Сообщения с тегами ‘Юрий Бутусов’

Зрадник Зеленський залишив без охорони екскерівника ГУР Василя Бурбу, що свідчив у справі «вагнерівців»

Опубликовано: Березень 2nd, 2021

Колишнього начальника військової розвідки Василя Бурбу, який дав свідчення про провал операції із захоплення російських терористів «Вагнера», виселили з дому і позбавили його охорони.

Про це написав журналіст Юрій Бутусов у Facebook з посиланням на власні джерела, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

За даними Бутусова, 22 лютого 2021 року без попередження сім’я генерал-полковника ГУР Міноборони Василя Бурби була виселена з охоронюваного селища у Конча-Заспі. Також розвідника позбавили документів прикриття.

«Напередодні виселення з Конча-Заспи з Бурбою провів зустріч співробітник спецслужб, довірена особа президента Зеленського, який запропонував Бурбі призначення послом України в Австралії, в обмін на публічне спростування скандалу з „вагнерівцямі“, відмову від інтерв’ю і будь-якої співпраці з розслідувачем „Беллігнкет“ Христо Грозєвим.

В іншому випадку Бурба отримав прямі погрози — виселення з охоронюваного будинку, позбавлення документів, звільнення з роботи в МЗС рідного брата, відкриття кримінальних справ. Бурба відмовився від такої ганебної угоди. І перші погрози були негайно здійснені».

Офіційною причиною виселення з будинку є ремонтні роботи, проведені сім’єю Бурби без погодження з ДУС. На підтвердження своїх слів Бутусов опублікував лист до Бурби, направлений йому Державним управлінням справами.

Також Бутусов додав, що за даними джерел, такі дії стосовно Бурби пов’язані зі виходом першої частини розслідування Христо Грозєва про ПВК «Вагнера» і, зокрема, про провал спецоперації із захоплення россійських терористів. «За даними наших джерел, Грозєву дзвонив особисто глава ОП Андрій Єрмак, обговорював, як можна пояснити свою позицію, дізнатися, що буде у фільмі. Його почули, але на терміни виходу фільму це ніяк не вплине», — наголосив Бутусов.

24 липня 2020 року заступник голови Служби безпеки України Руслан Баранецький та тодішній начальник Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба доповіли про проведення фінальної стадії операції в офісі президента. На доповіді були присутні президент Володимир Зеленський, голова його офісу Андрій Єрмак, перший заступник секретаря РНБО, голова комітету з розвідки Руслан Демченко, заступник голови ОП з питань оборони Роман Машовець, секретар президента Марія Левченко.

Після доповіді Єрмак попросив відкласти спецоперацію. Він послався на перемовини з помічником президента Росії Володимира путіна і на те, що операція нібито могла б зірвати обмін полоненими, який готувався у той час, та початок перемир’я. Операцію відклали на кілька днів.

Вже 3 серпня Зеленський знову зібрав нараду. На ній Бурба заявив, що операція провалена і причина цьому – зрада. Бурба вимагав почати перевірку всіх, кому було відомо про операцію. Зокрема, він хотів, щоб на поліграфі перевірили його самого, Єрмака, Демченка та Машовця.

Зеленський тоді жодних рішень про перевірку не ухвалив. Розслідування провалу не було розпочато.

Крім того, після цих подій Зеленський звільнив Бурбу і призначив нового начальника ГУР.

Рубрики Зеленський Володимир Олександрович Теги: , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Зрадник Зеленський залишив без охорони екскерівника ГУР Василя Бурбу, що свідчив у справі «вагнерівців»

Державна зрада Зеленського? Затримання терористів-“вагнерівців” Україною зірвалося після доповіді в офісі реЗЕдента

Опубликовано: Серпень 19th, 2020

Українські спецслужби готували масштабну операцію із затримання групи бойовиків ПВК Вагнера, для чого виманили їх до Білорусі. Однак після того, як силовики доповіли про ці плани Офісу президента, спецоперація провалилася, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це розповіли співрозмовники Української правди в Головному управлінні розвідки Міноборони та в СБУ, журналіст Юрій Бутусов у Facebook.

За інформацією джерел, ГУР, СБУ та департамент з військових злочинів Офісу генпрокурора більше року тому почали операцію з розшуку та затримання терористів. У складі групи, яку мали схопити, були люди, ймовірно причетні до збиття Boeing МН-17, Іл-76 під Луганським аеропортом, АН-26 близько Луганска.

В межах спеоперації бойовиків найняли за підробленими договорами охороняти нафтові вишки у Венесуелі. Під час вербування вони дали під запис свідчення про злочини на території України, бо думали, що показують «роботодавцю» рівень “кваліфікації”. Бойовики мали вилетіти з Мінська. Їм вже навіть купили квитки.

Група складалась з 33 осіб, серед них були 28 бойовиків, яких мали затримати. 9 з них були громадянами України, 11 значились у базі «Миротворця». Не всі найманці служили у відомій групі Вагнера.

За планом, 24 липня групу мали привезти з Москви в Мінський аеропорт, не затримуючись у Білорусі. 25 липня група мала вилетіти в Туреччину рейсом Мінськ – Стамбул.

За задумом, під час цього перельоту літак мав екстрено сісти в одному з українських аеропортів, оскільки одному з пасажирів нібито стало би погано. Цю роль повинен був виконувати агент СБУ. Під виглядом медпрацівників в літак зайшла би група спецназу і затримала би «вагнерівців».

Однак план не вийшло реалізувати.

24 липня заступник голови Служби безпеки України Руслан Баранецький та начальник Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба доповіли про проведення фінальної стадії операції в Офісі президента. На доповіді були присутні призидент Володимир Зеленський, голова Офісу Андрій Єрмак, перший заступник секретаря РНБО, голова комітету з розвідки Руслан Демченко, заступник голови ОП з питань оборони Роман Машовець, секретар президента Марія Левченко.

Після доповіді Єрмак попросив відкласти спецоперацію. Він послався на перемовини з помічником президента Росії Володимиром Путіним і те, що операція могла б зірвати обмін полоненими, який готувався у той час, та початок перемир’я. Операцію відклали на кілька днів.

Хоча керівники спецслужб говорили, що бойовики вже в дорозі, зареєстровані на рейс, зупинка операції може призвести до провалу. Правоохоронці стверджували, що затримання «вагнерівців» не має стосунку до Мінського процесу, адже вони перебувають у розшуку і становлять інтерес для правосуддя Нідерландів, де розглядають справу збиття рейсу МН-17.

Але президент Зеленський підтримав Єрмака і наказав перенести операцію на 30 липня.

Українські розвідники підозрюють, що після цього стався злив інформації у Федеральну службу безпеки РФ. Результатом було затримання найманців у Мінську і подальша їх передача Росії.

25 липня 33 члени групи, які були зареєстровані на рейс, не з’явились на нього. Вони заселились в один із санаторіїв з наказом чекати нового вильоту, призначеного на 30 липня.

Однак напередодні рейсу, 29 липня, спецслужби Білорусі затримали всю групу. За два дні Офіс генпрокурора України направив до Білорусі прохання про екстрадиційний арешт затриманих. Відповідь Україна не отримала.

3 серпня Зеленський знову зібрав нараду. Начальник розвідки Бурба заявив, що операція провалена і причина цьому – зрада. Бурба вимагав почати перевірку всіх, кому було відомо про операцію. Зокрема, він хотів, щоб на поліграфі перевірили його самого, Єрмака, Демченко та Машцова.

Зеленський жодних рішень про перевірку не ухвалив. Розслідування провалу не було розпочато.

Крім того, після цих подій Зеленський звільнив Бурбу і призначив нового начальника ГУР, а Баранецький пішов у безстрокову відпустку.

Президент України проводив перемовини з Олександром Лукашенком, який виконує обов’язки президента Білорусі, про видачу терористів, щонайменше, тих 9, які є громадянами України. Водночас, президент Росії Володимир Путін теж домовлявся з Лукашенком про видачу всієї групи в Росію.

14 серпня Білорусь заявила, що всіх затриманих передали в Росію.

14 серпня стало відомо, що Білорусь передала Російській Федерації 32 бойовиків «Вагнера», яких затримали 29 липня.

В офісі президента України заявили, що з прикрістю сприймають рішення Білорусі віддати Росії затриманих бойовиків «Вагнера».

У Офісі генпрокурора України сказали, що не отримували офіційної відповіді білоруської сторони про видачу затриманих «вагнерівців» Росії.

Секретар РНБО Олексій Данілов назвав повернення білоруською владою бойовиків до Росії недружнім кроком по відношенню до України, який негативно позначиться на відносинах двох держав.

Президент Володимир Зеленський назвав видачу «вагнерівців» Росії несправедливим рішенням, наслідки якого будуть трагічними.

Рубрики Зеленський Володимир Олександрович Теги: , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Державна зрада Зеленського? Затримання терористів-“вагнерівців” Україною зірвалося після доповіді в офісі реЗЕдента

Анонс прес-конференції: Українська сторона видала Росії Тимура Тумгоєва

Опубликовано: Вересень 15th, 2018

Poroshenko-zradnik2-500x380

17 вересня 2018 року об 11:00 в прес-центрі ЛігаБізнесІнформ (м. Київ, вул. Парково-Сирецька, 23) відбудеться прес-конференція з онлайн-трансляцією на тему: « Українська сторона видала Росії Тимура Тимгоєва» , де буде викладена послідовність дій силових структур України, що привела до цього випадку. Про це повідомляє 40ka.info.

Генеральною прокуратурою України декілька днів назад був виданий Російській федерації боєць добровольчого батальйону імені Шейха Мансура інгуш за національністю Тимур Тумгоєв.

Мета : розповісти про ситуацію та доповісти про план заходів, щодо не повторення на майбутнє схожих дій влади.

Спікери:

Андрій Гергерт « Червень», командир 8-го батальйону Української Добровольчої Армії

Юрій Бутусов, український журналіст, військовий експерт

Ігор Луценко, депутат Верховної Ради України

Рефат Чубаров, український кримськотатарський політик і громадський діяч

Для акредитації ЗМІ: (044) 593-16-37.

Рубрики Дайджест Теги: , , , , Коментарі Вимкнено до Анонс прес-конференції: Українська сторона видала Росії Тимура Тумгоєва

Убил 9 украинских бойцов. История российского оккупанта, которого готовят к обмену

Опубликовано: Грудень 15th, 2017

rus-obiziani1-500x294

 

Во время грядущего обмена пленными Украина собирается выдать российского наемника Руслана Гаджиева, который участвовал в кровавом бою на высоте 307,5 под Санжаровкой, в котором погибло девять и стали инвалидами двое украинских воинов. Об этом на своей странице в Facebook написал журналист Юрий Бутусов, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Окончательный приговор 43-летнему Гаджиеву, который попал в плен еще 2015 году, Артемовский межрайонный суд Донецкой области вынес только вчера, 15 декабря 2017 года. Гражданина РФ Руслана Гаджиева суд признал виновным по ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 ККУ и осудил на 15 лет лишения свободы.

По данным Бутусова, Гаджиев приехал воевать в Украину из Адыгеи, где он не мог найти постоянную работу. Жена наемника утверждает, что мужа завербовал батюшка.

«Он уехал в конце декабря 2014 года, 23-го числа, сказал, что едет на восстановительные работы, агитировал их батюшка из нашей церкви, говорят, его потом самого видели в Луганске», — говорит Наталья Гаджиева.

В плен наемник попал 25 января 2015-го после знаменитого боя на высоте 307,5. На этой точке во время Дебальцевской операции находился опорный пункт украинских военных «Валера».

В тот день опорный пункт, который защищали 40 бойцов 128-й горно-пехотной, 17-й танковой бригад и 54-го разведывательного батальона, был атакован ударной группой танкового батальона «Август» 2-го армейского корпуса ВС РФ на Донбассе. Если бы противник занял опорный пункт на господствующей высоте, они бы сразу прорвались к единственной трассе снабжения Дебальцево с востока и замкнули бы кольцо окружения гораздо раньше, что привело бы к тяжелым последствиям.

Во время кровопролитного боя украинским военным, ценой многих жизней, удалось уничтожить три и повредить один танк боевиков. Гаджиев единственный из состава экипажей уничтоженных танков выжил.

«Мы колонну вели, боекомплект был какой-то, но у меня, например, танк был неисправный, башня влево не поворачивалась. И получается, что мы-то колонну вели, а вот наше командование знало, куда мы едем, и получило такую себе разведку боем. И ребят столько положили! Не знаю их фамилий даже. Бой короткий был. Это третий танк у меня был, а командира и наводчика своих я за 12 часов до этих событий увидел первый раз, не познакомились толком.
Их не гранатами закидали, а расстреляли рядом с танком прямо на моих глазах. А я еще прикладом получил и одежду потерял…Семья у меня есть, сын 1994 года, как бы сюда не поехал… Вы в Москву пишете? Напишите от меня, чтоб не ехал!», — говорил он в плену.

Ранее трехсторонняя контактная группа с участием представителей «ЛДНР» подтвердили в Минске готовность сторон выполнить обмен пленными на основе уже утвержденных списков до Нового года.

Рубрики Дайджест Теги: , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Убил 9 украинских бойцов. История российского оккупанта, которого готовят к обмену

Судья Вячеслав Пидпалый, незаконно снявший арест со счетов Арбузова, остался безнаказанным. Документ

Опубликовано: Червень 3rd, 2016

arbuzov-grati1-500x305

 

Cледственный судья Печерского суда Киева Вячеслав Пидпалый, снявший арест с многомиллионных счетов экс-вице-премьера Сергея Арбузова, так и не понес наказание.

Об этом сообщила Высшая квалификационная комиссия судей Украины (ВККСУ) в ответе для «Transparenсy International Украина», которым располагает Национальное бюро расследований Украины.

21 ноября 2014 года главный редактор «Цензор.нет» Юрий Бутусов сообщил, что Печерский суд Киева снял арест с имущества семьи бывшего первого вице-премьер-министра Сергея Арбузова. По данным журналиста, на арестованных счетах находилось около 200 миллионов гривен. Новость вызвала скандал и спустя несколько дней Генпрокуратура добилась повторного ареста имущества Арбузова. Одновременно ГПУ начала досудебное расследование (с декабря 2014 года) по факту вынесения следственным судьей Печерского районного суда Киева Вячеславом Пидпалым заведомо неправосудного решения. На сегодня оно не завершено.

В свою очередь, как сообщает Высшая квалификационная комиссия судей Украины, на рассмотрении ВККСУ находится дисциплинарное дело относительно скандального судьи.

«В период с 12 марта 2015 года по 16 февраля 2016 года указанное дисциплинарное дело к рассмотрению назначалось девять раз и откладывалось в связи с пребыванием судьи в отпуске, на больничном, а также из-за невозможности вручения судье копии вывода члена Комиссии и решения Комиссии об открытии дисциплинарного дела, сообщения о заседании ВККСУ», — сказано в ответе Высшей квалификационной комиссии судей.

arbuzov-pidpaliy3

Также в ВККСУ уточнили, что в отношении Пидпалого за всю его карьеру открывалось два дисциплинарных производства. Первое – пятилетней давности – было прекращено, второе, связанное с разблокировкой счетов Арбузова, – актуально.

Вячеслав Пидпалый был назначен судьей указом президента Виктора Ющенко от 14 апреля 2006 года. В марте 2011 года Верховная Рада избрала его судьей бессрочно.

Активы Сергея Арбузова были заблокированы в рамках уголовного дела о растрате средств НБУ при создании телеканала «Банковское телевидение». В мае 2014 года экс-чиновнику было вынесено уведомление о подозрении в совершении преступления. А именно: «действуя из корыстных побуждений улучшения своего имиджа за счет государственных средств и обогащения связанных с ним других лиц», злоупотребляя служебным положением, в июне 2011 года он «незаконно создал телерадиоорганизацию Национального банка Украины в виде ООО «Банковское телевидение» и в течение 2011—2013 гг. растратил государственные средства НБУ в размере 220 млн грн путем перечисления их Нацбанком в уставный капитал указанной фирмы».

Два года назад Печерский суд Киева арестовал активы Арбузова, а в августе 2014-го – было заблокировано и имущество его жены.

Генеральная прокуратура также завела дело о незаконном обогащении бывшего топ-чиновника. Во время досудебного расследования было установлено, что Арбузов, пребывая в 2010—2013 гг. в должности председателя Национального банка, задекларировал за 2011 год доход в размере 2,046 млн. гривен, в том числе зарплату, другие выплаты и вознаграждения в сумме 1,706 млн. гривен, доход от преподавательской , научной и творческой деятельности — 952 гривны, дивиденды и проценты – 66,6 тыс. гривен, материальную помощь — 102,96 тыс. гривен, подарки, призы и выигрыши — 470 гривен, страховые выплаты — 38,848 тыс. гривен, другие виды доходов – 129,7 тыс. гривен.

В то же время, Арбузов указал в этой же декларации, что в отчетном году вложил в банки 2,131 млн. гривен. Однако происхождение этой суммы неизвестно.

Следствие дополнительно выяснило, что на собственные счета в ПАО «Укрбизнесбанк» в 2011 году бывший топ-чиновник внес большую сумму, чем задекларировал:  156,078 тыс. евро (в гривневом эквиваленте — 1,56 млн. гривен), 57,181 тыс. долларов (428,6 тыс. гривен) и 666,4 тыс. гривен, что в общей сложности составляет 2,655 млн гривен.

Рубрики Арбузов Сергій Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Судья Вячеслав Пидпалый, незаконно снявший арест со счетов Арбузова, остался безнаказанным. Документ

Юрій Бутусов — палкий фанат #Євромайдан чи відданий співробітник Служби безпеки України? Фото. Відео

Опубликовано: Січень 5th, 2014

Ми всі виступаємо ходячою рекламою того, що любимо.

Колись давно гербів було мало, вони говорили про приналежність до багатої родини, родини завойовників чи ледарів-королів. Про приналежність до приналежності у вигляді нанесеного на щит зображення, яке відрізняло одну задрипану територіальну одиницю від іншої.

Інакше солдатів було не розрізнити – вони всі були однаково бідні, голодні і злі. Від них усіх однаково погано пахло і усі вони хотіли нарешті закінчення війни, аби потім знову хотіти її початку.

Сьогодні герби скрізь. Їх настільки багато, що навіть наклавши купу на макет майбутнього логотипу дизайнер ризикує бути плагіатником. Але говорять вони все ще про ті самі речі. Не про те, що ти купуєш, який у тебе внутрішній світ, а до кого ти належиш, чий ти, ким тебе вважати.

Гламурні фіфи – 15-річні мільйонерки, дочки чи вже коханки багатих чоловіків носять герби дорогих фірм. Це ті самі ледарки-принцеси – тільки тепер вони не представниці королівств, а представниці виду.

Їх батьки і чоловіки світять логотипами фірм виробників телефонів. Однаково дорогих і безглуздих. Вони купують Верту обшиті золотом, але не можуть навіть похвалитися калькулятором усередині пристрою. Часом ці пристрої виявляються взагалі непридатними до користування, але це не важливо – голий король лишиться голим королем і ще через 700 років. Безглузді дорогі цяцьки – це герб, який відрізняє короля від шахтаря, сантехніка, слюсара.

На Майдані зібралася ціла армія ходячих рекламних щитів. Коли вони дістають ліхтарики, які увійшли там в моду – вони перетворюються ще й на лайтбокси. Це люди які пишаються навіть не приналежністю, а прихильністю до певних політичних сил. Деякі з них отримують гроші за таку рекламу – вони просто рекламні щити на ставці. Деякі ж – стоять так ідейно. Це солдати, які хочуть бути причетні до чогось більшого, до держави, однаково задрипаної як і сусідня, але такої коханої, особливо коли вона перебуває у стані війни.

По периметру стоять кілометри рекламних площ. Їх форма одягу однотонна, зазвичай чорна, часом синя, здебільшого – це мілітарний несмак – те що відрізняє типового правоохоронця від будь-якої нормальної людини. Він рекламний щит контори, яка ніколи не чула ні про рекламу, ні про піар. Фірми, яка продовжує труїти споживача неякісним продуктом і не розуміє, чого добровільно її вже ніхто не споживає.

Обличчя цих людей не спотворені ні емоціями, ні інтелектом. Цим солдатам в принципі байдуже і на державу і на короля. Це контрактна армія найманців-вбивць, тому вони носять чорне, тому вони ховають обличчя в шоломах – не тому що їм соромно перед родичами чи близькими (родичі і близькі у них не кращі за них самих, бо ці люди продовжують ввечері вертатись додому і їх туди пускають), а тому що найманство і садизм протизаконні. Вони знають що король програє і вони хочуть служити наступним королям, а не відсиджуватися по тюрмах і схронах той короткий мирний період який таки гряде.

Мені завжди були дивні усі ці представники людської породи. Їх тяга самоствердитися через речі, а не через власний зміст. Невже так важко зв’язати кілка речень і просто сказати хто ти? Чому ці люди нічого не змінюють у своєму житті, якщо ховаються за шевронами і касками від сорому? Невже ідеали зневілювалися перед символами і тому кожен воліє тримати в руці прапора, а не гранату? Невже армія прапороносців без стрільців і кавалерії може бути приречена на успіх?.. Чи успіх врешті не так вже й потрібен?

Але мова не про це… Кожен з нас виражений через те, у що він вдягнений. На нашу прикрість ми досі безликі, хоча може й на щастя – бо це ще може означати що нас доволі багато. Так ми відрізняємо своїх і чужих. Ми досі солдати приналежні до чогось. І не так погано на війні мати якусь позначку, аби часом тебе свої не встрелили. Гірше, коли ти щиро розраховуєш на прихильність, промовляючи до людей, тримаючи ворожий прапор у руках.

Нещодавно в мережі з’явилося цікаве відео редактора інтернет-видання Цензор.нет Юрія Бутусова. Глядачів не обурило ні те, що він відверто стає на бік правоохоронців, ні те, що він сам визнав свою співпрацю з режимом, ні його здача активістів міліції, ні його обурення тим, що ще не всіх їх посадили.

Юрий Бутусов о событиях на Банковой 1 декабря

 

За невпинним словесним потоком людини, яка воліє усіх здать – мало хто помітив її ідейні переконання. А ідейні переконання, як я вже казала – здебільшого мають вираження у формі одягу, а в цьому конкретному випадку – просто у формі.

 

Юрій Бутусов у “фірмовій футболці” підрозділу “А” СБ України

 

Звідки у пана редактора така футболка – можна тільки гадати. Можливо він і не є штатним співробітником Служби безпеки України,  а точніше її силового підрозділю “А”, який займається боротьбою з тероризмом (якого в Україні фактично немає, тому для виправдання діяльності подібних установ на сьогодні за повністю сфабрикованими звинуваченнями в ув’язенні перебувають громадські активісти, які до тероризму не мають жодного відношення) та охороною працівників правоохоронних органів.

Ні, Юрій Бутусов – ідейний поплічник – можна сказати прихильник, фанат. Чи можуть ставати активісти Євромайдану чи будь-які інші громадські активісти на його бік сьогодні? Звісно можуть, перестаючи при цьому бути громадськими активістами і стаючи також стукачами та сексотами на громадських засадах у СБУ чи МВС.

Для телеглядачів та інтернет-користувачів Юрій Бутусов вже історичного 1 грудня 2013 року прославився тим, що під час штурму адміністрації президента активістами став на захист міліції, через що й опинився на “лінії вогню” і отримав по голові чимось важким – з кожним може статися, хто голови не береже… Себто 1 грудня 2013 року, через 2 доби після трагічного розгону Євромайдану, коли мирних людей тягали на волосся по майданівській плитці, прибивали лежачих, не жаліючи ні жінок, ні дітей – Юрій Бутусов став на бік міліції назвавши конфлікт біля АП безпідставним і спонтанним.

Кожен з нас ідентифікує себе як може. Кожен з нас обирає собі певну форму одягу, бренди, герби, стиль в залежності від того, як він хоче себе проявити, до чого він хоче бути причетний. Хтось вдягає натільного хрестика, хтось ховає обличчя за шоломом, хтось купує дорогий стільниковий телефон чи одяг певної марки, хтось принципово ходить голий, хтось носить чорне, хтось, за покликом серця бере до рук прапора, хтось за наказом керівництва і уставом вдягає форму, а хтось вдягає форму за покликом серця – форму ніби й не заляпану кров’ю у буквальному смислі, але у загально зрозумілому фігуральному – однозначно.

 

 

Ганна Сінькова

 

Від редакції sprotiv.org: може час розлайкати сайт провокатора Юрія Бутусова Цензор.нет у Фейсбуці?

 

Рубрики Дайджест Теги: , , , , Коментарі Вимкнено до Юрій Бутусов — палкий фанат #Євромайдан чи відданий співробітник Служби безпеки України? Фото. Відео


Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: