Сообщения с тегами ‘Арсен Аваков’

Росіянин Григоришин пробачив Авакову борг у 12 мільйонів доларів

Avakov-zelenka1

 

Російський бізнесмен Костянтин Григоришин стверджує, що у 2007 році позичив 12 млн доларів для участі у виборах нинішньому міністру внутрішніх справ Арсену Авакову.

Про це він заявив в інтерв’ю журналу «Новое время», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Авакову я колись позичив 12 млн доларів. Дав йому грошей на вибори у 2007-му. Йому і Віктору Балозі», — сказав бізнесмен.

Відповідаючи на запитання, чи просив він ці гроші назад, Григоришин зазначив, що спочатку його не пускали в Україну тодішній президент Віктор Ющенко і глава його секретаріату Балога.

«А потім в Авакова були складні часи. А нині він міністр внутрішніх справ. Як я можу попросити щось у міністра внутрішніх справ?», — відповів бізнесмен.

Спільник Авакова — Ігор Котвіцький дописав у свою декларацію «забутий» майже мільярд гривень. 3 фото

Kotvitskyi-Igor2

Народний депутат від «Народного фронту» Ігор Котвіцький доповнив свою декларацію за попередній рік, доповнивши, що мав на рахунках у банках та інших фінустановах 970,92 мільйона гривень.
Доповнену декларацію за 2014 рік він оприлюднив на сайті Верховної Ради в серпні, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Завдяки згаданій сумі депутат став офіційно найбагатшим у парламенті.

У березні, коли всі парламентарі повинні подавати декларацію про доходи, Котвіцький вказав заощадження і рахунки в розмірі 63,867 мільйона гривень.

Kotvitskyi-Igor-dekl1

Тепер він збільшив суму коштів на 907,05 мільйона.

Kotvitskyi-Igor-dekl2

Також збільшилася загальна сума його сукупного доходу з 26,06 до 71,9 мільйона гривень. Це сталося через зростання доходу від дивідендів і відсотків.

На питання журналіста Радіо Свобода, звідки Котвіцький взяв понад 900 мільйонів гривень, він порадив звернутися до людини, яка заповнювала його декларацію за 2014 рік.

«Це до бухгалтера питання. Люди помиляються і виправили помилку. Це гроші, які багато років лежали на рахунках у банках, а не виникли нізвідки. Це механічна помилка», — заявив він.

Варто зазначити, що Котвицький є бізнес-партнером сім’ї міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова.

На момент обрання народним депутатом він був членом наглядової ради — віце-президентом ВАТ «Інвестор», яке спеціалізується на наданні інформаційних, консультативних та маркетингових послуг, оптової торгівлі, а також з оренди офісних приміщень.

Головою наглядової ради — президентом ВАТ «Інвестор» до 2013 року був сам Арсен Аваков, а зараз цю посаду обіймає його дружина — Інна Авакова.

Згідно з офіційною інформацією Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України, станом на 2013 рік Інна Авакова володіла 42,064% акцій ПАТ «Інвестор», ще 1,69% належали синові Олександру Авакову, а 9,566% були у Котвіцького.

Відтоді дані про зміну власників ВАТ «Інвестор» офіційно не оголошували.

В Интернет выложили почту mail.ru порошенковца Игоря Райнина из Харьковской ОГА. 9 фото

Rainin-Igor1-300x200

 

На выложенных ФСБ России скриншотах, видно переписку Райнина с Аваковым, Киршом, входящие письма от его заместителя Юлии Светличной и попытку продажи дома под Харьковом.

На странице террористической организации «Киберберкут» появились скриншоты с почтового ящика губернатора Харьковщины Игоря Райнина, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Rainin-Igor-skrin2

На скриншотах видна переписка Райнина с нынешним министром МВД Арсеном Аваковым, датируемая 28 февраля 2012 годом.

В переписке с Аваковым, Райнин называет гендиректора «Турбоатома» Виктора Субботина и бизнесмена Юрия Сапронова «швалью».

Кроме того, 21 июня 2012 года, Райнин просил некоего Александра поспособствовать в продаже дома, который расположен в поселке Ржавец, Харьковской области.

В описании указано, что площадь дома — 280 кв. м. Сам дом — трехэтажный и находится на участке, площадью 0,34 Га.

 

Rainin-Igor-skrin1

Нажмите, чтобы увеличить

 

Также, на одном из скриншотов можно увидеть письмо, предположительно от Юлии Светличной, которая работала заместителем Райнина в ХОГА.

«Игореш, я устала. Этот опять орал сегодня. Я скучаю по тебе, забери меня порань…», — видно из скриншота входящих писем от Светличной на почту губернатора.

В пресс-службе губернатора данный инцидент прокомментировать не смогли, сославшись на высокую занятость Игоря Райнина.

Rainin-Igor-skrin5

Rainin-Igor-skrin3

Rainin-Igor-skrin4

Rainin-Igor-skrin6

Rainin-Igor-skrin7

Напомним порошенковскому лоху Райнину, что еще СБУ времен Наливайченка предупреждало, не пользоваться електронными сервисами врага.

В кабинете зама Авакова при обыске нашли золотые слитки. Подробности

Chebotar-Sergyi2-500x331

 

В кабинете заместителя министра внутренних дел Сергея Чеботаря при обыске правоохранительные органы обнаружили золотые слитки, а также документы, которые якобы подтверждают его коррупционную деятельность.

Об этом на своей странице в соцсети Facebook написал народный депутат фракции «Блок Петра Порошенко» Сергей Каплин, сообщает sprotiv.org.

«Во время обыска в кабинете зама Авакова Сергея Чеботаря нашли документы, которые подтверждают коррупционные схемы в МВД, всех областных управлениях, центральном аппарате. Также в его кабинете нашли золотые слитки и драгоценности»,– рассказал Каплин.

Chebotar-Sergyi3-500x303

Он и два нардепа от «Свободы» Андрей Ильенко и Юрий Левченко призывают ГПУ и СБУ принять соответствующие меры.

«Почему Чеботарь, который превзошел по масштабам коррупции всех пшенок, захарченков и клименков, до сих пор не в тюрьме?! Мы требуем отчета о том, какие следственные действия происходили в кабинете Чеботаря и перечень всего, что там нашли»,– отметил нардеп.

Ранее, в декабре 2014 года в рабочем кабинете заместителя министра внутренних дел, руководителя аппарата Сергея Чеботаря было обнаружено прослушивающее устройство.

По данным Национального бюро расследований Украины Чеботарь С.И. является кумом главы СНБО Турчинова, а тот, в свою очередь, Чеботаря в обиду не дает.

О коррупционных действиях Сергея Чеботаря писалось и ранее. Отметим, что в 2010-м году, Чеботарь принимал участие в захвате полиграфкомбината «Украина» (накануне президентских выборов). Сейчас, Чеботаря называют «кассиром» — он собирает для Арсена Авакова и Александра Турчинова деньги с местных УВД по всей Украине, а также «решает» кадровые вопросы — с кого сколько взять, кого куда назначить.

Семен Семенченко: від звичайного шахрая Грішіна до живої легенди. Частина 2

2-й резервний батальйон Нацгвардії був використаний Грішіним і Геращенком для реклами в соцмережах і ЗМІ відкритих аферистами рахунків для фінансової підтримки неіснуючого в державі батальйону «Донбас».

Вже на початку травня 2014 року стало відомо, що людина, яка підписується в соціальних мережах як Семен Семенченко (псевдонім, придуманий Богданом Кутєповим, виявився напрочуд живучим), — це доведений до відчаю від хронічного безгрошів’я дрібний донецький шахрай Костя Грішін, дружину якого розшукує оператор зв’язку МТС, щоби стягнути заборгованість за користування мобільним телефоном на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 20 березня 2014 року в справі №905/599/14.

У пошуках, чим нагодувати трьох дітей, Грішін тинявся по штабах сепаратистів, брав участь у штурмі 3 березня 2014 року відділення Держказначейства в Донецьку, вештався по захопленій «губаревцями» обласній державній адміністрації. Наприклад, на цьому відео з Донецької ОДА, оприлюдненому 3 березня 2014 року, майбутній народний депутат бовваніє з 11-ї по 22-гу секунди.

Втім, точно так безробітний Грішін їздив на київський Майдан і вештався серед учасників проукраїнських мітингів у Донецьку, час від часу потрапляючи в об’єктиви фотоапаратів.

Grishin-Konstantyn3-500x375

 

 

Годі шукати в цьому якесь ідеологічне підґрунтя, хоча, проживаючи в Севастополі, Грішін позиціонував себе  російським націоналістом і саме під проросійськими та прокомуністичними гаслами балотувався до Севастопольської міськради в 2000 році. Все було простіше: «джентльмен у пошуках червінця» виглядав, де можна було заробити бодай якусь копійчину.

Напевно, два роки навчання в Москві на режисерських курсах пішли на користь талановитому шахраю. Намацавши завдяки Геращенку «золоту жилу», Грішін разом з тодішніми соратниками — передусім, нинішнім народним депутатом України Наталією Веселовою — створив сторінку у Facebook із розповідями про неіснуючий «батальон территориальной обороны Донецкой области «Донбасс». Ясна річ, з зазначенням номерів рахунків, на які слід переказувати пожертви.

Звісно, ніякого батальйону «Донбас» не існувало. Батальйони територіальної оборони — це підрозділи Збройних сил України, підпорядковані Міністерству оборони. Як згодом запевняла та ж Веселова, яка на прохання пройдисвіта створювала фейкову сторінку фейкового батальйону, вона гадки не мала, що Семен Семенченко — це раніше судимий шахрай, що збирає гроші, рекламуючи себе постановочними сценами подвигів псевдо-батальйону.

Фальшиві посвідчення і справжня зброя

Яким би талановитим актором не був майбутній легендарний комбат, вивели на широкі обрії проект «Семен Семенченко» інші люди — Антон Геращенко та Арсен Аваков.

30 травня 2014 року в складі військової частини 3027 Національної гвардії України (так нині називаються Внутрішні війська МВС України), що базується в с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, був утворений 2-й батальйон спеціального призначення. Це спеціальне призначення полягало в тому, що до батальйону зараховували резервістів — тобто громадян, які хотіли б відновити чи набути навичок з військово-облікових спеціальностей.

По суті «резервні батальйони» — це щось на кшталт радянського ДТСААФ, а саме поняття резервіста було запроваджено законом від 17 березня 2014 року, який вніс новації в Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу». А саме, з’явилась вставна стаття 26-1, яка визначила, що «Служба у військовому резерві запроваджується з метою планомірної підготовки резервістів для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань особовим складом у мирний та воєнний час шляхом набуття та підтримання на належному рівні вмінь і навичок за військово-обліковою спеціальністю… Резервісти не належать до зайнятого населення в Україні і мають право відповідно до законодавства про зайнятість населення бути визнаними безробітними та зареєстрованими у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи».

Оцей 2-й резервний батальйон і був використаний Грішіним і Геращенком для того, щоби рекламувати в соціальних мережах і ЗМІ відкриті аферистами рахунки для фінансової підтримки неіснуючого в державі «батальйону територіальної оборони Донецької області «Донбас».

Грішіна, який не мав жодного відношення до Нацгвардії, за розпорядженням Авакова допустили на територію в/ч 3027, де він зустрічав людей, що хотіли вступити на службу в розрекламований батальйон. При цьому Грішін представлявся командиром військової частини №3027 підполковником Семенченком. Якщо аферист не бачив, як використати певну людину в своїх потребах, він відправляв її оформлюватись до реального командира в/ч — Володимира Мусієнка. Але в більшості випадків Грішін особисто «приймав на службу», підписував «наказ» і видавав фальшиве «посвідчення» з «правом носіння табельної зброї», яке засвідчував фальшивою печаткою.

Semenchenko-Semen-falsif1-500x312

Цих людей Грішін використовував для зйомки рекламних кліпів, завдяки яким зібрав колосальні гроші та цілий парк елітних автомобілів.

Ось так виглядає типове фальшиве посвідчення бійця неіснуючого батальйону «Донбас». Посвідчення, підписане «командиром військової частини 3027 підполковником С. Семенченком», видане стрільцю, начебто зарахованому на військову службу «наказом командира в/ч 3027 від 19.06.2014 р. №24». Нижче — «дозвіл на носіння табельної зброї» із зазначенням номеру автомата АКС, засвідчений фальшивою печаткою.

Людям, які отримували ці «посвідчення», навіть на думку не спадало, що батальйони не є юридичними особами й не можуть мати печаток, що на печатках обов’язково зазначається код ЄДРПОУ, а символіка державних установ затверджується постановами Кабінету міністрів України. Та й кому міг спасти на думку масштаб афери, якщо все це відбувалось на території військової частини Національної гвардії, куди аж ніяк не могла потрапити стороння особа?

Щоправда, якщо печатка була фальшивою, то зброя — справжньою. У зв’язку з чим виникає цілком закономірне запитання до Авакова та Геращенка: де Грішін брав АКСи, які роздавав на території в/ч 3027 обманутим ним громадянам, що думали, буцімто їх прийняли до лав Нацгвардії? І чи не зі складів Нацгвардії ця «ліва» зброя? У такому разі також непогано було б з’ясувати, скільки саме «стволів» було роздано, скільки — продано й кому саме. Це зробити тим простіше, що на фальшивих посвідченнях проставлені реальні заводські номери автоматів.

Друге коло запитань стосується правового статусу людей, які були певні, що воюють у складі військової частини 3027 Національної гвардії України під орудою «підполковника Семенченка». Зрозуміло, що вони стали жертвою шахрайства, вчиненого на території військової частини. Але це не робить їх військовослужбовцями. Тепер виникає запитання: а як цивільні особи, нехай навіть і обмануті Грішіним, могли опинитись у зоні бойових дій? Хто тепер виплачуватиме грошову допомогу родичам тих, хто загинув з фальшивим посвідченням бійця Нацгвардії?

До речі, взагалі б непогано було розібратись, у який спосіб резервісти Нацгвардії опинились в зоні проведення антитерористичної операції, яку проводить, згідно із законом, виключно Антитерористичний центр СБУ. Бо відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом», ані МВС України, ані підпорядкована йому Нацгвардія, ані Збройні сили України жодного відношення до АТО не мають й лише відкомандировують своїх співробітників та військовослужбовців разом з технікою в підпорядкування першого заступника голови СБУ. Тож хотілося б, щоби Служба безпеки України пояснила, як резервісти Нацгвардії опинились у її розпорядженні й що серед них робили особи з фальшивими посвідченнями, виданими «підполковником Семенченком».

На особливий наголос заслуговує та обставина, що самого «підполковника Семенченка» прийняти в Нацгвардію було неможливо — давалась взнаки колишня судимість. Хоча вона давно погашена, той факт, що Грішін був колись засуджений, унеможливлював його службу в органах міліції чи Національній гвардії України. Та й на яку посаду міг бути прийнятий громадянин з середньою освітою, який раніше не служив у армії ані дня? Хіба лише рядового солдата.

Саме тому Грішіну й доводилось приховувати своє справжнє прізвище, оскільки будь-який дільничний міліціонер міг миттєво «пробити» по картотеці Інформаційного центру МВС України його біографію. З тієї ж причини — й маска-балаклава. Бо характерна зовнішність «підполковника Семенченка» була дуже добре відома як ошуканим мешканцям Севастополя, так і його кредиторам у Донецьку.

Як розповідали згодом волонтери, які були впевнені, що допомагають батальйону «Донбас», поведінка «підполковника Семенченка» спочатку не викликала в них жодних підозр саме тому, що роздача посвідчень і зброї відбувалась за парканом військової частини, де Семенченко почувався як вдома. Наталка Веселова навіть заснувала благодійний фонд для збору коштів і відкрила на своє ім’я рахунки в «Приватбанку». От тільки в якості одного з контактних телефонів при відкритті рахунків вона мала необережність зазначити телефон Грішіна. Це урешті-решт призвело до того, що в січні 2015 року шахрай змінив ПІН-код (СМС-ка з новим кодом прийшла на його телефон) і через банкомати зняв готівкою всі гроші, зібрані волонтерами.

Але попервах довірливий народ вірив, що Семен Семенченко — народний герой. Перші підозри з’явились у липні 2014 року, коли стало відомо, що так званий командир батальйону замість того, щоби перебувати на фронті, веде життя світського лева та активно збирає гроші готівкою — зокрема, взяв чималу суму в тодішнього голови Донецької облдержадміністрації Сергія Тарути, яку привласнив.

Потім поповзли чутки, що Грішін взяв 300 тис. дол. у громадянина США Марка Паславського, начебто на придбання безпілотників для потреб Нацгвардії, а після того, як Марк став вимагати звітності за витрачені кошти, його зі спини настигла куля.

Грішін, який ще в березні 2014 року не міг заплатити за телефон і разом з дружиною ховався від кредиторів, через місяць після початку збору коштів вже катався на престижних іномарках, обідав у ресторанах і висипав готівку перед солдатами, демонструючи, що таке мільйон гривень. Але найбільше скандалів було саме навколо незрозумілого правового статусу бійців. Власне, було два батальйони — офіційний, у складі військової частини 3027 під командуванням законного командира, і люди, яких прийняв на службу «підполковник Семенченко» і які також вважали себе військовослужбовцями, мали зброю й мріяли побачити свого керівника не по телевізору, а в зоні АТО.

Грошового забезпечення не одержували ні ті, ні інші. Натоміть регулярно спливали історії про те, що якась незрозуміла охорона «командира батальйону» пограбувала підприємство, порізала й продала на металобрухт невеличкий завод, витрясла гроші з бізнесмена чи відібрала в мешканця прифронтової зони дороге авто.

Пожертви на армію: закордонні поїздки, безтурботне життя та персональна охорона

Коли в серпні 2014 року Аваков вирішив розкласти яйця по різних кошиках і зробити Грішіна народним депутатом, постало питання — як зліпити «комбату» красиву біографію з урахуванням того, що 8 місяців, проведені в Лук’янівському СІЗО №13, обвинувальний вирок та неодноразові випадки притягнення до кримінальної відповідальності повністю виключали можливість зарахування його до лав Національної гвардії України.

Тоді зробили так. 11 серпня 2014 року було наказано зарахувати Грішіна в Нацгвардію без пред’явлення жодного документа, навіть без паспорта — «зі слів». Костянтин прийшов у кадрове управління та назвався Семенченком Семеном Ігоровичем, капітан-лейтенантом Військово-морських сил України у відставці. Ці дані без будь-якого документального підтвердження були занесені в особову справу та направлені на спецперевірку щодо минулих судимостей.

Відповідь з Інформаційного центру МВС України надійшла миттєво: у картотеці осіб, які притягувались до кримінальної відповідальності, Семенченко Семен Ігорович, 1974 року народження, не значиться. І це — свята правда. Бо тюремну баланду сьорбав Грішін Костянтин Ігорович, 1974 року народження. Зрозуміло, що запит у Міністерство оборони на предмет існування «капітан-лейтенанта Семенченка» ніхто не направляв. Годі й казати про те, що ніхто навіть не перевірив: а чи не значиться часом новопризначений військовослужбовець приватним підприємцем? Між тим свідоцтво фізичної особи-підприємця Грішін здав лише 24 листопада 2014 року у зв’язку з обранням його народним депутатом України за партійним списком скандально відомої «Самопомочі».

Semenchenko-Semen3-500x132

 

Після цього за розпорядженням Авакова морський капітан-лейтенант був негайно переатестований на сухопутного капітана та призначений командиром 2-го спеціального батальйону в/ч 3027 з видачею відповідного службового посвідчення. Це було саме в той момент, коли десятки людей, яких нібито прийняв на службу «підполковник Семенченко», заходили в Іловайськ. Тільки легендарного комбата з ними не було. Бо він лише оформлювався на службу в Нацгвардію, де одержав фальшивий документ про наявність у нього офіцерського звання.

Semenchenko-Semen4-500x70

 

Отримавши 11 серпня 2014 року посвідчення капітана Нацгвардії, Грішін наступного дня, 12 серпня, приїхав у Вишгородський райвідділ Державної міграційної служби і на підставі цього посвідчення одержав новий паспорт серії СТ за номером 432098 на ім’я Семенченка Семена Ігоровича. Чому у Вишгороді? Тому що паспортна база Донецької області, де зареєстрований Грішін, була втрачена після захоплення бойовиками адміністративних будівель в обласному центрі, як і паспортна база Севастополя, де Грішіну свого часу видавали паспорт.

Тому отримати новий паспорт у разі втрати старого або зміни прізвища Грішін міг лише за місцем офіційного проживання або роботи з пред’явленням додаткових документів, що посвідчують особу. Тому шахрай міг отримати новий паспорт лише після того, як його за новим прізвищем, але без паспорта, прийняли в Нацгвардію — на підставі фальшивого службового посвідчення та за місцем розташування в/ч 3027.

Вже 20 серпня 2014 року Аваков вніс подання президенту України про нагородження раніше судимого афериста, який прослужив лише 8 днів, Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеню. Після чого присвоїв шахраю з середньою освітою, який взагалі не служив у армії, звання майора.

Тепер можна було й балотуватись. Тим більше що грошей Грішіну вистачало не тільки на виборчу кампанію, безтурботне життя та закордонні вояжі, але навіть для найму персональної охорони.

До речі, як повідомило на запит Головне управління Національної гвардії України, грошові кошти чи автомобілі від громадян для потреб 2-го батальйону спеціального призначення у військову частину 3027 ніколи не надходили. А сам батальйон не є юридичною особою, не має ані власної печатки, ані власного рахунку в установах банків. Тобто пожертви Грішін-Семенченко тупо привласнював. Втім, повірити, що левова частка пожертв не йшла Авакову й Геращенку, я не можу — дружба з міністром внутрішніх справ та його вірним радником зазвичай коштує дорого.

Отримавши 12 серпня новий внутрішній паспорт, Грішін-Семенченко моментально виправив на нове прізвище і закордонний. Вже 19 вересня 2014 року орденоносець збирав гроші з довірливих діапорян у Сполучених Штатах.

Цілком закономірне запитання: а як військовослужбовець отримав американську візу, на які кошти літав за океан і хто його відпустив у подорож з місця проходження служби? Ось відповідь Головного управління Нацгвардії: «майорові резерву Семенченку Семену Ігоровичу за весь період проходження ним служби у військовому резерві відпустка не надавалась, інформацією про кошти, за які здійснювалась поїздка до Сполучених Штатів Америки, Головне управління Національної гвардії України не володіє. Посадові особи Головного управління Національної гвардії України не надавали допомоги громадянинові Семенченку Семену Ігоровичу в оформленні в’їзної візи до Сполучених Штатів Америки».

Semenchenko-Semen5-500x280

Цікаво в такому разі: а як посольство США видало візу без довідки з місця проходження служби, без довідки про доходи та без підтвердження того, що громадянин Семенченко перебуватиме в США під час своєї законної відпустки, впродовж якої йому зберігатиметься в Україні місце роботи?

До речі, а які документи Грішін-Семенченко надав у посольство США на підтвердження свої платоспроможності — невже виписки з рахунку, на який збиралася благодійна допомога? І чи розповів у анкеті про 8 місяців, проведені в СІЗО, обвинувальний вирок та неповернуті кредити?

Маю підстави стверджувати, що Грішін, звісно ж, приховав від посольства США подробиці своєї бурхливої біографії.

Втім, військова кар’єра майора Семенчека виявилась короткою — 24 листопада 2014 року він був звільнений з посади командира 2-го батальйону військової частини Національної гвардії України за власним бажанням. Але залишились запитання. Передусім — до генерального прокурора України.

Власне, запитання три.

Перше: коли саме по викладених вище фактах буде відкрито кримінальне провадження, а службові особи Національної гвардії України, які допустили раніше судимого афериста на територію військової частини, видали йому посвідчення офіцера та сприяли розкраданню коштів довірливих громадян, будуть притягнуті до кримінальної відповідальності?

Друге запитання: коли саме у Верховну Раду України буде внесено подання про зняття депутатської недоторканності з Семена Семенченка та Антона Геращенка?

І, нарешті, третє запитання: що саме робить прокуратура для посмертного надання статусу учасника бойових дій тим громадянам, які, будучи обманутими «підполковником Семенченком», помилково вважали себе бійцями Нацгвардії й загинули в ході антитерористичної операції?

 

Володимир Бойко, Національне бюро розслідувань України

Активы Курченко экспроприированы и проданы людьми Яценюка, но 1,5 млрд грн в бюджет не попали. Подробности

Pashinskyi-Sergyi5-500x333

 

Нефтепродукты, принадлежащие беглому олигарху Сергею Курченко и российской компании «Роснефть», были экспроприированы и проданы при участии представителей «Народного фронта».  Как пишет в статье для ZN.UA директор ООО «Консалтинговая группа А-95» Сергей Куюн, добычей «Народного фронта», а именно к этой силе относятся премьер Арсений Яценюк, министр внутренних дел Арсен Аваков, «видный активист» депутат Сергей Пашинский, которые «засветились» в этом процессе, стали 10 тыс. т бензина на захваченном Херсонском нефтеперевалочном комплексе, около 80 тыс. т сырья и нефтепродуктов на Одесском НПЗ, принадлежащим Курченко, а также  10 тыс. т нефтепродуктов на Васильковской нефтебазе «Роснефти».

Активная продажа этих ресурсов на рынке началась спустя пару дней после недавнего отстранения руководства Государственной фискальной службы, включая зама по таможне Анатолия Макаренко, который уже назвал «нефтепродуктовый» эпизод в ряду самых конфликтных ситуаций в своей новейшей карьере.

«Мало того, те же „фронтовики“ пытались претендовать на технологическое дизельное топливо в российском нефтепродуктопроводе, но в конце декабря группа „титушек“ из Коростеня (родина Пашинского, к слову) по ошибке взяла штурмом не ту насосную станцию, едва не остановив прокачку нефти по нефтепроводу „Дружба“. Тогда всех нападавших взяли. Интересно, какова их судьба, г-н Аваков? Можно предположить, отделались устным предупреждением», — пишет автор.

Прикрывал вывоз топлива с нефтебазы «Роснефти» и осуществлял «вход» на Одесский НПЗ спецбатальон МВД «Киев-1». Продажа конфискованного топлива Курченко была поручена фирме «Укртранснефтепродукт» из орбиты Минэнергоугольпрома.

Министр энергетики и угольной промышленности Владимир Демчишин на совещании с нефтетрейдерами в конце февраля 2015 года рассказал, что ему удалось разыскать директора «Укртранснефтепродукта», некоего Владимира Гаврилова. По словам чиновника, по поводу денег за проданный ресурс тот сообщил, что после уплаты налогов почти ничего не осталось. Правда, вроде бы еще не весь объем удалось продать.

«Как выяснилось, Гаврилов работал водителем у Андрея Бойчука, директора нефтегазового департамента Минэнерго, который пришел в министерство „по квоте Майдана“. Тогда как раз и начали судачить о причастности к этому назначению Сергея Пашинского, который, разумеется, все отрицал. Похоже, все идет к тому, что „сокровищ Курченко“ бюджету не видать. Между тем рыночная стоимость экспроприированных ресурсов составляет 1,5 млрд грн, из которых не менее трети приходится на налоги», — отмечает Куюн, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Тоталитарный закон Антона Геращенко: за митинг против власти дадут 3-5 лет тюрьмы. Законопроект

total-zakon1-500x374

 

Нардеп Антон Геращенко, который ранее работал пиар асом у главмента Арсена Авакова, придумал как посадить всех тех, кто выходит на улицы с протестами против, например, повышения цен на хлеб, тарифов на проезд на транспорте, девальвации гривни, предательства и госизмены чиновников правительства Яценюка, сообщает sprotiv.org.

Организаторам митингов теперь менты будут шить «подкуп участников массовых собраний».

Несомненно, «свидетелей» подкупа власть найдет среди мусорских топтунов или партийных активистов провластных партий.

Останется дело за малым — посадить всех учасников Евромайдана, которые пытаются требовать с новой антинародной власти выполнения обещаний данных на Майдане в 2014 году.

ПРОЕКТ
закону України
вноситься народним депутатом України
Геращенко А.Ю.

ЗАКОН УКРАЇНИ
«Про внесення доповнення до Кримінального кодексу України
щодо підкупу учасника масового заходу»

Верховна Рада України постановляє:

I. Доповнити Розділ XII Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001 р., №25-26, ст. 131 із наступними змінами) статтею 2951 «Підкуп учасника масового заходу» такого змісту:
«Стаття 2951. Підкуп учасника масового заходу
1. Пропозиція, обіцянка або надання особі неправомірної вигоди за її участь у масовому заході громадсько-політичного характеру (мітингу, поході, демонстрації, пікетуванні, зборах тощо), —
караються штрафом до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Дії, передбачені частиною першою статті, вчинені повторно, або службовою особою, або за попередньою змовою групою осіб, —
караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років
3. Дії, передбачені частиною першою статті, що призвели до порушення чи зупинення роботи органів державної влади та місцевого самоврядування, або вчинені організованою групою, —
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
4. Особа, крім організатора злочину, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені цією статтею, якщо вона сприяла його припиненню або розкриттю.
Примітка. У цій статті під неправомірною вигодою слід розуміти кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги або нематеріальні активи, вартість яких перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на те підстав.»

II. Прикінцеві положення.
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Голова Верховної Ради України В. Б. ГРОЙСМАН

Глава МВД Арсен Аваков покрывает своего подельника Павла Овчаренко?

Avakov-Arsen5Министр МВД Аваков блокирует объявление в международный розыск своего партнера-мошенника Павла Овчаренко.

Министерство внутренних дел уже месяц блокирует объявление мошенников агрохолдинга «Агрейн» в международный розыск. Несмотря на то, что МВД получило весь необходимый пакет документов, в базе Интерпола до сих пор нет соответствующих сведений.

Как пояснили источники в правоохранительных органах, такая пассивная позиция ведомства объясняется тем, что главный подозреваемый по делу «Агрейн» Павел Овчаренко является давним другом и партнером министра Арсена Авакова в газовом бизнесе, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

В частности, международный мошенник Павел Овчаренко и глава правоохранителей Арсен Аваков обладают газовой скважиной «Сириус», которая добывает газ на Сахалинском газовом месторождении.

Стоит отметить, что Сахалинка — крупнейшее газовое месторождение в Украине. Оно было открыто в 1981 году, извлекаемые запасы газа составляют 15 млрд кубометров, газоконденсата – 1,7 млн т, нефти – 1,7 млн т. Для сравнения: годовой объем добычи газа в стране — 20 млрд кубометров, нефти — 4 млн т.

Поэтому неудивительно, что министр Аваков блокирует следствие по делу «Агрейн» из-за риска потери дружеских отношений с партнером Овчаренко, ведь речь идет о ежемесячных миллиардных прибылях.

При этом, по словам правоохранителей, общеизвестным фактом является то, что в настоящее время Павел Овчаренко находится во Франции, однако вернуть его в Украину они не смогут до тех пор, пока его будет покрывать министр внутренних дел.

Війна на 217-му окрузі: тітушки Столара проти добровольців Білецького. 3 фото

Stolar217-1Несподіванку на дострокових парламентських виборах приніс 217-й округ у Києві. Доки всі придивлялися до 223-ї ОВК, де назрівав двобій Віктор Пилипишин vs Юрій Левченко, сюрпризи прийшли з київської Оболоні.

Більшість спостерігачів відзначає – вибори на 217-му окрузі були доволі брудними. Застосований найрізноманітніший арсенал технологій – від банальної «чорнухи» проти опонента і підкупу виборців, до заміни IT-спеціалістів і спроби зламу системи «Вибори» у серверній. І це не рахуючи класичних тітушок з «Утюг-ТВ» і озброєних молодиків, які нібито поблизу одного з торгових центрів видавали гроші за «правильне» голосування.

Сюрпризи почалися ще 25 жовтня 2014 року, коли голова ОВК висловив недовіру адміністраторам комп’ютерного набору, оскільки кандидат у депутати Турчінов(не плутати з Турчиновим, головою Верховної Ради) подав скаргу на IT-працівників, як нібито «у ручному режимі здійснили розподіл керівних посад без забезпечення рівномірності територіального розподілу». Вже наступного дня, коли з’ясувалося, що пломби на двох комп’ютерах були зірвані,голова ОВК вирішив повідомити на широкий загал про подання вищезгаданої скарги. Після перерви у засіданні, о 16:00, комісія постановила, що скарга не відповідає вимогам закону про вибори, як результат – «старі» адміністратори  залишилися виконувати свої обов’язки.

Крім того, зранку під ОВК приїхало близько 10 «тітушек», які представилися «Громадською вартою Оболоні» і хотіли «допомогти» міліції охороняти будівлю комісії. Водночас, низка спостерігачів наголошували на тому, що організатором створення так званої «Громадської варти» виступав кандидат-самовисуванець Вадим Столар. Невідомих забрала міліція для встановлення осіб.

Епопея із невідомими борцями за чесні вибори продовжилася ввечері. О 19:00 на виході зі станції метро «Оболонь» міліція затримала групу осіб,  в яких був при собі арсенал зброї. Судіть самі: 3 автомати Калашникова, 7 магазинів до них,  набої та бронежилети. Затримання проводили бійці батальйону «Азов» разом з працівниками Оболонського РУ МВС.  Представники Андрія Білецького (комбат «Азову» і головний опонент Столара на окрузі – Ред.) взагалі заявили про «200 озброєних осіб», затриманих на території округу.

Stolar217-2

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков,  своєю чергою, повідомив про спробу втручання у систему «Вибори». На ОВК прибули правоохоронці разом із працівниками СБУ для затримання голови комісії. В результаті його забрали до Центрвиборчокму, а під приміщення ОВК приїхала ледь не справжня армія. Для профілактики – щонайменше два автобуси міліціонерів та один автобус бійців батальйону «Миротворець». Ситуація розрядилася.

Північ, вхід до ОВК. На ґанку нервово палять члени комісії. Поруч походжають добровольці з автоматами. На під’їздах до комісії – працівники ДАІ. Голова досі не повернувся.

«О, ви, журналісти, найцікавіше пропустили. Треба було вдень приїжджати, коли тут екшн відбувався. До нас СБУ приходило, начебто затримувати голову комісії. Поспілкувалися з ним, нас опитали. Хоча, знаєте, не було помітно бажання хоч когось затримувати. Зараз він (голова комісії – Ред.) у ЦВК. Здається, пояснення дає. А в нас тихо і спокійно», – докурюючи, говорить один з членів ОВК.

До нас підходить один з добровольців, просить попити води.

«Тітушки тут були. По голові б їм так надавати, щоб мало не здалося. Хай спробують сунутись! А взагалі з цікавого у нас лише автобус, який на дорозі застряг. Довелося штовхати», – ділиться «цікавинками» боєць Микола.

Тим часом, автобуси з міліцією знялися, лишивши охороняти приміщення лише добровольців.

«Хто не такий страшний? Залиште залізяки у транспорті, там поки можна відпочити всередині на лавках. Все тепліше, ніж знадвору. Тут зимно», – показуючи на автомати, каже його колега Ігор.

У приміщенні комісії прохолодно. На дерев’яних лавах куняють спостерігачі, частина ж членів ОВК вирішила урвати хвилину сну. Спали, здебільшого, неподалік обігрівача, закутавшись у пледи.

«Першими до нас підуть спецдільниці. Там зовсім смішна кількість виборців. Пара десятків десь. Але ми почати не можемо – голови комісії немає», – пояснювали члени ОВК.

Повз кімнату засідань пронесли термос із кавою. Спостерігачі від командира «Азову» Білецького були роздратовані. Комісія явно затягувала роботу.

OVK217-2014-1

Близько третьої ночі з’явилися перші дільниці. Втім, члени ОВК погрузли у справжніх шекспірівських роздумах – хто має керувати засіданням і чи приймати протоколи.

«Пропоную оголосити технічну перерву в засіданні на 30 хвилин до прибуття голови. Хто за?» – бадьоро запропонував заступник очільника ОВК.

«Не тягніть час! Сідайте вже працювати!» – схопилися представники Білецького.

«У комісії немає ключів доступу до системи «Вибори». Вони не можуть протоколи перевірити по базі», – включилася у диспут спостерігач від Комітету виборців України.

Знову зависла пауза. У центрі кімнати, перед столом, заваленим мішками з бюлетенями, ніяково сиділо четверо членів ДВК. У двері вже рвалися наступні. Аби швидше здатися, відбути бюрократію і піти відпочивати. Зарано.

«Ну що, як вам у порівнянні з 2012-м роком?» – питає знайомий, Володимир, з яким два роки тому спостерігали за виборами у 215-му окрузі. Тоді, на парламентських виборах, він перераховував бюлетені і добре пам’ятає тітушек Галини Гереги.

«Веселощі у нас були ввечері. А зараз тихо і спокійно. А згадайте – тоді на дільниці Гереги-Іллєнка вже бійки почалися, голови комісій закривалися у туалетах… одним словом – «м’ясо», – відсьорбуючи каву з одноразового стаканчика, пустився у роздуми він.

В цей час екс-регіонал  Столар визнавав свою поразку. У кімнаті поряд із залою засідань члени ОВК «пресували» представника КВУ. Точніше, просили допомогти із засіданням і пояснити, як почати роботу без порушення закону.

«Зрозумійте! Я була вашим тренером до початку виборів. Моя робота завершилася, коли вам відчитали останній тренінг. На цьому все. Зараз я просто спостерігач», – пояснювала представник КВУ.

«Гаразд. Всі до зали», – із безнадією в голосі проговорив заступник голови. ОВК рушила на робочі місця.

«Кандидат Столар визнав уже свою поразку. Шановні куплені члени комісій. Можете просто виконувати свою роботу. Нічого не потрібно фальсифікувати», – сміючись, зверталися до ОВК представники Білецького.

Раптово заступник голови зізнався, що має замало досвіду для ведення засідань. Почали шукати кандидата-добровольця. За якихось три хвилини заміну знайшли і робота поволі почала набирати обертів. Тут же з’ясувалося, що члени ДВК, які вже встигли впасти у летаргійний сон, не знають, які партії та яких кандидатів вони представляють. На додачу, протокол по мажоритарці заповнили з помилками. Тож їх розвернули назад. Допрацьовувати. Наступні кілька комісій вилетіли через порушення: «здаватися» приїхало три особи замість чотирьох.  Тут же з’явився і голова, який взяв керівництво процесом до своїх рук. Місця за столом зайняла чергова ДВК. На годиннику була четверта ранку.

«Ви в курсі, що ви на своїй дільниці КПУ представляєте?» – скептично звернулася комісія до одного с членів ДВК.

«Та ні, Правий сектор я представляю», – ніяково відказав той.

«А за даними ЦВК ви – від комуністів. Отака нестиковка. І чому всі нам брешуть?» – із сумом промовила жінка за ноутбуком, перевіряючи членів комісії.

«І це належно запаковані бюлетені?» – показуючи присутнім скручений і перемотаний скотчем папір, риторично питав Володимир кривлячись, немов від зубного болю.

«Там нам не вистачило мішків. Ми його так змотали. А що було робити?» – пішла в наступ голова ДВК.

Врешті, після нетривалих суперечок вирішили бюлетені прийняти.

Тим часом починалися проблеми на інших дільницях.

«Як не приїхали? Яке таксі викликати? Я вам зараз дам «свою машину»! За вами мають приїхати. Машина, разом з охороною. З міліцією! І тільки так ви можете залишити територію ДВК!» – роздратовано пояснював своїм підопічним чоловік за столом окружкому.

«Так, я в курсі про їхні проблеми. Хай розбираються самі. Дорослі!» – радилися його колеги біля дверей.

«Там на 510-й дільниці, будете сміятися, секретар, голова комісії та його заступник печатку не поділили. Їх багато, вона одна. Б’ються зараз. Я серйозно. Можете сходити й подивитись. Тут зовсім поряд», – побачивши зацікавлений погляд, пояснив хлопець біля дверей.

«Я прошу перерахунку голосів!» – раптом сказав представник Білецького.

«Знову рахувати?» – в очах бувалих членів з 215-ї читався справжній фізичний біль.

«А які підстави?» – спитав голова ОВК.

«Дивне розходження по соціології. Столар якось дуже сильно на цій дільниці виривається вперед. Ми хочемо подивитись, чи дійсно в нього така кількість голосів «за», – підтримали інші спостерігачі. Втім, комісія відмовила.

«Розходження на користь Білецького у більшості прийнятих ДВК – до 200 голосів на нашу користь. А тут, раптом, все навпаки. Хоча, не думаю, що тут на окрузі вже буде щось страшне відбуватися», – ділилися думками спостерігачі Білецького.

Шоста. За вікном жеврів ранок. ОВК поволі працювала, приймаючи протоколи, відправляючи комісії на уточнення та «пробиваючи» дані по незламаній системі «Вибори». У коридорі утворився натовп. Хтось був одинадцятим, хтось – лише тридцять третім. Бувалі ДВКшники спали на дерев’яних лавах, підклавши під себе мішки з документацією. Раз по раз на подвір’я бігали палити чоловіки. Частина членів ОВК пішла відпочивати.

«Кворум у нас є. Для чого нам тут усім вісімнадцятьом сидіти? Піду відпочивати, потім заміню когось», – пояснювала Тижню низенька білявка. Кутаючись у клітчастий плед.

«Не штовхаємось! Ми всіх записуємо!» – наводили порядок міліціонери.

Починався звичайний, тихий робочий післявиборчий день.

Станіслав Козлюк, Національне бюро розслідувань України

Левочкина, Кравца и Кушнира подозревают в махинациях с недвижимостью на миллиард. Депутатское обращение

Levochkin-Sergii1

 

Народный депутат от фракции Батькивщина Михаил Апостол направил депутатское обращение министру внутренних дел Арсену Авакову, в котором сообщил, что ему стало известно о деятельности организованной группы, которая завладела имуществом Киевгостроя в особо крупных размерах.

Об этом сообщает  Национальное бюро расследований Украины.

«Мне стало известно о создании в мае 2012 года организованной группы в составе Левочкина С.В. (глава администрации президента Украины), Кравца А.В. (руководитель Государственного управления делами), Порайко Н.В. (глава наблюдательного совета ПАО ХК Киевгострой), Кушнира И.Н. (главы правления – президента ПАО ХК Киевгострой, 80% акций которого принадлежат Киевскому городскому совету). Данная организованная группа совершила завладение имуществом ПАО ХК Киевгострой в особо крупных  размерах», — написал нардеп  в своем обращении.

В документе говорится, что указанные люди завладели 200 миллионами гривен при  покупке Киевгорстроем у ООО Инпром ненужных и непригодных для  строительства земельных участков площадью 27,9041 га, расположенных на территории Требуховского сельсовета Броварского района Киевской области. По данным Апостола, цена земли была значительно завышена.

Кроме того, парламентарий утверждает, что из Государственного управления делами было выведено имущество издательства Пресса Украины с целью его списания, снесения и дальнейшей застройки с передачей функций заказчика ПАО ХК Киевгострой на земельном участке площадью 3,1863 га жилищно-офисного комплекса на улице Анри Барбюса 52/1 в Печерском районе Киева (Французский бульвар). По данным Апостола, планируется продать недвижимость на сумму более 255 миллионов гривен. «Строительство комплекса и выведение средств продолжается», — говорится в депутатском обращении.

Нардеп также пишет о завладении зданием по улице Берлинской,15 путем покупки по заниженным ценам, а также о завладении административным зданием на улице Мечникова, 20.
В депутатском запросе содержатся данные о подобных схемах с рядом других зданий в Киеве.

Апостол также обращает внимание на проведение умышленного банкротства дочернего предприятия Медстрой с целью завладения зданием и земельным участком, а также на завладение недвижимостью дочернего предприятия Экос после его ликвидации.

«Членами организованной группы создано ООО Первый украинский экспертный центр, которому переданы указанные здания и строения бесплатно в эксплуатацию, — говорится в обращении. – При этом затраты на так называемую эксплуатацию ПАО ХК Киевгострой выросли в 5-10 раз, что является классической формой отмывания денег».

По данным Апостола, по состоянию на 1 января 2014 года указанная группа изъяла с баланса Киевгостроя и его дочерних предприятий средств и имущества на сумму более миллиарда гривен.

«С увольнением Левочкина С.В. и Кравца А.В. с должностей руководителей Администрации Президента Украины и Государственного управления делами соответственно особенно активизировались процессы выведения недвижимого имущества и средств с баланса ПАО  ХК Киевгострой и его дочерних предприятий, производится уничтожение документов, которые могут быть доказательствами действий организованной группы, — говорится в обращении. – Аналогичная организованная группа для реализации планов завладения имуществом в особо крупных  размерах в составе Порайко Н.В. (глава наблюдательного совета), Кушнира И.Н. (председатель правления – президент),  Шевчука Е.Г. (вице-президент, член правления), Джигиля А.И. (вице-президент, член правления, кум председателя правления – президента Кушнира И.Н.), Мороза А.А. (вице-президента, члена правления, друга и соратника Порайко Н.В.) создана в ПАО ХК Киевгострой».

Учитывая все приведенные факты, Апостол просит Авакова принять меры для проверки деятельности Киевгорстроя и в случае подтверждения незаконных действий привлечь к ответственности Левочкина, Кравца, Порайко и Кушнира.

 

Kievmiskbud-Apostol1Kievmiskbud-Apostol2Kievmiskbud-Apostol3

Завхоз Януковича Андрей Кравец  несколько недель назад вернулся в Украину. СМИ предполагают, что возвращение в Украину Кравца не могло произойти без предоставления гарантий безопасности.

 



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: