Сообщения с тегами ‘позбавлення волі’

Аваковщина. Суд виніс умовний вирок патрульній, яка катувала п’яного чоловіка. Відео

Опубликовано: Березень 26th, 2019

police-new1-500x330

Колишній інспектор патрульної поліції, яка застосувала насильство щодо чоловіка напідпитку, отримала умовний тюремний термін.

Про це повідомляє прокуратура Сумської області.

Зарічний районний суд міста Суми 26 березня 2019 року визнав, що обвинувачена перевищила свої службові повноваження.

Жінку засуджено до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на 3 роки з позбавленням спеціального звання «лейтенант поліції».

Мова йде про резонансну подію, що відбулась 13 травня 2018 року. Тоді патрульні поліцейські виїхали на виклик та виявили на лавці чоловіка в нетверезому стані.

Інспектор роти батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області застосувала до чоловіка, який не чинив опір, фізичну силу. Зокрема вона завдавала чоловікові удари ногою по правій гомілці, а також наступала взутою ногою на ступню потерпілого.

Відео цього ганебного вчинку поліцейської виклали в мережу Інтернет небайдужі громадяни, повідомляє 40ka.info.

Потерпілий, відповідно до висновків експерта, отримав легкі тілесні ушкодження.

Рубрики Дайджест Теги: , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Аваковщина. Суд виніс умовний вирок патрульній, яка катувала п’яного чоловіка. Відео

Водія Енгибаряна, який збив на смерть підлітка у Харкові, звільнили в залі суду

Опубликовано: Серпень 28th, 2018

DTP-major1

 

Апеляційний суд Харкова задовольнив апеляцію захисту Тиграна Енгибаряна, який взимку збив на смерть 17-річного хлопця на Салтівському шосе, і відпустив його в залі суду.

Про це повідомляє прес-служба Харківського апеляційного суду.

Апеляційний суд змінив вирок суду першої інстанції, який в квітні засудив водія до 3 років позбавлення волі.

Апеляційний суд змінив вирок суду першої інстанції, який в квітні засудив водія до 3 років позбавлення волі.

Суд призначив нове покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 3 роки і з забороною керувати транспортними засобами ще на 3 роки.

Як пише місцеве видання Status Quo, прес-секретар прокуратури Харківської області Віта Дубовик зазначила, що «рішення апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення, тому засуджений був звільнений з-під варти в залі суду».

Відзначають, що сторона звинувачення планує подати касаційну скаргу після того, як в прокуратуру надійде повний текст рішення і процесуальні керівники його вивчать.

Текст рішення оприлюднять 3 вересня. Після цього у прокуратури буде три місяці для оскарження.

23 квітня Московський районний суд Харкова засудив 18-річного Тиграна Енгибарян, який на смерть збив 17-річного хлопця, до 3 років позбавлення волі.

Прокуратура просила для підсудного призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на п’ять років.

Однак суд врахував, що водій визнав свою провину і те, що мати загиблого підлітка прийняла грошову компенсацію від сім’ї Енгибаряна і відмовилося від позову.

16 січня на Салтівському шосе водій Toyota Camry збив на пішохідному переході Володимира Віношкіна та зник з місця події. Удар був такої сили, що пішохід двічі перевернувся в повітрі. Від отриманих травм підліток помер.Через кілька годин поліції вдалося розшукати машину, а потім до правоохоронців прийшов і сам водій, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Слідчі відкрили проти 18-річного Тиграна Єнгібаряна кримінальні провадження за статтями 135 («залишення в небезпеці») і 286 («порушення правил дорожнього руху, що спричинило смерть людини»).

Рубрики Дайджест Теги: , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Водія Енгибаряна, який збив на смерть підлітка у Харкові, звільнили в залі суду

Суд виніс перший вирок по «вишках Бойка»

Опубликовано: Серпень 1st, 2018

vishka-Boiko2

 

Суд дав 5 років умовно фігурантці справи так званих «вишок Бойка», колишньому інженеру «Чорноморнафтогазу» Анастасії Цибульській.

Відповідний вирок Шевченківський районний суд Києва виніс в червні 2018 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Цибульську визнали винною у привласненні майна шляхом зловживання владою, службовому підробленні та створенні злочинної організації.

«Призначити Цибульській Анастасії Миколаївні за сукупністю кримінальних правопорушень… остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі», – вирішила колегія.

Водночас, жінку звільнили від відбування покарання з іспитовим строком у рік.

Такий вирок був передбачений угодою між обвинуваченою та слідством, укладеною 17 листопада 2017 року.

Цибульська «повністю визнала свою винуватість», «щиро розкаялась у вчиненому, активно сприяла встановленню обставин кримінальних правопорушень, у тому числі щодо себе та інших осіб, частково добровільно відшкодувала шкоду, спричинену злочинними діями».

На суді вона підтвердила, що угоду підписала добровільно. Водночас, яку суму жінка відшкодувала, у вироку не зазначено.

У матеріалах справи йдеться, що у 2008 – 2011 роках Цибульська працювала інженером в ДАТ «Чорноморнафтогаз», обіймаючи посади, пов’язані з проведенням тендерів та організацією закупівель.

Вона у 2010 та 2011 роках готувала та публікувала оголошення про проведення тендеру на бурові установки. Пізніше інженер разом із іншими фігурантами підробляла документи про вартість установок.

Зокрема, вони підробили контракт компанії-постачальника з «Чорноморнафтогазом» та  акт приймання-передачі бурової установки.

Слідство вважає, що своїми діями Цибульська та інші фігуранти створили «умови для  подальшого протиправного заволодіння державними коштами ПАТ НАК „Нафтогаз України“ на  свою користь через підконтрольні злочинній організації підприємства-нерезиденти».

Також правоохоронці стверджують, що жінці «було достовірно відомо» про злочинні умисли організаторів закупівлі і те, що конкурс насправді не проводився.

Згідно з даними Єдиного реєстру судових рішень, це перший вирок, пов’язаний із «вишками Бойка».

Рубрики Бойко Юрій Теги: , , , , , Коментарі Вимкнено до Суд виніс перший вирок по «вишках Бойка»

АТБ карає зубожілих українців позбавленням волі до 5 років – за шоколадки

Опубликовано: Травень 14th, 2018

sudya1

 

Мережа супермаркетів «АТБ» регулярно «світиться» у судових справах, пов’язаних з малими крадіжками, вчиненими злиденними громадянами України, які не в змозі знайти вихід із скрутного матеріального становища на тлі глобальної безробіття.

Покарання за підсумками розгляду справ щодо дрібних крадіжок продуктів харчування становить від 4 місяців позбавлення волі до п’яти років, повідомляє Національне бюро розслідувань України. Про це йдеться у низці судових рішень, оприлюднених в базі reyestr.court.gov.ua.

Як зазначено в судовому вироку по справі № 537/1350/18 (зареєстровано 4 травня 2018 року), обвинувачений безробітний чоловік кілька разів відвідав магазин «АТБ» у місті Кременчук з метою незаконного заволодіння чужого майна. Кожен раз чоловік брав одне і те ж – 6-8 батончиків Ferrero Kinder Chocolate (вартістю 24 грн./штука). Інших «цінностей» чоловік з маркету не виносив. Крюківський районний суд р. Кременчук Полтавської області постановив позбавити свободи «любителя батончиків» на строк 4 роки і шість місяців.

Таке абсурдне і жорстоке рішення щодо дрібних крадіжок у мережі «АТБ» — далеко не єдине. Як з’ясувалося, в реєстрі судових рішень – сотні подібних справ. Наприклад, справа № 534/281/18 розглядав Комсомольський міський суд Полтавської області. Згідно з даними справи, чоловік при відвідуванні маркету «АТБ» в місті Горишние Плавні «незаконно заволодів» пачкою чаю Richard Royal Ceylon, банкою червоної ікри, двома банками імітованій червоної ікри на суму 300 гривень.

Трохи пізніше «зловмисник» знову відвідав магазин і вийшов звідти з палкою ковбаси, банкою червоної ікри і (знову) двома банками імітованій червоної ікри. Рішення суду для цього «страшного зловмисника» — досить суворе – позбавлення волі на строк 1 рік і 6 місяців.

Але найцікавіше (з останніх судових рішень щодо крадіжок у мережі «АТБ») – це рішення Жовтневого суду Запоріжжя у справі № 331/8884/17. У справі фігурує молода жінка, яка, опинившись у дуже скрутному матеріальному становищі, була змушена піти на злочин – винесла з магазину «АТБ» кілька банків червоної ікри, які згодом продала, щоб придбати медикаменти для лікування своєї малолітньої дитини. Рішення суду – позбавлення волі на один рік. Доля хворого дитини дівчини залишається під великим питанням. Мабуть, мережа «АТБ» анітрохи не турбують соціальні обставини скоєних злиденними громадянами злочинів.

Рубрики Дайджест Теги: , , , , , Коментарі Вимкнено до АТБ карає зубожілих українців позбавленням волі до 5 років – за шоколадки

Фіктивний банкір Курченка отримав умовний термін за вкрадені 1,44 млрд грн з «Брокбізнесбанку»

Опубликовано: Січень 23rd, 2018

Kurchenko-Sergyi9-500x376

 

Колишній топ-менеджер «Брокбізнесбанку» Юрій Виноград, який визнав вину у сприянні виведенню з банку понад 1,4 млрд гривень, засуджений до 5 років позбавлення волі умовно. Також його зобов’язали сплатити 5 тисяч гривень штрафу.

Про це свідчить вирок Подільського райсуду Києва від 9 січня цього року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Повідомляється, що суд затвердив угоду Винограда із заступником генпрокурора Юрієм Столярчуком про визнання вини.

Виноград, який з 20 січня по 27 лютого 2014 року обіймав посаду заступника директора департаменту інвестиційної діяльності ПАТ «Брокбізнесбанк», визнав провину в участі у злочинній організації екс-президента Віктора Януковича, заволодінні чужим майном та приховуванні важливих документів.

За даними слідства, він брав безпосередню участь у незаконному виведенні 1,44 млрд грн з «Брокбізнесбанку» у січні 2014 року шляхом видачі кредитів фіктивним фірмам, підконтрольним Курченку.

У січні 2014 року Виноград за грошову винагороду $1-2 тис був задіяний співробітниками юридичного департаменту «СЄПЕК» до участі у злочинній організації.

До того як отримати посаду топ-менеджера у «Брокбізнесбанку», Виноград працював комірником, менеджером і торговим представником. Його загальний трудовий стаж не перевищує шести років, економічної освіти він не отримував.

20 січня 2014 року наказом виконувача обов’язків голови правління до штатного розпису «Брокбізнесбанку» було введено посаду заступника директора Департаменту інвестиційної діяльності, на яку з того ж дня було призначено Винограда.

23 січня 2014 року Винограду передали повноваження приймати одноосібні рішення про можливість придбання та відчуження майна, проведення активних і пасивних операцій банку.

Слідство вважає, що це рішення було незаконним, так як зазначені рішення мають приймати колегіальні органи і профільні структурні підрозділи банку. Передачу повноважень Винограду забезпечили вищі посадові особи «Брокбізнесбанку», підробивши офіційні документи.

30 січня 2014 року Виноград незаконно уклав кредитні договори з фіктивними фірмами. Того ж дня, а також 7 лютого на рахунки цих фірм було перераховано кошти, загальна сума яких склала 14,29 млрд гривень.

Зараз «Брокбізнесбанку» не повернуті 1,44 млрд гривень, надані в якості кредитів ТОВ «Фешн Мобайл», ТОВ «Укркомерцпостач», ТОВ «Юрай». Втрату активів банку підтвердила судово-економічна експертиза.

За даними слідства, Виноград навмисне виніс з офісу банку пакет особливо важливих документів, місцезнаходження яких так і не було встановлено.

Серед вкрадених документів – оригінали протоколів засідань банку, оригінали договорів купівлі-продажу цінних паперів з Державною іпотечною установою та «Укргазбанком», оригінали господарських договорів, оригінали договорів прямого репо з державними облігаціями України від 12 лютого 2014 року та інші.

У вироку зазначено, що Виноград дав свідчення проти членів злочинної організації і допоміг встановити обставини виведення 1,44 млрд гривень з «Брокбізнесбанку» та інших злочинів групи.

Як відомо, до введення тимчасової адміністрації «Брокбізнесбанк» контролювався бізнесменом Сергієм Курченко.

У червні 2014 року Нацбанк ухвалив рішення ліквідувати неплатоспроможний «Брокбізнесбанк».

Рубрики Курченко Сергій Теги: , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Фіктивний банкір Курченка отримав умовний термін за вкрадені 1,44 млрд грн з «Брокбізнесбанку»

Суддя Олег Лінник відпустив організатора вбивства журналіста В’ячеслава Веремія

Опубликовано: Грудень 22nd, 2017

Krisin-Yuryi1

 

Шевченківський райсуд Києва засудив до 4 років позбавлення волі умовно керівника групи «тітушок» Юрія Крисіна за причетність до вбивства журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія.

Вирок оголосив суддя Олег Лінник, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Суд установив, що 17 лютого 2014 року Крисін, уродженець Горлівки Донецької області, погодився за грошову винагороду в сумі 20 тисяч доларів зібрати групу «тітушок» для протидії активістам Євромайдану.

Зокрема, 18 лютого 2014 року він і його підлеглі зібралися на Михайлівській площі в Києві для блокування й побиття мітингувальників.

Близько 21:00 того самого дня вони за допомогою гранати зупинили автомобіль, у якому їхав Веремій, витягли його з авто й побили битами.

Один із «тітушок» після цього вистрілив у журналіста. Від отриманих поранень той помер у лікарні.

Крисін у суді визнав свою провину в інкримінованих йому злочинах, а саме в хуліганстві й завданні тілесних ушкоджень. Він заперечує, що навмисне вбив Веремія.

Прокуратура просила суд засудити підсудного до 6 років в’язниці.

Суд вирішив, що дії Крисіна підпадають під ч.4 ст. 296 Кримінального кодексу (хуліганство), але є пом’якшувальні обставини: каяття і наявність 2 малолітніх дітей.

У зв’язку з цим суд засудив його до 4 років в’язниці умовно, тобто звільнив від покарання з випробувальним терміном в 2 роки.

Суд також зобов’язав Крисіна відшкодувати судові видатки в розмірі 12 284 гривень.

Рішення суду присутні зустріли криками «Ганьба», сам Крисін утік від представників ЗМІ. Після оголошення вироку він вільно залишив залу суду.

Дружина Веремія, яка була у суді, заявила, що у вироку вказано неправдиві дані: зокрема, суд назвав Крисіна не судимим, хоча його двічі засуджували за хуліганство й побиття громадян.

У вироку суддя проігнорував непогашену судимість Крисіна за статтею КК щодо незаконного зберігання боєприпасів і його судимість у 2010 році за ненавмисне вбивство.

Пізніше прокурор Людмила Гетьман пояснила журналістам, що судимість за ненавмисне вбивство вважається погашеною, оскільки Крисін відбув покарання за даний злочин, повідомляє УНІАН.

Гетьман заявила, що прокуратура оскаржуватиме даний вирок в Апеляційному суді Києва і наполягатиме на покаранні у вигляді позбавлення волі терміном на шість років.

Журналіст Ірина Ромалійська зазначила, що Крисін прийшов до суду з дружиною і без речей. «Упевнений, що його відпустять, мабуть. З журналістами спілкуватися відмовився», – написала вона у Facebook.

Журналіст наголосила, що Веремія «забили і дострелили», але прокуратура кваліфікувала це як хуліганство, а не як убивство, – і просила 6 років.

Як відомо, журналіста Веремія вбили біля Михайлівської площі в Києві в ніч із 18 на 19 лютого 2014 року, у розпал сутичок із «майданівцями».

За версією слідства, безпосереднє вбивство журналіста здійснив житель Горлівки (Донецька область) Джалал Алієв.

Суд у справі про вбивство Веремія проходив у закритому режимі. Справу розглядали близько 3 років.

Рубрики Обмеження свободи слова Теги: , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Суддя Олег Лінник відпустив організатора вбивства журналіста В’ячеслава Веремія

Суд виправдав екс-регіонала, ректора Петра Мельника, якому загрожувало 12 років тюрми

Опубликовано: Грудень 12th, 2017

Melnik-Petro4-491x500

 

Суд визнав невинуватим і виправдав екс-ректора Національного університету державної податкової служби Петра Мельника, якому загрожувало до 12 років позбавлення волі.

Про це свідчить вирок Бородянського райсуду Київської області від 5 грудня, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Згідно з ухвалою суду Мельника виправдали «у зв’язку з недоведеністю складу злочину в його діянні». Справу вела прокуратура Київської області.

Суд визнав необґрунтованими доводи сторони обвинувачення, що відчуження протягом 2007—2008 років чотирьох держоб’єктів нерухомості, що були на балансі університету, на користь ТОВ «Міжрегіональна фінансово-юридична академія» відбулося з порушенням, зокрема, за явно заниженими цінами.

Цивільний позов університету про відшкодування 33,44 млн грн. майнової шкоди суд відповідно теж не задовольнив.

Разом з тим, суд визнав підтвердженим, що відчуження зазначених в обвинувальному акті об’єктів нерухомого майна було здійснено університетом з порушенням вимог Порядку відчуження об’єктів держвласності.

Йдеться про приміщення магазину та кафетерію площею 469 кв м по вул.Північній, 79-б в м. Ірпінь, реабілітаційно-оздоровчий комплекс «Сосновий бір» площею 7870 кв м по вул. Кірова, 3 в смт. Ворзель, комплекс будівель площею 1109 кв м по вул.Годованця, 1 в м. Кам’янець-Подільський, нежилі будинки і будівлі площею 2683 кв м по вул.Елеваторній, 8-б в м. Сімферополь.

Ці об’єкти у 2007—2008 рр купило ТОВ «Міжрегіональна фінансово-юридична академія», засновниками якого були дружина Мельника Тетяна (у 2003—2007), син Максим Мельник (у 2007—2011) і тесть Володимир Щербань (з 2011 і дотепер). Обов’язки керівника фірми виконує племінник екс-ректора Роман Мельник.

Після купівлі, майже всі ці приміщення фірма потім почала здавати держуніверситету в оренду.

Як вказувало слідство і визнав суд, держуніверситет не мав права продавати вказані об’єкти, оскільки ні Державна податкова інспекція України, ні Фонд держмайна необхідних дозволів і погоджень не надавали.

При цьому слідство вказувало, що при незаконному відчуженні майна відбулася розтрата майна вартістю 33,44 млн грн – це вартість усіх цих об’єктів. Зазначалось, що родичі Мельника за вказані об’єкти нерухомості сплатили втричі менше – 10,87 млн грн.

Визнаючи Мельника невинуватим, суд зазначив, що в обвинувальному акті Мельнику не зазначено таку ознаку злочину по ч.5 ст.191 КК, як зловживання службою особою своїм службовим становищем.

Сам Мельник на судовому засіданні підтвердив, що «особисто він не займався продажем об’єктів нерухомості, а надав відповідні доручення проректору і помічникам ректора».
При цьому він заявив, що про те, що ці об’єкти купила фірма його дружини, на даний час колишньої, і сина, «дізнався вже після проведення торгів і не мав відношення до цієї процедури».

Обвинувальний акт стосовно Петра Мельника по вказаному епізоду був направлений у липні 2016 року до Ірпінського міського суду.

Однак, після заявлених суддя цього суду самовідводів справа була направлена на розгляд до Бородянського райсуду.

У липні 2013 року Мельник був затриманий співробітниками міліції у власному кабінеті при отриманні хабара. 7 серпня на нього одягли спеціальний браслет, який дозволяє відстежувати всі переміщення заарештованого. У ніч на 9 серпня Мельник зняв браслет і зник у невідомому напрямку, а згодом знайшовся у США.

Після перемоги Євромайдану Мельник повернувся в Україну.

У липні 2015 року Мельнику пред’явили нову підозру в іншій справі про розкрадання.

Рубрики Мельник Петро Теги: , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Суд виправдав екс-регіонала, ректора Петра Мельника, якому загрожувало 12 років тюрми

#Медведчук тисне на Генпрокуратуру, вимагаючи прискореного звільнення свого родича — вбивці Лозінського. Подробиці

Опубликовано: Березень 4th, 2016

Lozinskyi3

 

Віктор Лозінський доводиться родичем Віктору Медведчуку через свою дружину, – Діану Марченко, сестру Оксани Марченко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Одіозний олігарх намагається вплинути на Генпрокуратуру, щоб прискорити звільнення родича-маніяка.

Віктор Медведчук понад місяць тисне на апарат ГПУ з вимогою звільнити його родича-вбивцю Віктора Лозінського, якого мають відпустити за прийнятою нещодавно амністією. Про це НБРУ повідомили інсайдери в органах юстиції України.

Нещодавно суд постановив відпустити депутата-маніяка, однак, ГПУ має намір оскаржити рішення суду. Віктора Шокіна та його заступників постійно вмовляють припинити збурювати ЗМІ інформацією про амністію вбивці, і випустити Лозінського згідно постанови законодавства.

Нагадаємо, що 16 червня 2009 р. народний депутат Віктор Лозінський разом з Голованівським районним прокурором Євгеном Горбенком і начальником Голованівського райвідділу міліції Михайлом Ковальським розстріляли, а потім довго катували місцевого селянина Валерія Олійника. При цьому, Віктор Лозінський офіційно перебував у якості свідка до 1 липня, коли проти нього було порушено кримінальну справу за ч. 2 статті 121 ККУ.

Варто особливо звернути увагу на той факт, як резонансне убивство оцінювалось політичними та “культурними” віп-особами на той час: невдовзі після поширення звістки про інцидент колеги по фракції БЮТ Андрій Кожем’якін та Володимир Пилипенко запропонували нагородити Лозінського медаллю за начебто “знешкодженого бракон’єра”. На захист Лозінського стали і віце-прем’єр-міністр України Олександр Турчинов та міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко. Відома ведуча, сестра дружини Лозінського, Оксана Марченко заявила, що Віктора Лозінського треба нагородити за те, що “убив бомжа”. Згодом, коли цинічна заява дружини олігарха розійшлася інтернетом, повідомлення про це почали видаляти. А коли депутата-злочинця почали судити, Оксана Марченко припинила коментувати справу свого родича.

Після того, як Віктора Лозінського засудили у 2010 р. до 15 р. позбавлення волі, його родич Віктор Медведчук не полишав спроб відмазати депутата-маніяка від спокутування злочину. Так, 9 квітня 2012 р. йому вдалося добитись того, що Апеляційний суд м. Києва пом’якшив вирок Лозінському до 14 років позбавлення волі з подальшою перспективою зменшення строку перебування за ґратами “за зразкову поведінку”. 25 березня 2013 р. Вищий спеціальний суд України змінив статті обвинувачення для Віктора Лозинського. До нього “застосували найнижчу планку покарання за статтею 115 КК (умисне вбивство), знайшовши якісь пом’якшуючі провину обставини” і, що можливо, вже в 2017 він зможе вийти на волю. Насправді суд не просто зменшив строк перебування Лозинського в тюрмі, а взагалі зняв з нього обвинувачення у вбивстві (стаття 115), замінивши його статтею хуліганство (частина 1 статті 296). 11 червня 2014 р. Лозінського звільнили “за станом здоров’я”, а згодом і взагалі зняли звинувачення у вбивстві.

МВС та правоохоронні органи тоді оперативно зреагували, і одразу ж оскаржили корупційні дії суду. Лозінського знову посадили за грати. Однак, як ми бачимо, бандформування клану Медведчука не полишає спроб звільнити родича олігарха з повним виправданням  віп-злочинця. Чи відпустять Лозінського цього разу – невідомо, однак у пресі за останні 5 років оприлюднювали численні факти, що адміністрація колонії відпускає злочинця додому, і він без обмежень може покидати місце відсидки.

Оксана та Діана Марченко в дитинстві

Оксана та Діана Марченко в дитинстві

Рубрики Лозінський Віктор, Медведчук Віктор Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до #Медведчук тисне на Генпрокуратуру, вимагаючи прискореного звільнення свого родича — вбивці Лозінського. Подробиці

У Яценюка вирішили карати критику влади тюрмою та виправними роботами. Законопроект

Опубликовано: Березень 1st, 2015

YacenukYanuk1

 

У Верховній Раді все частіше з’являються законопроекти, мета яких встановлення в країні авторитарного режиму, повідомляє sprotiv.org.

Костянтин Матейченко депутат від Народного фронту Яценюка у своєму законопроекті №2225 пропонує саджати громадян до в’язниці за критику влади:

«Стаття 339-1. Умисні дії щодо підриву авторитету держави та її органів влади.

Суспільно небезпечні протиправні діяння, що посягають на авторитет України як суверенної держави, публічне паплюження, наруга, осквернення чи інші дії спрямовані на підрив авторитету органів державної влади, місцевого самоврядування та об’єднань громадян України, та/або цинічне, зневажливе ставлення й неприйняття як окремих структурних елементів системи державного управління (її відповідних органів), так і держави в цілому, що в подальшому може тягнути за собою порушення усталених соціальних норм і правил організації суспільного й державного ладу та життя — карається виправними роботами на строк до двох років або арештом до шести місяців або позбавленням волі на строк до трьох років».

До слова, у пояснювальній записці зазначено що законопроект не вимагає консультацій з громадськістю.

«Сам факт появи такого законопроекту — наслідок абсолютно безвідповідального популізму людей, які формували партійні списки (заради справедливості варто відзначити, ББП в цьому сенсі нічим не краще). В результаті з’являються законопроекти, які грубо суперечать Конституції України», — так прокоментувала у своєму блозі журналістка Аксинья Куріна тоталітарний законопроект Фронту Яценюка.

Рубрики Матейченко Костянтин, Обмеження свободи слова, Яценюк Арсеній Теги: , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до У Яценюка вирішили карати критику влади тюрмою та виправними роботами. Законопроект

Псевдожурналіст та екс-вертухай Тарас Чорноіван може знову потрапити до Стрижавської колонії?

Опубликовано: Вересень 19th, 2013

Новина про затримання Тараса Чорноівана, власника і редактора газети «Тарасова правда», за вимагання 400 тисяч гривень з одного із персонажів своїх публікацій, мене абсолютно не здивувала. До цього все йшло, відколи «Тарасова правда» почала обливати помиями чи не всіх відомих вінничан: Порошенка, Домбровського, Мовчана, Гройсмана… Дехто називав це — «просто бізнес». Нормально, так?

Здивувало інше. Чому цього не сталося раніше і яка вражаюча купа «гівносайтів» для мочилова «клієнтів» знаходилась на вилучених міліцією серверах.

Що це за вінницький Вікілікс і хто такий цей Чорноіван, спитаєте ви. Ну, по-перше, зовсім не Wikileaks, а Чорноівана навіть місцеві журналісти не знали ще кілька місяців тому. Вперше до медіа бувший зонівський вертухай прибився, коли випускав пробютівську газетку «Від А до Я». Після чого заробляв уже т.з. «говносайтами» (по змісту контенту)– taras-ua.com, ord-02.com, forumtp.net та інші.

Схема «бізнесу» проста, як двері в сільському клубі – банальне мочилово репутації. На створених сайтах розміщується усіляка «заказуха» та копіпаст матеріалів про учасників різних конфліктів — рейдерських, економічних, політичних, партійних. Хочеш, щоб матеріал зник, бо ж в інтернеті й ділові партнери, і діти твої ходять — плати. За відгуками жертв шантажу, зняття однієї статті з одного сайту оцінюється в 500 доларів, «стопінг (це таку «бізнес-назву» придумали для нерозміщення інформації по конкретній людині чи організації) — 3.000 доларів на рік.

«Против тех, кто отказывается заплатить, начинается массовая информационная атака – количество грязных статеек растет, как снежный ком», — описується схема Чорноівана на сайті obozrevatel.com.

Щоправда, в цьому т.з. бізнесі, як у відомому анекдоті «є нюанс». Заробляють найбільше «попередники», які першими придумали схему і сформували «ринок» викидів компроматів та псевдокомпроментуючої інформації. Чорноівану, схоже, діставалися лише відсотки за розміщення чужого компромату від центрових чорнушних сайтів та випадкові підробітки, як от з горілчаним олігархом Черняком, який тупо башляє всім медіа-кілерам, щоб не тиражували негативу від конкурентів. Втім, судячи з того, що матеріали про Черняка вже довгий час висіли в топі «Тарасової правди», навіть він забив на вінницького «говномета».

Тому Чорноіван намагався підсидіти «попередників» в стилі порушника конвенції синів лейтенанта Шмідта із «Золотого теленка» — Паніковського, який промишляв на чужій території, за що й був побитий. Чорноівана теж уже били і не виключено, що «свої». Класика.

Просто як збірників анекдотів читаються образи цих кадрів один на одного, коли вони відкрито розказують, хто у кого шапку вкрав. Так, наприклад, сайт «Тема» в матеріалі «Тарас Чорноиван с «Тарасовой правды» ворует чужие тексты» скаржиться, що він поцупив статтю про зятя «приватівського» мілліардера Боголюбова: «Чернявский оперативно оплатил снятие материалов с сайтов, да вот с единственным ресурсом номер не прошел: сайт «Тарасова правда» снимать не согласился. Нет-нет, дело тут не в принципиальности. Руководитель сайта Тарас Чорноиван, тихо сидя в провинции, ничего самостоятельно не производит – работает чисто в стиле «копи-паст». Просто с Чернявского потребовали больше денег, чем он хотел заплатить. Тот взял паузу, а «Тарасова правда», дабы поторопить клиента, вывесила на главной странице баннер со ссылкой на статью, ему посвященную».

«Антикорупційний портал» теж скаржиться, що «Cкандальный журналист Тарас Черноиван – вор и преступник!» А чому, бо «копирует материалы наших авторов без ссылки на первоисточник». Один з авторів навіть додумався викласти в інтернет свою переписку з Чорноіваном щодо «підтримки теми, про яку з ним не домовлялись»…

«— Исходное сообщение —
От кого: «Oleksandr Rul»
Кому: [email protected], [email protected]
Дата: 10 января 2013, 12:01:26
Тема: vid Oleksandr Rul
На вашому сайті розміщено матеріал про «конверти», скопійований з мого сайту: www.viky.com.ua До того ж без дозволу. У даний час матеріал втратив свою актуальність, тому прошу видалити його.
———Відповідь1: 10 січня 2013, 12:36:29
Тарасова Правда
1 вариант) http://natribu.org
2 вариант) 1000$».
Якщо хто не знає, natribu.org — це «Официальное представительство НАХ@Й в интернете. Сюда посылают@».

До речі, місцеві герої публікацій — Домбровський, Порошенко, Мовчан, Гройсман – теж відправляли Чорноівана в район все тих же трьох букв. Як у відомому фільмі, — «піратам викупу не платимо».

Це я до того, що не потрібно робити з Чорноівана якогось суперпупермедіакіллера, хоч він і розхвалював себе таким іншим журналістам. Ні разу Чорноіван не Петров-«Люмпен», і навіть не Гладчук.

Тому вражаючі як для Вінниці відкупні у 400 тисяч викликали б запитання у будь-якої міркуючої людини. Чому така сума, якщо на ринку заказух, згідно рейтингу «Продажних ЗМІ та редакторів», одна стаття оцінюється не дорожче 800-2000 доларів. Але Чорноіван вирішив, що це удача – от поперло, так поперло…

За офіційною версією Чорноіван вимагав 400 тисяч гривень за зняття з сайту провокаційних статей щодо ректора одного із вузів (неофіційно називають В.Мороза). Ректору виписали кілька рахунків на зазначену суму нібито за надання рекламних послуг. Під час спроби зняти з рахунку першу проплату в розмірі 100 тисяч Чорноівана й затримали.

Коли дехто каже, що це могла бути дійсно реклама, фахівці не просто сміються, вони пацтолом. Не ті ресурси в Чорноівана для розміщення реклами, і не ті гроші. На таку суму можна надрукувати цілу фуру макулатури і всю Вінницю заклеїти своїм фейсом – на 500 бігбордів по 100-200 доларів оренди з друком вистачить, і я навіть не знаю, чи є в місті така кількість носіїв.

Тому, мабуть, насправді Чорноіван мав справу з «троянським» посередником, який навіть не торгувався. А вінницький «Паніковський», як це часто буває з райцентрівськими провінціалами та бувшими мєнтами, від жадібності розкрив варєжку і подумав, що впіймав за хвіст золоту рибку, яку обдере до останньої луски. Чим це закінчилось – ви вже знаєте.

Далі з деталями схеми шантажу і вимагання розбиратимуться слідчі. Заодне з’ясується, можливо, і хто фінансував «Тарасову правду».

  • А також, хто був замовником безпрецедентної чорнухи під час виборів у Вінниці по 11-му округу і чи не Чорноіван друкував оті лже-газетки.
  • Імена журналістів і копірайтерів, які копіювали та перелицьовували чорнуху, — до речі, декого з цих анонімів я знаю і не дивуюсь, що від них смердить лайном навіть в соцмережах.
  • В якому вузі і чи наймав студентів для інтернет-троллінгу на форумах інших сайтів.
  • Можливо, хоч постфактум висловляться нарешті національні сили щодо намагань Чорноівана порівнювати себе з Тарасом Шевченко, портрет якого він розміщував на логотипах своєї газети та сайту поряд із власним зображенням.
  • І врешті, чи посадять Чорноівана? Порушена кримінальна справа за ч.2 ст. 189 Кримінального кодексу (вимагання, що завдає значної шкоди потерпілому) передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. А враховуючи «вертухаївську» кар’єру Чорноівана у Стрижавській колонії, опинитись по той бік колючки для нього вкрай критично.

Чому я пишу це, спитаєте, чого це мене торкає?

Тому, що проблема навіть не в грошах, які Чорноіван намагався вибивати з «багатеньких буратін». Цим займаються, зрештою, і багато структур та установ в законі. Але такі чорноівани, експлуатуючи образ журналіста й прикриваючись ним, підривають своїм інформаційним тероризмом та рекетом рештки довіри до справжніх ЗМІ та місії мас-медіа.

Тому ні я, ні жоден із знайомих журналістів і не говорять наразі про фахову солідарність. Тому що Чорноіван – це псевдожурналіст, який дискредитує саме поняття цієї професії. Він і йому подібні ніколи не займались і не збираються займатись журналістикою, як соціальною комунікацією між людьми та владними й іншими інституціями.

Ви бачили на цих говносайтах приміром скаргу рядової людини на тариф водоканалу і редакційний розбір польотів з тими ж комунальниками, коментарями чиновників. А ось вам фіг! Їх цікавлять виключно відомі персони, що турбуються власним реноме і тому нервово реагують, коли їх починають спеціально обливати брудом, щоб потім, за певну суму, запропонувати послуги по «зачистці» таких статей в інтернеті.

Приведу простішу аналогію. До вас додому приходить сантехнік зробити профілактику унітазу. Але замість чистки труб він просто затикає брудним лантухом нижній стояк і за надцять хвилин з вашого туалету починають фонтанувати «аналізи» сусідів зверху. Ви в шоці, а сантехнік стоїть в закоцяних чоботах на вашому улюбленому килимку в коридорі із слідами євроремонту, чухає такими ж закоцяними руками потилицю й натякає, що є в нього «одна імпортна прокладка», все ще можна поправити. І ви за ту «прокладку» вже готові заплатити, як за італійську душову кабіну, бо ж потік лайна плюскотить уже на порозі вашої спальні…

Сантехнік такий довго на роботі втримався б, скажіть? А от Чорноіван навіть бригадиром став і рулить цілою бригадою «унітазних мастєров», які влаштовують говнопотопи. Яке співчуття може бути до них у професійних журналістів? Після цих «мастєров» люди бояться взагалі мати справу з редакціями, мовляв, ви там усі такі.

Ні, на щастя, не всі. Принаймі поки що. Сподіваюсь, що даний прецедент стане уроком хоча б для тих молодих колег, що подались копірайтерами в деякі новостворені агенції. Хлопці з дівчатами, не пиляйте гіляку, на якій сидить сьогодні вся наша інтернет-спільнота.

 

Юрій Пархомчук, Національне бюро розслідувань України

 

Рубрики Дайджест Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Псевдожурналіст та екс-вертухай Тарас Чорноіван може знову потрапити до Стрижавської колонії?


Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: