Сообщения с тегами ‘Бобриця’

Редактор sprotiv.org Вадим Гладчук вимагає захисту персональних даних у Бобриці

На фото Гладчук показує скільки Король та його посіпаки накрали піску у Бобриці

На фото Гладчук показує скільки Король та його посіпаки накрали піску у Бобриці

 

Журналіст і громадський діяч Вадим Гладчук звернувся до Бобрицької сільської ради з вимогою надати йому усі персональні дані про нього для перевірки достовірності, повідомляє Український інформаційний портал.

«Я обурений тим, що Бобрицька сільська рада займається збиранням персональних даних про мене без мого дозволу та при цьому вдається до протиправних фальсифікацій, порушуючи мої конституційні права на недоторканність приватного життя та захист приватної власності» — підкреслюється у запиті.

Як раніше повідомлялося, сільським головою Олександром Королем навпроти недобудованої дачі Гладчука у Бобриці з метою незаконного стеження за ним було встановлено відеокамеру. З мотивів помсти за активну громадянську позицію Король погрожує Гладчуку відключити будівництво від електрики. Окрім того, дільничний поліцейський Мельник приходив до сусідів Гладчука і розпитував їх про його приватне життя та намагався витягнути з них будь-яку негативну інформацію.

Відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» суб’єкт персональних даних має право: на доступ до своїх персональних даних; пред’являти вмотивовану вимогу володільцю персональних даних із запереченням проти обробки своїх персональних даних; пред’являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.

Редактор часопису sprotiv.org Гладчук також попередив сільраду про відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту персональних даних, передбачену ст. 188-39 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд зобов’язав прокуратуру розслідувати руйнування «будинку шерифа» колишнім дільничним Романом Микитенко у Бобриці . Відео

Bobrytsya-sherif1

 

Прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури зобов’язано внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву журналіста Вадима Гладчука про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем) та розпочати досудове розслідування. Про це повідомляє Український інформаційний портал.

Відповідне рішення прийняв слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дмитро Усатов.

Раніше редактор часопису sprotiv.org Вадим Гладчук повідомив до поліції та прокуратури, що 12.11.2016 р. колишній дільничний інспектор міліції Микитенко Роман Леонідович в формі співробітника органів внутрішніх справ та робочий, який не представився, без дозвільних документів виламував цеглу з паркану навколо «будинку шерифа» за адресою вул. Шкільна, 20-А, який перебуває у комунальній власності Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

За словами Гладчука, факт злочинних дій підтверджується відеозаписом та інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Відповідні докази є у розпорядженні прокуратури та поліції, також Гладчук має намір заявити клопотання про необхідні для всебічного розслідування процесуальні дії.

Вадим Гладчук вимагає притягнення до кримінальної відповідальності руйнівника «будинку шерифа» у Бобриці Романа Микитенка. Відео

Bobrytsya-sherif1

 

Редактор часопису sprotiv.org Вадим Гладчук звернувся до Києво-Святошинської місцевої прокуратури із заявою про самоправство та заволодіння чужим майном з боку колишнього міліціонера. Про це повідомляє Український інформаційний портал.

Як зазначено в заяві про вчинене кримінальне правопорушення, 12.11.2016 р. колишній дільничний інспектор міліції Микитенко Роман Леонідович в формі співробітника органів внутрішніх справ та робочий, який не представився, без дозвільних документів виламували цеглу з паркану навколо «будинку шерифа» за адресою вул. Шкільна, 20-А, який перебуває у комунальній власності Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, що підтверджується відеозаписом та інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

У діях Микитенка вбачаються ознаки злочинів, передбачених ст. 191 ч. 2 (привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем), ст. 356 (самоправство) Кримінального кодексу України. Максимальна санкція за цими статтями складає 5 років обмеження волі.

Гладчук обурений тим, що судді прикривають афери Бобрицького сільського голови Короля

Gladchuk-pravosudya3-1

 

Редактор інтернет-видання sprotiv.org Вадим Гладчук подав до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області та Київського апеляційного адміністративного суду, які відмовилися припинити сумнівні оборудки Бобрицького сільського голови Олександра Короля із об’єднання територіальних громад та деребану коштів сільського бюджету на стерилізацію 17-ти бродячих собак за ціною майже по тисячі гривень кожна.

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Проявом крайньої деградації системи правосуддя Гладчук назвав те, що судді стали на бік сільського голови Короля, який цинічно порушив всі процедурні норми, пропихуючи непопулярне об’єднання Бобриці з Княжичами замість ближчої Білогородки, також особисто зізнався, що не надає публічну інформацію на запити електронною поштою, і ще й не вважає за необхідне встановлювати в селі правила утримання бродячих тварин, як того вимагає закон.

За позовом проти незаконного об’єднання громад суд проігнорував свідчення Гуріненко Надії Лук’янівни, члена територіальної громади села Бобриця, про те, що Бобрицький сільський голова Король, Княжицький сільський голова Шинкаренко і ті угруповання, які стоять за ними, протиправно і незаконно, без належного обговорення та всупереч громадській думці намагаються об’єднати село Бобрицю з Княжичами, віддаленим селом, яке подібне до Бобриці й не має інфраструктури для обслуговування кількох сіл. Доцільніше, на її думку, приєднуватися до Білогородки, більш розвинутого економічно та розташованого ближче села.

«Пропоноване об’єднання громад економічно невигідне. Чоми ми маємо приєднуватися до Княжичів? Туди далеко їхати, це незручно. Крім того, будучи депутатом районної ради попереднього скликання, я вивчала думку громади і хочу сказати, що 90% населення категорично проти такого об’єднання. Так зване громадське обговорення 12 липня 2015 року з міліцією, бандитами та сміттєвими баками не було мирним публічним обговоренням. Було сфабриковано обговорення, це фальшивка» – заявила в суді Надія Гуріненко.

Що стосується позову Гладчука щодо забезпечення доступу до публічної інформації в Бобриці, то ситуація склалася взагалі ганебна. Поки по вулицях Бобриці бігають стаї собак по 4-10 штук, які нападають на людей і домашніх тварин, сільська рада під керівництвом одіозного пана Короля не знайшла нічого кращого, як сплатити півтора десятки тисяч гривень за одноразовий відлов і стерилізацію 17-ти собак, яких потім випустили. Як стверджував Король у суді, цю акцію провели влітку 2015 року і більше не повторювали, вважаючи проблему вирішеною. При цьому бездомні собаки продовжують тероризувати селян, а ніяких правил з приводу поводження з ними сільська рада не приймала і навіть «програму регулювання чисельності безпритульних тварин» було переписано з численними помилками із аналогічної програми міста Рівного, просто «щоб був папірець».

«Враховуючи повну відсутність громадського контролю, не виключено, що насправді ніхто не ловив жодної собаки, просто проплатили гроші з бюджету села та отримали відкат. Інакше чому створюють перешкоди для звернень громадськості із запитами на інформацію?! Королю є, що приховувати?» — обурюється Гладчук.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції виправдали Короля, не особливо вникаючи в обставини справи, Гладчук просить Вищий адміністративний суд України повернути обидва позови для повторного, об’єктивного розгляду до суду першої інстанції, яким є Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Справу про бобрицьких собак розгляне апеляційний суд. Відео

Korol-bobryci1

27 січня 2016 року Київський апеляційний адміністративний суд (м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30, зал № 4, о 9 год 45 хв) спробує розібратися в тому, чому сільський голова Бобриці Олександр Король через бездіяльність всіх місцевих органів влади, включаючи і районний суд, пальцем о палець не вдарив для вирішення проблеми агресивних бездомних собак, які нападають на перехожих, і тільки «розпилив» півтора десятки тисяч гривень на одноразовому відлові та стерилізації собак влітку 2015 року.

Всупереч вимогам діючого законодавства Бобрицька сільська рада не затвердила правила поводження з тваринами в селі, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

А навіть якщо б вона такі правила затвердила, навряд чи хтось би про них дізнався, оскільки на судових засіданнях Король вихваляється відсутністю у сільради офіційного сайту і небажанням заводити офіційну адресу електронної пошти, за якою б громадяни могли надсилати до сільради запити на публічну інформацію.

Бродячі собаки — проблема не тільки Бобриці, її вже піднімають на державному рівні. На сайті президента України Петра Порошенка більше сотні голосів набрала петиція, автор якої просить прийняти закон про бродячих собак і мотивує це таким чином: «Подивіться, що сталося з нашими містами. Кругом зграї собак, які, об’єднавшись, вже нападають на людей, особливо на пенсіонерів і дітей. Я не раз був свідком цього… Те що тварин стерилізують, то воно нічого не вирішує. Собак у дворах, на базарах вже стало дуже багато. Кругом антісанітарія, строять будки для їх проживання. Собаки розгризають мусорні пакети та розносять по всіх дворах, по місту… Собаки гавкають всю ніч, діти просинаються, виспатися неможливо».

Гладчук продовжує боротьбу проти незаконних махінацій з об’єднанням громад

Gladchuk2012-332x500

 

Редактор часопису sprotiv.org Вадим Гладчук подав апеляційну скаргу на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області, якою суддя Андрій Волчко відмовив у задоволенні позову про визнання протиправними дій та бездіяльності та скасування рішень Бобрицького і Княжицького сільських голів Короля та Шинкаренко, а також сільських рад щодо незаконного приєднання села Бобриця до села Княжичі.

Про це повідомляє портал 40ka.info.

Як зазначено у апеляційній скарзі, суд невірно встановив обставини справи та вдався до суперечливого трактування Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Наприклад, на думку суду, поняття «наступна сесія» в контексті норми Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» розуміється як слідуюча сесія ради (найближча) після проведення громадських обговорень.

«Схоже, що суддя Волчко навмисно переплутав наступну сесію сільради із поточною, щоб підіграти махінаціям сільського голови Короля» – вважає Гладчук.

Суд також проігнорував свідчення Гуріненко Надії Лук’янівни, члена територіальної громади села Бобриця, про те, що Король, Шинкаренко і ті угруповання, які стоять за ними, протиправно і незаконно, без належного обговорення та всупереч громадській думці намагаються об’єднати село Бобрицю з Княжичами, віддаленим селом, яке подібне до Бобриці й не має інфраструктури для обслуговування кількох сіл. Доцільніше, на її думку, приєднуватися до Білогородки, більш розвинутого економічно та розташованого ближче села.

Пройдисвіти Іваненко і Король нав’язали селу своє «об`єднання» громад, щоб дерибанити Бобрицю

Bobrytsya12-06-2015-1

Сьогодні в нашій країні починає реалізовуватися Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Проте у Києво-Святошинському районі даний процес далекий не тільки від норм права, а й навіть від здорового глузду. Про це засвідчило нещодавнє збіговисько, організатори якого з ослячою впертістю намагаються перетворити Княжичі на своєрідний «центр», до якого хочуть «прописати» Бобрицю, Жорнівку, Музичі та Забір`я.

Ввечері 12 червня 2015 року у клубі села Бобриця відбулися так звані «обговорення» щодо об’єднання громад. Напередодні цього дійства організатори розповсюдили лише декілька оголошень. Тому переважна більшість мешканців села нічого про ці плани не знала. Ті, хто прийшов до будинку культури, готувались обговорити тему про приєднання Бобриці до Білогородки. З цією метою до клубу завітав один із депутатів сусідньої сільради: він повідомив, що білогородці не проти такого об`єднання. Проте з таким варіантом не погодилася місцева «знать» в особі вороватого голови Бобрицької сільради Олександра Короля та його спільника-бізнесмена Романа Іваненка. А тому на порядку денному поставили лише одне (безальтернативне) питання і на стенді демонстрували слайди про «добровільне» об`єднання Бобрицької, Княжицької, Жорнівської, Музичанської і Забірської сільрад.

Bobrytsya12-06-2015-2

Ясна річ, така зухвалість викликала обурення серед місцевих жителів, багатьом з яких не надавали слова. Прорватись до мікрофону вдалося лише сивочолому бізнесмену Анатолію Чернишенку, який зробив хоча й короткий за часом, але доволі глибокий за змістом свій конструктивний виступ:  «Ми повинні поставити питання: скільки депутатів захищатимуть наші інтереси? Чи прийматимуть наших діток до «об’єднаного» садочка? Як добиратися з одного села до іншого? Скажімо, в мене є транспорт: я можу, наприклад, поїхати до Жорнівки. А що робити тим, у кого немає автомобіля? Як вони добиратимуться у разі відсутності маршрутки? До речі, до Білогородки добиратись значно простіше. Також варто звернути увагу на бюджет Білогородки — 10, 8 млн грн. Отже, якщо нам потрібно збудувати школу, то білогородці допоможуть. Ще одна перевага такого приєдання: у Білогородці є 400 гектарів землі, виділеної під промислову забудову. Там, де будуть заводи і фабрики, — створюватимуть нові робочі місця. А якщо ми об’єднаємося з Княжичами, Музичами, Жорнівкою і Забір`ям, то не матимемо такого бюджетного фінансування. Вважаю, що це питання треба обговорити за участю Білогородської сільради. А приймати поспішні рішення — не варто».

На превеликий жаль, пропозицію Чернишенка панове-організатори навіть не поставили на голосування. Вони пішли на зухвалі порушення закону, аби пролобіювати свій варіант. Коли редактор інтернет-видання sprotiv.org Вадим Гладчук обурився проти такої нахабності, йому пригрозили, що задушать галстуком. А бандиткуватий Бобрицький голова Олександр Король навіть обіцяв викинути «неугодного» журналіста до сміттєвого бака, який місцеві «опричники» затягнули до зали. Як наслідок, багато людей були дуже розчаровані «голосуванням без вибору» і на знак протесту покинули будинок культури.

Виникає питання: навіщо пройдисвіти Іваненко з Королем затіяли таку дивну гру? Для чого намагаються нав’язувати людям утопічні ідеї про об`єднання навколо села Княжичі, до якого незручно добиратися?

Як стверджують місцеві активісти, головна мета створення нової громади – це захоплення землі, яка з 2016 року повинна стати об`єктом купівлі-продажу після зняття мораторію. Всі землі в межах об`єднаної громади швидко і за безцінь буде скуплено місцевими «королями». Близькість землі до майбутньої Великої кільцевої дороги теж має суттєвий вплив на формування громади саме у такому складі. Це надасть можливість бізнесменам перепродати втридорога «приватизовані» землі державі, а злочинці будуть і далі через бездіяльність корумпованої міліції безкарно розкрадати на мільйони КРАЗами ліс та пісок «для АТО».

Тетяна Трайдакало, Український інформаційний портал

Банкир Клименко, мент Шакун та «лізингатор» Іваненко готуються до дерибану шести сіл Київщини? Розслідування. Порівняльна таблиця

На фото "лізингатор" Іваненко

На фото “лізингатор” Іваненко

 

На засіданні Київської облради готуються до… скоєння злочину проти жителів шести сіл області: лобісти банкир Клименко, генерал-майор міліції Шакун і глава лізингової компанії «Ідея Лізинг» Роман Іваненко. Ця «трійка» прагне нашвидкуруч звести «докупи» громади таких сіл: Бобриця, Княжичі, Жорнівка, Музичі, Неграші та Забір`я. До порядку денного сесії облради це питання не було включено. Але зазначені лобісти намагаються його проштовхнути (про їх інтриги повідомимо у наступних розслідуваннях).

Як це питання вирішували «на місцях», можна судити з огляду на нахабну поведінку Іваненка, котрий має неабиякий вплив на пана Олександра Короля (скандально відомого голову села Бобриця). Про це розповіла одна із місцевих активісток: «Мені вдалося побувати на першому засіданні робочої групи по об`єднанню громад у Бобрицькому клубі. Король вів себе так, ніби він — не сільський голова, а секретар Іваненка (!). Перед засіданням ми запитали Іваненка: чому до цього обговорення не запросили представників села Новосілки, адже воно з десяток років виборювало можливість відокремлення від Макарівського району і приєднання до Києво-Святошинського (їм такий дозвіл наданий). Адже за логікою речей, Новосілкам більше немає до чого приєднатись (у разі утворення Княжицького об`єднання). У відповідь Іваненко зробив дуже здивований вигляд, а Король ледь не впав перед ним з вибаченнями: «Я не знав про це!». Дивно це все, з огляду на саму особистість Іваненка…».

Головна мотивація новоспечених капіталістів-латифундистів — географічна та природна єдність (долина річки Ірпінь, долина річки Бобриця, в тому числі спільна система гідротехнічних споруд, які утворюють каскад озер загальною площею майже 300 га), спільні лісові масиви, включно з територією заказника, а також історична спорідненість. Таким чином, площа території нової громади складатиме 120 кв.км з населенням — до 10 тис осіб. (До відома — ця територія може бути такою лише тоді, коли до складу вказаних населених пунктів будуть введені пайові землі, які повинні бути переведені з категорії сільгоспризначення до категорії під забудову). Щодо фактичної кількості осіб, які проживають на зазначеній території, то станом на червень-2015 зареєстровано близько 6,5 тис. осіб.

Згідно з даними про надходження і видатки місцевих бюджетів чотирьох сільрад, у 2015 році загальні доходи місцевих бюджетів складають 3,75 млн.грн. При цьому, ефектом від об’єднання громад буде передача податку на доходи фізичних осіб (60% якого зараз надходять до районного бюджету) у розпорядження місцевої об’єднаної громади. Економічний ефект від такого об’єднання може становити більше 8 млн. грн.

Варто звернути увагу на досить суттєвий момент: фінансову спроможність нової громади ініціатори її утворення покладають на Княжицьку сільську раду (7,3 млн.грн.). За рахунок чого повинні формуватися ці надходження? На території цієї сільради зареєстроване підприємство «Ерідон», яке взагалі не має у наших населених пунктах виробничих потужностей. Немає на підлеглій території та офісу. Де-факто, такі значні кошти, які ініціатори об’єднання навели у таблиці, ніколи до Княжицької сільської ради не надходили.

У самому селі Княжичі, яке пропонується визначити центром об`єднаної територіальної громади, відсутня загальноосвітня школа І-ІІІ ступеню. Там є лише школа І-ІІ ступеню, де навчається всього-навсього 105 дітей. Немає в наявності вільних приміщень для розміщення та повноцінного функціонування відповідних служб нової громади. Будівля нового громадського центру (нова сільрада), яка розпочала функціонувати у 2010 році, так і не була введена в експлуатацію. Крім цього у центрі села розташовані 5 «двоповерхівок», які були збудовані наприкінці 60-х років минулого століття і жодного разу не мали капітального ремонту. Взагалі відсутня система каналізації, водопровід знаходиться в аварійному стані і потребує проведення капітального ремонту із заміною труб та спорудженням системи очистки води. Комунальне підприємство «Княжичі» знаходиться на межі банкрутства через тотальну заборгованість населення за комунальні послуги (техніка відсутня або поломана). Сміття з села на офіційне сміттєзвалище вивозиться лише маленьким тракторцем, який знаходиться у розпорядженні сільради. Це сміття скидається у яр за селом, що є грубим порушенням екологічного законодавства.

Ініціатори створення нової громади головною ідеєю об’єднання декларують рівноправність і рівнозначніть усіх сіл, що увійдуть у громаду. Тобто, в одному селі пропонують розмістити школу, в другому – лікарню, у третьому – адміністративний центр, у четвертому – пожежну частину, у п’ятому – інші служби. Такі плани не підкріплені транспортним сполученням між селами.

Як стверджують місцеві активісти, головна мета створення нової громади – це захоплення землі, яка з 2016 року повинна стати об`єктом купівлі-продажу після зняття мораторію. Всі землі в межах об`єднаної громади швидко і за безцінь буде скуплено. Близькість землі до майбутньої Великої кільцевої дороги теж має суттєвий вплив на формування громади саме у такому складі. Це надасть можливість майбутнім бізнесменам розгорнути бізнес по обслуговуванню кільцевої дороги. На сьогодні завершено розробку нового генплану сіл Княжичі і Жорнівка. Депутатам на сесії сільради вже було оголошено, що прийняття саме такого генплану де-факто погоджено з обласною радою. Що Київщину чекає від такого горезвісного «погодження», навіть уявити важко…

 Назва ради Податок та збір на доходи фізичних осіб (ПДФО) Рентна плата  за спеціальне використання лісових ресурсів Акцизний податок (роздріб. торгівля підакцизними товарами) Плата за землю Єдиний податок з юридичних та фізичних осіб Всього                 (без ПДФО) Разом
Бобрицька 108,0 208,9 17,4 437,3 1 138,5 1 808,4 1 916,4
Забірська 274,1 150,6 12,8 273,1 289,5 737,4 1 011,5
Княжицька 7 274,6 207,1 33,0 261,7 103,5 615,7 7 890,3
Музичанська 522,5 0,0 18,0 162,2 399,4 584,3 1 106,8
ВСЬОГО 8 179,2 566,6 81,2 1 134,3 1 930,9 3 745,7 11 924,9

Катерина Носік, Національне бюро розслідувань України

Сільський голова Бобриці Олександр Король відповість в суді за собак на вулицях та кулуарщину

На фото Вадим Гладчук

На фото Вадим Гладчук

 

Редактор часопису sprotiv.org Вадим Гладчук вимагає від сільського голови Бобриці Олександра Короля відловити стаї бродячих собак, які тероризують селян, і забезпечити прозорість роботи сільради.

Відповідний позов він подав до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Відповідно до позову, мешканців села Бобриця турбують нападами, гавканиною і т.п. дикі або залишені власниками без догляду собаки на вулицях, стаї яких у кількості 4-10 штук постійно можна бачити бігаючими по селу. Наприклад, стая з трьох собак напала на козу на вулиці Білогородській і собаки мало не загризли цю козу. Біля недобудованого будинку позивача собаки прорвали сітку в паркані та сильно покусали домашнє щеня.

Гладчук наголошує, що відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» створення комунальних служб або підприємств з питань утримання та поводження з тваринами в населених пунктах для забезпечення вилову та тимчасової ізоляції собак, котів та інших домашніх тварин у населених пунктах належать до компетенції органів місцевого самоврядування. Кореспондує цій нормі і ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», згідно з якою питання здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій належать до повноважень сільських, селищних та міських рад.

Однак Бобрицька сільська рада на чолі з одіозним Королем не виконує своїх обов’язків, і в результаті до людей на вулиці чіпляються собаки та кусають — каже Гладчук.

Також, відповідно до статті 9 Закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження”  органами місцевого самоврядування установлюються правила утримання домашніх тварин. Однак у Бобриці внаслідок протиправної бездіяльності місцевого самоврядування таких правил не існує, що призводить до анархії та правопорушень. Наприклад, на подвір’я Гладчука з сусідньої садиби громадянки Вікторії Жданюк постійно прибігає її злий голодний собака, якого власниця не прив’язує і залишає без догляду, нервує своєю агресивною гавканиною, нападає на щеня.

Гладчук заявив, що збирався звернутися із інформаційним запитом до сільської ради про вжиті нею заходи для вирішення проблем із агресивними стаями собак на вулицях та бездоглядністю домашніх тварин у Бобриці, однак із подивом дізнався, що у сільської ради нема сайту і неможливо з’ясувати, за якою електронною адресою звертатися із інформаційним запитом. Активіст вимагає від Бобрицької сільської ради оприлюднити її електронну адресу, нормативні акти, інформацію про діяльність та про бюджет й іншу публічну інформацію, яку сільрада зобов’язана оприлюднювати в Інтернеті відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”, повідомляє sprotiv.org.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: