Сообщения с тегами ‘Янукович’

Віталій Хомутиннік. Негайно люструвати!

Опубликовано: Квітень 2nd, 2014

Сьогодні в парламенті є найнебезпечнішою нова впливова група регіонала Хомутинніка. Журналісти говорять, що він представляє Арбузова, Клименка та рештту членів «Сім’ї».

Саме з цією групою співпрацює Яценюк і його люди.

Саме завдяки цій групі парламент проголосував на днях за списання зернотрейдерам 5 млрд гривень, тобто кошти були вкрадені в народу для корупціонерів і лобістів.

Цей Хомутиннік обслуговував Януковича аж до його втечі, ні разу не критикуючи зека. Ця людина має бути люстрована і позбавлена можливості впливати на парламент. Саме такі люди відбирають останню копійку лобістськими законами у бідняків.

Регіонал — це вирок!

 

 

Роман Коломієць, Об’єднання Майдан

 

Рубрики Хомутиннік Віталій Теги: , , , , , , Коментарі Вимкнено до Віталій Хомутиннік. Негайно люструвати!

Смотрящий Анисимов организовал титушек для охраны побега Януковича?

Опубликовано: Березень 18th, 2014

Общественная организация «Правовая защита» обратилась к новому Генеральному прокурору Украины Олегу Махницкому с требованием вернуть в места лишения свободы «смотрящего» по Запорожью Евгения Анисимова. «Смотрящего» суд 26 января выпустил на подписку о невыезде с Киева по личной команде бывшего президента Украины Виктора Януковича.

По данным правозащитников, Евгений Анисимов сразу же прибыл в Запорожье и набрал отряд «титушек» для обеспечения побега Януковича с Межигорья и для организации массовых беспорядков в Киеве и регионах с целью отвлечения внимания от побега Януковича.

«Эскорт запорожских «титушек» смотрящего Анисима сопровождал Януковича в Харьков, а потом и в Донецк и Крым. Нам стало известно, что Анисимов также руководил погромами и провокациями «титушок» в Киеве и Запорожье», – рассказали активисты общественной организации «Правовая защита».

Как известно, в день освобождения Анисимова из СИЗО, 26 января 2014 года вечером был жестоко разогнан запорожский Евромайдан. «Титушки» Анисимова и «Беркут» избивали мирных протестующих, используя дубинки и гранаты. В результате столкновений пострадали активисты и журналисты местных СМИ.

После этого «смотрящий» неоднократно нарушал режим подписки о невыезде – все время летал между Запорожьем и Киевом. Работники прокуратуры и милиция об этом знали, но умалчивали о фактах нарушения украинского законодательства. В данный момент Анисимов находится в Запорожье. Правозащитники уверены, что это угрожает жителям города и местным активистам новыми провокациями.

В связи с этим, общественная организация «Правовая защита» обращается к новым руководителям Генеральной прокуратуры Украины с требованием взять под стражу смотрящего Евгения Анисимова и провести с его участием следственные действия по установлению местонахождения Виктора Януковича.

Напомним, задержали Анисима 21 октября 2013 года в Киеве при попытке улететь за границу по подозрению в вымогательстве в особо крупных размерах. Ранее суд постановил, что Евгений Анисимов должен находиться в следственном изоляторе как минимум до 13 февраля. Но его оперативно выпустили 26 января 2014 года в разгар антипрезидентских митингов в Украине. Евгений Анисимов продолжает зверствовать в Запорожье и организовывает еще большее давление на местный бизнес.

 

Рубрики Дайджест Теги: , , , Коментарі Вимкнено до Смотрящий Анисимов организовал титушек для охраны побега Януковича?

Якименко з СБУ тепер вважає повставших українців терористами — їх військові вбиватимуть тисячами. Відео

Опубликовано: Лютий 19th, 2014

Yakimenko-Oleksandr-1-300x240

 

Служба безпеки спільно з Антитерористичним центром заявили, що розпочинають «антитерористичну операцію» на території України.

Про це говориться у відеозверненні голови СБУ Олександра Якименко.

“]

Антитерористична операція, згідно з чинним законодавством, може супроводжуватися проникненням міліції в квартири без рішення суду і знешкодженням передбачуваних терористів.

Також нас чекає: перевірка громадян, огляд речей, проникнення в квартири без санкції суду, включаючи знешкодження терористів — пряма норма на фізичну ліквідацію осіб, яких вважають терористами (звісно це всі хто, наприклад, ходив на Майдан та кричав «Геть Януковича»).

До речі, Міністерство оборони заявляє про те, що військовослужбовці Збройних сил можуть взяти участь у здійсненні антитерористичних операцій в країні.

Про це йдеться в повідомленні відомства, розповсюдженому 19 лютого 2014 року.

У міністра-регіонала Павла Лебедева зазначили, що згідно зі статтею 15 Закону, у районі проведення антитерористичної операції військовослужбовці ЗСУ мають право:

— застосовувати відповідно до законодавства України зброю і спеціальні засоби;

— затримувати і доставляти в органи внутрішніх справ осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення чи інші дії;

— перевіряти у громадян і посадових осіб документи, що посвідчують особу, а в разі відсутності документів – затримувати їх для встановлення особи;

— здійснювати в районі проведення антитерористичної операції особистий догляд громадян, огляд речей, що при них знаходяться, транспортних засобів і речей, які ними перевозяться;

— тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів і пішоходів на вулицях та дорогах.

Yanuk-vampir1-500x322

Рубрики Якименко Олександр Теги: , , , , , Коментарі Вимкнено до Якименко з СБУ тепер вважає повставших українців терористами — їх військові вбиватимуть тисячами. Відео

Сімейні цінності Едуарда Ставицького. Частина 3

Опубликовано: Січень 14th, 2014

Про майновий статус: За 2012 рік сім’я міністра енергетики та вуглепрому Едуарда Ставицького заробила майже вдесятеро більше ніж у 2011-му. Якщо в 2011 році сума сукупного доходу членів родини склала 284 тисячі гривень, то в 2012-му – уже 2,5 мільйони.

Квартиру площею 165 квадратних метрів Ставицькі за рік змінили на 212 квадратів. При цьому, кошти на банківських рахунках міністра за рік зросли майже втричі – до 155 тисяч гривень. Кошти членів родини знизились на 46 тисяч, до 85 тисяч гривень.

Скандали Ставицького: масштаби зростають

«Учора було здійснено рейдерське захоплення командою Януковича на чолі з паном Ставицьким, який безпосередньо є людиною народного депутата Джарти. Учора Ставицький разом із сімома охоронцями, разом із людьми, які допомагали їм силовим способом вриватися в будівлю НАК „Надра України“… І ця компанія була захоплена!»– обвинувачувала нинішнього міністра енергетики екс-прем’єр Юлія Тимошенко 20 серпня 2009 року.

Тоді сталася резонансна подія: отримавши рішення суду, Ставицький у супроводі працівників приватної охорони захопив будівлю НАК «Надра України» на вулиці Володимирській. Але на той час Ставицький у владі був фактично ніким, оскільки в 2009 році на посаді прем’єра була Тимошенко, а Янукович перебував в опозиції. Тому МВС за допомогою бійців «Беркуту» швидко відбило атаку Ставицького на офіс державної компанії.

Але зухвале захоплення будівлі не на жарт розлютило Тимошенко. Вона, особливо не стримуючи себе, звинувачувала «попередників» у масштабних оборудках. За її словами, «Надра України» часів Ставицького передали «на корупційній основі найближчому оточенню Віктора Януковича» 19 ліцензій на видобування нафти й газу, резиденцію «Межигір’я» та дві будівлі в центрі Києва.

Цікаво, що повідомлення з детальним описом «корупційних схем» нинішнього міністра енергетики досі висить на офіційному сайті «Надр України» під заголовком “Відбулося рейдерське захоплення НАК «Надра України». Його не видалили навіть після того, як із приходом Януковича в 2010 році Ставицький повернувся в крісло голови акціонерної компанії.

На офіційному сайті НАК "Надра України" Ставицького досі звинувачують у корупції та розкраданнях.

 


Вивчивши документи того часу, можна дійти висновку, що в 2007 році частина ліцензій і справді відійшла компаніям, які були не чужі оточенню Ставицького і Януковича. Серед інших, дозволи тоді отримали: «Надра геоцентр», «Кримська бурова компанія», «Українська бурова компанія». Ланцюжок засновників цих компаній приводив до родинного кола екс-міністра охорони навколишнього природного середовища та екс-прем’єра Криму, нині покійного Василя Джарти.

Називаючи Ставицького «людиною Джарти», Тимошенко фактично не помилялась.

Можна припустити, що саме знайомство із цією впливовою на той час фігурою було одним із вирішальних епізодів у житті нинішнього міністра енергетики.

У вересні 2006-го Джарти призначає Ставицького спочатку своїм радником.

А вже за кілька місяців герой нашого розслідування стає керівником «Надр України».

Названі ж вище компанії, що отримали родовища, через засновників приводять до австрійських фірм Lifo Invest та Wellmind Invest.

Їх директором станом на 2007 рік був ніхто інший, як зять Василя Джарти – народний депутат від ПР Валерій Омельченко.

В «епоху Ставицького» схема передачі ліцензій від державних підприємств до приватних компаній була простою. Хрестоматійною виглядає історія «Кримської бурової компанії», що детально описана в «Реєстрі судових рішень».

У листопаді 2007-го фірму заснували 50 на 50 державна «Кримгеологія» та приватна «Українська торгівельна компанія», одним з її засновників котрої, у свою чергу, у 2007 році була вищезгадана Wellmind Invest зятя Джарти.

Едуард Ставицький (по центру) люб'язно запрошує підприємців до партнерства з державою

Менше ніж за місяць без особливих труднощів новоутворена компанія отримує дозвіл на видобуток вуглеводнів на Керлеутській площі в Криму. Та вже за кілька днів після отримання бажаного документу, частка держави в компанії зменшується до 3%. Внаслідок цього «Надра України» фактично втрачають контроль над компанією та видобутком надр на цій площі.

Тогочасне керівництво «Кримгеології», яка співзаснувала «Кримську бурову компанію», виявилось також близьким і до родини Едуарда Ставицького. За даними «Наших Грошей», її очільником був Роман Майдебура – колишній співвласник“Торгового дому «Гермес» разом із батьком міністра – Анатолієм Ставицьким.

«Слідство перевіряє факт злочинної змови Ставицького Едуарда, як посадової особи НАК „Надра України“ та колишнього директора ДП „Кримгеологія“ НАК „Надра України“ Майдебури Романа, що перебуває в розшуку, оголошеному в межах кримінальної справи за фактом розкрадання майна в особливо великому розмірі», – заявляли «Надра України» у 2009 році.

Щоправда, справа так і не призвела до негативних наслідків для обох чиновників. За кілька років Ставицький пішов на підвищення по кар’єрній драбині, а Роман Майдебура в 2012-му очолив фірму, що стрімко розвивалась у видобувному сегменті – «Голден Деррік».

Золота вишка для міністрів

Саме при Ставицькому, «Надра України» передали «Голден Дерріку» майно державного підприємства «Полтаванафтогазгеологія» на 17 мільйонів гривень. Хочакерівники підприємства стверджували, що реальна вартість обладнання державної компанії набагато вища – 240 мільйонів гривень.

Компанія «Голден Деррік», назва якої перекладається з англійської як «золота вишка», отримала майно не випадково. На момент передачі активів «Полтаванафтогазгеології», «Голден Дерріком» рівною мірою володіли «Надра» та кіпрська Hartlog Limited. Але в 2008-му державна компанія люб’язно продала частину власної долі кіпріотам,залишивши собі всього 33%.

Особливо активний розвиток компанії розпочався в 2010-му році, коли Ставицький знову очолив «Надра України». За кілька років «Голден Деррік», тепер уже підконтрольний приватному власнику, отримав близько 30 дозволів на розробку надр у Центрально-Східній Україні. Цього року «Золота вишка» ще й почала перемагати на тендерах «Чорноморнафтогазу».

Така поблажливість до компанії та її власників могла виникнути ще й тому, що кіпрський офшор Hartlog Limited, крім «Голден Дерріку», був ще й засновником «Монолітінвесту» – будівельної компанії Ставицього-Присяжнюка. Згідно зрозслідуванням Слідство.Інфо, кінцевим власником Hartlog Limited виявився угорський адвокат Пітер Паллаг – близький партнер сімейства Миколи Присяжнюка ще з 1990-х років.

Ближнє коло Ставицького (зліва направо): Олег Проскуряков, Пітер Паллаг, Роман Майдебура

Ставицький і Присяжнюк наполегливо відмовляються від зв’язку з «Голден Дерріком». В 2011 році в інтерв’ю журналісту «Forbes-Україна» Едуард Ставицький заявляв, що не причетний до видобутку природних ресурсів: «У мене особисто ніколи не було свердловин своїх . Не було й немає. Перевіряйте хоч як. У заправному секторі – працював, так. У нафтотрейдерському – так. А в частині видобутку – ніколи не був пов’язаний, та й не буду… Не хочу, бо не маю права, у першу чергу», – заявляв він.

Поговорити з журналістом «Слідство.Інфо» для цього матеріалу Ставицький часу не знайшов.

«Батя, я стараюсь!»

На посаді голови «Надр України» Ставицький прославився ще і як розпорядник нерухомості, догоджаючи особисто Віктору Януковичу.

25-го вересня 2007 року «Надра України» вирішили помінятись майном із фірмою «МедІнвестТрейд» та передати резиденцію «Межигір’я» в Нових Петрівцях в обмін на два будинки на Парковій дорозі в Києві. Будівлями національна компанія змогла покористуватись лише добу: уже наступного дня уряд Януковича передав їх на баланс ДУС. А менше ніж за місяць, майно Межигір’я перейшло до рук компанії «Танталіт», у чиїй власності перебуває донині.

Таким чином, саме Ставицький взяв на себе більшу частину юридичної відповідальності по відчуженню Межигір’я, де зараз мешкає президент Янукович.

Межигір'я з повітря. Фото журналу "Кореспондент"

Очевидно, глава держави оцінив і особисту вірність і заповзятість Едуарда Ставицького.

В якості бонусу Едуард Анатолійович не лише отримав один із найважливіших міністерських портфелів. Йому вдалося провернути ще одну операцію з відчуженням державної нерухомості.

 

 

Ідеться про дві будівлі НАК «Надра України» на вулиці Володимирській у Києві.

У вересні 2007-го державна компанія, посилаючись на аварійний стан будинків, вирішує продати їх фірмам «Еліттранссервіс» та «Ярд-Шиппінг». Лояльність очільника Ставицького до двох фірм не була випадковою. Директором «Еліттранссервісу» у 2007 році був Олексій Харітонов, який ще з початку 2000-х працював разом зі Ставицькими. А «Ярд-Шиппінг» базувався в офісі народного депутата від ПР Віталія Борта – партнера Василя Джарти.

 

 

 

Однак, схоже на те, що будівлі зрештою так і не дійшли до Джарти чи Борта. У результаті перепродажу обидва об’єкти отримала кіпрська Zentax Limited.

Вказівку на можливих нових власників нерухомості дає «Реєстр судових рішень»: представником Zentax Limited в українських судах був угорський адвокат Пітер Паллаг. Як було згадано вище, саме він обслуговував інтереси пов’язаного зі Ставицьким міністра АПК Миколи Присяжнюка. І саме Паллаг на сьогодні є формальним власником «Голден Дерріка».

Щоправда, покористуватись елітною нерухомістю на Володимирський нові господарі так і не змогли: будинки стоять закинутими, а НАК «Надра України» змушені винаймати приміщення в старому бізнес-центрі на Севастопольській площі.

 

Володимирська 34

«Новий Курченко»

Державні тендери в енергетиці – золоте дно. Швидко й непрозоре свої перші сотні мільйонів на цьому заробила компанія «Газ України 2009», яку контролює скандально відомий Сергій Курченко.

Усі шанси стати ще одним Курченком має 29-річний Валерій Токар із Київщини, «людина нізвідки».

Два роки тому Токар балотувався в народні депутати по одному з округів Київщини.

Тоді він мав офіційний статус безробітногой жодної копійки особистого доходу.

У депутати Токар не пройшов, набравши 0,47% голосів виборців. А вже сьогодні він очолює ТОВ «Укратоменерго» – маловідому фірму, яка, тим не менше, виграла тендери у відомстві Ставицькогона 61 мільйон гривень.

А місяцем раніше «Укратоменерго» «випала честь» бути єдиним конкурентом «Голден Дерріка» на тендері «Чорноморнафтогазу», де близька до Присяжнюка-Ставицького фірма отримала 112 мільйонів гривень.

– Про вашу фірму ніхто раніше не чув, а тепер їй вдається вигравати тендери на десятки мільйонів. Як? – питаємо Токара.

– Нам приховувати нічого, ми нормальна структура, зі спеціалістами. Ми будували, робили ремонти, реконструкції компресорних цехів, працювали в трансгазі, на лінійно-виробничих управліннях магістральних газопроводів.

– У вашої фірми є офіс? Можна подивитися його? Поговорити з вами там?

– Добре, подзвоніть мені в понеділок, і я з вами зустрінуся в офісі.

Втім, в обіцяний час Валерій Токар виявився зайнятим і на зв’язок більше не виходив.

Пояснення тендерних успіхів його фірми може бути в тому, що одним із засновників «Укратоменерго» є Лариса Миколаївна Токар. Сам молодий директор підтвердив Слідству.Інфо, що це його родичка, щоправда, не уточнюючи, яка саме.

У соціальних мережах знайшлася Лариса Токар – уродженка Кіровоградської області 56-ти років.

Вона цілком може бути матір’ю Валерія Токара. А її походження підкріплює й без того вже усталену тенденцію: земляки Едуарда Ставицького з Кіровоградщини отримують чимало ласих шматків на тендерах міністерства енергетики.

Але, здається, це не дуже турбує Віктора Януковича.

Едуард Ставицький, будучи вірним членом президентської Сім’ї, схоже, заслужив право на створення власного угрупування у владі та бізнесі.

*   *   *

 

Катерина Каплюк, «Слідство.Інфо», спеціально для Української правди

 

Рубрики Дайджест Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Сімейні цінності Едуарда Ставицького. Частина 3

Сімейні цінності Едуарда Ставицького. Частина 1

Опубликовано: Січень 14th, 2014

На підтримку вимог Евромайдану щодо відправки кабміну Азарова у відставку, «Слідство.Інфо» у рамках проекту «ЧЕСНО» проводить аудит уряду та пропонує перше розслідування: Едуард Ставицький, ключовий речник на тему підписаних Януковичем угод 17 грудня в Москві.

Ставицький обіймає одну з найбільш важливих і «смачних» посад в українському уряді. Він є міністром енергетики та вугільної промисловості в країні, де великі капітали зароблялися саме на постачанні газу та вугілля. Ця посада красномовно свідчить, наскільки важливий статус має Ставицький у так званій Сім’ї президента. Такі потужні фінансові потоки Віктор Янукович не довірив би абикому.

Історія сходження Едуарда Ставицького в крісло енергетичного міністра – це історія суцільних скандалів та оборудок, частина з яких особисто пов’язана з Віктором Януковичем.

Вузьке сімейне коло

«В чьом проблєма? Я вам говорю, в чьом проблєма?» – чоловік похилого віку в темному плащі та картузі роздратовано нас запитує про мету зйомки. Мешканці сусідніх будинків, стверджують, що цей літній чоловік є Анатолієм Борисовичем Ставицьким – батьком міністра Едуарда Ставицького.

Батько Едуарда Ставицького не хоче називати своє ім'я? Фото – Слідство.Інфо

 

 

\”Бізнесове\” гніздо Ставицьких знімати заборонено

Відео Громадське ТБ. Бізнес Ставицьких знімати заборонено

Втім, на наполегливі прохання, невідомий називати своє ім’я не захотів. Йому не сподобалося, що журналісти знімають будинок «31-Г» по вулиці Шота Руставелі в Києві. Ця відремонтована кілька років тому будівля є справжнім родовим гніздом клану Ставицьких.

Родове гніздо сімейства Ставицьких у Києві. Фото – Слідство.Інфо

Будинок став місцем реєстрації низки фірм, засновниками яких є чи були члени родини Едуарда Ставицького. Зокрема – батько, Анатолій Ставицький, та його дружина, Олена Ставицька. Упродовж останніх 15 років вони стали засновниками численних бізнесів у різних галузях: торгівлі пальним, будівництві та навіть у туризмі.

Чимало водіїв бачили жовті заправки з дивною назвою: «БРСМ-Нафта». В останні кілька років ця мережа стала активно розвиватися. Успіх компанії став настільки помітним, що в 2011 вона навіть увійшла до переліку 200 найбільших компаній за версією Forbes під номером 95. За 2011-й рік виручка «БРСМ-Нафти» досягла 3 мільярдів гривень, хоча раніше компанія була маловідомою й локальною.

БРСМ-Нафта не чужа енергетичному міністру. Фото з сайту БРСМ

«БРСМ-Нафту» – скорочення від російського «БытРемСтройМатериалы» – створили два київських підприємці Андрій Біба та Олександр Поліщук на початку 2000-х років. Впродовж перших років існування нічого не вказувало на її зв’язок із високопоставленими посадовцями. До 2010-го компанія не могла похвалитися значними досягненнями. В її активах було близько 20-ти заправок, які в основному були зосереджені в Київській області.

Після перемоги Віктора Януковича на виборах президента, Едуарда Ставицького було поновлено на посаді голови правління НАК «Надра України».

А невдовзі в «БРСМ-Нафти» з’являється й новий співвласник – Валентина Ушакова. Ця жінка зовсім не випадкова людина для Ставицьких. Вона, спільно з батьком та дружиною Ставицького, була засновником чи директором компаній: «Моноліт 2», «Інвест менеджмент», «Актив капітал груп». Сама Ушакова є співвласницею ще близько десятка інших фірм, значна частина яких пов’язана із продажем нафтопродуктів.

Витяг з ЄДР: БРСМ-Нафта

Численні джерела та сусіди Ставицьких стверджують, що Ушакова є тещею міністра енергетики. Втім, коли автор спитала про це самого Едуарда Ставицького, той замість відповіді про тещу, почав швидко залишати приміщення.

Stavitsky about Ushakova

 

Примітний збіг: після входження Ушакової до складу співвласників «БРСМ-Нафти» в 2011-му році та посилення позицій Едуарда Ставицького у владі, з 2011 року в цієї мережі почалося бурхливе зростання. На сьогодні вона володіє 130-ма заправками в більшості регіонів України й продовжує стрімко нарощувати кількість АЗС. Крім того, у власності БРСМ – три нафтобази та митно-ліцензійний склад.

За даними Forbes-Україна, основний прибуток «БРСМ-Нафта» отримує від оптового продажу нафтопродуктів через свого трейдера «Біотехнології-2000».

Про методи роботи пов’язаних з «БРСМ-Нафтою» компаній можна судити з «Реєстру судових рішень». У 2011 на Гайсинський спиртзавод прийшов інвестор, який встановив власне обладнання для виготовлення компонентів альтернативного пального. За договором, завод не мав права виготовляти продукцію для інших підприємств без згоди власника установки. Та вже за кілька місяців держпідприємство отримало листи від «Укрспирту», згідно з якими воно мало співпрацювати не з інвестором, а з «Біотехнологіями-2000».

Втім, сам Едуард Ставицький переконує, що, незважаючи на високу посаду, бізнесу родини він не допомагає: «Батько працює, займається бізнесом. У нашому сімейному маленькому бізнесі, де ми справно платимо податки й усе офіційно показуємо. Я ні на копійку не зробив лобістських моментів на користь того, чим займається мій батько», – запевняв він у 2011-му році журналіста Forbes-Україна Севгіль Мусаєву.

Перші скандали

У бізнес із великими оборотами Ставицькі прийшли на початку 2000-х років. Тоді батько та дружина енергетичного міністра були співзасновниками компаній: «Васильків нафта», «Тетерів-Нафта» та «Київ нафта», які займались торгівлею нафтопродуктами.

Особливу увагу гравців ринку та чиновників тоді привернула саме «Тетерів-Нафта», зареєстрована в селі Станишівка, Житомирської області. Компанія займалась виробництвом сумішевих бензинів, що надавало їй можливість сплачувати нижчий акцизний збір. У 2002-му «Тетерів-Нафта» налагодила особливо плідну співпрацю із передовим виробником бензинів – Лисичанським НПЗ. Високооктанові домішки фірма отримувала з Лужанського і Дублянського спиртзаводів.

«Був такий смішний момент на ринку, коли практично все пальне з Лисичанського і Кременчуцького заводів стало спрямовуватися на цю станцію, і з неї вже розподілятися кінцевим покупцям. Але це все було в рамках закону», — розповідає експерт паливного ринку Сергій Куюн.

Це підтверджується навіть даними Кабінету Міністрів: згідно з його пояснювальною запискою, в другій половині 2002-гого року завод ЛІНОС відправляв до 95% бензину «Тетерів-Нафті». Український уряд тоді бив на сполох: фірма Ставицьких не сплатила акцизів на 97 мільйонів гривень, виробляючи альтернативне пальне.

«Закінчилося все тем, що Кучма зібрав в лютому 2003-го року нараду й сказав: „Так, хлопці, припиняйте це все!“ І після цього ця схема згорнулась», – додає Сергій Куюн.

Але в листопаді 2002-го фірма Ставицьких «Тетерів-Нафта» все ж таки потрапила в поле зору правоохоронців. Як повідомляли «Подробиці», тієї осені СБУ Одеської області попередила спробу «Тетерів-Нафти» незаконно отримати відшкодування ПДВ у розмірі 19 мільйонів гривень. Тоді ж правоохоронці попередили відправлення «Тетерів-Нафтою» на адресу однієї з іноземних фірм вимірювальних приладів на 95-ти мільйонів гривень. Управління СБУ в Одеській області підтвердило «Слідству. Інфо», що в листопаді 2002 року проти посадових осіб компанії Ставицьких порушили кримінальну справу, однак зауважили, що подальший перебіг справи не відноситься до сфери їхньої компетенції.

Такий скандал був не одиничним для «Тетерів-Нафти». За кілька місяців до того фірма Ставицьких та ЗАТ «Орлан-Беверіджиз» через Одеський аеропорт відправили аналогічний товар на суму понад 133 мільйони гривень. Ціна, за розрахунками СБУ, виявилась завищеною, а підприємці отримали право на повернення більше 22 мільйонів гривень із бюджету в якості ПДВ.

Невдовзі після описаних подій, фірма Ставицьких змінює назву на «Еко-2003». Щоправда, перейменування не позначилося на законослухняності компанії. У неї знову почалися проблеми із законом.

За даними Реєстру судових рішень, на початку 2004-го року родинна фірма міністра енергетики знову засвітилася у спробі фіктивного відшкодування ПДВ.

Тільки тепер оборудка стосувалася продажу «неіснуючих банкоматів» на суму 111 мільйонів гривень. Як з’ясувало слідство, злочинна мережа з майже десятка компаній намагалася таким чином «розвести» держбюджет на 19 мільйонів гривень неіснуючого ПДВ. У підсумку, директор однієї з компаній із цього ланцюжка отримав п’ять років умовно. Родина Ставицьких відбулася переляком.

Зрештою, у грудні 2004-го року Госпсуд Житомирської області визнав «Еко-2003» банкрутом і на початку 2005-го року фірма ліквідувалась.

Партнерство з «зеленими»

Навіть після закриття «Тетерів-Нафти», нафтотрейдерство лишалось основним бізнесом Ставицьких. Для бізнесу родина міністра знайшла надійних партнерів – членів впливової тоді Партії зелених. Партійні квитки не заважали новим друзям Ставицьких займатись зовсім неекологічною діяльністю – продажем нафтопродуктів та розбудовою мереж заправок.

Тоді, на початку 2000-х, кілька нафтотрейдерських мереж об’єднались під єдиним брендом «Екоіл». Серед них були й компанії Анатолія та Олени Ставицьких, зокрема, «Київ Нафта», «Васильків-Нафта» та «Нафта-Продукт» давнього друга Ставицького – Олега Проскурякова. Їхніми партнерами, за даними ЗМІ, виступили впливові топ-кандидати «зелених» – у тому числі, співвласник «Трансбанку» Володимир Костерін. Останній, на жаль, не знайшов часу відповісти на питання для цієї статті.

У 2003 році «Екоіл» укладає вигідну угоду з НАК «Нафтогаз України». Дві компанії спільно створювали нову мережу АЗС під брендом: «Нафтогаз-Екоіл». Для неї держава надавала дешеве пальне із Шебелинського газопереробного заводу, а «Екоіл» повинен був продавати його на брендованих заправках. З боку держави дана угода була погоджена тодішнім головою «Нафтогазу» Юрієм Бойком, а одним із керівників приватної компанії-партнера виявився ніхто інший, як Едуард Ставицький.

Завдяки дешевим державним нафтопродуктам «Нафтогаз-Екоілу» вдавалось тримати низькі ціни в порівнянні з іншими автозаправними мережами.

Та успіх тривав недовго. У 2005 році «Екоіл» не знайшов спільних інтересів із новим керівництвом «Нафтогазу» та перестав отримувати шебелинські продукти за спеціальним тарифом. «Екоіл» поступово підвищував ціни на бензин та врешті-решт змушений був припинити існування, а заправки продав мережі WOG бізнесмена Ігоря Єремеєва.

Бізнес-зв’язки Ставицьких у певний момент переходять у політичну площину: приміром, Олена Ставицька йшла десятим номером у списку «зелених» на виборах до ВР-2006. Спроба отримати мандат виявилась неуспішною: ні вона, ні її чоловік, який того року був у четвертій сотні Партії регіонів, до парламенту так і не пройшли.

Цікаво, що незважаючи на бізнесове одноголосся, у родині міністра присутній політичний плюралізм. Так, мати міністра, Вікторія – член КПУ, та в 2010—2012-х роках навіть була секретарем Олександрійської міськради. Щоправда, у 2012 році Вікторії Ставицькій не допомогла навіть посада сина-міністра: її звільнили з посади рішенням міськради.

Втім, масштаб інтересів Едуарда Ставицького настільки значний, що він спирається не тільки на родичів, а й на численних друзів.

*   *   *

 

 

Катерина Каплюк, «Слідство.Інфо», спеціально для Української правди

 

Рубрики Дайджест Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Сімейні цінності Едуарда Ставицького. Частина 1

Цыплаков с большой дороги или как друг Януковича-младшего страну грабит

Опубликовано: Грудень 25th, 2013

В топ расследований о деятельности президента Украины Виктора Януковича и его «Семьи», вошел материал о том, как сотни миллионов государственных гривен компания «Укртрансгаз» пустила через «прокладку» друга сына президента Руслана Цыплакова.

Компромата на Цыплакова пока еще не так много, как на его «семейных» друзей, согласно данным оперативно-розыскной деятельности МВД, толстая «папочка» на него уже давно лежит в ведомственных сейфах. О первых, «черных» (по всем параметрам) делах бизнесмена мы и расскажем в первой части публикации. Будучи особо приближенным к  Виктору Януковичу-младшему, Рулан Цыплаков, вундеркинд донецкого предпринимательства, сумел за считанные годы превратиться в миллионера. Только этим и можно объяснить столь стремительный взлет «молодого дарования».

Это сейчас Цыплаков раздает советы по укреплению экономики, оттоку гривневых депозитов и прочем. Конечно, вряд ли сам Цылпаков причастен к текстам, что подписаны его именем. Но для простого донецкого пацана, путь Цыплкаова — пример для подражания. За очень короткий промежуток времени, «Цыпа» превратился из гопника в олигарха. «Донецкая мечта» в действии.

Итак,  Цыплаков, родился в Донецком крае в 1975 году. Магистр управления персоналом и экономики труда. Непогашенную судимость не имеет.

Среди первых компаний, что основал Руслан Цыплаков, числится киевское ООО «Р.Т.С.» (офциально зарегистрировано в 2006 году, специализация –  посредничества). В 2007 году Цыплаков уже был среди учредителей ЗАО «Донбассинвестгруп» (сейчас называется «Металл Юнион»). К конце 2011 года, у Цыплакова находилось на руках 99,2985% акций «Металл Юниона». Уставной капитал предприятия «Металл Юнион» — 75 миллионов гривен.

С 2008 г. Цыплаков есть совладельцем «Південкомбанк». При участии «Цыпы» в 2008 году в Донецке  создалась компания «Глобус-плюс», занимающаяся торговлей недвижимостью.  Хобби Цыплакова недешевое — он является гонщиком в Ferrari Team Ukraine. Очень почетным президентом команды является Виктор Янукович-младший (Цыплаков и Янукович — совладельцы команды).

 

 

Кстати, тот же «Пивденкомбанк» недавно засветился и в антирейтинге «Форбса» — стал третим в топ-8 украинских банков с раздутыми показателями. Активы банка по состоянию 01.07.2012 г. были 5,4 млрд гривен. Среди них «другие финансовые активы» – 30,4%. Т.е. Около трети активов банка «Цыпы» — воздух.

Летом 2012 года Цыплаков прикупил еще одно финансовое учреждение – «Терра Банк», который ранее принадлежал экс-заместителю минфинансов Вадиму Копылову и экс-председателю правления ГИУ (Государственного ипотечного учреждения) Кириллу Шевченко. До того структура была под нынешним министром финансов Юрием Колобовым.

У «Цыпы» есть брат Сергей. Братец умудрился даже выжить с земли закарпатцев. Скандал около земель Писаного камня имел место в прошлом году. Но вернемся к Цыплакову.

В начале 2008 года Цылпаков «засветился» в деле об избиении своего делового партнера, в вымогательстве денег и в попытке завладеть чужой собственностью, а также в покушение на убийство. Жертвой стал лидер нигерийской диаспоры в Украине Инносент Эзума. Африканец был особо жестоко избит 23 октября 2007 года все в том же Донецке. Тогда неизвестные ворвались в офис Эзума и избили того до потери сознания.

Спустя три дня, трое неизвестных еще раз избили Эзуму, в этот раз на территории донецкой больницы, где нигериец лечился после певрого «свидания». Повторное нападение сопровождалось применением стальной арматуры. Африканца фактически добивали. Закончилась экзекуция стрельбой из автомата, но Инносента отбили сотрудники «Титана».

Инносент Эзума сразу обратился в райуправления милиции и в местную прокуратуру, заявив о совершенных преступлениях. Но тогда и милиция, и донецкая прокуратура отказали Эзуме в возбуждении уголовных дел. Нигериец указывал в своих заявлениях, что причастны к нападению — бывший партнер  по бизнесу Игорь Деревлев, а также его подельника Цыплаков.

На пике разгоревшегося скандала Деревлев, тот самый подельник Цыплакова, встречно обвинил в нападении Эзуму, тоже с попыткой убийства. Как говорит Деревлев, это было во время личной встречи с нигерийцем 28 апреля 2008 года. Зато уже заявление украинца было оперативно рассмотрено правоохранителями — прокуратура 12 мая быстренько возбудила уголовное дело. Эзуму почти сразу арестовали. Посольство Нигерии тогда протестовало, да что толку…

Причина неприятностей, что постигли Инносента Эзуму в нашей стране заключалась в его же собственности, а именно в компании FSO Nigerian Limited,  в которой соучредителями были уже вспоминавшийся выше Игорь Деревлев (75%) и сам Инносент Эзума (25%).  В 2005 году была создана другая компания, нацеленная на Нигерию — Zuma Steel West Africa Limited. Предприятие должно было заниматься производством сталепроката на базе полуразрушенного сталеплавильного завода. Нигериец Эзума тогда возглавил предприятие.

Металлургическое производство в самой Нигерии компания Zuma Steel откупила в том же 2005 году приблизительно за 6,2 миллиона долларов США. В то время украинский завод не работал, потому для запуска Jos Steel Rolling (еще одной компании авторства нигерийца и украинца) пришлось провести реконструкцию завода и оборудования, стоимостью почти в $7,8 млн…

Инвестиции были двухсторонними: с одной стороны — Инносент Эзума от Нигерии, с другой — корпорация «Индустриальный союз Донбасса». Изначально завод должен был выпускать стальной прокат (до 210 тысяч тонн проката стали ежегодно, с увеличением мощностей  до 450 тысяч тонн). Предприятие сразу планировало создание 680 рабочих мест, при увеличении в планах числа работников до полутора тысяч. Первую стальную партию Jos Steel Rolling торжественно благословил лично президент Нигерии…

Правда, в конце следующего года украинские инвесторы, в силу недостатка сырьевой базы, отказалась от планов развития и увеличения мощностей сталепрокатного производства в дружественной Нигерии и «стимулировали» FSO Nigerian Limited выкупить свою долю. Эзума попросил подыскать местных инвесторов, желающих вложить в предприятие. Деревлев предложил своего старого приятеля, донецкого бизнесмена Руслана Цыплакова. Специализацией «Цыпы» тогда  был экспорт металлолома под видом давальческого сырья за украинскую границу, с возвратом НДС (на чем, собственно, и делались основные прибыли).

Цыплаков выставил ряд своих условий. Он решил назначить себя директором совместной украино-нигерийской компании. А FSO Nigerian Limited отдавала бы уже Цыплакову лицензию на добычу ископаемых в Нигерии. От Инносента Эзумы потребовали оформление его доли на себа самого как на физлицо.

Последнее предложение не подошло африканцу. Он наотрез отказался, понимал еще тогда, кто такие «донецкие». Ведь в случае убийста Эзумы на его долю смогли претендовать в порядке первой очереди именно партнеры по бизнесу, а так (в случае, когда Эзума оформлен не как физлицо), его компания и собственность оставались под контролем  наследников.

Но никакие возражения Цыплаковым не принимались. «Цыпа» заявил, что сможет заставить Эзуму продать долю любой ценой. Если и от «доровольной» продажи Эзума откажется, то Цыплаков, по его словам, сможет получить долю активов у украинской группы в соствае Zuma Steel West Africa Limited без участия нагерийца и путем решений наших судов добиться  лицензии на добычу нигерийских ископаемых. Цыплаков, по словам африканца, заявил, что может и „устранить“ последнего как препятствие на счастливом пути к добыче таких полезных африканских ископаемых.

Захватывающие эпизоды, прямо как в американских боевиках, развернулись и на Африканском континенте. Сотрудники комапании Zuma Steel West Africa Limited сообщили своему руководителю Эзуме о том, что рейдеры из украинской группы все того же Цыплакова пытались захватить саму африканскую компанию. При том рейдеры прикрывались поддельным документом от украинской финансово-промышленной группы об увольнении Эзумы с поста директора. Правда, попытка такой „африканской революции“ не удалась — тут уже вмешалась нигерийская полиция. Да и африканская Фемида не была склонна к украинскому рейдеру — провести захват компании посредством местных судов у «Цыпы» не получилось.

По мнению Эзумы, вопрос контроля компании даже не в производственных активах, а именно в лицензии на разработку ископаемых в Нигерии. Эзума помимо прочего заявил, что и Деревлев, и Цыплаков — просто лишь «шестерки», а те, кто стоит за их спиной, т.е. заказчики, находятся в не называемой публично, но всем известной украинской группировке, контролирующей 75% в совместном их бизнесе.

В январь 2013 года Цыплаков пытался отнять ПАО «Нафтогазвидобування» у Нестора Шуфрича и Николая Рудьковского. «Нефтегаздобыча» — крупнейшее частное предприятие в отрасли газодобычи в Украине (официальная выручка в 2011 г. составила 1,23 млрд грн).

Предыстория конфликта такова. Известные депутаты ВР Нестор Шуфрич и Николай Рудьковский «на двоих» контролировали ПАО. Причем Н. Шуфрич стал собственником доли прежнего акционера компании — Петра Порошенко, который в 2000-м вдрызг разругался с Виктором Медведчуком и братьями Суркис и был, по сути, выброшен из компании (и сегодня бытует мнение, что  «Нафтогазвидобування» вплоть до конца 2012 года на самом деле контролировал Виктор Медведчук, прикрывшись Шуфричем и Рудьковским).

Был еще и миноритарный совладелец компании — ее директор Олег Семинский, которого накануне захвата предприятия неизвестные выкрали и увезли в неизвестном направлении — вероятно, убили, тем самым «обезглавив» предприятие. Дело, понятно, не раскрыто.

Позже депутат ВР от «Батькивщины» Александр Бригинец сообщил, что «регионал» Шуфрич прямо на заседании в Кабмине обвинил министра энергетики Эдуарда Ставицкого в незаконном приостановлении лицензии «Нафтогазвидобування» и вымогательстве 30% доли предприятия за возобновление лицензии.

После этого инцидента в «Нефтегаздобычи» вдруг сменились охранная фирма и глава правления. «На стражу» заступило ООО «Скат-ПКБ» — охранное предприятие, принадлежащее Цыплакову. А главой правления стал некто Яков Проскурня, супруга которого, Татьяна Проскурня, является членом правления «Металл Юнион» все того же Цыплакова.

Параллельно с этим 15 января Окружной административный суд Киева приостановил действие приказа Госслужбы геологии и недр от 22 ноября 2012 года № 565, который останавливал действие разрешений «Нефтегаздобычи» на разработку Семиренковского газового и Мачуского газоконденсатного месторождений. То есть деятельность компании по газодобыче была разблокирована.

Спустя некоторое время Р. Цыплаков обвинил одного из акционеров «Нефтегаздобычи», Николая Рудьковского, в попытке захвата этого предприятия. О чем официально сообщила пресс-служба «Металл Юнион». Подтвердил причастность Цыплакова к конфликту и сам Шуфрич: «Нас с Цыплаковым связывают многолетние товарищеские отношения, которые стали особенно тесными еще в 2005 году. Я обращался к фирме Цыплакова для обеспечения юридического сопровождения проведения мероприятий, связанных с предотвращением попытки рейдерского захвата компании „Нефтегаздобыча“ после исчезновения ее директора Олега Семинского».

Как бы там ни было, но Р. Цыплакову (и тем, кто за ним стоят) этот кусок оказался не по зубам. В ситуацию вмешался кто-то очень влиятельный, для кого «друг сына президента» напару с сыном президента был всего лишь досадной помехой. В итоге ситуацию «разрулили изящно: собственником 25-процентной доли «Нефтегаздобычи» стал… Ринат Ахметов.

В феврале 2013 года Руслан Цыплаков и Янукович-младший «выдоили» из «Укртарнсгаза» почти 2,5 миллиарда гривен.

Компании «Турболинкс», «Укртурборемонт», «Турботрейд» и «Проминвеставтоматика» начали выигрывать тендеры «Укртрансгаза». В результате проведенного журналистского расследования было установлено, что большинство денег от тендеров уходило на счета ООО «Трейд групп стиль». Фирма зарегистрирована в киевской компании «Виртуальный офис». Номер телефона, который организатор схемы оставил при регистрации фирмы, принадлежит донецкому отделению «Південкомбанка» Цыплакова.

в 20-х числах октября 2013 года в «Вестнике госзакупок» появилось сообщение, согласно которому публичное акционерное общество «Укртрансгаз», оператор газотранспортной системы страны, повторно объявило тендер на закупку 3 млрд куб. м природного газа «для обеспечения производственно-технологических и собственных нужд». Согласно этому сообщению, газ должен поставляться ежемесячно в объеме использования газа покупателем в ноябре-декабре 2013-го и в 2014 году на границе Украины и других стран или в пунктах измерения газа в ПХГ. Тендерные предложения принимаются до 21 ноября 2013 года.

Интересно, что этот тендер должны были провести еще в сентябре, но не срослось. Теперь его снова отменили. Официальная версия: на тендер не было подано минимально необходимых двух заявок.

Как показывает предыдущий опыт, сделка таки будет проведена, если не в виде тендера, то по процедуре закупки у одного участника. Кто претендует стать поставщиком «Укртрансгаза» и счастливым обладателем нескольких «лишних» сотен миллионов долларов, мы напишем в следующих публикациях.

 

Инна Нефедова, Национальное бюро расследований Украины

 

Рубрики Дайджест Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Цыплаков с большой дороги или как друг Януковича-младшего страну грабит

Губернатор Черкащини Сергій Тулуб та його дружина володіють двома дачами в Іспанії. Розслідування

Опубликовано: Листопад 13th, 2013

Невдовзі відбудуться вибори до Верховної Ради на п’яти округах, де влада знищила перемогу мажоритарників від опозиції у 2012 році. Ця стаття присвячена одному з основних «героїв» тих подій — черкаському губернатору Сергію Тулубу. Адже на двох з п’яти округів ламали через коліно за його наказом. Будь-якою ціною, але губернатор Черкащини не пропустив у Раду жодного опозиціонера в опозиційно налаштованому регіоні. Навіть на окрузі 194, де кандидат від «Батьківщини» Микола Булатецький відірвався від всіх інших аж на 15% , голові комісії під страхом смерті було заборонено підписувати протокол.

Також можна згадати, що адмінресурс губернатора забезпечив перемогу найбільш одіозним кандидатам від влади. Тендерний мафіозі Антон Яценко та Володимир Зубик (це його «Лівела» у 2010 році пограбувала держбюджет на 8 млрд грн) пройшли у Верховну Раду якраз по Черкащині.

Такого ворога демократичних виборів варто знати в обличчя. Отож автор вирішив поцікавитися особистістю Сергія Тулуба.

Як кам’яне вугілля перетворюється на діаманти

09.09.09 журналіст інкогніто побувала на весіллі донецької мафії. Дон Іванющенко (нинішній народний депутат, колишній авторитет з Єнакієвого) віддавав заміж дочку Яну. Позаяк там були всі свої, політична еліта не вдавалася до фальшивої скромності, отож весілля було пишне, дами мерехтіли діамантами. А так, як в основу багатства Юрія Іванющенка та його оточення в основному покладені оборудки у вугільній галузі, виходить, що автор стала свідком, як вуглеводні (до яких належить і кам’яне вугілля) можуть перетворюватися на алмази без будь-яких геопроцесів в земній корі.

Особливо привертала увагу дама в кольє, такому розкішному, що неможливо було повірити в його коштовність. Проте також важко було повірити, що солідна пані сяяла, як новорічна ялинка, скляною біжутерією.

Тим паче, що жінку ту звали Галина Тулуб. Її чоловік Сергій Тулуб — нинішній губернатор Черкащини, в минулому міністр вуглепрому, носій прізвиська «вугільний маршал» є якраз одним з тих, хто знає секрети перетворення чорного масного вугілля хоч на долари, хоч на предмети розкоші.

Фото подружжя Тулубів на весіллі мафії

 

 

 

Спеціалізація у вуглепромі дала можливість особисто Сергію Тулубу накопичити чималі «тіньові» статки, про це свідчить стиль його життя. Зокрема численна нерухомість в Україні та за кордоном.

У подружжя Тулубів дві дачі в Іспанії

Автор знайшла у подружжя Тулубів аж дві дачі в Іспанії. Цю закордонну нерухомість не знайти у декларації про доходи, яку Тулуб подав на посаді губернатора Черкащини. Однак в іспанських реєстрах вона присутня. Апартаменти родини Тулубів знаходяться на популярному курорті для багатіїв Марбелья.

Фото апартаментів. Фото документів

 

 

 

 

 

 

Одні апартаменти оформлені особисто на Сергія Тулуба, інші — на сина Бориса та дружину Галину.

Особисто на нинішнього губернатора Черкащини оформлені апартаменти Rincon Andaluz ( 278 м2) на першій лінії елітних готелів. Ціна цього житла починається від 600 000 євро.

На сина та дружину оформлений скромніший о б ‘ є кт Embrujo Playa (164 м2) и об ‘ є кт Garaje (12 м2), які йдуть в комплекті, як апартамент и та гараж. Ця нерухомість дещо дешевша — 400 000 тисяч євро

На дачу на чартері

Далі ще цікавіше. Це занадто навіть для колишнього міністра, а для губернатора взагалі неймовірно — на свою дачу в Іспанії Тулуб літає на чартері. У автора є документи про чартерні перельоти Сергія Тулуба у Відень, Салоніки, Ніцу, а також в Малагу ( це аеропорт, найближчий до його іспанської дачі).

Щоб зрозуміти, які це гроші, можна згадати, що скандальний чартерний рейс міністра Миколи Рудьковського в 2007 році з Києва до Парижа коштував майже 400 тисяч грн.

Таблиця з даними про чартерні перельоти

 

№ п.п. Загальні дані Перетин кордону Прим.
1. Напрям: Виїзд За даними «Украероруху»перельоти п.п. 1,2 заказувала компанія ICS-Aero (м. Київ, тел.: 2726015).По інших рейсах інформація в компанії «Украерорух» відсутня
Дата перетину: 13.06.2012 17:17:08
Чартер: YLKSD КИЇВ-МАЛАГА
Авіакомпанія: KS Avia (Латвия)
2. Напрям: В’їзд
Дата перетину: 17.06.2012 16:53:57
Чартер: LTC301 МАЛАГА-КИЇВ
Авіакомпанія: SmartLynxAirlines
Эстония (см. Приложение)
3. Напрям: Виїзд
Дата перетину: 07.10.2012 13:15:24
Чартер: AOJ59DB КИЇВ-САЛОНIКИ
4. Напрям: В’їзд
Дата перетину: 08.10.2012 22:59:26
Чартер: AOJ59DB САЛОНIКИ-КИЇВ
5. Напрям: В’їзд
Дата перетину: 11.12.2012 21:49:53
Чартер: YLKSG ВIДЕНЬ-КИЇВ
6. Напрям: Виїзд
Дата перетину: 30.12.2012 6:07:26
Чартер: LTC301 КИЇВ-ФРАНКФУРТ
7. Напрям: Виїзд
Дата перетину: 02.08.2013 10:10:39
Чартер: AIA3421 КИЇВ-НIЦЦА
8. Напрям: В’їзд
Дата перетину: 04.08.2013 20:26:22
Чартер: AIA3420 НIЦА-КИЇВ
9. Напрям: Виїзд
Дата перетину: 08.08.2013 12:46:39
Чартер: URPRM КИЇВ-САЛОНIКИ
Авіакомпанія: Центр деловой авиации
ОКПО 24086236
Директор — Гребенкин
Юрий Александрович
10. Напрям: В’їзд
Дата перетину: 09.08.2013 19:00:21
Чартер: URPRM САЛОНIКI-КИЇВ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Погодьтесь, п’ять мільйонів гривень на рахунках банків, які губернатор Черкащини показав в останній декларації з таким способом життя надовго не вистачить. Однак автор не для того показав елементи розкоші в житті Тулуба, що продемонструвати, що він бреше в декларації.

Адже в українській політиці не один Тулуб все життя працює на державній посаді, а живе, як бог. Проте Тулуб від інших відрізняється тим, що його багатство має оригінальне походження, це «відкат» за вірну службу. Він лише слуга, хоча з найвисокооплачуваних в Україні, бо працює на Віктора Януковича. І цей факт робить його «губернаторство» особливо небезпечним для Черкащини в період непростих виборів 2015 року.

Такі висновки автор зробив після журналістської екскурсії у минуле Тулуба, передовсім у його діяльність у вугільній сфері. Чому саме туди? Адже Тулуб також керував «Єнергоатомом». Певно тому, що автору просто стало цікаво, як вугілля перетворюється в діаманти після побаченого на весіллі доньки Юрія Єнакіївського.

Між Юрою Єнакіївським та Януковичем

До речі, на тому весіллі у Іванющенка були зіркові гості: Янукович, Ахметов, Колесніков, Єфремов. І Тулуб зі своєю сяючою дружиною потрапив у коло запрошених невипадково.

Автор знайшла слід спільної участі Іванющенка та Тулуба в одному бізнесі, ще в середині 90-тих. Тоді було створено спільне російсько-донецьке підприємство «Росукрнафтопропродукт». Після вбивства Євгена Щербаня та воцаріння на губернаторському кріслі Віктора Януковича «Росукрнафтопродукт» вистрілив в найкрупнішого нафтотрейдера Донбасу, СП стало головним постачальником російської нафти на Лисичанський НПЗ, забезпечувало нафтопродуктами підприємства металургії.

Єнакіївською дочкою цієї корпорації -ТОВ «Єнакієвонафтопродукт» володів Юрій Іванющенко (в Єнакієвому у нього була нафтобаза та мережа заправок), а Харцизькою — «Росукрнафтопродукт-Харцизьк» — Ігор Тулуб — рідний брат нинішнього губернатора Черкащини. Сам Сергій Тулуб в ті часи був заступником губернатора Донеччини Віктора Януковича. Отже Тулуб-Іванющенко та Янукович були пов’язані спільними бізнес-справами, ще в 90-тих.

При чому цілком можливо, що брат Тулуба тоді лише прикривав своїм тулубом долю Віктора Януковича в тому процвітаючому паливному бізнесі.

Адже подальше дослідження автора показало, що на всіх державних посадах, а також в бізнес-схемах сімейство Тулубів працювала виключно в інтересах Віктора Федоровича.

Фабрики для Януковича

Наприклад, в кінці 1999-того Сергій Тулуб на посаді міністра вуглепрому сприяв передачі майнового комплексу збагачувальної фабрики «Узлівська» в оренду одноіменному підприємству оформленому на його сина.

Однак, як показує база податкової, невдовзі сина Тулуба в засновниках збагачувальної фабрики підмінив Андрій Федорук (менеджер бізнесу Януковичів, сьогоднішній голова Донецької обласної ради), а потім ТОВ «ДРФЦ» ( головна структура у вугільному бізнесі Януковича). Отож Тулуб відчуджував збагачувальну фабрику в інтересах Сім ‘ ї, але не своєї, а Януковича.

Тулуб лише солдат на службі. Він працював «куди пошлють». Нині Януковичу потрібен вірний та жорсткий губернатор Черкащини — Тулуб готовий. В 2006—2007 треба було повернути в «лоно Сім’ї» вугільних генералів, які відбилися від рук після помаранчевої революції, і Тулуб був вдруге призначений на міністра вуглепрому в «антикризовому» уряді Віктора Януковича.

Вугілля для Януковича

Тоді він почав тотальну зачистку гендиректорів шахтних об’єднань. Деякі вугільні генерали щоправда посміли відмовитися добровільно звільняти своє місце для ставлеників Тулуба. Для таких у міністра був свій підхід і його в повній мірі відчув на собі Іван Пожитько керівник ДП «Селідоввугілля». Мінвугіллля влаштувало справжнє цькування непокірного генерала. Бюджетне фінансування ДП «Селідоввугілля» зменшувалось, заборгованість за добуте вугілля збільшувалось, міністерство ініціювало перевірки, судові позови. Пожитька довели до інфаркту і продовжували добивати — до ліжка хворого прибували гінці, що погрожували кримінальними справами. Зрештою Сергій Тулуб свого добився — Пожитько пішов. Проте вугільний генерал був гонорової вдачі і пішов з високо піднятою головою. Якраз напередодні приїзду Тулуба в своє господарство він демонстративно покінчив життя самогубством. Тулуб екстрено скасував візит, цинічно прокоментував, що Пожитька він навіть не знав.

Чому кадрові зміни в ДП «Селідоввугілля» були так принципово потрібні Сергію Тулубу аж до фізичного знищення людини?

Пожитько хоч і був призначений керувати шахтним об’єднанням після помаранчевої революції, був аполітичний, тому виходить, що не влаштовував він міністра уряду Януковича виключно своїми життєвими принципами. Зокрема він не був корупціонером, про що свідчить хоча б той факт, що після двох років керівництва великим шахтним господарством він пішов у інший світ з вікна своєї єдиної малогабаритної квартири отриманої ще за Союзу.

Після його загибелі влітку 2007-го почалося…

Автор зі своїх джерел автор дізналася, що тільки на ВП «Шахта Україна», що входить до ДП «Селідоввугілля», майже третина добутого вугілля пішла поза обліком. З 388 тисяч тон добутого вугілля тільки 275 тисяч тон пройшло по документам. Не оформлене вугілля далі передавалося на збагачення на ЦЗФ «Україна» і звідти вже не поверталося. Іншими словами було вкрадене. Державне підприємство втратило 22 млн грн. доходів тільки на одній оборудці. І що цікаво, в ті часи орендарем ЦЗФ було приватне підприємство «Донвуглепереробка» з асоціаціації «ДРФЦ». Ця структура це кит вугільного бізнесу Януковича.

Отже виходить Тулуб «зачищав» керівників шахт в бізнес-інтересах Януковича.

Отож виходить, що кров непокірного вугільного генерала стала прийнятною ціною за прибутки Януковича, які давав контроль на «Селідоввугіллям».

До речі, нині вугільні та грошові потоки ДП «Селідоввугілля» повністю під контролем «ДРФЦ» Януковича.

Відкати з тендерів для Януковича

Не можна не згадати, ще один приклад, який свідчить про системне служіння Тулуба Януковичу. Коли Тулуб перебував на посаді міністра мінвугілля, він грішив тим, що тендери у галузі вигравали фірми напряму оформлені на членів його родини — сина, брата, дружину.

Нині Тулуб губернатор Черкаської області, і не має стосунку до вуглепрому, однак нещодавно сайт «Наші гроші» виявив, що ТОВ «Донбас оіл», яка виграла вугільний тендер на 295, 7 млн. грн. бюджетних коштів офіційно зареєстрована в Донецьку по вул. Постишева 60 кв. 601. Ця квартира відома, як «гніздо» фірм Тулуба, там було прописано також ТОВ «Монохім», яке належало дружині Тулуба, ЗАТ «Карбо і крепь» його брата. Ці фірми в минулому вигравали тендери у вугільній галузі.

Проте основна інтрига в іншому: хоча квартира «щасливого переможця» «Донбас оіл» це «гніздо» Тулубів, його телефон в базі мінстату «062 34516 62» спільний з наступними структурами:

1.«СПС-груп». Ця фірма відома тим, що завозила у славнозвісний маєток «Міжгір’я» різьблені колони та барельєфи з червоного дерева з «Німеччини», кришталеві люстри з позолотою з Росії.

2. «Київуніверсалсервіс». В цій структурі працевлаштовані люди, які обслуговують «Міжгір’я» горничні, кухарі, садівники.

3. Благодійний фонд Олександра Януковича. Тут без коментарів.

Що все це означає? Є два варіанта. Або Тулуб навіть перебуваючи на посаді губернатора Черкащини обслуговує схеми збагачення Сім’ї за рахунок бюджетних коштів у вугільній галузі, або всі ті «Монохіми», «Зевси» та інші фірми створені сімейством Тулубів, які паразитували у вугільній сфері в минулому робили це в інтересах не тільки прародителя Тулуба, а також Януковича. Тобто в будь якому разі очевидний факт вірного служіння Тулубів Януковичам.

До речі, тендер, який виграла «Донбас оіл» надзвичайно ганебний. Справа в тому, що мова йде про купівлю державою за бюджетні гроші вугілля для потреб родин загиблих гірників¸ інвалідів вугільної галузі. Тому у вищій мірі цинічно «Донбас оіл» продало те вугілля втричі дорожче ніж його ринкова ціна. (Завдяки сайту «Наші гроші» стало відомо що «Донбас оіл» продало своє вугілля за 1400 за тонну, в той час, коли об’єднання «Селідоввугілля» продає за ціною 517 грн. за тонну, інші учасники тендеру пропонували двічі дешевшу ціну).

Всі описані приклади служіння Сергія Тулуба свідчать, що він не губернатор Черкащини, не вугільний маршал, не політик, не держслужбовець, а слуга, а також зважаючи на грубу жорсткість методів роботи — солдат Януковича. Від першої своєї посади у владних структурах. І та посада, до речі, називалася заступник губернатора Донецької області Віктора Януковича.

Тулуб, який обслуговує жагу крові Януковича

Нині Тулуб, як солдат Януковича, відправлений на центральний фронт. І тривожно за Черкащину, яка йде в 2015 рік з таким губернатором. Особливо, якщо зважити ще на одну роль Сергія Борисовича в житті Януковича.

Справа в тому, що Тулуб з тих, хто допомагає Януковичу плекати жагу крові. В прямому сенсі слова. Зокрема він є формальним власником Товариства мисливців та рибалок «Кедр», на яке оформлено 30 тисяч га лісів під Сухолуччям. Саме в тих лісах знаходиться мисливський маєток Януковича. Тулуб сам не проти кривавих розваг. Офіційно на нього оформлено 18 одиниць різноманітної зброї — пістолети, рушниці, карабіни.

А позаяк Тулуб продемонстрував, що технологія «ламати вибори через коліно» ефективна, Янукович ближче до виборів почне заміняти губернаторів на солдат і в інших областях. Перший вже пішов — Віктор Янукович призначив на посаду губернатора Львівської області одіозного силовика кучмівських часів Олега Сала!

 

Перелік зброї, оформленої на Сергія Тулуба:

ТУЛУБ СЕРГЕЙ БОРИСОВИЧ 13.08.1953г.р.

Уроженец(ка): УКРАИНА, ДОНЕЦКАЯ ОБЛАСТЬ, ДОНЕЦК
Гражданство: УКРАИНА

Служебные данные Досье

Адрес (2)

· МЕСТО ПРОЖИВАНИЯ: УКРАИНА, ЧЕРКАССКАЯ ОБЛАСТЬ, Г. ЧЕРКАССЫ, УЛ. ШЕВЧЕНКО ДОМ 185

· МЕСТО ПРОЖИВАНИЯ: УКРАИНА, ДНЕПРОВСКИЙ РАЙОН, Г. КИЕВ, УЛ. ТУМАНЯНА ОВАНЕСА ДОМ 8 КВ. 155

Документ (1)

· ПАСПОРТ ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ Серия BA Номер 569833

Разрешение на Оружие(18 / 0)

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 3265 от 02.12.2010 Сроком до 02.12.2013 оружие: ПИСТОЛЕТ (СПЕЦСРЕДСТВО) ФОРТ12Р Серия MБB Номер 1951

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 3265 от 02.12.2010 Сроком до 02.12.2013 оружие: ПИСТОЛЕТ (СПЕЦСРЕДСТВО) ФОРТ12Р Серия BI Номер 026634

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 2783 от 12.11.2010 Сроком до 12.11.2013 оружие: КАРАБИН BLASERR93 Номер 9204845

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 2783 от 12.11.2010 Сроком до 12.11.2013 оружие: КАРАБИН TP9 Серия SA Номер 101888

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 2783 от 12.11.2010 Сроком до 12.11.2013 оружие: КАРАБИН MANLICHER Номер 1006926

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 2783 от 12.11.2010 Сроком до 12.11.2013 оружие: КАРАБИН MANLICHER Серия SC Номер 1039615

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 2783 от 12.11.2010 Сроком до 12.11.2013 оружие: КАРАБИН ТИГР Номер 23576

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 2783 от 12.11.2010 Сроком до 12.11.2013 оружие: РУЖЬЕ КОМБИНИРОВАННОЕ HAENEL Серия H Номер 00726

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 6090 от 13.08.2010 Сроком до 13.08.2013 оружие: РУЖЬЕ ГЛАДКОСТВОЛЬНОЕ BENELLI Серия C Номер 748218

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 6090 от 13.08.2010 Сроком до 13.08.2013 оружие: РУЖЬЕ ГЛАДКОСТВОЛЬНОЕ CAESARGUERINITEMPIOLIGHT Номер 122262

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 6090 от 13.08.2010 Сроком до 13.08.2013 оружие: РУЖЬЕ ГЛАДКОСТВОЛЬНОЕ REMINGTON Серия AM Номер 623013

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 6090 от 13.08.2010 Сроком до 13.08.2013 оружие: РУЖЬЕ ГЛАДКОСТВОЛЬНОЕ WINCHESTER Серия L Номер 3413839

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 6090 от 13.08.2010 Сроком до 13.08.2013 оружие: РУЖЬЕ ГЛАДКОСТВОЛЬНОЕ FABARM Серия CA Номер 05229

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 6090 от 13.08.2010 Сроком до 13.08.2013 оружие: РУЖЬЕ ГЛАДКОСТВОЛЬНОЕ BROWNING Серия KSNP Номер 113211

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 6090 от 13.08.2010 Сроком до 13.08.2013 оружие: РУЖЬЕ ГЛАДКОСТВОЛЬНОЕ МЦ2001 Номер 940081

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 6090 от 13.08.2010 Сроком до 13.08.2013 оружие: РУЖЬЕ ГЛАДКОСТВОЛЬНОЕ GERMANICA Номер 555890

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 6090 от 13.08.2010 Сроком до 13.08.2013 оружие: РУЖЬЕ ГЛАДКОСТВОЛЬНОЕ BENELLI Серия CX Номер 1129948

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 739 от 06.12.2004 оружие: ПИСТОЛЕТ (НАРЕЗНОЕ) WALTHERP38 Номер 8223

 

Тетяна Чорновол, Національне бюро розслідувань України

 

Рубрики Дайджест Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Губернатор Черкащини Сергій Тулуб та його дружина володіють двома дачами в Іспанії. Розслідування

Большой куш Цыплакова. Друг Януковича-младшего готовится к крупному делу

Опубликовано: Листопад 13th, 2013

Несколько дней назад отменили крупнейший за последние годы тендер. Его стоимость – около полутора миллиардов долларов. Тендер отменен, но это не значит, что «многоходовка» на 12,7 млрд грн не будет разыграна.«Младоолигархи» притихли, однако за тишиной в информационном поле просматривается бурная подготовка к схватке за лакомые куски от «жирного» пирога.   Национальное бюро расследований Украины начинает серию публикаций о том, кто и как попытается приумножить свои капиталы на этом нетривиальном событии. Начнем с Руслана Цыплакова (на фото) – малозаметного, но весьма колоритного представителя свиты Семьи Януковичей.

Начать цикл именно с этого персонажа, широко известного в узких кругах, мы решили из-за того, что отчасти благодаря ему узнали об этом тендере. Изучая активность Цыплакова, журналисты наткнулись на крайне любопытную новость.

И так, в 20-х числах октября 2013 года в «Вестнике госзакупок» появилось сообщение, согласно которому публичное акционерное общество «Укртрансгаз», оператор газотранспортной системы страны, повторно объявило тендер на закупку 3 млрд куб. м природного газа «для обеспечения производственно-технологических и собственных нужд». Согласно этому сообщению, газ должен поставляться ежемесячно в объеме использования газа покупателем в ноябре-декабре 2013-го и в 2014 году на границе Украины и других стран или в пунктах измерения газа в ПХГ. Тендерные предложения принимаются до 21 ноября 2013 года.

Интересно, что этот тендер должны были провести еще в сентябре, но не срослось. Теперь его снова отменили. Официальная версия: на тендер не было подано минимально необходимых двух заявок.

Как показывает предыдущий опыт, сделка таки будет проведена, если не в виде тендера, то по процедуре закупки у одного участника. Кто претендует стать поставщиком «Укртрансгаза» и счастливым обладателем нескольких «лишних» сотен миллионов долларов, мы напишем в следующих публикациях. Сейчас мы расскажем, как на этой колоссальной сделке можно нажиться, никакого газа никому не продавая.

Не нахлебник, а партнёр

Справка

Цыплаков Руслан Петрович, родился 23 января 1975 года в Донецке, не судим. Родители — инженерные работники. Окончил Донецкий национальный университет (магистр, специальность «управление персоналом и экономика труда»). Прошел обучение по программам «Управление персоналом» и «Финансовый менеджмент» в Институте Профессиональных Финансовых Менеджеров (IPFM), Великобритания. Ранее занимал должность директора ООО «Укрпластинвест». В настоящее время — председатель наблюдательного совета КБ «Південкомбанк» и собственник ряда коммерческих структур.

Хобби: сооснователь «Федерации мотоциклетного спорта в Донецкой области» с 2010 г. (его брат — Сергей Цыплаков руководит в Донецке общественной организацией «Юго-восточный аэроклуб»). Р. Цыплаков и Виктор Янукович-младший также являются членами Президиума Федерации автомобилистов Украины с декабря 2011 года.

 

 

Донецкий «олигарх» средней руки Руслан Петрович Цыплаков природным газом вроде как никогда не торговал, а уж тем более его не добывал. Но с приходом к власти Виктора Януковича бизнес этого молодого человека очень тесно связан с ПАО «Укртрансгаз».

В частности, с 2010 по 2012 год фирмы Цыплакова оприходовали на тендерах «Укртрансгаз» 2,5 млрд грн. Фирмы были открыты на подставных лиц. А тендерные миллиарды прокачивались по цепочке «транзитных» фирм, которые использовались, в том числе, группой «Металл Юнион» донецкого бизнесмена Руслана Цыплакова – друга младшего сына президента Украины Виктора Януковича.

Однако сейчас Цыплаков отошел от тендерной темы «Укртрансгаза», и плотно присел на его финансы. Банки нашего героя являются кредиторами государственной компании. В конце прошлого года «Пивденкомбанк» и «Терра Банк» открыли «Укртрансгазу» кредитные линии на 120 млн грн и 80 млн грн соответственно. На этой сделке акционеры банков (то есть, Цыплаков) заработали около 50 млн грн. Фактически получается, что госкомпания взяла кредит у друга сына президента под баснословные 25% годовых.

Как указано выше, 3 млрд куб. м газа «Укртрансгаз» таки купит. Из открытых источников известно, что компания намерена на это потратить более 12 млрд грн. У «Укртрансгаза» таких денег нет – придется занимать у банков. Возможно, не на всю сумму, а где-то на ее половину госкомпанию прокредитуют банки друга Виктора Януковича-младшего. И если цена обслуживания кредитной линии будет такой же щедрой, как и в предыдущий раз, в «Терра Банк» и «Пивденкомбанк» накапает 1,5 млрд грн «честно» заработанных процентов.

Но тут есть один нюанс. Насколько известно, у Цыплакова нет свободных 12 или 6 млрд грн. У него даже одного миллиарда нет, чтобы сразу взять и пустить его в дело. Если сделка «выклюнется», ему самому придется эту астрономическую сумму у кого-то одалживать. А сотни миллионов долларов под честное слово никто не раздает. Даже под честное слово любимого сына президента Украины.

Ва-банк или Цыплаков в поисках денег

Впрочем, нельзя исключать, что Цыплаков одолжит деньги госкомпании, скажем так, виртуально. Нечто подобное он провернул в марте этого года с «мамкой» «Укртрансгаза» – НАК «Нафтогаз».

Информационные агентства сообщали, что ОАО «НАК «Нафтогаз Украины» 26 марта заключило соглашение с «Пивденкомбанком» на закупку 250 тыс. облигаций внутреннего государственного займа на сумму 261,11 млн грн для расчетов с «Газпромом» за импортированный газ. Обратный выкуп ОВГЗ состоялся 26 марта 2013 года, то есть в день заключения сделки. Банк Цыплакова заработал 11 млн грн с «копейками». Торги проведены по неконкурентной процедуре закупки «у одного участника».

То есть, очевидно, что купля-продажа облигаций была чисто виртуальной, у «Нафтогаза» не было нужды одалживать деньги (раз он вернул их с процентами в тот же день), и весь смысл этой странной сделки заключался в том, чтобы сделать «кореша» Виктора Януковича-младшего на миллион евро богаче.

Но в случае с намечающейся многомиллиардной сделкой такой «финт ушами» не пройдет. Слишком большие деньги, в «многоходовке» явно будут задействованы участники, которым «кэш» понадобится срочно. Чтобы войти в игру, Цыплаков, намерен влезть в долги.

Начнем с того, что месяц назад, в начале октября, «Пивденкомбанк» объявил о намерении увеличить уставной капитал на 83,3% — до 550 млн грн путем допэмиссии. Банк проведет закрытое размещении акций допвыпуска среди действующих акционеров. Акционеры банка – сам Цыплаков и компания «Метал Юнион», которая тоже принадлежит этому «младоолигарху». Похоже на то, что никаких «живых» инвесторских денег в банк не поступит – средства будут переложены из кармана в карман одного и того же человека.

Смысл увеличения уставного капитала не только в продвижении вверх в рейтинге украинских банков. Согласно действующим нормативам, при уставном фонде в 550 млн грн, «Пивденкомбанк» может рассчитывать на рефинансирование НБУ в размере до 5,5 млрд грн. При чем, под смешные годовые проценты, если сравнивать со ставками национального банковского рынка.

То есть, деньги для кредитования многомиллиардной сделки «Укртрансгаза» Цыплаков сможет брать у Национального банка Украины.

Также есть вероятность того, что друг Януковича намерен привлечь сравнительно недорогие кредиты западных финучрежденей. Об этом намерении косвенно говорит PR-активность «Пивденкомбанка» на англоязычных банковских интернет-ресурсах.

Но Руслан Цыплаков далеко не единственный претендент на долю от полутора миллиардов «газовых» долларов. Есть еще немало «младоолигархов», за которыми маячит тень носителей фамилии Янукович.

Так что…

…продолжение следует.

 

Павел Шульц, Национальное бюро расследований Украины

 

Рубрики Дайджест Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Большой куш Цыплакова. Друг Януковича-младшего готовится к крупному делу

Хлопнул дверью. За 5 минут до отставки Колесников назвал силовую вертикаль Януковича «треугольником смерти»

Опубликовано: Листопад 11th, 2013

Задача областного совета, городских и других местных советов – защищать предпринимателей, защищать украинский бизнес от правоохранителей и проверяющих структур. Об этом 9 ноября 2013 года во время 25-ой областной конференции Партии регионов заявил оставляющий должность руководителя этой парторганизации народный депутат Борис Колесников.

После конференции бразды правления областной парторганизации перешли к губернатору Донецкой области (неофициально его уже называют просто «смотрящим») Андрею Шишацкому. Борис Колесников в последнее время особо не стеснялся называть если не фамилии наших главных бед, то хотя бы признаки. Это было красиво, правдиво, смело и совершенно без эффекта.

Естественно, что за пять минут до официальной отставки (и почетного перехода с повышением в Киев) Борис Викторович резал правду-матку вообще без оглядки. И мы помним, как корежило некоторых делегатов от страха на предыдущей конференции, когда в ответ на монотонные песни о «победах и безоблачном небе над головой» Колесников резанул реальный расклад дел в стране.

Единственное, на что не хватило смелости даже у Колесникова в прошлый и этот раз, это назвать проблемы по фамилиям.

«Сейчас необходимо, чтобы областной совет, местные советы в регионе давили на правоохранительные органы, на контролеров и проверяющих. Чтобы местная власть защищала предпринимателей, защищала бизнес от давления. У нас тут один мэр сиди в тюрьме, я не буду говорить из какого города, думаю, все поймут (мы так поняли — Ляшенко).  Сидит по надуманному поводу, но это отдельный разговор. Я встречался там с предпринимателями, и не только там. Что они мне рассказали. Власть в регионе между собой делят прокурорские, судейские и милицейские. Это – треугольник смерти. Именно этот, а не Бермудский. Задача местной власти, задача Андрея Владимировича (Шишацкого – ред.) защитить бизнес от этого», — заявил Борис Колесников.

Мы очень сомневаемся, что Андрей Шишацкий сможет защитить предпринимателей от братвы в погонах. И не имеет значения, милицейские погоны или прокурорские носит теперь братва. Даже если мантии – не по силам губернатору задача. Потому что денежный насос работает по вертикали, и тронешь кого-то здесь – будешь иметь проблемы с командирами в Киеве. Точно не Шишацкого уровень. Но вопрос теоретический, потому что губернатор наверняка не станет голову класть за чужие интересы.

Вопрос в другом – а раньше Борис Викторович ничего не знал? Или раньше было иначе? Поскольку ответы и тут очевидны, можно спросить – а почему сам Колесников ничего не сделал? Впрочем, кто смог победить коррупцию и оргпреступность, сросшуюся с государственным аппаратом, пусть попробует первым кинуть камень. Во всяком случае, членов Партии регионов, которые готовы не в личном разговоре (таких уже хватает), а вот так под камеры назвать силовую вертикаль власти Виктора Януковича (от Виктора Пшонки и его структуры, до Виталия Захарченко с его орлами) треугольником смерти – очень мало. Буквально один.

 

Донецкие вести

 

Рубрики Дайджест Теги: , , , , , , Коментарі Вимкнено до Хлопнул дверью. За 5 минут до отставки Колесников назвал силовую вертикаль Януковича «треугольником смерти»

Хомутынник решил переплюнуть Януковича

Опубликовано: Листопад 10th, 2013

Глава парламентского комитета по вопросам налоговой и таможенной политики Виталий Хомутынник имеет слабость к комфортабельным самолетам. Причем воздушными средствами передвижения он желает обладать, и устраивает его только самое лучшее.

Как стало известно «СпецКорру», нардеп уже несколько месяцев озабочен вопросом замены поднадоевшего ему Gulfstream G150 на модель поновее и пороскошней.

Компания Gulfstream широко известна своими самолетами бизнес-класса. Достаточно упомянуть, что ее воздушные судна в двух десятках стран, включая США, используются для перевозки глав государств. Не удивительно, что Хомутынник собирается заменить свой самолет более новой моделью того же производителя.

По информации издания, наряду с не особо отличающейся от G150 моделью G200 нардепу предложили наиболее роскошный на данный момент вариант – G280.

 

 

 

Этот самолет обеспечивает наибольшую дальность полета и самую высокую скорость в своем классе – суперсредних бизнес-джетов. Кроме того, G280 обладает самым просторным в своем классе салоном, который может вместить до 10 пассажиров в двух зонах (150-я модель Хомутынника вмещает всего четырех). Интересный элемент «начинки» более новой модели – большая бортовая кухня. Кроме того, разработчики уделили особое внимание снижению уровня шума в салоне. Не удивительно, что новый Gulfstream стоит почти как два G150 – 24 млн долларов.

Остается только гадать, откуда у скромного главы комитета огромные средства на реализацию желаний менять самолеты, как перчатки.

Напомним, ранее издание Forbes.ru сравнило стоимость и технические характеристики вертолетов, которыми пользуется первые лица России, США, Украины и других стран. Как выяснилось, вертолет Януковича вдвое дороже, чем у Путина.

 

Рубрики Хомутиннік Віталій Теги: , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Хомутынник решил переплюнуть Януковича
« Предыдущие записи
Следующие записи »


Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: