Сообщения с тегами ‘Петро Симоненко’

У комуняки Петра Симоненко знайшли листівки з закликами про насильницьке повалення влади та зброю

Simonenko-Petr1

 

Обшуки у Петра Симоненка були проведені в рамках кримінальної справи за статтями про держзраді і діях, спрямованих на насильницьке повалення влади, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Співробітники СБУ вилучили у голови Комуністичної партії України Петра Симоненка пістолет з глушником і агітаційні матеріали, спрямовані на насильницьку зміну влади. Про це розповіли журналістам у СБУ.

«Під час слідчих дій разом з агітаційними матеріалами, спрямованими на насильницьку зміну і повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, також вилучені предмети, схожі на пістолет АПС з глушником та 120 патронів до нього», — йдеться в повідомленні.

В СБУ відзначили, що обшуки у Симоненко були проведені в рамках кримінальної справи за статтями про держзраді і діях, спрямованих на насильницьке повалення влади (ч.1 ст.111 ст. І ч.1 ст.109 КК України).

Масштабні махінації нардепів з квартирами. Відео

stan-deputatom1-300x201

 

Журналісти з’ясували, що за 25 років незалежності України безліч народних депутатів приватизували службові квартири, які їм слід було звільнити після завершення каденції.

Про це йдеться в сюжеті ТСН, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

В апараті Верховної ради не змогли назвати точну кількість депутатів, які привласнили службові квартири. Але, згідно з матеріалом, більшість депутатів вигідно їх продали або ж заселили туди родичів або квартирантів, а самі перебралися в маєтки під Києвом. Зокрема, свою квартиру в центрі Києва за 89 тис. доларів продав народний депутат від Батьківщини Сергій Соболєв. Замість цього, купив за 3 тис. доларів ділянку землі і побудував там особняк.

Колишній нардеп від Партії регіонів Тарас Чорновіл також приватизував квартиру, отриману ним у ролі депутата.

«Тебе весь час підштовхують, кажуть, що ти ідіот, чому ти не береш? Викликали помічників, дали їм пакет і змусили. Мені сказали: у нас не передбачено грошей на утримання службового житла. Отримав тут однокімнатну квартиру», — заявив політик.

По сусідству отримав квартиру старший брат екс-президента Віктора Ющенка Петро Ющенко. При тому, що у нього ще мінімум дві квартири біля Хрещатика і будинок в селі Нові Безрадичі.

Безкоштовне житло від держави отримали навіть мільйонери, зазначається в сюжеті. Нардеп Лев Миримський, якого називали найбагатшою людиною в Криму, за чотири скликання отримав дві квартири в спальному районі Києва, які здає в оренду. Отримав квартиру і інший заможний екс-депутат Микола Рудьковський. Квартира також пустує. Він живе в елітному котеджному містечку «Золоті ворота», причому охорона спробувала заборонити журналістам знімати маєток.

Колишній лідер Компарії України Петро Симоненко також отримав трикімнатну квартиру в елітному мікрорайоні на Печерську. Але живе в елітному маєтку під Києвом.

«Очевидно, продав (квартиру). Він не зробив ремонт. Потім стало зрозуміло, чому, тому що він планував іншу сім’ю», — підтвердила нардеп від Батьківщини Олександра Кужель, яка і сама отримала квартиру в цьому ж будинку.

Привілеї приватизувати безкоштовне житло депутати втратили чотири роки тому. Але, згідно з сюжетом, дев’ять депутатів досі не хочуть звільняти отримані для тимчасового проживання квартири і судяться з державою. Їхні прізвища зокрема – Колоцей, Самойленко, Черноморов, Ковальова, Маньковський.

«Ці люди розуміють, що їх рано чи пізно виселять, але добре жити в Києві на шару. А за ці квартири навіть квартплату, комунальні – все оплачує держава», — заявив журналістам Олег Купрієнко, заступник голови комітету ВР з питань регламенту та організації роботи парламенту.

Також журналісти дізналися, що в парламенті з’явилися плани побудувати ще один будинок для нардепів на 450 квартир, прямо біля будівлі Ради. Туди хочуть заселяти народних обранців лише на період скликання.

Як комуністка Оксана Калетнік жирує у своїх заміських хоромах. 8 фото

Найбагатша жінка Верховної Ради, комуністка Оксана Калетнік показала своє заміське помешкання, де вона живе разом з дочкою та хатніми працівниками.

Також Калетнік розповіла, чому, будучи успішною бізнесвумен, подалася до політики та кого вважає взірцем подружньої пари.

Про це йшлося у сюжеті «ТСН. Особливе».

40-річна Оксана Калетнік, яка минулої осені задекларувала 7 мільйонів гривень, мешкає у власному будинку у Конча-Заспі.

 

Тут живе найбагатша жінка Ради

 

 

Вдома народна обраниця зазвичай носить щось спортивне. До журналістів панянка вийшла шовковому халаті і балетках від «Chanel».

«Шанель» – це не принципово. Просто вони більш довговічні. І у них зручно ходити по кам’яній підлозі”, — прокоментувала Оксана.

 

Ганна Герман носить "Chanel" на світські раути, а Калетнік - вдома

 

 

Гостей Калетнік пригостила тим, що їсть сама: сухофруктами, зеленим чаєм та горіхами. На дієтах Оксана не сидить, але харчується тільки здоровою їжею і не п’є кави.

За столом депутатка розповіла, навіщо їй після майже 20 років життя при капіталізмі знадобилися депутатський мандат та комуністичний партквиток.

«Я дуже добре розумію, що таке ідеологія комунізму. Основою ідеології комуністів є все-таки — колективність і гуманність. І я реально розумію, пройшовши всі уроки в житті, що все до сьогоднішнього моменту — це для того, щоб навчитися безкорисливому служінню і безумовній любові», — підкреслила депутатка.

 

Калетнік вірить, що головною ідеологією комунізму є гуманність

 

 

Школа життя в мільйонерки була насиченою. Вона встигла попрацювати і в рекламній агенції, і в юридичній фірмі, і в агенції нерухомості.

«Практично перші гроші я вклала, я купила квартиру в Києві, це була комунальна квартира, відселена, я якраз відселенням займалася», — розповіла Оксана.

Зараз новоспечена депутатка лише згадує про життя у міській квартирі, бо вже 17 років вона живе у заміському маєтку. Будинок мільйонерка спроектувала сама, а озеленення доручила батькові.

“Спочатку в мене була думка звернутися за послугами, я отримала пропозицію з нечуваною ціною і з якимись незрозумілими мені пропозиціями та картинками. Після цього я усе це показала татові, тато сказав: «Так, викинь це все, зараз я тобі все намалюю», — згадала Калетнік.

 

Свій будинок Калетнік проектувала сама

 

 

У маєтку є альтанка, де Оксана полюбляє приймати гостей та співати з ними пісні. Також є басейн.

«З басейном в мене складається через раз. Хоча коли я будувала, думала, що це головне», — зазначила депутатка.

 

У басейні Оксана плаває рідко

 

 

Втім, до сауни Калетнік ходить раз на тиждень, бо «це дуже корисно для шкіри».

До спортивної кімнати Оксана частіше заходить взимку, бо там висять її вісім шуб.

«Верхній одяг ношу тільки той, який виготовлений у студії моєї сестри», — зізналася мільйонерка.

Також у будинку Калетнік є особлива кімната, де вона займається йогою.

«Це місце, де я приходжу у рівновагу. Тут починається мій день, і тут закінчується», — сказала комуністка.

 

Зранку та ввечері Оксана займається йогою

 

 

19-річна донька Оксани нещодавно повернулася з Англії і тепер житиме разом з матір’ю.

«Вона закінчила школу для дівчат у кращих британських традиціях, а зараз вона дуже активно взялася за філософію, їй це подобається, і вона робитиме спробу вступити на філософський факультет», — розповіла Калетнік.

 

Дочка Калетнік мітить у філософи

 

 

Господаря для свого маєтку розлучена мільйонерка шукати не поспішає. Однак гідним прикладом сімейної пари вважає лідера КПУ Петра Симоненка та його другу дружину Оксану.

«Пару Оксани и Петра Миколайовича я вважаю дуже світлою парою. Це люди, які дійсно є за своєю сутністю духовними. Таким людям хочеться допомагати, за ними йти», — запевнила Калетник.

 

 

Таблоїд

 

Комунiсти + Медведчук + ВО Свобода

Що робить абсолютно рiзних полiтикiв спiльниками?

Ще донедавна видавалось, що Україна вiчно буде залежною вiд поставок газу з Росiї. Але успiхи американцiв у видобутку нетрадицiйного газу дали нам надiю. Цей газ називають сланцевим, а початок його видобутку — початком “сланцевої” революцiї у свiтi.

Сьогоднi в США добувають уже понад 50 мiльярдiв кубiчних метрiв такого газу, а в найближчi роки збiльшать видобуток до 400 мiльярдiв “кубiв”.

Мiсць, де залягає сланцевий газ, у свiтi не так вже i багато. Але нам пощастило: i на сходi, i на заходi України знайдено багатi поклади цього газу. Британсько-нiдерландська компанiя “Shell” та американська “Chevron” погодились дати величезнi грошi, аби почати видобуток газу на нашiй територiї.

Ось, здавалось, i кiнець монополiї росiян, прощавай, “Газпром”. Але раптом з’ясувалось, що не всiх у країнi влаштовує такий поворот. Проти виступили комунiсти, якi завжди вели проросiйську полiтику. Проти виступив громадський рух Медведчука, кума росiйського президента. I — проти виступає “Свобода” Тягнибока!

Озвучуванi ними аргументи настiльки схожi, що мимоволi складається враження про скоординований характер їхнiх дiй. Дуже схожi i методи: на сходi Медведчук виводить на протести школярiв, i на заходi минулого тижня “Свобода” вдалась до такого ж прийому.

Цiкаво, що активiзацiя цих театралiзованих протестiв збiгається з посиленням панiки, яка охоплює росiян. 5 лютого 2013 року, Мюнхен. Мiнiстр енергетики Росiї Олександр Новак на весь свiт оголошує фактичне визнання Кремлем провалу його стратегiї на пiдкорення Європи за допомогою полiтики “газового зашморгу”.

“Феномен “сланцевої” революцiї iстотно змiнює баланс на свiтових енергетичних ринках, а новi технологiї видобутку сланцевого газу i нафти можуть набути широкого поширення у свiтi”, — заявив росiйський мiнiстр на 49-ій конференцiї з безпеки у Мюнхенi, що цього разу має промовисту назву “Геополiтичнi змiни в контекстi американської нафтогазової революцiї”.

А пiдстави для хвилювання у росiян неабиякi.

За оцiнкою колишнього директора ЦРУ Джона Дейча, початок видобутку сланцевого газу — найважливiша подiя в енергобiзнесi за останнi 50 рокiв. Її результатом стало надвиробництво газу й обвал цiн у Пiвнiчнiй Америцi та випередження Сполученими Штатами дотеперiшнього лiдера — Росiї — за обсягами видобутку газу.

Американськi мiжнародники переконанi: вiдхiд вiд домiнування у свiтi кiлькох енергетичних постачальникiв (на кшталт Росiї, Саудiвської Аравiї чи Венесуели) до самодостатностi країн (завдяки розробцi власних покладiв) обмежить використання енергетичного важеля в глобальнiй геополiтичнiй грi.

Неймовiрний успiх нової технологiї має наслiдком вiдповiдний опiр.

Наближене до попереднього президента Саркозi ядерне лобi Францiї (однiєї з кiлькох країн, де АЕС виробляють бiльшiсть електроенергiї) домоглося заборони на будь-якi роботи, що стосуються сланцю.

У Болгарiї, державi з найбiльш проросiйським полiтикумом у ЄС, парламент запровадив аналогiчну заборону з екологiчних мотивiв.

В Українi лiдер комунiстiв Петро Симоненко, здається, ще нiколи в життi так не переймався проблемами довкiлля, як цими днями.

“Розробка та видобуток транснацiональною корпорацiєю “Shell” сланцевого газу в Українi призведе до катастрофiчних наслiдкiв, — безапеляцiйно заявив перший секретар ЦК КПУ. — Пiд цей проект з обороту будуть виводити тисячi гектарiв землi… В цих регiонах спостерiгається значне техногенне навантаження на грунти та воду. У Донбасi взагалi гостро постає проблема водопостачання, а видобуток сланцевого газу взагалi знищить екологiю регiонiв”.

Кум росiйського президента Путiна Вiктор Медведчук, що очолює промосковський рух “Украинский выбор”, думає не тiльки про схiд, йому начебто болить i за галичан: “На територiї видобутку сланцевого газу псується екологiя, стає непридатним грунт…” “Ми забудемо про воду з-пiд крана чи з джерела! — кричав на мiтингу представник руху Медведчука Кудряшов. — Це може мати воiстину катастрофiчнi наслiдки: свiйськi тварини почнуть вимирати. Отруєнi м’ясо i риба потраплять до нас на стiл. Крiм того, газ i важкi метали будуть змiшуватися з водою — це загрожує пожежами та вибухами”.

Такi ж аргументи у своїй пропагандi використовує i “Свобода” Тягнибока. Найцiкавiше, що представники цiєї партiї розумiють, що кажуть неправду, тому намагаються навiть фiзично обмежити контакти представникiв захiдних компанiй iз населенням в тих областях, де мають певний вплив.

А в цей час країни, де вплив росiян обмежений, демонструють швидкий рух до своєї енергонезалежностi.

Наприклад, Польща провела комплекснi практичнi випробування з чiтким дотриманням технологiї, й екологи не зафiксували жодної шкiдливої змiни у грунтi, водоносних шарах та повiтрi. Пiсля того поляки й далi набурюють новi свердловини.

Найцiкавiше, що у країнi, яку називають вiтриною демократiї, США, де видобуток сланцевого газу зростає, нiхто не виступає проти цього. А хiба не тут, де екологiчнi органiзацiї чи не найсильнiшi у свiтi, мало б все навколо кипiти вiд народного обурення, якби видобуток такого газу дiйсно завдавав шкоди довкiллю? Але в США — тиша. Тут розумiють, що тiльки дурень переплачує за газ сусiдовi, якщо маєш його за безцiнь у себе пiд боком.

То що приховують полiтики вiд людей?

З’ясовуємо деталi нечуваної донедавна у нас технологiї та можливi наслiдки її застосування в Українi в авторитетного експерта з цiєї проблематики Михайла Гончара — директора енергетичних програм центру “НОМОС”, спiвавтора дослiдження “Нетрадицiйний газ: технологiчнi особливостi його видобутку та технологiї дискредитацiї”.

Якщо вмiєш, то маєш

— Насамперед з’ясуймо, що ж це за газ такий — сланцевий i чому ми досi його не видобували, якщо маємо немалi запаси?

— Для розумiння, чому такий газ не вмiли промислово видобувати давно, досить сказати, що газ ущiльнених порiд утримується в порах iз дiаметром у 20 000 разiв меншим за дiаметр людської волосини.

В iнфопросторi нинi поширене спрощене визначення всього нетрадицiйного газу як сланцевого. Насправдi ж iдеться про кiлька видiв нетрадицiйного газу. Згрубша природний газ, який використовує людина, можна вважати однаковим — i звичний нам досi газ, i сланцевий газ, i газ ущiльнених порiд, i метан вугiльних товщ, i “пiдводний” газ iз шельфу Чорного моря. Просто залягає вiн у рiзних геологiчних формацiях.

В Українi йдеться про сланцевий газ i газ ущiльнених порiд. Сланцевий газ залягає, власне, у сланцях — гiрських породах iз шаруватим розмiщенням мiнералiв. Газ у сланцевих породах не накопичений у якихось бiльш-менш помiтних природних резервуарах, а тiльки у крихiтних порах породи, мiнiатюрними “бульбашками”. Це — на заходi України.

Натомiсть на сходi (Юзiвська площа на Харкiвщинi й Донеччинi) британсько-нiдерландська компанiя “Shell” працюватиме з газом ущiльнених порiд. У цьому випадку йдеться про ущiльненi пiсковики.

— Що ж це за диво-технологiя, яка дозволяє людям видобувати недоступний газ?

— Основна технологiя видобування сланцевого газу й газу ущiльнених порiд — гiдророзрив пласта (ГРП). Його суть доволi проста. Бурять свердловину — вертикально-похилу для газу з ущiльнених порiд i вертикальну з переходом у горизонтальну — для сланцевого газу. Свердловину облаштовують, герметизують металевими трубами i бетоном. У неї подають рiдину. Нагнiтання цiєї рiдини триває кiлька дiб пiд високим тиском — 600 — 700 атмосфер, наприклад. Конкретний тиск визначають вiдповiдно до того, якої щiльностi пласти i на якiй глибинi треба розривати. Досягши певної критичної межi у витримуваннi цього тиску, пласт, врештi, розривається. У ньому утворюється багато мiкротрiщин завдовжки вiд кiлькох метрiв до, як максимум, кiлькохсот метрiв.

Склад технологiчної рiдини у рiзних компанiй дещо вiдрiзняється, але це несуттєво. Наприклад, одна компанiя запомповує у свердловину рiдину, в якiй 91% — це вода, 8% — пiсок i 1% — сумiш хiмiчних реагентiв, в iншої це спiввiдношення становить, вiдповiдно, 95%, 4,5% i 0,5%…

Далi ту технологiчну рiдину вiдпомповують зi свердловини, i там залишається тiльки пiсок, що не дає трiщинам знову зiмкнутися. Потiм уже починається процес видобутку газу, який iз цих трiщин видiляється.

— А без хiмiчних реагентiв обiйтися не можна?

— Нi, вони виконують кiлька функцiй: “змащують” породу для зменшення її тертя i випадання в мiкротрiщинах осаду, дезiнфiкують, не допускаючи розвитку там бактерiй, не дають проiржавiти трубам.

— Наскiльки добре сьогоднi вiдпрацьована ця технологiя?

— Технологiя не нова, її розробили у США ще 1947 року. Гiдророзрив уже досить давно застосовують на багатьох традицiйних родовищах нафти i газу в свiтi (у нас та в Росiї теж), якi вже виснажилися i потребують якогось форсування видобутку. Власне, для форсування видобутку нафти з давно експлуатованих традицiйних родовищ i придумали цю технологiю. А в 1980-х роках мiльярдер Джордж Мiтчел, власник однiєї з американських нафтогазовидобувних компанiй, i адаптував технологiю гiдророзриву для видобутку газу.

Вiдшлiфовування технологiй, часто методом проб i помилок, тривало з 1980-х до початку 2000-х, коли у США нарештi стали видобувати першi вiдчутнi в економiцi обсяги газу. Спочатку — мiльярди кубiчних метрiв газу на рiк. Далi ж, у мiру кiлькiсного набурювання нових свердловин, вони стали стрiмко зростати. Як наслiдок, Сполученi Штати, якi ще 3 — 4 роки тому були великим iмпортером газу, перестали закуповувати газ за кордоном. Мало того, на 2015 — 2016 роки вони розглядають уже проекти експорту цього газу.

Що це нам дає?

— Поза межами США ми належимо до пiонерiв задiяння цiєї технологiї чи до “останнiх з могiкан”?

— Логiчно, що найперше вона перейшла в сусiдню Канаду. А далi з рiзним ступенем успiху поширюється й на iнших континентах — у Європi це поки що Польща, i вiдтепер ми долучаємося до цього процесу. В Азiї цiєю проблематикою займається Китай, серйозно над цим працюють в Австралiї, Аргентинi, Пiвденно-африканськiй Республiцi. Власне, найближчого потужного прориву у видобутку нетрадицiйного газу чекають з цих країн — насамперед з Австралiї та Аргентини.

— Якщо взяти прогнозованi запаси нетрадицiйного газу для України, на скiльки рокiв нашого споживання їх може вистачити?

— Потенцiйнi ресурси газу ущiльнених порiд — вiд 2 до 8 трлн. кубометрiв. Сланцевого газу — вiд 5 до 8 трлн. кубометрiв. Метану вугiльних товщ — вiд 12 до 25 трлн. кубометрiв. Навiть якщо комерцiйнi запаси виявляться вiдчутно меншими, ми у всякому разi матимемо серйознi обсяги — такi, що можуть стати базисом принаймнi для суттєвого зменшення енергетичної залежностi України вiд зовнiшнього постачання.

До речi, бувають i, навпаки, щасливi випадки. У тих же Сполучених Штатах початковi цифри запасiв пiсля кiлькох рокiв розвiдки не зменшили, а подвоїли.

— Як скоро у наших конфорках може запалахкотіти нетрадиційний газ?

— Якщо зважити на те, що ми від Польщі відстаємо в цьому питанні років на чотири, то у нас етапу перших висновків щодо можливих комерційних запасiв (а не прогнозованих ресурсiв) можна чекати близько 2016 року, — веде далi Михайло Гончар, директор енергетичних програм центру “НОМОС”.

— Згідно з підписаною угодою, компанія “Shell” у найближчі роки повинна пробурити півтора десятка свердловин, які й мають дати першу інформацію про комерційні запаси. Тому маємо розуміти: це дуже важлива справа для майбутньої енергетичної незалежності країни.

За сприятливим сценарієм, 2030 року Україна може стати експортером газу. І для того, щоб 2030-го вийти на видобуток понад 70 млрд. кубометрiв, потрібні будуть інвестиції — близько 10 млрд. доларiв на рік. І це, відповідно, викликає запитання: хто ж може зробити такі інвестиції? В Україні таких коштів нема, у Польщі — також. Для цього потрібні великі міжнародні компанії, які володіють відповідними технологіями, мають суворі стандарти з виконання робіт (зокрема й гідророзриву), мають чи принаймні можуть залучити на світовому ринку капіталу відповідні інвестиційні ресурси. От якраз ті компанії, які тепер приходять в Україну — “Shell”, “Сhevron”, “Exxon Mobil”, є такими, оце і є топ-компанії світового нафтогазовидобутку.

— Якщо справа піде, то скільки часу Україна зможе обходитися без імпортного газу?

— Якщо дивитися за даними 2011 року, то за рік Україна спожила майже 60 млрд. кубометрiв газу, 2012-го рівень споживання знизився приблизно до 55 млрд. кубометрiв. З цього обсягу 20,5 млрд. кубометрiв Україна видобуває на своїй території, решту ж мусимо імпортувати. Тобто, з певними відмінностями в різні роки наразі ми маємо потребу в закупівлі за кордоном 30 — 40 млрд. кубiчних метрiв газу щороку. Отже, якщо відштовхуватися від оголошених наразі 5,5 трлн. кубометрів технічно-видобувних запасів, то цей обсяг замістив би нам імпорт на 100 — 150 років. І навіть якщо реальні комерційні запаси виявляться у рази меншими, принаймні на кілька десятиліть ми можемо позбутися цієї проблеми.

— Угоду зi “Shell” вже підписали. А яка ситуація з угодою зi “Chevron” щодо Західної України?

— Ця угода, думаю, може бути підписана вже у першому кварталі цього року. Проблема тільки в тому, що, на відміну від Харківської і Донецької обласних рад, які легко виконали вказівку Банкової щодо згоди на підписання такої угоди, Львівська та Івано-Франківська облради такого погодження ще не дали. Зрозуміло, що в цих регіонах є певний спротив місцевих політиків.

— Власне, поговорімо про це. Проти висловлюється на заході “Свобода”. Це — з одного боку. А з другого — аналогічні заяви Комуністичної партії та об’єднання “Украинский выбор” путінського кума Віктора Медведчука. Головні два аргументи проти: непередбачувані наслідки для довкілля та використання Президентом і його сином нетрадиційного газовидобутку для перетворення президентської “Сім’ї” на найбагатшу в державі.

— Перше. Тепер прийшли великі серйозні компанії, річний дохід кожної з яких більший за річний ВВП України. Вони володіють гігантським власним капіталом та можливостями залучення кредитів на світовому ринку капіталу. А головне — відпрацьованими технологіями на цих новітніх напрямах газовидобутку. Це ті гравці, які точно йдуть робити діло якісно і відповідально. І це для нас — залежної від закордонних енергоносіїв країни — найважливіше.

А хто проти?

— Але опоненти розгортання видобутку нетрадиційного газу кажуть, що якраз і думають про майбутнє українців — дбаючи про екологію!

— Розгляньмо це питання докладніше. Водоносні шари пролягають на глибині кількохсот метрів. Натомість гідророзриви ущільнених пісковиків проводять на глибині 4 — 5 кілометрів. У сланцевих породах гідророзриви проводять на глибинах трохи менших — 2,5 — 4 кілометри.

Якщо навіть взяти до уваги, що утворені тріщини (завтовшки у міліметри) можуть мати максимальну довжину 200 — 300 метрів (а як правило — кількадесят метрів), то все одно ці мікротріщини ніяк не можуть досягти і вклинитися у потужно ізольовані природою водоносні шари. Для того, щоб утворити мікротріщини завдовжки кілька кілометрів, потрібен не гідророзрив, а підрив на таких глибинах ядерного боєзаряду потужністю не менше ніж 10 кілотонн (порівняйте, Хіросіму 1945 року знищили вибухом, еквівалентним 15 кілотоннам тротилу).

До речі, це було одним з аргументів розвінчування Німецьким федеральним інститутом вивчення мінеральних ресурсів і геології критики тамтешніх екологів. Німецькі фахівці просто назвали їх невігласами. Вони звернули увагу, що водоносні шари настільки захищені скальною породою, що витримують постійну сейсміку земної кори. Якби до них так легко було прорватися з більших глибин, то за час існування нашої планети від них давно і сліду не залишилося б.

— А аргументи про шкідливість хімреагентів, які містить технологічна рідина?

— По-перше, їхня частка становить від 1,5% до 0,5% технологічної рідини. По-друге, значну частину цих речовин ми щодня використовуємо в побуті й зі стічними водами вони, на відміну від цієї технологічної рідини, потрапляють у грунтові води. Ось як страшно “хімічно”, скажімо, звучить такий складник, як гідроксіетилцелюлоза — його використовують для загущування води, аби у ній тримався пісок. Насправді цю речовину використовують і для виробництва зубної пасти, соусів, у випічці, косметиці… Або вазелінова олiя, яка є в засобах для зняття макіяжу, або солі борних кислот, що є складником пральних порошків, або лимонна кислота… Тобто, якщо наїстися кожної з цих речовин (iдеться про порошок), то, звісно, буде погано, але у побуті ми з цими речовинами маємо контакт значно більший.

Я завжди ставлю екологам просте запитання: скажіть мені, скільки людей загинуло від видобутку сланцевого газу? Де люди труїлися масово чи немасово? Цього просто нема.

— До речі, про сейсмічні коливання. Чи правда, що в зонах активного видобутку нетрадиційного газу збiльшується кількість землетрусів?

— Так, це можливо, залежно від конкретної геологічної структури. Але це один з тих випадків, коли недомовленість з боку опонентів цілком спотворює суть. Адже насправді землетруси ті такої малої магнітуди, що про більшість із них місцеві жителi навіть не здогадуються. Британська експертна комісія, коли досліджувала ці коливання на британській території, дійшла висновку, що навіть за найнесприятливіших обставин вони навряд чи можуть мати магнітуду вищу ніж 3 бали. Для розуміння: менше ніж 2,0 бала людина не відчуває взагалі, 2,0 — 2,9 бала ми, як правило, не відчуваємо, але прилади їх реєструють, 3,0 — 3,9 можна відчути, але якась шкода дуже рідкісна, за 4,0 — 4,9 бала відчутне тремтіння предметів у приміщеннях, але значна шкода малоймовірна. І тільки далі починаються серйозні проблеми.

До речі, мінімальні сейсмічні коливання супроводжують і видобування традиційних вуглеводнів, притім вони відчутніші, бо зміщення породи відбуваються на глибинах, менших у рази. І, зрештою, якщо порівнювати ті землетруси з тим, що ми маємо в Києві, то я взагалі не знаю, як ми тут живемо. Коли сиджу в одному кафе на Контрактовій площі у столиці, то завжди відчуваю, коли під землею проїжджає поїзд метро. Але навіть попри те, що в цьому випадку на поверхні відчутна якась мінімальна вібрація, ні мені, ні жодному сучасному екологу або політику не приходить в голову домагатися заборони метро в Україні.

— Тобто екологічних ризиків немає?

— Ризики для довкілля є в будь-якому виді промислової діяльності, допоки людині властиво помилятися чи виявляти безвідповідальність. Але чи нинішня технологія видобутку нетрадиційного газу безпечна для людей і природи за умови відповідального її дотримання? Так! Це головне. А решта — у наших руках.

— Але чи реально для України встояти перед тиском Кремля і “Газпрому”?

— Ми маємо чудовий приклад — Азербайджан, теж колишня радянська республіка. Коли в першій половині 90-х років тамтешнє керівництво підписувало з транснаціональними нафтовидобувними компаніями так званий контракт століття, то теж лунала критика і навіть погрози з Росії. Казали, що Каспій і без того брудний, а коли там почнуть видобувати вуглеводні, настане екологічна катастрофа для цілого регіону, кількох країн. Якби Азербайджан сприйняв цю аргументацію, то можемо вже собі уявити, що втратив би. Нині ж ця країна зростає на нафтодоларах, наче на дріжджах.

 

Андрій Ганус, Національне бюро розслідувань України

 

Дружина комуніста Симоненка показала, який жах у неї під спідницею. 3 фото

Лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко сходив з дружиною на концерт легендарного гурту «Машина времени».

Концерт забороненої клятими комуняками у 80-тих групи відбувся на Майдані незалежності у Києві у був повністю безкоштовним.

Звісно, відомі люди не обійшлися без vip-ложі. Так, на Макаревича і команду прийшли подивитися не лише подружжя Симоненків, а й колишній прес-секретар Леоніда Кучми — Олена Громницька, яка, як відомо, неодноразово відзначалася своїм гламуром.

 

Втім, благовірна Симоненка Оксана Ващенко того вечора підкорила всіх своїм вбранням. Хоча Оксана була у доволі довгій спідниці, фотографам вдалося зазняти й те, що було під нею. Ракурс, відверто кажучи, не з кращих.

Більше.com

 

Пантеон тендерної мафії: Яценко, Осика, Ткаченко, Цушко…

tender-mafiaІсторія мегакорумпованості у сфері тендерних закупівель розпочалась на початку 2000-х рр., коли стали закладатися підвалини схеми вимивання з державних структур і їх постачальників «копійчини».

Загальна суть полягала в тому, що в державний механізм «вплітався» комерційний посередник – власник сайту, консалтингове агентство, оціночна компанія тощо – без послуг якого виконання закупівлі чи іншої функції держзамовника чи постачальника робилось неможливим. В різні часи такі послуги могли коштувати від 5% до 20% суми держзакупівлі.

(більше…)



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: