Сообщения с тегами ‘Игорь Кононенко’

#Порошенко зі своїми спільниками кинув банк «Київська Русь» на 6 мільйонів доларів. Розслідування. Відео

Poroshenko-Petro8

 

Підконтрольне президенту Петру Порошенку та його друзям «Автотранспортне підприємство-2240» відмовляється повертати кредит у сумі 6 мільйонів доларів неплатоспроможному банку «Київська Русь».

Про це йдеться в матеріалі видання «Слідство.Інфо», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Як зазначається, поки вкладники «Київської Русі» домагаються відновлення роботи банку і виплат своїх депозитів у повному обсязі, президент Порошенко та його давні друзі й бізнес-партнери: народний депутат Ігор Кононенко та заступник секретаря РНБО Олег Гладковський зовсім не проти, щоб банк був ліквідований.

«Підконтрольне їм АТП взяло в 2007 році в банку „Київська Русь“ 6 мільйонів доларів кредиту. Заставою була будівля по вулиці Павла Усенка неподалік Дарницької площі в Києві. Але кредит транспортне підприємство Порошенка і друзів так і не повернуло. Заставу за кредитом, яка могла б покрити збитки банку,
фірма також не віддала», — йдеться у матеріалі.

За словами журналістки «Радіо Свобода», яка досліджувала цю тему, АТП мало віддати банку «Київська Русь» все своє заставне майно, в рахунок свого боргу, але раптом з’являється компанія, яка каже, що ми все це встигли забрати раніше.

Вона раніше дослідила, як фірма друзів президента залишила банк і без грошей і без нерухомості.

«Підприємство Порошенка і друзів оголосило банкрутство, а всі будівлі перед ліквідацією передало фірмі „Про Девелопмент Тім“. Продаж мав ознаки фіктивності, оскільки майно так і залишилося в руках друзів президента. Засновником „Про Девелопмент Тім“ виявилася віргінська компанія „Інтрако Менеджмент Лімітед“, а її  власником, як раніше з’ясувало „Слідство.Інфо“, виявився інший друг президента — заступник генерального директора корпорації „Рошен“ Сергій Зайцев», — пише видання.

«Виходить така ситуація: у нас є боржник, який має віддати банку або гроші, або свою територію, у нас є ймовірно пов’язана з цим боржником компанія, яка стверджує, що встигла забрати все його майно раніше. І в нас є банк, який залишається ні з чим. А потім ще у стані ліквідації перебуває», – додає журналістка.

В самому банку вже не сподіваються повернути від оточення президента ані кредит, ані нерухомість.

Адвокатка Тетяна Кілічава, яка допомагає повернути заощадження населення, стверджує, що якби компанія Порошенка та його друзів повернула банку кредит, а разом з нею те ж саме зробили й інші великі боржники, це дозволило б виплатити всі депозити, які звичайні вкладники втратили на рахунках «Київської Русі».

“Та поки що впливові боржники «Київської Русі» можуть почувати  себе спокійно. Настільки, що позбувшись претендента на нерухомість, вони вже отримали й величезну ділянку землі під нею. 11 гектарів під АТП та навколо восени 2015 Київрада передала в оренду на двадцять п’ять років іншій фірмі друзів Порошенка – товариству з обмеженою відповідальністю «Автоекспо», — зазначає «Слідство.Інфо».

6 грудня 2016 року Київський апеляційний адміністративний суд визнав незаконною ліквідацію банку «Київська Русь».

1 листопада Київська місцева прокуратура повідомила про підозру екс-директору Київського центрального відділення ПАТ “Банк «Київська Русь» у службовому підробленні та привласненні грошових коштів в особливо великих розмірах.

Раніше про підозру у вчиненні зазначених злочинів було повідомлено начальнику відділу та завідувачу каси, які діяли спільно зі своїм керівником.

У серпні 2016 року СБУ викрила екс-топ-менеджера банку «Київська Русь» у розкраданні 44 млн доларів, він був оголошений в міжнародний розшук.

19 березня 2015 року НБУ відніс банк  до категорії неплатоспроможних.

Фірми #Порошенко й #Кононенко весь рік на мільйони купували газ у екс-регіонала Злочевського. Розслідування Радіо Свобода. Відео

Zlochevskyi-Mikola3

 

Фірма міністра екології в уряді часів Віктора Януковича Миколи Злочевського продавала газ компаніям президента Петра Порошенка та його оточення.

Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми» Радіо Свобода, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Згідно з інформацією журналістів, аналіз документів вказує на те, що Злочевський залишається єдиним бенефіціарним власником Burisma Group.

ТОВ «Парі» – це одна з чотирьох газодобувних фірм Burisma Group, за весь 2016 рік продала газ на 270 мільйонів гривень. Частину – своїм же компаніям з Burisma Group для подальшого перепродажу.

«Решта видобутого газу була поставлена напряму справжнім VIP-клієнтам – фірмам президента Петра Порошенка, народного депутата Ігоря Кононенка та заступника секретаря Ради нацбезпеки та оборони Олега Гладковського», — зазначають журналісти.

Зокрема, «Пісківський завод скловиробів» у 2016 році заплатив за газ фірмі Злочевського майже 100 мільйонів гривень.

Власниками заводу є фонд «Прайм Ессетс Кепітал» Порошенка та фонд «Вік» Кононенка.

«Міжнародна тенісна академія», яку заснував фонд Ігоря Кононенка, у минулому році також забезпечувалася газом «від Злочевського».

Торік фірма екс-міністра отримала від цього спортивного закладу понад один мільйон гривень за газ.

Газу на суму більше ніж 2,5 мільйона гривень у фірми «Парі» в минулому році купив “Спортивно-оздоровчий комплекс «Монітор», більш відомий як елітний фітнес-клуб «5-й елемент». Його заснували фонди трьох бізнес-партнерів – Порошенка, Кононенка та заступника секретаря Ради нацбезпеки та оборони Олега Гладковського.

«Таким чином, три компанії президента України та його бізнес-партнерів лише за 2016 рік сумарно сплатили фірмі Миколі Злочевського понад 100 мільйонів гривень», — підсумували журналісти.

У Порошенка, Кононенка та Гладковського відхрестилися від причетності до вказаних компаній.

У Міжнародній тенісній академії констатували, що наразі не мають договірних відносин із ТОВ «Парі». Але й не спростували, що купували газ у фірми Злочевського у 2016-му.

На Пісківському заводі скловиробів Кононенка-Порошенка на запитання, відколи і на яких умовах співпрацюють з фірмами Злочевського, відповіли наступне: «Підприємство з метою досягнення найбільш високих фінансових показників від своєї діяльності має право обирати серед низки постачальників найбільш вигідну пропозицію за багатьма критеріями. У тому числі і за ціновою ознакою… З метою утримання режиму здорової конкуренції на ринку виробників склотари на високому рівні, підприємству недоречно розкривати комерційну таємницю».

Генпрокуратура оголосила у розшук Злочевського в січні 2015 року за підозрою у незаконному збагаченні.

За рік стало відомо, що Генеральна прокуратура передала справу проти Злочевського до НАБУ.

13 вересня 2016 року суддя Печерський райсуд Києва зобов’язав ГПУ встановити розумний термін для ухвалення слідчим рішення про поновлення досудового розслідування, а також рішення про припинення розшуку Злочевського.

Пізніше з сайту МВС зняли інформаційно-статистичну картку про розшук Злочевського за запитом ГПУ.

У грудні минулого року Злочевського помітили в ресторані Відня у компаніїнардепа від БПП Ігоря Кононенка. Їх зафіксували на фото.

Генпрокуратуру зустріч Кононенка і Злочевського не зацікавила, в січні 2017 року стало відомо, що справи проти екс-міністра закрито.

Кононенко стверджує, що не мав зустрічі з колишнім міністром екології та природніх ресурсів.

23 січня 2017 року Transparency International Україна та Центр протидії корупції закликали притягнути до відповідальності співробітників ГПУ, які закрили справу Злочевського, і поновити розслідування.

Генпрокурору #Луценко не цікава зустріч Кононенка зі Злочевським. Справи щодо регіонала закриті

LucenkoKolesnikovAhmetov-500x323

 

Генеральну прокуратуру Юрія Луценка не зацікавила зустріч нардепа Ігоря  Кононенка із екс-міністром екології часів Януковича Миколою Злочевським, справи проти екс-міністра регіонала закриті.

Такий висновок можна зробити з відповіді Генпрокуратури на запит видання «Українська правда», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Відомості, вказані  у запиті, щодо можливої зустрічі народного депутата Ігоря Кононенка в ресторані у Відні із колишнім міністром екології З. (Злочевським — УП) не стосувалися предмету розслідування кримінального правопорушення, вчиненого З., відповідно в рамках кримінальних проваджень не досліджувалися», — зазначили у відповіді на запит.

Жодної інформації про те, чи взагалі відома їм суть розмови , а відтак чи допитували співробітники ГПУ Кононенка після цієї зустрічі у відповіді не вказано.

Водночас у ГПУ  повідомили, що розслідування по епізодах, у яких проходять компанії Злочевського,  припинено.

Справу розслідував департамент з особливо важливих справ у сфері економіки, який називають департаментом Кононенка-Грановського.

Згідно з відповіддю, досудове розслідування від 6 серпня 2014 року здійснювалося за підозрою Злочевському у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст 368-2 КК (незаконне збагачення особи, що має відповідальне службове становище) за підозрою головного бухгалтера ТОВ «Еско-Північ» в ухилянні від сплати податків та подальшому відмиванні коштів.

«За результатами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні за підозрою Злочевського не встановлено порушень податкового законодавства з питань повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб Злочевським за відповідний період, що підтверджується проведеними позаплановими документальними перевірка державної податкової інспекції в Шевченківському районі ГУ ДФС Києва», — сказано в повідомленні.

У відповіді зазначається, що ці висновки підтверджуються рішенням Центрального кримінального суду Великобританії від 21 січня 2015 року та висновками експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від  6 лютого 2015 року.

Тому 1 листопада 2016 року прокурор у провадженні виніс постанову про закриття кримінального провадження в частині про незаконне збагачення щодо Злочевського, та щодо ухиляння від податків та відмивання коштів.

У відповіді також зазначається, що головний бухгалтер «Еско-північ» В. занизила податок на прибуток на суму 33 099 840 гривень. «Під час досудового розслідування завдані збитки у кримінальному провадженні товариством відшкодовано у повному обсязі», — зазначено у відповіді. У документі зазначається, що ці кошти були перераховані в бюджет, а разом  з ними і 15 549 920 гривень штрафу. Після цього прокуратура через суд звільнила бухгалтера від кримінальної відповідальності.

Щодо групи компаній Burisma Holdings, де Злочевський є кінцевим бенефіціаром, то у відповіді на запит зазначається, що до суду скеровані клопотання про звільнення  від кримінальної відповідальності щодо службових осіб цих компаній. Причиною такого рішення стало «повне відшкодування завданих збитків».

«Загалом сума сплати до держбюджету склала 180 млн гривень», — зазначили у відповіді.

Водночас перед новим роком один з учасників ринку повідомив, що компанія Злочевського «Еско-Північ» перепродає газ за заниженими цінами.

Як відомо, Микола Злочевський є власником Burisma Holdings. Компанія була заснована 2002 року, до її складу входять чотири операційні компанії, що займаються розробкою родовищ і видобутком вуглеводнів — енергосервісна компанія «Еско-Північ», «Парі», «Перша українська газонафтова компанія» та «Алдеа».

Раніше повідомлялося, що народного депутата від БПП Ігоря Кононенка помітили в ресторані в Відні в компанії Злочевського.

Як відомо, 13 вересня 2016 року Печерський райсуд зобов’язав Генпрокуратуру прийняти рішення про припинення розшуку Злочевського.Зокрема, адвокат колишнього міністра просив суд зобов’язати слідчих протягом 48 годин прийняти рішення про припинення розшуку його підзахисного.

Захист екс-міністра стверджував, що Злочевський оголошений в розшук незаконно і всі процесуальні терміни розслідування проти нього закінчилися.

Суддя Світлана Шапутько частково задовольнила клопотання захисту і зобов’язала Генпрокуратуру встановити розумний строк для прийняття слідчим законного і неупередженого рішення про відновлення досудового розслідування, а також рішення про припинення розшуку Злочевського.

Пізніше з сайту МВС була знята інформаційно-статистична картка про розшук Злочевського в зв’язку з відповідним запитом від ГПУ.

Генпрокуратура оголосила у розшук Злочевського в січні 2015 року.

ВАСУ відмовився повертати Томенкові вкрадений порошенківцями депутатський мандат. Подробиці

Poroshenko-angl1

 

Вищий адміністративний суд відмовив Миколі Томенку у визнанні неправомірним рішення з’їзду БПП про позбавлення його депутатського мандата.

Відповідне рішення суд ухвалив 28 липня 2016 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Депутат заявив, що на цьому не зупиниться і подасть позов до Європейського суду з прав людини.

3 червня Вищий адміністративний суд відмовив Єгору Фірсову в задоволенні аналогічного позову.

Нагадаємо, з’їзд БПП 25 березня позбавив Фірсова і Томенка депутатських мандатів. У партії послалися на ст. 81 Конституції, яка передбачає однією з причин дострокового припинення повноважень народного депутата вихід зі складу фракції політичної партії, за списком якої він був обраний до парламенту.

У Конституції, втім, також прописано, що позбавлення мандата на такій підставі можливе тільки за окремим законом, а такого закону в Україні немає.

Микола Томенко вийшов із фракції БПП 23 лютого. Хоча про свій вихід із БПП Томенко заявив 25 грудня 2015 року після прийняття Радою державного бюджету на 2016 рік. На його думку, в Раді утворилася нова коаліція, до якої увійшли «Народний фронт», БПП, Радикальна партія Олега Ляшка і депутатські групи «Партія « Відродження» і «Воля народу».

Єгор Фірсов вийшов з фракції БПП 8 лютого після скандалу довкола відставки міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса.  Фірсов був одним з дев’яти членів фракції БПП, які проголосували за складання мандата Ігорем Кононенком.

Сергій Тригубенко. Вугільник «від Кононенка». Розслідування. Відео

Trygubenko-banda1-500x300

 

Маловідомий депутат з Блоку Петра Порошенка взяв під контроль державні вугільні активи, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Сергій Тригубенко свій вплив на шахту «Краснолиманська» і «Центренерго» заперечує. Так само політик заперечив і той факт, що колишній співзасновник «ТД-Ресурс» Ігор Тупіков працював його парламентським помічником. Однак ці слова Тригубенка спростовує офіційна відповідь апарату Верховної Ради.

Trygubenko-Tupikov1

«Він зараз став смотрящим за вугільною промисловістю України. Над ним є ще вищий смотрящий – пан Кононенко», – каже голова незалежної профспілки горняків України Михайло Волинець.

Цією «темною конячкою» виявився народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Тригубенко, сусід президентського бізнес-партнера Ігоря Кононенка по парламентській залі.

Trygubenko-Kononenko1

 

Про це йдеться у розслідуванні Аліси Юрченко для телепрограми «Наші гроші з Денисом Бігусом» (спільний проект громадської організації ТОМ14 та телеканалу 24).

Персона Сергія Тригубенка сплила за потужним контрактом на поставку вугілля державному «Центренерго».

Ще минулого літа таке собі ТОВ «Торгівельний Дім-Ресурс» з Харкова не вело активної господарської діяльності. Але у вересні 2015-го фірма без тендеру отримала потужне замовлення від «Центренерго». Державні енергетики вирішили  придбати в приватного посередника вугілля марки «Г» на суму 520 млн грн. Відтоді на отримані гроші фірма переважно замовляє послуги, перераховуючи кошти і формуючи податковий кредит.

У цьому місці виявилось, що «ТД-Ресурс» тривалий час був записаний на харківського підприємця Ігоря Тупікова, що минулого року працював парламентським помічником нардепа з Харківщини Сергія Тригубенка.

Далі – більше.

Фірма екс-помічника Тригубенка продала «Центренерго» вугілля державної шахти «Краснолиманська». Однак такі контракти невигідні для державної шахти. Вона продає видобуте вугілля фірмі-посереднику дешевше, ніж сплачує за нього кінцевий споживач – «Центренерго», а отже шахтарі недоотримують прибутки. Натомість приватний посередник, який не видобуває вугілля, а лише купує і перепродає його «на папері», за рахунок близькості до «кураторів галузі» отримує свою націнку.

Попереднє керівництво держшахти минулого року заявляло, що Сергій Тригубенко розставляє на шахті підконтрольний менеджмент. Однак невдовзі на постмайданне керівництво шахти завели справу, і воно майже всім складом опинилося в СІЗО, а керувати шахти зайшло нове угрупування.

Чому «Центренерго» не придбало вугілля напряму в державної шахти? У енергокомпанії відповіли, що не можуть змушувати підприємства поставляти їм товар. Чи отримувала шахта пропозиції від «Центренерго»? Нинішній керівник шахти «Краснолиманська» Олександр Дубовик вирішив не відповідати на це питання, проігнорувавши журналістський запит. Він був призначений директором ДП “ВК «Краснолиманська» після звільнення попереднього менеджменту, який заявляв про тиск на шахту з боку Сергія Тригубенка.

Після того, як через «ТД-Ресурс» екс-помічника Тригубенка продали вугілля держшахти «Краснолиманська», приватній фірмі пощастило вдруге.

У листопаді 2015 р., вже після призначення директором шахти Олександра Дубовика, ДП “ВК «Краснолиманська» уклала з «ТД-Ресурс» договір субпідряду, передавши право видобутку на пластах. За рік до того, у 2014 році, перше постмайданне керівництво шахти забрало ці пласти в іншої приватної фірми – ТОВ «Краснолиманське» – донецького бізнесмена Сергія Кузяри і партнерів. Тож замість компанії Кузяри пласти  опинилися під контролем харківської фірми з орбіти Сергія Тригубенка.

«Краснолиманська» – це одне з небагатьох рентабельних вугільних держпідприємств, які залишились на підконтрольній Україні території, і запаси вугілля там оцінюють у 300 млн тонн. Свого часу у 2004 році шахта була штучно розділена на кілька підприємств. Частина запасів – це 60 мільйонів – були передані приватній структурі.

Сергій Тригубенко заперечив той факт, що колишній співзасновник «ТД-Ресурс» Ігор Тупіков працював його парламентським помічником.

Однак ці слова Тригубенка спростовує офіційна відповідь апарату Верховної Ради. У березні-вересні 2015 р. Ігор Тупіков був помічником Сергія Тригубенка. Він пішов з посади за 9 днів до того, як заснований ним «ТД-Ресурс» уклав контракт на 520 млн грн. з «Центренерго».

Лишається додати, що інша екс-помічниця Сергія Тригубенка – Юлія Сьомик – нині працює радником міністра енергетики і вугільної промисловості Ігоря Насалика.

«Вона зараз формує всю політику кадрову навколо міністра», – каже Волинець.

А ось що каже Тригубенко журналістці «Наших грошей»:

– Можете пояснити, як ви познайомилися з Ігорем Кононенком?
– Та ну, ну що ви робите. Ну. В самом деле.
– Намагаюся зняти вас.
– А як потрапили у фракцію БПП? Чекайте, що трапилось, чому ви тікаєте від мене?
– Та я щас вийду, будь ласка.
– Як ви потрапили у список БПП. Хто вам запропонував?
– Та я був керівником штабу, як хто?
– А з Ігорем Кононенком як познайомилися?
– Вибачте.
– Одне питання, як познайомилися?
– … (заходить в зал).

PS. Журналістка Кристина Бердинських повідомила, що рідний брат нардепа Тригубенка Віталій є начальником управління Генпрокуратури з питань представництва інтересів громадянина або держави в суді, протидії злочинності та корупції на тимчасово окупованій території півострова Крим. Це так мило з огляду на генпрокурорський департамент Кононенка-Грановського, з якими Тригубенко і зображений на колажі на початку статті…

Стало відомо хто «кришує» корупційні схеми «Укроборонпрому». Подробиці

Ukroboronoprom1

 

Посадовці держпідприємства «Спецтехноекспорт», що входить в держконцерн «Укроборонпром», при укладенні контракту з індійською компанією «Hindustan Aeronautics Limited» на постачання балкових тримачів до літака СУ — 30 МКІ безкарно вкрали з державного бюджету України $610 тисяч.

За інформацією з перевірених джерел, головні особи по відмиванню коштів в «Укроборонпромі» — гендиректор концерну Роман Романов і директор Спецтехноекспорта Павло Барбул, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зокрема, саме Павло Барбул за встановленою схемою регулярно передає першого заступника секретаря РНБО Олегу Гладковскому половину всіх коштів, отриманих ним при укладенні зовнішньоекономічних контрактів, ще 20 % — Роману Романову.

Крім того, директор Спецтехноекспорта щомісяця передає Олегу Гладковскому близько $100-150 тисяч за «оренду даху», який дозволяє йому представляти державу в банківських та міжнародних структурах.

Також особливу увагу ЗМІ звернули на скандал навколо контракту з «Hindustan Aeronautics Limited».

Організатором всієї схеми виявився Павло Барбул, виконавцями — його підлеглі в «Спецтехноекспорте» Петро Федорук і Денис Панасенко.

Як наголошують журналісти, «завдяки заступництву з боку голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, незважаючи на всі встановлені факти і викриті схеми, злочинці не тільки не несуть ніякої відповідальності, але й далі залишаються на своїх посадах». Як уточнюється, за «вирішення питання» Назар Холодницький отримав від Олега Гладковського $500 тисяч.

«Єдине логічне пояснення, чому президент України досі не звернув уваги на скандал, який досяг Індійського океану — так це те, що за прикриттям злочинних схем „Укроборонпрому“ стоять Ігор Кононенко (перший заступник голови фракції „Блок Петра Порошенко“ — ред.) і його партнер Олександр Грановський (нардеп від „БПП“)», — пишуть ЗМІ.

Игорь Кононенко кончит, как бандит

Kononenko-Igor5-500x392 - копия

 

Потому что он выглядит, как бандит, говорит, как бандит и ведет себя, как бандит.

Подельник Петра Порошенко, его старый армейский товарищ Игорь Кононенко — сегодня главный претендент на премию Дарвина в Украине. Колличество идиотских поступков, совершенных этим персонажем, стремительно переходит в качество. То самое качество, которое, например, дерьмо отличает от золота. В смысле — «молчание — золото», а словоблудие…

То он требовал от Госдепа отставки посла США в Украине Пайетта; то так брутально навязывал министру Абромавичусу «своего» заместителя, что грянул правительственный кризис — в общем, многое сделал для того, чтобы заполучить ущербное «погоняло» «смотрящий Порошенко».

Уж лучше бы Кононенко молчал. Так было бы лучше и для него самого, и для президента, но главное — для Украины.

Но голова дана Кононенко не для того, чтобы кушать, и, конечно, думать — он ею говорит.

В среду, 8 июня фактический руководитель парламентской фракции Блока Петра Президента «Солидарность», бизнес-партнер, личный друг и подельник президента Украины Петра Порошенко публично угрожал физической расправой народному депутату Украины, журналисту-расследователю Сергею Лещенко.

В прямом эфире телеканала 112 официальный замглавы фракции БПП И. Кононенко заявил буквально следующее:

«Я не знаю, от кого эти обвинения звучат, если вы говорите, что от господина Лещенко, то знаете, господин Лещенко, видимо, был и является неплохим журналистом-расследователем, но, видимо, он уже стал политиком, потому что он перестает использовать факты, и это уже превращается в какой-то бред. Это опасно для здоровья просто, я очень переживаю за здоровье Сергея», — заявил Кононенко.

Любой, кто помнит лихие 1990-е, однозначно трактует этот эвфемизм Кононенко — «Это опасно для здоровья просто, я очень переживаю за здоровье Сергея» как угрозу физической расправы. Этот словесный оборот, это «блатование», «мурчание» (кто знает — тот поймет) — родом из 90-х. Похоже, Кононенко оттуда не выбирался.

Поскольку «народный депутат» не церемонится с нашим коллегой, позволим и мы себе такую роскошь.

Пару слов о том, кто такой Игорь Кононенко. В конце 1990-х — это «комсомольский вождь» низшего звена, перед распадом СССР возглавил комсомольскую организацию в Киевском автодорожном институте. В то время на комсомольские посты шли отъявленные подонки и приспособленцы — уже вся страна прочла «Архипелаг ГУЛАГ» Солженицына, уже активисты раскапывали братские могилы замученных НКВД, уже все были в курсе, что такое партия и комсомол, и какую ответственность эти структуры несут за миллионы трупов загубленных жизней. Но Кононенко «комсомол» в КАДИ возглавил (1088—1990гг).

Еще один нюанс: стать секретарем комсомольской организации в столичном ВУЗе без негласного одобрения Комитета государственной безопасности (КГБ) было невозможно. А для получения этого одобрения нужно было быть КГБ чем-нибудь полезным. Как минимум — «стучать». То есть доносить.

Возможно, что в случае с Кононенко мы имеем дело с уникальным случаем — секретарем комсомола одного из крупнейших ВУЗов Украины он стал без утверждения его кандидатуры в КГБ и он не «стучал». Возможно. Но вероятность этого столь же мала, как и та, что Кононенко хорошо закончит, сохранив к старости и здоровье, и воровские капиталы.

Объясню, почему.

На фоне последних скандалов с участием Кононенко все не шло из головы, что где-то я уже это видел. Та же бритая голова, тот же раскачанный на тренажерах торс, тот же высокомерный, пренебрежительный взгляд на окружающих, та же кривая ухмылка в пол-губы «а-ля 90-е», «блатняжья» модель поведения, «свой отдел» в Генпрокуратуре, публичные и передаваемые через «гонцов» угрозы конкурентам и оппонентам, лихие деньги, УГО на цырлах, компания Медведчука и чувство полной безнаказанности.

Вспомнил, вот он, красава:

Kurochkin-Max1-500x333

Правда, сначал было так:

Kurochkin-Max2-500x368 - копия

 

Виктор Медведчук и бандит Макс Бешеный (Максим Курочкин); за их спинами — Богдан Губский. Фото: Украинская правда

Но закончилось вот так:

Kurochkin-Max3 - копия

Макс Курочкин — полная иллюстрация афоризма, что жизнь бандита яркая, но недолгая.

Сегодня все эти этапы «большого пути» мы наблюдаем в деяниях Игоря Кононенко.

Средней руки бизнесмен, чей стартовый капитал сколочен на комсомольских связях и «завязках», он вышел на первые роли в государстве только с приходом Петра Порошенко к власти. Личный армейский друг президента, его бизнес-компаньон, чья роль в государственном строительстве равна нулю, чей патриотизм не имеет подтверждения в делах, вдруг получил практически неограниченную власть: он снимает-назначает чиновников высшего ранга, он диктует свою волю сотням депутатов, он — главный «решала» в масштабах государства. Он — правая рука Порошенко, именно через него Президент осуществляет контакт с «донецким кланом» и активом «семьи Януковича». Те, кто еще два года назад и знать не знали, кто такой Кононенко, сегодня вынуждены идти к нему на поклон: от этого комсомольского жулика зависит их капиталы и их же судьба.

Но мало того: авторитет Кононенко «крепит» целое управление в Генеральной прокуратуре Украины, созданное специально для решения поставленных Игорем Кононенко задач. А в СБУ первый заместитель председателя — тоже ставленник Кононенко, и с теми же «полномочиями и функциональными обязанностями. Которые сводятся к одному: получение сверхприбылей Петром Порошенко и его «семьей», включая, конечно, Кононенко.

И вот это существо, то есть Кононенко, абсолютно точно зная, что ничего ему за это не будет, публично угрожает физической расправой журналисту.

Если бы Игорь Кононенко был умным человеком, он бы этого не сделал. Потому что завтра враги под этот «синхрон» про здоровье, не приведи Господь, конечно, «сделают» труп журналиста Лещенко — один в один сценарий «дела Гонгадзе», и единственным и главным подозреваемым в этом деле будет Игорь Кононенко. Если он не верит, то может расспросить Виктора Медведчука — тот в этих делах понимает.

После чего Порошенко не будет долго президентом — закончит как Янукович или даже хуже.

После чего наступит дестабилизация государства — и это в фазе войны с Россией.

Десять корявых слов — и такие последствия.

А сценарии могут быть разные. В том числе, и такие, в которых Кононенко может повторить судьбу Курочкина — у спецслужб России фантазии фатального свойства. Так зачем давать повод, махая языком?

Понимает ли это «разводящий»-«смотрящий» Кононенко? Вряд ли. Его поведенческие стереотипы говорят о том, что он — малообразован и глуп. Богатый — еще не значит умный. Макс Курочкин, чью стезю Кононенко упорно торит, был куда богаче и уж точно образованнее и умнее — и вот как кончил.

Потому что любому цинизму бывает край. Макс это вовремя не ощутил. Как не ощущает это сегодня недалекий Кононенко.

В сущности, Игорь Кононенко, скажем прямо — дерьмо. Без Порошенко он — никто, и все это хорошо понимают: от «терпил» и «кнопкодавов» фракции БПП до актива донецкого ОПГ «Люкс». А Сергей Лещенко — реальная величина и авторитет в подлинном смысле этого слова. Слово Кононенко имеет цену только в коррупционных «договорняках» и только с приставкой «так папа сам сказал». Слово Лещенко — всегда публично и адресовано 45 миллионам граждан нашей страны. Миллионы из которых Лещенко верят. Госдеп Кононенко не верит — Сергею Лещенко верит. Дипкорпус, аккредитованный в Украине, Лещенко верит, а Игорю Кононенко — нет. Это лучшая иллюстрация того, кто из этих двоих чего в действительности стоит.

Пока Кононенко крал, обносил госбюджет и занимался политическим онанизмом в компании таких же комсомольских приспособленцев и нравственных уродов, как и он сам, Сергей Лещенко действительно регулярно рисковал собственной жизнью, говоря правду — при президенте Ющенко, при Януковиче, теперь при Порошенко — рассказывая о таких, как Кононенко. С фактажем на руках. И крыть Кононенко нечем. Отсюда — обиженность, злоба и дебильные угрозы. И потеря лица.

«Смотрящий» без авторитета — еще один антирекорд Порошенко и Ко.

Факт: большие деньги за два года сделали из «винницких» и примкнувших к ним киевских коррупционеров «второго эшелона» опасное преступное сообщество. Которое сегодня по цинизму, масштабам совершаемых преступлений, проникновением в госаппарат уже достигло былого могущества донецкой ОПГ «Люкс». События последних месяцев четко показывают: ради положения и денег эти люди готовы на все. Возможно, даже на убийство.

Понимание этого в обществе быстро растет. Гораздо быстрее, чем у пацанов во власти, что «лучше сорок раз по разу, чем ни разу сорок раз».

Кстати, о прибылях.

«Слышал, что Кононенко переживает за мое здоровье. Пусть лучше сфокусируется на собственных рисках. Я как раз обсуждал в Лондоне с некоторыми британскими чиновниками санкции против новых украинских коррупционеров. Понимание того, что пора составлять новый „черный список“, постепенно овладевает умами европейцев» — написал на своей странице в Фейсбук Сергей Лещенко.

Случай с Кононенко — классический: это когда «лучше с умным потерять, чем с дураком найти». Но умных у Порошенко, похоже, и не было.

Константин Иванченко, АргументНациональное бюро расследований Украины

Кононенки кошмарят строителей завода по производству ядерного топлива?

yadern-topl-spir1

 

Проблема ядерного топлива для украинских атомных станций традиционно является объектом политических спекуляций хотя бы потому, что для того, чтобы разобраться в ней досконально — нужно обладать достаточно обширными техническими знаниями. Зато демагогам тут всегда есть где развернуться. Вся техническая документация на украинские атомные электростанции разрабатывалась в советские годы, хранится в Москве, приспособлены они под специфическое топливо, заменить которое невозможно физически. Сразу взять и заменить его невозможно. Ведь никто не будет «замещать», например, 95-й бензин дизельным топливом. А атомная электростанция уж точно представляет собою механизм более сложный, чем автомобиль.

При этом кое-каким выходом из положения могло бы стать строительство собственного завода по производству атомного топлива, благо еще тринадцать лет назад было подписано межправительственное украинско-российско-казахское соглашение о создании совместного предприятия по производству ядерного топлива УКРТВС учредителями которого в равных долях стали российское предприятие ТВЭЛ (поставляющее топливо для почти половины атомных электростанций), НАК «Казатомпром», украинский Фонд государственного имущества. Как предполагалось, казахская сторона отвечала за производство топливных таблеток, украинская сторона — за производство циркониевого проката и комплектующих тепловыделяющих элементов (ТВЭЛ) и тепловыделяющих сборок (ТВС), российская — за производство ТВЭЛов и ТВС. Однако, украинская сторона явно не проявляла особого интереса к проекту. Уже в 2004-м году в УКРТВС было заменено все руководство, а участие предприятия в производстве атомного топлива — прекращено. Вместо УКТВС государство решило действовать через специально созданный концерн «Ядерное топливо», которое должно было бы строить такой же завод, но уже «на двоих» с вышеупомянутой компанией «ТВЭЛ». К 2014-му году был подготовлен проект строительства и начаты работы нулевого цикла, после чего к стройке потеряли интерес уже россияне, — возведение завода было остановлено.

Таким образом инициативы УКРТВС вновь оказались востребованными, более того: был найден инвестор для строительства завода, были достигнуты договоренности о возможности увеличения производства электроэнергии на АЭС Украины,а также организации ее экспорта. И когда уже дело, казалось бы, вышло на финишную прямую, государство фактически инициировало переворот в предприятии. Началось все с того, что Фонд госимущества назначил в руководящие органы УКРТВС своих представителей. Которые в свою очередь инициировали отстранение от руководства тех людей, которые и создали весь проект. При этом к захвату офиса УКРТВС были привлечены и сотрудники правоохранительных структур, хотя руководство компании, представленное преимущественно учеными никому особо не угрожало.

При этом правоохранители продемонстрировали достаточную оперативность. Новые члены наблюдательного совета (в нарушение, кстати, устава) только 17 марта 2016 года принимают решение об отстранении от руководства УКРТВС Петра Чернова, а уже 1-го июня на его квартире и в офисе проходят обыски, следователи ищут нарушения в документах УКРТВС. Должность генерального директора теперь занимает Александр Вьюник. Какова судьба теперь ждет проект строительства топливного завода — загадка.

Вот, что удалось узнать у самого Чернова  после обыска:
“Предприятие участвует в поставках топлива для украинских АЭС. За год работы предприятие выработало ряд предложений по урегулированию системных проблем в отрасли. Этот вопрос неплатежей за ядерное топливо и выступили за урегулирование этих проблем на высшем государственном уровне. Между тем весной этого года произошли события, которые можно оценить как рейдерский захват предприятия. Лицо, назначенное Наблюдательным советом исполняющим обязанности гендиректора внесла изменения в реестр и с помощью этого проводит ряд следственных действий руками силовиков, не отвечаю ситуации, на предприятии. Сегодня был взломан наш офис, проведен обыск в частной квартире. Ничего незаконного, конечно, не нашли, но и объяснений от так называемого нового руководства, людей, которые его назначали, я, как действующий руководитель не получил».

Когда Чернов давал интервью — он не знал, что постановление на обыск и данные по преследованию компании Чернова в реестр внес председатель Фонда госимущества — Игорь Белоус. О Белоуса известно, что его устройством на высокой должности занимался Игорь Кононенко, бывший бизнес-партнер президента Петра Порошенко.

Во времена руководства Чернова предприятие, ранее не вылезало из долгов, в начале 15 года дало прибыль в 4 млн и начало активно наполнять бюджет. Насчитали дивиденды и полагалось их, в том числе и государству. Надо подчеркнуть, что основателем с украинской стороны является Фонд госимущества, с Казахстанского стороны — Казатомпром, которая есть на сегодня крупнейшим производителем урана в мире. И с российской стороны — корпорация ТВЭЛ, которая сьогдни является лидером по производству ядерного топлива и поставок обогащенного урана. Эти действия направлены и дистабилизацию ситуации в ядерно-энергетическом комплексе.

Чернова не вызывали ни на какие допросы, не сообщали о определения суда. Обыск стал полной неожиданностью. Прокуратура приехала со своими понятыми. Бывший офис взломали. Сообщили об обыске в то время когда проводили обыск в офисе без присутствия хозяев. Никаких учредительных документов и финансовой отчетности не находилось в офисе на компьютерах.

«На 17 июня объявлен общее собрание акционеров. Надеемся что к тому времени ничего экстремального происходить не будет — говорит Петр Чернов.
Насколько можно судить, так называемое новое руководство завода совсем не заинтересовано в строительстве топливного завода. Насколько известно, и Вьюник, и новый председатель наблюдательного совета Олег Шепита по сути своей являются лоббистами американской компании Вестингаус, которая имеет свои планы на украинский рынок. По сути своей, под видом замещения российского продукта нам предлагают все те же «ножки Буша» — некачественные, отработанные, технически неприспособленные для украинских станций.

Стоит отметить, что у американцев уже были проблемы с реакторами, построенными по советским схемам. В Чехии, на АЭС «Темелин» в течение нескольких лет были массовые технические сбои и разгерметизации ТВС Вестингауза. Намного более серьезное происшествие произошло в апреле этого года на Южноукраинской АЭС, когда из-за невысокого качества продукции Вестингауза пришлось полностью выгрузить три партии американских сборок ТВС-W в количестве 126 единиц из активной зоны реакторов на третьем и втором энергоблоках. По информации представителей ГИЯР Украины, по результатам расследования украинской межведомственной комиссией был сделан однозначный вывод, что причиной повреждения стали конструктивные недоработки.

Так что для того, чтобы что-то заместить, нужно подумать сначала, есть ли возможности для этого. А то выйдет, как в России, где давят бульдозерами заграничный пармезан, заменяя его каким-то подозрительным «сырным продуктом». И уж не надо, условно говоря, резать курицу, несущую золотые яйца и огульно отказываться от десятилетних наработок лучших ученых страны ради весьма сомнительной выгоды.

Анастасия Зеленская, Национальное бюро расследований Украины

#Порошенко наказав припинити розшук організатора вбивств на Майдані Юрія Іванющенка. Подробиці

Ivanushenko-Yuryi4-500x333

Інтерпол зняв з міжнародного розшуку близького друга та соратника екс-президента Віктора Януковича Юрія Іванющенка, більш відомого як Юра Єнакієвський.

Про це заявив депутат Сергій Лещенко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Його дружина разом з дітьми живе в Монте-Карло. В Одному з найдорожсих міст Європи. Скоріш за все, Іванющенко теж там, бо звик так жити», — розповів Лещенко.

«Інтерпол змінив статус Іванющенка. Раніше його розшукували для екстрадиції, тепер же просто встановлюють його місце знаходження», — додав депутат.

Він також зазначив, що Іванющенко вживає різноманітних заходів. які допомагають йому вільно пересуватись по всьому світі.

Нагадаємо, що Іванющенко був «сірим кардиналом» Віктора Януковича і відповідав за відносини екс-президента з кримінальним світом. Бандити-“тітушки”, які застрелили двох громадян 18 лютого 2014 року на Михайлівській вулиці в Києві, базувалися в офісі Іванющенка на Рильського.

Цій зміни статусу передувало рішення судді Дніпровського суду Києва Чауса. Той, всуперед територіальності, закрив справу Іванющенка та зняв його з розшуку. Він просто взяв і скасував ухвалу на затримання Іванющенка та доставку в суд, винесену Печерським судом, а також постанову слідчого про розшук Іванющенка.

Після цього управління спеціальних розслідувань звернулися до Печерського суду за новою ухвалою про затримання Іванющенка, але суд повним складом… взяв відвід. А потім сплив 6-місячний строк дії ухвали Печерського суду – слідство вдруге звернулося до Печерського суду та ті знову взяли самовідвід. Визначати нову підслідність мав Апеляційний суд Києва, який відмовився це робити. Після чого судді Печерського суду двічі переносили засідання, востаннє – на початку червня. Станом на сьогодні немає рішення суду, яке дозволяло би затримати Іванющенка.

Бажання повернутися до життя на Лазурці, що вимагало зняття його з розшуку Інтерполу, змусило Іванющенка шукати контакти з новою владою. За інформацією Сергія Лещенко, Юра Енакієвський та його люди намагалися вийти на Бориса Ложкіна, Григорія Суркіса та Ігоря Кононенка. Хто саме «вирішив питання» для Іванющенка, може встановити лише слідство. Але є всі підстави вважати, що посередником для реалізації судового рішення судді Чауса був головний неформальний юрист президента Порошенка Олександр Грановський.

Враховуючи статус Іванющенка, тільки наївна людина може повірити, що президент Порошенко був неінформований про системні намагання Юри Єнакіївського зникнути з міжнародного розшуку за допомогою президентського оточення.

Опубликованы кадры, как смотрящий диктатора Порошенка Грановский встречался с Демчишиным, Лысенко и Вовком. Видео

Granovskyi-Oleksandr3

 

Журналисты программы «Схемы» опубликовали видео встреч депутата фракции БПП Александра Грановского с действующими и бывшими чиновниками в ресторане «Ink».

Об этом сообщает Национальное бюро расследований України.

Грановский встретился с экс-министром энергетики и угольной промышленности Владимиром Демчишиным, однако в интервью журналистам «Схем» депутат никак не прокомментировал эту встречу, сообщив лишь что с экс-министром его связывают чисто дружеские отношения.

Также в этот день Грановский виделся с директором Киевского научно-исследовательского института судебных экспертиз Александром Рувиным. Депутат пояснил, что целью встречи было знакомство с его сыном.

Позже, в этом же ресторане Грановский общался с главой окружного суда Киева Павлом Вовком.

После того, Грановский пересел за другой столик, где его ждал Сергей Тищенко, владелец компании «Укройлпродукт», которая купила арестованные нефтепродукты олигарха Сергея Курченко. Депутат пояснил, что эта встреча была случайной и с Тищенко он не поддерживает отношения. Тищенко также отказался комментировать цель встречи.

Свою встречу с одиозным прокурором Сергеем Лысенко Грановский прокомментировал так: «По моему мнению, он достаточно опытный, талантливый и в широком смысле слова сильный прокурор, к услугам которого я иногда прибегаю», — сказал депутат, добавив, что в настоящее время Лысенко не является должностным лицом.

Лысенко же является главарем прокурорской группировки «Лысые птицы». Недавно окружной административный суд города Киева восстановил в должности скандальных прокуроров Днепровской прокуратуры Сергея Лысенко и Дениса Соловья, которые известны под псевдонимом «Лысые птицы».

Напомним, что съемочная группа программы «Схемы» 16 мая 2016 года зафиксировала, как народный депутат от БПП Александр Грановский проводил встречу с председателем Окружного админсуда Киева Павлом Вовком.

Отметим, что Грановский — близкий соратник депутата Игоря Кононенко, партнера и друга президента-колаборанта Петра Порошенко. В СМИ неоднократно появлялась информация о том, что Грановский является куратором правоохранительной и судебной систем от БПП.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: