Сообщения с тегами ‘Нацбанк’

Валерія #Гонтарева погрожує журналістові Олександру Дубінському. Подробиці

Gontareva-Valerya14-500x315

 

Голова НБУ Валерія Гонтарева та її люди погрожують журналісту Олександру Дубінському, який намагається порушити карну справу проти Гонтаревої та її родини, які незаконно знімали великі суми грошей в момент закриття «Дельта Банка».

Про це журналіст написав на своїй сторінці у facebook, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Абонентські номери 380662610311 і 380730426292 використовувалися в одному і тому ж мобільному апараті Samsung E1200 IMEI35433307792180. Обидва номери включалися і працювали в районі дії базової станції (БС) за адресою Київ, вул, Банкова, 2.

В цьому корпусі розташований департамент банківської безпеки Нацбанку.

Його очолює Олександр Скомаровський, який раніше працював в органах Служби безпеки України.

Скомаровський працював на посадах директора департаменту безпеки, начальника управління безпеки, радника голови правління з питань безпеки в наступних банківських установах: ПАТ „ВіЕйБі Банк“ (Бахматюк), ПАТ „Терра Банк“ (Луцький), ПАТ „КБ“ Преміум», — пише Дубінський.

Gontareva-pogrozue1

Журналіст Олександр Дубінський не одноразово приводив конкретні факти, щодо зловживання Гонтаревої службовим становищем, яке дозволило їй незаконно знімати велетенські суми в касі «Дельта Банку» тоді як інші вкладники годинами стояли на вулиці в десяти градусний мороз, щоб отримати хоча б тисячу гривень зі своїх заощаджень.

Укргазбанк и экс-регионал Василий Горбаль ограбили Украину на миллионы. Депутатский запрос

Gorbal-regional1

 

Недавно вице-спикер Верховной Рады зачитала запрос внефракционного депутата  Михаила Головко к и.о. Генерального прокурора Украины Юрию Севруку «О разворовывании государственных средств рядом предприятий».

Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

В запросе содержится информация о схемах, благодаря которым руководство «Укргазбанка» смогло украсть государственные деньги. «Мне, как народному депутату Украины, во время осуществления депутатских полномочий, стало известно о многочисленных нарушениях со стороны ряда предприятий, основная деятельность которых была направлена на уклонение от уплаты налогов и разворовывание денежных средств, выделенных Национальным банком Украины для рефинансирования АБ «Укргазбанк». – говорится в запросе.

То есть, руководство «Укргазбанка», в лице экс-народного депутата и собственника упомянутого банка Василия Горбаля, деятельность которого уже больше года находится в поле зрения правоохранительных органов, создало несколько фирм специально для «дерибана» денег, выделенных Нацбанком для «спасения» «Укргазбанка»?

Как указано в запросе, кроме реализации схем Василия Горбаля, связанных с воровством денег Нацбанка, его же предприятия, перечисленные в запросе, путем махинаций и коррупционных действий, не доплатили в бюджет Украины миллионы гривень налога. Как говорят правоохранители, Горбаль, пользуясь служебным положением, «давил» на органы прокуратуры и МВД, не допуская расследования финансовых преступлений своих многочисленных компаний. Будучи членом партии регионов, Горбаль легко мог обеспечивать безоблачную жизнь своим фирмам и «выкачивать» из бюджета страны миллионы ежемесячно.

Вероятно, сейчас, когда борьба с коррупцией объявлена приоритетом номер один в государстве, есть надежда, что расследование махинаций и схем Горбаля,  не удастся «похоронить», как было до сегодняшнего дня.

Все украденные у страны деньги Василий Горбаль должен вернуть и понести адекватное наказание за свои действия. Ведь именно из-за таких махинаций и махинаторов, как Горбаль, бесцеремонно грабивших и вкладчиков, и бюджет, Украина сейчас находится в крайне плачевном положении.

Не исключено, что надо срочно задержать фигурантов дела, иначе нам никогда не увидеть их на скамье подсудимых.

Напомним, что на минувшей пленарной неделе Владимир Гройсман, тогда еще спикер ВР, зачитал запрос народных депутатов Безбаха  и Дейдея к министру внутренних дел Авакову на эту же тему. В запросе депутаты указывают на факты преступлений. А так же на то, что все проверки ни к чему не привели.   Вероятно, этим вопросом должно заняться и НАБУ. Ведь одному Горбалю, без поддержки чиновников из высоких кабинетов, свои преступные схемы реализовать не удалось бы.

Gorbal-Ukrgazbank1

Gorbal-Ukrgazbank2

Друзья Сергея Арбузова пытаются сохранить ему статус банкира. Расследование

Arbuzov-simiya1

 

На днях банковский рынок облетела новость, что банк «Глобус» сменит собственника. Вместо его нынешнего владельца Елены Сильнягиной, которая контролировала финучреждение через ООО «Украинские медиа технологии» и ООО «Кетлен», его основным акционером станет управляющий директор инвестиционной компании «Аваль Брок» Дмитрий Полковский.

Для рядовых граждан в этой информации нет ничего интересного — мелкий банчок 4-й группы по классификации НБУ. Сколько таких уже было и сколько еще будет ликвидировано – одному Нацбанку ведомо. Кстати, эту участь вполне светило разделить и «Глобусу»: он до сих пор находится в списке банков с непрозрачной структурой собственности, т.н. «схемных». А таким Гонтарева заявила недвусмысленно – не раскроете конечных владельцев – пойдете на ликвидацию.

Но среди банкиров и людей, вращающихся в финансовых кругах, эта информация вызвала куда больший резонанс. Ведь, в отличие от подслеповатого НБУ, в банковской среде ни для кого не секрет, что реальным владельцем «Глобуса» являются вовсе не два непонятных ООО во главе с гражданкой Сильнягиной, а Сергей Геннадьевич Мамедов, близкий друг и соратник другого Сергея Геннадьевича – Арбузова, все мечтающего вернуться на Родину.

А вот то, что новым акционером «Глобуса» стал именно Дмитрий Полковский, банкиров как раз не удивило, ведь с Сергеем Мамедовым его связывают долгие годы дружбы и продуктивной работы, направленной на обогащение себя и своих покровителей.

Многие еще помнят скандал, разгоревшийся в сентябре 2012 года с компанией «УкрКарт», которая как раз в это время должна была получить статус информационного эквайра – то есть право предоставлять услуги по онлайн-передаче налоговикам информации со всех кассовых аппаратов страны. Так называемая «кассовая реформа», которую внедрили Сергей Арбузов и тогдашний главный фискал Александр Клименко, добавила немало головной боли предпринимателям, и сулила возможность заработать огромные деньги (объем рынка оценивался в 80-90 млн гривен в год) компаниям, обслуживающим эту затею. «УкрКарт» как раз была одной из них, так как обладала необходимой технической базой.

Правда, был у нее и собственник – на сентябрь 2012 года «УкрКарт» контролировал известный политик и банкир Василий Горбаль. Но, по его словам, послужившим вскоре основой для полновесного уголовного дела, перед самым получением компанией статуса эквайра его вынудили передать право собственности. «Мне передали предложение от Сергея Мамедова, который был человеком Арбузова, и, насколько я понимаю, остается человеком Арбузова, относительно необходимости передачи этой компании им в собственность», — говорил Горбаль в комментарии изданию «Наші гроші».

Спустя почти 2 года Василий Горбаль подал заявление в правоохранительные органы относительно того, что Сергей Мамедов буквально заставил его передать права собственности на «УкрКарт», угрожая уголовным преследованием его брата Олега. Произошло это, по словам экс-нардепа, 28 сентября 2012 года. И в тот же день по деловым СМИ прошла информация, что мажоритарным акционером «УкрКарта» стала инвестиционная компания «Аваль Брок» во главе… с кумом Мамедова Дмитрием Полковским. Чуть позже данная история перекочевала на страницы уже уголовного дела (#42014100000000598 в ЕРДР), открытого по заявлению Горбаля, где указывается, что тот самый Полковский, пребывая в прямом сговоре с Мамедовым, лично не постеснялся «отжать» у Горбаля компанию. Прада, родство родством, но к личному владению столь ценным активом Полковского так и не подпустили, только к оперативному управлению в пользу двух Сергеев.

Причем, по иронии судьбы, младший из них — Мамедов — почти в то же время возглавлял и Укргазбанк, владельцем которого до его национализации также был Василий Горбаль. И именно через мамедовский банк «Глобус» в интересах Мамедова-Арбузова выводились средства из государственного банка, о чем еще в 2014 году с парламентской трибуны заявлял народный депутат Алексей Кайда.

После смены власти в стране и бегства «Семьи» и ее опричников в Россию, Мамедов был смещен с должности главы правления «Укргаза», и для «Глобуса» наступили трудные времена — очевидно таланты «Банкира года 2013» были все же специфические… Малоприменимые в условиях невозможности подпитываться из госсредств. Тут необходимо отдать должное ругаемому многими Нацбанку – именно его действия по очищению банковского рынка в данном случае оказались весьма эффективными. Земля под ногами схемщиков буквально заполыхала.

А тут ещё это требование опубликовать конечных бенефициаров… Ведь не Сильнягину же с её хорошо известным в НБУ «багажем» в виде ТВ-канала БТБ (а весь именно он была директором этого СМИ во время его создания под нужды Арбузова) показывать общественности.

Именно этим и объясняется внезапная смена акционера «Глобуса». К тому же «Глобус» оказался в зоне пристального внимания силовых органов – и СБУ, и Генпрокуратуры, и новосозданного Национального антикоррупционного бюро, так как по этому банку были написаны десятки депутатских запросов как по старым, так и по новым грехам. Поэтому «Глобус» принялись срочно выводить из-под удара.

К счастью спешка уместна лишь при ловле блох, а«скамейка запасных» у Сергея Мамедова за последние пару лет поредела, да так сильно, что вместо проверенной Елены Сильнягиной ему пришлось поставить (или тут уместнее термин «подставить»?) номинальным владельцем «Глобуса»… собственного кума Дмитрия Полковского. То есть не просто своего прямого свояка, но ещё и пребывающего под уголовным делом о вымогательстве! А в наблюдательный совет ввести своего заместителя еще по Укргазбанку Елену Дмитриеву.

Впрочем, есть все основания полагать, что перемещения банка «Глобус» из одного кармана в другой не введут в заблуждение ни НБУ, ни правоохранительные органы. К счастью, природа данного финучреждения такова, что очень скоро снова привлечет внимание регулятора и правоохранителей. Будем лишь надеятся, что не ценой новых выплат через Фонд гарантирования вкладов.

А поскольку надежного кадрового резерва у Сергея Мамедова уже нет, то ему придется либо «хоронить» свое любимое (что почти прямым текстом ему с коллегами посоветовали в Нацбанке), либо выходить на арену самому – а это уже чревато возникновением новых, не менее щекотливых вопросов…

Анастасия Зеленская, Национальное бюро расследований Украины

#Порошенко та державний Укрексімбанк рятує мільйони Андрія та Сергія Клюєвих. Розслідування

Kluevi2-500x314

 

Поки правоохоронці шукають Андрія і Сергія Клюєвих, найближчих соратників екс-президента Віктора Януковича, державний Укрексімбанк допомагає братам-регіоналам врятувати їхні гроші
Лічені люди в Україні — переважно слідчі Генпрокуратури (ГПУ) — знають, що екс-президент Віктор Янукович втікав із України двічі.

Уперше він залишив територію країни 22 лютого 2014 року в районі Урзуфа на Азовському морі. Потрапивши в Росію, утікач провів там менше доби в компанії російських кураторів і повернувся до Криму на літаку, приземлився на військовому аеродромі Гвардійське під Сімферополем, який орендує Чорноморський флот РФ. Оцінивши ситуацію на місці, Янукович на військовому кораблі відбув до РФ. Причини короткого повернення екс-президента в Крим невідомі, можливо, його хотіли використати для звернення до російської армії по допомогу.

В «останній шлях» з України в Росію Янукович взяв одного з найвірніших соратників — екс-голову президентської адміністрації Андрія Клюєва. З ним, а також його молодшим братом Сергієм президент-утікач почав співпрацювати ще в 1990‑х в Донецькій області. Партнерство стало настільки близьким, що навіть найбільшу цінність — резиденцію Межигір’я — Янукович у результаті оформив на Клюєвих.

Після Майдану брати потрапили під міжнародні санкції. На відміну від багатьох фігурантів санкційного списку, які не мали активів за кордоном, для Клюєвих це стало проблемою: у них знайшли рахунки в швейцарському банку Notenstein Privatbank AG у місті Санкт-Галлен — кожен зберігав там по 13 млн франків (аналог $13 млн). У Клюєвих заблокували і австрійські вклади: $ 2,3 млн і €800 тис. у старшого і €0,461 млн у молодшого.

Вітчизняне правосуддя виявилося куди більш милосердним до втікачів. 2014 року з Андрія Клюєва зняли звинувачення за 115‑ю статтею («Вбивство»), висунуті по гарячих слідах після падіння режиму Януковича і кровопролиття на Майдані. Тепер його звинувачують за 340‑ю статтею («Перешкоджання проведенню зборів, мітингів, демонстрацій»). Брати проходять у справі про привласнення чужої власності — лише завдяки цьому європейці зберігають введені щодо них санкції.

Найближчі партнери Януковича не тільки уникають покарання — їм допомагає виводити з України гроші державний Укрексімбанк.

Дешеві напівпровідники

2007‑го Клюєви викупили у Фонду держмайна (ФДМ) Завод напівпровідників у Запоріжжі — збиралися виробляти кремнієві сонячні батареї.

Брати участь у приватизаційному аукціоні могли компанії, які мають відповідні технології та патенти. Клюєви знайшли таку фірму — Силікон — і вмовили її власника Геннадія Когана купити завод спільно. Придбання коштувало партнерам 220,9 млн грн. Потім брати попросили Когана передати контроль над заводом клюєвській компанії Activ Solar під обіцянку поділитися з ним часткою в цій фірмі зі штаб-квартирою в австрійському Відні. Ніякої частки Коган не отримав.

Пізніше брати наростили Силікону борги і, отримавши право їх вимагати, забрали у свого партнера і цей актив.

Налагодити роботу запорізького заводу вони не зуміли, і сьогодні підприємство має величезні борги та перебуває в стадії ліквідації.

Схожа доля спіткала і Activ Solar. У лютому 2016‑го компанія звернулася в австрійський суд, щоб той визнав її банкрутом. Суд задовольнив прохання: борги компанії становлять € 503,4 млн, а активи оцінені лише в €18,7 млн. Кредиторам пообіцяли відшкодувати протягом двох років лише 20% від суми боргу.

Це банкрутство стало в Австрії найбільшим цього року.

Бізнес по‑держбанківськи

Усі вищеописані банкрутства не означають, що Клюєви втратили величезні кошти. Навпаки, вони вивели з непотрібних компаній майже всі активи. І їхнім спільником у цій справі став державний Укрексімбанк.

У березні 2009‑го клюєвський завод напівпровідників отримав у цій установі дві грандіозних позики: одну на суму 1,5 млрд грн і другу на €230 млн. Банк прокредитував підприємство радянського зразка, абсолютно не тривожачись про те, що двома роками раніше ФДМ продав його лише за 220,9 млн грн.

Укрексім не висловлював занепокоєння з цього приводу — адже старший Клюєв незабаром з депутата перетворився на першого віце-прем’єра.

В результаті сьогодні Укрексімбанк має претензії до заводу напівпровідників на 5,1 млрд грн. Це десята частина всього кредитного портфеля банку.

Відшкодувати втрати фінустанові навряд чи вдасться. Кредит забезпечений «продукцією майбутніх періодів», тобто сонячними панелями, які завод планував провести в 2011—2018 роки.

Якби банк був активнішим, він міг би розраховувати на повернення навіть більшої суми — 13 млрд грн, при цьому вимагати борги не з заводу, який не в змозі щось виплачувати, а з його власника — Activ Solar. Ця компанія володіла сонячними станціями в Україні. Частина з них залишилася в Криму, але ті, що розташовані в Одеській і Миколаївській областях, згенерували в 2015‑му 2,9 млрд грн доходу, з яких близько 2,5 млрд грн — чистий прибуток. Такий бізнес міг би компенсувати всі втрати держави, пов’язані з заводом напівпровідників. Але банк не робить в цьому напрямку нічого.

Справу Укрексіму і запорізького заводу розглядає суд. Банк заявляє, що його задовольнить і малоліквідне майно підприємства. Якщо суд погодиться, фінустанова стане «забезпеченим майном кредитором». За законом такий позикодавець не бере участі в раді кредиторів, контрольованій сьогодні Клюєвими через Activ Solar: брати прагнуть довести до банкрутства завод, щоб зникли його борги.

Інвентаризація показала, що «майно», яким готовий задовольнитися держбанк, здебільшого не існує.

«Банк поводиться [в суді] дуже пасивно»,— каже Євген Кириченко, арбітражний керуючий, якого суд призначив розпоряджатися майном заводу. Представники Укрексіму, мовляв, зі всім погоджуються, не заявляють протестів.

Схвильовані занадто активною позицією самого Кириченка, представники Activ Solar хочуть замінити його іншим арбитражником.

Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції, вважає, що в цій справі Укрексім діє спільно з Activ Solar. Мовляв, з подачі президента Петра Порошенка екс-генпрокурор Віктор Шокін випустив з країни молодшого Клюєва — Сергія. Експерт називає це частиною послідовної політики президента щодо братів. «Було б дивно, випустивши Клюєва, потім намагатися отримати його гроші на користь держави»,— каже Шабунін.

Поведінка влади щодо майна Клюєвих бентежила і Павла Жебрівського, коли він у першій половині 2015‑го працював головою антикорупційного управління Генпрокуратури. Але після президент призначив його військовим губернатором Донеччини, і відтоді ГПУ активами Клюєвих активно не цікавиться.

З Укрексімом Порошенко пов’язаний досить тісно. У серпні 2014‑го він лобіював призначення на пост голови банку Олександра Гриценка і ввів у наглядову раду фінустанови Ігоря Мазепу, гендиректора інвесткомпанії Concorde Capital, і радника голови адміністрації президента Бориса Ложкіна. Незабаром після цих кадрових зрушень держбанк пролонгував до 2024 року борг 388 млн грн корпорації Богдан, яка раніше належала Порошенку.

У наглядовій раді банку вже три роки немає представників Верховної Ради — внесення кандидатур, за словами депутатів, блокує нардеп Ігор Кононенко, близький соратник президента.

У прес-службі Укрексімбанку відмовилися коментувати цю справу. Мовчить і Дмитро Лановий, директор фінустанови по роботі з проблемними активами.

Схеми — це до грошей

Андрій Клюєв завжди вмів «причарувати» держбанки.

Поручителем за укрексимівськими кредитами заводу напівпровідників була Activ Solar. Як заставу компанія віддала банку державні єврооблігації номіналом 1,6 млрд грн. Щоб повернути частину кредиту, Укрексім у квітні 2009 року продав їх Нацбанку, причому за номіналом, хоча їхня ринкова ціна на той момент була 939 млн грн. У результаті втрати держави на цій операції склали 617 млн грн.

З приходом Януковича на посаду президента Клюєв-старший, ставши першим віце-прем’єром, розійшовся ще більше. Очолювана ним рада з інвестицій виділила 200 млн грн заводу напівпровідників як фіндопомогу — щоб сплатити відсотки за кредитами. Гроші перерозподілили із захищених статей держбюджету, призначених на допомогу малозабезпеченим сім’ям та інвалідам. Саме через цю аферу Клюєвих оголосили після Майдану в розшук.

За часів Януковича сонячно-енергетичний бізнес братів успішно розвивався, наростивши виробничі потужності до 700 МВт, що становить 88% від усіх українських сонячних електростанцій з урахуванням Криму. Рентабельність сягала 90% через украй низькі операційні витрати, а також украй високі «зелені» тарифи, за якими держава зобов’язалася викуповувати сонячну енергію у компанії Клюєвих.

Через Раду брати ще і протягли закон, який зобов’язував виробників сонячної електроенергії, які претендують на отримання «зеленого» тарифу в повному розмірі, закуповувати панелі для станцій в українського виробника. А Клюєви зі своїм заводом на цьому ринку були монополістами.

Однак і це не зробило підприємство успішним — його обладнання застаріло. Брати вирішили купити нове — в Китаї, щоб випускати кремнієвий напівфабрикат, з якого в тому-таки Китаї робити панелі. Завдяки українському походженню напівфабрикату завод виконував закон про національну складову виробництва. Заразом Клюєви націлилися придбати техніку й для сонячних станцій.

Для цієї схеми під гарантії Ощадбанку в китайської державної CNBM International Corporation вони отримали товарний кредит на €160 млн, який прийшов до України у вигляді готової техніки.

Загалом Ощадбанк підтримав бізнес Клюєвих через кредити і кредитні гарантії на €500 млн, з них €340 млн припадали на кримські активи. Відтоді банк повернув лише €20 млн, а графік виплати боргу пролонгував. Увесь пакет послуг Клюєвим становить понад 21% кредитного портфеля державної фінустанови.

Коли і це не допомогло, Клюєви почали банкрутувати завод.

Розібратися в цих схемах тепер непросто: у листопаді 2015‑го викинувся з вікна своєї квартири їхній ключовий фігурант — Ігор Сотуленко, екс-голова наглядової ради Укрексімбанку та член аналогічного органу Ощадбанку.

Нові китайці

Сьогодні завод напівпровідників разом із іншими клюєвськими активами може відійти китайцям з CNBM — компанія претендує на все майно Activ Solar в Україні в рахунок несплачених боргів. Її президент Джейсон Джанг раніше заявляв, що CNBM отримала контроль над активами в середині 2014‑го саме в рахунок погашення товарного кредиту перед нею.

Джанг підтвердив, що компанії належать усі активи Activ Solar в Україні. Будь‑яких планів щодо заводу напівпровідників у CNBM немає, як і зв’язків з Клюєвими, стверджує він.

Джерело в Ощадбанку, яке опікується кредитом банку для сонячних електростанцій, запевнило: в документах більшості юросіб, які фігурують у цій справі, кінцевим власником значиться CNBM. Вона ж і обслуговує кредит.

В Антимонопольному комітеті розповіли, що в листопаді 2015‑го дозволили китайцям купити клюєвські сонячні електростанції.

У реєстрі юросіб у чотирьох з десяти станцій у списку засновників дійсно вказана CNBM, але не материнська фірма, а її сінгапурський підрозділ.

Олексій Оржель, голова Української асоціації відновлюваної енергетики, каже: цей підрозділ може представляти кого завгодно, зокрема братів Клюєвих. “Ми просили китайців показати документи, за якими до них перейшли активи. Вони відмовили”,— говорить експерт.

CNBM цілком може представляти інтереси Клюєвих, з якими вони досягли домовленостей, додає Ігор Тинний, власник сонячної та декількох невеликих гідроелектростанцій.

Також можливо, що Клюєви встигли продати китайцям свою компанію Activ Solar. Якщо станції генерують більше €80 млн чистого прибутку, то передача їх у рахунок погашення товарного кредиту на €160 млн — це явне заниження вартості активу, а отже, спроба заховати реально отриману за них від CNBM суму.

У будь-якому разі тепер долю клюєвських станцій визначать переговори української влади з китайською держкомпанією. Остання вже готова звертатися в міжнародні судові інстанції.

Іван Верстюк, Сергій Лещенко, Національне бюро розслідувань України

#Гонтарева поможет заработать конверт-центру #Тигипко и ДНР ТАСкомбанку

TigipkoYanuk2

 

Сергей Тигипко снова в фаворе у госпожи Валерии Гонтаревой. Экс-лидер «Сильной Украины» не считает расследования в отношении своего ТАСкомбанка причиной снижения активности. Напротив, новые договоренности с НБУ гарантируют официальному конверт-центру сепаратистов ДНР-ЛНР серьезный прирост чистой прибыли.

НБУ достаточно неожиданно и без лишней шумихи в прессе дал возможность финучреждению Сергея Тигипко ТАСкомбанк разрешение на участие в выведении с рынка всех неплатежеспособных украинских банков. Выбирайте любой, дорогой Сергей Леонидович, — заявила Гонтарева устами пресс-службы Нацбанка.

Таким образом проблемный ТАСкомбанк стал всего лишь вторым финансовым учреждением, которое получило право выводить с отечественного рынка банки-банкроты. До этого подобную привилегию сумел «отвоевать» «Укрсоцбанк».

На данный момент ТАСкомбанк и «Укрсоцбанк» имеют право участвовать в выведении с рынка неплатежеспособных финучреждений, в роли принимающих банков.

Знаково, что всего лишь 50 дней тому назад наблюдательный совет ТАСкомбанка возглавил мажоритарный акционер проблемного банка Сергей Тигипко.

Напомним, что Сергей Тигипко и ТАСкомбанк проходят по делу о «финансировании терроризма». Также Сергей Тигипко был первым рейтинговым украинским политиком, который призвал принять закон об амнистии сепаратистов на Востоке Украины.

Анастасия Мальцева, Национальное бюро расследований Украины

Андрей Пышный хочет «опрокинуть» 500 млн. долларов из государственного Ощадбанка? Расследование

Pishnyi-Andryi5-500x333

 

Четыре добрых молодца Андрей Иванчук, Рысбек Токтомушев, Леонид Юрушев и Артур Гранц решили добить банковскую систему отнюдь не системным, но действенным подходом. Намеки обрели форму, а форма обрела смысл. Агрохолдинг Креатив своим примером может зажечь зеленый свет для других участников рынка, которые с низкого старта будут доить государственные и коммерческие финучреждения. Первым на очереди Ощадбанк…

На днях может быть принято решение об уходе Андрея Пышного из Ощадбанка. Это связано с конфликтом аграрной группы “Креатив” с госбанками, которые новые владельцы компании хотят “опрокинуть” почти на 500 млн. долларов.

креативный Рысбек Токтомушев

креативный Рысбек Токтомушев

 

Решение это лоббирует некие Артур Гранц и Рысбек Токтомушев, которых вместе с нардепом НФ Андреем Иванчуком называют новыми владельцами “Креатива”. Причем, именно Гранца называют основным собственником компании, которую он купил вместе со своим бизнес-партнером Леонидом Юрушевым и топ-менеджером Рысбеком Токтомушевым.

Увольнение Пышного из Ощадбанка якобы необходимо для того, чтобы Ощадбанк смог “слить” кредиты “Креативу” без лишнего шума и репутационных потерь — глава госбанка одноклассник нардепа Иванчука.

Кроме того, к Пышному есть претензии у главы НБУ Валерии Гонтаревой, которая принимает активное участие в работе совета кредиторов “Креатива”, но никак не может договориться с госбанками, и создать единый пул кредиторов.

Гранц, в свою очередь, хочет сначала нагнуть госбанки, спиcав как минимум 50% долгов “Креатива” за счет государства, а уже затем — предложить такие же условия иностранным кредиторам. И уже преуспел на этом поприще.

Например, по решению Минфина, слили единственный “живой” залог аграрной группы — масло-жировой комплекс “Эллада”, который Укргазбанк продал компании “Кернел” якобы за $96 млн — эта сумма равна долгу “Креатива” перед госбанком.

Однако условия выплаты таковы, что на самом деле “Кернел” заплатит за завод в лучшем случае 60% его стоимости: 50% будут внесены сразу, а еще 50% — через 5 лет в гривне, в пересчете на текущий курс.

Леонид Юрушев

Леонид Юрушев

 

Говорят, все переговоры об этой сделке от лица “Креатива” и Укргазбанка вел господин Гранц. Сам Артур Гранц очень интересный персонаж — белорусский бизнесмен с австрийским гражданством, по происхождению грек — как и его старший партнер, Леонид Юрушев. Тоже австрийский гражданин.

В молодости Юрушев был соратником экс-президента футбольного клуба «Шахтёр» Ахатя Брагина, входил в т. н. «енакиевскую группировку», в составе которой занимался валютными операциями. Сейчас ему 70 лет, и ключевые проекты ведет более молодой Артур.

Гранц не лезет в газ и уголь — его дело это финансовые и девелоперские проекты, которые реализуются через компании “Ярославов Вал” и “БФ-Груп”. В частности, Гранц называет себя единоличным владельцем гостиницы Intercontinental.

Фамилия Гранца до сих пор чаще всего фигурировала в скандалах с аэропортом Борисполь: “отжиме” площадей под магазины беспошлинной торговли, скандальном уходе хендлера Swissport, строительством логистических терминалов.

Теперь назревает еще один скандал — с кидаловом кредиторов “Креатива”. Благо, финансовые схемы Гранц понимает хорошо…

До недавнего времени тандем Юрушев-Гранц владели “Златобанком”, который обанкротился после того, как получил от НБУ рефинансирование в размере почти 800 млн грн. при курсе 8/$. Кстати, источники в НБУ утверждают, что сейчас посланцы “греков” регулярно бывают в Нацбанке и ведут переговоры о регистрации или покупке нового финучреждения.

Наверное, не в последнюю очередь за счет украденных у госбанков денег…

P.S. Аграрная страна, говорите? Хрен кто будет теперь кредитовать аграриев в этой стране… Ну, разве что новый банк Юрушева…

Анастасия Зеленская, Национальное бюро расследований Украины

В ряды украинских банкиров затесался беглый убийца Александр Шепелев. Расследование

Shepelev7-500x227

 

Александр Шепелев, разыскиваемый за организацию заказных убийств, вернулся на финансовый рынок Украины.

Бывший народный депутат от БЮТ и Партии регионов Александр Шепелев (на фото), подозреваемый в уголовных преступлениях, восстановил свой статус владельца существенного участия в КСГ Банке семьи Касьяновых. Находящегося за решеткой российского СИЗО банкира сложно назвать желанным акционером любого из украинских банков, но Нацбанк с этим ничего не может поделать, а КСГ, вероятно, размоет его долю вдвое в ходе ближайшей докапитализации.

Шепелев вернулся

Александр Шепелев, находящийся под экстрадиционным арестом в России, «материализовался» среди акционеров небольшого КСГ Банка. По состоянию на 1 и 27 января 2016 года Александр Шепелев владел 16,3911% акций банка напрямую, говорится в списке ключевых участников в структуре собственности КСГ Банка. При этом последний год банк ничего о нем не вспоминал.

На начало 2015-го у КСГ Банка не было ни одного владельца существенного участия (свыше 10% акций). НБУ признал банк непрозрачным, после чего Сергей Касьянов и его супруга Ксения выкупили у акционеров банка по 33,4603% акций. При этом ни в сообщениях НБУ и АМКУ о разрешении сделки, ни в релизе банка по итогам покупки 66,9% акций ничего не говорилось о том, что акционером также является находящийся в международном розыске Александр Шепелев.

Александр Шепелев владел 16,4% акций с 31 августа 2007 года, когда учреждение еще называлось Европейским банком рационального финансирования. Его пакет акций хранился в донецком депозитарии «Укрфинком». После начала боевых действий на Донбассе депозитарий перестал подавать информацию в Нацдепозитарий. Банк просто не знал, является ли господин Шепелев его акционером. «Акции, принадлежащие Шепелеву, учитывались на счету у хранителя, который находится в зоне АТО. Банк около года пытался добиться того, чтобы эта информация попала в НБУ», – рассказали журналистам в НБУ, уточнив, что «Укрфинком» передал эту информацию.

«Документы относительно акций KSG BANK, которые находятся в собственности у Александра Шепелева, были потеряны во время войны вместе с другими документами депозитарного учреждения ООО «Укрфинком», находящегося в Донецке. В процессе получения существенного участия семьей Касьяновых менеджеры НБУ просили найти эти документы. Для этого были приложены определенные усилия менеджерами банка. Благодаря тому что база данных «Укрфинком» была передана в Нацдепозитарий, а НКЦБФР одобрила специальное решение, нам удалось в январе 2016 года восстановить информацию об акционерах банка в полном объеме. Мы были «осчастливлены» этим событием», – сообщили в пресс-службе КСГ Банка. Речь шла об информации о 23,1344% акций.

Нити из прошлого

Александр Шепелев известен не только как банкир. Он был избран в парламент VI созыва. 21 сентября 2010 года он был исключен из фракции БЮТ, а уже 5 октября он вступил во фракцию Партии регионов. Господин Шепелев был членом комитета по вопросам финансов и банковской деятельности, а также членом специальной контрольной комиссии по вопросам приватизации.

С сентября 2014 года Александр Шепелев находится в международном розыске. Согласно данным Интерпола, ему вменяется покушение на умышленное убийство по корыстным мотивам, совершенное по предварительному сговору группой лиц, а также легализация доходов, полученных преступным путем. Он подозревается в организации убийства главы правления АвтоКрАЗбанка Сергея Кириченко, покушении на жизнь экс-акционера банка «Союз» Сергея Дядечко и хищении денег из Родовид Банка.

По информации СБУ, Александр Шепелев организовал за государственные средства фиктивную реконструкцию принадлежащего его жене здания по адресу: переулок Рыльский, 4, а также сдал в аренду здание площадью 5,2 тыс. кв. м по цене 550 грн/кв. м. Исполнителем реконструкции был руководитель «АК Инжиниринг». Второй фигурант этого дела – бывший временный администратор Родовид Банка Сергей Щербина – более трех лет находился в изоляторе СБУ. В марте 2015-го Александр Шепелев был задержан в России, сейчас находится в СИЗО. Украина добивается его экстрадиции, но пока безуспешно.

Существенный вопрос

«Теперь у Нацбанка есть все основания работать с Шепелевым как существенным участником. Собственники существенного участия должны на протяжении всего времени соответствовать требованиям закона, и регулятор отслеживает этот вопрос», – сообщили в Нацбанке. Но не смогли сказать, как именно НБУ будет работать с находящимся в российском СИЗО акционером.

В КСГ Банке сообщили, что сейчас невозможно совершать какие-либо операции с акциями Александра Шепелева. «Насколько нам известно, с 2012 года и по настоящее время на эти акции наложен арест. По данным реестра акционеров, акции Александра Шепелева заблокированы, и он не может голосовать на общем собрании акционеров», – сообщили в пресс-службе банка.

Несмотря на это, мажоритарные акционеры готовы поддерживать свой банк. «Существует постановление НБУ № 58, согласно которому нужно докапитализировать банк до 300 млн грн до января 2017 года. У нас сейчас уставный фонд составляет 153 млн грн. Мы будем выполнять требование регулятора», – отметили в КСГ Банке. Если Александр Шепелев не примет участия в дополнительной эмиссии, его доля в капитале снизится до 8,36% – менее существенного участия.

Репутационные издержки

Подозрения в участии Александра Шепелева в выведении денег из Родовид Банка и совершении других уголовных правонарушений де-факто портят его деловую репутацию. Сейчас НБУ не разрешает лицам с испорченной репутацией владеть существенным участием в банках. Однако санкции к Шепелеву НБУ применить не может, поскольку де-юре его ситуация не подпадает ни под один из пятнадцати признаков отсутствия безупречной деловой репутации.

Одним из них является наличие судимости за определенные преступления, но в отношении Александра Шепелева нет обвинительного приговора. «Данное обстоятельство формально не создает подспорья для оценки деловой репутации его как владельца доли в КСГ Банке. К тому же в связи с неосуществленной экстрадицией Шепелева будет практически невозможно реализовать персональное вручение ему под роспись решения комитета по надзору при НБУ, который вправе принять меры влияния к владельцу существенного участия», – говорит юрист адвокатского объединения «Спенсер и Кауфманн» Андрей Гвоздецкий.

Если бы НБУ мог применить санкцию, он временно, до устранения нарушений, запретил бы владельцу существенного участия использовать право голоса принадлежащих ему акций. «Распоряжение правом голоса до устранения нарушений возлагается на доверенное лицо НБУ: лицо должно действовать в целях квалифицированного управления банком и не должно быть владельцем существенного участия в банке. Это означает, что фактически управление долей может осуществляться вопреки позициям и целям временно отстраненного владельца, равно, как и врозь с интересами и мнением других владельцев банка», – поясняет Андрей Гвоздецкий.

Елена Губарь, Национальное бюро расследований Украины

Генпрокуратура підозрює Нацбанк та компанію заступниці #Яресько у махінаціях в інтересах Клюєвих. Розслідування. Відео

Kluevi-Yaresko1

 

За висновками Генеральної прокуратури, компанії братів Клюєвих за сприяння НБУ в 2009 році заробили понад 600 млн грн на фінансових маніпуляціях із кредитними коштами, залученими в Укрексімбанку. Це випливає з ухвали Печерського райсуду м. Києва від 29.12.15 та матеріалів Управління спецрозслідувань Генпрокуратури, яке здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000368.

Водночас згідно з ухвалою цього ж суду від 14.01.16, слідчі Генпрокуратури допускають, що ТОВ КУА «ІТТ-Менеджмент», яке пов’язане з заступником міністра фінансів Оксаною Маркаровою, допомагало Клюєвим легалізувати кошти, отримані злочинним шляхом.

Нагадаємо, що ще в квітні 2014 року Генпрокуратура повідомляла про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, вчинене Андрієм Клюєвим – екс-першим віце-прем’єром та екс-главою адміністрації Віктора Януковича.

Як зазначалося, в березні 2009 року Клюєв (тоді нардеп) сприяв отриманню підконтрольним його родині «Заводом напівпровідників» кредиту на 150 млн євро в Укрексімбанку на проекти з виробництва сонячних батарей. Кредит було забезпечено заставою належних підприємству майнових прав за угодами купівлі-продажу обладнання, яке, за висновками слідчих, було неліквідним, що створювало «високі ризики неповернення кредиту державному банку».

Крім того, як повідомлялося, у вересні-жовтні 2010 року за сприяння Клюєва (тоді – першого віце-прем`єра) Держагентство з інвестицій ухвалило висновок про можливість надання фінансування «Заводу напівпровідників» на виробництво фотогальванічної продукції. За даними слідства, відповідні кошти (200 млн грн.) були використані не за призначенням, а для сплати Укрексімбанку процентів за раніше одержаним кредитом.

У жовтні 2015 році Генпрокуратура інформувала, що в кримінальному провадженні щодо А. Клюєва встановлено новий епізод. «Злочинна оборудка полягала в проведенні вдаваної угоди між двома підконтрольними А. Клюєву підприємствами, із залученням 1,5 млрд грн кредиту держбанку, частина з яких була витрачена на придбання заставного майна, а 610 млн грн привласнені на користь підконтрольного йому підприємства», — констатували в ГПУ.

Процентні маніпуляції

Згідно з ухвалою Печерського райсуду м. Києва від 14.01.2016, Управління спецрозслідувань Генпрокуратури здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000368 від 08.05.2014 за фактом заволодіння держмайном у сумі 230 млн. євро і 170 млн. грн. за попередньою змовою групою осіб з числа посадовців Кабміну, Держінвестицій та Укрексімбанку за ознаками ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу (можливе покарання – позбавлення волі на 7-12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна).

Як зазначається в ухвалі суду, фігуранти справи (далі — цитата) «отримували від ТОВ КУА «ІТТ-Менеджмент» значний інвестиційний дохід від цінних паперів, який в дійсності може бути коштами, що були вказаними особами або підконтрольними їм підприємствами одержані злочинним шляхом, у т.ч. внаслідок заволодіння шляхом зловживання службовим становищем коштами, призначеними відповідно до п. 5 ч.1 ст. 74 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» для надання державної безоплатної допомоги на відшкодування відсотків, сплачених за користування кредитами, залученими підприємствами реального сектору економіки».

Крім того, як констатується, «операції по цінним паперам здійснювались за участю торговців ТОВ «Альта Брок», ТОВ «Мультіброк», а контрагентами виступали ТОВ «КОМБІ-ПРОФ», ТОВ «Український центральний контрагент», ПрАТ «Інвестиційна компанія «ІТТ-Інвест».

Згідно з даними держреєстру, засновником ТОВ КУА «ІТТ-Менеджмент» є ПрАТ «Інвестиційна компанія «ІТТ-Інвест», а одним з кінцевих бенефіціарів — Данило Волинець – чоловік заступниці міністра фінансів Оксани Маркарової; у 2006—2009 рр. він був главою правління «Ощадбанку». Ще серед бенефіціарів ТОВ КУА «ІТТ-Менеджмент» – З. Кузимків, С. Міщенко, О. Папроцький.

ПрАТ «Інвестиційна компанія «ІТТ-Інвест» з 2003 до березня 2015 року очолювала Оксана Маркарова.

Програма «Слідство.Інфо» з посиланням на інформацію Генпрокуратури повідомляла, що група «ІТТ» була причетною до приватизації Клюєвими «Заводу напівпровідників». О. Маркарова це заперечувала.

Вона зазначала, що в ПраТ ІТТ-Інвест, яке є торгівцем цінними паперами, зберігачем та андеррайтером, за 20 років діяльності «дійсно було декілька угод з корпорацією «Укрпідшипник» [контролери – «Клюєві»], однак вони не стосувалися ані «Запорізького заводу напівпровідників», ані «АктивСолара». «Андрій Клюєв як фізсоба дійсно інвестував в декілька фондів ІТТ протягом 2011—2013 років, отримував дивіденди та потім вийшов з інвестицій», — додала О. Маркарова в листі до ГПУ, на який посилалося “Слідство.Інфо”.

Водночас О. Маркарова підтверджувала, що в 2013 році брати Клюєві продали «Актив-банк» групі «ІТТ». О. Маркарова була членом спостережної ради Актив-банку ще з 20.04.12, а з 17.12.12 по 10.04.13 вона — в.о. голови. Крім того, 10.04.13 членом спостережної ради банку було обрано також Наталію Яресько, а О. Маркарову обрали головою спостережної ради вже на постійній основі.  Навесні 2014 року Актив-банк знову міняє власників. Замість групи «ІТТ», туди заходить група росіян.

Як писали «Наші гроші», після виходу групи «ІТТ» зі складу акціонерів «Актив-банку», в банку почались проблеми. Постановою НБУ від 13 червня 2014 року «Актив-Банк» було віднесено до категорії проблемних та встановлено ряд обмежень діяльності. 2 вересня НБУ відніс «Актив-банк» до неплатоспроможних, а 3 вересня Фонд гарантування вкладів ввів до банку тимчасову адміністрацію. Зараз банк перебуває на стадії ліквідації.

«Але за день до віднесення «Актив-банку» до неплатоспроможних з нього були виведені багатомільйонні активи. А вигоду від цього отримали саме структури Волинця – Маркарової. Ці факти зафіксовані у численних (їх більше ста) судових рішеннях і ухвалах, які ми знайшли у Єдиному державному реєстрі судових рішень,.

Всі договори на виведення активів укладені за однією схемою. Між «Актив-банком» та ТОВ «Фінансова компанія «Арбімаркет» 1 вересня (в одному випадку – 7 серпня) 2014 року підписувались договори відступлення боргу за виданими банком кредитами. За це банку сплачувалась невелика (у середньому – одна четверта) частина суми боргу. 2 вересня «Арбімаркету» були відступлені права на стягнення застав за договорами іпотеки, якими забезпечувались всі ці кредити.

А 12 вересня 2014 року «Арбімаркет» переуступив всі ці вимоги (і кредитні, і іпотечні) компанії з управління активами «ІТТ-менеджмент», — йшлося в розслідуванні видання.

У свою чергу О. Маркарова в коментарі наголошувала, що угоди, про які написали «Наші гроші», відбулися вже після того, відбувся продаж групі покупців, яких представляв Олександр Антонов в березні 2014 року. «Ні я, ні мій чоловік, до банку не мали відношення вже з 16 березня 2014 року, коли я продала всі 100% ТОВ Актив фінанс груп, яке володіло банком. А 17 квітня 2014 року, тобто через місяць після продажу, було проведено загальні збори, на яких всю Спостережну раду і мене, в присутності представника НБУ, було переобрано. Під час володіння мною Актив банком його не було визнано ні проблемним, ні неплатоспроможним», — підкреслювала О. Маркарова.

Євробондні махінації

Відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 29.12.2015, «Завод напівпровідників» та Activ Solar GmbH (був власником 74,99% статутного капіталу «Заводу напівпровідників») 23.01.2009 уклали контракти на поставку товарів на 199,99 млн дол, або на 1,54 млрд грн. Під ці контракти «Завод напівпровідників» отримав позику від Укрексімбанку на 150 млн євро.

Activ Solar GmbH, будучи поручителем «Заводу напівпровідників», відповідно до договорів застави цінних паперів від 31.03.2009 та від 07.04.2009 передало Укрексімбанку в заставу держоблігації зовнішньої позики за період з 2003 по 2015 рік на 163,5 млн дол. та 28,85 млн євро.

За період з 03.03.2009 по 09.04.2009 «Укрексімбанк» надав «Заводу напівпровідників» кошти на 1,55 млрд грн. З них на 1,448 млрд грн. «Завод напівпровідників» придбав валюту на 182,2 млн дол. та перерахував її для Activ Solar GmbH як передоплату за контрактами на поставку обладнання. Із залишку коштів у сумі 97 млн грн. повернуто Укрексімбанку тіло кредиту у сумі 13,9 млн грн., а 83,1 млн грн. «Заводом напівпровідників» витратив на інші потреби: закупівлю матеріалів, оплату послуг, тощо.

Відповідно до листа АТ «Укрексімбанк» від 16.04.2009, фактичний борг «Заводу напівпровідників» на цю дату склав 1,53 млрд грн. (за офіційним курсом НБУ – 150,9 млн євро).

У матеріалах кримінального провадження міститься протокол зборів акціонерів Activ Solar GmbH від 06.04.2009, відповідно до якого останнім прийнято рішення:
1) продати вищевказані державні облігації зовнішнього займу;
2) залучити «Укрексімбанк» як посередника щодо продажу облігацій;
3) суму доходу, одержаного Activ Solar GmbH від продажу облігацій спрямувати на погашення заборгованості «Заводу напівпровідників» перед «Укрексімбанком»;
4) з огляду на виконання Activ Solar GmbH грошових зобов`язань «Заводу напівпровідників», розірвати контракти, укладені з «Заводом напівпровідників» 23.01.2009 та здійснити зарахування зустрічних вимог.

10.04.09 «Укрексімбанк» уклав договори купівлі-продажу цінних паперів з НБУ в особі першого заступника голови НБУ, який діяв на підставі постанови правління НБУ від 09.04.2009 №207 (на сайті НБУ цієї постанови, до речі, немає; тоді главою НБУ був Володимир Стельмах, а його першим заступником – Анатолій Шаповалов).

Відповідно до умов договору, НБУ придбав державні облігації зовнішнього займу загальною номінальною вартістю 1,554 млрд грн. (за курсами валют на день укладання угоди) без ПДВ. При цьому договірна вартість дорівнювала номінальній.

Як констатується в судовій ухвалі, слідство встановило, що «дійсна вартість вказаних державних цінних паперів на фондових ринках була значно меншою, ніж номінальна»:

— XS0170177306, загальна номінальна вартість 40 млн. доларів США (за актуальним курсом валют 308 000 000), вартість на фондовому ринку складала 70,875% від номіналу;
— XS0276053112, загальна номінальна вартість 57 млн. доларів США (за актуальним курсом валют 438 900 000 грн.), вартість на фондовому ринку 59,194% від номіналу;
— XS0305394941, загальна номінальна вартість 13,5 млн. доларів США, (за актуальним курсом валют 103 950 000 грн.), вартість на фондовому ринку 51,77% від номіналу;
— XS0330776617, загальна номінальна вартість 48 млн. доларів США, (за актуальним курсом валют 369 600 000 грн.), вартість на фондовому ринку 58,871% від номіналу;
— XS0232329879, загальна номінальна вартість 28,850 млн. Євро (за актуальним курсом валют 294 847 000 грн.), вартість на фондовому ринку 51,573% від номіналу;
— XS0198247305, загальна номінальна вартість 5 млн. доларів США, (за актуальним курсом валют 38 500 000 грн.), вартість на фондовому ринку 90,302% від номіналу.

За оцінками слідства, загальна сума завищення вартості держоблігацій зовнішньої позики, які були куплені Нацбанком, складає не менше ніж 617,4 млн грн. Нижче – цитата з судової ухвали:

«Реалізація ряду вищевказаних угод між Activ Solar GmbH, ВАТ «Завод напівпровідників», АТ «Укрексімбанк» та Національним банком України призвела до того, що одержані ВАТ «Завод напівпровідників» від ВАТ «Укрексімбанк» у якості кредиту кошти в сумі 1 522,4 млн. грн. в період з 25.03.2009 по 02.04.2009 були витрачені на придбання валюти в розмірі 182,2 млн. доларів США, яку та в цей же період перераховано на рахунки Activ Solar GmbH під приводом здійснення авансових платежів за поставку обладнання за контрактами №№ 71-75 від 23.01.2009.

Зазначені кошти контролерами Activ Solar GmbH витрачено не на придбання обладнання, а частково на купівлю вищевказаних облігацій державної зовнішньої позики. Іншою частиною коштів в сумі понад 600 млн. грн., які залишились після купівлі облігацій державної зовнішньої позики на рахунках Activ Solar GmbH, контролерами зазначеного підприємства витрачено за власним розсудом для збільшення активів власних підприємств, тобто у своїх власних інтересах.

Одразу після отримання від ВАТ «Завод напівпровідників» всієї суми під приводом авансу за поставку обладнання, 06.04.2009 Activ Solar GmbH прийнято рішення про розірвання договорів на поставку обладнання та погашення заборгованості ВАТ «Завод напівпровідників» перед ВАТ «Укрексімбанком» за рахунок вищевказаних державних облігацій зовнішнього займу шляхом продажу цих облігацій Національному банку України. Після чого Національний банк України 10.04.2009 придбав вищевказані державні цінні папери за завищеною на суму понад 600 000 000 грн. вартістю, чим спричинено збитки Національному банку України у вказаному розмірі.

Вищевказані дії осіб, які контролювали Activ Solar GmbH та ВАТ «Завод напівпровідників», а також групи невстановлених на цей час осіб з числа посадових осіб ВАТ «Укрексімбанк», Національного банку України та вищого керівництва держави, мали послідовний та узгоджений характер, у сукупності складали схему, яка має ознаки розкрадання державних коштів та їх наступного «відмивання» шляхом перерахування купленої за ці кошти валюти на рахунки Activ Solar GmbH на підставі фіктивних контрактів щодо постачання обладнання, та подальшого перерахування цих коштів з рахунків Activ Solar GmbH іншим юридичним та фізичним особам на формально законних підставах».

 

 

Інна Нефьодова, Національне бюро розслідувань України

Давайте почнемо посадки з Пишного, а чому б і ні?, — блогер про махінації в Ощадбанку

Pishnyi-Andryi1

 

В гостях у Кафки:

Нацбанк оштрафував «Ощадбанк» майже 3 мільйони гривень за порушення службовими особами банку закону при здійсненні переказу 40 млн доларів у інтересах нардепа Ігоря Котвіцького.

Ще раз: Нацбанк оштрафував «Ощадбанк» на 3 мільйони гривень за виведення 40 000 000 доларів. Відал міндал? Це якби я придавила дверима свою праву руку як покарання за то шо вона взяла з холодильника пірожне після 6 вечора.

От ви за то шоб посадить Пишного, а може людина не знала, вона захворіла якраз в цей день, коли переводили гроші. Пишний — прекрасна людинонька, як видно з його щоденничка: патріотичненька, елегантненька, діточки в нього завжди в віночки вбранні і в вишиваночки, сім’я така прекрасна і сімейна. Донечька не поїхала до кацапів на якийсь там пісенний конкурс, хотя могла, а не поїхала. Щас підожди, я сльози витру і прийду. А як він дбає про свій банк: там же ж тоже все заквітчано і в іконах, і інклюзивність — вот ето всьо. А щоденничок на Укроправді ти читав? Там все про прощеня, про то шо нада одне одному прощать і буть добрішим одне до одного, а не то шо ви. Про то шо нада дивитись в будуще, а не озиратись хто шо спиздив з банка в минулому році, чорнороті ви і злоязикі жлоби.

Но як можна посадить Пишного, коли Аваков не сидить?

А бач, можна і нужно. І даже луче так, шоб Аваков ходив по волі, а ця прекрасна людина, шо оступилася трошечки влітку, да, шоб ця людина сиділа. Бо хай бляді жадні і тупорилі знають, шо ніхто за тебе не заступиться, коли ти будеш немножечко закривать глазоньки на то шо робиться в тебе в баночку. Так шо давай, сідай, котик, так нада.

Давайте почнем посадки з Пишного, а чому б і ні?

Faina Kaplan, фейсбук, БанкІск

Во сколько Украине обойдутся банки Олега Бахматюка

Bahmatuk-Oleg11

Мультимиллионер Олег Бахматюк потерял весь свой банковский бизнес. Больше всего от финансовых просчетов яичного магната потеряло государство. Во сколько же обошлись бюджету банки Бахматюка?

Длинная история

Нацбанк передал Фонду гарантирования вкладов уже второй банк Бахматюка: «Финансовая инициатива». В ноябре прошлого года НБУ вывел с рынка VAB Банк, сейчас его ликвидируют.

Банк «Финансовая инициатива» появился еще в начале 2005 года, но чего-то стоящего из него так и не вышло. «Кэптивный банк, который обслуживал компании Бахматюка и параллельно других клиентов», — так описывает «Финансовую инициативу» предправления иностранного банка.

Банкиры из «Фининициативы» с ничего не говорящими фамилиями на банковском рынке все-таки сумели за эти десять лет вытолкать банк в топ-20 банков. К своему уходу с рынка «Финансовая инициатива» доросла до 16 места по размеру активов (19,2 млрд гривен). Банк специализировался на кредитовании аграриев. Юридическим лицам он выдал кредитов на 15,6 млрд гривен. Население банк кредитовал неохотно (в VAB Банке после покупки Бахматюк тоже прикрыл розничное кредитование) – граждане заняли у него всего 2 млн гривен. Деньги украинцев интересовали банк намного больше: граждане положили на депозиты 5,2 млрд гривен, компании – 1,5 млрд гривен.

О проблемах в банке говорили давно. НБУ сегодня утром сообщил, что банк пробыл в статусе проблемного банка полгода (максимальный срок), но стабилизировать ситуацию не удалось. В самом банке придерживаются другого мнения. «В «Финансовой инициативе» продолжают настаивать: ситуация в банке стабильная», — говорится в сообщении пресс-службы. Уже неплатежеспособный банк «гарантирует выплату всех обязательств по депозитам физлиц после введения временной администрации». То есть люди получат не 68% денег (3,7 млрд грн = 68% всего депозитного портфеля), а все 100%. «Акционер и менеджмент банка планируют в конструктивном сотрудничестве с временным администратором обеспечивать выполнение всех обязательств банка, а также принимать меры по его дальнейшему оздоровлению и возвращению на рынок путем продажи стратегическому инвестору», — таким многообещающим предложением заканчивается сообщение пресс-службы «Фининициативы».

НБУ вывел с рынка уже больше 50 банков с начала 2014 года. Никто из собственников не спас свой банк.

Цена для государства:

ФГВ должен выплатить 3,7 млрд гривен 59 000 клиентам банка. Фонд удовлетворит 92% вкладчика банка.

К этой сумме нужно добавить кредиты рефинансирования Нацбанка. «Общая задолженность банка «Финансовая инициатива» перед НБУ по кредитам для поддержки ликвидности составляет 7,1 млрд гривен», — отвечают в пресс-службе НБУ.

Можно ли вернуть эти деньги?

На момент введения временной администрации в «Финансовую инициативу» ее балансовые активы составляли 19,2 млрд гривен. Но это — только на бумаге. В ФГВ говорят, что оценивают активы неплатежеспособных банков в 18,3% от балансовой стоимости. Если рассматривать оптимистичный сценарий, по которому активы будут проданы не ниже оценочной стоимости (хотя в Фонде не верят в такое чудо) – тогда можно будет вернуть 3,5 млрд гривен.

Итого потери от «Финансовой инициативы»:

Потери государства на данный момент: 3,7 + 7,1 = 10,8 млрд гривен.

Потери государства после возможной продажи активов: 10,8 – 3,5 = 7,3 млрд гривен.

Короткий роман

В 2011 году еще миллиардер, но уже злостный неплательщик по банковским кредитам, Олег Бахматюк купил розничный VAB Банк. Сделка была логичной, бизнесмен постоянно искал источники финансирования своего аграрного бизнеса, а дешевый розничный банк с широкой сетью и известным брендом отлично подходит под эти цели.

Официальная версия тоже была очень похожа на правду. Бахматюк не скрывал, что хочет на базе VAB сделать агробанк и кредитовать не только свои компании.

После долгих судов с бывшим собственником банка Сергеем Максимовым пылесос включили. Вкладчиков купили на повышенную ставку, которая на несколько процентов отличалась от рыночной. Деньги приходили в банк от населения и уходили из банка предприятиям. Как и обещал Бахматюк – предприятиям аграрного сектора. Короткие деньги населения вложили в длинные кредиты бизнесу.

В начале 2014 года вкладчиков испугала политическая ситуация в стране, начался отток депозитов с банковской системы. VAB Банк этот период не смог пережить. В конце 2014 НБУ ввел в него временную администрацию. Бизнесмен вел переговоры с правительством о национализации, обещал завести инвестора, достать банк «из того света», но в марте этого года НБУ объявил о банкротстве и ликвидации банка Бахматюка.

Цена для государства:

ФГВ должен выплатить вкладчикам VAB Банка 6,9 млрд гривен. «За период временной администрации и ликвидации банка деньги получили 108 000 вкладчиков на сумму 6,3 млрд гривен, что составляет 91,8% от общей гарантированной суммы», — сообщили в пресс-службе ФГВ.

Непогашенные кредиты рефинансирования, по данным НБУ, составляют 5,1 млрд гривен.

Итого потери от VAB Банка:

Потери государства на данный момент: 6,9 +5,1 = 12 млрд гривен.

Потери государства после возможной продажи активов: 12 — 4,4* = 7,6 млрд гривен.

* Балансовые активы 24 млрд гривен. Если Фонд продаст их за 18,3% стоимости – сможет выручить 4,4 млрд гривен

Финиш

Банковские игры Бахматюка обойдутся государству в 14,9 млрд гривен по оптимистичному и в 22,8 млрд гривен — по пессимистичному сценарию. Реальные потери могут быть больше. Кроме того пока неизвестно, есть ли у Бахматюка долги перед госбанками и были ли в его банках счета госкомпаний.

В основном бизнесе яичного магната тоже не все в шоколаде. Выручка агрохолдинга «Авангард», который котируется на Лондонской бирже, в первом квартале упала вдвое — до $72,4 млн (1 квартал 2014 – $152,2 млн), «Авангард» получил убыток $52,2 млн (1 кв 2014 – прибыль $46,8 млн), чистый долг компании с апреля 2014 по апрель 2015 года выросли почти на $100 млн до $249,4 млн.

Банки для яичного магната не были основным бизнесом. «Авангард» всегда был «золотой фишкой» в нашей финансовой группе», — сказал Бахматюк в интервью Forbes после ухода из рынка его первого банка. Теперь у него есть отличный шанс сконцентрироваться на агробизнесе. Согласно постановлению НБУ №357, Бахматюк на три года потерял право покупать новые банки. Если, конечно, имущество не арестуют по закону об ответственности собственников банков.

Екатерина Носик, БанкИск



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: