Сообщения с тегами ‘Порошенко’

#Укроборонпром злив 100 мільйонів «прокладці» менеджера #Порошенко. Відео

Ukroboronoprom1

 

Державний концерн «Укроборонпром», який очолюють наближені до президента менеджери, перераховує десятки мільйонів бюджетних коштів на фіктивні фірми.

Про це йдеться в розслідуванні програми “Наші Гроші з Денисом Бігусом”, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зазначається, що учасники схеми пов’язані з президентським менеджментом, а розслідування по цих справах ховають у прокуратурі.

У 2014—2015 роках Міноборони замовило Київському бронетанковому заводу ремонт і техобслуговування спецмашин.

Завод нібито придбав запчастини для ремонту на 5,3 мільйона гривень у фірми-посередника, ата нібито їх закупила у двох інших посередників «Интер Сталь ЛТД» і «Оптимумспецдеталь». Остання замовила запчастини у фірми «Промомаркетгруп», яка зрештою виявилася фіктивною.

У грудні 2015 року Військова прокуратура Київського гарнізону почала розслідувати історію цієї закупівлі – керівництво бронетанкового заводу підозрювали у розкраданні державних коштів.

Але єдиний вирок у цій історії – штраф за фіктивне підприємництво – отримала формальна власниця «Промомаркетгруп» Олена Сірик.

Непрацююча жінка з маленького села на Київщині визнала, що фірму зареєструвала за гроші і жодних договорів на постачання запчастин не підписувала.

А присвоєння бюджетних коштів на бронетанковому заводі слідчі так і не дослідили.

У 2017 році історію цієї закупівлі взялася розслідувати Головна військова прокуратура.

Слідчі з’ясували, що крім фіктивної «Промомаркетгруп», «Оптимумспецдеталь» оформлювала закупівлю в «Наполі груп» та «Мідленд інвест», а також знайшли і допитали власника «Оптимумспецдеталі» Володимира Волохача.

На допиті Волохач визнав, що фірму зареєстрували для заволодіння державними грошима.

Слідство встановило, що компанії з цієї групи «постачали» деталі й на інші підприємства «Укроборонпрому». І домоглося в суді дозволу на вилучення у концерну документів щодо закупівель.

Однак ухвалу з дозволом на обшук Укроборонпрому вилучили із судового реєстру. Після цього жодних слідів подальшого розслідування у реєстрі немає, так само як і вироків учасникам схеми.

Окрім прокурорських справ, фірми-учасники описаної схеми також фігурують у численних розслідуваннях податківців щодо конвертаційних центрів.

Слідчі дійшли висновку, що фірми фіктивні, але вироки за цими справами відсутні.

Поки тривали розслідування, «Оптимумспецдеталь», попри те що її номінальний власник вже підтвердив фіктивність компанії – отримала ще 93 мільйони гривень з оборонних підприємств. В 2015—2017 роках Київський бронетанковий завод перерахував фірмі 12 мільйонів гривень, Житомирський – 49 мільйонів і Харківський – 32 мільйони гривень.

Окрім того, послугами “Оптимумспецдеталі” користувався приватний Завод «Кузня на Рибальському», кінцевими бенефіціарами якого є президент Петро Порошенко і його соратник, партнер та друг – народний депутат від БПП Ігор Кононенко.

«Кузня на Рибальському» перерахувавши на «прокладку» понад 7 мільйонів гривень.

«Наші гроші з Денисом Бігусом» припускають, що прокуратура так і не довела свої розслідування до кінця, тому , що учасники описаної схеми пов’язані з колишнім і нинішнім керівництвом «Укроборонпрому» і главою держави.

Відзначається, що директор «Оптимумспецдеталі» Володимир Волохач є екс-співробітником наближеної до керівництва оборонних заводів компанії з «групи прокладок» – «Интер Сталь».

«Интер Сталі» Андрія Рогози Київський бронетанковий без укладання контрактів перерахував 12 мільйонів 3 роки тому, а дружина директора КБТЗ Вадима Шкавра товаришує з дружиною Рогози.

Крім того, Рогоза пов’язаний з представником заводу Порошенка Віталієм Жуковим.

В «Укроборонпром» 23-річний Віталій Жуков потрапив у 2012 році. Одразу на посаду помічника гендиректора концерну. Тоді ж увійшов до Наглядової ради великого військового заводу «Меридіан».

Наприкінці 2014 року Жуков був партнером Рогози у торгівельній компанії «Белторг Україна ЛТД».

Про тісні зв’язки Рогози і Жукова свідчить і спільне кримінальне провадження. У лютому цього року Рогозі повідомили підозру у шахрайстві, але обшуки у пошуках грошей, телефонів та документів по цій справі слідчі проводили вдома у Жукова.

Жуков продовжує займатись оборонними справами – нині представляє порошенківський завод «Кузня на Рибальському».

«Нашим Грошам» вдалося зафіксувати зустріч Жукова із керівником оборонпромівського підприємства у Харкові Олексієм Бабічем. Бабіч раніше керував «Житомирським бронетанковим заводом» і перерахував «Оптимумспецдеталі» 49 мільйонів гривень.

Олексій Бабіч до переходу в оборонну сферу займався продажем труб. Він – брат заступника керівника апарату Укроборонпрому Андрія Бабича. Останній, лікар за освітою, раніше мав автомобільний бізнес в Херсоні, а в концерн прийшов разом з нинішнім гендиректором Романом Романовим.

Романов також родом з Херсону, керував передвиборчою кампанією Петра Порошенка та був дилером порошенківського «Богдана» в Херсонській області.

Романов та Бабичі, разом із давнім партнером Президента Олегом Гладковським, входять у нову команду керівників оборонної галузі. Усі вони отримали свої посади після приходу до влади Петра Порошенка.

Обшук у Трояна: #Аваков 6 годин захищав свого заступника на засіданні в АП

avakov-poroshenko-kaznokrad1

 

Через липневий обшук будинку замміністра внутрішніх справ Вадима Трояна відбулися шестигодинні збори так званої «стратегічної дев’ятки» в адміністрації президента, повідомляє Національне бюро розслідувань України. У результаті глава МВС Арсен Аваков відстояв свого підлеглого.

Про це йдеться у статті Української правди «Дуалізм влади. Як Порошенко і Аваков дотискають один одного».

За даними УП, перед тим, як провести обшук у Трояна, генпрокурор Юрій Луценко зателефонував Авакову і попросив, аби обшук дали провести без конфліктів. Міністр нібито погодився, але попросив не чіпати родину свого зама.

У той же день Аваков дзвонив в адміністрацію президента. В результаті було скликано засідання «стратегічної дев’ятки».

“Я не можу вам розповісти, як цю історію розрулювали, але це забрало шість годин. Це ненормально, коли в бронежилеті, який в пилу лежить у шафі, знаходять 500 мічених гривень. Ну що це? Але питання вирішене, ми говорили в стилі «хлопці, припиніть дуріти», — говорить співрозмовник в оточенні Авакова, натякаючи, що Трояну підкинули гроші.

Обшук заступника міністра в Авакова сприйняли негативно, як і перевірку Нацагентством з питань запобігання корупції його декларації за 2015 рік.

В оточенні міністра внутрішніх справ вважають, що історія з декларацією підігрівається з Адміністрації президента.

Як повідомлялося, наприкінці липня за місцем проживання заступника міністра внутрішніх справ Вадима Трояна проводили обшук. Шукали 785 тисяч гривень, які нібито відібрали у підприємця начальник відділу комплектування полку «Азов» Бржезинський, помічник заступника голови МВС Іваштенко і якийсь громадянин Ш.

У рамках справи було проведено 13 обшуків, в тому числі і у Трояна, але зазначені кошти виявити не вдалося. У заступника міністра вилучили 60 тисяч гривень, «які не збігаються за номерами з грошима, отриманими вимагачами».

Громадськість закликає Раду не голосувати за судову реформу #Порошенко — це наступ на гласність судочинства

Poroshenko-Petro7

 

Правозахисники та громадські діячі стривожені положеннями законопроекту № 6232 про зміни до процесуальних кодексів, які, за словами експертів, зроблять судочинство непрозорим для суспільства.

«Цим законом передбачене обмеження ключових принципів судочинства — гласність та відкритість судового процесу, які для нашої ситуації перехідного періоду є надважливими», — сказав під час прес-конференції адвокат Небесної сотні, Адвокатська дорадча група Віталій Титич, повідомляє sprotiv.org.

Він повідомив про те, що всі позитивні зрушення у кримінальних справах стосовно подій на Майдані стали можливими виключно завдяки уваги до них громадськості.

«Жодного іншого чинника. Ні наша робота адвокатів, ні вбогість прокуратури чи слідства. Там, де є громадськість, там,  де вона тисла, слідкувала за процесами, там є якийсь результат», — підкреслив він.

«Порівняйте два процеси — терористичний акт 20 лютого 2014 року, як він починався, це було фактично знущання у Печерському суді. Коли людей зганяли спеціально не в залу судового засідання, а в кабінети суддів, порушуючи норму, яка є,  і таким чином зривали цей процес» — розповів захисник, зазначивши, що лише після тиску судова адміністрація за клопотанням захисників організувала «більш-менш пристойне провадження» у Святошинському суді, де зараз будь-хто може слідкувати за процесом: є окрема зала, йде трансляція.

З іншого боку, зазначає Титич, епізод катування студентів 30 листопада 2013 року випав з активного поля зору громадськості. Тому «катування людей» в ньому продовжується: він другий рік перебуває на стадії підготовчого засідання.

Адвокат Небесної сотні переконаний: якщо ці законодавчі зміни будуть прийняті, то «майданівські справи» «тихо вмруть, чого добиваються ті, хто їх веде».

Отже, якщо закон набуде чинності, суд зможе заборонити фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію відкритого судового засідання, якщо вони «заважають ходу судового процесу» (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 кас, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту)

«Що саме перешкоджає ходу засідання, вже сам суддя буде тлумачити. Тобто фактично з будь-яких підстав, з будь-якими мотивами можна заборонити проведення відеозапису. Більше того, загрожуватиме покарання у вигляді штрафних санкцій» — пояснив заступник голови правління «Центру політико-правових реформ» Роман Куйбіда.

Крім цього, за словами експерта, у законопроекті передбачена норма, за якою суд зможе не допускати в залу судових засідань людей. Якщо немає «вільних місць» (ч.2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту).

«Очевидно, що ця норма може посприяти тому, щоб закривати судові засідання від громадськості, просто прибравши стільці із зали або призначати резонансні справи у якихось невеличких кабінетах. Тобто з’явиться законодавча підстава, яким чином можна обмежити доступ громадськості до судових засідань і при цьому не нести жодної відповідальності», — наголосив Куйбіда.

Він також повідомив, що окрім наступу на прозорість судочинства, законопроект містить багато інших «шкідливих норм, які є кроком назад». Зокрема, це стосується окремих змін до кодексу адміністративного судочинства.

За його словами, якщо зараз громадянин звертається з позовом до органу влади, то обов’язок доводити правомірності своїх дій покладається на цю державну установу, тобто відповідача.

«Кодекс адміністративного судочинства у новій редакції, яку запропоновано до прийняття, містить положення за яким суд може зобов’язати позивача, тобто звичайну людину, доводити факт порушення її прав, тобто фактично перенести обов’язок доказування на позивача. Це теж є величезним кроком назад в можливостях захисту своїх прав від порушень з боку держави» — сказав Куйбіда.

Експерт розповів, що профільний комітет підтримав правки до Кримінально-процесуального кодексу, які можуть призвести до закриття всіх кримінальних справ, які пов’язані із подіями на Майдані.

«Передбачено, що розслідування справ має завершитись, наприклад, через 2-3 місяці після відкриття провадження. Якщо зараз — після пред’явлення підозри, то за змінами передбачено, що — після відкриття провадження. Це може призвести до поширення такого явища, як безкарність», — сказав Куйбіда, зауваживши, що у багатьох випадках слідчі органи досить легко можуть зловживати такими змінами до закону і почекавши, закривати провадження у справах.

Правозахисники підготували заяву щодо недопустимості обмеження гласності судочинства, у якій виклали інформацію про відповідні законодавчі зміни, які набудуть чинності у разі, якщо парламент підтримає законопроект № 6232.

Звернення вже підписали 20 громадських організацій, медіа, активістів.

«Ці дані будуть передані до ОБСЄ, тому що зараз відбувається щорічна нарада з людського виміру у Варшаві, наші колеги знаходяться там, вона перекладена на англійську мову, тож ми сподіваємося, що ця інформація буде доступна і нашій делегації і міжнародній» — повідомила координатор проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак.

Звернення також надіслані до профільних комітетів та адміністрації президента.

Нагадаємо, що Верховна Рада України розпочала розгляд другому читанні законопроекту № 6232 про зміни до процесуальних кодексів в рамках судової реформи на минулому пленарному тижні. Проект закону містить майже 4,5 тис. поправок, з яких парламентарі розглянули лише кілька сотень.

Нардеп #Купрій хоче дізнатися, чи легально #Порошенко купує зброю для армії

Poroshenko-cukerka1-500x283

 

Народний депутат України Віталій Купрій направив депутатський запит президенту України Петру Порошенку з проханням повідомити, як чином йому вдається легально купувати зброю і передавати його армії, а також просив повідомити про джерела походження коштів.

Про це йдеться в запиті народного депутата, який він опублікував на своїй сторінці в Facebook, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Президент Порошенко хвалить себе за те, що нібито допоміг збройним силам України на суму понад 500 млн грн. Кілька днів тому він у Кропивницькому з гордістю заявив перед нашими спецназівцями, що дарує їм 100 снайперських комплексів, у складі 82-х 7-62 мм карабінів Z-10 (.308 Winchester) і 18 гвинтівок Savage під патрон 338 Lapua Magnum оптика, далекоміри і десятки тисяч патронів. Мене зацікавила ця інформація, адже пересічному громадянину купити в супермаркеті таку зброю не вдасться, за це навіть передбачена кримінальна відповідальність (ст.263 КК)», — написав народний депутат.

«Отже вирішив запитати у президента, де і як він купує зброю для армії. Яку форму оплати використовує. Взагалі з чого набралося півмільярда його пожертвувань. Повідомлю громадськість про отриману відповідь», — зазначив Купрій.

Раніше народний депутат Володимир Ар’єв повідомив ресурсу Ukrainian military pages, що президент Петро Порошенко витрачає власні кошти на придбання зброї, яке передає Збройним силам України. Так, з початку російської агресії проти України Петро Порошенко витратив понад 500 млн гривень власних коштів на допомогу ЗСУ, в тому числі кілька десятків мільйонів для 3-го окремого полку спеціального призначення сил спеціальних операцій (до 2016 року оперативного командування «Південь» Сухопутних військ) . Серед переданої допомоги автомобілі, бронежилети, спорядження, форма, теплі речі, а також 100 снайперських комплексів, у складі 82-х 7-62-мм карабінів Z-10 (308 Winchester) і 18 гвинтівок Savage під патрон 338 Lapua Magnum, оптика, далекоміри і десятки тисяч патронів», — уточнює видання.

21 серпня під час візиту президента в 3-й окремий полк спецпризначення, який дислокується в Кропивницькому, командир полку передав Порошенку символічний подарунок з гільзами від патронів випущених з цих гвинтівок, з іменами загиблих побратимів.

PR-пролёт президента #Порошенко: зачем Петро полез в истребитель? Сатира

Poroshenko-putin1

 

«Есть только МиГ между Путиным с Гройсманом», – это если коротко о впечатлениях от полёта верховного главнокомандующего Вооружённых Сил Украины из Киева в Винницу (едва не написал «от полёта над гнездом своей бизнес-империи», а потом вспомнил, что на время президентства Пётр Порошенко как бы отошёл от бизнеса). Да уж, на боевом истребителе глава государства круто обошёл премьерскую баржу с херсонскими арбузами и занял достойное место в галерее мемов. «Но ведь это же очень серьёзно – президент воюющей страны показал таким образом нашу военную мощь врагу и всему миру», – могут воскликнуть не только платные порохоботы, а и вполне незаангажированные домохозяйки. Так почему этот полёт вызвал намного больше горькой иронии, чем гордости за наши ВС? Разбираемся.

Острый на язык, но справедливый дипломат, блогер и общественный деятель Богдан Яременко отметил, что, например, в День работников ЖЭКов президент не почистил мусоросборник в подъезде многоквартирного дома где-нибудь в Житомире, а в День таксиста не подвёз кого-нибудь из аэропорта Одессы в центр города, никак не отметил глава государства ни День геолога ни даже День психолога. Список проигнорированных президентом Украины профессиональных праздников в посте г-на Яременко в Facebook приведён довольно длинный, но смысл прост: глава государства выбрал для своего пиара дорогостоящий полёт на истребителе тогда как наша авиация все 3 с лишним года войны никак не участвует в освобождении оккупированных территорий из-за нашей неспособности подавить средства противовоздушной обороны врага.

Теперь о враге – как ни мерзко, но придётся. Просто потому, что Пётр Порошенко сам загнал себя в контекст любимых пиар-выходок лидера страны-агрессора Владимира Путина и заставил себя с ним сравнивать. Разумеется, первые же фотожабы на тему полёта Порошенко на истребителе состояли из сопоставления его фото из самолёта с аналогичным изображением Путина, который любит полетать на российских военных самолётах. И сравнение это было, к сожалению, совсем не в пользу Петра Порошенко. Не только по причине его не слишком спортивной фигуры. Если Путин может похвастать военными победами в вероломных агрессиях против Грузии, Украины, сирийской оппозиции и т.д., то в активе Петра Порошенко только не слишком успешные бои с его политическими оппонентами. И единственным ценным трофеем Порошенко можно было бы считать президентскую булаву, если бы его победа на выборах не была бы на самом деле авансом доверия народа Украины. Которое (доверие) президент, мягко говоря, оправдал пока далеко не в полной мере. Ну и стоило ли позировать в советско-российском самолёте производства компании «Микоян и Гуревич»?..

Но даже самым заправским нашим острословам не удалось постебаться над украинским президентом так же лихо, как унижают своего лидера бойцы российского пропагандистского фронта! Нет, они-то его пытаются превозносить, а жертвы пропаганды – российский народ – это именно так и воспринимает. Но разве может человек с нормальной психикой спокойно реагировать на «гениальные» пассажи в прессе многочисленных облизывателей Путина? Полёт Порошенко совпал по времени с двухдневным отпуском российского лидера, который Путин провёл в российской глубинке в компании другого мужика – министра обороны РФ Сергея Шойгу (и всем гомофобным россиянам это кажется, почему-то, совершенно естественным). Низкорослый старик с обезображенным ботоксом лицом, в солнцезащитных очках и с голым торсом (зачем, ведь взору зрителя открывается уже откровенно дряблая кожа?!) и с дохлой «свежепойманной» щукой – всё это вызывает у россиян неконтролируемые приступы гордости за своего «мачо»! А чтобы усилить этот эффект пропагандисты стараются унизить президентов других стран «невыгодным» сравнением со своим вождём: «Интересно наблюдать, как на новости об отдыхе Путина реагируют другие. К примеру, украинский президент, не желая, чтобы СМИ его страны уделяли много внимания пойманной Путиным щуке, был вынужден сегодня влезть в кабину самолета-истребителя. Можно также вспомнить, как на днях позировал с автоматом на полигоне глава Туркменистана Гурбангулы Бердымухаммедов. А новый президент Монголии и вовсе пошел по проторенной дорожке, активно используя в политическом образе свои достижения бывшего самбиста»!!! Когда бы я ещё цитировал (прости, Господи!) российскую прессу, но не могу удержаться от ещё одной цитаты: «Выяснилось, что западные СМИ с интересом следили за отпуском президента РФ Владимира Путина в Туве в Южной Сибири. Многие иностранные журналисты отметили хорошую физическую форму российского лидера, подчеркивался его «мощный торс» и стремление к активному образу жизни. Комментарии иностранных журналистов были выдержаны в уважительном и сдержанном тоне»!

Что тут скажешь? В Северной Корее, в частности, на полном серьёзе сообщали гражданам и о победе своей сборной на чемпионате мира по футболу, и о полёте их космонавтов на Солнце. Как только российский интернет наконец-то замкнётся сам в себе и окончательно отгородится от внешнего мира (а уже есть по этому поводу проект «Чебурашка»), то россияне смогут узнать, например, от Дмитрия Киселёва о том, что им удалось-таки превратить США в «радиоактивный пепел». Впрочем, оставим эту тему для специалистов по массовому психозу и другим смежным профилям. На стёб россиян над нашим президентом нельзя серьёзно реагировать, ведь выходки их лидера – это просто сплошной трэш: то он мальчика почему-то в живот поцелует, но научит летать на нерест стерхов, то благословляет скрещивание тигра Амура с козлом Тимуром, то достанет «со дна морского» специально подготовленные амфоры. Хотя Кремль был вынужден признать, что амфоры Путин нашёл не случайно – настолько топорно была придумана эта история. Авторы этого неудачного пиар-хода уже убирают снег в Сибири?

Так стоило ли Порошенко подражать Путину, да ещё и тратить на это немалые бюджетные деньги? При том, что на весь этот год финансирование Воздушных сил Украины определено в размере всего лишь 38 миллионов долларов. Стоило ли тягаться в пиаре наших Воздушных сил с Воздушно-космическими силами РФ? Кстати, зачем из названия Военно-Воздушных Сил Украины убрали слово «военно»? Может я и неправ, но словосочетание «Воздушные силы» кажется каким-то несерьёзным, напоминающим «воздушный поцелуй»… Однако я не военный и говорю лишь о своём восприятии этого названия как сугубо гражданский человек – возможно, тут есть какая-то неведомая мне логика. Так зачем Пётр Порошенко, словно по Крещатику, пронёсся в истребителе от Киева до Винницы? Есть ли чем гордиться сегодня нашим Воздушным силам? Согласно справочникам, «по количественному показателю военная авиация Украины в 1992 году уступала лишь авиации США, России и Китая, будучи самой многочисленной в Европе. В состав ВВС Украины были переданы три воздушные армии (1100 боевых самолётов)». После аннексии/сдачи Крыма, согласно официальной информации, ВС Украины утратили объекты инфраструктуры на территории Крымского полуострова, часть авиатехники и военного имущества (так, на аэродроме Бельбек были безвозвратно утрачены абсолютно исправные семь МиГ-29, два МиГ-29УБ и три Л-39). Наверное, субботний пиар-ход верховного главнокомандующего Вооружённых Сил Украины был бы оправдан лишь в случае подготовки Воздушных Сил к активному участию в освобождении оккупированных Крыма и Донбасса, но это практически нереально. Может, Порошенко хотел нам напомнить, что он – президент воюющей страны? Но мы и так об этом помним, получая едва ли не каждый день трагические сводки с фронта… Выходит, что «воевал» Порошенко (в смысле пиара), скорее всего, с пресловутыми «арбузными баржами» Гройсмана, а вовсе не с Путиным. Ну и слава Богу, а то, допустим, фото полуобнажённого Петра Алексеевича с днепровским сомом в руках (и в сопровождении министра обороны Степана Полторака, премьера Владимира Гройсмана, лидера фракции «НФ» Максима Бурбака или даже Олега Ляшко) были бы уж точно не для слабонервных.

Максим Кречетов, Украинский информационный портал

1,2-1,5 миллионов долларов, — Рада обяжет каждого провайдера купить оборудование для отключения запрещенных диктатором #Порошенко сайтов

Internet-cenzura2-500x329

 

Соответствующий законопроект Рада рассмотрит на этой неделе. По информации Кононенко, одному провайдеру нужно будет приобрести оборудование на 1,2-1,5 миллионов долларов, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

На этой неделе Верховная Рада рассмотрит законопроект о вопросах безопасности в информационной сфере. Об этом журналистам в парламенте сказал первый заместитель председателя фракции партии «Блок Петра Порошенко» Игорь Кононенко, сообщает пресс-служба БПП.

«Вопрос контроля за информационным пространством страны — это вопрос безопасности страны. Не забывайте, что мы находимся в стадии войны, и со стороны России используются различные интернет технологии для воздействия на информационное пространство нашей страны. Это важнейший на сегодняшний день вопрос, которым надо серьезно заниматься … У нас есть для этого совет СНБО. Поэтому на этой неделе, по моей информации, должен быть зарегистрирован и подан на рассмотрение ВР соответствующий законопроект. Это закон о вопросах безопасности в информационной сфере. Суть документа в том, что провайдер должен иметь дополнительное оборудование для оперативного отключения тех сайтов, которые, по решению суда, не соответствуют законам Украины», — подчеркнул парламентарий.

«И здесь возникает экономический вопрос… Каким образом помочь провайдерам приобрести это оборудование. И здесь вопрос к Кабинету министров, когда, возможно, стоит говорить об изменениях в бюджет страны о выделении средств на кредитование бизнеса, для приобретения этого оборудования. По моей информации, одному провайдеру нужно будет приобрести оборудования на 1,2-1,5 млн долларов», — отметил Кононенко.

16 мая президент подписал указ, который основывается на решении СНБО и накладывает санкции на ряд российских IT-компаний, в том числе разработчиков программного обеспечения. Также этот указ обязывает всех провайдеров заблокировать доступ к ряду российских интернет-сервисов, включая Яндекс, Вконтакте, Одноклассники.

Заявлено про злочин судді Нечитайла, що гальмує позов Гладчука проти блокування #ВКонтакте. Документ

VKontakte-Nechitailo1

 

До Генеральної прокуратури України повідомлено про злочин голови Вищого адміністративного суду України О. Нечитайла, який виніс низку завідомо неправосудних ухвал, перешкоджаючи у доступі до правосуддя громадському активісту та журналісту Вадиму Гладчуку та Громадській організації «Автономна Адвокатура», які оскаржують диктаторський указ президента Порошенка про блокування популярної соціальної мережі Вконтакте, пошуковика Яндекс, поштових, антивірусних та інших сервісів. Про це повідомляє sprotiv.org.

Як зазначено у заяві про кримінальне правопорушення, суддя Нечитайло при розгляді позовної заяви до президента України, яка відповідно до статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України має розглядатися колегією не менш ніж з п’яти суддів, не маючи повноважень в обхід встановленого процесуальним законом колегіального розгляду справи одноосібно розглядати заяви про відвід судді згідно ст. 30 КАС України та про вступ у справу третіх осіб згідно ст. 53 КАС України, одноосібно постановив ухвалу від 08.06.2017 р. у справі №П/800/198/17 та ухвалу від 08.06.2017 р. у справі №П/800/217/17, які є завідомо неправосудними через їх постановлення неналежним складом суду.

Відповідно до ст. 375 ч. 1 Кримінального кодексу України постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Суд зняв «безпідставний» арешт із майна Азарова вартістю кілька мільйонів доларів

 

 

 

Серед арештованих речей — ікони XVIII-XIX століття, зброя і низка літератури, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Суд зняв арешт із цінних речей, вартістю кілька мільйонів доларів, екс-прем’єра Миколи Азарова.

Відповідна ухвала Шевченківського райсуду міститься на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Причина такого рішення — «безпідставність збереження арешту на майно на поточний момент досудового розслідування».

Серед арештованих речей — раритетні витвори мистецтва (ікони XVIII — початку XIX ст.), низка літератури, серед яких книги пропагандистського характеру: «План президента Путина. Руководство для будущих президентов России» (2007 р.); зброя (рушниці, карабін мисливський з коробкою патронів та оптичним прицілом, пістолет «Маузер»).

Знайдені речі зберігались в одній із київських квартир у Дарницькому районі, яка належить третій особі.

Президент Порошенко працював міністром економіки в уряді Азарова та товаришував з цією антиукраїнською «кривосісєю».

#Порошенко і його команда «узурпували» судову систему, – нардеп Віталій Купрій. Відео

poroshenko-ligitimnyi1

 

Президент разом зі своєю командою встановили контроль над судочинними органами.

Про це на телеканалі ZIK заявив нардеп Віталій Купрій, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Забезпечити справедливість у нашій країні неможливо, оскільки державою править узурпатор. Президент контролює усі гілки судової системи. Вона ж, однозначно, потребує тотального реформування», – вважає депутат.

Коли корупція просочила усі гілки влади, тому й президент є частиною нечесних схем, переконаний нардеп.

«Кругова порука виникає усюди. Хабарництво панує не лише у судовій системі, а й серед тих органів, які б мали її контролювати. Це і Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів. Крім того, виникає дуже багато запитань, коли завідома судді виносять несправедливий вирок. Таких служителів Феміди мали б карати згідно 375 статті Кримінального кодексу», – упевнений нардеп.

Віталій Купрій переконаний, що безліч злочинних суддів співпрацюють із правоохоронними органами, прокуратурою, НАБУ.

«Коли правоохоронці заявляють, що вони не можуть боротися з корупцію, бо у нас погані суди, у мене виникають питання. Чи притягнули поліціянти до відповідальності хоча б одного суддю за неправомірне рішення? Відповідь – ні. Звідси я роблю висновок, що вся судово-правоохоронна система є однією корупційною схемою», – додає Купрій.

Україна вже Росія?

vlast-zlodeev1-500x291

 

Путін забороняє Facebook. Бо його контролюють «піндоси». І через FB координуються кольорові революції. Звичайно, що координуються та контролюються ЦРУ. На 100%.

Мільйони росіян слухають свого президента, скачують фоточки з FB і переходять у свої соціальні мережі. Мовчки, без галасу та протестів. Бо зрозуміли усю глибину рішення. Бо вони ж на передовій боротьби з «піндосами», США, НАТО, всесвітнім злом…

Нічого не нагадує? У дзеркало давно дивились?

До 20 млн українців користувалися кількома російськими сайтами. Президент заборонив нам це робити. Бо «піндоси» та ЦРУ, ой, росіяни та ФСБ контролюють ВК, ОК, мейл.ру, яндекс.

Як на заборону відреагували волелюбні українці? Створили Інтернет-самооборону? Вийшли на акцію протесту? Підпалили шини на Банковій? Усе як завжди, коли ми боремося за свої свободи?

Ні. Ми спостерігаємо типову російську реакцію.

Одні з піною у роті розповідають про геніальне рішення влади, другі ахають усе, що має ярлик «російське», треті мовчки качають фото і освоюють «незалежні» «безкоштовні» програми для обходу заборони.

А є такі українці, які дивляться на все це і офігівають.

Я серед останніх.

Десь наприкінці 2013-го я максимально обмежив свою присутність в ВК, перевів листування з mail.ru на gmail та ukr.net. Досі з 2014-го закріпленим постом у моєму профілі ВК є запрошення дружити в Facebook. Але навіть після цього я не припинив користуватися Вконтакте. І на це було дві причини.

1) Проект StudMP щодо розвитку студентського самоврядування.

Не секрет, що переважна більшість українських студентів свою активність у соцмережах проявляли саме в ВК. З 2013-го ця тенденція трохи змінилася у бік Facebook.

Але. Саме в ВК найбільшу популярність отримували протестні рухи КПІ, КНУ Шевченка, НАУ, інших найбільших університетів. Це до «якості» українських користувачів ВК. Адепти заборони переконані, що там самі ватники сидять, які піддаються російській пропаганді.

2) Пошук інформації з тієї сторони лінії фронту.

Прихильники заборони переконують, що російські соцмережі на 100% контролюються ФСБ. От тільки чомусь російські солдати продовжують палити свої позиції з «навчань» в районі Донецької та Луганської областей.

Якщо ви шукаєте подібні речі або інформацію про невдоволення українців порядками на окупованих територіях, то де ви будете шукати цю інформацію? У цензурованих російських ЗМІ? Там її немає. А от у ВК була і досі залишається.

Путін – лох, не зміг обмежити доступ до цієї інформації українців з вільних територій. А Порошенко – молодець. Раз, і рішенням РНБО нам перекривають доступ до цієї інформації.

А інформаційну війну на території ворога ми, напевно, будемо вести шляхом розкидування листівок з патріотичного супутника? Бо якось після 17 травня Інформаційні війська Мінстеця засумували. Та й до того свої інформаційні атаки на ворога проводили «співучою» українською. Професійненько…

Якось ми забули, що свобода була однією з найбільших цінностей Революції Гідності. Коли диктаторськими законами вводилися у тому числі обмеження доступу до інтернет-ресурсів влада отримала реакцію у вигляді протистояння на вулиці Грушевського.

Коли цими днями обмеження доступу до інтернет-ресурсів торкнулося до 20 млн українців у відповідь влада отримала тишу. Ну добре, петицію на сайті президента та кілька десятків (сотень?) обурливих дописів в ФБ. Але все це потонуло у переможному ура-патріотичному угарі.

Свобода є у тому, що кожен сам визначає користуватися йому російськими соцмережами чи ні, постити там котиків чи шукати бойовиків, організовувати двірняк проти старих комуняк на чолі КНУ Шевченка чи черговий аукціон побачень в КПІ. Це та свобода вибору, яку я хочу бачити в Україні.

Коли за мене і 20 млн українців подібні итання береться вирішувати РНБО та президент, то це вже не свобода. Коли 20 млн мовчать, коли зазіхають на їхні свободи, це вже не Україна. Це вже Росія.

Духа нет у вас быть свободными… Вас ждут новый указания, а у нас тут огни востания. У вас – «Царь», у нас – демократия. Никогда…

PS А Путін Facebook не забороняв…

Олексій Братущак, журналіст, Український інформаційний портал



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: