Сообщения с тегами ‘Міноборони’

#Гриценко єдиний з кандидатів у президенти назвав свого прем’єра, міністрів МЗС та Міноборони, голову СБУ

gricenko-vibori1-500x236

 

Кандидат у президенти Анатолій Гриценко назвав ім’я майбутнього глави уряду у разі перемоги на виборах 2019 року — Андрій Садовий.

Про це Гриценко написав на своїй сторінці у Facebook, повідомляє sprotiv.org.

«Мене часто питали, кого на посту президента України я хотів би бачити прем’єр-міністром. Це Андрій Іванович Садовий», — заявив кандидат.

«Я упевнений, ця людина зробить гідну справу. Тепер вже у загальнодержавному масштабі. Він знає економку, соціальну сферу, знає, що болить у людей. У нас не буде конфлікту між президентською та урядовою вертикаллю. Ми отримаємо більшість у парламенті», — додав він.

Гриценко також заявив, що у разі перемоги на виборах президента України він призначить на посаду глави МЗС Світлану Заліщук, Міноборони очолить Іван Апаршин, Нацбанк –  Олександр Савченко, СБУ — Віктор Трепак, а на посаду генпрокурора — Давида Сакварелідзе.

Міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що більше не балотуватиметься у мери міста.

1 березня Андрій Садовий відмовився від участі у виборах президента на користь Анатолія Гриценка.

7 березня лідер партії «Громадянська позиція» та кандидат у президенти Анатолій Гриценко та очільник партії «Самопоміч» Андрій Садовий підписали угоду з одного пункту: «Бути чесним».

Вибори президента України відбудуться 31 березня, участь у них візьмуть 39 кандидатів.

Фірма порошенківця Гладковського отримала ще півмільярда по таємним угодам. Відео

ne-zavazhai-poroshenko

З грудня 2018 року по сьогоднішній день Автоскладальний завод №2 Компанії «Богдан Моторс» отримав 510 млн гривень на виконання таємних угод з Міноборони в рамках державного оборонного замовлення на постачання автотранспорту.

Про це заявив Гліб Канєвський, голова експертної організації StateWatch, з посиланням на офіційний портал використання публічних фінансів, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Гроші надходили з казначейського рахунку в Черкаській області на приватний рахунок «Богдан Моторс», відкритий в «Правекс-банку». Невелика частка коштів була перерахована деяким приватним підрядникам. Зокрема ТОВ «Богдан Індустрія», яке також входить в корпорацію «Богдан», отримало 20,3 млн гривень на постачання автомобiлiв Great Wall.

За що саме сплачено гроші — кількість авто та вартість за одиницю — не вказано. Разом з тим, нещодавно прес-служба «Богдан» повідомила, що цього року корпорація підписала нові контракти із Міністерством оборони на постачання оновлених санітарних машин «Богдан 2251» та вантажівок «Богдан 6317» до Збройних сил України.

«Багатомільйонні суми та довгостроковість контрактів між Міноборони та корпорацією „Богдан“ можуть свідчити про те, що сьогодні автопарк армії під прикриттям державною таємниці фактично формує бізнес першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського», — вважає Канєвський.

Корпорація «Богдан» раніше наполягала, що деталі контрактів з Міністерством оборони, які виконуються під грифом державної таємниці, не можуть бути розкриті для суспільства та засобів масової інформації.

Також стало відомо, що «Богдан» постачатиме армії ще й броньовик «Барс-8».

Власником корпорації «Богдан Моторс» є перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський, який відповідає за оборонно-промисловий комплекс, відомий як давній бізнес-партнер президента Петра Порошенка. Високопосадовець не раз заявляв, що не може впливати на рішення Міноборони.

Крім того, Гладковський наголошує, що у 2014 році вийшов із управління усіма підприємствами, які входять до структури корпорації «Богдан».

Зараз Гладковський відсторонений від посади після корупційного скандалу. За інформацією журналістів «Bihus.info», син Гладковського, якому на той момент було 22 роки, разом із партнерами організував приблизно у 2015 році постачання контрабандних російських деталей для військової техніки.

При цьому, державні оборонні підприємства переплачували за товар у 2-4 рази, купуючи його у фірм-прокладок. Керівництво концерну «Укроборонпром» знало про шахрайські оборудки і давало на них згоду. За даними фактами НАБУ розпочало власне розслідування.

Доброволець Сергій Ульянов підпалив себе під Міноборони. Відео

Ulianov-Sergyi1

 

У Києві під Міністерством оборони, де добровольці вимагають визнати їх рівноправними учасниками бойових дій, боєць Сергій Ульянов вчинив самопідпал, повідомляє 40ka.info.

Як видно з відео телеканалу ZIK із місця подій, чоловік облив себе рідиною і підпалив.

Люди, які були поруч, повалили чоловіка на землю й погасили полум’я.

Голова організації ТО «Каховський плацдарм» Сергій Цигіпа написав у Facebook, що колишній боєць 73-го МЦСпП Сил спецоперацій Сергій Ульянов свідомо вибрав саме такий шлях «боротьби з військовим бюрократизмом».

«Жити буде. Врятували. Але проблема не вирішена», – повідомив він.

За даними ZIK, Сергій Ульянов уже два роки через суд домагається визнання рівних із учасниками бойових дій прав добровольців.

Перед своєю акцією він розповів, що тривалий час добровольці не могли поспілкуватися з представниками Міноборони, минулого року навіть голодували під стінами відомства.

«Закінчилось все тим, що хлопців відправили як військовослужбовців на воєнно-лікарську комісію у госпіталь. Там нас списали за усіма старими болячками, у кого були контузії та інше», – розповів Ульянов.

«За цей час командуючий силами спеціальної операції Луньов нас перевів незрозумілими указами в особисте розпорядження і після проходження ВЛК, мене за один день вкотре вигнали», – додав він.

За словами чоловіка, з ним не розрахувались та навмисно не видали потрібних документів, хоча це незаконно.

«Я залишився у повітрі, навіть не можу стати на військовий облік. Просто не можу далі жити і нормально працювати та розвиватися. Мого бойового побратима взагалі звільнили без його відома, він також не отримав жодних документів», – пожалівся Ульянов.

«А з приводу нашого командира, який вирішував моє питання, взагалі не смішно, адже його самого звільнили ще у 2016 році», – додав він.

Міноборони України буде й далі купувати неякісні рошеномобілі «Богдан»?

Poroshenko-Petro8

 

Міноборони ініціювало створення спецгруп, які у координації із заводом-виробником «Богданів» модернізують санітарний автомобіль Богдан-2251 для потреб медичної служби ЗСУ,  про призупинення виробництва чи відмову від закупівель не йдеться.

Про це заявили у корпорації «Богдан» 11 лютого 2018 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Рішення Міноборони націлене на забезпечення медичної служби ЗСУ надійним та якісним санітарним автомобілем класу „А“, який має замінити в українській армії морально- та технічно- застарілі УАЗ-3962 російського виробництва. За оцінками МОУ, наразі потреба в таких автомобілях складає сотні одиниць», — зазначили у компанії.

«До постачання у Міноборони санітарний автомобіль Богдан-2251 пройшов серію випробувань державної комісії, за результатами роботи якої якої було прийнято рішення про закупівлю таких автомобілів для потреб медичної служби ЗСУ. Після поставки 50 таких автомобілів та їх експлуатації у зоні бойових дій у частин автомобілів було виявлено технічні несправності, але йшлося не про 50%, про які на всю країну заявили окремі ЗМІ, а про 17%», — зазначили у корпорації.

У корпорації «Богдан» зазначають, що основними причинами виявлених несправностей стали виходи з ладу паливної системи автомобіля через використання неякісного палива та порушення умов експлуатації або регламенту сервісного обслуговування.

«Про це свідчать висновки створеної сторонами комісії і незалежних експертів. У „Богдан Моторс“ розроблено заходи з модернізації автомобіля Богдан-2251, які готові оперативно провести, аби реагувати на  складні умови експлуатації техніки в зоні АТО», — йдеться у повідомленні компанії.

Як відомо, раніше у Міноборони заявили, що подальше виробництво санітарних автомобілів «Богдан 2251» буде можливим лише після усунення виявлених недоліків технічної та медичної частин. Відповідне рішення ухвалили за результатами засідання круглого столу під головуванням заступника глави МОУ.

Раніше стало відомо, що з 50 доставлених на фронт автомобілів «Богдан-2251» 25 довелося ремонтувати або повертати на завод. За держзамовленням, Міноборони було передано 100 автомобілів, наразі ЗСУ прийняли половину.

Санітарний автомобіль «Богдан 2251» виробляється корпорацією «Богдан Моторс». Розробка авто, як заявлялося, велася разом зі спеціалістами Міноборони з урахуванням потреб військових лікарів. Вартість автомобіля становила $32 тис. за одиницю.

Бенефіціаром корпорації «Богдан Моторс» є перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський, який відповідає за оборонно-промисловий комплекс. Раніше його бізнес-партнером в корпорації був президент Петро Порошенко. Нинішній гендиректор «Укроборонпрому» Роман Романов раніше був дилером корпорації.

Нардеп-екс-регіонал Олександр Пономарьов у змові з ФСБ знищив 20 танків ЗСУ, — Сергій Соболєв

Ponomarev-Oleksandr3

 

Компанія народного депутата з групи «Воля народу» Олександра Пономарьова разом з ФСБ РФ та Міноборони України постачала неякісне моторне мастило для військової техніки ЗСУ.

Про це з трибуни парламенту заявив нардеп з фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Він повідомив, що назва компанії «Агринол». Зараз за цим фактом відкрите кримінальне провадження. За клопотанням слідчих суд ухвалив вилучити документацію в компанії.

Депутат показав відповідне рішення суду і зачитав його текст, який свідчить про те, що службові особи Міноборони у змові зі спецслужбами і розвідкою РФ та суб’єктами господарювання, починаючи з 2016 року, поставляли неякісне мастило для української військової техніки, що призвело до зупинення більше 20 танків.

«Тепер їх фактично можна викидати на звалище», — зазначив він.

Соболєв повідомив також, що коли СБУ викрила цю аферу, в якій, між іншим, фігурують мічені купюри, які видавалися як хабар представникам Міноборони, у Слав’янську Донецької області 27 січня 2017 року згорів склад з 350 тоннами цього мастила.

«Таким чином намагалися приховати всі кінці», — додав нардеп.

Він розповів, що раніше Пономарьов очолював відділення Партії регіонів у Бердянську Запорізької області.

Соболєв оголосив своє депутатське звернення до СБУ, прокуратури і НАБУ з вимогою відповісти, як будуть покарані фігуранти цієї справи.

«Друзі президента» зривають постачання палива для української армії

Granovskyi-Adamovskyi1-500x255

 

Фірма «Газтрейд» намагається в судовому порядку змінити умови угод, а також розірвати деякі угоди на постачання палива, укладені за результатами тендерів з Міністерством оборони протягом 2017 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Така інформація міститься в численних судових документах, які проаналізував проект «Марлін».

Зокрема Господарський суд Дніпропетровської області розглядає позовну заяву “Газтрейд” про розірвання одразу шести угод з Міноборони, укладених влітку 2017 року на постачання різного виду палива загальною вартістю понад 700 млн гривень.

Ще в одній судовій справі ТОВ «Газтрейд» в середині грудня домігся перенести строки постачання бензину загальною вартістю 75 млн гривень з жовтня на кінець грудня 2017 року.

Проблеми «Газтрейд» пов’язані з кримінальними справами іншої скандальної фірми ТОВ «Трейд Коммодіті». З останньою ТОВ «Газтрейд» уклало угоду на виробництво палива.

ТОВ «Трейд Коммодіті» заключив угоду на постачання газового конденсату необхідного для виробництва палива з ТОВ «Хімпродторг ЛТД», яке в свою чергу  закупило газ за зовнішньоекономічним контрактом з компанією «Реtro Energy Group Limited» (м. Дубаї, Арабські Емірати).

Судом встановлено, що ТОВ «Хімпродторг ЛТД» здійснив ввезення на територію України газового конденсату, але не пройшов митне оформлення. В серпні відкрито кримінальне провадження.

На думку митників, службовими особами ТОВ «Хімпродторг ЛТД» з метою зменшення розміру сплати митних платежів внесені недостовірні відомості до митної декларації, що призвело до заниження ПДВ на суму понад 800 тисяч грн.

Паралельно триває кримінальна справа, порушена НАБУ в 2016 році. На думку детективів, «Трейд Коммодіті» причетна до злочинної схеми посадових осіб Міноборони щодо закупівлі палива.

У грудні 2017 року адвокат заявила у суді, що арешт рахунків ТОВ «Трейд Коммодіті» може призвести до збитків у розмірі 142,5 млн гривень для держбюджету, у зв’язку з неможливістю виконання ТОВ «Газтрейд» своїх договірних зобов’язань перед Міністерством оборони.

Причина перегляду угод з Міноборони також криється в штрафних санкціях на користь держави. За порушення строків постачання продукції “Газтрейд” має сплатити пеню у розмірі 0,1% вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

А за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Також відшкодовується вартість завданих збитків.

За даними YouControl ТОВ «Газтрейд» утворене в кінці 2016 року зі статутним капіталом 1 тисяча гривень у м. Дніпро. У січні минулого року фірму оформили на Дмитра Львова з м. Кам’янське Дніпропетровської області. У тому ж місті зареєстроване згадане «Трейд Коммодіті».

За даними «Наших грошей» протягом 2013—2014 років Дмитро Львов керував ТОВ «Нафта Кепітал Груп», заснованим компанією з управління активів «Капітал Групп». Серед співвласників останньої – співробітники групи «НЕСТ» інвестора «Трейд Коммодіті» Володимира Трофименка, який був затриманий НАБУ по згаданому кримінальному провадженню НАБУ.

Вже в квітні новостворене ТОВ «Газтрейд» виграло перші контракти від Міноборони на суму понад півмільярда гривень. Загалом протягом минулого року «Газтрейд» отримало від військового відомства контрактів на два мільярди гривень.

В тендерних пропозиціях були підкладені переважно довідки від виробника палива ТОВ «Трейд Коммодіті», яке входить в бізнес-групу Андрія Адамовського. Останній партнер впливового нардепа від Блоку Петра Порошенка Олександра Грановського. Сам Грановський свою причетність до «Коммодіті» заперечує.

#Укроборонпром злив 100 мільйонів «прокладці» менеджера #Порошенко. Відео

Ukroboronoprom1

 

Державний концерн «Укроборонпром», який очолюють наближені до президента менеджери, перераховує десятки мільйонів бюджетних коштів на фіктивні фірми.

Про це йдеться в розслідуванні програми “Наші Гроші з Денисом Бігусом”, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зазначається, що учасники схеми пов’язані з президентським менеджментом, а розслідування по цих справах ховають у прокуратурі.

У 2014—2015 роках Міноборони замовило Київському бронетанковому заводу ремонт і техобслуговування спецмашин.

Завод нібито придбав запчастини для ремонту на 5,3 мільйона гривень у фірми-посередника, ата нібито їх закупила у двох інших посередників «Интер Сталь ЛТД» і «Оптимумспецдеталь». Остання замовила запчастини у фірми «Промомаркетгруп», яка зрештою виявилася фіктивною.

У грудні 2015 року Військова прокуратура Київського гарнізону почала розслідувати історію цієї закупівлі – керівництво бронетанкового заводу підозрювали у розкраданні державних коштів.

Але єдиний вирок у цій історії – штраф за фіктивне підприємництво – отримала формальна власниця «Промомаркетгруп» Олена Сірик.

Непрацююча жінка з маленького села на Київщині визнала, що фірму зареєструвала за гроші і жодних договорів на постачання запчастин не підписувала.

А присвоєння бюджетних коштів на бронетанковому заводі слідчі так і не дослідили.

У 2017 році історію цієї закупівлі взялася розслідувати Головна військова прокуратура.

Слідчі з’ясували, що крім фіктивної «Промомаркетгруп», «Оптимумспецдеталь» оформлювала закупівлю в «Наполі груп» та «Мідленд інвест», а також знайшли і допитали власника «Оптимумспецдеталі» Володимира Волохача.

На допиті Волохач визнав, що фірму зареєстрували для заволодіння державними грошима.

Слідство встановило, що компанії з цієї групи «постачали» деталі й на інші підприємства «Укроборонпрому». І домоглося в суді дозволу на вилучення у концерну документів щодо закупівель.

Однак ухвалу з дозволом на обшук Укроборонпрому вилучили із судового реєстру. Після цього жодних слідів подальшого розслідування у реєстрі немає, так само як і вироків учасникам схеми.

Окрім прокурорських справ, фірми-учасники описаної схеми також фігурують у численних розслідуваннях податківців щодо конвертаційних центрів.

Слідчі дійшли висновку, що фірми фіктивні, але вироки за цими справами відсутні.

Поки тривали розслідування, «Оптимумспецдеталь», попри те що її номінальний власник вже підтвердив фіктивність компанії – отримала ще 93 мільйони гривень з оборонних підприємств. В 2015—2017 роках Київський бронетанковий завод перерахував фірмі 12 мільйонів гривень, Житомирський – 49 мільйонів і Харківський – 32 мільйони гривень.

Окрім того, послугами “Оптимумспецдеталі” користувався приватний Завод «Кузня на Рибальському», кінцевими бенефіціарами якого є президент Петро Порошенко і його соратник, партнер та друг – народний депутат від БПП Ігор Кононенко.

«Кузня на Рибальському» перерахувавши на «прокладку» понад 7 мільйонів гривень.

«Наші гроші з Денисом Бігусом» припускають, що прокуратура так і не довела свої розслідування до кінця, тому , що учасники описаної схеми пов’язані з колишнім і нинішнім керівництвом «Укроборонпрому» і главою держави.

Відзначається, що директор «Оптимумспецдеталі» Володимир Волохач є екс-співробітником наближеної до керівництва оборонних заводів компанії з «групи прокладок» – «Интер Сталь».

«Интер Сталі» Андрія Рогози Київський бронетанковий без укладання контрактів перерахував 12 мільйонів 3 роки тому, а дружина директора КБТЗ Вадима Шкавра товаришує з дружиною Рогози.

Крім того, Рогоза пов’язаний з представником заводу Порошенка Віталієм Жуковим.

В «Укроборонпром» 23-річний Віталій Жуков потрапив у 2012 році. Одразу на посаду помічника гендиректора концерну. Тоді ж увійшов до Наглядової ради великого військового заводу «Меридіан».

Наприкінці 2014 року Жуков був партнером Рогози у торгівельній компанії «Белторг Україна ЛТД».

Про тісні зв’язки Рогози і Жукова свідчить і спільне кримінальне провадження. У лютому цього року Рогозі повідомили підозру у шахрайстві, але обшуки у пошуках грошей, телефонів та документів по цій справі слідчі проводили вдома у Жукова.

Жуков продовжує займатись оборонними справами – нині представляє порошенківський завод «Кузня на Рибальському».

«Нашим Грошам» вдалося зафіксувати зустріч Жукова із керівником оборонпромівського підприємства у Харкові Олексієм Бабічем. Бабіч раніше керував «Житомирським бронетанковим заводом» і перерахував «Оптимумспецдеталі» 49 мільйонів гривень.

Олексій Бабіч до переходу в оборонну сферу займався продажем труб. Він – брат заступника керівника апарату Укроборонпрому Андрія Бабича. Останній, лікар за освітою, раніше мав автомобільний бізнес в Херсоні, а в концерн прийшов разом з нинішнім гендиректором Романом Романовим.

Романов також родом з Херсону, керував передвиборчою кампанією Петра Порошенка та був дилером порошенківського «Богдана» в Херсонській області.

Романов та Бабичі, разом із давнім партнером Президента Олегом Гладковським, входять у нову команду керівників оборонної галузі. Усі вони отримали свої посади після приходу до влади Петра Порошенка.

В епіцентрі путінського теракту на військовому складі паніка і сльози. Жахливі подробиці

Putin-ubludok1

 

олонтери у соціальних мережах пропонують людям, які знаходяться в Калинівці, безкоштовно вивезти їх на автомобілях.

Люди в коментарях звертаються до волонтерів і просять їх про допомогу, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

“Допоможіть! В Калинівці, в підвалі. вул. Садова, 26 Сергєєва Світла, з двома дітьми 6 років і 8 місяців”, “Мама в квартирі одна,78 років, хвора, не можна нервувати, може померти! Я за кордоном!! Я з нею зв’язувалася по тел… вибиті Вікна,сидить у ванній”, “Бабуся сидить в погребі (с. Слобідка)”, “Бабуся в Калинівці. У погребі сидить. Телефон майже сів біля неї, не хочемо даремно розряджати”, – пишуть люди.

На даний момент снаряди на складі продовжують вибухати.

Нагадаємо, у Вінницькій області сталася пожежа й вибухи на складах боєприпасів військової частини.

Військова частина розташована в населеному пункті Калинівка (близько 20 км від Вінниці).

Як повідомили в Держслужбі з надзвичайних ситуацій, інформація про вибухи на військових складах Міноборони надійшла близько 22:00. Пожежу гасять два пожежні танки. На місце направили підрозділи ДСНС і формують зведений загін.

26 вересня президент України Порошенко святкував свій день народження.

Раніше російські безпілотники неодноразово успішно атакували українські склади боєприпасів.

Інколи жертв було скільки, що ми не знали, як їх сортувати. Була спека, і щоб зберегти трупи, ми накривали їх парашутами, — Андрій Шамбуров про #АТО

Shamburov-Andryi1

Андрій Шамбуров і його наречена Леся

«Південний котел» через певний час запишуть в історію як один із ключових моментів українсько-російської війни за Донбас. Близько двох місяців наші десантники й танкісти тримали оборону на вузькій прикордонній території від Маринівки до пропускного пункту «Ізварине».

На початку серпня в районі селищ Должанське, Дякове і Червонопартизанськ під постійними обстрілами російської артилерії, без провізії та боєприпасів опинилося більше тисячі українських військових і прикордонників. В історію цієї війни увійде дата 7 серпня – тоді наші бійці вирвалися з оточення і воз′єдналися з основними силами АТО.

Андрію Шамбурову нині рятують ноги від ампутації, оскільки поранення з гранатомета ускладнене ще й інфекцією.

Андрій Шамбуров — нетиповий вояк АТО на Донбасі. 20-річний хлопець народився й виріс на Луганщині, в депресивному Лутугинському районі. Строкову службу проходив у «Десні».

Військова справа хлопцю сподобалась і він лишився служити на контракті у Білій Церкві в 72-й окремій механізованій бригаді. Разом із бойовими товаришами з кінця березня служив на Донбасі.

Старший солдат керував танком. За час служби був у Маріуполі та у найнебезпечнішій прикордонній ділянці, де механізована бригада прикривала пункти пропуску «Должанський», «Ізварино», «Бірюково» та «Червонопартизанськ».

Шамбуров був одним із тисячі солдат українських військових і прикордонників, які вирвались із «Південного котла». Беззбройні солдати відійшли на територію Росії, щоб потім з’єднатися з основними силами АТО. По дорозі в Україну хлопця серйозно поранили бойовики, які чекали на автобус із солдатами у засідці.

Нині хлопець лежить у кістково-гнійній хірургії Київського військового госпіталю. За ним доглядає наречена Леся і майбутня теща Алла.

Леся і Андрій дивляться одне на одного закоханими поглядами.

— У нас 24 серпня буде річниця. Минулого року під час святкувань побачив її у парку в Білій Церкві і одразу закохався по самі вуха.

У середині березня в Лесі був день народження, але Андрій уже обороняв кордон біля Перекопа.

— Але я ще до мобілізації купив їй гарний подарунок і передав.

Леся усміхається і обіймає коханого.

Дивлячись у стелю, Андрій починає згадувати пережите за війну.

—  Найтяжче було після обстрілів «Градами». Спершу вони все летять і летять, а потім ми збираємо наших поранених і «двохсотих». Інколи жертв було скільки, що ми не знали, як їх сортувати.

Була спека, і щоб зберегти трупи, ми накривали їх парашутами. А в намет поруч зносили тяжкопоранених. Все це було схоже на велику м’ясорубку.

Понад місяць тому солдата вже поранило осколком у руку. Але травма була незначна, її підлікував польовий медик і Андрій керував своїм танком навіть із забинтованою рукою.

Боєць розповідає, що найтяжче його батальйону було під Червонопартизанськом. Втрати уже були чималі. А бійці опинились фактично заблокованими – не зробиш кроку ані вправо, ані вліво. Два тижні танкістів обстрілювали з кількох боків різними видами зброї – артилерією, автоматичними гранатометами, із танків та стрілецької зброї.

Поки керівництво АТО звітувало, що все під контролем, рідні солдатів цього батальйону вийшли на вулиці в Білій Церкві. Вимагали, аби хлопців вивели з «котла».

До розмови підключається мама Лесі Алла. Жінка разом з іншими матерями й дружинами бійців батальйону їздила до Києва під Міноборони і на Банкову. Та перекривала одеську трасу.

— Ми йому зателефонували: «Тримайся синок, ми тут мітингуємо, щоб у вас відбулася ротація». Їх бойовики тримали в оточенні, тому хлопці не мали нічого. Бригада була поставлена в умови виживання, – розповідає Алла.

Проте у Києві із вирішенням ротації зволікали, тому долю бійців вирішив командир бригади в зоні блокади.

— Нас лишилося близько трьохсот людей. Наше командування зажди діяло ефективно в екстремальних умовах. Інколи навіть йшло наперекір наказів київських тиловиків. Посудіть самі, наш командир вирішив нас вивести з «котла», щоб врятувати наші життя, — розповідає солдат.

Бійці знищили всю стрілецьку зброю і пішли з командиром до кордону.

Там їх тримали півтора дні. За цей час у багатьох юнаків повідбирали мобільні телефони, документи і гроші. Хлопцям лише давали воду і випускали в туалет під наглядом.

Командир домовився, щоб солдатів вивели на Успенський пункт пропуску.

Першу групу вивозили трьома автобусами, але вони вирішили їхати іншим шляхом, а не тим маршрутом, який їм рекомендували в штабі АТО. Доїхали до пункту збору безпечно.

Наступного дня в Україну відправилась іще одна група з трьох автобусів. Цього разу — по рекомендованому маршруту. Два автобуси проїхали, супроводжуючі авто теж.

— Я їхав у третьому. Раптом перед нами щось вибухнуло. Зупинились. Відкрили двері, вибили вікна й побігли в соняшникове поле. Добре, що вони були високі й кучеряві. Ми там позалягали. Але нас переслідували й обстрілювали з підствольних гранатометів. Так мені вцілило у праву ногу, а тоді й у ліву.

Я там лежав десь півтори години. Постріли затихли і стояла така тиша, що хоч ножем ріж. Почав на ліктях повзти по землі, через соняхи. Раптом почув українську мову, почав кричати з усієї сили, щоб мене знайшли у цьому полі й врятували. Виявилось, це підмога приїхала. Але в тих полях наших багато підстрелили. Мені швидко обробили рани й відвезли до Амвросіївської міської лікарні, — згадує Андрій.

До розмови долучається майбутня теща хлопця Алла, яка цілодобово годує хлопця, стелить йому ліжко, міряє температуру:

— Нам у Білу Церкву зателефонували товариші Андрія і сказали, що він у тяжкому стані, і якщо його оперативно не відправити у кращий госпіталь, йому ампутують ногу. Я одразу зателефонувала в частину і спитала командирів, як його забрати. А ті кажуть: «За одним бійцем вертоліт летіти не буде». Я їм: «Так я можу заплатити».

Вони відправили мене шукати депутатів і Міноборони. Пропонували навіть заплатити сепаратистам, щоб вивезти його з Амвросіївки, — розповідає мініатюрна брюнетка.

Через знайомих родичів бійців 72-ї бригади Алла вийшла на лікарів, які працюють у зоні АТО. Юнака вивіз київський хірург. Він має клініку в Києві, але все покинув, записався в добровольці й тепер перевозить поранених на Донбасі.

— Від хвилювання я забула його прізвище. То зараз дякую цьому герою, що спас Андрюшу, — каже Алла.

Хірург-доброволець замінованими дорогами вивіз пораненого танкіста в Розівку на Донеччині, де працював Одеський польовий госпіталь. Там його обстежили, наклали гіпс і бортом переправили до Дніпропетровська. У цьому закладі Андрію поставили апарат Ілізарова, але не повністю очистили рану від осколків і бруду, тому почалося зараження. І хлопця бортом доставили в київський госпіталь.

— Тут тепер кожен день чистка. Нога уже коротша на 10 сантиметрів за іншу, — каже юнак.

У Білоріченську в Андрія лишились мама й дві сестри 17 і півтора років. Алла просила їх поїхати із Луганщини в Білу Церкву ще місяць тому — знайшла житло, забронювала квитки. Але проти цього виявився вітчим хлопця, який має проросійські погляди. Він переконав родину не їхати, щоб захистити дім від мародерів.

Коли є зв’язок, матері спілкуються телефоном. Мама Андрія каже, що дороги заміновано терористами, регулярно літають снаряди — люди стали фактично живим щитом між українським та російськими силами. Білоріченськ і значну частину Лутугинського району ще серйозно контролюють терористи.

— А вона щодня йде по молоко молодшій доньці під цими обстрілами. А як купить, додому йде щоразу іншими шляхами, бо бойовики забирають їжу в людей, – наголошує доглядальниця бійця.

Про те, що син воює зовсім недалеко від рідного міста, мама не знала аж до його поранення. У хлопця непрості стосунки з вітчимом, тому дівчина з Аллою вирішили приховати правду.

Андрій каже, що українські танки ледве дихали. Він сам змінив кілька, бо ті просто ламалися. Солдат переконаний, що в першу чергу треба належно укріпити кордони — зупинити нелегальні перевезення, стягнути техніку, постійно наступати на ворога.

— Інакше в нас це затягнеться на роки. І, таке враження, наше військове керівництво цьому часом допомагає. Було багато ситуацій, коли треба наступати, а командування каже: «Відступайте». Так ми тільки під «Ізварино» втратили три висоти.

Цікавлюсь у Андрія, як забезпечували технікою і провізією, коли 72-га бригада тримала вузьку прикордонну зону під обстрілом.

— Людей з бригади лишилось людей 300. Ні нову зброю, ні снарядів не постачали. Було обмаль харчів. У тяжкі часи їли жаб, равликів і інший підніжний корм. Який може бути захист кордонів, якщо не було нічого?

Інколи прилітав вертоліт і нам скидали з парашутом якісь боєприпаси й пушки. Ми протримались довго лише через те, що наш командир бригади часто йшов наперекір наказам зверху. Вивести нас із «котла» було його рішенням.

За захист Батьківщини бійцям платили небагато. За охорону небезпечного прикордоння старший солдат-контрактник отримував трохи більше 5000 грн в місяць.

Зараз у Андрія є проблема з доведенням статусу учасника бойових дій. У березні він із товаришами відбув місяць на кордоні з Кримом, далі була Донецька область, Маріуполь і нарешті на пункті пропуску, але у військовому квитку хлопця жодної відмітки про участь у війні. Не кажучи вже про поранення.

Андрій постійно під сильним наркозом. Тому лишаємо його з нареченою Лесею відпочивати, а з Аллою виходимо на вулицю.

— Я заявку на учасника бойових дій подала у військову частину ще тиждень тому. Мені сказали, що передзвонять — і тиша. То я зараз роблю не так… Найгірше, що якісь тиловики-писаки отримають «учасника бойових дій», а наш синочок — ні.

Не вирішене питання і з підвищенням у званні. Ще до відправки на Схід юнаку мали присвоїти звання молодшого сержанта, але поки про це нічого не чути.

До солдата приїздить друг, теж учасник АТО з Білої Церкви. У нього теж складна історія, каже Алла.

— Десь два місяці тому його поранили в Донецькій області. Руки всі в осколках. А командир йому сказав, що ми тебе не можемо вивезти, бо скрізь блокпости ворога. Тому єдиний шанс — іти пішки до найближчого села. Це 5 кілометрів. Так він дійшов, його госпіталізували у райлікарню. А тоді вже забрали доліковуватись у Білу Церкву.

Марина Данилюк

Олександр Черпіцький курує оборонний комплекс без допуску до державної таємниці. Документи

20 лютого 2010 року Юлія Тимошенко в оточенні своїх юристів – тоді ще Андрія Портнова, Володимира Пилипенка та Сергія Власенка – сиділа в залі Вищого адміністративного суду України, очікуючи рішення щодо скасування результатів президентських виборів.

Всі козирі вже були використані. Останньою надією лідера Батьківщини була секретар пленуму ВАСУ – жінка одного з депутатів БЮТ Олега Черпіцького – Людмила Черпіцька. За декілька днів до того Тимошенко за власним підписом призначила брата Олега – Олександра Черпіцького заступником міністра транспорту України і тепер очікувала повернення боргу.

Але у вирішальний момент Людмила Черпіцька в залі суду не з’явилась. Справу було програно. Обурена Тимошенко скасувала своє рішення про призначення Олександра Черпіцького, і через два місяці після інавгурації Віктора Януковича обидва брати опинились в таборі Партії регіонів.

Старший, Олег, став одним з перших перебіжчиків у лави нової коаліції Партії регіонів, Блоку Литвина та комуністів. А Олесандр у березні 2010 року був призначений заступником міністра оборони України з посадою директора Департаменту реалізації надлишкового майна і земель.

Тоді ж в ЗМІ вперше з’явились дані про темні плями в біографії Черпіцького. «Дзеркало тижня» повідомило, що новоспечений заступник міністра не може отримати доступ до державної таємниці адже має судимість.

 

 

Через деякий час Олександр Черпіцький був звільнений з посади заступника міністра оборони та щез з поля зору журналістів.

 

ЧЕРПІЦЬКИЙ ПОВЕРТАЄТЬСЯ

На початку літа цього року джерело «Української правди» повідомило, що Олександр Черпіцький знов отримав посаду в одному з державних органів, що має відношення до оборонної сфери. Довгий час нам не вдавалось знайти ніяких підтверджень цього факту. Останнє повідомлення про нашого героя у офіційних джерелах датоване квітнем 2011 року – коли Черпіцький він був звільнений з Міноборони.

Нове місце роботи Олександра Черпіцького з’ясувалося випадково. Один з співбесідників редакції розповів, що часто бачить автомобіль колишнього підлеглого Юлії Тимошенко в Києві на вулиці Дмитрівській. На цій вулиці знаходиться лише одне підприємство, що має прямий стосунок до оборонної сфери – Державний концерн «Укроборонпром», яке курує всім оборонно-промислового комплексом країни – від виробництва до реалізації на зовнішніх ринках.

Без особливих надій на успіх ми написали керівництву Укроборонпрому інформаційний запит з проханням вказати, чи дійсно пан Черпіцький працює у підприємстві і якщо так, то чи має він доступ до державної таємниці.

Реакція керівництва Укроборонпрому виявилась більш ніж дивною. Нам повідомили, що підприємство не може надати нам будь-яку відповідь, адже дані про призначення Олександра Черпіцького та його доступ до державної таємниці…не є суспільно необхідними!

 

 

Двомісячна переписка з «Укроборонпрому» ні до яких результатів не призвела. Втім згодом «Українській правді» вдалося знайти ноу-хау у спілкуванні з державними органами. Наступний запит ми направили в Адміністрацію президента. І рівно через п’ять днів в «Укроборонпромі» нам надали чіткої і ясної відповіді. Але вже звичайним листом, без усіляких сентиментів у вигляді бланків чи підписів пана Громова.

 

 

Отже нова посада Олександра Черпіцького – заступник голови Державного Концерну «Укроборонпром».

При цьому, як повідомили «Українській правді» у Службі безпеки України, за весь час роботи заступника Укроборонпрому, керівництво концерну не зверталось щодо надання пану Черпіцькому доступу до державної таємниці.

Згодом через той же маневр з запитом через Адміністрацію президента нам вдалось отримати ще й повний перелік функціональних зобов’язань пана Черпіцького. Виявилось, що тепер він курує питання виробництва зброї, координує фінансово-економічну політику всього оборонно-промислового комплексу країни та бере участь у розвитку військово-технічного співробітництва з іноземними країнами.

І якщо порівняти функціональні обов’язки Олександра Черпіцького з Законом України про державну таємницю, то можна побачити, що принаймні три пункти з цього переліку цілком і повністю можна віднести до інформації, що становить державну таємницю.

 

 

Насправді питання отримання допуску до державної таємниці на таких посадах це лише формальність. Керівництво підприємства звертається до Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування СБУ і після стандартної перевірки зазначена особа має повне право працювати з відповідною інформацією. Звісно, вразі якщо відносно чиновника, щодо якого проводиться перевірка, немає певних застережень.

Що цікаво, джерела «Української правди» у МВС та Генеральній прокуратурі стверджують, що в офіційних реєстрах немає відомостей про судимості Олександра Черпіцького. Натомість співбесідник редакції запевняє, що достовірно вдалось підтвердити наявність двох кримінальних справ проти чиновника:

— у 2001 році прокуратурою Житомирської області стосовно братів Олександра та Олега Черпіцьких було порушено кримінальну справу з обвинуваченням у самовільному присвоєнні влади або звання та шахрайстві.

— у 2008 році у відношенні Черпіцького Олександра Зіновійовича (посадова особа облкомзема) був складений протокол про корупцію співробітниками УСБУ Житомирської області. За рішенням суду пан Черпіцький був оштрафований.

Зв’язатися з самим паном Черпіцьким редакції не вдалося – за жодним з офіційних телефонів, вказаних на сайті підприємства, нам не змогли надати контактний номер заступника голови Концерну або його приймальної.

 

Черпицкий Александр – у СБУ нет оснований дать отказ

 

Цікаво, що раніше пан Черппіцький стверджував, що СБУ не надало йому допуску до державної таємниці, адже більш ретельно розглядало його запит у зв’язку з…матеріалами у пресі. «Українська правда» звернулась з відповідним запитом до нового керівника парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони з проханням перевірити наведені редакцією факти та надати відповідь згідно закону про доступ до публічної інформації.

Мустафа Найем, Українська правда

 



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: