Архив рубрики: ‘Гладчук Вадим’

Гладчук обурений тим, що судді прикривають афери Бобрицького сільського голови Короля

Gladchuk-pravosudya3-1

 

Редактор інтернет-видання sprotiv.org Вадим Гладчук подав до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області та Київського апеляційного адміністративного суду, які відмовилися припинити сумнівні оборудки Бобрицького сільського голови Олександра Короля із об’єднання територіальних громад та деребану коштів сільського бюджету на стерилізацію 17-ти бродячих собак за ціною майже по тисячі гривень кожна.

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Проявом крайньої деградації системи правосуддя Гладчук назвав те, що судді стали на бік сільського голови Короля, який цинічно порушив всі процедурні норми, пропихуючи непопулярне об’єднання Бобриці з Княжичами замість ближчої Білогородки, також особисто зізнався, що не надає публічну інформацію на запити електронною поштою, і ще й не вважає за необхідне встановлювати в селі правила утримання бродячих тварин, як того вимагає закон.

За позовом проти незаконного об’єднання громад суд проігнорував свідчення Гуріненко Надії Лук’янівни, члена територіальної громади села Бобриця, про те, що Бобрицький сільський голова Король, Княжицький сільський голова Шинкаренко і ті угруповання, які стоять за ними, протиправно і незаконно, без належного обговорення та всупереч громадській думці намагаються об’єднати село Бобрицю з Княжичами, віддаленим селом, яке подібне до Бобриці й не має інфраструктури для обслуговування кількох сіл. Доцільніше, на її думку, приєднуватися до Білогородки, більш розвинутого економічно та розташованого ближче села.

«Пропоноване об’єднання громад економічно невигідне. Чоми ми маємо приєднуватися до Княжичів? Туди далеко їхати, це незручно. Крім того, будучи депутатом районної ради попереднього скликання, я вивчала думку громади і хочу сказати, що 90% населення категорично проти такого об’єднання. Так зване громадське обговорення 12 липня 2015 року з міліцією, бандитами та сміттєвими баками не було мирним публічним обговоренням. Було сфабриковано обговорення, це фальшивка» – заявила в суді Надія Гуріненко.

Що стосується позову Гладчука щодо забезпечення доступу до публічної інформації в Бобриці, то ситуація склалася взагалі ганебна. Поки по вулицях Бобриці бігають стаї собак по 4-10 штук, які нападають на людей і домашніх тварин, сільська рада під керівництвом одіозного пана Короля не знайшла нічого кращого, як сплатити півтора десятки тисяч гривень за одноразовий відлов і стерилізацію 17-ти собак, яких потім випустили. Як стверджував Король у суді, цю акцію провели влітку 2015 року і більше не повторювали, вважаючи проблему вирішеною. При цьому бездомні собаки продовжують тероризувати селян, а ніяких правил з приводу поводження з ними сільська рада не приймала і навіть «програму регулювання чисельності безпритульних тварин» було переписано з численними помилками із аналогічної програми міста Рівного, просто «щоб був папірець».

«Враховуючи повну відсутність громадського контролю, не виключено, що насправді ніхто не ловив жодної собаки, просто проплатили гроші з бюджету села та отримали відкат. Інакше чому створюють перешкоди для звернень громадськості із запитами на інформацію?! Королю є, що приховувати?» — обурюється Гладчук.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції виправдали Короля, не особливо вникаючи в обставини справи, Гладчук просить Вищий адміністративний суд України повернути обидва позови для повторного, об’єктивного розгляду до суду першої інстанції, яким є Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Редактор sprotiv.org Вадим Гладчук поскаржився до Страсбургу на свавілля судді Анатолія Нагорного

Gladchuk-pravosudya3-1

Опозиційний журналіст, редактор часопису sprotiv.org Вадим Гладчук звернувся до Європейського Суду з прав людини зі скаргою на незаконне засудження за адміністративне правопорушення, якого він не вчиняв.

Влітку 2015 року сільський голова Бобриці Олександр Король, якого Гладчук неодноразово критикував у публікаціях та у розмовах з селянами, та його знайома Вікторія Жданюк звинуватили Гладчука в тому, ніби його собаки покусали Жданюк.

Дільничний інспектор Мельник сфабрикував несуразний протокол і, залякуючи матір Гладчука цим протоколом, Жданюк видурила 22 тис гривень. З цього приводу Гладчук одразу подав до поліції заяву про шахрайство, відкрите кримінальне провадження, яке знаходиться зараз в підвішеному стані, бо ніяких слідчих дій не проводиться.

Києво-Святошинський районний суд двічі повертав на доопрацювання протокол Мельника через бездоказовість.

Зрештою справу було закрито за відсутністю складу правопорушення. Однак Жданюк подала апеляцію, яку мав розглядати суддя апеляційного суду Київської області Анатолій Нагорний. З’явившись до суду у вказаний в повістці час, на 11 годину ранку, Гладчук дізнався від помічника судді, що Нагорний розглянув справу о 9 годині, поспішаючи піти у відпустку.

Пізніше з постанови судді Нагорного виявилося, що він без будь-яких доказів та ігноруючи клопотання Гладчука визнав його винним у порушенні правил тримання собак, яких в Бобриці взагалі не існує, бо сільська рада всупереч закону їх не затвердила, та закрив справу за закінченням терміну притягнення до адміністративної відповідальності.

Скарга на суддю Нагорного до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України досі не розглянута. Водночас, з Апеляційного суду Київської області Гладчуку надіслали звіт про підсумки внутрішньої перевірки, яким всю вину за фальшування повістки було покладено на секретаря судді Нагорного, пані Яцюк.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2015 року, яке залишено в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року, визнано протиправними дії дільничного Мельника із складання протоколу про адміністративне правопорушення на Гладчука від 20 квітня 2015 року.

Гладчук продовжує боротьбу проти незаконних махінацій з об’єднанням громад

Gladchuk2012-332x500

 

Редактор часопису sprotiv.org Вадим Гладчук подав апеляційну скаргу на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області, якою суддя Андрій Волчко відмовив у задоволенні позову про визнання протиправними дій та бездіяльності та скасування рішень Бобрицького і Княжицького сільських голів Короля та Шинкаренко, а також сільських рад щодо незаконного приєднання села Бобриця до села Княжичі.

Про це повідомляє портал 40ka.info.

Як зазначено у апеляційній скарзі, суд невірно встановив обставини справи та вдався до суперечливого трактування Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Наприклад, на думку суду, поняття «наступна сесія» в контексті норми Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» розуміється як слідуюча сесія ради (найближча) після проведення громадських обговорень.

«Схоже, що суддя Волчко навмисно переплутав наступну сесію сільради із поточною, щоб підіграти махінаціям сільського голови Короля» – вважає Гладчук.

Суд також проігнорував свідчення Гуріненко Надії Лук’янівни, члена територіальної громади села Бобриця, про те, що Король, Шинкаренко і ті угруповання, які стоять за ними, протиправно і незаконно, без належного обговорення та всупереч громадській думці намагаються об’єднати село Бобрицю з Княжичами, віддаленим селом, яке подібне до Бобриці й не має інфраструктури для обслуговування кількох сіл. Доцільніше, на її думку, приєднуватися до Білогородки, більш розвинутого економічно та розташованого ближче села.

Суддя Нагорний з Апеляційного суду Київської області вдався до фальсифікацій, щоб позбавити редактора sprotiv.org Гладчука права на захист. 2 фото

Суддя Анатолій Нагорний розглянув на дві години раніше від назначеного часу апеляційну скаргу шахрайки Вікторії Жданюк на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області, який виправдав редактора часопису sprotiv.org Вадима Гладчука у адмінсправі, сфабрикованій дільничним Мельником на замовлення сільського голови Бобриці Короля за неправдивим звинуваченням у порушенні правил тримання собак.

povistka-nagornyy-11

У повістці, надісланій Гладчуку, був зазначений час розгляду скарги об 11 годині, тоді як суддя Нагорний розглянув скаргу о 9 годині, щоб не дати можливість Гладчуку виступити в суді, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

zasydanya-nagornyy-9

Крім того, суддя проігнорував письмові клопотання захисту, подані через канцелярію суду.

“Нагорний поставив все з ніг на голову. У нього шахрайка Жданюк виявилася постраждалою. Зовсім абсурдним його рішення робить те, що він назвав мене редактором газети “Правдошукач”, хоча всім відомо, що редактор цієї газети — Юрій Шеляженко. Я змушений буду скаржитись на грубе порушення присяги суддею Нагорним до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також оскаржуватиму його свавілля до Європейського Суду з прав людини” — заявив Вадим Гладчук.

За словами редактора sprotiv.org, свідками фальсифікацій судді Нагорного є десятки людей, які прийшли подивитися на судове засідання. Скаргу на кричущу поведінку судді вже подано голові суду Олексію Данілову.

Крім того, Гладчук сумнівається в тому, чи проводив взагалі суддя Нагорний так зване засідання, і вимагатиме аудіозапис. Адже секретар злополучного судді заявила, що він дуже поспішає у відпустку.

 

Олександр Король перешкоджав журналістській діяльності редактора sprotiv.org Вадима Гладчука. 3 відео

Кorol-bobryci2

Покарати злочинців, які перешкоджають журналістській діяльності, — з такою заявою до правоохоронних органів звернувся Вадим Гладчук, редактор Інтернет-видання sprotiv.org та газети «Молодіжні Хроніки».

Як з`ясувалося, головним організатором і замовником цього злочину є Бобрицький сільський голова Олександр Король — сумнозвісний «герой»резонансних публікацій, присвячених кримінальній хроніці села Бобриці. Про те, що згаданий горе-керманич проситься за грати, свідчать останні (антизаконні) дії в цьому мальовничому селі.

«27 червня 2015 року об одинадцятій годині у будинку культури села Бобриця було призначено проведення зборів села, — розповідає Вадим Гладчук. — Я прийшов туди о 10.45, письмово зазначив свої персональні дані та назву ЗМІ. Тобто зареєструвався як редактор видання, що висвітлює суспільно-політичне життя Київщини. У цей момент громадянка Марія Снігірь з невідомих причин раптом почала тицяти дулю та заявляти, що вдарить мене стільцем, якщо я буду виконувати свої професійні обов`язки — фотографувати. Зважаючи на ці погрози, я був змушений викликати міліцію за телефоном 102».

Подальші події розвивалися як у гостро пригодницькому фільмі, де в ролі негативного персонажу виступив Бобрицький горе-керманич.

Приблизно в 11.12, коли розпочалися збори села, сільський голова заявив у мікрофон, що Вадим Гладчук не має права фотографувати.

Потім Король передав мікрофон якомусь невідомому котрий намагався незаконно поставити на голосування питання про те, щоб журналіста вигнали із залу засідань.

«У цей час ще один невідомий громадянин (у майці із зображенням птаха), якого називали Юрій, почав штовхатися та вимагати, щоб я покинув залу. При цьому він погрожував мені розправою: мовляв, «пошли, поговорим», — продовжує Вадим Гладчук. — У свою чергу, Король заявив, що я роблю зйомку на «кожне ліце» і тому він буцім-то «не може працювати». Також бобрицький голова вимагав, щоб я не робив зйомки зібрання. Потім Олександр Король і Роман Іваненко штовхали мене руками. При цьому Король ударом мікрофоном по камері мого телефону. Всі ці злочинні дії зафіксовані на відеозаписі».

Як не дивно, на боці головного злочинця села опинилися й місцеві менти, котрі того дня (приблизно опівдні) приїхали на місце події за викликом Вадима Гладчука. З невідомих причин вони не захотіли брати пояснення у свідків, які вимагали, щоб Король та його спільники не перешкоджати журналістській діяльності. Про це свідчить відеозапис.

«Натомість міліціонери опитували прихильників сільського голови та тих, хто безпосередньо вчинив напад на мене», — підсумував Вадим Гладчук. За його словами, Бобрицький голова скоював аналогічні злочини вже неодноразово. Так, 12 червня 2015 року Король публічно (під час зборів мешканців села) погрожував викинути «неугодного» журналіста до сміттєвого бака (який його спільники затягнули до зали). Через 12 днів (24 червня) той самий Король повів себе настільки зухвало, що навіть затуляв відеокамеру журналіста безпосередньо у приміщенні Києво-Святошинського суду.

Своє небажання «засвітитися» в кадрі Король аргументував тим, що він у суді… відпочивав?! Сподіваємося, що саме ця мрія «відпочиваючого» голови незабаром здійсниться: він дійсно заслуговує на «відпочинок», але не на природі, а за гратами. Як не крути, а факти — річ уперта: і відеозаписи, і покази Вадима Гладчука та інших свідків показують, що сільський голова публічно підтвердив свою причетність до організації та проведення злочину, передбаченого ч. 2 статті 171 Кримінального кодексу (переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою. За такі діяння «світить» не лише штраф (200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), а й навіть обмеження волі на строк до п’яти років.

Проте спеціально для пана Короля пояснюємо: своїми неодноразовими антизаконними діями він претендує не лише на ч. 2 ст. 171 КК, а й більш тяжчих злочинів, пов`язаних зі зловживанням посадою та розкраданням майна (крадіжки піску, вирубка лісу тощо). Адже внаслідок звернень Вадима Гладчука до суду вже відкрито аж п`ять кримінальних провадженнь, у яких фігурує банда Короля.

За версією класиків марксизму-ленінізму, бюсти яких так полюбляють деякі слідчі Києво-Святошинського райвідділку міліції, труд зробив мавпу людиною. Саме тому ми сподіваємось, що праця у кримінально-виконавчій установі благотворно вплине на те, щоб усілякі «королі», врешті-решт, змогли стати нормальними людьми.

Сергій Федорчук, Національне бюро розслідувань України

Пройдисвіти Іваненко і Король нав’язали селу своє «об`єднання» громад, щоб дерибанити Бобрицю

Bobrytsya12-06-2015-1

Сьогодні в нашій країні починає реалізовуватися Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Проте у Києво-Святошинському районі даний процес далекий не тільки від норм права, а й навіть від здорового глузду. Про це засвідчило нещодавнє збіговисько, організатори якого з ослячою впертістю намагаються перетворити Княжичі на своєрідний «центр», до якого хочуть «прописати» Бобрицю, Жорнівку, Музичі та Забір`я.

Ввечері 12 червня 2015 року у клубі села Бобриця відбулися так звані «обговорення» щодо об’єднання громад. Напередодні цього дійства організатори розповсюдили лише декілька оголошень. Тому переважна більшість мешканців села нічого про ці плани не знала. Ті, хто прийшов до будинку культури, готувались обговорити тему про приєднання Бобриці до Білогородки. З цією метою до клубу завітав один із депутатів сусідньої сільради: він повідомив, що білогородці не проти такого об`єднання. Проте з таким варіантом не погодилася місцева «знать» в особі вороватого голови Бобрицької сільради Олександра Короля та його спільника-бізнесмена Романа Іваненка. А тому на порядку денному поставили лише одне (безальтернативне) питання і на стенді демонстрували слайди про «добровільне» об`єднання Бобрицької, Княжицької, Жорнівської, Музичанської і Забірської сільрад.

Bobrytsya12-06-2015-2

Ясна річ, така зухвалість викликала обурення серед місцевих жителів, багатьом з яких не надавали слова. Прорватись до мікрофону вдалося лише сивочолому бізнесмену Анатолію Чернишенку, який зробив хоча й короткий за часом, але доволі глибокий за змістом свій конструктивний виступ:  «Ми повинні поставити питання: скільки депутатів захищатимуть наші інтереси? Чи прийматимуть наших діток до «об’єднаного» садочка? Як добиратися з одного села до іншого? Скажімо, в мене є транспорт: я можу, наприклад, поїхати до Жорнівки. А що робити тим, у кого немає автомобіля? Як вони добиратимуться у разі відсутності маршрутки? До речі, до Білогородки добиратись значно простіше. Також варто звернути увагу на бюджет Білогородки — 10, 8 млн грн. Отже, якщо нам потрібно збудувати школу, то білогородці допоможуть. Ще одна перевага такого приєдання: у Білогородці є 400 гектарів землі, виділеної під промислову забудову. Там, де будуть заводи і фабрики, — створюватимуть нові робочі місця. А якщо ми об’єднаємося з Княжичами, Музичами, Жорнівкою і Забір`ям, то не матимемо такого бюджетного фінансування. Вважаю, що це питання треба обговорити за участю Білогородської сільради. А приймати поспішні рішення — не варто».

На превеликий жаль, пропозицію Чернишенка панове-організатори навіть не поставили на голосування. Вони пішли на зухвалі порушення закону, аби пролобіювати свій варіант. Коли редактор інтернет-видання sprotiv.org Вадим Гладчук обурився проти такої нахабності, йому пригрозили, що задушать галстуком. А бандиткуватий Бобрицький голова Олександр Король навіть обіцяв викинути «неугодного» журналіста до сміттєвого бака, який місцеві «опричники» затягнули до зали. Як наслідок, багато людей були дуже розчаровані «голосуванням без вибору» і на знак протесту покинули будинок культури.

Виникає питання: навіщо пройдисвіти Іваненко з Королем затіяли таку дивну гру? Для чого намагаються нав’язувати людям утопічні ідеї про об`єднання навколо села Княжичі, до якого незручно добиратися?

Як стверджують місцеві активісти, головна мета створення нової громади – це захоплення землі, яка з 2016 року повинна стати об`єктом купівлі-продажу після зняття мораторію. Всі землі в межах об`єднаної громади швидко і за безцінь буде скуплено місцевими «королями». Близькість землі до майбутньої Великої кільцевої дороги теж має суттєвий вплив на формування громади саме у такому складі. Це надасть можливість бізнесменам перепродати втридорога «приватизовані» землі державі, а злочинці будуть і далі через бездіяльність корумпованої міліції безкарно розкрадати на мільйони КРАЗами ліс та пісок «для АТО».

Тетяна Трайдакало, Український інформаційний портал

Громадськість збиратиме підписи за відставку Порошенка. Відео

pres-Gladchuk-Shelyazhenko-2015-05-500x258

З мітингу біля Верховної Ради України 2 червня 2015 року почнеться збір підписів за відставку президента України Петра Порошенка на знак протесту проти його корупційних зв’язків з олігархом Дмитром Фірташем, який хоче купити всю Україну кривавим золотом з гаманця Путіна. Про це оголосили громадянські активісти на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс”.

Редактор інтернет-видання sprotiv.org Вадим Гладчук вважає, що Фірташ купив Порошенку президентське крісло: “Після Революції Гідності був великий запит суспільства на зміни, на реформи. Як могло статися, що лідером цих змін раптом став вважатися корупційний стовп режиму Януковича, той самий Порошенко, який ходив за Януковичем міністром економіки серед інших сатрапів диктатури? Нас нагодували локшиною, засліпили нам очі. Це коштувало дуже дорого, тут не обійшлося без ін’єкцій бабла від потужного олігарха. І зараз Фірташ завдяки розслідуванню американських слідчих змушений був зізнатися у суді, що саме він влаштував кастинг на пост президента. Від нього залежало, хто очолить Україну: або Кличко, або Порошенко. Фірташ допоміг їм домовитись, що президентом стане Порошенко, а Кличко отримає Київ і його люди сформують половину списку Порошенка. Чи міг Фірташ таке казати, якщо б не він купляв президентське крісло, якщо б це крісло не лежало практично в його кишені?”.

За словами редактора газети “Правдошукач” Юрія Шеляженка, всі факти свідчать на користь такої версії, що олігарх Фірташ вже давно визначає політику Української держави за допомогою технології одночасного корумпування і влади, і опозиції. Зараз він підтримує режим Порошенка і опозицію Льовочкіна. Так само раніше він контролював адміністрацію Януковича через того ж Льовочкіна та контролював опозицію, фінансуючи Кличка. До того ж Фірташ формує громадську думку через кишенькові мас-медіа та корпоративну лояльність трудових колективів багатьох структур великого і середнього бізнесу, які йому належать частково чи повністю. І що характерно, багатство та вплив Фірташа повністю залежить від торгівлі російським газом, стратегічним ресурсом, до якого Кремль дає доступ тільки своїм людям.

Юрій Шеляженко розповідає: “Олігарх Фірташ є партнером олігарха Ротенберга, а Ротенберг є гаманцем Путіна. Тому я переконаний, що владний і опозиційний мейнстрім в Україні фінансується з гаманця Путіна. Ви спитаєте, навіщо Путіну фінансувати українську владу, яка нібито воює з Путіним? Справа в тому, що Росія програла технологічне і економічне змагання з США. Саме лідерство у цих сферах визначає світового лідера, яким Росія з її імперськими амбіціями завжди хотіла бути. Путін намагається компенсувати поразку в економічному змаганні з США, звертаючись до воєнної справи, в якій Росія вважається досить сильною. Він думає: якщо у мирний час США є світовим лідером, єдиний спосіб зробити світовим лідером Росію — почати велику війну. А для цього йому потрібен ворог, який би грав з ним у піддавки, бо США Путіну не по зубах. І роль карикатурного ворога, на жаль, дісталася Україні”.

«Майдан зрадили, замість просування патріотів до влади їх послали помирати в котлах у спровокованій війні, а при владі опинився службістсько-воровський режим за зразком путінського, зрозумілий і підконтрольний Путіну», — вважає Вадим Гладчук.

“Є багато навіть зовнішніх схожостей у тому, що робить Путін і що робить Порошенко на гроші Фірташа. Порошенківське гасло Єдина Країна схоже на путінську Єдину Росію. Обіцянка Порошенка подвоїти ВВП до 2020 року повторює таку саму обіцянку, що її давав росіянам Путін. АТО на Донбасі копіює путінську контртерористичну операцію в Чечні. Банда Порошенка багато обіцяє власному народові і всьому світу, імітує демократію на західні та путінські гроші, в тому числі легалізовані на заході протягом всього XX століття — це, за моєю версією, легендарне золото компартії, яке не зачепили жодні санкції. І куплені на золото компартії СССР карикатурні антикомуністи своєю тупістю, брехливістю та продажністю дискредитують лібералізм і наче рекламують СССР та Путіна, провокуючи всіх робити дурниці, а в критичний момент усіх зраджуючи у інтересах чергової піррової перемоги Путіна. Кремлівський тиран вже потирає рученята, бо на тлі цієї війни світ все більше його боїться. Страх — джерело його влади. Путін хоче бути всесвітнім паханом і діє за принципом: бий своїх, щоб чужі боялися та поважали. Бо корені справжньої, ще не спорченої ігом кочевників Росії тут, у Києві, в Київській Русі. Колись ми були братніми народами. Але Путін і рідного брата продасть заради шапки Мономаха, це загальний гріх всіх наших лідерів, у випадку Путіна посилений хворобливою манією величі, бо він марить, що після великої війни всі західні лідери навшпиньки перед ним ходитимуть”, — стверджує редактор «Правдошукача» Шеляженко.

Збір підписів за імпічмент Порошенка необхідний для порятунку Революції Гідності від контрреволюції путінських зрадників, куплених Фірташем, тому підписи почнуть збирати на Майдані — заявила Вікторія Полець, активістка Правого сектору.

Сільський голова Бобриці Олександр Король відповість в суді за собак на вулицях та кулуарщину

На фото Вадим Гладчук

На фото Вадим Гладчук

 

Редактор часопису sprotiv.org Вадим Гладчук вимагає від сільського голови Бобриці Олександра Короля відловити стаї бродячих собак, які тероризують селян, і забезпечити прозорість роботи сільради.

Відповідний позов він подав до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Відповідно до позову, мешканців села Бобриця турбують нападами, гавканиною і т.п. дикі або залишені власниками без догляду собаки на вулицях, стаї яких у кількості 4-10 штук постійно можна бачити бігаючими по селу. Наприклад, стая з трьох собак напала на козу на вулиці Білогородській і собаки мало не загризли цю козу. Біля недобудованого будинку позивача собаки прорвали сітку в паркані та сильно покусали домашнє щеня.

Гладчук наголошує, що відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» створення комунальних служб або підприємств з питань утримання та поводження з тваринами в населених пунктах для забезпечення вилову та тимчасової ізоляції собак, котів та інших домашніх тварин у населених пунктах належать до компетенції органів місцевого самоврядування. Кореспондує цій нормі і ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», згідно з якою питання здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій належать до повноважень сільських, селищних та міських рад.

Однак Бобрицька сільська рада на чолі з одіозним Королем не виконує своїх обов’язків, і в результаті до людей на вулиці чіпляються собаки та кусають — каже Гладчук.

Також, відповідно до статті 9 Закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження”  органами місцевого самоврядування установлюються правила утримання домашніх тварин. Однак у Бобриці внаслідок протиправної бездіяльності місцевого самоврядування таких правил не існує, що призводить до анархії та правопорушень. Наприклад, на подвір’я Гладчука з сусідньої садиби громадянки Вікторії Жданюк постійно прибігає її злий голодний собака, якого власниця не прив’язує і залишає без догляду, нервує своєю агресивною гавканиною, нападає на щеня.

Гладчук заявив, що збирався звернутися із інформаційним запитом до сільської ради про вжиті нею заходи для вирішення проблем із агресивними стаями собак на вулицях та бездоглядністю домашніх тварин у Бобриці, однак із подивом дізнався, що у сільської ради нема сайту і неможливо з’ясувати, за якою електронною адресою звертатися із інформаційним запитом. Активіст вимагає від Бобрицької сільської ради оприлюднити її електронну адресу, нормативні акти, інформацію про діяльність та про бюджет й іншу публічну інформацію, яку сільрада зобов’язана оприлюднювати в Інтернеті відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”, повідомляє sprotiv.org.

Вищий адміністративний суд розгляне позов Гладчука до Порошенка про запровадження виїзду за кордон за довідкою з військкомату. Документ

 

На фото Вадим Гладчук у адміністративному суді Києва

 

26 лютого 2014 року Вищий адміністративний суд України розгляне позов правозахистника, редактора часопису sprotiv.org Вадима Гладчука до президента Петра Порошенка щодо визнання частково незаконним і нечинним Указу від 30 січня 2015 року № 40/2015 «Про додаткові заходи щодо забезпечення проведення часткової мобілізації у 2015 році». У своєму позові Гладчук оскаржує запровадження виїзду за кордон за довідкою з військкомату та мобілізації хворих, що суперечить Європейській Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

«Я оскаржую цей указ, тому що я патріот і не можу терпіти беззаконня» – каже Гладчук,– «Україна зазнала російської агресії. Треба дати відсіч агресору, не уступати жодного клаптика української землі. Але ми бачимо, що уряд Яценюка здав Крим і тепер, замість того, щоб як мінімум економічно блокувати окуповані території, продовжує на мільярди постачати у Крим та Донбас безоплатно під державні гарантії воду, газ таелектроенергію.

Урядовці-зрадники підписали угоду, у якій визнають Крим федеральним округом Росії.

Війну можна вигравати передусім економічно. Але Порошенко жодних економічних санкцій проти Росії досі не ввів!

Нашу землю мають захищали професійні військові з найновішою зброєю, натомість у зону АТО часто примусово кидають необстріляних вчорашніх хворих цивільних. І диктатор Порошенко хоче зробити це ганебним правилом!

В тилу така людина може і на роботі підтримувати надійний тил для справжніх бійців, і, наприклад, в інформаційній війні відстоювати Україну. В тому числі, коли поїде за кордон на лікування і розповідатиме, які тут у нас справи. Я категорично проти новітнього кріпатцтва від военкоматів та запровадження Порошенком „безвізового режиму навпаки“ по-новому», — розповів Вадим Гладчук.

Гладчук також заявив, що у разі відхилення позову українськими судами він буде звертатися до Європейського Суду з прав людини: «Практика ЄСПЛ свідчить про те, що заборона виїзду з України без довідки з військкомату та примус хворих до служби в армії можуть бути визнані протиправними практиками. Зараз вивчаємо прецеденти. Наприклад, у справі „Солтисяк проти Росії“ у параграфі 54 рішення Європейський Суд відзначає, що стаття 2 протоколу № 4 до Конвенції гарантує кожному право на вільний виїзд з власної країни і не проводить ніякої різниці між цивільними та військовослужбовцями. До речі, відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд має застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини», повідомляє sprotiv.org.

pozov-dovidka-voenk1-338x500

Гладчук оскаржив до суду незаконне підвищення цін на хліб у Києві. Документ

На фото Вадим Гладчук у адміністративному суді Києва

На фото Вадим Гладчук у адміністративному суді Києва

 

До Окружного адміністративного суду міста Києва

Позивач:    Гладчук Вадим Федорович
[email protected]

Відповідач:     Київська міська державна адміністрація
вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044
тел. (044) 1551
[email protected]

Третя особа:     ПАТ «Київхліб»
вул. Межигірська, 83, м. Київ, 04080
Тел./факс: (044) 277-70-31

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про зобов’язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди

30 січня 2015 року позивач придбав у магазині ПАТ «Київхліб» за адресою вул. Е. Потьє, 4 батон «Київський» ціною 5 грн 50 коп., хліб «Пшеничний» ціною 5 грн 48 коп, хліб «Український» ціною 6 грн 80 коп.

З новинних повідомлень на офіційному сайті відповідача та в ефірі міського телеканалу «Київ» позивачу відомо, що між Київською міською державною адміністрацією та ПАТ «Київхліб» наприкінці 2014 року укладено інвестиційний договір, відповідно до якого ПАТ «Київхліб» має зафіксувати на три роки такі ціни на соціальні сорти хліба: «Український» – 5,25 грн, «Пшеничний» – 4,05 грн і батон «Київський» – 4,15 грн.

Владні управлінські функції Київської міської державної адміністрації із регулювання цін на хліб передбачені п. 12 додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» у зв’язку із п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про ціни і ціноутворення». Такий спосіб регулювання, як установлення фіксованих цін, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 13 цього Закону. Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 9 цього Закону, громадяни України мають право оскаржити в суді неправомірні дії державних органів та органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання і вимагати відшкодування завданих їм збитків у разі реалізації товарів з порушенням вимог законодавства про ціни і ціноутворення.

Оскільки ПАТ «Київхліб» реалізовано хліб позивачу за цінами, вищими за фіксовані, це підтверджує бездіяльність Київської міської державної адміністрації, яка не забезпечила належне регулювання цін на хліб у м. Києві. Викликає сумнів і законність установлення фіксованих цін на хліб у місті Києві не шляхом видання адміністративного акта, а шляхом укладення інвестиційного договору з суб’єктом господарювання, навіть обраним на конкурсних засадах, оскільки внаслідок таких дій регуляторний вплив обмежується лише одним суб’єктом господарювання, що не передбачено діючим законодавством.

Внаслідок незаконних дій (регулювання цін у спосіб, не передбачений ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» – шляхом проведення конкурсу та укладення інвестиційного договору) та бездіяльності (невиконання обов’язків із регулювання цін, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548, незабезпечення дотримання контрагентом за інвестиційним договором оприлюдненого рівня фіксованих цін на хліб) Київської міської державної адміністрації позивачу було завдано шкоди, обсяг якої позивач обчислює як різницю між фіксованими і реальними цінами на хліб у сумі 4 (чотири) гривні 33 коп.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 11 КАСУ суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Для з’ясування в суді змісту та законності інвестиційного договору між відповідачем та третьою особою вважаю за необхідне витребувати цей договір.

Враховуючи викладене, а також на підставі ст. 56 Конституції України

ПРОШУ:

1. Відкрити провадження в цій адміністративній справі та витребувати у Київської міської державної адміністрації та ПАТ «Київхліб» як доказ у справі копію укладеного між ними інвестиційного договору, яким фіксуються ціни на хліб.

2. Зобов’язати Київську міську державну адміністрацію вчинити певні дії, а саме, забезпечити шляхом застосування регуляторного та адміністративного впливу на ПАТ «Київхліб» приведення у відповідність роздрібних цін на хліб для населення до фіксованих цін на соціальні сорти хліба, які були оприлюднені на офіційному сайті Київської міської державної адміністрації і встановлені інвестиційним договором між Київською міською державною адміністрацією та ПАТ «Київхліб» («Український» – 5,25 грн, «Пшеничний» – 4,05 грн і батон «Київський» – 4,15 грн.).

3. Зобов’язати Київську міську державну адміністрацію, ідентифікаційний код 00022527, відшкодувати Гладчуку Вадиму Федоровичу шкоду, заподіяну незаконними діями та бездіяльністю органу державної влади, в сумі                                          4 (чотири) гривні 33 копійки.

2 лютого 2015 року

Перелік документів та інших матеріалів, що додаються:
–    Чек, що підтверджує покупку хлібу.
–    Роздруківка з сайту КМДА.
–    Роздруківка з сайту ТРК «Київ».
–    Копія довіреності, що підтверджує повноваження представника позивача.
–    Квитанція про сплату судового збору.
–    Копії позовної заяви з додатками для відповідача та третьої особи.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: