Сообщения с тегами ‘Юрій Луценко’

#Порошенко та #Рада повернули репресивні положення старого Кримінально-процесуального кодексу 1960 року. Розслідування

Верховна Рада підтримала 23 лютого 2017 року в першому читанні зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо заочного засудження. За це проголосували 233 депутати.

Верховна Рада підтримала 23 лютого 2017 року в першому читанні зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо заочного засудження.
За це проголосували 233 депутати.

 

Президент Петро Порошенко та генпрокурор Юрій Луценко запланували масштабний наступ на права українців, прикриваючись необхідністю засудження Януковича та інших одіозних попередників.

Парламентська більшість продавлює законопроект №5610, який позбавить українців права на захист і особисту свободу та повертає репресивні положення старого Кримінально-процесуального кодексу 1960 року.

9 лютого 2017 року парламент за наполяганням спікера Андрія Парубія дев’ять разів пробував внести до порядку денного проект закону №5610 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження)».

Врешті цього не вдалося зробити. Наступні спроби, впевнений, неодмінно будуть – 21 лютого проект знову включений до порядку денного.

Це дало можливість генеральному прокуророві Юрію Луценку звинуватити парламентарів в небажанні сприяти засудженню Януковича і Ко відповідно до європейських норм. На захист цього проекту згодом також став і міністр юстиції Павло Петренко.

З цього ж допису генпрокурора ми дізналися, що законопроект готувався в стінах ГПУ. Тому Микола Паламарчук і група народних депутатів України як його ініціатори ввели в оману українське суспільство. Адже не вказали в складі офіційного авторського колективу справжніх його розробників.

Ідейним натхненником цієї ініціативи також слід визнати і Петра Порошенка, який ще 15 грудня минулого року офіційно підтримував брата-близнюка – законопроект №5490.

Можновладці запевняють, що законопроект допоможе засудити Януковича і представників попередньої влади. Все було б чудово, якби не так трагічно.

Адже у випадку ухвалення проекту 5610 його дію може відчути кожен українець.

1. Порушення права осіб на захист (стаття 63 Конституції України) та права бути вчасно повідомленим про обвинувачення.

Зміни до статті 135 КПК передбачають, що вручення повісток про виклик буде здійснюватися через офіційні друковані видання.

Досі в кримінальних провадженнях діяв основоположний принцип, що без наявності особи її неможливо засудити, а сама особа має бути обізнана про підозру, обвинувачення і передачу справи до суду. Заочне засудження є винятком з цього правила і стосується можливості засудження відсутньої особи лише за особливо тяжкий злочин.

Якщо ж заочне засудження стане правилом, то суттєво збільшиться вал сфабрикованих справ. Адже мільйони українців з об’єктивних і суб’єктивних причин проживають не за місцем своєї офіційної реєстрації.

Алгоритм дій правоохоронців буде таким: особу не виявили за місцем реєстрації, її оголосили в розшук, викликали через офіційні ЗМІ на допит, розпочали досудове розслідування і заочно засудили.

Обвинувальні вироки можна буде штампувати тисячами!

Тож кожен громадянин України, особа без громадянства чи іноземець, що проживає на території України, буде змушений щодня перевіряти інформацію в ЗМІ, щоб одного дня не виявитися заочно засудженим.

2. Порушується право на особисту свободу (стаття 29 Конституції) через значне збільшення строків тримання під вартою – з 12 до 18 місяців (зміни статті 197 КПК).

Підозрювані особи, вина яких ще не доведена, будуть набагато довше триматися в СІЗО, часто в нелюдських умовах.

3. Порушеним може бути право на особисту свободу та принцип юридичної визначеності як складова верховенства права (стаття 8 Конституції) через можливість безстрокової (довічної) дії дозволу суду на затримання осіб (зміни до статті 190 КПК).

Зараз така ухвала суду діє лише шість місяців.

4. Можуть бути порушені розумні строки кримінального провадження внаслідок пропонованого збільшення строків досудового розслідування з 12 до 18 місяців, поєднаного із запропонованим порядком обрахунку строків при об’єднанні проваджень (зміни до статті 219 КПК).

Це дозволить слідчим і прокурорам, замість того, щоб швидко і ефективно проводити розслідування, – тримати осіб у невизначеному статусі підозрюваних протягом кількох років.

Цікаво, чи мали змогу бізнес-асоціації і бізнес-омбудсмен ознайомитися з цією ініціативою? Такі пропозиції парламентарів ставлять хрест на всіх ініціативах уряду щодо збільшення інвестиційної привабливості держави. Адже податкова поліція, прокуратура і СБУ зможуть розслідувати справи проти підприємців ще довше.

5. Створюються нові корупційні лазівки для слідчих і прокурорів.

Адже вводиться поняття «особливо складне кримінальне провадження» (зміни до статті 197 КПК), яке буде тривати 18 місяців. Це поняття чітко не визначене, а тому слідчі чи прокурори зможуть визнавати провадження «особливо складним» на власний розсуд (чи залежно від отриманого хабаря).

У разі прийняття законопроекту 5610 можна бути викинути на смітник затверджені президентом Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015—2020 роки, Національну стратегію у сфері прав людини та плани дій на їх виконання.

У зазначених Стратегіях глава держави не планував обмежувати конституційні права співвітчизників – а лише їх розширювати, покращувати, удосконалювати…

І найголовніше. Зазначені порушення і обмеження прав людини, закладені у законопроекті 5610, порушують вимоги частини 3 статті 22 Конституції України, яка гарантує: «При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

А прокурорсько-президентське дітище не тільки звужує – а повністю нівелює право на захист і право на особисту свободу.

До слова, запропоновані в проекті закону 5610 зміни не є чимось новим для нашої правової системи. Ці положення вже діяли в старому Кримінально-процесуальному кодексі 1960 року.

Тож робоча група, яка розробляла цей законопроект, може вважати своїм ідейним натхненником сталінського прокурора Андрія Вишинського, який відомий тим, що науково обґрунтував тезу: «Особисте зізнання – цариця доказів».

Проект 5610 є антиконституційним, і тому не може бути підтриманий парламентом.

Олександр Банчук, Центр політико-правових реформ, Національне бюро розслідувань України

Російський агент Житомирський не відповідає на дзвінки екс-регіоналки Бахтеєвої

На фото Бахтеєва виступає на мітингу за сепаратистів у Донецьку, 2014 рік

На фото Бахтеєва виступає на мітингу за сепаратистів у Донецьку, 2014 рік

 

Народний депутат від «Опозиційного блоку» Тетяна Бахтеєва заявила, що звільнила свого помічника Юрія Житомирського, зв’язку з ним нардеп не має.

Про це вона розповіла в кулуарах Верховної Ради, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Цим займаються інші помічники. Я йому декілька разів дзвонила, він не відповідав. Інший зв’язок з ним у мене відсутній. Згідно до його (Житомирського, — ред.) заяви, він вже звільнений», — сказала вона.

При цьому Бахтеєва зауважила, що за ті 16 днів, які Житомирський із нею працював, він отримає зарплату біля 8-10 тис. грн.

21 лютого 2017 року на спільному брифінгу голова СБУ Василь Грицак і генпрокурор Юрій Луценко заявили про те, що в Україні для дестабілізації ситуації були задіяні групи людей, серед яких є помічники діючих народних депутатів.

За словами Василя Грицака, серед підозрюваних є помічники народних депутатів. Зокрема називається ім’я Юрія Житомирського, помічника нардепа Геннадія Кривошеї («Народний фронт»), Дениса Силантьєва («Радикальна партія») і Тетяни Бахтеєвої («Опозиційний блок»).

Зазначимо, на сайті «Посіпаки», Житомирський — помічник на громадських засадах нардепів Волинця, Силантьєва, Кривошеї і Бідевки.

У минулому Житомирський — депутат Калінінської районної ради Донецька.

Герой нашего времени. Почему #Порошенко до сих пор не наградил Юрия Иванющенко. Расследование

Yura-Enakievskii1-500x291

В прошлом году в Украине только 32 человека из осужденных за коррупцию получили реальные сроки.

Такую информацию на днях обнародовал возмущенный генпрокурор Юрий Луценко. Информация действительно шокирующая, однако есть вещи, о которых генпрокурор предпочитает молчать, но которые шокируют еще больше. Это, прежде всего, судьба соратников Януковича. Ни один из них так и не был наказан, включая и самых одиозных вроде Юрия Иванющенко.

Как известно, Иванющенко, он же Юра Енакиевский, является один из ближайших соратником экс-президента Виктора Януковича и криминальным авторитетом на Донбассе. В настоящий момент Иванющенко формально находится в международном розыске, включен в санкционный список Евросоюза. Но ни для кого в Украине не секрет, что дела против Иванющенко в стране не расследуются, и что он продолжает вести бизнес, используя для этого своих людей в новой власти. Об этом открыто пишет пресса, но правоохранительные органы всегда пропускают подобную информацию мимо ушей. И даже Юрий Луценко никогда не возмущается.

Разгадка лояльности окружения президента в том, что Иванющенко нашел свою нишу и при новой власти, играя важную для Банковой роль на Донбассе.

Так, по информации журналиста Дениса Казанского, именно Иванющенко через «своего» нардепа Олега Недаву «продвиает» политтехнологический проект Банковой – партию «Наш край». Олег Недава, будучи членом БПП, даже не стесняется публично выгораживать Иванющенко, заявляя, что у правоохранительных органов нет доказательств его преступной деятельности.

Кроме политического, Иванющенко активно помогает власти решать и другой вопрос — «угольный», для чего у него есть целый мэр — мэр Павлограда Анатолий Вершина. Бывший милиционер, который в своем время познакомился с Иванющенко на почве общих криминальных знакомых, сейчас является одним из главных «подельников» беглого авторитета в стране и одним из «адвокатов», неустанно доказывающим в высоких кабинетах важность и нужность Иванющенко для новой власти.

«Павлоградуголь» — крупнейшее в Украине угледобывающее предприятием, в состав которого входит 10 шахт. Предприятие осуществляет добычу угля на территории Павлоградско-Петропавловского угленосного района Западного Донбасса. Но ценность предприятия не в его размерах, а в том, что «Павлоградуголь» сейчас де-факто монополист в сегменте добычи угля газовой группы. В 2016 году предприятие добыло 18,41 млн тонн такого угля, что составляет 65% от общей добычи в стране.

И именно благодаря запасам угля газовой группы в регионе, через Павлоград сейчас легализируется значительная часть такого топлива, которое поступает контрабандой из неподконтрольных территорий. При этом никто иной как группа Иванющенко-Вершины обеспечивает бесперебойную работу критически важной для экономики страны схемы, беря на себя негатив сотрудничества с террористами.

Еще со времен Януковича весь Донбасс окутан политическими, бизнесовыми и криминальными сетями одиозного авторитета. И эти сети сейчас работают на Порошенко за скромную в принципе цену – безопасность Иванющенко и его бизнесов.

Более того, благодаря такой покладистости, за три года, прошедшие с момента Майдана, Иванющенко стал для Банковой незаменимым человеком. Даже критически важным. Ведь во многом с его помощью и его деньгами новому режиму удается держать под контролем ту часть Донбасса, которую не контролируют боевики ДНР.

При этом Иванющенко «рулит» мятежным регионом не только в ранге персоны «нон-грата» в ЕС, но и находясь при этом в России. Такой себе герой новой Украины, засланный в тыл врага. И есть даже что-то глубоко несправедливое в том, что он до сих пор остается без государственных наград.

Юрий Левша, Национальное бюро расследований Украины

«Ах ты вонючий скунс», — украинский журналист показал как генпрокурор #Луценко борется с коррупцией. 2 фото

Lucenko-rigi1

 

Украинский журналист Дмитрий Гнап опубликовал разгромный пост, адресованный антикоррупционной работе генпрокурора Украины Юрия Луценка. На своей странице в «Фейсбуке» Гнап выразил возмущение по поводу фейковой борьбы с коррупцией кума Порошенка, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

«Минутка скунс-активизма. Посмотрите на неистовую борьбу с коррупцией в исполнении генпрокурора Луценко. Это фото с сегодняшнего совещания в ГПУ. В первых рядах слушают выступление генпрокурора известные борцы с коррупцией:

1. Антон Яценко — король коррупционных сделок «Тендерной палаты».

2. Юрий Мирошниченко — верный служака режима Януковича, любитель России, при этом, владелец имения в Калифорнии за 3 млн долларов. Нынешняя власть с этими деятелями последние 20 лет просто регулярно меняется местами «зал» — «президиум», и это называется «борьба с коррупцией». Вам это не нравится? Ах, вы вонючие скунсы!» — написал Гнап.

В добавок журналист опубликовал фото.

Lucenko-corupt1

Генпрокурору #Луценко не цікава зустріч Кононенка зі Злочевським. Справи щодо регіонала закриті

LucenkoKolesnikovAhmetov-500x323

 

Генеральну прокуратуру Юрія Луценка не зацікавила зустріч нардепа Ігоря  Кононенка із екс-міністром екології часів Януковича Миколою Злочевським, справи проти екс-міністра регіонала закриті.

Такий висновок можна зробити з відповіді Генпрокуратури на запит видання «Українська правда», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Відомості, вказані  у запиті, щодо можливої зустрічі народного депутата Ігоря Кононенка в ресторані у Відні із колишнім міністром екології З. (Злочевським — УП) не стосувалися предмету розслідування кримінального правопорушення, вчиненого З., відповідно в рамках кримінальних проваджень не досліджувалися», — зазначили у відповіді на запит.

Жодної інформації про те, чи взагалі відома їм суть розмови , а відтак чи допитували співробітники ГПУ Кононенка після цієї зустрічі у відповіді не вказано.

Водночас у ГПУ  повідомили, що розслідування по епізодах, у яких проходять компанії Злочевського,  припинено.

Справу розслідував департамент з особливо важливих справ у сфері економіки, який називають департаментом Кононенка-Грановського.

Згідно з відповіддю, досудове розслідування від 6 серпня 2014 року здійснювалося за підозрою Злочевському у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст 368-2 КК (незаконне збагачення особи, що має відповідальне службове становище) за підозрою головного бухгалтера ТОВ «Еско-Північ» в ухилянні від сплати податків та подальшому відмиванні коштів.

«За результатами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні за підозрою Злочевського не встановлено порушень податкового законодавства з питань повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб Злочевським за відповідний період, що підтверджується проведеними позаплановими документальними перевірка державної податкової інспекції в Шевченківському районі ГУ ДФС Києва», — сказано в повідомленні.

У відповіді зазначається, що ці висновки підтверджуються рішенням Центрального кримінального суду Великобританії від 21 січня 2015 року та висновками експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від  6 лютого 2015 року.

Тому 1 листопада 2016 року прокурор у провадженні виніс постанову про закриття кримінального провадження в частині про незаконне збагачення щодо Злочевського, та щодо ухиляння від податків та відмивання коштів.

У відповіді також зазначається, що головний бухгалтер «Еско-північ» В. занизила податок на прибуток на суму 33 099 840 гривень. «Під час досудового розслідування завдані збитки у кримінальному провадженні товариством відшкодовано у повному обсязі», — зазначено у відповіді. У документі зазначається, що ці кошти були перераховані в бюджет, а разом  з ними і 15 549 920 гривень штрафу. Після цього прокуратура через суд звільнила бухгалтера від кримінальної відповідальності.

Щодо групи компаній Burisma Holdings, де Злочевський є кінцевим бенефіціаром, то у відповіді на запит зазначається, що до суду скеровані клопотання про звільнення  від кримінальної відповідальності щодо службових осіб цих компаній. Причиною такого рішення стало «повне відшкодування завданих збитків».

«Загалом сума сплати до держбюджету склала 180 млн гривень», — зазначили у відповіді.

Водночас перед новим роком один з учасників ринку повідомив, що компанія Злочевського «Еско-Північ» перепродає газ за заниженими цінами.

Як відомо, Микола Злочевський є власником Burisma Holdings. Компанія була заснована 2002 року, до її складу входять чотири операційні компанії, що займаються розробкою родовищ і видобутком вуглеводнів — енергосервісна компанія «Еско-Північ», «Парі», «Перша українська газонафтова компанія» та «Алдеа».

Раніше повідомлялося, що народного депутата від БПП Ігоря Кононенка помітили в ресторані в Відні в компанії Злочевського.

Як відомо, 13 вересня 2016 року Печерський райсуд зобов’язав Генпрокуратуру прийняти рішення про припинення розшуку Злочевського.Зокрема, адвокат колишнього міністра просив суд зобов’язати слідчих протягом 48 годин прийняти рішення про припинення розшуку його підзахисного.

Захист екс-міністра стверджував, що Злочевський оголошений в розшук незаконно і всі процесуальні терміни розслідування проти нього закінчилися.

Суддя Світлана Шапутько частково задовольнила клопотання захисту і зобов’язала Генпрокуратуру встановити розумний строк для прийняття слідчим законного і неупередженого рішення про відновлення досудового розслідування, а також рішення про припинення розшуку Злочевського.

Пізніше з сайту МВС була знята інформаційно-статистична картка про розшук Злочевського в зв’язку з відповідним запитом від ГПУ.

Генпрокуратура оголосила у розшук Злочевського в січні 2015 року.

Генпрокурор #Луценко руйнує слідство навіть там, де воно було близьким до цілі

Lucenko-genprokuror1

 

Генеральний прокурор Юрій Луценко дає змогу корупціонерам уникнути покарання.

Про це заявив глава парламентського комітету з протидії корупції Єгор Соболєв, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Через піар у Facebook, через намагання показати, „що я роблю“, генеральний прокурор руйнує слідство навіть там, де воно було близьке до цілі. Проблема в тому, що нинішнє керівництво держави сприяє, саботує, щоб ніхто – ані з організаторів, ані з виконавців – не відповів за Євромайдан. Це тому, що вони й надалі є партнерами в дуже великому бізнесі з обкрадання держави», — сказав Соболєв.

Соболєв нагадав, що досі на посаді залишається глава Центрвиборчкому Михайло Охендовський, прізвище якого знайшли в амбарній книзі Партії регіонів.

«Найстрашніше серед того, що не зробив Луценко, — він довго не підписував підозру на Онищенка, який за цей час встиг долетіти до Лондона, сказати там, що його політично переслідують, звернутися по притулок й отримати імунітет. Якби не було звернення щодо притулку, то було б можливим затримання через Інтерпол. Луценко фактично дав йому час, щоб той вирішив свої справи. Друга річ – справа Гречківського, коли генпрокурор відрапортував, що член ВРЮ взяв хабара. Минуло два місяці, а Гречківський спокійно працює членом ВРЮ, яка тепер ребрендується до Вищої ради правосуддя», — зазначив Соболєв.

Мошенница Елена Якименко благодаря высокопоставленным покровителям пытается избежать наказания за свои аферы. Расследование

Yakimenko-Olena1

 

Силовики затягивают с расследованием злоупотреблений в КБ «Златобанк», а влиятельные покровители во власти прикрывают аферистку.

История с банкротством и выведением с рынка проблемного АО «Златобанк» далека до своего завершения. Тем не менее, МВД и НАБУ не спешат доводить открытое уголовное дело против бывшей главы Наблюдательного совета банка Елены Якименко. Более того, по информации от проинформированных источников в финансовых кругах и правоохранительных органах, одиозная аферистка заручилась поддержкой влиятельных политиков и семейства Тищенко, которые прикрывают мошенницу, помогая ей избежать уголовной ответственности за миллиардные злоупотребления, никаких процессуальных действий с фигуранткой финансовых афер не производятся, а дело, похоже, пытаются на высшем уровне спустить на тормоза и развалить.

Ху из Якименко и за что ее надо посадить

Как установили в МВД в рамках расследования уголовного дела, в период с 2011 по 2014 годы «Златобанк» выдал на льготных условиях 66 кредитов предприятиям, аффилированным с главой Набсовета финучреждения Еленой Якименко. По данным следственной группы, за какое-то время, как раз перед введением временной администрации в банк, при содействии лично г-жи Якименко и других близких ей должностных лиц банка, был проведен ряд незаконных сделок, благодаря которым из банка аферисты вывели его ликвидное залоговое имущество. В частности, в ходе проверки Нацбанка и следователями МВД удалось установить, что с легкой руки Якименко и ее сообщников из числа менеджмента «Златобанка» были произведены зачеты по однородным требованиям или исполнениям обязательств третьей стороной (погашение кредитов за счет депозитов юрлиц или физлиц); заключение и реализация таких договоров, что создало условия, при которых возможность выполнение банком денежных обязательств перед другими кредиторами уменьшилась, так как было уменьшено на 441,7 млн грн право требования «Златобанка» к юридическим лицам-заемщикам по кредитным договорам, обеспеченными договорами ипотеки, залога и поруки. Эта манипуляция некоторые физлица и юрлица получили преимущество перед другими кредиторами банка, поскольку на всю сумму погашения задолженности по кредитным договорам сохранили статус кредитора. То есть с подачи Якименко незаконным путем, получив преимущество перед другими вкладчиками и кредиторами этого финучреждения (требования которых были не обеспечены), получили право требования средств от юрлиц и физических лиц-заемщиков на сумму уменьшения средств на депозитных счетах «Златобанка».

В целом же, как установила прокуратура, в результате противоправных действий Якименко и других менеджеров «Златобанка» Фонд гарантирования вкладов физических лиц понес убытки на общую сумму более 4 миллиардов гривен, а суммы выведенных Якименко денег и активов было бы достаточно для покрытия всех расходов, которые были связаны с ликвидацией и выведением с рынка этого проблемного финучреждения. Расследование афер Якименко установило, что она на свои компании вывела около 2 млрд грн, из которых 1 млрд – средства Нацбанка, выданные в качестве финансовой поддержки этого финучреждения.

Как уточняли ранее в МВД в действиях Якименко и отдельных должностных лиц банка были выявлены признаки совершения преступления, предусмотренного ст. 191 Уголовного кодекса Украины – «присвоение, растрата или завладение чужим имуществом путем злоупотребления должностным лицом своим служебным положением, совершенное по предварительному сговору группой лиц в (особо) крупных размерах». Также ей инкриминируют ст. 364 УК Украины – «злоупотребление властью или служебным положением, то есть умышленное, из корыстных побуждений либо в иных личных интересах или в интересах третьих лиц, использование служебным лицом власти или служебного положения вопреки интересам службы, если оно причинило существенный вред охраняемым законом правам, свободам и интересам отдельных граждан или государственным, или общественным интересам, или интересам юридических лиц». Также Якименко «шьют» ст. 366 УК Украины – «служебный подлог».

Преступления без наказания?

Сейчас же, по информации проинформированных источников, Якименко, заручившись поддержкой своих высокопоставленных покровителей (например, как ранее сообщало издание ОРД, Якименко является соседкой генпрокурора Украины Юрия Луценко, и поэтому она ведет себя так, что никого не боится, пользуясь связями с такими влиятельными покровителями и добивается, чтобы ее дело спускали на тормоза), почувствовав безнаказанность, чувствует себя уверенной, что сможет избежать ответственности и, освоив выведенные средства, живет на широкую ногу, в полном благополучии, ни в чем себе не отказывая.

В сети также есть видео, которое подтверждает, что Якименко живет поблизости с семьей Луценко: на записи виден многометровый забор и силовиков, которые охраняют не ее, а именно высокопоставленного соседа – Луценко, — которым банкирша и прикрывается, чтобы уйти от ответственности.

В этой связи вопрос – к силовикам: до каких пор МВД будет настолько слепо, что не видит очевидных и доказанных серьезных финансовых нарушений? Почему, несмотря на вал доказательств, дело г-жи Якименко спускается на тормоза, затягивается, а мошенница до сих пор не задержана?

Также непонятным и нелогичным оказалось и поведение НБУ в ситуации со «Златобанком»: странным образом в этот банк временная администрация была введена со значительным опозданием, хотя в центробанке видели и знали про все мошеннические операции Якименко. Куда смотрел НБУ, когда Якименко выводила деньги на свои аффилированные структуры, ведь в документах этих «карманных» фирм было указано, что их учредителем являлась скандальная глава Набсовета «Златобанка» Якименко? Пока эти вопросы остаются без ответа. Однако после того, как начали «всплывать» все подробности подноготной деятельности Якименко и бездействие полиции с прокуратурой, все-таки есть шанс, что за скандальное дело возьмется НАБУ и объективно установит, кто в высших эшелонах власти «крышует» скандальную банкиршу и всех фигурантов ее «схем».

Тем более, что НБУ и Фонд гарантирования уже обратились к правоохранителям с более 3,3 тыс. заявлений о совершении уголовных преступлений собственниками обанкротившихся банков на общую сумму около 300 млрд грн. Как заявила глава Нацбанка Валерия Гонтарева, комментируя злоупотребления руководства банков-банкротов, за вывод средств акционеры и топ-менеджмент проблемных банков должны понести уголовную ответственность и вернуть украденные средства вкладчиков. Очевидно и, скорее всего, что расследованием схем г-жи Якименко силовики займутся как раз в первую очередь из-за масштаба злоупотреблений в «Златобанке».

Не лишним будет добавить, что суд уже арестовал бывшего руководителя банка «Финансы и кредит» Демченко А.И., являвшегося помощником нардепа Константина Жеваго в рамках уголовного дела о вывод средств из банка «Финансы и кредит». Вероятнее всего, следующим банковским топ-менеджером, которого привлекут к ответственности, будет г-жа Якименко.

Этого, в частности, ранее на митинге в Киеве под Фондом гарантирования требовали обманутые вкладчики «Златобанка», требовавшие привлечь к ответственности руководство финучреждения (Якименко и ее сообщников) и коррумпированных чиновников. Митингующие перекрывали движение на дороге и требовали от Администрации президента Украины Петра Порошенко, Нацполиции и других госорганов оказать содействие в ускорении решения их проблем и возвращение средств, украденных мошенниками…

Продолжение следует…

Наталия Мазина, Национальное бюро расследований Украины

Що хотів сховати у своїй декларації від українців голова фракції БПП у ВР Ігор Гринів? Розслідування Радіо Свобода. Відео

Griniv-Igor1

 

Електронне декларування – страшний сон можновладців – вже реальність. Спроби знівелювати, вихолостити, пом’якшити закон вчинялись регулярно та щоразу наштовхувалися на різку відсіч громадянського суспільства, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Одним із найбільш впливових політиків, які хотіли внести правки до закону, був голова президентської фракції Ігор Гринів. Це він пропонував приховувати від громадськості дані про готівкові кошти. Виступав проти кримінальної відповідальності за помилки у деклараціях. Програма «Схеми», спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший», перевірили статки самого голови президентської фракції Ігоря Гриніва.

Ігор Гринів – народний депутат п’ятьох скликань парламенту. Також він відомий політтехнолог. Працював із президентом Ющенком, а у 2014 році став керівником штабу кандидата в президенти Петра Порошенка. На парламентських виборах 2014-го Гринів вп’яте стає народним депутатом – проходить у Верховну Раду як 14-й номер у списку БПП. А коли Юрій Луценко переходить на роботу до Генеральної прокуратури, саме Гриніва обирають керівником фракції президента у парламенті.

29 вересня 2016 року, за два місяці до закінчення терміну подання електронних декларацій, Гринів пропонував внести зміни до Закону України про «Про запобігання корупції». Хотів засекретити від громадськості цілий перелік інформації про майно депутатів чиновників.

Також депутат Гринів запропонував скасувати кримінальну відповідальність за помилки в декларації.

«Кримінальна відповідальність має бути за подачу недостовірної інформації про податки і ухиляння від податків. В іншому – має бути адміністративна і політична відповідальність, а не кримінальна», – зазначав тоді він.

Через суспільний резонанс та, за словами Гриніва, після втручання самого президента він відкликав свої скандальні поправки.

«Мав складну розмову з президентом щодо внесених мною поправок до Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання злочинам проти життя і здоров’я особи та проти власності.

Я і надалі залишаюсь при своїй думці, що цей закон потребує доопрацювання та змін. Але врахував дискусію із президентом та відкличу цей законопроект. Суспільство виявилось непідготовленим до такої дискусії. Я розпочинаю відкрите обговорення цього питання і повернуся до нього щойно переконаю громадськість у необхідності таких законодавчих змін», – написав тоді він на своїй сторінці у Facebook.

8:30 ранку. Київська область. Обухівській район. Село Таценки. Автомобіль «Ауді Q7» вартістю близько двох мільйонів гривень виїжджає з території маєтку.

Ігор Гринів виїжджає з маєтку на автомобілі Ауді Q7

На території – будинок на майже 600 квадратних метрів, приватне озеро, ліс.

Автомобіль «Ауді Q7», на якому пересувається Ігор Гринів – радник президента Петра Порошенка та голова його фракції у парламенті, –зареєстрований на 23-річного сина депутата Романа-Данила.

А маєток, з якого виїжджав Гринів, розташований на землі, більшу частину якої безкоштовно від держави отримала дочка депутата Марія Гринів.

Ігор Гринів переконує, що за 26 років у політиці зберіг своє чесне ім’я: «Я в парламент перший раз прийшов 26 років назад і, повірте, мені так здається, що своє чесне ім’я зберіг».

Вперше народним депутатом Ігор Гринів став у 1990 році ще за Радянського Союзу. А вже у 1993-му депутат Гринів отримує в користування від держави двокімнатну квартиру в депутатському будинку в самому центрі столиці – на Печерську.

У 2003 році Ігор Гринів – народний депутат вже від «Блоку Віктора Ющенка «Наша Україна». Його донька Марія, якій на той час було 19 років, отримує безкоштовно від держави землю у селі Таценки Обухівського району Київської області: 25 соток – під будівництво та 52 сотки для особистого селянського господарства. Ця земля тепер належить самому народному деуптату – донька її подарувала батьку у 2015 році.

В отриманні донькою земельних ділянок Гринів не вбачає нічого надзвичайного.

«13 років тому ми всією сім’єю перебрались повністю жити за місто, – каже він. – Отримали, згідно з українським законодавством, звернулися з заявою до сільської ради і отримали так само ділянку, докупили певні ділянки і збудували от із 2003 року, і закінчили будівництво в минулому році – власний будинок».

На супутникових знімках можна побачити, що у 2006 році на цих ділянках – ліс.

Наступний знімок супутник Google зробив вже у 2010 році – тепер тут вже стоїть будинок площею майже 600 квадратних метрів і є навіть озеро.

На той момент Ігор Гринів вже три роки як був депутатом від «Блоку Юлії Тимошенко» – «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».

Та народний депутат відобразив родинний маєток у декларації лише у 2015 році.

Той факт, що будинок не був у деклараціях за 2013 та 2014 роки, Гринів пояснює наступним чином: «Ще раз кажу, от закінчили і ввели в експлуатацію будинок у минулому році».

Коли будинок у Таценках вже був зведений, родина Гринівих продає квартиру.

«Схеми» запитали в Ігоря Гриніва про це:

– Від держави я взяв двокімнатну квартиру 23 роки назад.

– На Панаса Мирного, 27 ?

– Оце я дістав від держави. Крім того, я придбав у цьому ж будинку за власні кошти ще 4-кімнатну квартиру. І потім, коли я продавав, я продавав не ту квартиру, яку від держави отримав. А ту квартиру, яку купив за власні кошти.

– А та квартира, яка від держави, залишилась?

– Ні, ми її об’єднали з тою квартирою і разом продали, – пояснив Ігор Гринів «Схемам».

За словами депутата, також можна зробити висновок, що маєток у Таценках родина збудувала саме за виручені від продажу квартири гроші: «Відповідно, коли прийняли рішення переселятися за місто, то продали квартиру в Києві».

У 2014 році Ігор Гринів став керівником виборчої кампанії Петра Порошенка на президентських виборах. А після його перемоги Гринів обіймає посаду заступника голови президентської адміністрації.

У листопаді 2014-го Гринів пішов з цієї високої посади, а через місяць дружина Гриніва Оксана купує квартиру площею 145 квадратних метрів у комплексі «Покровський посад». Квартиру такої площі сьогодні пропонують придбати майже за 7 мільйонів гривень.

Згідно з декларацією на сайті Верховної Ради, у 2013 році родина Гриніва – а це дружина, донька та син – на трьох заробили всього 292 тисячі гривень. А сам Гринів задекларував 224 тисячі заробітної плати та ще 100 тисяч гривень на банківському рахунку. За наступний, 2014 рік дружина заробила лише 22 тисячі гривень, а сам депутат задекларував зарплату у 210 тисяч. Виходить, що за два роки родина Гриніва заробила 750 тисяч гривень. Це в рази менше, ніж вартість однієї квартири дружини.

Як же родина Гринівих могла купити квартиру в елітному житловому комплексі?

Як же родина Гринівих могла купити квартиру в елітному житловому комплексі?

На запитання «Схем» Гринів спочатку пропонує подивитися його декларації за попередні роки, а коли журналісти їх роздрукували і ще раз запитали, звідки у дружини депутата гроші на дорогу квартиру у новобудові, відповів, що займався бізнесом із 1994 по 2002 роки.

– От з 1994 по 2002 рік – десь приблизно років 6-7 тобто – свій перший, як кажуть, великий заробіток – не будемо називати цифри – я ще заробив у 1996 чи 1997 році.

– Але чому у декларації немає цих коштів, коли у 2014 році Ваша дружина купувала квартиру?

– Так кошти не вказуються

– Ну як, на рахунку у банку у вас 100 тисяч гривень.

– Я ще раз кажу, не вказуються, наприклад, готівкові кошти

– Тобто це ті кошти, які були в готівці?

– Звичайно.

Нині народний депутат Гринів їздить на роботу на «Ауді Q7» 2015 року, зареєстрованому на 23-річного сина Романа-Данила.

Гринів переконує, що користується автівкою, поки сина немає в країні: «На сьогоднішній день у зв’язку з тим, що я дійсно час від часу в нього беру цей автомобіль, щоб не простоював, і це то, Ви його побачите в моїй декларації так само».

Середня вартість такого автомобіля – 70 тисяч доларів. Виходить, що син депутата придбав авто, ще коли був студентом. Адже, за інформацією самого ж Ігоря Гриніва, його син закінчив навчання на початку 2016 року.

– Магістерську програму він закінчив рік тому, в лютому місяці.

– 2015 року?

– Цього року.

– І вже придбав цю автівку, вибачте, у 2015 році?

– Я вам ще раз кажу, коли ми продали майно, то воно в рівній мірі належить як мені, так і моїй дружині, так і моїм дітям. І ми чесно кожен собі з цього майна… Дружина купила собі квартиру, син купив собі машину.

Окрім того, у декларації за 2015 рік Гринів задекларував півмільйона гривень від продажу рухомого та нерухомого майна, хоча, якщо порівняти декларації за 2014 та 2015 роки, то нічого з наявного майна не зникло.

Та на запитання «Схем», що саме було продано, народний депутат повідомити відмовився.

– А що саме Ви продали?

– Я вам ще раз кажу, не обов’язково Вам повинен про це говорити. Якщо Ви хочете перевірити мене на чесність, я готовий Вам відповідати на чесність, а якщо Ви хочете робити піар. От на чесність мене перевіряти легко.

– Ми в цьому зацікавлені, тому ми роздрукували Ваші декларації.

– Але я Вам ще раз кажу, тому я вам відповідаю, тому я відповідаю, бо вважаю, що кожен політик має відповідати.

– Просто Ви не відповіли, яке рухоме майно Ви продали.

– І не хочу відповідати.

– А кажете, що відповідаєте.

– Відповідаю. Не хочу просто відповідати.

Виходить, що лідер президентської фракції на законодавчому рівні пропонував дозволити не вказувати в нових електронних деклараціях інформацію про готівку, тоді як саме своїми незадекларованими готівковими заощадженнями він пояснює появу в родини низки елітного майна – авто та квартири.

Гринів пропонував не оприлюднювати відомості про цінне рухоме майно і водночас відмовляється повідомити, що саме він продав, заробивши півмільйона – якщо в деклараціях за попередній рік, порівняно з нинішнім, нічого з майна не зникало.

Лідер президентської фракції виступає за те, аби приховати від суспільства вартість та розмір отриманих подарунків. Тоді як у 2015 році отримав в подарунок дві земельні ділянки від доньки, яка одержала їх безкоштовно від держави.

Лідер президентської фракції пропонував скасувати кримінальну відповідальність за помилки у деклараціях, тоді як будинок Гриніва, побудований ще у 2010 році, у декларації народного депутата з’являється лише у 2015-му.

А отже, саме та інформація, яку Ігор Гринів вимагав на законодавчому рівні засекретити, і становить найбільшу загадку в деклараціях самого Гриніва. Спроби журналістів розібратись із невідповідностями, знайденими у декларації політика, наштовхнулися на хамство та образи з боку депутата. Зрештою шляхом тривалого пошуку можливості поспілкуватися з публічним політиком, журналісти отримали від Гриніва лише неповні коментарі, які не дають цілісного пояснення походження елітного майна лідера президентської фракції у парламенті.

«Схеми» протягом 2 тижнів намагалися домовитися з депутатом Гринівим про інтерв’ю, щоб дати йому змогу як публічному політику детально розповісти про походження того чи іншого майна. Але народному депутату не сподобалось, що журналісти знімали його маєток та автомобіль, попри те що він – публічна особа. Тому Гринів відмовився давати інтерв’ю та погрожував скаргами на порушення журналістської етики:

– От у мене немає жодної поваги до Вас як до журналіста, щоб Вам відповідати на жодне питання. Тепер я буду до тих, хто дає Вам відповідні кошти для випуску цієї передачі, звертатися з порушенням етики журналістської поведінки. Бо ніколи журналісти ще себе так не поводили.

– Як? Журналісти постійно знімають з квадрокоптерів будинки, – відповів на це журналіст програми.

– Журналісти дзвонять і кажуть: ми такі то журналісти, хочемо зняти Ваш будинок. А те, що Ви робили, – це, з моєї точки зору, є порушення повністю етики журналіста. Тому спокійно, все нормально. Я до Вас не маю жодних юридичних претензій, я до вас маю етичні притензії. і відповідно не хочу з вами розмовляти.

– Ігоре Олексійовичу, але нам дуже потрібна Ваша позиція з приводу вашої декларації.

– Ви мені не цікаві! Я Вам пояснив. Та робіть, що хочете. А стосовно Вас я маю велику зневагу.

Похоже, следующим, кого освободит генпрокурор Луценко из СИЗО, будет Ефремов. Подробности

Efremov-separ1

 

Расследования против бывших членов Партии регионов, причастных к разжиганию войны на востоке Украины, с самого начало было цирком. После экс-регионала Владимира Медяника из изолятора СБУ могут выпустить и бывшего главу фракции Партии регионов Александра Ефремова, заявил донецкий журналист Денис Казанский. Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Причастность бывших народных депутатов Украины от Партии регионов к разжиганию войны на Донбассе доказать несложно, при условии, если перед следствием действительно стоит такая цель. Об этом заявил главный редактор портала «Четвертая власть» донецкий журналист Денис Казанский.

«Когда война только начиналась, когда Стрелков-Гиркин вошел в Славянск, когда террористы сбили малайзийский Boeing, наша СБУ постоянно выкладывала записи телефонных разговоров боевиков, даже если они общались по закрытым каналам связи. То есть всех их слушали. Думаю, восстановить телефонные разговоры Медяника весной 2014-го – не проблема, при условии, если перед следствием действительно стоит такая цель», – уверен Казанский.

Журналист убежден, что видео допросов Медяника специально выложили в интернет, чтобы показать: формальных поводов держать экс-регионала в СИЗО нет.

«Медяник последовательно и планомерно участвовал в разжигании войны на востоке. Участвовал задолго до 2014-го, когда ситуация взорвалась. До того регионалы много раз выводили население на так называемые антифашистские марши, разжигали рознь, натравливали Восток на Запад: мол, бандеровцы придут, вас всех перережут. Я считаю, что в этом виноват в том числе Медяник. Но доказательств его прямой вины обществу не открывают. Наоборот: нам очень хитро показали только те допросы Медяника, которые подтверждают: к нему нет серьезных претензий. Получается, формально его действительно не за что держать в СИЗО», – рассказал Казанский.

Главный редактор подчеркнул, что по схожей схеме генпрокурор Юрий Луценко может освободить из СИЗО и экс-главу фракции Партии регионов, луганского губернатора в 1998–2005 годах Александра Ефремова.

«Похоже, следующим, кого освободят из СИЗО, будет Ефремов. О том, что расследования против экс-регионалов – цирк, можно было догадаться с самого начала. Мы то же самое видели в 2005 году, когда тот же Луценко точно так же посадил Колесникова, после – выпустил (в 2005-м Луценко возглавлял МВД, Борис Колесников был председателем Донецкого облсовета). Хотя Колесникова было за что сажать: там и экономические махинации, и сепаратизм», – напомнил Казанский.

Журналист считает, что повлиять на ситуацию, когда годами не расследуются резонансные преступления, можно только одним – не голосовать за кандидатов, которые «ни на что не способны и постоянно обманывают».

«Что делать? Не голосовать за людей, которые ни на что не способны и постоянно обманывают. Ефремова же можно было не только за сепаратизм судить. Полно журналистских расследований его криминальных схем. Я тоже делал расследование, как под руководством Ефремова уничтожались заводы, как директоров госпредприятий заставляли покупать газ только у фирм Ефремова, где этот газ стоил в три раза дороже рыночной цены, как предприятия искусственно вгоняли в долги, а после распиливали. Этим всем может заняться следствие, если действительно есть такая цель», – подытожил Казанский.

24 октября 2016 года стало известно, что Генеральная прокуратура Украины закрыла уголовное производство в отношении Владимира Медяника – народного депутата 2012–2014 годов от Партии регионов. Экс-регионал вышел на свободу из следственного изолятора СБУ. В тот же день адвокат Медяника заявил о намерении добиваться тюремных сроков для прокурора и следователя, которые вели дело его подзащитного.

Медяник был арестован в августе этого года, ему инкриминировали посягательство на территориальную целостность Украины и причастность к созданию и участию в террористической организации «ЛНР». 22 октября генеральный прокурор Украины Юрий Луценко сообщил, что Медяник в ближайшее время выйдет из-под ареста, так как у прокуратуры нет доказательств его вины.

30 июля 2016 года сотрудники Генпрокуратуры Украины совместно со Службой безопасности Украины задержали экс-главу фракции Партии регионов в парламенте Александра Ефремова в аэропорту перед вылетом в Австрию. На следующий день его арестовали. Суд избрал Ефремову меру пресечения в виде содержания под стражей до 24 ноября.

19 октября в Генпрокуратуре заявили, что планируют в течение двух месяцев передать дело Ефремова в суд. Экс-регионала подозревают в посягательстве на территориальную целостность и неприкосновенность Украины, участии в создании террористической организации «ЛНР», а также присвоении имущества государственного предприятия «Луганскуголь». На данный момент Ефремов содержится в киевском следственном изоляторе СБУ.

Вбитого Шеремета та інших журналістів Української правди прослуховували у редакції. Подробиці

utiski-svoboda-slova1

 

Розмови співробітників «Української правди», зокрема вбитого Павла Шеремета, прослуховувались.

Про це розповіла головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Я передала голові Національної поліції знайдений конверт від незнайомця, у якому були роздруківки розмов співробітників „УП“. Можливо, це були погрози. Можливо, цей факт не пов’язаний зі вбивством. Проте ми не можемо почуватися у безпеці, поки слідство не скаже хоча б мотив або виконавця вбивства Павла», — сказала  Мусаєва.

За її словами темпи розслідування вбивства Шеремета значно уповільнилися.

«Я не очікувала такого відношення до цієї справи. Про це українська влада повинна говорити постійно. Тому що це дуже схоже на вбивство Гонгадзе, і це змінило хід історії України», — сказала Мусаєва.

Також вона додала, що основною версією спочатку був «російський слід».

Про це співробітники «УП» говорили неодноразово. Наразі немає жодної офіційної версії та точної  інформації.

«Я хочу бачити докази, а не просто вдоволитись версіями. Сподіваюсь, скоро слідству буде що сказати», — підсумувала Мусаєва.

Раніше повідомлялося, що слідство у справі вбивства українського журналіста Павла Шеремета розробляє одну із версій, за якою до вбивства причетні українські бойові батальйони.

Один з керівників «Української правди» Павло Шеремет трагічно загинув уранці 20 липня 2016 року в результаті вибуху авто керівника видання Олени Притули, в якому він перебував.

Генпрокурор Юрій Луценко назвав основною версією вбивства Шеремета помсту за його професійну діяльність.

Протягом останнього місяця поліція не розголошує жодної інформації, заявляючи, що це може нашкодити слідству.

Печерський райсуд Києва надав слідчим тимчасовий доступ до звітів про страхування та сплату обов’язкових платежів «Української правди» та «17 каналу».

Глава МВС Арсен Аваков заявив, що правоохоронні органи не будуть давати ніяких коментарів щодо ходу розслідування справи про вбивство Шеремета, поки не вважатимуть за потрібне оприлюднити інформацію.

Водночас перший заступник голови Національної поліції Вадим Троян бреше, що у розслідуванні справи про вбивство Павла Шеремета є прогрес.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: