Сообщения с тегами ‘#євромайдан’

Нардеп від партії Зеленського Сергій Литвиненко причетний до вбивства майданівця Юрія Вербицького? Документ

Екснардеп Ігор Луценко заявляє, що нинішній депутат від «Слуги народу» Сергій Литвиненко фігурує у провадженні щодо вбивства активіста Юрія Вербицького під час Майдану, зокрема, він 24 рази говорив по телефону з координатором «тітушок», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Колишній народний депутат України Ігор Луценко опублікував у фейсбуці матеріали кримінального провадження про своє викрадення, а також викрадення і вбивство львів’янина Юрія Вербицького під час Революції гідності в січні 2014 року.

«До вашої уваги – фото з матеріалів кримінального провадження щодо вбивства Юрія Вербицького, котре зараз досліджується у Бориспільському суді.

Пам’ятаєте такого депутата Сергія Литвиненка, котрий попався на кнопкодавстві, і котрого я тоді впізнав як особу, чиє прізвища фігурує у матеріалах кримінального провадження щодо мого викрадення?

Він довгий час керував одним із спиртзаводів, котрі, як кажуть, донедавна контролював кримінальний авторитет Чеба (Олексій Чеботарьов). Чеба під час Майдану фінансував тітушок, зокрема Крисіна, а також тих, хто викрадав нас з Вербицьким.

Так от, у час цього злочину такий собі Щинкін, права рука Чеби по найделікатнішим завданням, 24 (!) рази розмовляв з Литвиненком».

За словами Луценка, приблизно так само активно Щинкін дзвонив тітушкам з групи безпосередніх викрадачів його та Вербицького, а також організатору злочину Віктору Зубрицькому.

Луценко зіронізував, що «немає сумнівів, що в ті криваві ночі Литвиненко 24 рази спілкувався з тими бандитами виключно для того, щоб відмовити їх від нехороших справ».

Ігоря Луценка і Юрія Вербицького викрали з приміщення Олександрівської лікарні в ніч проти 21 січня. Просто з кабінету лікаря їх вивезли за місто, катували, били, а тоді викинули в лісі під Києвом у різних місцях. Ігореві Луценку вдалося врятуватися, а Юрія Вербицького знайшли мертвим.

 

23 січня 2014 року Юрія Вербицького поховали на Личаківському цвинтарі у Львові, проводити його в останню путь прийшли тисячі львів’ян.

В середині минулого року Генпрокуратура передала до Бориспільського міськрайонного суду Київської області обвинувальний акт щодо підозрюваного у викраденні в 2014 році активістів Євромайдану.

Підозрюваному Олександру Волкову інкримінують викрадення Луценка і Вербицького їх катування, умисне вбивство Вербицького, а також створення злочинної організації, вчинення окремими групами громадян тяжких та особливо тяжких злочинів – викрадення й катування протестувальників, замахи на їхні вбивства, вбивства.

29 жовтня 2019 року судді змогли розпочати розгляд підготовчого засідання у справі ще одного підозрюваного у цій справі через неявку на засідання Ігоря Луценка. Засідання перенесли на 18 грудня.

Беркутівця Сергія Тамтуру, який вбивав майданівців відпустили додому. Відео

Святошинський райсуд Києва відпустив під домашній арешт одного з екс-беркутівців, підозрюваних у розстрілі активістів Євромайдану, Сергія Тамтуру під домашній арешт.

Таке рішення винесла колегія на чолі з суддею Сергієм Дячуком 16 липня 2019 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Суд вважає за необхідне замінити раніше обраний щодо обвинуваченого Тамтури запобіжний захід у вигляді взяття під варту на більш м’який – цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю», — оголосив суддя.

Тамтура перебуватиме під домашнім арештом до 16 вересня. Екс-беркутівця звільнили у залі суду.

Таке рішення Дячука присутні у залі суду зустріли вигуками «Ви їх будете по черзі випускати?» і «Беркути – ганьба держави!».

Екс-співробітників «Беркута» звинувачують у розстрілі учасників масових протестів на київському Майдані Незалежності та вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року.

У лютому 2014 року бійців спецроти «Беркуту» Сергія Тамтуру та Олександра Маринченка затримали за підозрою у розстрілі активістів Євромайдану.

У березні-квітні 2014 року за підозрою у розстрілі майданівців затримали екс-беркутівців Сергія Зінченка, Павла Аброськіна і їхнього командира Дмитра Садовніка.

У липні 2014 року затримали ще одного підозрюваного у цьому злочині – екс-беркутівця Олега Янишевського.

Суд їх усіх арештував.

У вересні 2014 року Садовніка відпустили під домашній арешт, а у жовтні 2014 року екс-командир роти «Беркута» втік.

Згодом стало відомо, що РФ дала громадянство екс-командиру «Беркута» Дмитру Садовнику та 9 екс-бійцям спецроти, обвинуваченим у розстрілі 48 активістів Євромайдану у лютому 2014 року.

Аваковщина. Генерал Гриняк з МВС, якого судять за розгін Майдану, досі працює в Нацгвардії. Відео

berkkruss-500x332

Колишній керівник департаменту громадської безпеки МВС Володимира Гриняка, якого судять у Шевченківському райсуді Києва за звинуваченням у розгоні Майдану у 2014, наразі обіймає керівну посаду у Нацгвардії.

Про це йдеться у розслідуванні «Слідство.Інфо».

Зазначається, що Гриняк стверджує, що справа проти нього повністю сфальсифікована, але за даними журналістів і слідства саме він керував дії беркутівців та інших силовиків на мітингах і акціях протесту.

«Гриняка обвинувачують у співучасті в організації умисного вбивства учасників Євромайдану, перешкоджанні мітингам і ще низці злочинів. За версією слідчих, саме він координував силовиків під час кривавих зіткнень 18 лютого 2014 року», — йдеться у публікації.

Зазначається, що на певному кадрі Гриняк  по рації дає вказівки підлеглим, після чого почався наступ силовиків.

«Аналізуючи відеозаписи, відзняті в першій половині дня 18 лютого, журналісти впізнали генерала Гриняка щонайменше в п’яти різних місцях в урядовому кварталі поряд із силовиками», — йдеться у розслідуванні.

Автори додають, що на окремому кадрі він тримає в руці предмет, схожий на зброю і біжить Кріпосним провулком за вантажівкою, за кермом якої сидить майданівець.

Повідомляється, що наприкінці 2016 року Гриняку оголосили підозру, але суд відмовився взяти його під варту й відсторонити від посади.

Сам Гриняк стверджує, що він і його родина стояла на Майдані, за що його нібито відсторонив тодішній очільник МВС Захарченко.

Слідство.Інфо звернулося до МВС із запитом, чому Гриняк, попри всі звинувачення, продовжує працювати на керівній посаді в Національній гвардії України, але на момент виходу розслідування відомство  не надало відповіді.

«Утім, навряд чи це правда. У розпорядженні журналістів Слідства.Інфо є копія доручення від 18 лютого, яким Гриняка призначили керівником зведеного загону МВС», — наголошують автори публікації.

Також зазначається, що журналісти Слідства.Інфо отримали від власних джерел список телефонних з’єднань Гриняка за 18 лютого і дізналися, що серед більш ніж сотні телефонних з’єднань, приблизно чверть — з тодішнім заступником міністра внутрішніх справ Віктором Ратушняком, який після Майдану втік з України, решта — здебільшого з колегами по громадській безпеці МВС.

Сам Гриняк не захотів пояснювати, про що розмовляв тоді із заступником міністра, коротко відповівши: «про любов».

Повідомляється, що у травні 2018 року справу Гриняка передали до суду. Але більш ніж за півроку судді так і не змогли почати розгляд по суті.

За даними видання, підтримати обвинуваченого генерала періодично приходять групи чоловіків, які представляються учасниками Самооборони Майдану і всіляко перешкоджають спілкуванню журналістів з обвинуваченним.

 

Сам генерал запевняє, що під час Революції Гідності допомагав Майдану, зокрема повідомляв секретну інформацію про плани силовиків і тодішнього керівництва МВС. Але, як стверджує адвокатка Євгенія Закревська, яка представляє сторону євромайданівців, жодних підтверджень цьому немає.

#Луценко розповів байку, чому 19 прокурорів не прийшли до суду над Кернесом

Lucenko-rigi1

 

Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що прокурори не прийшли до суду над Геннадієм Кернесом через хворобу.

Про це він написав у Facebook, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Прокурори були хворі. А суддя не мав права йти в нарадчу кімнату без їхньої присутності», — написав він у Facebook.

Водночас він не уточнив, хто саме із 19 заявлених прокурорів були хворі та чому їх не змогли замінити їхні колеги.

0 серпня Київський райсуд Полтави закрив справу щодо харківського міського голови Геннадія Кернеса і його охоронців щодо катування людей.

На початку липня суд у справі Кернеса та його охоронців переносив дебати, бо жоден із 19 заявлених прокурорів не може приїхати до суду. Раніше на засідання не приходили свідки.

25 січня 2014 року у Харкові напали на учасників ходи на підтримку Євромайдану.

Того ж дня депутат Харківської облради Іван Варченко (ВО «Батьківщина») заявив про викрадення двох активістів Євромайдану – Олександра Кутяніна та Сергія Ряполова “після того, як вони знімали номери автомобілів «друзів Кернеса» біля готелю «Національ».

Пізніше відділ зі зв’язків із громадськістю ГУ МВС у Харківській області заявив, що інформація про викрадення активістів Євромайдану не підтвердилася.

2 березня 2015 року Кернесу повідомили про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146 ККУ (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 2 ст. 127 (катування), ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 1 ст. 129 (погроза вбивством) та про завершення досудового розслідування.

26 березня 2015 року Генеральна прокуратура передала до суду звинувачувальний акт у кримінальному провадженні щодо Кернеса та двох його охоронців.

Згодом розгляд «справи Кернеса» перенесли з Дзержинського райсуду Харкова до Київського райсуду Полтави.

Луценковщина. Героя Майдана Бубенчика підозрюють у бажанні порушити «перемир’я» між Януковичем та Яценюком на Майдані

Bubenchik-Ivan1

 

Слідчі з генпрокуратури Луценка підозрюють Івана Бубенчика у тому, що вранці 20 лютого 2014 року він відкрив вогонь на Майдані Незалежності за змовою і для дестабілізації ситуації, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Такі обставини, викладені у підозрі, оприлюднив адвокат «майданівців», член «Адвокатської дорадчої групи» Віталій Титич у Facebook.

У ній зазначається, що Бубенчика затримали при спробі виїхати за межі України і доставили до суду для обрання запобіжного заходу.

У ній зазначається, що Бубенчика затримали при спробі виїхати за межі України і доставили до суду для обрання запобіжного заходу.

«Слідчим ДСР йому пред’явлена підозра у тому, що близько з 7 до 8 години ранку 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності він вчинив 3 прицільні постріли з мисливського карабіну „Сайга М3“ (7,62×39)» – зазначає адвокат.

За даними слідства, Бубенчик убив двох силовиків і поранив ще одного: прапорщика Внутрішніх військ смертельно поранив у стегнову артерію – той втратив багато крові; прапорщика з підрозділу «Беркут» смертельно поранив у живіт, зачепивши внутрішні органи; майора ВВ поранив у грудну клітку й наскрізь прострелив йому плече.

Йому інкримінують убивства працівника правоохоронного органу, який виконував службові обов’язки, і військовослужбовця, який охороняв громадський порядок, а також замах на вбивство військовослужбовця, придбання й носіння вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу (п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 1 ст. 263 ККУ).

«З тексту підозри слідує, що: зазначені особи були відряджені до Києва та залучені для забезпечення охорони громадського порядку у складі підрозділів внутрішніх справ та внутрішніх військ, співробітники яких не мали відношення до злочинних дій стосовно учасників акцій протесту», – пише адвокат.

При цьому приблизно з 6 години вони «перебували у відповідних зведених щільно рядах, („монолітах“) шерензі від Стели Незалежності на Майдані Незалежності до вулиці Інститутської».

На думку слідства, Бубенчик, «встановивши, що правоохоронці і мітингувальники активних дій не вчиняють у зв’язку з перемир’ям між діючою владою та лідерами опозиції, маючи наміри здійснити невибіркове застосування вогнепальної зброї на ураження, вчинив навмисні протиправні дії, діючи за попередньою змовою з іншими особами з метою дестабілізації ситуації тимчасового перемир’я».

При цьому слідчі вказують на «відсутність обставин вчинення необхідної оборони» чи «крайньої необхідності».

Вони вважають, що Бубенчик розумів, що «такі його дії можуть привести до ескалації протистояння – до застосування зброї щодо учасників протестних акцій і, відповідно, до настання тяжких наслідків».

Також про свої дії львів’янин Бубенчик розповів для фільму Володимира Тихого «Бранці» (Captives, # Babylon’13).

У лютому 2016 року начальник управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк говорив УП, що не лише Бубенчик публічно заявляв про застосування зброї на Майдані: було ще два випадки таких зізнань у соцмережах: «Ми перевіряємо ці заяви й осіб, які їх робили. Бубенчика хотіли допитати, проте він відмовився».

За півроку по тому Горбатюк говорив: «Ті покази, які він давав, не відповідають фактичним обставинам. Місце, звідки, як він каже, робилися постріли – допустиме. Але як виглядав той, в кого він стріляв, де він знаходився – з показань Бубенчика не відповідає тому, що було в дійсності. А на слідчий експеримент він так і не з’явився».

3 квітня 2018 року прокуратура вручила Бубенчику підозру.

4 квітня Печерський райсуд Києва переніс на 5 квітня обрання запобіжного заходу Бубенчику.

Народні депутати Володимир Парасюк та Семен Семенченко заявили про готовність узяти Бубенчика на поруки.

У лютому в ГПУ повідомляли, що в рамках справи про вбивства правоохоронців на Майдані на початку 2014 року оголошено про підозру одному протестувальнику.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 із них загинули.

19 лютого 2018 року на сторінках «Bird in Flight» вийшло інтерв’ю під заголовком “Иван Бубенчик: «Я убил их в затылок, это правда». В ньому головний герой розповів, що в день розстрілу протестувальників у центрі Києва 4 роки тому першими загинули нібито не активісти Майдану, а бійці «Беркуту», в яких вистрелив він.

Суд замість СІЗО надав державну охорону причетному до вбивства журналіста Веремія та його майну

Krisin-Yuryi1

 

Дарницький районний суд Києва надав державну охорону обвинувачуваному у переслідуванні активістів Майдану «тітушками» Юрію Крисіну.

Про це написала у Facebook адвокат активістів Євромайдану Євгенія Закревська, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Клопотання (Крисіна – ред.) підлягає частковому задоволенню. Особисту охорону, охорону майна — задовольнили. Закритий судовий розгляд і відеоконференцію – відмовити», — пише юрист.

Під час засідання Крисін заявив клопотання про надання йому охорони через нібито погрози з боку активістів.

При цьому державне обвинувачення у справі вимагало взяти Крисіна під варту.

Наступне засідання у справі призначене на 29 березня 2018 року.

22 грудня 2017 року Шевченківський райсуд Києва засудив Юрія Крисіна до 4 років позбавлення волі умовно за причетність до вбивства журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія. Крисіна вважають організатором молодиків, які за гроші переслідували й били «майданівців» на початку 2014 року.

Прокуратура та потерпілі оскаржили це рішення.

26 лютого активісти та добровольці прийшли у дитяче відділення Інституту серця у Києві, де, як з’ясувалось, перебував Крисін. Там співучасника убивства Веремія облили зеленкою.

Активісти вважають, що Крисін ліг у лікарню, щоб уникнути участі в апеляційному розгляді.

5 березня активісти влаштували Крисіну під Дарницьким судом «коридор ганьби».

Режим #Порошенко засекретив несправедливий вирок організатору вбивства журналіста Віремія під час #Євромайдан

Krisin-Yuryi1

Вирок Шевченківського райсуду Києва про умовний термін керівнику групи «тітушок» Юрію Крисіну за причетність до вбивства журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія засекречений.

Про це повідомляє 40ka.info з посиланням на Єдиний реєстр судових рішень.

Відзначається, що текст вироку у справі №761/23886/14-к був розміщений в реєстрі 26 грудня, але він закритий для загального доступу.

«Інформація заборонена для публікації відповідно до закону України „Про доступ до судових рішень“ (п. 4 ст. 7)», — йдеться на сайті.

Згідно з цим пунктом зазначеного закону, можуть бути закриті в судових рішеннях відомості, які містять інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалося на закритому судовому засіданні.

Як відомо, після трьох років суду Шевченківський райсуд Києва засудив до 4 років позбавлення волі умовно керівника групи «тітушок» Юрія Крисіна за причетність до вбивства журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія.

Веремія вбили поблизу Михайлівської площі у Києві в ніч на 19 лютого 2014 року, в розпал сутичок з «майданівцями». За версією слідства, безпосередньо вбивство журналіста здійснив мешканець Горлівки (Донецька область) Джалал Алієв.

Суд у справі про вбивство Веремія проходив у закритому режимі.

Адвокат матері Веремія Вікторія Дейнека упевнена, що у Крисіна є покровителі, і не виключено, що у правоохоронній системі.

Пізніше Шевченківський райсуд відпустив з-під варти ще двох «тітушок», обвинувачених в замаху на вбивство активістів Євромайдану.

Суд відпустив додому «тітушок», що били майданівців в ніч вбивства Веремія

Dnepr-mento-titushki1-500x370

 

Шевченківський райсуд Києва відпустив з-під варти двох «тітушок» Олега Гебана і Сергія Костенка, обвинувачених в замаху на вбивство активістів Євромайдану.

Про це на своїй сторінці у Facebook написала адвокат евромайданівців Вікторія Дейнека, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Черговий „подарунок“ під ялинку від Шевченківського р/с м. Києва (судді Мартинов, Лінник, присяжні) для потерпілих по злочинах Майдану! Змінили запобіжний захід Гебану Костенко на домашній арешт, сьогодні випустили з під варти!», — написала вона.

«Це епізод стосується замахів на вбивства тітушками мітингувальників 18.02.14 ввечері на перехресті вул. Володимирської і В. Житомирської (це після нападу на Веремія, те саме місце злочину)», — додала Дейнека.

Згідно з інформацією на сайті Шевченківського суду засідання відбулося о 15 годині.

Потерпілими вказуються: Сергій Павицький, Володимир Бабич, Євген Гарагуля, Ігор Чернецький, Андрій Наталенко, Тимур Казимов, Іван Любарський.

Як відомо, після трьох років суду Шевченківський райсуд Києва засудив до 4 років позбавлення волі умовно керівника групи «тітушок» Юрія Крисіна за причетність до вбивства журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія.

Веремія було вбито близько Михайлівській площі у Києві в ніч на 19 лютого 2014 року, в розпал сутичок з «майданівцями». За версією слідства, безпосередньо вбивство журналіста здійснив мешканець Горлівки (Донецька область) Джалал Алієв.

Суд у справі про вбивство Веремія проходив у закритому режимі.

Адвокат матері Веремія Вікторія Дейнека упевнена, що у Крисіна є покровителі, і не виключено, що у правоохоронній системі.

У понеділок в центрі Києва зібралися учасники акції з вимогою справедливого вироку для керівника «титушок» Юрія Крисіна, причетного до побиття «майданівців» та вбивства журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія.

Суддя Олег Лінник відпустив організатора вбивства журналіста В’ячеслава Веремія

Krisin-Yuryi1

 

Шевченківський райсуд Києва засудив до 4 років позбавлення волі умовно керівника групи «тітушок» Юрія Крисіна за причетність до вбивства журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія.

Вирок оголосив суддя Олег Лінник, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Суд установив, що 17 лютого 2014 року Крисін, уродженець Горлівки Донецької області, погодився за грошову винагороду в сумі 20 тисяч доларів зібрати групу «тітушок» для протидії активістам Євромайдану.

Зокрема, 18 лютого 2014 року він і його підлеглі зібралися на Михайлівській площі в Києві для блокування й побиття мітингувальників.

Близько 21:00 того самого дня вони за допомогою гранати зупинили автомобіль, у якому їхав Веремій, витягли його з авто й побили битами.

Один із «тітушок» після цього вистрілив у журналіста. Від отриманих поранень той помер у лікарні.

Крисін у суді визнав свою провину в інкримінованих йому злочинах, а саме в хуліганстві й завданні тілесних ушкоджень. Він заперечує, що навмисне вбив Веремія.

Прокуратура просила суд засудити підсудного до 6 років в’язниці.

Суд вирішив, що дії Крисіна підпадають під ч.4 ст. 296 Кримінального кодексу (хуліганство), але є пом’якшувальні обставини: каяття і наявність 2 малолітніх дітей.

У зв’язку з цим суд засудив його до 4 років в’язниці умовно, тобто звільнив від покарання з випробувальним терміном в 2 роки.

Суд також зобов’язав Крисіна відшкодувати судові видатки в розмірі 12 284 гривень.

Рішення суду присутні зустріли криками «Ганьба», сам Крисін утік від представників ЗМІ. Після оголошення вироку він вільно залишив залу суду.

Дружина Веремія, яка була у суді, заявила, що у вироку вказано неправдиві дані: зокрема, суд назвав Крисіна не судимим, хоча його двічі засуджували за хуліганство й побиття громадян.

У вироку суддя проігнорував непогашену судимість Крисіна за статтею КК щодо незаконного зберігання боєприпасів і його судимість у 2010 році за ненавмисне вбивство.

Пізніше прокурор Людмила Гетьман пояснила журналістам, що судимість за ненавмисне вбивство вважається погашеною, оскільки Крисін відбув покарання за даний злочин, повідомляє УНІАН.

Гетьман заявила, що прокуратура оскаржуватиме даний вирок в Апеляційному суді Києва і наполягатиме на покаранні у вигляді позбавлення волі терміном на шість років.

Журналіст Ірина Ромалійська зазначила, що Крисін прийшов до суду з дружиною і без речей. «Упевнений, що його відпустять, мабуть. З журналістами спілкуватися відмовився», – написала вона у Facebook.

Журналіст наголосила, що Веремія «забили і дострелили», але прокуратура кваліфікувала це як хуліганство, а не як убивство, – і просила 6 років.

Як відомо, журналіста Веремія вбили біля Михайлівської площі в Києві в ніч із 18 на 19 лютого 2014 року, у розпал сутичок із «майданівцями».

За версією слідства, безпосереднє вбивство журналіста здійснив житель Горлівки (Донецька область) Джалал Алієв.

Суд у справі про вбивство Веремія проходив у закритому режимі. Справу розглядали близько 3 років.

Керівник Державного бюро розслідувань Роман Труба переслідував майданівців та має бути люстрований по закону про очищення влади. Документи

Президент Петро Порошенко підписав Указ про призначення Романа Труби директором Державного бюро розслідувань, повідомляє 40ka.info.

Його називають компромісною кандидатурою, яку узгодили члени комісії від різних гілок влади. За даними ЗМІ, в часи Євромайдану він клопотав про відкриття кримінальних справ проти активістів, тож мав підпасти під дію Закону про очищення влади. Однак люстрації Труба уникнув, самостійно звільнившись з органів прокуратури у 2015-му до початку дії Закону.

Цікаво, що Роман Труба на початку конкурсу претендував на посаду заступника бюро, і лише незадовго до фіналу йому та деяким іншим кандидатам дозволили переписати заяви. Деякі експерти вважають, що через цей факт призначення Труби можна оскаржити в суді.

Таке призначення викликало хвилю обурення частини користувачів соцмереж.

Натисніть, щоб збільшити

Натисніть, щоб збільшити

 

«Мною, на початку 2014 року, було віднайдено цікавий документ. В якому Труба Р. М., яро переслідує мету притягнути до кримінальної відповідальності Майданівця. А також мені потрапила до рук газета, де останній признається в коханні пшонці з януковичем. Настільки признається, що як іконами, їхніми портретами заліпив увесь кабінет.

А відтак, з врахуванням вищезазначеного, відсилаю Президенту листа з прямими доказами про те, що Труба Р. М. є посіпакою режиму януковича-пшонки, і що саме він переслідував активістів євромайдану, а тому, як раніше декларував Порошенко, такі люди немають права обіймати державницькі посади.

Так от. Тест. Підпише подання Президент, то це напряму буде суперечити його задеклорованим перед виборами обіцянкам, тобто, доведе всім , що він БРЕХУН. Не підпише, то доведе, що Президент у нас в країні послідовний, і слова вміє дотримуватися. Все дуже просто», — пише Андрій Петришин на своїй сторінці у Фейсбук.

Це підтверджуть матеріали справи обвинувачення учасника Революції Гідності.

Натисніть, щоб збільшити

Натисніть, щоб збільшити

 

Натисніть, щоб збільшити

Натисніть, щоб збільшити



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: