RSS Канал
Твиттер
Несподіванку на дострокових парламентських виборах приніс 217-й округ у Києві. Доки всі придивлялися до 223-ї ОВК, де назрівав двобій Віктор Пилипишин vs Юрій Левченко, сюрпризи прийшли з київської Оболоні.
Більшість спостерігачів відзначає – вибори на 217-му окрузі були доволі брудними. Застосований найрізноманітніший арсенал технологій – від банальної «чорнухи» проти опонента і підкупу виборців, до заміни IT-спеціалістів і спроби зламу системи «Вибори» у серверній. І це не рахуючи класичних тітушок з «Утюг-ТВ» і озброєних молодиків, які нібито поблизу одного з торгових центрів видавали гроші за «правильне» голосування.
Сюрпризи почалися ще 25 жовтня 2014 року, коли голова ОВК висловив недовіру адміністраторам комп’ютерного набору, оскільки кандидат у депутати Турчінов(не плутати з Турчиновим, головою Верховної Ради) подав скаргу на IT-працівників, як нібито «у ручному режимі здійснили розподіл керівних посад без забезпечення рівномірності територіального розподілу». Вже наступного дня, коли з’ясувалося, що пломби на двох комп’ютерах були зірвані,голова ОВК вирішив повідомити на широкий загал про подання вищезгаданої скарги. Після перерви у засіданні, о 16:00, комісія постановила, що скарга не відповідає вимогам закону про вибори, як результат – «старі» адміністратори залишилися виконувати свої обов’язки.
Крім того, зранку під ОВК приїхало близько 10 «тітушек», які представилися «Громадською вартою Оболоні» і хотіли «допомогти» міліції охороняти будівлю комісії. Водночас, низка спостерігачів наголошували на тому, що організатором створення так званої «Громадської варти» виступав кандидат-самовисуванець Вадим Столар. Невідомих забрала міліція для встановлення осіб.
Епопея із невідомими борцями за чесні вибори продовжилася ввечері. О 19:00 на виході зі станції метро «Оболонь» міліція затримала групу осіб, в яких був при собі арсенал зброї. Судіть самі: 3 автомати Калашникова, 7 магазинів до них, набої та бронежилети. Затримання проводили бійці батальйону «Азов» разом з працівниками Оболонського РУ МВС. Представники Андрія Білецького (комбат «Азову» і головний опонент Столара на окрузі – Ред.) взагалі заявили про «200 озброєних осіб», затриманих на території округу.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, своєю чергою, повідомив про спробу втручання у систему «Вибори». На ОВК прибули правоохоронці разом із працівниками СБУ для затримання голови комісії. В результаті його забрали до Центрвиборчокму, а під приміщення ОВК приїхала ледь не справжня армія. Для профілактики – щонайменше два автобуси міліціонерів та один автобус бійців батальйону «Миротворець». Ситуація розрядилася.
Північ, вхід до ОВК. На ґанку нервово палять члени комісії. Поруч походжають добровольці з автоматами. На під’їздах до комісії – працівники ДАІ. Голова досі не повернувся.
«О, ви, журналісти, найцікавіше пропустили. Треба було вдень приїжджати, коли тут екшн відбувався. До нас СБУ приходило, начебто затримувати голову комісії. Поспілкувалися з ним, нас опитали. Хоча, знаєте, не було помітно бажання хоч когось затримувати. Зараз він (голова комісії – Ред.) у ЦВК. Здається, пояснення дає. А в нас тихо і спокійно», – докурюючи, говорить один з членів ОВК.
До нас підходить один з добровольців, просить попити води.
«Тітушки тут були. По голові б їм так надавати, щоб мало не здалося. Хай спробують сунутись! А взагалі з цікавого у нас лише автобус, який на дорозі застряг. Довелося штовхати», – ділиться «цікавинками» боєць Микола.
Тим часом, автобуси з міліцією знялися, лишивши охороняти приміщення лише добровольців.
«Хто не такий страшний? Залиште залізяки у транспорті, там поки можна відпочити всередині на лавках. Все тепліше, ніж знадвору. Тут зимно», – показуючи на автомати, каже його колега Ігор.
У приміщенні комісії прохолодно. На дерев’яних лавах куняють спостерігачі, частина ж членів ОВК вирішила урвати хвилину сну. Спали, здебільшого, неподалік обігрівача, закутавшись у пледи.
«Першими до нас підуть спецдільниці. Там зовсім смішна кількість виборців. Пара десятків десь. Але ми почати не можемо – голови комісії немає», – пояснювали члени ОВК.
Повз кімнату засідань пронесли термос із кавою. Спостерігачі від командира «Азову» Білецького були роздратовані. Комісія явно затягувала роботу.
Близько третьої ночі з’явилися перші дільниці. Втім, члени ОВК погрузли у справжніх шекспірівських роздумах – хто має керувати засіданням і чи приймати протоколи.
«Пропоную оголосити технічну перерву в засіданні на 30 хвилин до прибуття голови. Хто за?» – бадьоро запропонував заступник очільника ОВК.
«Не тягніть час! Сідайте вже працювати!» – схопилися представники Білецького.
«У комісії немає ключів доступу до системи «Вибори». Вони не можуть протоколи перевірити по базі», – включилася у диспут спостерігач від Комітету виборців України.
Знову зависла пауза. У центрі кімнати, перед столом, заваленим мішками з бюлетенями, ніяково сиділо четверо членів ДВК. У двері вже рвалися наступні. Аби швидше здатися, відбути бюрократію і піти відпочивати. Зарано.
«Ну що, як вам у порівнянні з 2012-м роком?» – питає знайомий, Володимир, з яким два роки тому спостерігали за виборами у 215-му окрузі. Тоді, на парламентських виборах, він перераховував бюлетені і добре пам’ятає тітушек Галини Гереги.
«Веселощі у нас були ввечері. А зараз тихо і спокійно. А згадайте – тоді на дільниці Гереги-Іллєнка вже бійки почалися, голови комісій закривалися у туалетах… одним словом – «м’ясо», – відсьорбуючи каву з одноразового стаканчика, пустився у роздуми він.
В цей час екс-регіонал Столар визнавав свою поразку. У кімнаті поряд із залою засідань члени ОВК «пресували» представника КВУ. Точніше, просили допомогти із засіданням і пояснити, як почати роботу без порушення закону.
«Зрозумійте! Я була вашим тренером до початку виборів. Моя робота завершилася, коли вам відчитали останній тренінг. На цьому все. Зараз я просто спостерігач», – пояснювала представник КВУ.
«Гаразд. Всі до зали», – із безнадією в голосі проговорив заступник голови. ОВК рушила на робочі місця.
«Кандидат Столар визнав уже свою поразку. Шановні куплені члени комісій. Можете просто виконувати свою роботу. Нічого не потрібно фальсифікувати», – сміючись, зверталися до ОВК представники Білецького.
Раптово заступник голови зізнався, що має замало досвіду для ведення засідань. Почали шукати кандидата-добровольця. За якихось три хвилини заміну знайшли і робота поволі почала набирати обертів. Тут же з’ясувалося, що члени ДВК, які вже встигли впасти у летаргійний сон, не знають, які партії та яких кандидатів вони представляють. На додачу, протокол по мажоритарці заповнили з помилками. Тож їх розвернули назад. Допрацьовувати. Наступні кілька комісій вилетіли через порушення: «здаватися» приїхало три особи замість чотирьох. Тут же з’явився і голова, який взяв керівництво процесом до своїх рук. Місця за столом зайняла чергова ДВК. На годиннику була четверта ранку.
«Ви в курсі, що ви на своїй дільниці КПУ представляєте?» – скептично звернулася комісія до одного с членів ДВК.
«Та ні, Правий сектор я представляю», – ніяково відказав той.
«А за даними ЦВК ви – від комуністів. Отака нестиковка. І чому всі нам брешуть?» – із сумом промовила жінка за ноутбуком, перевіряючи членів комісії.
«І це належно запаковані бюлетені?» – показуючи присутнім скручений і перемотаний скотчем папір, риторично питав Володимир кривлячись, немов від зубного болю.
«Там нам не вистачило мішків. Ми його так змотали. А що було робити?» – пішла в наступ голова ДВК.
Врешті, після нетривалих суперечок вирішили бюлетені прийняти.
Тим часом починалися проблеми на інших дільницях.
«Як не приїхали? Яке таксі викликати? Я вам зараз дам «свою машину»! За вами мають приїхати. Машина, разом з охороною. З міліцією! І тільки так ви можете залишити територію ДВК!» – роздратовано пояснював своїм підопічним чоловік за столом окружкому.
«Так, я в курсі про їхні проблеми. Хай розбираються самі. Дорослі!» – радилися його колеги біля дверей.
«Там на 510-й дільниці, будете сміятися, секретар, голова комісії та його заступник печатку не поділили. Їх багато, вона одна. Б’ються зараз. Я серйозно. Можете сходити й подивитись. Тут зовсім поряд», – побачивши зацікавлений погляд, пояснив хлопець біля дверей.
«Я прошу перерахунку голосів!» – раптом сказав представник Білецького.
«Знову рахувати?» – в очах бувалих членів з 215-ї читався справжній фізичний біль.
«А які підстави?» – спитав голова ОВК.
«Дивне розходження по соціології. Столар якось дуже сильно на цій дільниці виривається вперед. Ми хочемо подивитись, чи дійсно в нього така кількість голосів «за», – підтримали інші спостерігачі. Втім, комісія відмовила.
«Розходження на користь Білецького у більшості прийнятих ДВК – до 200 голосів на нашу користь. А тут, раптом, все навпаки. Хоча, не думаю, що тут на окрузі вже буде щось страшне відбуватися», – ділилися думками спостерігачі Білецького.
Шоста. За вікном жеврів ранок. ОВК поволі працювала, приймаючи протоколи, відправляючи комісії на уточнення та «пробиваючи» дані по незламаній системі «Вибори». У коридорі утворився натовп. Хтось був одинадцятим, хтось – лише тридцять третім. Бувалі ДВКшники спали на дерев’яних лавах, підклавши під себе мішки з документацією. Раз по раз на подвір’я бігали палити чоловіки. Частина членів ОВК пішла відпочивати.
«Кворум у нас є. Для чого нам тут усім вісімнадцятьом сидіти? Піду відпочивати, потім заміню когось», – пояснювала Тижню низенька білявка. Кутаючись у клітчастий плед.
«Не штовхаємось! Ми всіх записуємо!» – наводили порядок міліціонери.
Починався звичайний, тихий робочий післявиборчий день.
Станіслав Козлюк, Національне бюро розслідувань України
Рубрики 
Теги: 
