Сообщения с тегами ‘Антон Яценко’

Оценочная афера Антона Яценко и Александра Рябченко

Опубликовано: Серпень 2nd, 2012

В апреле-мае 2012 года была осуществлена попытка монополизировать рынок оценочных услуг в Украине.

Помешала этому лишь резкая реакция со стороны самих оценщиков да освещение ситуации в СМИ.

В события вмешались первые лица государства, и, казалось, аферу удалось сорвать. Тем не менее, ее авторы готовят реванш.

Попытки монополизировать оценочный рынок связываются с фамилией небезызвестного народного депутата Антона Яценко, некогда реализовавшего аферу под названием «Тендерная палата», а позже пытавшегося реализовать подобное мероприятие на ниве платной подачи электронной отчетности в госорганы.

И хотя сам Яценко отрицает какую-либо связь между ним и попыткой монополизации рынка оценки, его действия дают новые подтверждения такой связи.

Битва

Попытки монополизировать рынок оценки имущества стартовали в начале 2012 года, когда Верховная рада изменила отдельные приватизационные законы.

Среди множества изменений были поправки, по которым с фискальными целями недвижимость могли оценивать лишь «особые» субъекты оценочной деятельности.

Следующим шагом стали приказы Фонда госимущества от 23 апреля 2012 года. Ими ведомство утвердило новое направление в оценке — «для целей налогообложения».

Вскоре ФГИ, руководствуясь загадочными принципами, отобрал 12 фирм из 4 тыс, которые получили монопольное положение на рынке оценки.

Сразу же после вступления приказов фонда, 14 мая, по неизвестным принципам были отобраны 40 оценщиков для семидневного обучение в Научно-исследовательском экономическом институте Министерства экономики.

Почему и как было выбрано это учебное заведение, и кто отбирал претендентов на обучение — этот вопрос фонд оставил без ответа. При этом 9 тыс работающих в отрасли специалистов, по сути, были оставлены не у дел.

Согласно новому порядку эти 12 фирм, офисы которых располагались в Киеве, должны охватить все регионы Украины. Оценка могла проводиться даже без выезда на объект, что до сих пор было нонсенсом.

Новая система сводила к минимуму ответственность монопольных оценщиков перед людьми и государством, зато предусматривала десятикратное удорожание работ. Ожидаемый чистый доход монополистов, который планировалось получить только на первых порах, специалисты отрасли оценивали 300 млн грн.

 

Общественные организации оценщиков обратились к президенту, правительству, народным депутатам. В конце концов, под требованием остановить монополизацию рынка подписались все отечественные оценщики.

На этом этапе к освещению проблемы подключились СМИ. Это привело к тому, что скандал стал по-настоящему громким. 14 июня подавить замыслы авторов идеи взялся лично премьер Николай Азаров. Он поручил отменить приказы Фонда госимущества, наказать виновных и нормализовать работу на рынке оценки.

ФГИ попытался обойти указания главы правительства. Вместо отмены приказов он поначалу признал их лишь утратившими силу. Однако этот факт был немедленно обнаружен СМИ, и уже 15 июня фонду пришлось отменить свои приказы.

Контратака

Пока оценочное сообщество праздновало победу, оказалось, что борьба не закончена. Вопрос изменения правил игры в оценке имущества для налогообложения стал подниматься снова.

В ход пошли обращения в правительство и другие инстанции. Инициировали их три общественные организации, которые существуют только на бумаге. ФГИ в мае 2012 года признал их саморегулируемыми организациями оценщиков.

«Союз оценщиков Украины» и «Ассоциация специалистов банковской оценки Украины» получили этот статус 15 мая, а «Ассоциация оценщиков Украины» — 24 мая.

Однако в Украине действует ряд настоящих профильных общественных организаций: «Украинское общество оценщиков», «Ассоциация специалистов оценки», «Союз экспертов Украины», «Союз оценщиков земли», «Всеукраинский союз экспертов-оценщиков», «Союз оценщиков Украины».

Тем не менее, ФГИ предпочел иметь дело с тремя фантомами. Их представителей включили в Набсовет по вопросам оценочной деятельности. Был утвержден состав Экзаменационной комиссии по направлению «Оценка для целей налогообложения».

В комиссию вошли представители только двух саморегулируемых организаций из девяти, признанных Фондом: «Ассоциации специалистов банковской оценки Украины» и «Союза оценщиков Украины». Из представителей тех же двух организаций фонд составил аттестационную комиссию по качеству услуг.

Коррумпированный глава ФДМ Олександр Рябченко

Список участников «Союза оценщиков Украины», «Ассоциации специалистов банковской оценки Украины», «Ассоциации оценщиков Украины» остается тайной.

ФГИ отказался предоставлять такую информацию в ответ на запросы оценщиков. Мотивация — персональные данные. Это, конечно, нонсенс: оценщики не могут установить, кто является членами названных выше организаций.

Тогда оценщики решили пойти от противного: со всей страны в организации-фантомы полетели обращения от оценщиков с просьбой вывести их из числа членов этих организаций, если их туда вписали. Копии писем были направлены в ФГИ.

Согласно порядку признания фондом статуса саморегулируемой организации, в случае внесения изменений в состав членов организации, СРО должны информировать об этом не позднее чем в двухнедельный срок. А ФГИ должен контролировать соответствие СРО требованиям, определенным этим порядком.

Однако откажется ли ФГИ от сотрудничества с фантомами, не понятно. Судя по всему, фонд и его глава Александр Рябченко заинтересованы в реализации аферы.

Впрочем, дело не только в этом. У упомянутых «бумажных» организаций и у 12 фирм, которые должны были монополизировать рынок оценки, «ноги растут» из сомнительных сделок времен Тендерной палаты.

Ответный удар

Сопротивление умелым аферистам с депутатскими мандатами не прошло даром для наиболее активных представителей оценщиков. С первых дней борьбы в их адрес звучали угрозы и запугивания от неизвестных.

После отмены приказов Фонда госимущества в отношении ряда активных оценщиков началась травля в нечистоплотных СМИ. На сайтах-“помойках” можно обнаружить немало всяческой грязи и «разоблачительных» статей по этому поводу.

Подтверждения того факта, что заказчиком данных мероприятий выступает Яценко, безусловно, нет. Однако своими действиями он это в полной мере подтверждает.

Яценко написал запросы во все 25 региональных отделений ФГИ. Не поленился направить письма в областные управления земельных ресурсов и другие госучреждения. Всего за месяц Яценко разослал более 1 тыс запросов.

Мафиози Антон Яценко (справа)

В качестве повода для депутатских обращений автор тендерной аферы выбирает именно те заказные статьи, которые поливали грязью оценщиков.

В письмах Яценко просит предоставить всевозможную информацию о непокоренных представителях отрасли — правоустанавливающие документы, информацию о коммерческой деятельности за пять лет и многое другое. Вероятно, эта информация необходима для наполнения контентом очередного сайта-“помойки”.

Любопытно, что в обращениях депутат декларирует готовность предоставить 25 отделением ФГИ и 25 управлением Госкомзема копировальную технику для тиражирования информации об оценщиках, то есть подарить 50 «ксероксов». Невиданный альтруизм.

 

Андрей Вышинский, Экономическая правда

 

Рубрики Мафія, тендерна мафія, Яценко Антон Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарів немає

Александр Янукович и жулик Антон Яценко монополизировали рынок оценки недвижимости

Опубликовано: Червень 28th, 2012

На минувшей неделе на сайте Фонда госимущества появился список избранных компаний, специалисты которых имеют исключительное право проводить предпродажную оценку на сайте ФГИУ недвижимости и земельных участков. Как выяснила «ДС», за схемой монополизации рынка оценочных услуг стоят президентский сын Александр Янукович и группа депутатов, организовавших в свое время Тендерную палату.

12 друзей Саши

Центральные офисы всех 12 предприятий расположены в разных концах Киева, а их филиалы равномерно распределены по всей стране из расчета один–три на регион и не более трех–четырех от каждой компании (не считая офиса в столице). Сайты всех этих фирм сделаны на скорую руку (на многих из них присутствуют лишь общие сведения о компании, раздел «вакансии» и стандартизированная форма для онлайн-заявки на проведение оценки) и подозрительно похожи.

Общение с потенциальными клиентами максимально упрощено. Форма онлайн-заявки на проведение оценки предполагает введение подробных данных о квартире или земельном участке. Заполнив ее, можно получить экспертное заключение даже без выезда оценщика на место. На форумах оценщиков активно обсуждаются условия работы в новых компаниях: новые просторные офисы, заработная плата от 4 тыс. до 12 тыс. грн. в месяц в зависимости от квалификации и наличия сертификатов на другие виды оценки.

Как стало известно «ДС», из 12 компаний 11 созданы в 2011–2012 гг. Поработать на рынке подольше успела только «Одеон-2010»: в марте минувшего года данное предприятие оказалось фигурантом дела о фиктивном предпринимательстве в Донецкой области. Это единственная компания, сайта которой (указанного на страничке Фонда госимущества) не существует, а телефоны не отвечают.

Остальные компании формально чисты. В большинстве из них учредителями являются их же директора, преимущественно жители сел и поселков Луганской области. Все они, а также несколько жителей Одессы и Донецка, учредивших предприятия-счастливчики, через «несколько рукопожатий» связаны с Игорем Кушнаревым и Валентиной Фоменко. Оба они имеют отношение к общественной организации «Ассоциация содействия правовой деятельности».

Валентина Фоменко является директором, а Игорь Кушнарев возглавляет юридический департамент данной организации. Игорь Владимирович также входит в совет Ассоциации налогоплательщиков и Общественный совет при ГНС. Однако еще более примечательным является совпадение контактных телефонов почти всех учредителей этих 12 компаний. В учредительской паутине директора одних компаний выступают учредителями других и наоборот. То есть можно говорить, что речь идет не о случайных арендаторах одного и того же офиса, а о родственных структурах.

Контактный номер упомянутых 12 компаний связывает абонента еще и с ООО «Империал-СИ», которое известно своим участием в покупке телеканала «Тонис» структурами, приближенными к главе Нацбанка Сергею Арбузову и старшему сыну президента Александру Януковичу. По сведениям издания «Наші гроші», ООО «Империал-СИ» по состоянию на сентябрь 2011 г. контролировалось оффшором «Стейтбург комплекс лимитид» (Кипр).

В свою очередь само «Империал-СИ» совместно с панамским «СВТ менеджмент С.А.» на тот момент являлось учредителем ООО «РБ Инвест» (24,36%), ООО «Современное стратегическое управление» (23,61%), ООО “Центр «Фінансовий радник» (24,21%), ООО «Инвестиционные перспективы» (22,91%). Эти четыре структуры совместно владели телеканалом «Тонис». Официально озвученная в СМИ версия о том, что Александр Янукович купил данный телеканал, опровергнута не была.

Косвенно это предположение подтверждает участие в менеджменте одной из компаний руководителя его банка. Директором ООО «Инвестиционные перспективы» была жительница Донецка Наталья Грищенко, ранее руководившая киевским филиалом Укрбизнесбанка. Данное учреждение вместе с Всеукраинским банком развития является одним из ключевых активов Александра Януковича. Таким образом, можно почти безошибочно предположить, что старший президентский отпрыск также стоит и за схемой монополизации рынка оценочных услуг.

Старые знакомые

Как стало известно «ДС», новую оценочную схему по просьбе конечных бенефициаров «администрирует» уже известная группа депутатов, создававших в свое время Тендерную палату: Антон Яценко, Сергей Осыка и Александр Ткаченко. На это указывают сразу несколько фактов. Во-первых, поправку в «приватизационный» закон о том, чтобы «налоговую» оценку проводили только предприниматели, занимающиеся исключительно этим видом деятельности, ко второму чтению соответствующего законопроекта вносил лично Сергей Осыка.

Бывший министр внешних экономических связей и торговли Украины, а ныне внефракционный депутат (прошел в парламент по списку БЮТ) , Сергей Григорьевич известен как автор идеи о создании Тендерной палаты, без консультационных услуг которой ранее не могла проводиться ни одна закупка за бюджетные средства (предприниматели вынуждены были перечислять ТПУ от 6 до 10% стоимости каждого тендера за «консультационные услуги»).

Во-вторых, директором упомянутого Научно-исследовательского экономического института Минэкономики, на базе которого должны проходить обучение так называемые налоговые оценщики, является Игорь Манцуров. Участникам государственных закупок середины 2000-х годов Игорь Германович больше известен как ректор Украинского университета финансов и права при Тендерной палате.

Учебное заведение появилось в 2007 г. и позиционировалось как единственный в стране вуз, готовящий специалистов в сфере государственных и международных закупок. Именно там должны были проходить обучение десятки тысяч членов тендерных комитетов министерств, ведомств и государственных предприятий, перечислявших вузу за это немалые деньги.

Видимо, за участие в столь сомнительной схеме г-н Манцуров в 2009 г. получил от президента Виктора Ющенко звание «заслуженный экономист Украины». В этом же году вуз был перепрофилирован на повышение квалификации учащихся и перестал набирать абитуриентов.

Третий фактор, который менее явно указывает на след г-на Яценко и его команды в новой схеме, — это активное участие в ней Фонда госимущества. Его председатель Александр Рябченко занял свое кресло по квоте коммунистов. А господа Яценко и Симоненко, как поговаривают сплетники, достаточно дружны и по бизнесу, и лично. Фирменным почерком «тендерной группы» можно считать упомянутую выше формулировку приказа №556 Фонда госимущества о необходимости соблюдения всех авторских прав при использовании системы управления качеством.

По данным «ДС», система услуг по разработке и внедрению, а также постоянному обновлению системы управления качеством, равно как и автоматизированная система управления документооборотом, могут быть запатентованными промышленными образцами, и в этом случае за их использование избранные фирмы-оценщики должны платить роялти предприятиям, связанным с г-ном Яценко. Причем сумма таких платежей достигает 70% от стоимости оценочных услуг.

Во времена расцвета тендерных схем Антон Яценко точно так же зарабатывал деньги, запатентовав способ приема и подачи тендерных заявок. С той лишь разницей, что тогда роялти выплачивалось из бюджета.

С тех пор отцы тендерных схем не раз пытались реанимировать свое детище. Так, несколько лет назад г-н Яценко пытался внедрить в ГНС «параллельный сервер» — транзитную посредническую организацию, которая бы за отдельную плату гарантировала передачу электронных документов так же надежно, как лично в руки. Злые языки утверждают, что ради внедрения схемы посредников руководство ГНС даже организовывало точечные сбои в собственной системе подачи электронной отчетности.

Сделано это было для того, чтобы показать надежность посредников. На сегодняшний день данные посреднические организации не работают. Лишь в 2010 г. финансовый директор одного из посредников — ООО «Оператор электронной регистрации и отчетности» — Олег Поволоцкий был ненадолго назначен главой Госпотребстандарта. Это ведомство в структуре Минэкономики при министре Василии Цушко также отошло коммунистам.

Чуть ранее «тендерщики» пытались создать при Минэкономики специальный орган по приему жалоб от участников и организаторов тендеров. Антон Яценко засветился при формировании кадрового аппарата ставленника коммунистов Василия Волги в Госфинуслуг, а также был причастен к назначению главы Госценинспекции Татьяны Рудь, которая впоследствии была осуждена за коррупцию. В 2010 г. Антоном Яценко даже интересовалась СБУ — на него было заведено уголовное дело по факту расхищения бюджетных средств в особо крупных размерах в ходе тендерных закупок. Но тогда ему удалось выйти сухим из воды. Не исключено, что именно это его качество и привлекло внимание Александра Януковича.
Компании, монополизировавшие рынок оценочных услуг:

ООО «Юринтегро»

ООО «Стилпарк»

ООО «Ростторг»

ООО «Принтсел»

ООО «Одеон-2010»

ООО «Легранд ЛТД»

ООО «Лаодика»

ООО «Керкион»

ООО «Интек-Плюс»

ООО «Графитек ЛТД»

ООО «Аннит»

ООО «Альтарика»

Алексей Набожняк, Алексей Грибановский, «Деловая столица» 23-24 (577-578) 11.06.2012

Рубрики Кримінал, Яценко Антон Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарів немає

Сын Януковича и отцы «тендерной мафии» в Украине стоят за рынком оценочных услуг

Опубликовано: Червень 16th, 2012

За схемой монополизации украинского рынка оценочных услуг стоят президентский сын Александр Янукович и группа депутатов, которые организовали в свое время Тендерную палату.

Об этом пишет Алексей Набожняк в «Деловой столице».

Список 12-и избранных компаний, которые имеют право монопольного проведения предпродажной оценки недвижимости и земельных участков, был опобликован на прошлой неделе на сайте ФГИУ. В число компаний вошли: ООО «Альтарика», ООО «Аннит», ООО «Графитек лтд», ООО ” Интек-плюс «, ООО «Керкион», ООО «Лаодикея», ООО «Легранд лтд», ООО «Одеон-2010», ООО «Принтсел», ООО «Ростторг», ООО «Стилпарк», ООО «Юринтегро».

Центральные офисы компаний равномерно расположены по территории Киева. Офисы филиалов — так же равномерно расположены по территории Украины. Сайты компаний подозрительно похожи, сделаны они, мягко говоря, без особых усилий. Все сайты имеют стандартизированную форму для онлайн-заявки на проведение оценки квартиры или земельного участка. Заполнив ее, можно получить экспертное заключение даже без выезда оценщика на место.

Одиннадцать из 12 компаний созданы в 2011—2012 гг… Двенадцатая — «Одеон-2010» в марте 2011 года оказалась фигурантом дела о фиктивном предпринимательстве в Донецкой области. В большинстве компаний учредителями являются их же директора, преимущественно жители сел и поселков Луганской области. Все они связаны с Игорем Кушнаревым и Валентиной Фоменко, имеющих отношение к общественной организации «Ассоциация содействия правовой деятельности». Валентина Фоменко является директором, а Игорь Кушнарев возглавляет юридический департамент данной организации. Кушнарев также входит в совет Ассоциации плательщиков налогов и Общественный совет при ГНАУ. Примечательно совпадение контактных телефонов почти всех учредителей этих 12 компаний. В учредительной паутине директора одних компаний выступают учредителями других и наоборот. То есть можно говорить, что речь идет о родственных структурах.

Контактный номер упомянутых 12 компаний связывает абонента еще и с ООО «Империал-СИ»,известного своим участием в покупке телеканала «Тонис» структурами,связнными с главой Нацбанка Сергеем Арбузовым и старшим сыном президента Александром Януковичем.

Как сообщают «Наші гроші», ООО «Империал-Си» по состоянию на сентябрь 2011 года контролировалось офшором «Стейтбург комплекс лимитид» (Кипр). Именно «Империал-Си» совместно с панамским «СВТ менеджмент С.А.» на тот момент были учредителями ООО «РБ Инвест» (24,36%), ООО «Современное стратегическое управление» (23,61%), ООО «Центр» Финансовый советник «(24,21%), ООО» Инвестиционные перспективы «(22,91%). Эти четыре структуры совместно владели телеканалом «Тонис». Официально озвученная в СМИ версия о том, что Александр Янукович купил данный телеканал, опровергнута не была. Косвенно это предположение подтверждает участие в менеджменте одной из компаний руководителя его банка. Директором ООО «Инвестиционные перспективы» была жительница Донецка Наталья Грищенко, которая ранее руководила киевским филиалом «Укрбизнесбанка». Это учреждение вместе с «Всеукраинским банком развития» является одним из ключевых активов Александра Януковича.

Таким образом, можно почти безошибочно предположить, что старший президентский сын также стоит за схемой монополизации рынка оценочных услуг. И в этом Янукович опирался на услуги нардепов Антона Яценко, Сергея Осыки и Александра Ткаченко, которые известны в Украине, как «отцы» тендерной мафии в Украине, так как именно они в свое время стояли у истоков Тендерной палаты. Соответствующий законопроект, которым было монополизировано рынок оценочных услуг, ко второму чтению вносил Осыка. Директором Научно-исследовательского экономического института Минэкономразвития, на базе которого должны проходить обучение налоговые оценщики, является Игорь Манцуров. Ранее он возглавлял учебное заведение при Тендерной палате, которое имело монополию на обучение членов конкурсных комитетов.

Напомним, отныне продать квартиру, участок земли, машину можно только через одну из структур вышеуказанных компаний. При этом, согласно распоряжению Минюста, даже свежевыданные оценочные акты БТИ (срок действия — 6 месяцев) не действуют с 1 июня с.г.

Оценка производится примитивно: без присутствия оценщика. Достаточно оформить заявку на сайте, указав все параметры, и заказчик получает «оценку» по почте «заказным письмом». Стоимость такой оценки — 0,5% оценочной стоимости, что значительно выше существовавших расценок БТИ.

Самое интересное, что налог платят не с реальной суммы, которую получили за квартиру или машину, а с оценочной.

 

«Аргумент»

 

Рубрики Осика Сергій, Ткаченко Олександр, Яценко Антон Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарів немає

Законопроект 9634: тендерний мафіозі Яценко знову хоче красти у держави мільярди

Опубликовано: Березень 20th, 2012

Переполох з Пейзажкою на тиждень відволік від речей вічних. Зорі на небі, моральний закон всередині нас та законопроекти від Антона Яценка, названого «батьком тендерної мафії», котрі обіцяють мільярдні побори з підприємців – ось три речі, котрі будуть завжди.

Скільки б не кляли Яценка в ЗМІ, скільки б не мінявся колір влади – він живий, і невтомно лізе у Раду зі своїми законодавчими ініціативами.

Був серед чималої групи негідників, котрих Юля привела в парламент, потім – міцні Вітіни обійми, нелегка доля тушки. Кажуть, навіть били Яценка, у сенсі – фізично. Були і душевні рани, завдані конкуруючою командою таких же чесних і принципових під назвою ЄДАПС.

Але Яценко все стерпів, і зараз плоди смирення його мають номер 9634 і назву – законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель».

Законопроект пройшов перше читання непоміченим для українського суспільства. Технічно це пояснити не важко. «Сіль» законопроекту – у кількох словах, захованих серед нескінченного тексту. Та й ті набувають свого загрозливого змісту у вигляді поправок і доповнень.

Отже, власне про «сіль».

Уявіть собі, що ваша компанія бере участь у оголошеному державою тендері, скажімо, на постачання чорної, червоної та баклажанної ікри до закладу громадського харчування у заповіднику Межигір’я.

Звісно ж, «чужиє сдєсь нє ходят». Однак припустимо, що трапилось диво і ви чесно виграли цей тендер, і вже потираєте руки в очікуванні прибутку.

І тут, зненацька, вам кажуть: чувак, ти, звісно, молодець і чесно переміг у тендері, бо твоя пропозиція була найвигідніша для держави, у законі прописано одну невеличку вимогу: ціна твоєї ікри не повинна перевищувати середньоринкову більше, ніж на 20%.

Отож давай Папірець!

Бо на 20% можна, а більше – тільки за особливим розпорядженням. Тільки ти цеє, не забудь: часу у тебе на подачу Папірця – зовсім мало. Як сказано у законі, «Учасник – переможець процедури закупівлі не пізніше дати укладення договору про закупівлю надає замовнику документ, який містить інформацію про рівень звичайної ціни товарів (робіт, послуг), що є предметом закупівлі».

Ви, м’яко кажучи, дещо стурбовані. Ви питаєте: а хто ж оцінить мій товар на предмет відповідності ціни середньоринковій? А вам відповідають: читай закон.

Там же людською мовою написано, що «звичайна ціна визначається виходячи з результатів незалежної оцінки майна (товарів) та майнових прав (послуг, робіт) за окремим напрямком, яка проводиться суб’єктом оціночної діяльності».

І от ви йдете до того «суб’єкту оціночної діяльності», який є звичайнісінькою фірмою у складі зіц-предсєдатєля Фунта та кур’єра Паніковського, такого собі масового ксерення Папірців. А за фірмою, звісно ж, стоїть невидима постать Олександра Ібн Івановича Корейко у його модерній кокаїновій реінкарнації, схожій на Антона Яценка.

І кажуть вам у цьому «суб’єкті оціночної діяльності»: а відвали-но нам, любий друже, трохи твоєї чудової ікри. Бажано налічкою. Ви обурюєтесь: що за фігня, я ж чесно виграв тендер!

А вам відказують: ти тут, міл чілавієк, ще трохи повипендрюйся – і взагалі на зону помаршируєш. Бо, як сказано у тому ж законі, «Якщо ціна пропозиції переможця процедури закупівлі перевищує звичайну ціну, то відповідна інформація надається уповноваженому органу для здійснення моніторингу закупівель та Міністерству внутрішніх справ України для профілактики правопорушень і запобігання зловживанням під час здійснення закупівель». Так що будеш багато балакати – зараз же накатаємо до мєнтури тєлєгу, що ти хотів впарити українським громадянам баклажанну ікру за ціною золотих унітазів.

І вам, зрозуміло, не лишається нічого іншого, як відбашляти «суб’єкту оціночної діяльності» стільки, скільки він зажадає, за цього золотенького Папірця. Раніше це було переважно 3% від вартості тендеру, у особливих випадках сума могла зростати.

Але це, до речі, не єдина схема, за допомогою якої Яценко піднімає мільярди на пустому місці. Уважно перечитавши законопроект N9634, ми знаходимо ще одне джерело прибутку «тендерної мафії». Дослівно цей пункт звучить так: «Голова та секретар комітету з конкурсних торгів повинні протягом шести місяців з моменту першого вступу до комітету конкурсних торгів пройти навчання з питань організації та здійснення закупівель. Повторне навчання або підвищення кваліфікації у сфері здійснення закупівель здійснюється не рідше одного разу кожні два роки. Навчання з питань організації та здійснення закупівель, повторне навчання та підвищення кваліфікації у сфері здійснення закупівель проводиться навчальними закладами, що отримали відповідну ліцензію Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України».

Сенс цієї норми полягає у тому, що тендерний комітет – надзвичайно хлібне місце. І кожен, хто захоче туди потрапити, легко погодиться заплатити «навчальному закладу, що отримав відповідну ліцензію Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України» за відповідну довідку про закінчення потрібних курсів підвищення кваліфікації.

Очевидно, що за створення такої корупційної вольниці у Табачника Яценку лише подякують. Чи буде подяка у вигляді відсотка від хабарів чи фіксованої суми – не суть.

При цьому, готовий побитися об заклад, що кілька сотень народних депутатів навіть не знають, що відбувається насправді. В нинішній більшості традиційно законопроектів не читають, а ті, хто в курсі – мовчать. Цілком можливо, що Яценко до всього ще й зекономив на підігріві депутатського корпусу.

UPD

Ось фото Яценка з минулосуботнього з’їзду Партії Регіонів. Почесний гість!

Ігор Луценко, блоги Української правди

 

Рубрики Мафія, тендерна мафія, Яценко Антон Теги: , , , , , , , , , , , Коментарів немає

Василий Цушко: от колхоза до «корыта» или Как предать избирателя. Часть 1

Опубликовано: Квітень 11th, 2011

Василий Цушко снова в центре скандала. Глава Антимонопольного комитета Украины (АМКУ) публично обвинен в разбазаривании миллиардов государственного бюджета. В подельники казнокрадам лидера «самой справедливой» в Украине Социалистической партии определил глава Государственной финансовой инспекции (ГФИ) Петр Андреев. Похоже, на дальнейшей карьере Цушко в правительстве кем-то поставлен жирный крест. А с ней – и политической карьере.

«Ущерб государства от нарушений в системе государственных закупок составляет 10 миллиардов гривен. Об этом заявил председатель глава Государственной финансовой инспекции Украины Петр Андреев в интервью ZN.UA. «Самый большой объем хищений идет через закупку государством услуг и материальных ценностей.

Миллиарды бюджетных средств продолжают разворовываться по ранее созданным схемам», – отметил он. «По нашим оценкам, объем ущерба государству, который наносится в результате применения различных незаконных схем, в т.ч. госзакупок у одного участника достигает 10 миллиардов гривен», – сказал глава ГФИ.

Главный государственный ревизор Андреев также подтвердил информацию, озвученную на заседании Кабмина, о том, что в 2010 году министр экономики Василий Цушко всего за полгода подписал 2600 разрешений на закупки у одного участника, в то время как Богдан Данилишин (экс-министр экономики – Авт.), который сейчас скрывается за рубежом, за два года работы — всего около 1000 разрешений.

Уже последовали первые оргвыводы – принято решение: и «замминистра экономики Александр Сухомлин, отвечающий за госзакупки, и ряд сотрудников аппарат были отстранены от занимаемых должностей», – уточнил чиновник. Цушко пока на месте, но…

Нужно отметить, что руководитель Государственной финансовой инспекции Петр Андреев не из тех людей, кто разбрасывается словами в погоне за вниманием СМИ к своей персоне. И уж тем более главный ревизор государственных денег не позволяет себе заявлений, расходящихся с «линией партии». И уж если Андреев сказал – «враг народа», значит, «приговор», как минимум, согласован «в верхах». Так что вряд ли Цушко Василия Петровича ожидает безоблачное будущее.

Но вернемся к теме госзакупок, ставшей знаковой в политической карьере, по сути, рядового парламентского «кнопкодава», правда, с многолетним стажем.

Если в тексте рядом стоят слова «Цушко» и «госзакупки», то непременным спутником этих слов будет слово «скандал». Последний скандал, связанный с госзакупками и Цушко, приключился не так давно – весной минувшего года. Когда В.Цушко в здании Министерства экономики устроил спектакль по «изгнанию демонов», определив в последнего многолетнего коллегу по бизнесу и парламенту Антона Яценко.

Якобы Цушко, занимавший в то время пост министра экономики, собственноручно избил и вышвырнул из своего кабинета зашедшего в гости Яценко. Украинские СМИ наперебой смаковали «подробности» этого инцидента, описывая «мощный хук» министра и беспомощность пострадавшего народного депутата. Который, де, предложил министру нечто непотребно-коррупционное, чего министр-праведник перенести не смог и в сердцах устроил самосуд.

«УК» не сообщал об этом инциденте, так как его, в действительности… не было.

Да, беседа, где в тот нехороший дня партнеров день они обсуждали свои дела, была. А заявление о героическом мордобое была позже состряпано пресс-службой В.Цушко и растиражировано в СМИ на платной основе. Распустив не соответствующий действительности грязный слух, Василий Цушко использовал «сенсацию» для разрыва отношений со вчерашним соратником Яценко.

Под этим же предлогом вышвырнув из министерства с десяток специалистов, якобы являющихся «людьми Яценко», на самом деле очистив кабинеты сугубо для своих, проверенных кадров. Заодно продемонстрировав новой властной команде, к которой примкнул, свое «размежевание» со вчерашним деловым партнером (А.Яценко, как известно, тогда входил во фракцию БЮТ).

Не тех ли самых кадров, при содействии которых Цушко позже и выдал рекордное число разрешений на проведение госзакупок у «одного лица»?

Пикантность ситуации состоит еще и в том, что демонизируемый СМИ и оппонентами Антон Яценко уже который год не имеет к тендерным закупкам никакого отношения, зато «правдоборец» Василий Цушко пойман «на горячем» ГлавКРУ именно на тендерных расхитительствах.

Интересно, хватит ли у Цушко наглости опротестовать в СМИ сказанное руководителем ГФИ Петром Андреевым?

Кстати, критиковать существующую систему тендерных закупок, буквально разоряющую государство, равно как и абстрактную «тендерную мафию» Василий Цушко стал совсем недавно – когда на непродолжительное время возглавил Минфин. Что не мешало ему принять активное личное участие в «дерибане» бюджетных средств.

Почему новоявленный «борец» с коррупцией и казнокрадством до этого – годы! – молчал? Все очень просто: «правдолюб» социалист В.Цушко в 2005 году, когда была создана Тендерная палата, стал соавтором внесения изменений в закон о закупках, которые буквально разоряли государство. (Цушко – автор Закона № 2664-IV от 16.06.2005г., а также соавтор других «тендерных» законов №2188-IV от 18.11.2004г., № 424-V от 01.12.2006г., в соответствии с которыми была создана Тендерная палата, а также введены многочисленные «тендерные» поборы; а также разъяснений Минэкономики № 3303-25/2973-07 от 14.04.2010г. и № 3303-25/3461-08 от 21.04.2010г., согласно нормам которых предпринимателей обязывали платить за справки о соответствии цены предложения рыночной цене – «УК»).

Это теперь Цушко утверждает, что стал жертвой собственной беспечности: «К сожалению, политически даже меня втянули в это… Я на этом не заработал ни копейки, но констатирую: на этих законопроектах есть моя подпись. Как он там оказался? Аргументировали: посмотри, сколько воруют, а сами создавали систему заработка».

Но кто поверит в такую вот святую простоту человека, на тот момент пребывавшего в должности народного депутата Украины 11 лет?!. Интересно, Цушко так ВСЕ документы подписывает – «со слов», не глядя?..

И еще: что значит – «Я на этом не заработал ни копейки»? Допустим, не заработал (к этой теме мы обязательно еще вернемся). Но почему годами покрывал преступников, почему молчал? Почему не воспользовался своим депутатским статусом, не пошел на личный прием к Генеральному прокурору, министру внутренних дел (кстати, однопартийцу Юрию Луценко!), «оранжевому» председателю СБУ Турчинову – тем более, что последние двое «товарищи по Майдану» – и не заявил о преступной деятельности известных тебе лиц по расхищению бюджета? Что, все устраивало? Был стимул?

Знал о «тендерной мафии», но молчал – получается, пособник? Пособник – значит, подельник. А запоздалые «откровения» Цушко о том, что «злые люди» в воровство втянули, а сам ведать не ведал, что сотворил, опровергаются выводами ГФИ: и ведал, и творил, когда уже «злых людей», на которых все валит Цушко, как говорится, и след остыл.

Впрочем, отрекаться от вчерашних партнеров, от сделанного и сказанного, лавировать, чтобы еще и еще раз остаться в парламенте, при власти и «кормушке»- похоже, «фирменный стиль» Василия Петровича. С которым этот политик через полгода-год снова пойдет агитировать избирателя.

…Когда-то Цушко заявил, что «национальной идеей украинской элиты является популизм, то есть вранье и дерибан государственных финансов и бюджета». Похоже, эта «национальная идея» насквозь пропитала самого стареющего Василия Петровича.

Роскошь крыть правду-матку Василий Петрович себе позволил, лишь став министром внутренних дел в 2006-м году. Но говорилось явно со знанием дела: как один из лидеров насквозь прогнившей Соцпартии Украины (вспомним: предатель избирателей Мороз, казнокрад-бл…дун Рудьковский, экс-министр Винский по прозвищу «Виня – 10 процентов», трепло Луценко и т.д.), Цушко годами «варился» в этом «соку» популистов и казнокрадов. А как отцу-основателю «тендерной мафии» – а именно Цушко и внес в парламент законопроект о тендерных закупках, стоивший казне миллиардов долларов – кому как не ему квалифицированно рассуждать о «дерибане государственных финансов и бюджета»?

Когда-то, в бытность рядовым депутатом-«кнопкодавом», Цушко красовался перед журналистами: «Я жил и живу на зарплату. Не имею ни миллионов, ни недвижимого имущества, которое стоит миллионы. В этом моя философия».

О том, как эту «философию» из головы депутата вдруг вытеснила приведенная выше «национальная идея» – наш следующий рассказ.

Георгий Киквидзе, «Украина Криминальная»

Рубрики Цушко Василь Теги: , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Василий Цушко: от колхоза до «корыта» или Как предать избирателя. Часть 1

Тендерна мафія повертається?

Опубликовано: Квітень 7th, 2011

За словами джерела в уряді, почерк Яценка простежується у геніальності роботи з деталями. Зовні законопроект виглядає “чистим”. Депутат, який читає його по діагоналі, ніколи не побачить глибоко заховані нюанси, на основі яких після затвердження закону буде побудована корупційна схема.

Фото УП

В четвер був винесений на друге читання законопроект про внесення змін до чинного закону про державні закупівлі №753.

Для багатьох прийнятий документ стане несподіванкою. Річ у тім, що на сайті парламенту опублікований старий варіант законопроекту – в січневій редакції.

У розпорядження “Економічної правди” потрапив остаточний варіант, який редагували в кінці березня. Серед чиновників економічних відомств і парламентарів це сьогодні, мабуть, один з найбільш популярних текстів.

“На руки” його отримали навіть не всі депутати економічного комітету Верховної ради, а всі інші побачать в останню мить.

Не знають, про що піде в тексті мова, і міжнародні спостерігачі із Світового банку, Міжнародного валютного фонду і Європейського союзу, які в минулому активно цікавилися цією темою.

Текст змін до закону про Державні закупівлі, який приховує Яценко, можна прочитати тут.

Цей документ почали писати ще при уряді Юлії Тимошенко. Після ліквідації скандальної Тендерної палати парламенту знадобилося чимало часу, щоб прийняти закон про державні закупівлі.

Певний час ця сфера регулювалася тимчасовою постановою Міністерства економіки, породжуючи корупцію вже в структурі урядового відомства.

Шляхом довгих дискусій і складних переговорів рамковий і недосконалий закон про держзакупівлі був прийнятий у лютому 2010 року. Підписуючи текст, президент Віктор Янукович розпорядився підготувати проект поправок до нього, аби в найближчому майбутньому внести його на розгляд парламенту.

Нинішній документ – результат цієї роботи. Вже з перших рядків тексту помітно, що його спіткала доля всіх попередніх – проект спотворили на підході до другого читання.

Відомий навіть автор спотворень – творець і колишній керівник пріснопам’ятної Тендерної палати Антон Яценко, голова підкомітету з питаннь регулювання ринку державних закупівель, державного замовлення, конкурсів та діяльності державних підприємств комітету Верховної ради з питань економічної політики.

Природно, всі правки належать не йому особисто, а іншим депутатам. Тим не менш, джерело “ЕП” в Кабміні стверджує, що всі ці зміни згенеровані саме Яценком. “Відчувається рука майстра”, – говорить чиновник.

Як відомо, недавно Яценко вийшов з фракції БЮТ і увійшов до фракції Партії регіонів у парламенті. Одночасно з цим, у депутата закінчилися серйозні особисті проблеми.

Відразу після виборів президента засновник Тендерної палати увійшов в систему влади і став негласно керувати держзакупівлями. Писали також, що від імені компартії його поставили наглядачем над новим міністром економіки Василем Цушком і головою Держфінпослуг Василем Волгою.

Навесні 2010 року в долі Яценка почався кризовий період. У травні нардеп отримав удар в обличчя від екс-міністра економіки Василя Цушка.

Почалося розслідування. Подейкували, що, незважаючи на недоторканність, нардепу довелося виїхати з України. Інакше його могло чекати що завгодно – аж до зняття особливого статусу і конфіскації майна.

Сам мордобій більшість сприйняла як спеціально розіграну комбінацію. Мовляв, Яценко і Цушко домовилися так зробити, бо про ділові зв’язки між ними у Верховній раді не говорив хіба що лінивий.

Більше того, подейкували про якісь родинні зв’язки двох депутатів. Навіть після травневого інциденту Василь Петрович на подив пізно приймав деякі рішення, які могли зашкодити Антону Володимировичу.

Втім, є й інші люди, які стверджують, що між Яценком і Цушком відносини зіпсовані ґрунтовно. Сам Цушко ображається на будь-які натяки на дружбу з Яценком і стверджує, що був і залишається великою загрозою для творця Тендерної палати.

“Економічну правду” він навіть переконував, що готовий дати колишньому бютівцю в обличчя ще раз, якщо той дасть привід.

Сьогодні Цушко очолює Антимонопольний комітет, і з його діями пов’язаний гучний скандал у сфері держзакупівель. Згідно з останнім законом, повноваження щодо оскарження тендерів передали АМКУ.

Ці повноваження були застосовані в недавньому конфлікті навколо закупівлі Міністерством оборони послуг із забезпечення солдатів їжею.

На основі скарги АМКУ заблокував проведений тендер, і Міноборони було змушене звертатися до Мінекономіки за узгодженням закупівлі у єдиного постачальника.

Підсумком операції стало те, що прем’єр-міністр звільнив з посади заступника міністра економіки Олександра Сухомлина, який займався узгодженнями тендерних процедур.

Разом з ним посади начальника департаменту з держзакупівель позбувся Віталій Абасов. Втім, за інформацією джерел “ЕП”, він скоро повернеться на цей пост як людина першого віце-прем’єра Андрія Клюєва.

Невідомо, чим пожертвував Яценко, але його проблеми з новою владою закінчилися. Кажуть, що він періодично зустрічається з Клюєвим, хоча це може бути і простим збігом обставин.

Тим не менш, за словами джерела в Кабміні, саме Яценко в комітеті парламенту з економічної політики допрацьовував законопроект про держзакупівлі.

Фірмовий стиль колишнього хресного батька Тендерної палати – дописувати потрібні правки на етапі між першим і другим читанням. Ці правки завжди одні й ті ж по суті, хоча можуть відрізнятися за оформленням.

Зазвичай вони передбачають один з двох варіантів.

Перший – наділення якогось державного органа або недержавного підприємства особливими повноваженнями у сфері держзакупівель.

Наприклад, йому надається право скасувати тендер, який вже відбувся на основі нововиявлених обставин. Навіть якщо потім з’ясується, що обставини надумані, результати тендера скасовуються.

Другий – для проведення тендера або погодження держзакупівлі в одного учасника необхідно отримати особливий дозвіл або довідку.

Інакше, навіть якщо такий дозвіл не передбачено в законодавстві, держзакупівля не буде проведена. Для отримання “добра” підприємству треба йти в якесь місце. Це може бути державний орган або недержавне підприємство. Плати – або не зможеш закупити.

Нинішній законопроект не став винятком. Варто відзначити кілька ключових моментів, на основі яких в Україну може повернутися привид Тендерної палати.

Перший момент. Розширення переліку випадків, у яких можна не застосовувати закон про держзакупівлі.

Після першого читання цього закону виник скандал. Євросоюз взагалі розглядає будь-які винятки із загального правила як привід для корупції. Тому, побачивши величезний перелік винятків у новому законопроекті, він заблокував виділення чергового траншу цільової допомоги України в розмірі 126 мільйонів євро.

Взагалі ЄС на будь-які спроби вивести щось з-під дії закону дивиться як на пряме порушення принципів добросовісної конкуренції, відкритості і прозорості.

Після блокування траншу уряд схаменувся і пообіцяв все виправити. Проте у документі, який має “Економічна правда”, перелік винятків став ще ширшим. Швидше за все, Україну чекає черговий скандал, і ЄС вимагатиме від уряду або Адміністрації президента ветувати закон. Інша річ, чи прислухається Україна.

Другий момент. Новий закон передбачає страхування відповідальності за договором. Страховка укладається з переможцем тендера. Тут же записано, що порядок цього страхування буде визначатися спільним рішенням Мінекономіки і Держфінпослуг.

Навесні 2010 року Яценко давав зрозуміти, що він курує Держфінпослуг, а після отримання індульгенції від нової влади він напевно зрісся з Мінекономіки, яке фактично очолює перший заступник міністра Вадим Копилов.

Корупційна суть пропозиції така. Порядок страхування затверджується не законом і навіть не постановою Кабміну, а звичайним наказом. Максимум – це буде спільний наказ двох відомств.

Звичайно, його доведеться зареєструвати у Мін’юсті, але “протягнути” наказ через Мін’юст набагато легше, ніж закон або постанову уряду.

У цей наказ легко вписати схему, яка дозволить отримувати “відкати”. Наприклад, гроші будуть вимагати за надання якоїсь довідки, яку даватиме потрібна контора.

Необхідність цього документа буде пояснюватися тим, що потрібно захистити державу на той випадок, коли переможець тендера не зможе виконати свої зобов’язання.

Щось схоже в минулому впроваджувало керівництво ліквідованої Тендерної палати, створюючи додаткові обслуговуючі центри, які супроводжують процедури торгів, що автоматично здорожувало вартість проведення закупівель.

Крім того, законопроект запроваджує нову обов’язкову процедуру – забезпечення виконання договору про закупівлю.

Згідно з документом, вона застосовується до всіх процедур закупівель, передбачених цим законам і до закупівель за рамковими угодами. Вартість такого забезпечення становитиме 15% – сьогодні до 5% – від вартості договору про закупівлю товарів і послуг.

Це чималі гроші, якими можна вміло керувати. Наприклад, Костянтин Григоришин місяцями не міг забрати 400 мільйонів гривень забезпечення, яке він вніс за участь у конкурсі з приватизації Одеського припортового заводу.

У Мінекономіки з’являється функція аналізувати ефективність здійснення закупівель. Це означає, що воно буде мати право моніторити і припиняти процедуру закупівлі.

Як випливає з правок до документа, моніторинг закупівель – це збір та обробка інформації, яка стосується здійснення замовником державних закупівель, у тому числі аналіз ефективності здійснення цих закупівель.

Не виключено, що таким чином Клюєв “відбирає хліб” у Контрольно-ревізійного управління, де сьогодні зосереджена функція моніторингу в сфері держзакупівель.

Примітно, що в законі не вказано, як саме здійснюється моніторинг, відсутні і терміни розслідування. Це означає, що всі нюанси будуть затверджені наказом уповноваженого органа, тобто Мінекономіки, в якому можна написати що завгодно.

Якщо хтось попрацює над цим порядком, вийде цікава схема. Не виключено, що у Мінекономіки все буде прописано так, щоб отримати широкі повноваження.

Під приводом проведення моніторингу процес можна затягувати скільки завгодно, але як тільки учасник заплатить повз каси – торги можна буде відновити.

Привід для проведення моніторингу є завжди, особливо при закупівлях в одного учасника. Якщо раніше для неї потрібно було отримати погодження Мінекономіки, то в разі прийняття закону сам покупець повинен дивитися, чи підпадає він під критерії, за якими можна відмовитися від проведення тендера.

Якщо він порушить критерії, то повинен буде сам пояснити прокурору, чому. Це позитив.

З іншого боку, завжди є привід для додаткового дослідження подібної угоди. Одна річ, коли підприємство бере на себе відповідальність, і зовсім інша – коли перевіряє об’єктивний працівник Мінекономіки.

Четвертий момент. На рівні держзакупівель повториться те, за що постійно критикують Контрольно-ревізійне управління. Сьогодні КРУ оцінює збитки від дій чиновників на основі власних, досить спірних методичних рекомендацій.

У нинішньому законі передбачено, що Мінекономіки наказом затвердить свою методику визначення збитків при держзакупівлях. Також воно отримає право давати висновок щодо суми завданих державі збитків.

Взагалі-то, це нонсенс. Якщо адміністративний орган має право робити такі висновки, автоматично виникає мільйон питань. Наприклад, в чиїх інтересах робитимуться такі висновки.

Не виключено, що цією оцінкою буде займатися відроджена Держінспекція за цінами, яку очолив Клюєв.

П’ятий момент. Вводиться поняття банку-агента з обслуговування держзакупівель. Ним може бути банк, який частково або повністю належить державі. Це перший критерій відбору, в результаті якого перевагу отримують п’ять установ з 170-ти.

Також будуть внесені зміни в закон “Про банки і банківську діяльність”. Мінекономіки зможе визначати, який банк відповідає критеріям, а який ні. В результаті, може залишитися тільки одна обрана установа – через неї і спрямують всі потоки.

Уповноважений банк повинен буде гарантувати, що підприємство – учасник тендера платоспроможний. Це ще один критерій відбору, який може призвести до корупції.

Банк може робити висновки на власний розсуд. Наприклад, якщо у нього на рахунках не буде грошей даного підприємства, то воно виявиться потенційно неплатоспроможним. Слово “потенційно” ніхто не помітить.

Шостий момент. У кінцевих положення діючого закону прописані тимчасові винятки для певних видів закупівель. Пояснювалося це гучними гаслами, наприклад, необхідністю швидко підготуватися до “Євро-2012”. Природно, це привід для корупції.

Сьомий момент. У нинішньому законі про держзакупівлі є перелік актів, які потрібно прийняти для проведення особливих видів закупівель. Однак їх не розробили. Тимчасом навесні 2011 року закінчилися всі терміни, які відводилися для їх прийняття.

У новому проекті історія повторюється. Обіцянка прийняти закони залишається, але терміни відсуваються на 30 жовтня 2011 року і навіть на 2012 рік. До тих пір закупівлі у певних галузях повинні проводитися в порядку, передбаченому урядом.

За словами джерела “ЕП” в уряді, почерк Яценка простежується і в геніальній роботі з деталями. Зовні законопроект виглядає “чистим”. Депутат, який читає його по діагоналі, ніколи не побачить заховані нюанси, на основі яких буде побудована корупційна схема.

“Економічній правді” вдалося виділити сім основних нюансів. Причому майже всі вони стосуються розширення особливих повноважень Мінекономіки. Це означає, що саме в рамках цього міністерства виникне примара Тендерної палати.

За останньою інформацією, в парламенті нібито відбулися консультації, і деякі “блохи” будуть прибиратися. Однак що це означає?

Якщо є депутатські правки, їх потрібно виносити на голосування. Отже, поки що можна вважати, що всі потенційні корупційні схеми зберігаються.

Володимир Хамлетс, Економічна правда

Рубрики тендерна мафія Теги: , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Тендерна мафія повертається?

Возможный арест Антона Яценко: «паспортная мафия» задавила «тендерную»

Опубликовано: Листопад 12th, 2010

Yacenko Anton3По данным ряда Интернет-ресурсов, ссылающихся на источник в Верховной Раде, депутат, на которого СБУ готовит представление о снятии депутатской неприкосновенности – это «тендерный мафиози» Антон Яценко. Большой ошибкой Антона стало то, что он настроил против себя другую группировку – «паспортную мафию» ЕДАПС. В свое время ОРД подробно рассказывал о «войне уродов». И вот, похоже, первая битва состоялась. Есть жертвы…

Как сообщает Ура-информ, Служба безопасности Украины намерена обратиться в Верховную Раду с инициативой о лишении депутатской неприкосновенности народного депутата Антона Яценко. Об этом сообщил информированный источник в Верховной Раде. «После возбуждения уголовных дел по Тендерной Палате планируется снятие неприкосновенность с депутата», — сообщил информированный источник.

О делах против Тендерной палаты Украины три дня назад написала газета “Дело”. Согласно материалам следствия, в схеме отмывания денег подозревается шесть компаний, через которые, по версии правоохранительных органов, государственные деньги присваивались, а потом легализировались. “В число фирм, к которым приковано внимание СБУ, входят ООО “Центр тендерных процедур (Межрегиональный)”, ООО “Информационное издание Тендерной палаты Украины”, — сообщила газета.

(більше…)

Рубрики ЄДАПС: приватизація України, корупція, Мафія, тендерна мафія, Яценко Антон Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Возможный арест Антона Яценко: «паспортная мафия» задавила «тендерную»

Мошенник от госзакупок Цушко снова возрождает коррупционные схемы Тендерной палаты

Опубликовано: Липень 30th, 2010
tender palata new1Министерство экономики разработало серию проектов приказов, обеспечивающих процесс проведения государственных закупок.
По идее, проекты призваны дополнить принятый в начале июня закон о госзакупках №2263-1. Участники рынка опасаются, что творчество министерства, наоборот, дискредитирует принятый закон.

Один из наиболее противоречивых текстов Министерства экономики — проект, устанавливающий механизм контроля за проведением закупок за государственные средства. Согласно документу, главный контролер — уполномоченный орган в лице самого Минэкономики.

(більше…)

Рубрики тендерна мафія, Цушко Василь Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Мошенник от госзакупок Цушко снова возрождает коррупционные схемы Тендерной палаты

Пантеон тендерної мафії: Яценко, Осика, Ткаченко, Цушко…

Опубликовано: Травень 18th, 2010

tender-mafiaІсторія мегакорумпованості у сфері тендерних закупівель розпочалась на початку 2000-х рр., коли стали закладатися підвалини схеми вимивання з державних структур і їх постачальників «копійчини».

Загальна суть полягала в тому, що в державний механізм «вплітався» комерційний посередник – власник сайту, консалтингове агентство, оціночна компанія тощо – без послуг якого виконання закупівлі чи іншої функції держзамовника чи постачальника робилось неможливим. В різні часи такі послуги могли коштувати від 5% до 20% суми держзакупівлі.

(більше…)

Рубрики тендерна мафія Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Пантеон тендерної мафії: Яценко, Осика, Ткаченко, Цушко…

Тендерная мафия смогла купить парламент

Опубликовано: Лютий 14th, 2010

tender-mafiaПР и БЮТ на законе о госзакупках доказали, что бабло побеждает любое зло. Даже любовь электората по боку.

«Це корупція, те, що ви робите зараз. Не підставляйте уряд Тимошенко, не підставляйте нашу політичну силу. От саме через от таку корупцію ми програємо вибори і все на світі».

С этими словами бютовец Олег Ляшко обратился к… фактическому руководителю фракции БЮТ Андрею Кожемякину. И тем самым очень точно передал суть вакханалии, происходившей в четверг 11 февраля в Верховной Раде. Нардепы приняли закон о госзакупках, на всю голову пораженный вирусом коррупции.

(більше…)

Рубрики тендерна мафія, Яценко Антон Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Тендерная мафия смогла купить парламент
« Предыдущие записи
Следующие записи »


Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: