Сообщения с тегами ‘Княжичи’

Аваковщина. Княжичи: почему сработала сигнализация? Расследование

Knyazhichi-police2-500x307

 

Ход событий убедительно свидетельствует о том, что понемногу развеивается миф о так называемой княжицкой банде, придуманный в МВД и впоследствии раздутый прокуратурой…

Недавно без лишнего шума вышел из тюрьмы под залог бывший сотрудник ГУБОП МВД Игорь Касян. Его подозревают в том, что он является главарем преступной группы, на которую якобы была устроена засада в Княжичах, где в ходе всем известных событий 4 декабря 2016 года погибли пятеро сотрудников полиции.

Он уже седьмой по счету заключенный по этому делу, которого выпустили на волю: первым двум по ходатайству следователя суд еще 6 и 8 декабря избрал мерой пресечения домашний арест, еще трем дали возможность выйти под залог в феврале, шестой перешел на домашний арест в марте, так что в следственном изоляторе остался только один из восьми — Константин Березовский.

Такой ход событий убедительно свидетельствует о том, что понемногу развеивается миф о так называемой княжицкой банде, придуманный в МВД и впоследствии раздутый прокуратурой. Люди, которым приписывают участие в ней, возможно, имеют за душой какие-то грехи и даже заслуживают должного наказания, но к событиям в Княжичах, судя по доступным материалам, они отношения не имеют. Да и вообще это не те персоны, для задержания которых надо было посылать 15 человек с автоматами Калашникова: им достаточно было позвонить и они бы сами пришли. Некоторые из них, кстати, так и сделали.

Вследствие того, что руководители правоохранительных органов, во-первых, врут, а во-вторых, не умеют врать, в народе сформировалась весьма альтернативная и нехорошая версия трагедии, согласно которой представители различных подразделений столичной полиции системно обворовывали загородные дачи богатых людей, пока не нарвались на дом с сигнализацией. После чего на место ее срабатывания выехал наряд полиции охраны, а там уже случилось то, что случилось. Мы попробуем опровергнуть столь обидное для памяти погибших обвинение и сформировать свою, более реалистичную картину тех событий. Не имея под рукой материалов расследования, сделать это, конечно, будет непросто, но их нам заменят стенограммы публичных выступлений некоторых высокопоставленных лиц, которые имеют к ним доступ, но не умеют держать язык за зубами. Таких государственных деятелей у нас хватает, а генеральный прокурор Юрий Луценко — тот вообще находка для шпиона.

Именно Луценко старательно направляет внимание общественности на то, что ключевым моментом является вопрос, почему была дана команда освободить задержанных охранниками разведчиков и кто сделал первый выстрел. Мы же направим внимание на то, почему сработала сигнализация в доме по улице Корнейчука, 22, поскольку это и есть ключевой момент. Если бы на пульт централизованного наблюдения не поступил сигнал тревоги, ничего бы этого не было. По крайней мере в ту ночь.

Предположение о том, что в дом пытались забраться именно сотрудники Управления оперативной службы полиции Киева, первым высказал не кто иной, как народный депутат Антон Геращенко. Правда, в этом случае официальным лицом его назвать трудно, поскольку он не находится в штате ни одного правоохранительного ведомства. Но поскольку все знают, что этот господин является некоронованным пресс-секретарем министра внутренних дел Арсена Авакова и высасывает информацию явно не из пальца, будем считать его речи официальной точкой зрения.

Итак, 4 декабря 2016 года в 10.16 Геращенко на своей странице в Facebook написал, что в Княжичах произошла ужасная трагедия вследствие того, что в доме вблизи места засады «в автоматическом режиме сработала охранная сигнализация». (Слова «в автоматическом режиме» следует понимать так, что в доме не сторож с колотушкой сидел, а были установлены электрические приборы, которые в случае попытки несанкционированного проникновения на объект направляют сигнал на пульт.) После чего на место и прибыл наряд госслужбы охраны, который задержал полицейских разведчиков. На этом фраза и заканчивалась. Но через три с половиной часа (в 13.48) народный депутат Геращенко подумал и дописал: «думаю, что они могут быть причастны к срабатыванию сигнализации в соседнем доме».

С этого места слухи о том, что полиция обворовывала дачи, получили, так сказать, официальные основания. Интересно, что впоследствии Геращенко больше никогда не возвращался к этому моменту, а когда его припирали к стенке журналистки, филигранно его обходил. Очевидно, патрон велел ему закрыть поддувало, и вместо этого он начал молоть чепуху о том, что полиция, как в фильме о «Черной кошке», заслала в банду своего «Шарапова», который должен был завести ее в ловушку, но, мол, неожиданно сработала сигнализация и все полетело к чертям.

А теперь проанализируем прямую речь другого артиста разговорного жанра (по совместительству генпрокурора) Юрия Луценко. Наиболее полно о событиях в Княжичах он рассказал 21 декабря на заседании профильного парламентского комитета. Из его слов следует, что криминальная полиция путем законного прослушивания телефонных разговоров получила информацию о том, что преступная группа планирует совершить разбой на дом по улице Тихая, 30. Именно разбой, а не кражу, потому что эта усадьба и зимой довольно оживленная, так что в ней была устроена засада. А в расположенном неподалеку недостроенном доме (кадастровый номер участка — Корнейчука, или, по-новому, Шептицкого, 18) выставили пост из двух топтунов для визуального наблюдения за домом, в который должны были заглянуть вооруженные воры.

Но это вранье, которое Луценко вложили в уши выдумщики из МВД. Правда, для того, чтобы убедиться в этом, надо лично побывать на том конце села. Дело в том, что с Корнейчука, 18 вести наблюдение за Тихой, 30 неудобно и далеко — свободному обзору подходов к участку препятствует ряд сооружений. Помимо этого недостроенного дома там есть немало других мест, откуда вести наблюдение гораздо ближе и удобнее. А лучше всего делать это было с верхнего этажа дома, расположенного в самой усадьбе по Тихой, 30. Оттуда все видно как на ладони, поэтому не было никакой необходимости в том, чтобы держать людей на морозе в зимнюю ночь. Впрочем, их там, судя по всему, и не держали. Недостроенный дом разведчики использовали не для того, чтобы вести наблюдение, а для того, чтобы спрятаться в нем от сотрудников полиции охраны, чей приезд был для них полной неожиданностью.

Следующая ложь заключается в том, что на усадьбу по Тихой, 30 было спланировано разбойное нападение. На самом деле на этот дом никто не собирался нападать, и люди, которые в ту ночь там находились, прекрасно об этом знали. Чтобы прийти к такому выводу, совсем не обязательно куда-то выезжать или знакомиться с материалами досудебного расследования или служебной проверки — достаточно сравнить содержание публичных выступлений генпрокурора и официальных сообщений Национальной полиции.

(Продолжение следует)

Юрий Котнюк, Национальное бюро расследований Украины

Операція «Ліквідація», — журналісти розповіли правду про поліцейську перестрілку в Княжичах. Розслідування. Відео

Knyazhichi-police2-500x307

 

Офіційна версія МВС щодо трагедії в Княжичах виявилася просто брехнею. Поліцейські-розвідники вибрали дивне місце для спостереження і схоже, займалися на місці події зовсім не спостереженням.

Про це йдеться у розслідуванні Слідство.Інфо, журналісти якого намагалися розібратися, що могло статися під час нещодавньої трагедії в Княжичах, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Відзначається, що Слідство.Інфо ще не має всієї повноти доказів, щоб висувати остаточну версію події. Але, журналісти зібрали чимало свідчень, щоб поставити під сумнів версію керівництва МВС. Ключові пункти офіційної версії не зовсім відповідають тому, що, як вдалося встановити журналістам, відбувалося на місці подій в ту трагічну ніч.

Офіційно винуватців трагедії не називають — триває слідство, але не офіційно батькові загиблого співробітника поліції охорони Сергія Орлова повідомили, що його син першим натиснув на гачок і спровокував перестрілку. Батько каже — про це почали говорити вже наступного дня після того, як сина поховали, але він у таку версію міністерських чиновників вірити відмовляється.

Мені сказали, що мій син хотів когось убити. Та через його груди пройшло 30 куль і вони ще намагають знайти крайніх! Ну не могла людина з простреленими ось так пальцями, від руки і до ноги простреленою — не міг нічого вже зробити. Навіть якщо в бронежилет потрапляє куля — вона забиває подих. Уже людина нічого не може, поки не зніме бронік. А бронежилети у них взагалі ніякі», — пояснює Олександр Орлов.

За офіційною версією свій нічний пункт спостереження розвідники поліції обладнали в недобудованому будинку на вулиці Шептицького. Мовляв, звідси мали слідкувати за будинком із засідкою, де чекали грабіжників, щоб взяти їх «на гарячому».

Щоб зрозуміти, наскільки спостережний пункт був виправданим у цьому місці, журналісти вирішили поставити власний експеримент і встановити, а що бачили учасники тих подій вночі.

Попри те, що будинок двоповерховий, сам пункт спостереження міг знаходитися лише на першому поверсі. Зазначається, що сходи на другий власники так і не встигли побудувати, і одразу стає зрозуміло, що з унікального пункту спостереження майже нічого не видно. Лише невеликий фрагмент дороги через відсутні ворота, а решту затуляє паркан, і будинок №22, де спрацювала сигналізація. Але, чи видно будинок, де розташовувалась основна засідка? До останнього часу це місце приховували і, як виявилося, невипадково.

Мешканець одного із сусідніх будинків, Сергій Сліпенко, вказує журналістам на протилежний кінець вулиці. «Засідку робили там. В самому кінці, під лісом». Із недобуду, де сиділи розвідники цей будинок навіть вдень побачити неможливо — усе закриває будинок, де спрацювала сигналізація.

Тобто, якщо із так званого «пункту спостереження» майже не видно об’єкт потенційного пограбування, то постає питання, чи займалися розвідники взагалі стеженням, і якщо ні, то що насправді вони робили на місці події?

Керівництво МВС воліє не згадувати про причини спрацювання сигналізації у сусідньому із недобудом будинку. Кажуть, що спрацювала сама по собі. Таке стається інколи. Але тільки не тієї ночі — запевняє начальник Броварського відділу управління поліції охорони Київської області Олександр Чернявський. «На місці події було виявлено віджим вікна і сліди на снігу», — каже він.

Командир загиблих працівників поліції охорони, наполягає — його підлеглі приїхали на реальне спрацювання сигналізації. Це була не помилкова тривога, до будинку справді хтось вдерся.

«Дуже багато слідів навколо будинку. При цьому було на допомогу викликано ще один наряд поліції охорони, які разом обстежили прилеглу територію. Дуже багато слідів було. Один екіпаж не міг розібратися, тому що були сліди відходу до лісу. Сліди були в інший бік. Сліди були навколо будівлі. Один наряд блокував будівлю. Один наряд блокував будівлю, так як злочинець міг перебувати в середені будівлі. Тому вони не могли покинути дану будівлю. Вони її заблокували і вже певними силами, підсиленими нарядами, почали пошук злочинців», — додає Чернявський.

Те, що до будинку №22 влізли сторонні підтвердила і його власниця Тамара Данішевська.

«Знято там кілька картин було. Гучно сказано — картини, репродукції. Навіть не репродукції, картинки. Картинок просто кілька було знято. Видно, что шукали, як зазвичай там за картинами, сейфи. Але у нас цього немає», — каже жінка.

У МВС цю версію рішуче відкидають: «Це операція, до якої було залучено десятки людей. 25 тільки відсторонених. Про яку багато знали в поліції. Тому мені здається, що сам цей факт перебиває оцю конспірологічну версію про нібито злочин, який могли вчиняти самі працівники поліції», — каже Артем Шевченко, директор департаменту комунікацій МВС України.

Але у розвідників-спостерігачів не вірить адвокат Ігор Чудовський. Він п’ять років викладав тактико-спеціальну підготовку групам кримінального розшуку для спецпризначенців МВС. Експерт каже: звичайне спостереження — це завдання звичайних оперативників. У законспірованих розвідників зовсім інше завдання:

«Якщо це негласні співробітники — вони там не мали б знаходитися. Вони могли бути в складі навіть групи злочинної, якщо вони впроваджені в склад групи і мали прибути з тими особами, на яких зараз посилаються й кажуть, що нібито вони причетні. Тому що це і є негласна робота», — пояснює він.

Але, якщо до будинку вдерлись не поліцейські, то хто? Адже потенційні грабіжники, за якими велося стеження, в ту ніч до будинку, де їх чекала засідка так і не наблизилися. Тому, коли сигналізація спрацювала у будинку №22, недобудований будинок цілком міг стати місцем переховування після втечі для тих, кого шукала поліція охорони, а не спостережним пунктом.

Поліцейські охорони знайшли дерев’яні сходи, якими скористалися зловмисники, щоб перелізти через високий паркан. На цій секції не було й снігу, як на сусідніх. Потім поліцейські пройшли по слідах через пусту ділянку і вийшли на сусідній недобуд, де, за офіційною версією, і сиділи поліцейські розвідники. Цілком можливо, що недобудований будинок міг служити для них прихистком від переслідування, а не пунктом спостереження.

Затриманих розвідників посадили в патрульну машину поліції охорони. Поруч сіли самі охоронці. Батько загиблого поліцейського охорони додає, що після затримання розвідників, його син в машині поговорив по телефону зі своєю дівчиною.

«О 4:05 вона йому телефонувала: «Сергію, ти де?». Він каже: «Я сиджу в машині, зараз буду виїзджати». Я чую в машині говорять: «Начальник, давай розрахуємось і разійдемось. Ви нас не знаєте, ми вас». Мій син сказав: «Пішов ти. Сиди й чекай». А я у нього питаю: «Сергію, що трапилось?», а він: «Не переймайся, виїзджаю», — розповідає Олександр Орлов.

В ці хвилини, замість слідчої оперативної групи, що зазвичай розслідує обставини проникнення в будинок, з’явився спецпідрозділ КОРД. Патрульні  ДСО помітили лише фари у темряві. Водій другого екіпажу навіть звільнив дорогу — адже це могли їхати місцеві мешканці або поліція. Натомість почалася стрілянина.

За офіційною версією стріляти почали поліцейські охорони, а бійці КОРД почали стріляти у відповідь, коли побачили, що їхнього командира Віталія Валецького вбито. У цей час командири обох екіпажів поліції охорони, Сергій Орлов і Євген Куртєв, сиділи на передньому сидінні службового «Деу Ланос». На задньому сидінні були затримані «розвідники».

Але стріляти із такого положення дуже не зручно. По-перше, поліцейські охорони були у зимовому одязі. По-друге — у бронежилетах. По-третє, довелося б розвертатися. Вцілити в когось досить не просто, а командиру КОРД одна куля влучила у голову, а друга — у ногу. Натомість бійцям КОРД було добре видно напис «поліція» на «Ланосі» і зручно стріляти.

Цю версію підтверджує фото, де видно, що вціліло переднє скло, натомість розстріляні дверцята водія із великим світловідбивним логотипом «Поліція», і заднє скло — ці кулі вбили розвідників. Тобто вогонь вівся щонайменше із двох точок чи навіть трьох точок. І точно на ураження.

Водій другої машини поліції охорони вцілів. Його машина стояла поряд, але в неї бійці КОРД не стріляли. Він каже, що першими відкрили вогонь на ураження саме кордівці: «Ми не вспіли нічого сказати. Він вискочив, три секунди, і начав стрілять. Я ж думав він побачить куда, розберемося. Що ж це — зразу пальба», — каже водій.

Ігор Чудовський викладав планування і проведення саме таких операцій. Експерт каже, розстрілу машини не мало бути: «Навіть якщо було поранення і смерть співробітника — це, перш за все сказати: «Працює «Корд». Викликати підкріплення, запропонувати їм скласти зброю, звя’затися з керівництвом безпосередньо служби охорони, котра зобов’язана їм передати це. Тому, що напряму ДСО не повинно було підкорятися і «Корду».

Відповіді на питання, чому спостереження вели не звичайні оперативники із посвідченнями, а законспіровані розвідники та чи знали бійці КОРДу, хто і за що насправді затримав розвідників, залишаються відкритими.

Аваковщина. В перестрелке между полицейскими в Княжичах был убит начальник отдела киевского управления КОРД, майор Виталий Валецкий. Подробности

Knyazhichi-police1

 

По предварительным данным, четверо из пяти полицейских, которые погибли в селе Княжичи под Киевом, находились в одном из автомобилей, на котором прибыли сотрудники управления полиции охраны (бывшая Государственная служба охраны).

Об этом журналистам возле места происшествия рассказал Николай Жукович, пресс-секретарь ГУ Национальной полиции в Киевской области, сообщает sprotiv.org.

«Стреляли по машине полиции охраны», — сказал он. При этом Жукович подчеркнул, что эта информация будет проверяться.

По его словам, полиция охраны прибыла в Княжичи в составе шести человек на двух автомобилях.

Напомним, что утром 4 декабря в селе Княжичи киевский угрозыск при поддержке спецназа КОРД проводил спецоперацию по задержанию грабителей.

Во время операции на место событий прибыло подразделение Броварского отделения полиции охраны управления полиции охраны в Киевской области, которое отреагировало на сработавшую сигнализацию в одном из соседних домов. Полицейские ГСО по какой-то причине задержали двух сотрудников управления оперативной службы ГУ Национальной полиции в Киеве, которые принимали участие в спецоперации. После этого между ГСО и группой захвата началась перестрелка, жертвами преступления стали пятеро полицейских.

Это начальник отдела киевского управления КОРД, майор Виталий Валецкий; оперуполномоченный управления оперативной службы города Киева, старший лейтенант Юлиан Рудько; оперуполномоченный управления оперативной службы города Киева, лейтенант Александр Маница; младший инспектор Броварского межрайонного отдела управления полиции охраны, старший сержант Евгений Куртев; младший инспектор Броварского межрайонного отдела управления полиции охраны, старший сержант Сергей Орлов.

Грабителей якобы, врут у Авакова, задержали в другом месте.

Гладчук обурений тим, що судді прикривають афери Бобрицького сільського голови Короля

Gladchuk-pravosudya3-1

 

Редактор інтернет-видання sprotiv.org Вадим Гладчук подав до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області та Київського апеляційного адміністративного суду, які відмовилися припинити сумнівні оборудки Бобрицького сільського голови Олександра Короля із об’єднання територіальних громад та деребану коштів сільського бюджету на стерилізацію 17-ти бродячих собак за ціною майже по тисячі гривень кожна.

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Проявом крайньої деградації системи правосуддя Гладчук назвав те, що судді стали на бік сільського голови Короля, який цинічно порушив всі процедурні норми, пропихуючи непопулярне об’єднання Бобриці з Княжичами замість ближчої Білогородки, також особисто зізнався, що не надає публічну інформацію на запити електронною поштою, і ще й не вважає за необхідне встановлювати в селі правила утримання бродячих тварин, як того вимагає закон.

За позовом проти незаконного об’єднання громад суд проігнорував свідчення Гуріненко Надії Лук’янівни, члена територіальної громади села Бобриця, про те, що Бобрицький сільський голова Король, Княжицький сільський голова Шинкаренко і ті угруповання, які стоять за ними, протиправно і незаконно, без належного обговорення та всупереч громадській думці намагаються об’єднати село Бобрицю з Княжичами, віддаленим селом, яке подібне до Бобриці й не має інфраструктури для обслуговування кількох сіл. Доцільніше, на її думку, приєднуватися до Білогородки, більш розвинутого економічно та розташованого ближче села.

«Пропоноване об’єднання громад економічно невигідне. Чоми ми маємо приєднуватися до Княжичів? Туди далеко їхати, це незручно. Крім того, будучи депутатом районної ради попереднього скликання, я вивчала думку громади і хочу сказати, що 90% населення категорично проти такого об’єднання. Так зване громадське обговорення 12 липня 2015 року з міліцією, бандитами та сміттєвими баками не було мирним публічним обговоренням. Було сфабриковано обговорення, це фальшивка» – заявила в суді Надія Гуріненко.

Що стосується позову Гладчука щодо забезпечення доступу до публічної інформації в Бобриці, то ситуація склалася взагалі ганебна. Поки по вулицях Бобриці бігають стаї собак по 4-10 штук, які нападають на людей і домашніх тварин, сільська рада під керівництвом одіозного пана Короля не знайшла нічого кращого, як сплатити півтора десятки тисяч гривень за одноразовий відлов і стерилізацію 17-ти собак, яких потім випустили. Як стверджував Король у суді, цю акцію провели влітку 2015 року і більше не повторювали, вважаючи проблему вирішеною. При цьому бездомні собаки продовжують тероризувати селян, а ніяких правил з приводу поводження з ними сільська рада не приймала і навіть «програму регулювання чисельності безпритульних тварин» було переписано з численними помилками із аналогічної програми міста Рівного, просто «щоб був папірець».

«Враховуючи повну відсутність громадського контролю, не виключено, що насправді ніхто не ловив жодної собаки, просто проплатили гроші з бюджету села та отримали відкат. Інакше чому створюють перешкоди для звернень громадськості із запитами на інформацію?! Королю є, що приховувати?» — обурюється Гладчук.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції виправдали Короля, не особливо вникаючи в обставини справи, Гладчук просить Вищий адміністративний суд України повернути обидва позови для повторного, об’єктивного розгляду до суду першої інстанції, яким є Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Гладчук продовжує боротьбу проти незаконних махінацій з об’єднанням громад

Gladchuk2012-332x500

 

Редактор часопису sprotiv.org Вадим Гладчук подав апеляційну скаргу на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області, якою суддя Андрій Волчко відмовив у задоволенні позову про визнання протиправними дій та бездіяльності та скасування рішень Бобрицького і Княжицького сільських голів Короля та Шинкаренко, а також сільських рад щодо незаконного приєднання села Бобриця до села Княжичі.

Про це повідомляє портал 40ka.info.

Як зазначено у апеляційній скарзі, суд невірно встановив обставини справи та вдався до суперечливого трактування Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Наприклад, на думку суду, поняття «наступна сесія» в контексті норми Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» розуміється як слідуюча сесія ради (найближча) після проведення громадських обговорень.

«Схоже, що суддя Волчко навмисно переплутав наступну сесію сільради із поточною, щоб підіграти махінаціям сільського голови Короля» – вважає Гладчук.

Суд також проігнорував свідчення Гуріненко Надії Лук’янівни, члена територіальної громади села Бобриця, про те, що Король, Шинкаренко і ті угруповання, які стоять за ними, протиправно і незаконно, без належного обговорення та всупереч громадській думці намагаються об’єднати село Бобрицю з Княжичами, віддаленим селом, яке подібне до Бобриці й не має інфраструктури для обслуговування кількох сіл. Доцільніше, на її думку, приєднуватися до Білогородки, більш розвинутого економічно та розташованого ближче села.

Пройдисвіти Іваненко і Король нав’язали селу своє «об`єднання» громад, щоб дерибанити Бобрицю

Bobrytsya12-06-2015-1

Сьогодні в нашій країні починає реалізовуватися Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Проте у Києво-Святошинському районі даний процес далекий не тільки від норм права, а й навіть від здорового глузду. Про це засвідчило нещодавнє збіговисько, організатори якого з ослячою впертістю намагаються перетворити Княжичі на своєрідний «центр», до якого хочуть «прописати» Бобрицю, Жорнівку, Музичі та Забір`я.

Ввечері 12 червня 2015 року у клубі села Бобриця відбулися так звані «обговорення» щодо об’єднання громад. Напередодні цього дійства організатори розповсюдили лише декілька оголошень. Тому переважна більшість мешканців села нічого про ці плани не знала. Ті, хто прийшов до будинку культури, готувались обговорити тему про приєднання Бобриці до Білогородки. З цією метою до клубу завітав один із депутатів сусідньої сільради: він повідомив, що білогородці не проти такого об`єднання. Проте з таким варіантом не погодилася місцева «знать» в особі вороватого голови Бобрицької сільради Олександра Короля та його спільника-бізнесмена Романа Іваненка. А тому на порядку денному поставили лише одне (безальтернативне) питання і на стенді демонстрували слайди про «добровільне» об`єднання Бобрицької, Княжицької, Жорнівської, Музичанської і Забірської сільрад.

Bobrytsya12-06-2015-2

Ясна річ, така зухвалість викликала обурення серед місцевих жителів, багатьом з яких не надавали слова. Прорватись до мікрофону вдалося лише сивочолому бізнесмену Анатолію Чернишенку, який зробив хоча й короткий за часом, але доволі глибокий за змістом свій конструктивний виступ:  «Ми повинні поставити питання: скільки депутатів захищатимуть наші інтереси? Чи прийматимуть наших діток до «об’єднаного» садочка? Як добиратися з одного села до іншого? Скажімо, в мене є транспорт: я можу, наприклад, поїхати до Жорнівки. А що робити тим, у кого немає автомобіля? Як вони добиратимуться у разі відсутності маршрутки? До речі, до Білогородки добиратись значно простіше. Також варто звернути увагу на бюджет Білогородки — 10, 8 млн грн. Отже, якщо нам потрібно збудувати школу, то білогородці допоможуть. Ще одна перевага такого приєдання: у Білогородці є 400 гектарів землі, виділеної під промислову забудову. Там, де будуть заводи і фабрики, — створюватимуть нові робочі місця. А якщо ми об’єднаємося з Княжичами, Музичами, Жорнівкою і Забір`ям, то не матимемо такого бюджетного фінансування. Вважаю, що це питання треба обговорити за участю Білогородської сільради. А приймати поспішні рішення — не варто».

На превеликий жаль, пропозицію Чернишенка панове-організатори навіть не поставили на голосування. Вони пішли на зухвалі порушення закону, аби пролобіювати свій варіант. Коли редактор інтернет-видання sprotiv.org Вадим Гладчук обурився проти такої нахабності, йому пригрозили, що задушать галстуком. А бандиткуватий Бобрицький голова Олександр Король навіть обіцяв викинути «неугодного» журналіста до сміттєвого бака, який місцеві «опричники» затягнули до зали. Як наслідок, багато людей були дуже розчаровані «голосуванням без вибору» і на знак протесту покинули будинок культури.

Виникає питання: навіщо пройдисвіти Іваненко з Королем затіяли таку дивну гру? Для чого намагаються нав’язувати людям утопічні ідеї про об`єднання навколо села Княжичі, до якого незручно добиратися?

Як стверджують місцеві активісти, головна мета створення нової громади – це захоплення землі, яка з 2016 року повинна стати об`єктом купівлі-продажу після зняття мораторію. Всі землі в межах об`єднаної громади швидко і за безцінь буде скуплено місцевими «королями». Близькість землі до майбутньої Великої кільцевої дороги теж має суттєвий вплив на формування громади саме у такому складі. Це надасть можливість бізнесменам перепродати втридорога «приватизовані» землі державі, а злочинці будуть і далі через бездіяльність корумпованої міліції безкарно розкрадати на мільйони КРАЗами ліс та пісок «для АТО».

Тетяна Трайдакало, Український інформаційний портал

Королі Київщині хочуть деребанити землю під виглядом «переформатування територій»

moe1

 

«Світле майбутнє» нових (об`єднаних) територіальних громад на Київщині перенесено.

За офіційними даними, в Київській обласній раді спочатку мають затвердити так званий «план формування територій», проект якого знаходиться на стадії обговорення. Обласне начальство вже провело зустрічі з керівниками райдержадміністрацій і райрад, міськими головами, депутатами облради, сільськими та селищними головами, а також іншими представниками (від Обухівської, Богуславської, Фастівської та Бориспільської громад). Влада запевняє, що такі зустрічі проведуть з усіма громадами Київщини (тобто з урахуванням інтересів простих людей). Але на словах одне, а на ділі — інше.

Заради справедливості варто відзначити, що чутки про «об`єднання громад» в облраді з`явилися ще 3 червня 2015 року. Того дня це питання на порядку денному питання не стояло. Проте вже на підході до будівлі ОДА (де проходять засідання облради) стало зрозуміло, що уникнути його обговорення не вдасться. Невеличкі групи людей влаштували галасливі пікети під її стінами, закликаючи до свого бачення «територіальних реформ». За словами очевидців, частина «протестантів» узагалі не розуміла суті цих пікетів (тому виникає думка про їх замовний характер).

Але найцікавіші події відбувалися у самій депутатській залі. Вже на початку сесії почали виносити питання на голосування (без можливості обговорення). Незабаром присутні гості, громадські активісти та офіційні особи з обуренням відреагували на неприхований факт порушення законодавства: окремі «слуги народу» за старим звичаєм голосували декількома картками. Так, депутат Каленик зареєстрував картки двох своїх колег (Бомчак і Коваль) і проголосував не лише за себе, а й за них. Цей факт беззаконня побачив представник батальйону «Торнадо» Панджакідзе, який вихопив картки у депутата-кнопкодава і підняв розголос.

Серед активістів, які завадили черговому акту «кнопкодавства», також був Артур Козачук — помічник-консультант народного депутата Михайла Гаврилюка. Коли здійнявся шум, стало зрозуміло: сесія у запланованому форматі продовжуватись не зможе. Частина депутатів покинула залу, оскільки побачила, що проштовхнути «свої» питання не вдасться.

Очевидно, справжня боротьба за права сільських і селищних громад (яких планують звести «докупи») ще попереду. Про це красномовно свідчить веб-портал сіл Княжичі та Жорнівка (http://knyazhychi.org.ua/vybory2012): якщо звернути увагу на результати голосування місцевих виборів-2012, то виникає відчуття когнітивного дисонансу (внутрішнього конфлікту, внаслідок якого існування одного елемента викликає заперечення іншого). Річ у тім, що дільниця, котра знаходиться у Києво-Святошинському районі, стараннями Княжицького сільського голови Шинкаренко «відлучена» від одномандатного виборчого округу №95 і «приєднана» до одномандатного виборчого округу №91. Невже ці маніпуляції зроблені лише заради того, щоб до складу Верховної Ради увійшов «орел» Поплавський? Чи може «головиха» не розуміє очевидного абсурду: навіщо в селах Княжичі та Жорнівка треба обирати кандидата, який територіально живе далеко від своїх виборців та їх проблемами не переймається?

Прикро вражає ще один неприємний факт: 12 червня о 18-й годині у приміщенні Бобрицького клубу за ініціативи сільради відбудуться громадські обговорення. Згідно з офіційною заявою, «на обговорення запрошуються ті, хто проживає у селі Бобриця чи має домоволодіння на території Бобрицької сільради». Крім того, йдеться про те, що територіальні громади проводять «окремі слухання». Незрозуміло, що ж саме намагаються провести організатори: слухання чи обговорення? З точки зору закону (про об`єднання тергромад) доцільно говорити саме про обговорення. Наразі відомо лише одне: заплановане зібрання «пахне» виключно закритим характером, про що попереджають його організатори, вимагаючи від селян реєстрації… через інтернет. Які цього разу чергові темні махінації планують гауляйтер Бобриці Олександр Король та його спільники, що відомі крадіжками піску та лісу, можна лише здогадуватись…

Сергій Федорчук, Національне бюро розслідувань України

Банкир Клименко, мент Шакун та «лізингатор» Іваненко готуються до дерибану шести сіл Київщини? Розслідування. Порівняльна таблиця

На фото "лізингатор" Іваненко

На фото “лізингатор” Іваненко

 

На засіданні Київської облради готуються до… скоєння злочину проти жителів шести сіл області: лобісти банкир Клименко, генерал-майор міліції Шакун і глава лізингової компанії «Ідея Лізинг» Роман Іваненко. Ця «трійка» прагне нашвидкуруч звести «докупи» громади таких сіл: Бобриця, Княжичі, Жорнівка, Музичі, Неграші та Забір`я. До порядку денного сесії облради це питання не було включено. Але зазначені лобісти намагаються його проштовхнути (про їх інтриги повідомимо у наступних розслідуваннях).

Як це питання вирішували «на місцях», можна судити з огляду на нахабну поведінку Іваненка, котрий має неабиякий вплив на пана Олександра Короля (скандально відомого голову села Бобриця). Про це розповіла одна із місцевих активісток: «Мені вдалося побувати на першому засіданні робочої групи по об`єднанню громад у Бобрицькому клубі. Король вів себе так, ніби він — не сільський голова, а секретар Іваненка (!). Перед засіданням ми запитали Іваненка: чому до цього обговорення не запросили представників села Новосілки, адже воно з десяток років виборювало можливість відокремлення від Макарівського району і приєднання до Києво-Святошинського (їм такий дозвіл наданий). Адже за логікою речей, Новосілкам більше немає до чого приєднатись (у разі утворення Княжицького об`єднання). У відповідь Іваненко зробив дуже здивований вигляд, а Король ледь не впав перед ним з вибаченнями: «Я не знав про це!». Дивно це все, з огляду на саму особистість Іваненка…».

Головна мотивація новоспечених капіталістів-латифундистів — географічна та природна єдність (долина річки Ірпінь, долина річки Бобриця, в тому числі спільна система гідротехнічних споруд, які утворюють каскад озер загальною площею майже 300 га), спільні лісові масиви, включно з територією заказника, а також історична спорідненість. Таким чином, площа території нової громади складатиме 120 кв.км з населенням — до 10 тис осіб. (До відома — ця територія може бути такою лише тоді, коли до складу вказаних населених пунктів будуть введені пайові землі, які повинні бути переведені з категорії сільгоспризначення до категорії під забудову). Щодо фактичної кількості осіб, які проживають на зазначеній території, то станом на червень-2015 зареєстровано близько 6,5 тис. осіб.

Згідно з даними про надходження і видатки місцевих бюджетів чотирьох сільрад, у 2015 році загальні доходи місцевих бюджетів складають 3,75 млн.грн. При цьому, ефектом від об’єднання громад буде передача податку на доходи фізичних осіб (60% якого зараз надходять до районного бюджету) у розпорядження місцевої об’єднаної громади. Економічний ефект від такого об’єднання може становити більше 8 млн. грн.

Варто звернути увагу на досить суттєвий момент: фінансову спроможність нової громади ініціатори її утворення покладають на Княжицьку сільську раду (7,3 млн.грн.). За рахунок чого повинні формуватися ці надходження? На території цієї сільради зареєстроване підприємство «Ерідон», яке взагалі не має у наших населених пунктах виробничих потужностей. Немає на підлеглій території та офісу. Де-факто, такі значні кошти, які ініціатори об’єднання навели у таблиці, ніколи до Княжицької сільської ради не надходили.

У самому селі Княжичі, яке пропонується визначити центром об`єднаної територіальної громади, відсутня загальноосвітня школа І-ІІІ ступеню. Там є лише школа І-ІІ ступеню, де навчається всього-навсього 105 дітей. Немає в наявності вільних приміщень для розміщення та повноцінного функціонування відповідних служб нової громади. Будівля нового громадського центру (нова сільрада), яка розпочала функціонувати у 2010 році, так і не була введена в експлуатацію. Крім цього у центрі села розташовані 5 «двоповерхівок», які були збудовані наприкінці 60-х років минулого століття і жодного разу не мали капітального ремонту. Взагалі відсутня система каналізації, водопровід знаходиться в аварійному стані і потребує проведення капітального ремонту із заміною труб та спорудженням системи очистки води. Комунальне підприємство «Княжичі» знаходиться на межі банкрутства через тотальну заборгованість населення за комунальні послуги (техніка відсутня або поломана). Сміття з села на офіційне сміттєзвалище вивозиться лише маленьким тракторцем, який знаходиться у розпорядженні сільради. Це сміття скидається у яр за селом, що є грубим порушенням екологічного законодавства.

Ініціатори створення нової громади головною ідеєю об’єднання декларують рівноправність і рівнозначніть усіх сіл, що увійдуть у громаду. Тобто, в одному селі пропонують розмістити школу, в другому – лікарню, у третьому – адміністративний центр, у четвертому – пожежну частину, у п’ятому – інші служби. Такі плани не підкріплені транспортним сполученням між селами.

Як стверджують місцеві активісти, головна мета створення нової громади – це захоплення землі, яка з 2016 року повинна стати об`єктом купівлі-продажу після зняття мораторію. Всі землі в межах об`єднаної громади швидко і за безцінь буде скуплено. Близькість землі до майбутньої Великої кільцевої дороги теж має суттєвий вплив на формування громади саме у такому складі. Це надасть можливість майбутнім бізнесменам розгорнути бізнес по обслуговуванню кільцевої дороги. На сьогодні завершено розробку нового генплану сіл Княжичі і Жорнівка. Депутатам на сесії сільради вже було оголошено, що прийняття саме такого генплану де-факто погоджено з обласною радою. Що Київщину чекає від такого горезвісного «погодження», навіть уявити важко…

 Назва ради Податок та збір на доходи фізичних осіб (ПДФО) Рентна плата  за спеціальне використання лісових ресурсів Акцизний податок (роздріб. торгівля підакцизними товарами) Плата за землю Єдиний податок з юридичних та фізичних осіб Всього                 (без ПДФО) Разом
Бобрицька 108,0 208,9 17,4 437,3 1 138,5 1 808,4 1 916,4
Забірська 274,1 150,6 12,8 273,1 289,5 737,4 1 011,5
Княжицька 7 274,6 207,1 33,0 261,7 103,5 615,7 7 890,3
Музичанська 522,5 0,0 18,0 162,2 399,4 584,3 1 106,8
ВСЬОГО 8 179,2 566,6 81,2 1 134,3 1 930,9 3 745,7 11 924,9

Катерина Носік, Національне бюро розслідувань України



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: