Сообщения с тегами ‘Гройсман’

#Порошенко наказав своїм шісткам провалити голосування про відставку Яценюка. Подробиці

morkva-u-shokoladi-500x277

 

Народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Лещенко звернув увагу на дивне голосування колеги з депутатської групи «Воля народу» Олеся Довгого, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«У найкритичніший момент, коли стояло на кону голосування за відставку Яценюка, Довгий… виймає картку! Подивіться на підсумки голосування – навпроти Довгого стоїть „відсутній“. Але цинізм ситуації в тому, що вже після закінчення голосування, переконавшись, що рішення про відставку не прийнято, Довгий пише заяву в апарат парламенту про те, що просить зарахувати його голос як „за“ відставку», — написав Лещенко у блозі на «Українській правді».

Крім того, заяву з проханням додати голоси написали ще чотири депутати «Волі народу», які в момент голосування теж вийняли картки з терміналів.

Нардеп називає Довгого “смотрящим президента Порошенка в групі депутатів-бізнесменів «Воля народу».

“Довгий збирає голоси для Порошенка в критичній ситуації — і ніколи не виступає всупереч волі Порошенка. Це — солдат президента, відданий йому набагато більше багатьох членів фракції БПП. І який цими смішними хаотичними рухами — витягаючи картку, а потім проханням дописати його голос «за» — просто видав усю змову,
— розповів Лещенко.

Він також звернув увагу на те, що більше 20 депутатів БПП не дали голоси за відставку, тоді як за визнання роботи Кабміну незадовільною вони проголосували.

«Подивіться уважно, хто не голосував. Серед них бізнесмени, які бояться в житті одного — накликати на себе гнів Порошенка. Вчитайтеся у прізвища тих, хто не дав голоси: Демчак, Загорій, Козир, Павелко, Третьяков. Люди, які віддані особисто Порошенкові. Або генерал Король, якого пов’язують з Порошенком багато парламентських скликань дружби. Не голосував спікер Гройсман і відданий йому Ткачук. Або менеджер і бізнес-партнер Ложкіна на прізвище Шверк. У ситуації, коли кожен голос на вагу золота», — зазначив депутат.

Відтак прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк залишається на своєму пості. За резолюцію недовіри уряду проголосувало лише 194 депутати. Тож уряд Яценюка зможуть відправити у відставку аж у вересні або на Третьому Майдані.

24 мільйони гривень на пісенний фестиваль намагався спіздити з бюджету Сергій Березенко з БПП. Подробиці від Володимира Парасюка

Berezenko-Sergyi2

 

Позафракційний нардеп Володимир Парасюк стверджує, що статтю бюджету про виділення 24 млн грн на пісенний фестиваль «Будь вільним» пролобіював один з лідерів БПП «Солідарність» Сергій Березенко.

Про це повідомляє, не добираючи слів, Національне бюро розслідувань України.

“У ВР є детутат, прізвище якого Березенко. Це той самий Березенко, який змагався і переміг на виборах в Чернігові.

Тепер до смішно-страшної історії. В проекті бюджету була стаття на проведення фестивалю «Будь вільним» вартістю понад 24 млн. грн. (1 млн. дол.), — написав Парасюк на свой сторінці у Facebook. — Один з єврооптимістів, член фракції БПП, підняв це питання і жорстко розкритикував Яценюка. Яценюк відразу ж перекинув відвовідальність на Державне Управління Справами, а всім відомо, що це відомство Президента, а у нашому випадку відповідає депутат Березенко, який теж з БПП. Ну от, після шквалу критики, Яценюк ліквідував цю статтю і передав гроші на МЗС. Що робиться далі? А далі на злодієві шапка горить. Березенко як підірваний рветься до Гройсмана вияснити чому не дають грошей на фест «Будь вільним». І аргументація в нього просто залізна: «Мені треба ці гроші, я обіцяв віддати».

«Позитив в тому, що Березенко не вкрав 1 млн. дол. А страшно від того, що це реальність. І таких фестивалів в цьому бюджеті не на один десяток мільйонів гривень», — констатував нардеп.

25 січня 2015 року уночі Верховна Рада ухвалила Закон «Про державний бюджет на 2016 рік». Депутати отримали його лише близько третьої ночі. Саме тоді, вивчаючи документ, Мустафа Найєм написав  на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook: «Третя година ночі. Видали Держбюджет. Веселий. Наприклад, мільйон доларів (!) (24 млн. Грн.) На проведення Всеукраїнського фестівпля патріотичної пісні „Будь вільним!“. Для порівняння, на забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів виділено 8 млн. Грн (~ $ 330 тис)». Після розголосу уряд прибрав цю статтю із проекту державного бюджету.

Почему Петр Порошенко — предатель идеалов Революции достоинства. 24 пункта обвинений. Расследование

Poroshenko-5-faktiv1

Я был категорически против того, чтобы Порошенко — с его нелицеприятной биографией — стал новым президентом Украины после свержения Майданом бандита Януковича. Соответственно, призывал не голосовать за него и сам этого не делал.

Во-первых, для меня было совершенно очевидно, что Порошенко является типичным олигархом — со всеми вытекающими из этого перспективами.

Во-вторых, он был одним из учредителей преступной организации под названием партия регионов.

В-третьих, Порошенко клялся на известных пленках майора Мельниченко в верности Кучме.

В-четвертых, он был «любым друзем» №1 у президента Ющенко.

В-пятых, в правительстве Януковича-Азарова в 2012 году Порошенко трудился министром экономики, и поэтому на нем также лежит вина за искусственное удержание тогда стабильного курса гривны, для чего травились золотовалютные резервы и набирались новые внешние кредиты. Соответственно, он в определенной мере виновен и в обвале в 2014 году гривны.

В-шестых, именно Порошенко стал одной из главных причин поражения «оранжевой» революции. Александр Зинченко на пресс-конференции в 2005 году обвинил его в коррупции, а затем данное обвинение поддержала Тимошенко. После чего Ющенко отправил в отставку Тимошенко с поста премьер-министра, Порошенко с поста секретаря СНБО, а Зинченко сам подал в отставку с должности руководителя секретариата президента. Позднее благодаря всему этому, как известно, во власть вернулись «регионалы», а в 2010 году президентом стал Янукович.

Тем не менее, Петр Алексеевич был избран президентом. При этом сторонники Порошенко либо считали негативные моменты из его биографии недостаточно убедительными, либо заявляли, что он своим активным участием в Майдане себя полностью морально реабилитировал, а впредь — став президентом — ни за что не предаст идеалы Революции достоинства.

Однако вот уже закончился 2014 год и подходит, наконец, к завершению затяжной украинский новогодний «рамадан», поэтому сейчас как нельзя кстати будет подвести некоторые итоги деятельности Порошенко после свержения режима Януковича — то есть, начиная с весны 2014 года.

Я предлагаю ныне список действий Порошенко за этот период, каждое из которых его компрометируют, так как является в лучшем случае ошибочным, а в худшем — фактом именно предательства идеалов Революции достоинства. Дабы этот текст не получился слишком уж большим, подаю пункты в кратком виде (но, по-возможности и при необходимости, со ссылками).

1. Журналист «Украинской правды» Сергей Лещенко 2 апреля 2014 г. обнародовал сведения о поездке Порошенко с Кличко в Вену и их тайной встрече там с одним из главных спонсоров Януковича, олигархом Фирташем. Порошенко, предположительно, либо просил у Фирташа финансирования своей избирательной кампании, либо добивался лояльности для себя во время избирательной кампании контролируемым Фирташем телеканалом «Интер» (либо и то, и другое вместе).

2. Примерно в середине апреля штаб Порошенко запустил массовую рекламу в СМИ — с призывом к украинцам голосовать на грядущих президентских выборах за ЕДИНОГО кандидата от ДЕМОКРАТИЧЕСКИХ сил Петра Порошенко. Ясно, что данная реклама являлась дезинформацией, так как никто Порошенко не выбирал единым кандидатом от демсил. Но она, несомненно, помогла ему победить еще в первом туре.

3. Игнорируя пожелания общественности и приглашения телеканалов, Порошенко не явился перед выборами на теледебаты с Тимошенко. При этом Петр Алексеевич прибегнул ко лжи, оправдывая такое свое поведение.

***
Эти первые три пункта относятся к периоду, когда Порошенко еще не стал президентом. Следующие относятся уже ко времени его президентства.

***

4. Кадровые промахи. Возмутительное назначение на пост министра обороны феноменально бездарного, да еще и просто тупого Гелетея. Также вызывают много вопросов фигуры главы Нацбанка Гонтаревой, Генпрокурора Яремы, главы президентской администрации Ложкина, первого замглавы администрации Косюка и многих других. Еще Порошенко назначил губернатором Кировоградщины экс-регионала Кузьменко, что, как говорится, вообще «на голову не налазит»…

5. Сомнительные личности присутствовали также в партийном списке Блока Порошенко на парламентских выборах. Например, в них оказался некий Артур Герасимов. «Мы говорим об Артуре Герасимове, который идет в списке Порошенко. Его человек — «Бес» — сейчас контролирует Горловку», — рассказала о нем Татьяна Чорновол.

6. Выгораживание президентом руководства Минобороны и «Укроборонпрома», продававших оружие внутри Украины. Плюс наезд за расследование на журналистов «Зеркала недели» и многочисленная ложь по этому вопросу.

7. Огромные потери украинских военных в Иловайском котле и ненаказание за это ни одного генерала — в том числе брата экс-спикера Литвина, которого комбаты открыто обвинили в бегстве с поля боя. Что неудивительно, ведь известно, что Порошенко пребывает в дружеских отношением с Владимиром Литвиным (хотя Литвин — это негодяй высшей пробы). Также отвратительное снабжение войск теплой одеждой, вооружением и прочее.

8. Порошенко приказал Нацбанку за месяц до парламентских выборов искусственно держать курс на уровне 12,95 грн за долл (точно так же, как Янукович ради выборов держал искусственно курс 8 во вред экономике). Из-за чего возникло несколько курсов, значительно сократились золотовалютные резервы и пострадал бизнес, а избранные банки нажились на спекуляциях (покупали у Нацбанка по 12,95 грн за долл и почти сразу после этого продавали по 14.

После выборов НБУ сразу перестал держать курс, вследствие чего гривна снова начала стремительно падать — до 20 грн за долл и выше в конце прошлого года.

9. Порошенко нагло провел в Раду своего 29-летнего сына по «прикормленному» им лично ранее округу в Виннице. Тем самым повторил «достижение» Януковича, который тоже провел в Раду своего сына-лоботряса.

10. Президент нарушил избирательное законодательство в День тишины перед парламентскими выборами оглашением обращения к народу (в котором хвалил себя). Кроме того, в тот же день принадлежащий ему «5 канал» крутил рекламный ролик его сына.

11. Порошенко никак не отреагировал на бездействие Генпрокурора Яремы и «крышевание» им одного из своих коррумпированных замов. Речь идет о Даниленко, присвоившим мошенническим путем через сына 150 гектаров земель и водоемов.

12. Принадлежащий президенту Порошенко «Международный инвестиционный банк (МИБ)», несмотря на кризис и войну, продемонстрировал в прошлом году чудеса роста. Активы этого банка с начала года выросли почти на 50% (до 2,5 млрд грн), говорится в отчете банка за III квартал 2014 года. Тогда как активы всей банковской системы Украины увеличились всего на 5%.

13. Партийцы Порошенко и Яценюка больше других применяли подкуп и админресурс на парламентских выборах. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420960408./555261647940130/?type=3&theater

14. В ноябре прошлого года в СМИ появилось сообщение о том, что рабочие усердно ремонтируют дорогу в Конча-Заспе около дома президента Порошенко. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420959521./566875823445379/?type=3&theater

15. Также в ноябре была обнародована скандальная информация, что глава НБУ Гонтарева и руководитель Фонда гарантирования вкладов Ворушилин – бывший председатель набсовета «Международного инвестиционного банка», который принадлежит президенту Петру Порошенко — помогают экс-главе «Минсдоха» по-дешевке скупать украинские банки.

https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420959521./566875823445379/?type=3&theater

16. После парламентских выборов стало известно, что в администрации президента проходят постоянные консультации с группой депутатов из числа мажоритарщиков-самовыдвиженцев, которые не вошли в список Блока Петра Порошенко ввиду неоднозначного политического прошлого. Речь шла о создании фракции, куда вошли бы более 20 мажоритарщиков. Среди них — Олесь Довгий, Ефим Звягильский, Эдуард Матвийчук, Владимир Бандуров, Игорь Шкиря, Андрей Деркач, Сергей Клюев, Александр Супруненко и ряд харьковских бывших регионалов. Они должны были бы обеспечивать необходимое количество голосов в парламенте для прохождения нужных администрации президента законопроектов и кадровых решений. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420959521./567706393362322/?type=3&theater

17. Ставший по инициативе Порошенко спикером парламента Гройсман ради выполнения воли «шефа» несколько раз совершил позорные противозаконные действия. В частности, первым позором Гройсмана было голосование в парламенте за состав нового правительства 2 декабря. Тогда он ради «нужного» решения нарушал регламент и даже прибегал к фальсификациям. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1419513277./576186909180937/?type=3&theater

Вторым позором Гройсмана стало принятие 25 декабря также с нарушением норм регламента скандального закона об усилении полномочий СНБО. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420959502./586956754770619/?type=3&theater

18. Во время внеочередной сессии Винницкого облсовета 6 декабря активисты устроили акцию протеста и прорвались в здание ОГА и облсовета, вступив в столкновения с милицией. Председатель Винницкого облсовета Сергей Свитко и общественные активисты Винницы возложили вину за это на губернатора Олийныка и президента Порошенко. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=577879149011713&id=238703292929302

При этом, как сообщили позднее в партии «Воля», был арестован член этой партии Юрий «Хорт» Павленко, который порвал портрет президента Порошенко во время протестной акции в Винницкой ОГА. Таким образом, режим Порошенко в прошлом месяце де-факто начал политические репрессии. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420965146./579344605531834/?type=3&theater

19. В «Украинской правде» 26 декабря вышла сенсационная статья-разоблачение. В которой подробно рассказывалось, как в последнее время в Украине разыгралась жесткая схватка среди олигархов за энергетический рынок. Причем, как указывается в материале, глава президента Ложкин лоббирует поставки угля в Украину через компанию бывшего бизнес-партнера Порошенко. Также Ложкин подозревается в лоббировании определенных интересов и в вопросах поставок электроэнергии. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420965137./587983444667950/?type=3&theater

При этом 29 декабря Порошенко проинформировал, что, по сути, Украина покупает уголь у террористов на Донбассе (!). https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420965137./587983444667950/?type=3&theater

***
Кроме того, в данный список можно и нужно включить также невыполненные президентские обещания Порошенко.

***

20. Полное отсутствие за весь период президентства Порошенко обещанной реальной борьбы с коррупцией и прочих реформ. До сих пор не произведено ни одного громкого ареста. Кроме того, по мнению экспертов, ныне продолжают функционировать практически все прежние коррупционные схемы разграбления государства.

21. Порошенко до сих пор не продал ничего из своего бизнеса, хотя обещал это незамедлительно сделать после президентских выборов. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420959504./580506782082283/?type=3&theater

22. Порошенко также обещал перед президентскими выборами наступления в скором времени мира на Донбассе и возвращение под контроль Украины захваченных террористами территорий. Он называл тогда три возможных срока успешного завершения АТО на востоке Украины — несколько часов, неделя и три месяца. Однако после проведения 2 ноября на Донбассе фейковых выборов руководства и парламентов так называемых ДНР и ЛНР, а также де-факто их признания Россией, на востоке Украины окончательно образовалось свое «Приднестровье». А это означает невыполнение данного (главного!) обещания Порошенко.

23. Еще одно невыполненное предвыборное обещание Порошенко — это проведение досрочных парламентских выборов исключительно на пропорциональной основе и по открытым спискам. Но он потом не приложил усилий для проведения изменений в избирательное законодательство, как приложил для принятия, например, закона «об особом статусе Донбасса». Причем, понятно, почему — сейчас во фракции Блока Порошенко за счет «мажоритарщиков» в два с половиной раза больше депутатов, чем число прошедших в Раду по партийным спискам. Но также в парламент по мажоритарным участкам из-за данного невыполнения обещания Петра Алексеевича сейчас прорвались до сотни бывших регионалов и других представителей бандитского режима Януковича.

***
Как видим, «список Порошенко» огромен! Хотя я наверняка что-то забыл, а в будущем этот список будет, без сомнения, пополняться новыми пунктами.

Ну и что, украинцам и дальше нужно ждать, что Порошенко изменится и начнет, наконец, «жить по-новому»?..

Кстати, сразу хочу отмести возможные реплики-возражения, что сейчас не время менять президента, поскольку, мол, следующий Майдан непременно будет очень кровавым. А это только на руку Путину. И так далее.

Нет! Как я уже ранее аргументировал, третий Майдан, если он состоится в ближайшее время, наоборот, будет быстрым и бескровным. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420968228./590748777724750/?type=3&theater

Поскольку тот же Порошенко наверняка еще не забыл, что произошло менее года назад с Януковичем. Также не забыли недавний Майдан и украинские правоохранительные органы — они, вне всякого сомнения, больше не пойдут против народа, защищая преступную власть…

P. S. Я действительно забыл, но мне напомнили читатели в комментариях, про еще один пункт — он будет 24-м. Порошенко незаконно строится в буферной зоне Киево-Печерской Лавры. В частности, его декларацию о начале строительных работ в буферной зоне Киево-Печерской Лавры и Софии Киевской зарегистрировали без необходимого разрешения Минкультуры, сообщило в конце декабря в своем расследовании «Радио Свобода».

Экономика от ПророкаНациональное бюро расследований Украины

Петр Порошенко движется по пути Виктора Януковича. Расследование

pokra-ponovomu1

 

Семимильными шагами Петр Порошенко движется по пути Виктора Януковича. Фактически в той или иной оболочке приняты те самые “январские” законы, а наредпы-регионалы, которые за них голосовали, снова под брэндом «кремлевского блока» в ВР. Сынуля протащен в парламент под погонялом «гениального». Милиция приезжает в считанные минуты на вызовы только если громят объекты, которые крышует власть (намедни в Киеве Беркут прибыл защищать от толпы подпольное казино, которое крышевала большая шишка, после чего испуганный Аваков написал в ФБ, что с казино теперь он точно будет бороться).

Петя, как и его предшественник, свято уверен, что именно президент символ нации. И даже ссылается на Конституцию при этом. Поэтому при Януковиче сажали за портрет президента с точкой на лбу, а при “дерьмократе” Парашенко – за уничтожение портрета “гениалисимуса”.

Но если бы Петя читал Конституцию, то знал бы – президент не является “символом” государства. А вот флаги, по которым продолжают топтаться ублюдки Авакова, – являются. Но пидаров в погонах не сажают, а людей, которые рвут портреты президента-коррупционера – сажают.

Но главное – народ уже понял, что Порошенко не только кровью умоет любой новый Майдан, но и банально запретит даже палатку воткнуть. Ибо суд и прокуратура как подчинялись президенту и беспредельничали, так и продолжают эту гнусную практику.

Любимая болонка шоколадного короля, бывшая пресс-секретарша, а ныне нардепша Ирина Фриз даже соответствующий законопроект зарегистрировала.

zaklik-do-nepokori1

Теперь любой украинец, который косо смотрит на партию Петра Порошенко, – потенциальный враг государства. И если он призывает голосовать за, например, Партию зеленых – это “злостное неповиновение”, которое подлежит уголовному преследованию.

Да, пока такой нормы нет. Но она может появиться даже после голосования – мы прекрасно видим, как Гройсман, ссылаясь на свое незнание регламента, творит ручками чудеса.

Пока же парламент рассматривает закон Порошенко-Фриз “об уголовной ответственности за призыв к неповиновению”.

Всё-таки Янукович был мудак – не додумался законодательно запретить Майдан. Уговаривал, панимаиш… А принял бы такой закон – и делов!

Теперь за призыв “Милиция с народом!” (а не с Аваковым или Порошенко) – статья и срок. Ибо это – призыв к неповиновению.
И т.д. – примеров множество. После арестов за разорванный портрет Порошенко всё стало на свои места – Петя будет только закручивать гайки…

Помнится, в бытность свою министром внутренних дел в 2006-м Юра Луценко тоже подобный закон пытался пробить, но неудачно.

Дерьмократы, мля…

Не сомнваюсь, что чучело Фриз “объяснит” необходимость принятия этого закона (объяснять красиво они умеют). Но, имхо, лучше бы она секретаршей осталась…

Кстати – вот еще одна параллель :) Секретаршу – в парламент… Не насосала? :)

 

Екатерина Носик, для Национального бюро расследований Украины

Псевдожурналіст та екс-вертухай Тарас Чорноіван може знову потрапити до Стрижавської колонії?

Новина про затримання Тараса Чорноівана, власника і редактора газети «Тарасова правда», за вимагання 400 тисяч гривень з одного із персонажів своїх публікацій, мене абсолютно не здивувала. До цього все йшло, відколи «Тарасова правда» почала обливати помиями чи не всіх відомих вінничан: Порошенка, Домбровського, Мовчана, Гройсмана… Дехто називав це — «просто бізнес». Нормально, так?

Здивувало інше. Чому цього не сталося раніше і яка вражаюча купа «гівносайтів» для мочилова «клієнтів» знаходилась на вилучених міліцією серверах.

Що це за вінницький Вікілікс і хто такий цей Чорноіван, спитаєте ви. Ну, по-перше, зовсім не Wikileaks, а Чорноівана навіть місцеві журналісти не знали ще кілька місяців тому. Вперше до медіа бувший зонівський вертухай прибився, коли випускав пробютівську газетку «Від А до Я». Після чого заробляв уже т.з. «говносайтами» (по змісту контенту)– taras-ua.com, ord-02.com, forumtp.net та інші.

Схема «бізнесу» проста, як двері в сільському клубі – банальне мочилово репутації. На створених сайтах розміщується усіляка «заказуха» та копіпаст матеріалів про учасників різних конфліктів — рейдерських, економічних, політичних, партійних. Хочеш, щоб матеріал зник, бо ж в інтернеті й ділові партнери, і діти твої ходять — плати. За відгуками жертв шантажу, зняття однієї статті з одного сайту оцінюється в 500 доларів, «стопінг (це таку «бізнес-назву» придумали для нерозміщення інформації по конкретній людині чи організації) — 3.000 доларів на рік.

«Против тех, кто отказывается заплатить, начинается массовая информационная атака – количество грязных статеек растет, как снежный ком», — описується схема Чорноівана на сайті obozrevatel.com.

Щоправда, в цьому т.з. бізнесі, як у відомому анекдоті «є нюанс». Заробляють найбільше «попередники», які першими придумали схему і сформували «ринок» викидів компроматів та псевдокомпроментуючої інформації. Чорноівану, схоже, діставалися лише відсотки за розміщення чужого компромату від центрових чорнушних сайтів та випадкові підробітки, як от з горілчаним олігархом Черняком, який тупо башляє всім медіа-кілерам, щоб не тиражували негативу від конкурентів. Втім, судячи з того, що матеріали про Черняка вже довгий час висіли в топі «Тарасової правди», навіть він забив на вінницького «говномета».

Тому Чорноіван намагався підсидіти «попередників» в стилі порушника конвенції синів лейтенанта Шмідта із «Золотого теленка» — Паніковського, який промишляв на чужій території, за що й був побитий. Чорноівана теж уже били і не виключено, що «свої». Класика.

Просто як збірників анекдотів читаються образи цих кадрів один на одного, коли вони відкрито розказують, хто у кого шапку вкрав. Так, наприклад, сайт «Тема» в матеріалі «Тарас Чорноиван с «Тарасовой правды» ворует чужие тексты» скаржиться, що він поцупив статтю про зятя «приватівського» мілліардера Боголюбова: «Чернявский оперативно оплатил снятие материалов с сайтов, да вот с единственным ресурсом номер не прошел: сайт «Тарасова правда» снимать не согласился. Нет-нет, дело тут не в принципиальности. Руководитель сайта Тарас Чорноиван, тихо сидя в провинции, ничего самостоятельно не производит – работает чисто в стиле «копи-паст». Просто с Чернявского потребовали больше денег, чем он хотел заплатить. Тот взял паузу, а «Тарасова правда», дабы поторопить клиента, вывесила на главной странице баннер со ссылкой на статью, ему посвященную».

«Антикорупційний портал» теж скаржиться, що «Cкандальный журналист Тарас Черноиван – вор и преступник!» А чому, бо «копирует материалы наших авторов без ссылки на первоисточник». Один з авторів навіть додумався викласти в інтернет свою переписку з Чорноіваном щодо «підтримки теми, про яку з ним не домовлялись»…

«— Исходное сообщение —
От кого: «Oleksandr Rul»
Кому: [email protected], [email protected]
Дата: 10 января 2013, 12:01:26
Тема: vid Oleksandr Rul
На вашому сайті розміщено матеріал про «конверти», скопійований з мого сайту: www.viky.com.ua До того ж без дозволу. У даний час матеріал втратив свою актуальність, тому прошу видалити його.
———Відповідь1: 10 січня 2013, 12:36:29
Тарасова Правда
1 вариант) http://natribu.org
2 вариант) 1000$».
Якщо хто не знає, natribu.org — це «Официальное представительство НАХ@Й в интернете. Сюда посылают@».

До речі, місцеві герої публікацій — Домбровський, Порошенко, Мовчан, Гройсман – теж відправляли Чорноівана в район все тих же трьох букв. Як у відомому фільмі, — «піратам викупу не платимо».

Це я до того, що не потрібно робити з Чорноівана якогось суперпупермедіакіллера, хоч він і розхвалював себе таким іншим журналістам. Ні разу Чорноіван не Петров-«Люмпен», і навіть не Гладчук.

Тому вражаючі як для Вінниці відкупні у 400 тисяч викликали б запитання у будь-якої міркуючої людини. Чому така сума, якщо на ринку заказух, згідно рейтингу «Продажних ЗМІ та редакторів», одна стаття оцінюється не дорожче 800-2000 доларів. Але Чорноіван вирішив, що це удача – от поперло, так поперло…

За офіційною версією Чорноіван вимагав 400 тисяч гривень за зняття з сайту провокаційних статей щодо ректора одного із вузів (неофіційно називають В.Мороза). Ректору виписали кілька рахунків на зазначену суму нібито за надання рекламних послуг. Під час спроби зняти з рахунку першу проплату в розмірі 100 тисяч Чорноівана й затримали.

Коли дехто каже, що це могла бути дійсно реклама, фахівці не просто сміються, вони пацтолом. Не ті ресурси в Чорноівана для розміщення реклами, і не ті гроші. На таку суму можна надрукувати цілу фуру макулатури і всю Вінницю заклеїти своїм фейсом – на 500 бігбордів по 100-200 доларів оренди з друком вистачить, і я навіть не знаю, чи є в місті така кількість носіїв.

Тому, мабуть, насправді Чорноіван мав справу з «троянським» посередником, який навіть не торгувався. А вінницький «Паніковський», як це часто буває з райцентрівськими провінціалами та бувшими мєнтами, від жадібності розкрив варєжку і подумав, що впіймав за хвіст золоту рибку, яку обдере до останньої луски. Чим це закінчилось – ви вже знаєте.

Далі з деталями схеми шантажу і вимагання розбиратимуться слідчі. Заодне з’ясується, можливо, і хто фінансував «Тарасову правду».

  • А також, хто був замовником безпрецедентної чорнухи під час виборів у Вінниці по 11-му округу і чи не Чорноіван друкував оті лже-газетки.
  • Імена журналістів і копірайтерів, які копіювали та перелицьовували чорнуху, — до речі, декого з цих анонімів я знаю і не дивуюсь, що від них смердить лайном навіть в соцмережах.
  • В якому вузі і чи наймав студентів для інтернет-троллінгу на форумах інших сайтів.
  • Можливо, хоч постфактум висловляться нарешті національні сили щодо намагань Чорноівана порівнювати себе з Тарасом Шевченко, портрет якого він розміщував на логотипах своєї газети та сайту поряд із власним зображенням.
  • І врешті, чи посадять Чорноівана? Порушена кримінальна справа за ч.2 ст. 189 Кримінального кодексу (вимагання, що завдає значної шкоди потерпілому) передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. А враховуючи «вертухаївську» кар’єру Чорноівана у Стрижавській колонії, опинитись по той бік колючки для нього вкрай критично.

Чому я пишу це, спитаєте, чого це мене торкає?

Тому, що проблема навіть не в грошах, які Чорноіван намагався вибивати з «багатеньких буратін». Цим займаються, зрештою, і багато структур та установ в законі. Але такі чорноівани, експлуатуючи образ журналіста й прикриваючись ним, підривають своїм інформаційним тероризмом та рекетом рештки довіри до справжніх ЗМІ та місії мас-медіа.

Тому ні я, ні жоден із знайомих журналістів і не говорять наразі про фахову солідарність. Тому що Чорноіван – це псевдожурналіст, який дискредитує саме поняття цієї професії. Він і йому подібні ніколи не займались і не збираються займатись журналістикою, як соціальною комунікацією між людьми та владними й іншими інституціями.

Ви бачили на цих говносайтах приміром скаргу рядової людини на тариф водоканалу і редакційний розбір польотів з тими ж комунальниками, коментарями чиновників. А ось вам фіг! Їх цікавлять виключно відомі персони, що турбуються власним реноме і тому нервово реагують, коли їх починають спеціально обливати брудом, щоб потім, за певну суму, запропонувати послуги по «зачистці» таких статей в інтернеті.

Приведу простішу аналогію. До вас додому приходить сантехнік зробити профілактику унітазу. Але замість чистки труб він просто затикає брудним лантухом нижній стояк і за надцять хвилин з вашого туалету починають фонтанувати «аналізи» сусідів зверху. Ви в шоці, а сантехнік стоїть в закоцяних чоботах на вашому улюбленому килимку в коридорі із слідами євроремонту, чухає такими ж закоцяними руками потилицю й натякає, що є в нього «одна імпортна прокладка», все ще можна поправити. І ви за ту «прокладку» вже готові заплатити, як за італійську душову кабіну, бо ж потік лайна плюскотить уже на порозі вашої спальні…

Сантехнік такий довго на роботі втримався б, скажіть? А от Чорноіван навіть бригадиром став і рулить цілою бригадою «унітазних мастєров», які влаштовують говнопотопи. Яке співчуття може бути до них у професійних журналістів? Після цих «мастєров» люди бояться взагалі мати справу з редакціями, мовляв, ви там усі такі.

Ні, на щастя, не всі. Принаймі поки що. Сподіваюсь, що даний прецедент стане уроком хоча б для тих молодих колег, що подались копірайтерами в деякі новостворені агенції. Хлопці з дівчатами, не пиляйте гіляку, на якій сидить сьогодні вся наша інтернет-спільнота.

 

Юрій Пархомчук, Національне бюро розслідувань України

 



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: