На превеликий жаль, пропозицію Чернишенка панове-організатори навіть не поставили на голосування. Вони пішли на зухвалі порушення закону, аби пролобіювати свій варіант. Коли редактор інтернет-видання sprotiv.org Вадим Гладчук обурився проти такої нахабності, йому пригрозили, що задушать галстуком. А бандиткуватий Бобрицький голова Олександр Король навіть обіцяв викинути «неугодного» журналіста до сміттєвого бака, який місцеві «опричники» затягнули до зали. Як наслідок, багато людей були дуже розчаровані «голосуванням без вибору» і на знак протесту покинули будинок культури.

Виникає питання: навіщо пройдисвіти Іваненко з Королем затіяли таку дивну гру? Для чого намагаються нав’язувати людям утопічні ідеї про об`єднання навколо села Княжичі, до якого незручно добиратися?

Як стверджують місцеві активісти, головна мета створення нової громади – це захоплення землі, яка з 2016 року повинна стати об`єктом купівлі-продажу після зняття мораторію. Всі землі в межах об`єднаної громади швидко і за безцінь буде скуплено місцевими «королями». Близькість землі до майбутньої Великої кільцевої дороги теж має суттєвий вплив на формування громади саме у такому складі. Це надасть можливість бізнесменам перепродати втридорога «приватизовані» землі державі, а злочинці будуть і далі через бездіяльність корумпованої міліції безкарно розкрадати на мільйони КРАЗами ліс та пісок «для АТО».

Тетяна Трайдакало, Український інформаційний портал

Громадськість збиратиме підписи за відставку Порошенка. Відео

pres-Gladchuk-Shelyazhenko-2015-05-500x258

З мітингу біля Верховної Ради України 2 червня 2015 року почнеться збір підписів за відставку президента України Петра Порошенка на знак протесту проти його корупційних зв’язків з олігархом Дмитром Фірташем, який хоче купити всю Україну кривавим золотом з гаманця Путіна. Про це оголосили громадянські активісти на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс”.

Редактор інтернет-видання sprotiv.org Вадим Гладчук вважає, що Фірташ купив Порошенку президентське крісло: “Після Революції Гідності був великий запит суспільства на зміни, на реформи. Як могло статися, що лідером цих змін раптом став вважатися корупційний стовп режиму Януковича, той самий Порошенко, який ходив за Януковичем міністром економіки серед інших сатрапів диктатури? Нас нагодували локшиною, засліпили нам очі. Це коштувало дуже дорого, тут не обійшлося без ін’єкцій бабла від потужного олігарха. І зараз Фірташ завдяки розслідуванню американських слідчих змушений був зізнатися у суді, що саме він влаштував кастинг на пост президента. Від нього залежало, хто очолить Україну: або Кличко, або Порошенко. Фірташ допоміг їм домовитись, що президентом стане Порошенко, а Кличко отримає Київ і його люди сформують половину списку Порошенка. Чи міг Фірташ таке казати, якщо б не він купляв президентське крісло, якщо б це крісло не лежало практично в його кишені?”.

За словами редактора газети “Правдошукач” Юрія Шеляженка, всі факти свідчать на користь такої версії, що олігарх Фірташ вже давно визначає політику Української держави за допомогою технології одночасного корумпування і влади, і опозиції. Зараз він підтримує режим Порошенка і опозицію Льовочкіна. Так само раніше він контролював адміністрацію Януковича через того ж Льовочкіна та контролював опозицію, фінансуючи Кличка. До того ж Фірташ формує громадську думку через кишенькові мас-медіа та корпоративну лояльність трудових колективів багатьох структур великого і середнього бізнесу, які йому належать частково чи повністю. І що характерно, багатство та вплив Фірташа повністю залежить від торгівлі російським газом, стратегічним ресурсом, до якого Кремль дає доступ тільки своїм людям.

Юрій Шеляженко розповідає: “Олігарх Фірташ є партнером олігарха Ротенберга, а Ротенберг є гаманцем Путіна. Тому я переконаний, що владний і опозиційний мейнстрім в Україні фінансується з гаманця Путіна. Ви спитаєте, навіщо Путіну фінансувати українську владу, яка нібито воює з Путіним? Справа в тому, що Росія програла технологічне і економічне змагання з США. Саме лідерство у цих сферах визначає світового лідера, яким Росія з її імперськими амбіціями завжди хотіла бути. Путін намагається компенсувати поразку в економічному змаганні з США, звертаючись до воєнної справи, в якій Росія вважається досить сильною. Він думає: якщо у мирний час США є світовим лідером, єдиний спосіб зробити світовим лідером Росію — почати велику війну. А для цього йому потрібен ворог, який би грав з ним у піддавки, бо США Путіну не по зубах. І роль карикатурного ворога, на жаль, дісталася Україні”.

«Майдан зрадили, замість просування патріотів до влади їх послали помирати в котлах у спровокованій війні, а при владі опинився службістсько-воровський режим за зразком путінського, зрозумілий і підконтрольний Путіну», — вважає Вадим Гладчук.

“Є багато навіть зовнішніх схожостей у тому, що робить Путін і що робить Порошенко на гроші Фірташа. Порошенківське гасло Єдина Країна схоже на путінську Єдину Росію. Обіцянка Порошенка подвоїти ВВП до 2020 року повторює таку саму обіцянку, що її давав росіянам Путін. АТО на Донбасі копіює путінську контртерористичну операцію в Чечні. Банда Порошенка багато обіцяє власному народові і всьому світу, імітує демократію на західні та путінські гроші, в тому числі легалізовані на заході протягом всього XX століття — це, за моєю версією, легендарне золото компартії, яке не зачепили жодні санкції. І куплені на золото компартії СССР карикатурні антикомуністи своєю тупістю, брехливістю та продажністю дискредитують лібералізм і наче рекламують СССР та Путіна, провокуючи всіх робити дурниці, а в критичний момент усіх зраджуючи у інтересах чергової піррової перемоги Путіна. Кремлівський тиран вже потирає рученята, бо на тлі цієї війни світ все більше його боїться. Страх — джерело його влади. Путін хоче бути всесвітнім паханом і діє за принципом: бий своїх, щоб чужі боялися та поважали. Бо корені справжньої, ще не спорченої ігом кочевників Росії тут, у Києві, в Київській Русі. Колись ми були братніми народами. Але Путін і рідного брата продасть заради шапки Мономаха, це загальний гріх всіх наших лідерів, у випадку Путіна посилений хворобливою манією величі, бо він марить, що після великої війни всі західні лідери навшпиньки перед ним ходитимуть”, — стверджує редактор «Правдошукача» Шеляженко.

Збір підписів за імпічмент Порошенка необхідний для порятунку Революції Гідності від контрреволюції путінських зрадників, куплених Фірташем, тому підписи почнуть збирати на Майдані — заявила Вікторія Полець, активістка Правого сектору.

Сільський голова Бобриці Олександр Король відповість в суді за собак на вулицях та кулуарщину

На фото Вадим Гладчук

На фото Вадим Гладчук

 

Редактор часопису sprotiv.org Вадим Гладчук вимагає від сільського голови Бобриці Олександра Короля відловити стаї бродячих собак, які тероризують селян, і забезпечити прозорість роботи сільради.

Відповідний позов він подав до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Відповідно до позову, мешканців села Бобриця турбують нападами, гавканиною і т.п. дикі або залишені власниками без догляду собаки на вулицях, стаї яких у кількості 4-10 штук постійно можна бачити бігаючими по селу. Наприклад, стая з трьох собак напала на козу на вулиці Білогородській і собаки мало не загризли цю козу. Біля недобудованого будинку позивача собаки прорвали сітку в паркані та сильно покусали домашнє щеня.

Гладчук наголошує, що відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» створення комунальних служб або підприємств з питань утримання та поводження з тваринами в населених пунктах для забезпечення вилову та тимчасової ізоляції собак, котів та інших домашніх тварин у населених пунктах належать до компетенції органів місцевого самоврядування. Кореспондує цій нормі і ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», згідно з якою питання здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій належать до повноважень сільських, селищних та міських рад.

Однак Бобрицька сільська рада на чолі з одіозним Королем не виконує своїх обов’язків, і в результаті до людей на вулиці чіпляються собаки та кусають — каже Гладчук.

Також, відповідно до статті 9 Закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження”  органами місцевого самоврядування установлюються правила утримання домашніх тварин. Однак у Бобриці внаслідок протиправної бездіяльності місцевого самоврядування таких правил не існує, що призводить до анархії та правопорушень. Наприклад, на подвір’я Гладчука з сусідньої садиби громадянки Вікторії Жданюк постійно прибігає її злий голодний собака, якого власниця не прив’язує і залишає без догляду, нервує своєю агресивною гавканиною, нападає на щеня.

Гладчук заявив, що збирався звернутися із інформаційним запитом до сільської ради про вжиті нею заходи для вирішення проблем із агресивними стаями собак на вулицях та бездоглядністю домашніх тварин у Бобриці, однак із подивом дізнався, що у сільської ради нема сайту і неможливо з’ясувати, за якою електронною адресою звертатися із інформаційним запитом. Активіст вимагає від Бобрицької сільської ради оприлюднити її електронну адресу, нормативні акти, інформацію про діяльність та про бюджет й іншу публічну інформацію, яку сільрада зобов’язана оприлюднювати в Інтернеті відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”, повідомляє sprotiv.org.

Вищий адміністративний суд розгляне позов Гладчука до Порошенка про запровадження виїзду за кордон за довідкою з військкомату. Документ

 

На фото Вадим Гладчук у адміністративному суді Києва

 

26 лютого 2014 року Вищий адміністративний суд України розгляне позов правозахистника, редактора часопису sprotiv.org Вадима Гладчука до президента Петра Порошенка щодо визнання частково незаконним і нечинним Указу від 30 січня 2015 року № 40/2015 «Про додаткові заходи щодо забезпечення проведення часткової мобілізації у 2015 році». У своєму позові Гладчук оскаржує запровадження виїзду за кордон за довідкою з військкомату та мобілізації хворих, що суперечить Європейській Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

«Я оскаржую цей указ, тому що я патріот і не можу терпіти беззаконня» – каже Гладчук,– «Україна зазнала російської агресії. Треба дати відсіч агресору, не уступати жодного клаптика української землі. Але ми бачимо, що уряд Яценюка здав Крим і тепер, замість того, щоб як мінімум економічно блокувати окуповані території, продовжує на мільярди постачати у Крим та Донбас безоплатно під державні гарантії воду, газ таелектроенергію.

Урядовці-зрадники підписали угоду, у якій визнають Крим федеральним округом Росії.

Війну можна вигравати передусім економічно. Але Порошенко жодних економічних санкцій проти Росії досі не ввів!

Нашу землю мають захищали професійні військові з найновішою зброєю, натомість у зону АТО часто примусово кидають необстріляних вчорашніх хворих цивільних. І диктатор Порошенко хоче зробити це ганебним правилом!

В тилу така людина може і на роботі підтримувати надійний тил для справжніх бійців, і, наприклад, в інформаційній війні відстоювати Україну. В тому числі, коли поїде за кордон на лікування і розповідатиме, які тут у нас справи. Я категорично проти новітнього кріпатцтва від военкоматів та запровадження Порошенком „безвізового режиму навпаки“ по-новому», — розповів Вадим Гладчук.

Гладчук також заявив, що у разі відхилення позову українськими судами він буде звертатися до Європейського Суду з прав людини: «Практика ЄСПЛ свідчить про те, що заборона виїзду з України без довідки з військкомату та примус хворих до служби в армії можуть бути визнані протиправними практиками. Зараз вивчаємо прецеденти. Наприклад, у справі „Солтисяк проти Росії“ у параграфі 54 рішення Європейський Суд відзначає, що стаття 2 протоколу № 4 до Конвенції гарантує кожному право на вільний виїзд з власної країни і не проводить ніякої різниці між цивільними та військовослужбовцями. До речі, відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд має застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини», повідомляє sprotiv.org.

pozov-dovidka-voenk1-338x500

Роман Стаднийчук: фальсификатор из ниоткуда

Stadnyichuk-Roman2Нардеп Роман Стаднийчук, за последние два года «прославившийся» своим участием в громких коррупционных скандалах – это типичная «темная лошадка» украинской политики. С тех пор, как закон не обязывает кандидатов в нардепы публиковать подробную биографию и декларацию о доходах, Стаднийчук может скромно умалчивать обо всем, кроме того, что родился 27.07.1980 г. и до сих пор прописан в селе Слобода-Шаргородская Винницкой области. Вроде «новое лицо», молодой, но уже известен как изрядный прохвост.

Поговаривают, что Стаднийчук занимался обслуживанием структур Жвании, решал земельные вопросы. В политической агитации спекулировал общими местами: против коррупции, за мир. Украл символику Порошенко и всюду твердил, что Порошенко его поддерживает, хотя ничего подобного в Блоке Петра Порошенко не знают… Если верить декларации за 2011 год, месячный доход составляет менее 4 тыс грн. – и при этом гектары земли, бигборды, подкуп избирателей, роскошные машины, о которых не упомянуто в декларации (впрочем, и задекларированая Шкода Октавия Тур стоит три якобы годовых заработка).

Наш интерес к персоне Стаднийчука продиктован из ряд вон выходящей наглостью фальсификации результатов выборов в его пользу на 16 избирательном округе. Окружная комиссия, явно небескорыстно заглядывающая ему в рот, умудрилась признать недействительными протоколы с двух участков, на которых получил лучший результат его главный соперник Юрий Македон.

 

Но и до подсчета голосов Стаднийчук сокращал свой отрыв от лидера избирательной гонки поразительно грязными методами.

Во-первых, в центр избирательного округа, Ямполь, прикатил липовый «Автомайдан» из нескольких нанятых маргиналов. Эти клоуны ко всеобщему возмущению горожан пытались смешивать с грязью имя Македона. Позднее они же пытались завезти в Могилев-Подольский бредовые листовки против Македона без данных о заказчике. Их задержали сотрудники ГАИ.

Во-вторых, среди избирательных комиссий и в местной прессе распространялись фальшивые постановления Центризбиркома о, якобы, снятии кандидатуры Македона по его собственному желанию.

В-третьих, в день выборов купленные члены участковых избирательных комиссий массово вбрасывали бюллетени за Стаднийчука и портили бюллетени за Македона.

 

Чтобы случайно не поломать схемы Стаднийчука, окружная комиссия просто отказала в удовлетворении всех жалоб Македона. А для верности сами жалобы «потеряли». И бюллетени с двух спорных участков тоже «потеряли». Активисты потом находили эту документацию на полу под столами, где заседала окружная комиссия. Следы преступления, как говорится, были налицо. Правда, правоохранители пожимают плечами и говорят идти в суд, где у теневого «решалы» тоже все схвачено. Судя по публикациям в интернете, судьям занесли аж полмиллиона «зеленых», лишь бы Македон не добился справедливости.

Обо всех проделках Стаднийчука рассказали на пресс-конференции в Киеве Вадим Гладчук, редактор оппозиционного интернет-издания sprotiv.org, и Елена Грабик, доверенное лицо Македона. Демонстрировались видеозаписи, доказывающие факты фальсификаций. Остается отрытым вопрос в том, найдутся ли в запасе у Стаднийчука путаны в мантиях, которые и после этого не побоятся общественного мнения и подмахнут нужное «решале Жвании» решение…

 

Между прочим, кандидатом в нардепы Стаднийчук тоже был зарегистрирован исключительно благодаря удивительным симпатиям к нему отечественной Фемиды. Вначале Центризбирком отказал ему в регистрации, потому что Стаднийчук не подтвердил, что он не занимается совместительством. Получив отказ 30 сентября, 1 октября он обращается в суд и в тот же день суд обязывает Центризбирком его зарегистрировать.

Кстати, с совместительством у Стаднийчука сложилась интересная ситуация. На момент получения депутатского мандата, 19 марта 2013 года, он был зарегистрирован частным предпринимателем. По сути, это коррупционное правонарушение и основание для лишения его депутатских полномочий. Но так как Стаднийчук предал включившую его в список «Батькивщину» и переметнулся к регионалам, «властелины золотых батонов» и «прокурорские цезари» на его коррупцию закрыли глаза.

Особая ирония заключается в том, что совместитель Стаднийчук получил мандат в связи с лишением мандата Сергея Власенко, адвоката Юлии Тимошенко, как раз под предлогом совместительства депутатской должности с адвокатской деятельностью. Преследуя Власенко, Владимир Рыбак, карманный спикер Януковича, при обращении в Высший админсуд подделал решение регламентного комитета Рады. Беззаконие было очевидным. Вся фракция ВО «Батькивщина» отговаривала Стаднийчука от принятия присяги, потому что не признавала лишение мандата Власенко. Но Стаднийчук наплевал на мнение фракции и принял присягу, а 4 апреля 2013 года на нелегитимном выездном заседании Рады заявил о выходе из фракции «Батькивщины». Тогда-то стало очевидным, что он «тушка», продавшаяся Януковичу.

Кстати, по словам самого Власенко, Стаднийчук уволился со своего места работы в тот день, когда Рыбак подал против него иск в Высший административный суд. То есть, Стаднийчук был заодно с регионалами и уволился с работы, чтобы зайти на место Власенко. А о том, что Стаднийчук был включен в список «Батькивщины» по квоте Жвании, открыто заявил Олесь Доний. При этом он сознался: я, мол, 25 лет в политике и не знаю, кто такой Стаднийчук, за какие заслуги он попал в список?

Не знают, кто такой Стаднийчук, не только опытные политики. Он позиционируется как бывший адвокат, но его фамилии вы не найдете ни в судебной хронике через поисковики, ни в реестрах адвокатов – ни в свежих, ни в архивных. В едином реестре судебных решений нет ни одного решения по уголовному, гражданскому, административному делу, где защитником или представителем выступал бы «адвокат» Стаднийчук. Только в хозяйственных судах и только по одному делу, в земельном споре между ООО «Гранд-Чубинское» (структура Васадзе) и Великоалександровским сельсоветом, высвечивается фамилия и инициалы представителя сельсовета Стаднийчука Р. В.

Когда в 2013 году Центризбирком давал Стаднийчуку депутатский мандат, разразился скандал, потому что в его трудовой книжке не было отмечено заявленное место работы – руководящий партнер в адвокатском объединении «Немесида». Это объединение было зарегистрировано в 2012 году двумя адвокатами-основателями, Игорем Билоусом и Евгением Кондратчуком. Если там и был «руководящий партнер» Стаднийчук, то разве что в качестве мальчика на побегушках: занести документы для регистрации фирмы или, положим, занести в суды «убедительно шелестящие аргументы»… Ведь ничем иным не объяснишь, как так может быть, что «руководящий партнер» нигде не засветился, в то время как другие, не «руководящие» партнеры – известные, практикующие юристы с именем, о них множество упоминаний в поисковиках. Кроме того, «руководящий партнер» и мальчик на побегушках мог выполнять функции «левого кассира» и «смотрящего» от настоящего владельца фирмы, например, того же Жвании.

Удастся ли сомнительному дельцу от юриспруденции Стаднийчуку с помощью спонсора-олигарха и грязных приемов одержать победу над известным общественным деятелем Македоном? Избиратели уже выразили недоверие ставленнику Жвании и требуют от Центризбиркома положить конец его фальсификациям. Судебные процессы продолжаются. Посмотрим, изменилось ли что-то в избирательной системе после Революции Достоинства или олигархи со своими уголовными подельниками и дальше могут безнаказанно творить что хотят.

Сергей Федорчук, Национальное бюро расследований Украины

Украинцы пишут Цукербергу письма о цензуре в #Facebook из-за жалоб «кремлеботов». 2 фото

В последние дни участились блокировки проукраинских активистов в Facebook. Их блокируют из-за жалоб, которые оставляют так называемые «кремлевские боты». В одной из групп украинского Facebook родилась идея написать письмо об этом непосредственно основателю социальной сети Марку Цукебрергу — причем так, чтобы письмо отправило как можно больше пользователей.

К примеру, несколько дней назад в очередной раз в сети была заблокирована страница блогера Сергея Иванова. Аккаунт «забанили» после того, как Сергей разместил призыв к россиянкам не отпускать сыновей на войну. Также, согласно тексту письма, была блокирована страница Алекса Заводюка: «В связи с многочисленными жалобами «организованных групп юзеров, зарегистрированных в РФ». Меньше, чем за сутки текст письма расшарили более 660 раз.

Авторы текста письма просят Цукерберга поменять администратора украинского сегмента. В данный момент офис, отвечающий за развитие украинского Facebook, находится в РФ, его возглавляет Екатерина Скоробогатова. Инициаторы письма просят у основателя сети поменять ответственных за украинский сегмент (назначить человека из любой из нейтральных стран) в связи с военной агрессией России.

Кстати, российская администрация Фейсбук дважды блокировала аккаунт редактора sprotiv.org Вадима Гладчука из-за критики Путина и распространение информации о позиции США по интервенции российских войск в Украине.

 Facebook28-07-2014-1 Facebook28-07-2014-2

А администрация YouTube вынесла предупреждение редакции sprotiv.org иудалила видео аферы мафиози Сергея Курченко, по которому сейчас правоохранителями Украины открыты уголовные производства.

Кстати, в ночь на 28 августа 2014 года (день, когда украинские власти объявили о вторжении российских войск в Украину) украинцы вывели хештег #RussiainvadedUkraine в мировые тренды Twitter.

Текст листа:

Dear Mr.Zuckerberg,
We are writing to you on behalf of the Ukrainian Facebook community. We are deeply concerned about the facts of politically-motivated blocking of the prominent FB-users. As you know, at this time Russian Federation is undertaking an unprecedented military and informational aggression towards Ukraine. The civilized society worldwide, as well as the United States, condemns such actions. Among total informational blockade and aggressive pro-Russian propaganda, Facebook remains probably the most important channel for delivering the information about the events at hotspots of this war, as well as the only way of communication between those Ukrainians, who reside on the territories, currently occupied by the Russian military forces.
However, prominent authors of Ukrainian Facebook segment are being more and more frequently attacked by organized pro-Putin groups of Russian users, whose actions are financed by the entities affiliated with the Russian authorities. As an example, three days ago a profile of a well-known Ukrainian blogger Sergii Ivanov (www.facebook.com/applecrysis) was blocked after his post appealed to the mothers of Russian soldiers not to let their sons participate in the military aggression of Putin’s regime against Ukraine. It was the third blockage of this author’s account in the past four weeks. Also, on August 26, another famous blogger, Alex Zavodyuk’s (www.facebook.com/alex.zavodyuk) page was blocked.
Such banning takes place as a result of the “complaints” from organized groups of fake users, registered on the territory of Russian Federation. This list goes on and on… We have found out, that the Ukrainian segment of FB is administered by a person with Russian citizenship, the country, that is killing dozens of Ukrainians on a daily basis using heavy weaponry operated by Russian military. It is widely known, that Facebook corporation is a social network aimed at the freedom of speech and not propaganda. And to the best of our knowledge, Facebook’ activity is based on respect for dignity, civil rights and freedom of all people, regardless of their social status, racial or political affiliation. We are currently observing severe violation of these principals by the Russian administration of Ukrainian Facebook. Such obvious mismanagement encourages further informational war between Ukrainian and Russian people and benefits the state that has been recognized worldwide as the AGGRESSOR.
In light of the above mentioned facts, we hereby ask you to consider the possibility of changing the administrator of Ukrainian Facebook for a citizen of Ukraine or any neutral country, which has no vested interest in further escalation of the conflict.
Mark, we are all aware and highly respectful of your humanitarian position and consistence with which it is being upheld. In view of this, we are calling for your immediate intervention into this situation, as the owner of the company which reputation is being undermined by the actions of its employee.
Respectfully,
____________________ (name)
~



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: