Сообщения с тегами ‘Юрій Луценко’

48,3 мільйони збитків, — Луценко вніс подання на арешт нардепа Добкіна. Подробиці

Dobkin-Mihailo2-500x375

 

Генпрокурор Юрій Луценко вніс подання до Верховної Ради про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата  від Опоблоку Михайла Добкіна, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це Луценко написав на своїй сторінці у Facebook.

«Вніс подання до ВР про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешту народного депутата М. Добкіна, в діях якого вбачаються ознаки умисної змови групи осіб для зловживання службовим становищем та сприяння шахрайству з метою заволодіння 78 га земельних ділянок м. Харкова нормативною вартістю понад 220 млн грн», — написав Луценко.

Водночас прес-секретар Луценка Лариса Сарган написала про звинувачення Добкіна.

«У результаті протиправних дій М.Добкіна, вчинених ним за попередньою змовою групою осіб, із власності територіальної громади міста Харкова незаконно вибули земельні ділянки загальною площею 61,2144 га, чим територіальній громаді м. Харкова заподіяні збитки у розмірі 178 624 598 грн, що є тяжкими наслідками», — написала вона.

За її словами, Добкін, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, що спричинило тяжкі наслідки, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України (в редакції Закону від 05.04.2001 р.).

Вона вказала, що Добкін, діючи умисно, повторно, в інтересах голови ОК «Житлобуд-1», «сприяв останньому в реалізації злочинного умислу щодо заволодіння земельними ділянками на території м. Харкова шляхом обману, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 КК України».

У коментарі УП Сарган розповіла і про другий епізод земельних махінацій, в яких підозрюється Добкін і про які йдеться в поданні генпрокурора.

Мова йде про незаконне вилучення з власності громади Харкова земельних ділянок площею 16,6 га, що заподіяло місту 48,3 мільйони гривень збитків.

За даними ГПУ, цю аферу Добкін здійснив у 2008 році, перебуваючи на посаді мера Харкова.

Раніше, Добкін заявив, що перебуває в Україні, але відмовився «Українській правді» коментувати можливе притягнення до відповідальності.

Пізніше політик дав коментар виданню «Страна.UA», повідомивши, що знав про те, що з нього хочуть зняти недоторканність ще до того, як ця інформація з’явилася в пресі.

16 вересня 2016 році правоохоронці провели одночасні обшуки в міськраді Харкова, а також у помешканнях мера міста Геннадія Кернеса та депутата від «Опозиційного блоку», екс-мера Харкова та екс-губернатора Харківської області Михайла Добкіна.

За словами Луценка, обшуки здійснені в рамках розслідування справи про незаконне виділення 650 гектарів харківської землі владою міста.

28 червня стало відомо, що за результатами нових обшуків у приміщенні Харківської міськради вилучено документи, які містять дані про незаконність виділення земельних ділянок, а також відомості про осіб, причетних до скоєння злочину службовими особами міськради.

Того ж дня Луценко анонсував подання про зняття депутатської недоторканності з народного депутата, не назвавши його імені.

Аваковщина. Головний редактор «Страна.UA» #Гужва заявляє про провокацію поліцаїв

Avakov-vidstavka2-500x375

 

Головний редактор видання «Страна.UA» Ігор Гужва після нічного обшуку в редакції і затримання вранці 23 червня 2017 року вийшов на зв’язок із колегами та заявив про провокації проти нього.

«Ще в середині квітня мені сказали, що проти мене порушено справу щодо вимагання у якогось народного депутата. Я тоді здивувався цій інформації, тому що нічого такого навіть і близько не було», – розповів він «Стране», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Але в кінці квітня до мене надійшли пропозиції зняти з сайту за великі суми кілька матеріалів про Ляшка. Я відмовився», – заявив Гужва.

«В середині травня на мене вийшли знову з подібною пропозицією, але хотіли зняти конкретно один матеріал – про конфлікт Іллі Ківи й нардепа від Радикальної партії Ляшка на прізвище Лінько. Суму запропонували в 20 000 доларів. Я знову відмовився», – повідомив головний редактор видання «Страна».

За словами Гужви, тоді він уже розумів, що «це точно підстава».

«Відтоді ні від Лінька, ні від Ляшка до мене більше з пропозиціями не приходили. Аж до 22 червня, коли якісь люди представившись поліцією, увірвалися до нас в редакцію. Вони зачитали якийсь документ, який вони назвали „ухвалою суду“ і який, як вони самі потім зізналися, є нікчемним (тому обшук по ньому й не проводили)», – заявив він.

«У цьому „документі“ і було згадано й Лінька, і 20 000 доларів. Чому прийшли? Мабуть, набридло чекати коли я почну „вимагати“ щось у Лінька і вирішили вже приступити до дій (справу-то вели з квітня – шкода кидати)», – уточнив Гужва.

«Загалом, вся ця історія – заздалегідь спланована провокація проти мене і проти „Страни“. Як і будь-яка провокація, приречена на провал. Прорвемося!», – заявив він.

22 червня у приміщення інтернет-видання «Страна» прийшли з обшуком, який тривав до ранку п’ятниці, 23 червня. Близько 4 ранку правоохоронці забрали головного редактора Ігоря Гужву.

Генпрокурор Юрій Луценко заявляв, що Гужва нібито вимагав і отримав 10 тисяч доларів за нерозміщення матеріалів компрометувального характеру щодо одного з політиків.

Депутат Лінько заявив, що «з боку редакції „Страна.ua“ був шантаж і вимагання грошей».

Нардеп #Дейдей майно, що учетверо перевищує доходи, записав на дружину. Подробиці

Dedey-Evgen2

 

ГПУ просить Верховну Раду дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності нардепа від «Народного фронту» Євгена Дейдея за підозрою у правопорушенні за ч. 3 ст. 368-2 КК України — «незаконне збагачення», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Як розповіли джерела Української правди у ВР, у поданні, яке було внесено генпрокурором Юрієм Луценком, Дейдей підозрюється у набутті у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а також у передачі активів іншій особі.

Для приховування фактів вчинення незаконного збагачення та уникнення відповідальності Дейдей здійснив держреєстрацію права власності на нерухоме та рухоме майно на ім’я своєї дружини — Інги Дейдей, з якою уклав шлюб 10 жовтня 2010 року.

«Документально офіційно підтверджений загальний сукупний дохід подружжя за період з 14 вересня 2007 року (дата першого прийняття на роботу І.Дейдей) до 31 грудня 2016 року склав 1 440 705,84 грн», — зазначено у поданні. При цьому у своїй декларації Дейдей вказав, що за період з 1 червня 2009 до 31 грудня 2016 р. він отримав сукупний дохід у сумі 241 883,30 грн., з них зарплату у сумі 241 703,30 грн.

За даними ГПУ, у період з 18 грудня 2014 до 26 грудня  2016 року Євген Дейдей набув у спільну сумісну власність  з дружиною офіційно підтверджених активів на суму 6 133 690.95 грн., що у понад 4,2 рази перевищує сукупний дохід подружжя.

«Дейдей у невстановлений досудовим слідством спосіб отримав грошові кошти в сумі щонайменше 6 106 003,89 грн., законність підстав набуття яких не підтверджено доказами. Згодом вищевказані грошові кошти Дейдей передав своїй дружині, з метою придбання рухомого та нерухомого майна. У подальшому  Дейдей набув у спільну власність автомобіль марки Audi Q7 вартістю 1 574 818,67 грн., автомобіль марки Audi Q7 вартістю 1 664 879,22 грн., а також квартиру у Києві загальною площею 165,3 кв.м», — йдетьс у документі.

За твердженням ГПУ, вина Дейдея підтверджується платіжними документами про оплату квартири у Києві дружиною Дейдея, договором купівлі-продажу квартири у Києві, довідками-рахунками про придбання та документами про реєстрацію права власності на автомобілі Audi Q7, придбаних у спільну сумісну власність, протоколами допитів фізичних осіб, причетних до набуття у спільну сумісну власність Дейдеїв квартири у Києві та автомобілів Audi Q7, а також протоколами проведення негласних слідчих дій.

19 травня 2017 року генпрокурор повідомив, що ГПУ підготувала подання до Верховної Ради щодо зняття недоторканності з трьох депутатів: Андрія Лозового (Радикальна партія) підозрюють у незаконному збагаченні та ухиленні від сплати податків, Геннадія Бобова («Відродження») – в ухиленні від сплати податків та декларуванні недостовірної інформації, Євгена Дейдея («Народний фронт») – у незаконному збагаченні.

Дейдей заперечив звинувачення в незаконному збагаченні та заявив, що готовий відстоювати свою невинність.

23 травня Луценко повернув до САП два подання на нардепів А.Лозового та Є.Дейдея.

Загалом генпрокурор вніс до Верховної Ради подання про зняття недоторканості з 5 народних депутатів — Андрія Лозового, Євгена Дейдея, Олеся Довгого, Борислава Розенблата та Максима Полякова. Спікер Верховної Ради Андрій Парубій вже спрямував їх до регламентного комітету Верховної Ради.

Глава Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький заявив, що САП готова розкрити таємницю слідства і надати необхідні матеріали парламенту для ухвалення рішення про позбавлення недоторканності 5 нардепів за підозрою у причетності до корупційних діянь.

#Луценко та #Холодницький – лідери серед премій серед держслужбовців за 2016 рік. Подробиці

stan-deputatom1-300x201

 

Найбільші премії  з усіх державних органів у 2016 році отримали голова Генпрокуратури та його заступники.

Про це йдеться у статті  Української правди «Ударники праці». Високопосадовці виписують премії до 100 тисяч”, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Крім того, в останні два місяці 2016 року премії генпрокурора та його заступників зросли удвічі у порівняні з попереднім періодом.

Згідно з відповіддю на запит УП, найбільшу премію в органах прокуратури отримав керівник САП Назар Холодницький. На початку 2016 року премія Холодницького становила 60 тисяч, а вже у грудні – 144 тисячі 503,62 гривні.

«Остання сума – абсолютний рекорд серед відомих УП премій 2016 року», — йдеться у статті.

Премія генпрокурора Юрія Луценка становила від  16 до 39,7 тисяч протягом року.

При цьому премія його попередника Віктора Шокіна становила від 6 до 13,8 тисяч гривень.

Головний військовий прокурор-заступник Генпрокурора Анатолій Матіос в січні отримав премію  майже в 9 тисяч гривень, у листопаді його премія становила 46,6 тисяч гривень, а у грудні — майже 42 тисячі.

Юрій Луценко не надав відповіді на запитання УП для цього матеріалу. Один з його заступників виплати премій пояснив так:

«Система нарахування премії в органах влади діє дуже бюрократично – усіх преміюють в однаковому процентному розмірі (у відсотках до ставки, – УП). Якщо немає „зальотів“– тебе преміюють безвідносно до результатів. По-друге, премія сприймається як надбавка до окладу, який є дуже скромним майже скрізь, крім НАБУ, САП та НАЗК».

Холодницький пояснив УП свої високі премії тим, що таким чином прибирали зрівнялівку в оплаті праці прокурорів:

«Через неузгодженість у законодавстві вийшло так, що керівник Антикорупційної прокуратури і рядовий прокурор мають однакові оклади. Що в мене, що у прокурора відділу оклади однакові. А відповідальність – різна».

«Щоб врегулювати питання оплати праці працівників прокуратури і градацію між керівним складом і рядовим, для цього кожного місяця визначається відсоток премії», — сказав він.

Збільшення суми премії наприкінці року керівник САП пояснив 60%-вою недокомплектацією штату до листопада-2016 і необхідністю використати весь зарплатний фонд: “Не тільки у мене в останні місяці була висока премія, вона була висока у всіх працівників. Це практика, я знаю, усіх державних органів. Це так звана «13-та зарплата».

Холодницький зазначає, що подібний розподіл грошей замість економії не є порушенням законодавства, і запевняє, що в 2017-му премії будуть вже не такими високими, «оскільки штат вже добраний, і зарплатний фонд розподіляється порівну».

Один рік на посаді. 10 невиконаних обіцянок генпрокурора #Луценко

Lucenko-rigi1

 

12 травня 2016 року Верховна Рада призначила генеральним прокурором України Юрія Луценка.

За час, що минув відтоді, Юрій Віталійович давав багато обіцянок.

1. 22 вересня 2016 року Юрій Луценко обіцяв внести до Верховної Ради подання про зняття депутатської недоторканності екс-голови Одеської ОДА Миколи Скорика. Його підозрюють у причетності до побиття євромайданівців 19 лютого 2014 року під будівлею Одеської обласної державної адміністрації.

2. 2 червня 2016 року Юрій Луценко пообіцяв дати бій мафії. «Я зобов’язуюсь зробити кілька хвиль операцій проти мафіозних структур у всій Україні. Я не можу сказати напрямків цього удару і називати прізвища. Але сьогодні мені доповіли, що кілька цікавих людей запросили закордонні паспорти», — заявив він. Що це були за мафіозні структури і чи подолав генпрокурор українську мафію – дотепер не відомо.

3. У червні 2016 року Юрій Луценко пообіцяв до кінця 2016 року розпочати суд над Віктором Януковичем. Процес розпочався лише 4 травня 2017 року, утім і його за вимогою адвокатів перенесено на 18 травня. У березні цього року Луценко пообіцяв вирок суду у справі Януковича до 24 серпня – до Дня незалежності.

4. 20 липня 2016 року Юрій Луценко пообіцяв докласти усіх зусиль для розкриття вбивства журналіста Павла Шеремета. Дотепер злочин не розкрито.

5. 28 липня 2016 року генеральний прокурор пообіцяв особистий допит лідеру Радикальної партії Олегу Ляшку. Дотепер він так і не відбувся.

6. 1 листопада 2016 року генеральний прокурор пообіцяв провести перевірки більше половини декларацій народних депутатів — тих, які показали наявність більше 100 тисяч доларів США готівкою. Луценко також пообіцяв дослідити відповідність реальності показаних президентом Петром Порошенком статків. Чим завершилася ця перевірка – суспільству не відомо.

7. 8 грудня 2016 року за наполяганням Юрія Луценка Верховна Рада дала дозвіл на притягнення Вадима Новинського до кримінальної відповідальності за підозрою у причетності до організації незаконного позбавлення волі помічника митрополита Володимира архієпископа Олександра Драбинка. Луценко обіцяв Новинському передавати йому до в’язниці книги. Утім, чи доведена вина екс-регіонала, ГПУ поки що не повідомила.

8. У грудні 2016 року генпрокурор пообіцяв оприлюднити відео перестрілки між правоохоронцями у Княжичах Київської області. Дотепер це відео так і не було опубліковане.

9. 14 лютого 2017 року генпрокурор пообіцяв внести подання до Верховної Ради України про зняття недоторканності з трьох народних депутатів, які не сплатили 60, 50 і 40 млн грн податків. Дотепер ці подання у Раді так і не з’явилися. Мова йшла про Нестора Шуфрича, Олександра Супруненка та В’ячеслава Константиновського.

10. 16 березня 2017 року Юрій Луценко пообіцяв, що ГПУ зробить висновки щодо подій у Раді 15 березня через появу у сесійній залі людей у військовій формі. Про висновки генпрокуратури дотепер нічого не відомо.

Сергій Руденко, Національне бюро розслідувань України

#Луценко с супругой отправился на отпуск в ЮАР, несмотря на обещание поддержать гособвинение по делу Януковича

Lucenko-rigi1

 

Генеральный прокурор Юрий Луценко вместе с супругой Ириной 28 апреля 2017 года отправился в отпуск в Южно-Африканскую республику, несмотря на обещание поддерживать государственное обвинение в суде по делу госизмены экс-президента Виктора Януковича.

Такое заявление сделал на своей странице в Facebook политический эксперт Валентин Гладких, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

По его информации, Луценко вылетел рейсом турецких авиалиний в Кейптаун с пересадкой в Стамбуле.

«Конечно, у генерального прокурора Украины есть множество причин посетить Южно-Африканскую республику, например, изучить опыт борьбы с апартеидом или посетить тюрьму, где отбывал наказание Мандела. Да и пляжи, говорят, в ЮАР роскошные. Словом, Юрию Витальевичу будет чем заняться, чтобы особо не париться по поводу решения Интерпола о снятии с международного розыска Януковича, Клюева, Ставицкого, Онищенко», — написал эксперт.

Вместе с тем он высказал убеждение, что президенту и парламенту следует дать «трезвую» оценку года работы Луценко на посту генпрокурора.

Стоит отметить, что по информации источников, Луценко в воскресенье, 7 мая, вернулся в Украину.

Аваковщина. Княжичи: почему сработала сигнализация? Расследование

Knyazhichi-police2-500x307

 

Ход событий убедительно свидетельствует о том, что понемногу развеивается миф о так называемой княжицкой банде, придуманный в МВД и впоследствии раздутый прокуратурой…

Недавно без лишнего шума вышел из тюрьмы под залог бывший сотрудник ГУБОП МВД Игорь Касян. Его подозревают в том, что он является главарем преступной группы, на которую якобы была устроена засада в Княжичах, где в ходе всем известных событий 4 декабря 2016 года погибли пятеро сотрудников полиции.

Он уже седьмой по счету заключенный по этому делу, которого выпустили на волю: первым двум по ходатайству следователя суд еще 6 и 8 декабря избрал мерой пресечения домашний арест, еще трем дали возможность выйти под залог в феврале, шестой перешел на домашний арест в марте, так что в следственном изоляторе остался только один из восьми — Константин Березовский.

Такой ход событий убедительно свидетельствует о том, что понемногу развеивается миф о так называемой княжицкой банде, придуманный в МВД и впоследствии раздутый прокуратурой. Люди, которым приписывают участие в ней, возможно, имеют за душой какие-то грехи и даже заслуживают должного наказания, но к событиям в Княжичах, судя по доступным материалам, они отношения не имеют. Да и вообще это не те персоны, для задержания которых надо было посылать 15 человек с автоматами Калашникова: им достаточно было позвонить и они бы сами пришли. Некоторые из них, кстати, так и сделали.

Вследствие того, что руководители правоохранительных органов, во-первых, врут, а во-вторых, не умеют врать, в народе сформировалась весьма альтернативная и нехорошая версия трагедии, согласно которой представители различных подразделений столичной полиции системно обворовывали загородные дачи богатых людей, пока не нарвались на дом с сигнализацией. После чего на место ее срабатывания выехал наряд полиции охраны, а там уже случилось то, что случилось. Мы попробуем опровергнуть столь обидное для памяти погибших обвинение и сформировать свою, более реалистичную картину тех событий. Не имея под рукой материалов расследования, сделать это, конечно, будет непросто, но их нам заменят стенограммы публичных выступлений некоторых высокопоставленных лиц, которые имеют к ним доступ, но не умеют держать язык за зубами. Таких государственных деятелей у нас хватает, а генеральный прокурор Юрий Луценко — тот вообще находка для шпиона.

Именно Луценко старательно направляет внимание общественности на то, что ключевым моментом является вопрос, почему была дана команда освободить задержанных охранниками разведчиков и кто сделал первый выстрел. Мы же направим внимание на то, почему сработала сигнализация в доме по улице Корнейчука, 22, поскольку это и есть ключевой момент. Если бы на пульт централизованного наблюдения не поступил сигнал тревоги, ничего бы этого не было. По крайней мере в ту ночь.

Предположение о том, что в дом пытались забраться именно сотрудники Управления оперативной службы полиции Киева, первым высказал не кто иной, как народный депутат Антон Геращенко. Правда, в этом случае официальным лицом его назвать трудно, поскольку он не находится в штате ни одного правоохранительного ведомства. Но поскольку все знают, что этот господин является некоронованным пресс-секретарем министра внутренних дел Арсена Авакова и высасывает информацию явно не из пальца, будем считать его речи официальной точкой зрения.

Итак, 4 декабря 2016 года в 10.16 Геращенко на своей странице в Facebook написал, что в Княжичах произошла ужасная трагедия вследствие того, что в доме вблизи места засады «в автоматическом режиме сработала охранная сигнализация». (Слова «в автоматическом режиме» следует понимать так, что в доме не сторож с колотушкой сидел, а были установлены электрические приборы, которые в случае попытки несанкционированного проникновения на объект направляют сигнал на пульт.) После чего на место и прибыл наряд госслужбы охраны, который задержал полицейских разведчиков. На этом фраза и заканчивалась. Но через три с половиной часа (в 13.48) народный депутат Геращенко подумал и дописал: «думаю, что они могут быть причастны к срабатыванию сигнализации в соседнем доме».

С этого места слухи о том, что полиция обворовывала дачи, получили, так сказать, официальные основания. Интересно, что впоследствии Геращенко больше никогда не возвращался к этому моменту, а когда его припирали к стенке журналистки, филигранно его обходил. Очевидно, патрон велел ему закрыть поддувало, и вместо этого он начал молоть чепуху о том, что полиция, как в фильме о «Черной кошке», заслала в банду своего «Шарапова», который должен был завести ее в ловушку, но, мол, неожиданно сработала сигнализация и все полетело к чертям.

А теперь проанализируем прямую речь другого артиста разговорного жанра (по совместительству генпрокурора) Юрия Луценко. Наиболее полно о событиях в Княжичах он рассказал 21 декабря на заседании профильного парламентского комитета. Из его слов следует, что криминальная полиция путем законного прослушивания телефонных разговоров получила информацию о том, что преступная группа планирует совершить разбой на дом по улице Тихая, 30. Именно разбой, а не кражу, потому что эта усадьба и зимой довольно оживленная, так что в ней была устроена засада. А в расположенном неподалеку недостроенном доме (кадастровый номер участка — Корнейчука, или, по-новому, Шептицкого, 18) выставили пост из двух топтунов для визуального наблюдения за домом, в который должны были заглянуть вооруженные воры.

Но это вранье, которое Луценко вложили в уши выдумщики из МВД. Правда, для того, чтобы убедиться в этом, надо лично побывать на том конце села. Дело в том, что с Корнейчука, 18 вести наблюдение за Тихой, 30 неудобно и далеко — свободному обзору подходов к участку препятствует ряд сооружений. Помимо этого недостроенного дома там есть немало других мест, откуда вести наблюдение гораздо ближе и удобнее. А лучше всего делать это было с верхнего этажа дома, расположенного в самой усадьбе по Тихой, 30. Оттуда все видно как на ладони, поэтому не было никакой необходимости в том, чтобы держать людей на морозе в зимнюю ночь. Впрочем, их там, судя по всему, и не держали. Недостроенный дом разведчики использовали не для того, чтобы вести наблюдение, а для того, чтобы спрятаться в нем от сотрудников полиции охраны, чей приезд был для них полной неожиданностью.

Следующая ложь заключается в том, что на усадьбу по Тихой, 30 было спланировано разбойное нападение. На самом деле на этот дом никто не собирался нападать, и люди, которые в ту ночь там находились, прекрасно об этом знали. Чтобы прийти к такому выводу, совсем не обязательно куда-то выезжать или знакомиться с материалами досудебного расследования или служебной проверки — достаточно сравнить содержание публичных выступлений генпрокурора и официальных сообщений Национальной полиции.

(Продолжение следует)

Юрий Котнюк, Национальное бюро расследований Украины

#Кацуба на свободе. За «вышки Бойко» никто не сел. Расследование

Kacuba-Oleksandr23-500x318

 

Генпрокуратура Юрия Луценка разрешила Александру Кацубе выйти на свободу, заплатив $3,5 миллиона штрафа за кражу полумиллиарда долларов и покушение на кражу еще 5 миллиардов гривен.

10 марта 2017 года Шевченковский районный суд Киева выгнал из зала заседаний журналиста «Наших грошей» и утвердил соглашение о признании виновности, заключенное между заместителем Генерального прокурора Юрием Столярчуком и Александром Кацубой (само соглашение подписано 17 февраля, и тогда же о нем сообщил генпрокурор Юрий Луценко).

(Напомним: Юрий Столярчук — главный фальсификатор следствия в отношении Юрия Иванющенко. Он же стоит за саботажем расследования убийства журналиста Георгия Гонгадзе. Он же пытался «развалить» следственную бригаду, расследующую «дела Майдана». Он же преследовал коллег, расследовавших «дело бриллиантовых прокуроров». Рекомендуем к прочтению статью Работа на Москву. Как Порошенко и Луценко уничтожают следствие по «делам Майдана»).

Следствие обвиняло Кацубу в завладении средствами НАК «Нафтогаз Украины». А именно в том, что Кацуба в период с сентября 2010 года по настоящее время принимал участие в преступной организации, умышленно завладел деньгами «Нафтогаза» в сумме $404,37 млн, 449,96 млн грн. (около $56 млн по курсу того времени), совершил покушение на завладение 5,1 млрд грн (около $637 млн по курсу того времени).

При утверждении соглашения прокурор говорил, что Кацуба хочет рассказать обо всех совершенных им правонарушениях, а также обещает дать обличительные показания на «подельников». Также прокурор обратил внимание на то, что Кацуба совершил преступление «с целью защитить интересы своей семьи путем прикрытия преступной деятельности своего родного брата и защиты бизнес-интересов своей семьи».

Мол, Кацуба участвовал в преступной организации в связи с угрозой увольнения с должности, если он не станет нарушать закон.

Также суд учел, что Кацуба частично добровольно возмещает причиненные своими преступными действиями ущерб. Это — 100 млн. грн, которые являются «значительной» суммой и «покрывают сумму средств, полученных Кацубой за совершение инкриминируемых преступлений». Кацуба искренне раскаивается и обязуется давать показания. Также суд принял во внимание то, что Кацуба «имеет большое количество положительных отзывов от разного рода религиозных организаций», детсадов, школ и местных общин.

Фактически Кацубу обвиняют по двум эпизодам. Первый — закупка «вышек Бойко», второй — вывод денег «Нафтогаза» на компанию «Газ Украины 2020» из группировки Сергея Курченко.

Вышки Бойко

По версии следствия, Кацуба, работая заместителем председателя правления ГАО «Черноморнефтегаз», через фиктивные фирмы организовал по завышенной цене покупку двух самоподъемных буровых установок. В начале 2011 года он подписал документы о том, что «Черноморнефтегаз» требует 3 млрд грн ($376,62 млн) на буровую установку. Накануне Кацуба и его сообщники подготовили якобы решение правления «Нафтогаза», заседание по которому в реальной жизни не произошло. В данном решении цена буровой установки была сознательно завышена. Этим решением было оформлено разрешение на закупку установки.

За несколько месяцев Кацуба и его сообщники написали новую бумажку о необходимости увеличить стоимость закупки установки на 240 млн. грн, хотя такой необходимости не было. При этом в реальной жизни заседания правления компании снова не было. Затем «Черноморнефтегаз» начал готовить документы займа на 3,2 млрд грн ($400,34) у «Нафтогаза». Заседания «Нафтогаза» по этому вопросу тоже не было. Деньги вскоре перечислили на счета «Черноморнефтегаза».

Когда о закупке вышки объявили в «Вестнике госзакупок», в объявлении не указали ничего, кроме наименования предмета закупки — «платформы морские». Параллельно Кацуба и его подельники предоставили другим людям реквизиты, печати и учредительные документы британской фирмы «Highway investment prosseccing llp» и новозеландской «Falcona systems limited», через которые впоследствии и приобрели «вышки Бойко».

Милый нюанс: документы для тендера от имени упомянутых иностранных фирм готовили в актовом зале «Черноморнефтегаза». Конкурса как такового, отмечают следователи, не было, нужные люди просто подписали документы и написали в них завышенную стоимость — $400,34 млн (3,2 млрд грн). Затем при содействии Кацубы составили контракт на покупку буровой установки у «Highway investment prosseccing LLP». Часть платежных поручений подписал именно Александр Кацуба.

Покупки одной буровой установки оказалось мало, и вскоре «Кацуба и другие участники преступной организации» начали говорить о закупке второй вышки. Ее покупали так же, как первую: правление не собиралось, документы подделали, цену значительно завысили, «Черноморнефтегаз» взял у «Нафтогаза» в кредит 3,24 млрд грн. на закупку установки, проект договора которой визировал лично Кацуба.

В дальнейшем должностные лица — подельники Кацубы «создали видимость о якобы проведении тендера», использовав для этого латвийскую компанию «Rigas kugu buvetava», а также были изготовлены поддельные документы, которые оформили как тендерные предложения от фиктивных предприятий «Highway investment prosseccing LLP» и «Diafall limited». Победили латыши с тендерным предложением $399,80 млн (3,18 млрд грн) если, отмечают следователи, всем членам преступной организации была известна реальная стоимость буровой установки — $179,30 млн (1,43 млрд грн). Часть платежных поручений на фирму-«фиктарь» подписал именно Кацуба.

Судебно-экономическая экспертиза показала, что сумма материального ущерба, нанесенного «Черноморнефтегазу» подписанием этих контрактов, составляет 3,23 млрд грн ($404,37 млн).

СЕПЕК Курченко

Также в материалах следствия говорится о преступной организации, созданной в марте 2010 года, которую маскировали под деятельность финансовой корпорации. Каждая группа в этой корпорации имела соответствующее название: «Департамент сжиженного газа», «Департамент природного газа», «Департамент облгаз», «Служба безопасности» и др.

Одно из структурных подразделений преступной организации называлось «группа компаний СЕПЕК (Восточно-Европейская топливно-энергетическая компания)». Участники этой преступной организации были назначены на руководящие должности в НАК «Нафтогаз Украины». После избрания в 2012 году старшего брата Александра Кацубы Сергея депутатом Верховной Рады от Партии регионов, Кацуба-младший занял его должность заместителя главы «Нафтогаза» «с целью последующего контроля за хищение денежных средств компании».

И уже в июле 2012 года Кацуба и его подельники спланировали присвоение 5,55 млрд грн и вывод их на счета подконтрольного преступной организации предприятия на основании ничтожного договора поставки нефтепродуктов.

В августе 2012 года был заключен договор с ООО «ГазУкраина-2020» о закупке 70 000 тонн бензина в месяц в течение 2012—2013 годов с условием 100-процентной предоплаты якобы с целью насыщения топливного рынка. Закупка была осуществлена без проведения тендера, исследования рынка и возможностей фирмы. Подпись директора «ГазУкраина-2020» под контрактом о намерениях поставлять бензин была подделана в помещении «Арена Сити» в Киеве.

Документы оформляли на бензин, который существовал только на бумаге. «Нафтогаз» перечислил на счета «Газа Украины» почти 449,96 млн. грн., которые сразу же пошли на счета подконтрольных преступной организации предприятий. Причем Кацуба, говорят следователи, не ленился организовывать изготовление «инвентаризационных» протоколов, содержащих ложные сведения о наличии несуществующего бензина. Также Кацуба знал, что работники «Нафтогаза» не проверяют, есть ли у поставщика бензин и где он хранится. И знал, что «Газ Украины» не имеет возможности и не будет ничего поставлять.

Следователи говорят, что по этому эпизоду размер убытков, нанесенный НАК «Нафтогаз Украины», может составить до 468,23 млн. грн.

«Нафтогаз» должен был еще заплатить «Газу Украины» 5,1 млрд грн. Но не заплатил «в связи с отсутствием возможности». Поэтому эти, так и не полученные преступниками деньги следствие квалифицировало как «покушение на завладение».

В результате Кацубу освободили в зале суда, сняв арест с его имущества:

1064 грн, $400,50 евро

три паспорта для выезда за границу, два паспорта гражданина Украины

Apple Mac Booc

автомобиль «Renault twizi»

мотоцикл «Harley davidson vrsf»

нежилое помещение на ул. Щорса в Киеве площадью 38,4 кв.м

доля в уставном фонде ООО «Производственное предприятие бетонит»

34 карточки на топливо

сервер, на который осуществляется запись с видеокамер

документы на квартиру.

В Генпрокуратуре подтвердили, что Александр Кацуба вышел на свободу. Никаких данных об аресте его подельников по результатам соглашения нет.

Алина Стрижак, Национальное бюро расследований Украины

Кацубу, которого подозревают в расхищении 450 млн, #Луценко отпустил за 100 млн

Kacuba-Oleksandr22

Младший брат Сергея Кацубы, Александр, бывший замглавы НАК «Нафтогаз», подозреваемый в хищениях 450 млн, вышел на свободу по решению Шевченковского суда Киева.

Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Ранее генпрокурор Юрий Луценко рассказал байку, что Кацуба пошел на сотрудничество со следствием за 100 млн грн, которые он вернул в бюджет страны.

Куда делись остальные 350 млн грн, ни следствие, ни генпрокурор, ни суд не сообщают.

Ранее следствие установило, что Александр Кацуба, младший брат Сергея Кацубы, причастен к присвоению средств «Нафтогаза» на сумму в почти 450 млн. гривен. В частности, речь идет о присвоении бензина госпредприятия.

17 июня 2016 года Кацуба был задержан по подозрению в совершении уголовного преступления по статьям 255 (создание преступной организации) и 191 (присвоение имущества путем злоупотребления служебным положением).

Александр Кацуба также подозревается в растрате порядка 450 млн. гривен, которые он перевел на счета подставного предприятия якобы за исследовательские работы на шельфе Черного моря в период с октября 2012 года по февраль 2014 года. Более того, Кацуба закупил так называемые «вышки Бойко».

В 2011 году «Черноморнефтегаз» на тендере приобрел две морские буровые платформы по цене 400 миллионов долларов каждая. В первом тендере «Черноморнефтегаза» приняли участие только две, связанные между собой фирмы. Цена платформы (400 миллионов долларов) оказалась на 150 миллионов долларов выше, чем у производителя.

Во втором тендере приняли участие три посредника. СМИ утверждали, что рыночная цена второй платформы также колеблется около 200 миллионов долларов. Победителем оказалась «Рижская судоверфь» с ценой около 400 миллионов долларов.

Генпрокуратура повідомила про підозру екс-директору «Укртрансхімаміаку» Віктору Бондику

Bondik-Viktor1

 

Генпрокуратура повідомила про підозру колишньому директору державного підприємства «Укртрансхімаміак» Віктору Бондику, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це у своєму фейсбуці написав генпрокурор Юрій Луценко.

«В ході розслідування справи ДП „Укртрансхімаміак“ повідомлено про підозру колишньому директору В. Бондику. ГПУ підозрює його в тому, що у 2007-16 рр він обернув кошти держпідприємства на користь Амстердамського торгівельного банку», — написав він на Facebook.

За словами Луценка, збитки попередньо складають 2,3 млн доларів. Рахунки самого Бондика, за даними генпрокурора, заарештовані в Швейцарії.

Колишній глава «Укрхімтрансаміаку» екс-регіонал Віктор Бондик вважається людиною з орбіти олігарха Давида Жванії.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: