Сообщения с тегами ‘Игорь Кононенко’

#Порошенко причетний до офшору, який торгує з «Газпромом». Документ

Zaitsev-Sergey-ofshor1-768x542

 

Заступник генерального директора корпорації «Рошен» Сергій Зайцев є беніфіціаром офшорної компанії Intraco Management Ltd, зареєстрованої на Британських Віргінських островах.

Про це на своїй сторінці у Facebook розповів журналіст Дмитро Гнап, посилаючись на дані «Панамського архіву», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Журналіст Дмитро Гнап з’ясував, що людина з таким же ім’ям і прізвищем є заступником гендиректора корпорації «Рошен». Крім того, співвласником ТОВ «Центрально-Європейська Кондитерська фабрика» разом з президентом Петром Порошенком. Привіт сліпому трасту, написав він на сторінці в Facebook.

Також, за інформацією Гнапа, раніше Сергій Зайцев був однокласником і першим бізнес-партнером Петра Порошенка. У 90-х вони разом возили какао в Україну. Гнап також підкреслив, що адресою реєстрації Зайцева в документах зазначено вул. Електриків 29-а. «Саме за цією адресою на Рибальському острові в Києві зареєстровано ціле гніздо фірм старих друзів: Порошенка, Коненка, Зайцева, Свинарчука (Гладковського)», — повідомив журналіст.

За цією адресою знаходиться штаб-квартира заводу «Ленінська кузня», акціонером якої є президент України Петро Порошенко, а компанія «Рошен» зареєстрована за адресою: м.Київ, вул. Електриків, 26/9.

Гнап нагадав, що раніше ЗМІ пов’язували цю компанію з нардепом Ігорем Кононенко і президентом Петром Порошенком. “Мій колега Денис Казанський публікував документи, що саме ця офшорна компанія оплачувала та відпочинок навчання за кордоном дочки Кононенка. Крім того, перельоти чартерами Порошенка, коли він уже став президентом. Крім того, компанія була помічена в різних сумнівних операціях, зокрема, за даними Ліга.net, вона купувала паливо восени 2014 року у дочірньої компанії російського «Газпрому», — уточнив журналіст.

Він підкреслив, що Коненко спростовував свою і Порошенка причетність до Intraco Management Ltd. «І слід визнати, він сказав правду. Але не всю. Не так вже й важко було дізнатися, чим займається Intraco Management, поцікавившись буквально в сусідньому в кабінеті у власника компанії, навіщо він оплачує особисті потреби Кононенка і Порошенка», — зазначив Гнап.

ofshorochka-poroshenko1

Раніше ЗМІ повідомляли, що пов’язана з президентом Intraco Management Ltd займається торговими операціями з продуктами, а також паливомвиробництва Московського НПЗ, що належить «Газпрому».

#Порошенко та державний Укрексімбанк рятує мільйони Андрія та Сергія Клюєвих. Розслідування

Kluevi2-500x314

 

Поки правоохоронці шукають Андрія і Сергія Клюєвих, найближчих соратників екс-президента Віктора Януковича, державний Укрексімбанк допомагає братам-регіоналам врятувати їхні гроші
Лічені люди в Україні — переважно слідчі Генпрокуратури (ГПУ) — знають, що екс-президент Віктор Янукович втікав із України двічі.

Уперше він залишив територію країни 22 лютого 2014 року в районі Урзуфа на Азовському морі. Потрапивши в Росію, утікач провів там менше доби в компанії російських кураторів і повернувся до Криму на літаку, приземлився на військовому аеродромі Гвардійське під Сімферополем, який орендує Чорноморський флот РФ. Оцінивши ситуацію на місці, Янукович на військовому кораблі відбув до РФ. Причини короткого повернення екс-президента в Крим невідомі, можливо, його хотіли використати для звернення до російської армії по допомогу.

В «останній шлях» з України в Росію Янукович взяв одного з найвірніших соратників — екс-голову президентської адміністрації Андрія Клюєва. З ним, а також його молодшим братом Сергієм президент-утікач почав співпрацювати ще в 1990‑х в Донецькій області. Партнерство стало настільки близьким, що навіть найбільшу цінність — резиденцію Межигір’я — Янукович у результаті оформив на Клюєвих.

Після Майдану брати потрапили під міжнародні санкції. На відміну від багатьох фігурантів санкційного списку, які не мали активів за кордоном, для Клюєвих це стало проблемою: у них знайшли рахунки в швейцарському банку Notenstein Privatbank AG у місті Санкт-Галлен — кожен зберігав там по 13 млн франків (аналог $13 млн). У Клюєвих заблокували і австрійські вклади: $ 2,3 млн і €800 тис. у старшого і €0,461 млн у молодшого.

Вітчизняне правосуддя виявилося куди більш милосердним до втікачів. 2014 року з Андрія Клюєва зняли звинувачення за 115‑ю статтею («Вбивство»), висунуті по гарячих слідах після падіння режиму Януковича і кровопролиття на Майдані. Тепер його звинувачують за 340‑ю статтею («Перешкоджання проведенню зборів, мітингів, демонстрацій»). Брати проходять у справі про привласнення чужої власності — лише завдяки цьому європейці зберігають введені щодо них санкції.

Найближчі партнери Януковича не тільки уникають покарання — їм допомагає виводити з України гроші державний Укрексімбанк.

Дешеві напівпровідники

2007‑го Клюєви викупили у Фонду держмайна (ФДМ) Завод напівпровідників у Запоріжжі — збиралися виробляти кремнієві сонячні батареї.

Брати участь у приватизаційному аукціоні могли компанії, які мають відповідні технології та патенти. Клюєви знайшли таку фірму — Силікон — і вмовили її власника Геннадія Когана купити завод спільно. Придбання коштувало партнерам 220,9 млн грн. Потім брати попросили Когана передати контроль над заводом клюєвській компанії Activ Solar під обіцянку поділитися з ним часткою в цій фірмі зі штаб-квартирою в австрійському Відні. Ніякої частки Коган не отримав.

Пізніше брати наростили Силікону борги і, отримавши право їх вимагати, забрали у свого партнера і цей актив.

Налагодити роботу запорізького заводу вони не зуміли, і сьогодні підприємство має величезні борги та перебуває в стадії ліквідації.

Схожа доля спіткала і Activ Solar. У лютому 2016‑го компанія звернулася в австрійський суд, щоб той визнав її банкрутом. Суд задовольнив прохання: борги компанії становлять € 503,4 млн, а активи оцінені лише в €18,7 млн. Кредиторам пообіцяли відшкодувати протягом двох років лише 20% від суми боргу.

Це банкрутство стало в Австрії найбільшим цього року.

Бізнес по‑держбанківськи

Усі вищеописані банкрутства не означають, що Клюєви втратили величезні кошти. Навпаки, вони вивели з непотрібних компаній майже всі активи. І їхнім спільником у цій справі став державний Укрексімбанк.

У березні 2009‑го клюєвський завод напівпровідників отримав у цій установі дві грандіозних позики: одну на суму 1,5 млрд грн і другу на €230 млн. Банк прокредитував підприємство радянського зразка, абсолютно не тривожачись про те, що двома роками раніше ФДМ продав його лише за 220,9 млн грн.

Укрексім не висловлював занепокоєння з цього приводу — адже старший Клюєв незабаром з депутата перетворився на першого віце-прем’єра.

В результаті сьогодні Укрексімбанк має претензії до заводу напівпровідників на 5,1 млрд грн. Це десята частина всього кредитного портфеля банку.

Відшкодувати втрати фінустанові навряд чи вдасться. Кредит забезпечений «продукцією майбутніх періодів», тобто сонячними панелями, які завод планував провести в 2011—2018 роки.

Якби банк був активнішим, він міг би розраховувати на повернення навіть більшої суми — 13 млрд грн, при цьому вимагати борги не з заводу, який не в змозі щось виплачувати, а з його власника — Activ Solar. Ця компанія володіла сонячними станціями в Україні. Частина з них залишилася в Криму, але ті, що розташовані в Одеській і Миколаївській областях, згенерували в 2015‑му 2,9 млрд грн доходу, з яких близько 2,5 млрд грн — чистий прибуток. Такий бізнес міг би компенсувати всі втрати держави, пов’язані з заводом напівпровідників. Але банк не робить в цьому напрямку нічого.

Справу Укрексіму і запорізького заводу розглядає суд. Банк заявляє, що його задовольнить і малоліквідне майно підприємства. Якщо суд погодиться, фінустанова стане «забезпеченим майном кредитором». За законом такий позикодавець не бере участі в раді кредиторів, контрольованій сьогодні Клюєвими через Activ Solar: брати прагнуть довести до банкрутства завод, щоб зникли його борги.

Інвентаризація показала, що «майно», яким готовий задовольнитися держбанк, здебільшого не існує.

«Банк поводиться [в суді] дуже пасивно»,— каже Євген Кириченко, арбітражний керуючий, якого суд призначив розпоряджатися майном заводу. Представники Укрексіму, мовляв, зі всім погоджуються, не заявляють протестів.

Схвильовані занадто активною позицією самого Кириченка, представники Activ Solar хочуть замінити його іншим арбитражником.

Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції, вважає, що в цій справі Укрексім діє спільно з Activ Solar. Мовляв, з подачі президента Петра Порошенка екс-генпрокурор Віктор Шокін випустив з країни молодшого Клюєва — Сергія. Експерт називає це частиною послідовної політики президента щодо братів. «Було б дивно, випустивши Клюєва, потім намагатися отримати його гроші на користь держави»,— каже Шабунін.

Поведінка влади щодо майна Клюєвих бентежила і Павла Жебрівського, коли він у першій половині 2015‑го працював головою антикорупційного управління Генпрокуратури. Але після президент призначив його військовим губернатором Донеччини, і відтоді ГПУ активами Клюєвих активно не цікавиться.

З Укрексімом Порошенко пов’язаний досить тісно. У серпні 2014‑го він лобіював призначення на пост голови банку Олександра Гриценка і ввів у наглядову раду фінустанови Ігоря Мазепу, гендиректора інвесткомпанії Concorde Capital, і радника голови адміністрації президента Бориса Ложкіна. Незабаром після цих кадрових зрушень держбанк пролонгував до 2024 року борг 388 млн грн корпорації Богдан, яка раніше належала Порошенку.

У наглядовій раді банку вже три роки немає представників Верховної Ради — внесення кандидатур, за словами депутатів, блокує нардеп Ігор Кононенко, близький соратник президента.

У прес-службі Укрексімбанку відмовилися коментувати цю справу. Мовчить і Дмитро Лановий, директор фінустанови по роботі з проблемними активами.

Схеми — це до грошей

Андрій Клюєв завжди вмів «причарувати» держбанки.

Поручителем за укрексимівськими кредитами заводу напівпровідників була Activ Solar. Як заставу компанія віддала банку державні єврооблігації номіналом 1,6 млрд грн. Щоб повернути частину кредиту, Укрексім у квітні 2009 року продав їх Нацбанку, причому за номіналом, хоча їхня ринкова ціна на той момент була 939 млн грн. У результаті втрати держави на цій операції склали 617 млн грн.

З приходом Януковича на посаду президента Клюєв-старший, ставши першим віце-прем’єром, розійшовся ще більше. Очолювана ним рада з інвестицій виділила 200 млн грн заводу напівпровідників як фіндопомогу — щоб сплатити відсотки за кредитами. Гроші перерозподілили із захищених статей держбюджету, призначених на допомогу малозабезпеченим сім’ям та інвалідам. Саме через цю аферу Клюєвих оголосили після Майдану в розшук.

За часів Януковича сонячно-енергетичний бізнес братів успішно розвивався, наростивши виробничі потужності до 700 МВт, що становить 88% від усіх українських сонячних електростанцій з урахуванням Криму. Рентабельність сягала 90% через украй низькі операційні витрати, а також украй високі «зелені» тарифи, за якими держава зобов’язалася викуповувати сонячну енергію у компанії Клюєвих.

Через Раду брати ще і протягли закон, який зобов’язував виробників сонячної електроенергії, які претендують на отримання «зеленого» тарифу в повному розмірі, закуповувати панелі для станцій в українського виробника. А Клюєви зі своїм заводом на цьому ринку були монополістами.

Однак і це не зробило підприємство успішним — його обладнання застаріло. Брати вирішили купити нове — в Китаї, щоб випускати кремнієвий напівфабрикат, з якого в тому-таки Китаї робити панелі. Завдяки українському походженню напівфабрикату завод виконував закон про національну складову виробництва. Заразом Клюєви націлилися придбати техніку й для сонячних станцій.

Для цієї схеми під гарантії Ощадбанку в китайської державної CNBM International Corporation вони отримали товарний кредит на €160 млн, який прийшов до України у вигляді готової техніки.

Загалом Ощадбанк підтримав бізнес Клюєвих через кредити і кредитні гарантії на €500 млн, з них €340 млн припадали на кримські активи. Відтоді банк повернув лише €20 млн, а графік виплати боргу пролонгував. Увесь пакет послуг Клюєвим становить понад 21% кредитного портфеля державної фінустанови.

Коли і це не допомогло, Клюєви почали банкрутувати завод.

Розібратися в цих схемах тепер непросто: у листопаді 2015‑го викинувся з вікна своєї квартири їхній ключовий фігурант — Ігор Сотуленко, екс-голова наглядової ради Укрексімбанку та член аналогічного органу Ощадбанку.

Нові китайці

Сьогодні завод напівпровідників разом із іншими клюєвськими активами може відійти китайцям з CNBM — компанія претендує на все майно Activ Solar в Україні в рахунок несплачених боргів. Її президент Джейсон Джанг раніше заявляв, що CNBM отримала контроль над активами в середині 2014‑го саме в рахунок погашення товарного кредиту перед нею.

Джанг підтвердив, що компанії належать усі активи Activ Solar в Україні. Будь‑яких планів щодо заводу напівпровідників у CNBM немає, як і зв’язків з Клюєвими, стверджує він.

Джерело в Ощадбанку, яке опікується кредитом банку для сонячних електростанцій, запевнило: в документах більшості юросіб, які фігурують у цій справі, кінцевим власником значиться CNBM. Вона ж і обслуговує кредит.

В Антимонопольному комітеті розповіли, що в листопаді 2015‑го дозволили китайцям купити клюєвські сонячні електростанції.

У реєстрі юросіб у чотирьох з десяти станцій у списку засновників дійсно вказана CNBM, але не материнська фірма, а її сінгапурський підрозділ.

Олексій Оржель, голова Української асоціації відновлюваної енергетики, каже: цей підрозділ може представляти кого завгодно, зокрема братів Клюєвих. “Ми просили китайців показати документи, за якими до них перейшли активи. Вони відмовили”,— говорить експерт.

CNBM цілком може представляти інтереси Клюєвих, з якими вони досягли домовленостей, додає Ігор Тинний, власник сонячної та декількох невеликих гідроелектростанцій.

Також можливо, що Клюєви встигли продати китайцям свою компанію Activ Solar. Якщо станції генерують більше €80 млн чистого прибутку, то передача їх у рахунок погашення товарного кредиту на €160 млн — це явне заниження вартості активу, а отже, спроба заховати реально отриману за них від CNBM суму.

У будь-якому разі тепер долю клюєвських станцій визначать переговори української влади з китайською держкомпанією. Остання вже готова звертатися в міжнародні судові інстанції.

Іван Верстюк, Сергій Лещенко, Національне бюро розслідувань України

Братам Клюєвим допомагає по-новому виводити з України гроші державний Укрексімбанк та #Порошенко. Розслідування

Kluevi2-500x314

 

В справах Клюєвих помічений і слід Порошенка, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Бізнес братів Андрія і Сергія Клюєвих продовжує добре працювати, незважаючи на гучні банкрутства компаній, які їм належать, свідчить розслідування видання «Новое время».

Куплений ними у Фонду держмайна Завод напівпровідників в Запоріжжі, де вони збиралися робити кремнієві сонячні батареї, має величезні борги і знаходиться в стадії ліквідації — налагодити його роботу брати не зуміли. У лютому 2016 року компанія Клюєвих Activ Solar звернулася в австрійський суд, щоб той визнав її банкрутом. Це банкрутство стало в Австрії найбільшим в цьому році: суд задовольнив прохання, борги компанії складають 503,4 млн євро, а активи оцінені всього в 18,7 млн євро, кредиторам пообіцяли відшкодувати протягом двох років лише 20% від суми боргу.

Вищеописані банкрутства не означають, що Клюєви втратили величезні кошти. Навпаки, вони вивели з непотрібних компаній майже всі активи. І їх спільником у цій справі став державний Укрексімбанк.

У березні 2009 року клюєвський завод напівпровідників отримав в цьому закладі дві грандіозних позики: одну на суму 1,5 млрд грн і другу на 230 млн євро. Банк прокредитував підприємство радянського зразка, абсолютно не зніяковівши, що двома роками раніше ФДМ продав його всього за 220,9 млн грн.

Укрексім не висловлював занепокоєння з цього приводу, адже старший Клюєв незабаром з депутата перетворився у першого віце-прем’єра.

В результаті на сьогоднішній день Укрексімбанк має претензії до заводу напівпровідників на 5,1 млрд грн. Це десята частина всього кредитного портфеля банку.

Відшкодувати втрату фінустанові навряд чи вдасться. Кредит забезпечений «продукцією майбутніх періодів», тобто сонячними панелями, які завод планував виробити в 2011—2018 роки.

Якби банк був активнішим, він міг би розраховувати на повернення навіть більшої суми — 13 млрд грн, при цьому вимагати борги не з заводу, який не в змозі щось виплачувати, а з його власника — Activ Solar. Ця компанія володіла сонячними станціями в Україні. Частина з них залишилася в Криму, але ті, що розташовані в Одеській і Миколаївській областях, згенерували в 2015 м 2,9 млрд грн доходу, з яких близько 2,5 млрд грн — чистий прибуток. Такий бізнес міг би компенсувати всі втрати держави, пов’язані з заводом напівпровідників. Але банк не робить в цьому напрямку нічого.

Справу Укрексіму і запорізького заводу розглядає суд. Банк заявляє, що його задовольнить і малоліквідне майно підприємства. Якщо суд погодиться, фінустанова стане «забезпеченим майном кредитором». За законом такий позикодавець не бере участь в раді кредиторів, контрольованій сьогодні Клюєвими через Activ Solar: брати прагнуть довести до банкрутства завод, щоб пропали його борги.

Інвентаризація показала, що «майно», яким готовий задовольнитися держбанк, здебільшого не існує.

«Банк веде себе (у суді) дуже пасивно», — говорить Євген Кириченко, арбітражний керуючий, якого суд призначив розпоряджатися майном заводу. Представники Укрексіму, мовляв, зі всім погоджуються, не заявляють протестів.

Схвильовані занадто активною позицією самого Кириченка представники Activ Solar хочуть замінити його іншим арбітражником.

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін вважає, що в цій справі Укрексім діє заодно з Activ Solar. Мовляв, з подачі президента Петра Порошенка екс-генпрокурор Віктор Шокін випустив з країни молодшого Клюєва — Сергія. Експерт називає це частиною послідовної політики президента щодо братів.

«Було б дивно, випустивши Клюєва, потім намагатися отримати його гроші на користь держави», — каже Шабунін.

Поведінка влади щодо майна Клюєвих бентежила і Павла Жебрівського, коли він у першій половині 2015 року працював головою антикорупційного управління Генпрокуратури. Але після президент призначив його військовим губернатором Донеччини, і з тих пір ГПУ активами Клюєвих активно не цікавиться.

З Укрексімом Порошенко пов’язаний досить тісно. У серпні 2014 го він лобіював призначення на пост голови банку Олександра Гриценка і ввів в наглядову раду фінустанови Ігоря Мазепу, гендиректора інвесткомпанії Concorde Capital і радника голови адміністрації президента Бориса Ложкіна. Незабаром після цих кадрових перестановок держбанк пролонгував до 2024 року борг 388 млн грн корпорації Богдан, яка раніше належала Порошенку.

В наглядовій раді банку вже три роки немає представників Верховної ради — внесення кандидатур, за словами депутатів, блокує нардеп Ігор Кононенко, близький соратник президента.

У прес-службі Укрексімбанку відмовилися коментувати цю справу. Мовчить і Дмитро Лановий, директор фінустанови по роботі з проблемними активами.

Парламентский комитет обратился к посольствам США, Австрии и Латвии за помощью в расследовании отмывания денег руководством блоком Порошенка

Kononenko-Igor-grabue1-500x333

 

В парламентском комитете по вопросам предотвращения и противодействия коррупции экс-глава Службы безопасности Валентин Наливайченко заявил, что располагает информацией об участии представителей «политической верхушки» Украины в отмывании похищенных из бюджета денег через оффшорные компании.

Экс-глава СБУ Валентин Наливайченко рассказал об иностранном журналистском расследовании, согласно которому руководители БПП имели отношение к денежным переводам на большие суммы. По его словам, это имеет признаки отмывания доходов, полученных преступным путем. Игорь Кононенко в ответ отрицал все обвинения, приводя свои неубедительные аргументы, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

В своих обвинениях Наливайченко ссылался на материалы независимого расследования британского журналиста.

«Британский журналист (Graham Stack) приводит схему, связанную с Intraco Management, которую сегодня рассматривает комитет и которая — в предоставленных вам документах. Это оказался не один оффшор Intraco, есть оффшор Ernion для реализации других преступных схем, но также с привлечением из самых высоких эшелонов власти».

Экс-глава СБУ заявил о выводе из Украины средств группой «Укрпроминвест» на Виргинские острова, а затем в латвийские и австрийские банки. Он сообщил, что речь идет о $100-300 тыс. ежемесячно, которые имеют признаки отмывания доходов, полученных преступным путем.

shema-poroshenka1

Первый замглавы парламентской фракции «Блок Петра Порошенко» Игорь Кононенко на заседании комитета отрицал свою причастность к деятельности компаний, через которые якобы отмывались бюджетные деньги.

«Официально заявляю, что лично не имею никакого отношения к компании Intraco Management. Следующая позиция по этой схеме. Честно говоря, не готов комментировать, потому что впервые увидел эти документы… Могу сказать, что эти документы, которые предоставлены…, также и в этой схеме я никакой связи с Украиной не вижу», — заявил он.

Кононенко также опроверг утверждение Наливайченко о том, что прокуратура не расследует возможные правонарушения, связанные с отмыванием денег. По словам депутата, соответствующее заявление Наливайченко находится в прокуратуре Киева. Кононенко заявил, что лично встречался с прокурором столицы по своей инициативе.

Кроме того, он подчеркнул, что экс-глава СБУ предоставил фотокопии соответствующих документов, которые свидетельствуют лишь о намерении осуществить платеж.

«На этих фотокопиях нет ни подписей, ни каких-либо отметок банка для специалистов, которые в этом разбираются, те копии якобы платежных документов, которые там есть, это transfer by payment order, он не является платежным документом… это является исключительно намерением осуществить платеж», — пояснил нардеп.

Он также объясняет сложившуюся ситуацию предстоящими местными выборами, а также считает, что это делается с целью дискредитировать его лично и политическую силу “Блок Петра Порошенко «Солидарность», которую он представляет.

Кроме того, Кононенко заявил, что с 1999 года декларирует свои доходы и заплатил налогов почти $20 млн.

Присутствующий на заседании нардеп Антон Геращенко считает, что наличие фактов перевода денег не является еще преступлением.

В результате парламентский комитет проголосовал за решение о необходимости расследовать изложенные Наливайченко факты относительно оффшоров представителей украинской власти. Также народные депутаты решили обратиться к посольствам США, Австрии и Латвии за помощью в этом деле.

Укрпромінвест Порошенка мільйоні хабарі за призначення переводить в офшори. Схема

Ігор Каноненко

Ігор Каноненко

 

Колишній голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко звинуватив так званого «смотрящего» БПП Ігоря Кононенка у фінансових оборудках з виведенням коштів за кордон.

Про це Наливайченко заявив на брифінгу в Києві, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Він також продемонстрував документи, які начебто підтверджують переведення коштів на рахунки офшорних компаній на Вірджинських островах, які координує «Укрпромінвест».

Зокрема, Наливайченко повідомив про два факти перерахування грошей в офшори: один транш у розмірі $300 тис. був перерахований у травні 2014 року, ще один у розмірі $200 тис.  — у серпні 2015 року.

«Гроші направлялись в той офшор, яким керує та сама олігархічна група і той самий „смотрящий“ в парламенті», — сказав Наливайченко.

«Видно з цих документів, що схема типова. Що це отримані злочинним шляхом кошти народних депутатів. Сховані в офшорах кошти переводять в австрійські банки, а далі всі хабарі, в тому числі за призначення керівника харківської податкової — 2 млн доларів –  перераховують у латвійський банк. З латвійського банку (переводять) — в австрійський, а з австрійського — в офшор», — розкрив схему колишній глава СБУ.

shema-poroshenka1

Він повідомив, що вже направив відповідні запити в Австрію.

«ФБР не дадуть вам життя, не дадуть втікти з країни одному з організаторів оборудки», — попередив Наливайченко.

При цьому він додав, що для виведення грошей «олігархічна група» використовувала свій сервер.

Концерн «Укрпромінвест» асоціюється з ім’ям президента України Петра Порошенка.

«Укрпромінвест» є засновником більше двох десятків ТОВів, ВАТів, корпорацій, спільних підприємств, філій. Ось, лише неповний список цих підприємств: «Агрофірма „Крижопіль“», «Вінницька Цукерка», «Футбольний клуб „Вінниця“», Телерадіокомпанія «Експрес-інформ», ВАТ «Молочноконсервний комбінат», ВАТ «Луцький автомобільний завод», корпорація «Автосервіс — Україна», комерційний банк «Мрія» і т. д.

«Корпорація „Рошен“» (до липня 2002 носила назву ДП «„Укрпромінвест“ — Кондитер») об’єднує Київську (ЗАТ «Київська кондитерська фабрика ім. К. Маркса»), Вінницьку, Кременчуцьку і Маріупольську кондитерські фабрики, а також мережу філій, магазинів оптової та роздрібної торгівлі кондитерської продукції. Крім того, концерн контролює Дніпровський крохмале-патоковий комбінат — найпотужніший у всьому колишньому СРСР, кілька цукрових і молочно — консервних заводів, два комбінати хлібопродуктів, Радомишльський пивоварний завод, Пєсковський завод скловиробів, Липецьку кондитерську фабрику «Ликонф» (Росія).

Свого часу очолюваний Порошенком «Укрпромінвест» придбав великий пакет акцій Верхньодніпровського крохмале-патокового комбінату, монополіста у своїй галузі.

Игорь Кононенко. Армейский дружок Порошенка. Расследование

Kononenko-Igor1-500x298

 

Имя Игоря Кононенко широкой публике не известно, но он очень влиятельный политик. Его называют «серым кардиналом» Блока Петра Порошенко, где он занимает должность первого заместителя главы фракции. Он служил вместе с президентом в армии, и долгое время был его партнером по бизнесу. Даже земельный участок размером 1,1 га в «Царском селе» он у него на двоих с Петром Алексеевичем. И в отличии от лидера фракции Юрия Луценко у него есть прямой доступ «к телу» Гаранта и к «первой леди», об этом он говорит в своих интервью. Что, как известно, у чиновников является признаком огромной влиятельности и политического веса.  Таким образом, сегодня именно он, а не лидер фракции, является главным коммуникатором между президентом и его политической силой.  Впрочем, сам Игорь Витальевич утверждает, что с президентом он просто «обменивается информацией».

Игорь Кононенко выходец из комсомола,  в восьмидесятых- начале девяностых он был секретарем комсомольской организации киевского автодорожного института и входил в штаб студенческого стройотряда. А когда наступил капитализм он, как и многие комсомольцы, двинул в бизнес. Вместе с Петром Порошенко он стоял у истоков «Укрпроминвеста» – управляющей компании, куда входило множество самых разных активов. От завода «Богдан» до концерна «Рошен», от «Ленинской кузни» до «5 канала». Игорь Витальевич занимал в этой структуре должность вице-президента. Во времена его и Петра Алексеевича управления концерном, «Укрпроминвест» через свои предприятия «ЛуАЗ», «Богдан-сервис» и другие отмывал деньги. Был организован фиктивный вывоз товаров из Украины в США и ввоз отмытых денег обратно. Происхождение этих средств до сих пор непонятно. Кроме того, «Укрпроминвест» активно уходил от уплаты налогов.  Автопредприятия концерна ввозили множество узлов и агрегатов из-за границы. Они были обязаны уплатить с этого НДС. Для того чтобы избежать уплаты налогов, предприятия Кононенко и Порошенко организовали схему фиктивных экспортных предприятий, что позволило им «оптимизировать» (то есть нагреть государство) на многие миллионы гривен.

В 2006 году Игорь Витальевич двинул в политику. Он стал депутатом Киевсовета от самой коррумпированной тогда политсилы, «Блока Леонида Черновецкого».  Здесь он работал в комиссии по вопросам транспорта и связи. Впрочем, на этой должности он каким-то особенными свершениями и делами не запомнился. Запомнился он тем, что через его комиссию прошло решение о постройке вертодрома на Парковой аллее. Его связывают со структурами близкими к Александру Януковичу, а кроме того, он был построен со множеством нарушений строительного и экологического законодательства. Второе чем запомнился Кононенко – это своей позицией по Гостинному двору на Подоле.  Он выступал, за перестройку и  превращение его в торговый центр. То есть, фактически, за уничтожение этого памятника архитектуры. Ну и как все депутаты тогдашнего Киевсовета, он участвовал в дерибане киевской земли.

Kononenko-Igor2-500x375

Один участок земли Игорь Кононенко отжал, скажем так, не только для себя. Но и для своего друга, президента Украины. Речь идет об участке в центре столицы, на Печерске в «Царском селе». Он изначально принадлежал киевскому государственному «Зеленстрою», потом было организовано частное предприятие «Зеленбудсервис-К», которому этот кусок земли отошел, а Кононенко вошел в правление этого предприятия. В общем, схема довольно стандартная. Что касается самого участка, то это участок 1.1 гектар. На 46 сотках этого участка выстроено имение самого Игоря Витальевича, а через дорогу, по всей видимости, скоро будет построен «маеточок» для семьи Петра Алексеевича.  Так что, будут соседями, на чай друг к другу смогут ходить. Ну и видеться будут чаще, а значит, влияние Кононенко взлетит практически до небес. Он сможет достучаться до Президента в любое время дня и ночи в буквальном смысле этого слова.

Kononenko-Igor3-500x305

Последний скандал, куда «вляпался» Игорь Витальевич связан с «Укртранснафтой». В этом скандале было все что только возможно: и захват офиса, и смена директоров, и инциденты с вооруженной охраной, и разоружение охраны милицией, и вмешательство в дело СБУ, и избиение члена Набсовета битами. В общем, все прелести рейдерства. Тогда  Игорь Коломойский публично заявил, что за конфликтом с этим предприятием стоит лично Игорь Кононенко. Судя по тому, насколько оперативно в эту ситуацию вмешался лично президент, и по тому, как жестко Коломойский поплатился за это, его заявление похоже на правду.

У каждого из украинских президентов был свой «серый кардинал». У Кравчука был Хоменко, у Кучмы был Табачник, а затем Медведчук. У Ющенко был Балога, у Януковича был Пригодский, затем Иванющенко и Левочкин. Нынешний глава администрации президента, Борис Ложкин, на «серого кардинала» никак не тянет.  Но свято место пусто не бывает, и, видимо, его займет… а скорее всего уже занял Игорь Кононенко.

Денис Иванов, Национальное бюро расследований Украины

Чому добре бути мафіозі Ігорем Валерійовичем Коломойським

jacenjuk-kolomojskyj1Що не зрозуміло про «Укрнафту»?

Вона належить Ігорю Валерійовичу. Руки геть!

За словами джерела у Кабміні, можновладці склали усну «джентльменську угоду».

Влада дозволяє Ігорю Коломойському продати нафту, отриману з надр півдержавною установою, «своїм» структурам за зниженими цінами, а той у відповідь «погодиться» сплатити в бюджет ренту та дивіденди.

Всім зрозуміло, хто під кого лягає?

«Уряд камікадзе» не є винахідником цих танців, так робилося в усі попередні роки. Навіть Віктор Янукович з його величезним досвідом примушення не зміг нічого зробити з дніпропетровським олігархом. Один різкий крок — і «покладе» Приватбанк, як «поклав» свого часу «Аеросвіт».

Куди вже Петру Порошенку та Арсенію Яценюку. У них один шлях: благати Ігоря Валерійовича віддати щось на користь країни. Зараз це навіть складніше, бо на боці Коломойського — боєздатні батальйони і купа депутатів у парламенті.

Як би мало бути, якби в Україні існувала сильна влада? Держава контролює 50%+1 акцію «Укрнафти», і саме держава вирішує, хто нею керує. В «Укрнафту» заходять прем’єр, прокуратура, «Альфа», журналісти, міжнародні спостерігачі, і все — держава бере владу у свої руки. У Коломойського не було б жодного шансу.

Після цього «Укрнафта» платить дивіденди та ренту і починає продавати власну сировину за ринковими цінами. Також через компанію припиняють пропускати феросплави, які потім ідуть на експорт. Хтось питає у менеджерів Коломойського, чому родовища державної компанії переоформлені на деякі «приватні» структури.

Ось тоді Арсеній Яценюк буде справжнім «камікадзе». За таке можна і посаду втратити, і «кулю в лоб» отримати. Зате усі побачать, що в Україні є влада, а не наймити олігархів у приміщеннях уряду та адміністрації президента.

Інакше давайте оберемо прем’єром Ігоря Валерійовича. Тоді принаймні буде зрозуміло, що уряд та влада — це одна і та ж особа.

Також можна призначити туди Ріната Ахметова, Миколу Мартиненка, Сергія Льовочкіна, Андрія Іванчука, Ігоря Кононенка та Олега Свинарчука. Не треба буде вибудовувати схеми втілення ідей олігархів. Вони придумали — вони реалізували.

Шалена економія часу та грошей на утримання «камікадзе». Черговий Майдан знатиме, до кого приходити, коли станеться остаточний колапс.

KolomoyskyiAhmetov1-big

Існує думка, що олігархат зацікавлений у створенні сильної держави.

Мовляв, найбільш коштовні активи вони вже розібрали, і тепер настав час захистити і примножити своє майно. Найкращий спосіб це зробити — влаштувати в Україні державу, у якій панує закон. Тоді прийде якийсь феєричний західний інвестор, і активи почнуть коштувати набагато дорожче.

Ідея добра, але на практиці не працює. Україна вже лежить в руїнах, уже втратила Крим і Донбас, проте групи впливу продовжують «пиляти» напівмертве тіло.

Навесні 2015 року це може закінчитися чимось жахливим, але ці хлопці не думають про найгірше. Мабуть, вони вважають, що встигнуть втекти. Вони «пиляють», а «плебсом» нехай займаються призначені ними «камікадзе». Ситуація навколо ПАТ «Укрнафта» — яскрава ілюстрація такого розподілу ролей.

У червні 2014 року Міністерство енергетики та вугільної промисловості визначило Українську універсальну біржу переможцем конкурсу з проведення аукціонів для реалізації нафтопродуктів. Продаж енергетичних ресурсів через аукціон є обов’язковим, якщо контрольний пакет компанії належить державі.

Однак в липні «Укрнафта» реалізувала майже 314 тис тонн сирої нафти через іншу структуру — Українську міжбанківську валютну біржу. Експерти зауважили, що УМВБ — давній партнер «Привату», а тому підіграє Коломойському на торгах.

На підтвердження цього Генпрокуратура звинуватила службових осіб біржі в незаконному зменшенню ціни на продукцію, через що «Укрнафта» недоотримала понад 640 млн грн. Нарешті були порушені кримінальні провадження за фактом завдання збитків державі. «Приват» тут же показав зуби.

Наступного дня після «наїзду» відомства Віталія Яреми правління «Укрнафти» «окремо попередило» посадових осіб Міненерговугілля про відповідальність.

«Іншою важливою причиною конфлікту стали подальші намагання Міністра (Юрія Продана) захистити результат корупційних дій особистою участю у судових засіданнях. Саме ці факти повинні стати належним об’єктом прокурорського реагування», — заявили у прес-службі «Укрнафти».

ukrnafta1

В серпні у підконтрольних «Привату» ЗМІ з’явилася чергова тирада від керівництва нафтового монополіста на адресу уряду. Міністра Продана та його радника Дроздова звинуватили в лобіюванні інтересів приватних бізнес-структур.

Паралельно конфлікт розгорнувся на судовому рівні. На початку вересня тиск «Привату» досягнув апогею. Доходило до комічних випадків. «Укрнафта» звернулася до ГПУ з вимогою притягнути до відповідальності посадових осіб Мінекономрозвитку, які порушили судову заборону у цій справі.

Позиція «Укрнафти» чітка: компанія захищається у рамках правового поля. Це улюблений маневр «Привату»: заплутати справу в судах і перетворити її на абсурд.

Хто правий, а хто ні — мусить з’ясувати Генпрокуратура. Проте вже зараз очевидно: державні органи надто слабкі, щоб повстати проти Коломойського.

Принаймні через те, що поки підконтрольна Петру Порошенку силова лінія атакує олігарха, урядова лінія контролюється кількома олігархами, серед яких найбільш виразними є інтереси Коломойського та Ахметова.

«Конфлікт між Міненерговугілля та ПАТ „Укрнафта“, контрольний пакет акцій якого належить державі, негативно вплине на інвестиційну привабливість України», — вважає керівник асоціації «Біржові та електронні майданчики» Олег Падалка.

Якщо «державні» підприємства нехтують директивами профільного міністерства, з цією владою усе зрозуміло. Уряд звинувачує посадових осіб державної компанії у порушені законів. Державна компанія звинувачує урядовців у тому самому. У цей же час уряд укладає«джентльменську угоду» з Коломойським. Welcome to Ukraine.

ukrnafta2

“Конфлікт шкодить капіталізації «Укрнафти» і створює ризики для інвестиційної привабливості інших активів «Нафтогазу», зокрема, «Укргазвидобування», — підкреслив експерт аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.

«Приват» таки «продавив» Кабмін. Втім, чи могло бути інакше? У пересічного українця складається враження, нібито Арсеній Яценюк боровся з олігархом за державні гроші. Однак це маячня.

16 жовтня набула чинності постанова уряду, яка визначила порядок продажу нафтопродуктів. Тепер біржу для проведення аукціону визначатиме продавець.

За повідомленням преси, 30 жовтня на УМВБ відбувся черговий аукціон з продажу сирої нафти і газового конденсату «Укрнафти» вартістю 4,07 млрд грн.

Кому і за якою ціною — поки що невідомо. Учасники ринку говорять, що нафта знову пішла на користь підставних структур «Привату» з непоганою знижкою. Отже, державі знову завдано збиток. Це при тому, що голова наглядової ради «Укрнафти» — начебто не людина Коломойського.

Справді, давайте оберемо Ігоря Валерійовича прем’єром. Це буде просто, зрозуміло і завжди з величезним почуттям гумору. Вся країна буде радо дивитися виступи голови уряду і, можливо, навіть пробачить прем’єру власне зубожіння.

Yacenuk-Arsenyi-corupt1

Гліб Канєвський, експерт Центру політичних студій та аналітики, Сергій Лямець, Економічна правда



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: