Сірий кардинал епохи пізнього кучмізму – Віктор Медведчук – повертається в українську політику як примара з лихого сну. Син поліцая-колаборанта, кум Путіна та Медвєдєва, колишній голова адміністрації Леоніда Кучми, горе-адвокат Василя Стуса, автор найбільш брудних технологій розколу країни створив об’єднання, яке має назву «український вибір», яке чомусь оформлене в кольорах російського прапору і підкреслено всю інформацію подає російською мовою.

Тиждень тому Медведчук став одним з основних ньюзмейкерів завдяки візиту президента Росії Володимира Путіна в Україну. Він запросив московського керманича до себе в «особняк» з фонтаном і деякий час про щось з ним спілкувався. Незабаром з’явилася цікава інформація, яку оприлюднив позаштатний радник Путіна, російський бізнесмен українського походження Ілля Осадчук. Виявляється, адвокат просив у Путіна грошей на передвиборчу кампанію, просив про підтримку і все таке. Мимохідь пообіцяв посадити за грати Ющенка як найбільш ненависного Путіну політика. А заодне і Балогу, який посмів критикувати «лідера всія Русі» за запізнення на зустріч з Януковичем.

Крім того Осадчук у своєму блозі зазначив ще одну цікаву деталь. Виявляється, за газовими контрактами, за які Тимошенко відбуває термін, стирчать вуха Медведчука. Що саме він домовлявся, організовував зустріч, узгоджував умови контракту.

За логікою речей, Медведчук має бути в тюрмі разом із Юлією Володимирівною. Але якимсь чином він на волі і навіть не фігурував в обвинуваченнях. І Янукович, який особисто терпіти не може Медведчука і який власноруч заїхав йому по пиці і спустив зі східців, нічого своєму опоненту не може заподіяти.

Вочевидь, його заборонили чіпати кремлівські лідери. Медведчук завжди був людиною КДБ, ще відтоді, як згодився з ним співпрацювати аби його, Медведчука, не посадили за побиття київського студента. Адвокат – цінна персона для Путіна і ко.

Більше того, експерти, зокрема, російський політолог Андрій Окара, вже розглядають імовірність того, що Путін вимагатиме призначити Медведчука прем’єром. Для чого? Ясна річ, для того, щоб вести повністю проросійську політику. Як зазначає сайт uainfo.censor.net.ua з посиланням на оточення цього одіозного політика, він буде вести свою кампанію переважно на Сході України, висуваючи гасла приєднання України до Євразійського союзу і надання російській мові статусу другої державної. А своїми основними опонентами він вважає…ні, не «помаранчевих», не націоналістів чи ліберальну опозицію, а Партію регіонів і Януковича особисто.

Я б в цій ситуації хотів би звернутися до пророцтва карпатського мольфара, який пророкував загибель Януковича в наступному році. Цілком може бути. ФСБ може здійснити цю операцію, бажаючи бачити більш проросійського президента в Україні. І зробить це так, як вчинило з Качинським в 2010-у…

В світлі останніх подій хотілося б повернутися до 2004 року. Тоді отруєння Ющенка, як видається тепер, могло бути лише операцією ФСБ з наказу Путіна. А організувати її міг в Україні лише Медведчук. Сацюк, якого підозрюють в підсипанні діоксину в їжу екс-президента, був беззастережно людиною Медведчука і співпрацював з ФСБ. Після 2005 переховувався саме в Москві, очевидно, під крилом своїх «патронів» з Луб’янки. Сацюк міг доправити діоксин лише з Москви, бо в Україні нема лабораторій для його виготовлення. Це вже давно мало б довести причетність Медведчука до замаху на Ющенка. Але горе-адвоката ніхто не чіпав. Бо це Путін не дозволив би зробити ані Тимошенко, ані Януковичу.

До речі, і касетний скандал, і вбивство Чорновола також могли бути інспіровані Медведчуком. Бо сталися вони саме в ті роки, коли в Росії ваги набрав Путні. А в Україні – Медведчук.

Тому карта екс-голови адміністрації президента Кучми може бути розіграна неодноразово. І під час парламентських виборів, і президентських, і у міжвиборчий період. І саме Медведчук може стати «джокером» Москви в перемовинах з Києвом та насадженні нам Кремлем чергових кабальних умов. Тому громадянам України треба бути пильним – прихована загроза в особі «убивці» Стуса несе за собою ярмо чергової окупації з боку Росії. Тепер вже під маркою Євразійського союзу.

Сергій Багряний