Архив Квітень, 2018

Неуязвимый Бурбак или как своровать миллионы госсредств и тебе ничего за это не будет. Расследование

Burbak-Maxim1-500x281

 

Глава фракции «Народный фронт» Максим Бурбак подал электронную декларацию о доходах за 2017 год и удивил своей щедростью. Практически все что было «заработано и нажито непосильным трудом» он переписал на свою супругу.

В целом, депутат задекларировал свою зарплату в размере 260 тыс. грн, 2 автомобиля, 2 квартиры, 1 земучасток и номер в гостинице «Киев», который арендует.

Жена политика оказалась куда богаче – ее доход составил 1 млн. грн, а денежные накопления: 28 тыс. долларов и 19 тыс. евро наличкой и 1,2 млн. и 369 тыс. гривен в Укргазбанке и Приватбанке соответственно.

Также супруга Бурбака владеет 5 объектами коммерческой недвижимости, 2 квартирами, домом, участком, 4 авто и 8 прицепами к ним.

Если суммировать денежные богатства четы Бурбаков, то за год они разжились более, чем на 5 млн. гривен.

Откуда деньги, — спросите вы? От государства, — отвечаем и поясняем как такое возможно на реальных примерах и фактах.

«Украерорух»

«Украерорух» прибыльное государственное предприятие, отвечающие за безопасность полетов в украинском небе. Эту контору на протяжении последних 4 лет курирует лично Максим Бурбак. Еще будучи министром инфраструктуры им на ГП были трудоустроены «правильные» люди, которые и по сей день «правильно» распоряжаются заработанными «Украэрорухом» средствами, а также поступлениями на счета ГП из государственного бюджета.

Последний, пожалуй, самый яркий пример распила средств, который просочился в СМИ, — это история с «Платинум банком». Напомним, что в канун падения банка на его счета были переброшены более 404 млн. грн «Украэроруха». Произошло это вопреки приказу Мининфраструктуры, которое своим письмом запретило руководству подотчетных предприятий переводить деньги на счета коммерческих финучреждений. Перевод средств осуществлялся непосредственно теми людьми, которые и сегодня продолжают трудиться на руководящих должностях в «Украэрорух». И это на фоне расследования, по меньшей мере, трех уголовных дел тремя правоохранительными органами станы по этим фактам.

Так, в Нацполиции зарегистрировано уголовное производство № 42017111100000022. В рамках его расследования, следователи недавно получили доступ к документам Министерства инфраструктуры. Правоохранители подозревают служебных лиц «Украэроруха» в злоупотреблении властью и превышении служебных полномочий. Суть уголовного дела сводиться к тому, чтобы выяснить, на каком основании и кем принималось решения о перечислении около полумиллиона гривен «Украэроруха» на счета «Платинум банка», который лопнул буквально сразу после этого, «перераспределив» таким образом госсредства в карманы нужных людей.

В Генеральной прокуратуре расследует аналогичное дело. Номер производства — №42017100000000118. Находиться оно в САПе ГПУ. Факты изучаются те же, и подозрения в адрес служебных лиц «Украэроруха» аналогичны тем, что имеются и у следователей полиции. Но, кроме этого, прокуроры еще намерены требовать возмещения нанесенных преступными действиями чиновников «Украэроруха» убытков государству.

Но на этом тоже не все!

Факты вывода средств «Украэроруха» на проблемный «Платинум банк» расследует еще и НАБУ — в рамках уголовного производства № 52017000000000756.

При этом, ни одно из трех силовых ведомств до сих пор не инициировало отстранения подозреваемых чиновников «Украэроруха» от занимаемых должностей на время следствия. Более того, никому их них по сей день так и не было вручено подозрение, хотя события «Платинум банка» — это 2016 год!

Вся причина в том, что в торможении этого следствия заинтересован лично Максим Бурбак, ведь все подозреваемые в выше перечисленных делах – его люди, которые и сегодня приносят ему в зубах ежемесячную мзду от работы ГП «Украэрорух».

Администрация морских портов Украины

ГП «Украэрорух» оказалось не единственным предприятием, где Максим Бурбак сохранил свое влияние после того, как покинул пост Министра инфраструктуры в конце 2014 года.

С АМПУ, по странному стечению обстоятельств, случилась та же беда что и с «Украэрорухом». «Порты» аналогично перечислили на счета «Платинум банка» в канун того, как тот лопнул, сумму почти в 415 млн. грн. Как и в ситуации с «воздушным» предприятием, на «морском» по сей день тоже трудятся верные подданные Бурбака, коих он покрывает перед силовиками.

Таким образом хищение бюджетных денег в размере более 800 млн грн на протяжении более полутора лет никто толком не расследует. За это никто не сел в тюрьму и никто не компенсировал государству потери. Зато Максим Бурбак по средствам приближенных людей и десятка оффшорных компаний успешно профинансировал и политичную силу Яценюка, и Банковую, ну и, конечно же, про себя не забыл.

Что дальше?

Пока Бурбак сохраняет достаточно стойкое свое положение в АМПУ, в «Украэрорух» всячески пытаются избавиться от его влияния. Коллектив ГП высказал недоверие людям Бурбака – директору Бабейчуку, замам Даценко, Шевчуку, Мельникову и Гомболевскому. Люди требуют от министра инфраструктуры их увольнения и просто отказываются работать в коррупционном логовище «Народного фронта». Но Омелян не в состоянии принять волевое решение и назначить новое руководство на ГП, так як тоже является ставленником Бурабака и, по сути, вступает с ним в уголовный сговор. Сам Бурбак, тем временем, обогащается на налогах украинцев, ни капли, не смущаясь при этом покупать все новые квартиры и машины.

Валентин Абрамов, Национальное бюро расследований Украины

У генпрокуратурі #Луценко вважають розстріл «Беркутом» Майдану «охороною громадського порядку». 2 фото

Berkut-strilyae8-500x375

 

Генпрокуратура розслідує злочини під час протестних акцій у листопаді 2013 року – лютому 2014 року, зокрема вбивств як протестувальників, так і правоохоронців.

Речник Генеральної прокуратури України Андрій Лисенко прокоментував скандальне затримання активіста Майдану Івана Бубенчика, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Лисенко повідомив, що департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України розслідує злочини під час протестних акцій у листопаді 2013 року – лютому 2014 року, зокрема розслідування вбивств як протестувальників, так і правоохоронців.

«03.04.2018 року, повідомлено про підозру особі, яка брала участь у протестних акціях у вчиненні 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності у місті Києві вбивств працівника правоохоронного органу і військовослужбовця внутрішніх військ та замаху на вбивство військовослужбовця у зв’язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку, а також придбанні та носінні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто злочинів, передбачених п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України», — написав він.

Lisenko-GPU-Maidan1-500x382

Раніше активіста Революції Гідності Івана Бубенчика, який розповів журналістам, що стріляв по «Чорній роті» Беркуту під час Майдану, затримали на кордоні з Польщею. За попередньою інформацією, йому інкримінують вбивство на Майдані двох працівників МВС.

Пізніше стало відомо, що начальник управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк заявив, що Івана Бубенчика затримали на кордоні через численні неявки на допит та вручили підозру у вбивстві беркутівців під час Революції гідності.

Також, Печерський районний суд Києва відклав на невизначений термін обрання запобіжного заходу для активіста Майдану Івана Бубенчика, якого підозрюють у вбивстві двох правоохоронців 20 лютого 2014 року.

Колишній працівник спецпідрозділу МВС «Беркут» Віктор Шаповалов у Подільському районному суді Києва 3 жовтня 2016 року розповів що патрони для розстрілу Майдану привозили спецмашини.

Відзначимо, станом на 2018 рік за вбивства майданівців тюремний строк отримав лише один «тітушка». А над співробітниками МВС, які винні у розстрілах, суди досі тривають. Хоча більшість з них виїхали в окупований Крим або Росію.

Луценковщина. «Цей закон є нікчемним», — заявив прокурор Донський, що репресує майданівця Бубенчика

z-Maidanu1-500x381

 

Прокурор департаменту спецрозслідування Головного слідчого управління Генпрокуратури Олексій Донський вважає, що закон про амністію учасників Революції гідності, не може бути застосований до підозрюваного Івана Бубенчика.

Про це він заявив виданню УНІАН.

«По-перше, про це ще рано говорити. По-друге, там немає статті 115 (КК), там тільки є стаття про замах на правоохоронців», — сказав він.

«А по-третє, цей закон є нікчемним, оскільки прописаний так, що суперечить Кримінальному процесуальному кодексу, в якому йдеться про те, що будь-який закон, який не відповідає порядку, прописаному в КПК, не може бути застосований», — сказав Донський.

Закон про амністію учасників Революції Гідності був прийнятий парламентом 21 лютого 2014 року.

3 квітня ГПУ вручила підозру Бубенчику, який розповідав, як стріляв на Майдані в правоохоронців. Його підозрюють у вбивстві двох правоохоронців.

Бубенчика підозрюють в посяганні на життя співробітників правоохоронного органу (стаття 348 КК), умисне вбивство (п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК) і незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами ( ч.1 ст. 263 КК).

У законі про амністію вказана лише 348 стаття КК. Статей 115 і 263 КК в законі немає.

У вівторок суд обирав йому запобіжний захід.

Депутат Володимир Парасюк і Семен Семенченко готові взяти Бубенчика на поруки, повідомляє sprotiv.org.

Луценковщина. Генпрокуратура затримала майданівця Бубенчика, який розповідав, як стріляв у беркутівців на Майдані

Bubenchik-Ivan1

 

Іван Бубенчик, який заявив, що вбив двох беркутівців 20 лютого 2014 року, отримав повідомлення про підозру, Печерський суд має обрати йому запобіжний захід.

Про це «Українській правді» заявив начальник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, повідомляє sprotiv.org.

Він пояснив, що у зв’язку з неодноразовими неявками на допит, було ухвалено рішення про примусовий привід Бубенчика до слідчого для проведення слідчих дій.

«Він був доставлений, йому повідомили про підозру і звернулися до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу. Суд має приймати рішення. Нашого рішення щодо його затримання не було», — зазначив Горбатюк.

«Вони зі слідчим поїхали до суду», — додав він.

Він уточнив, що засідання має відбутися у найближчі години в Печерському суді.

Горбатюк також зазначив, що Бубенчика підозрюють у посяганні на життя працівника правоохоронних органів – вбивстві двох правоохоронців. (Стаття 348 КК — УП).

Відповідаючи на питання про іншого підозрюваного, якому в лютому оголосили підозру, після чого він не з’явився до суду про обрання запобіжного заходу і втік, Горбатюк зазначив, що «справа Бубенчика пов’язана з тим же епізодом».

Як відомо, у лютому Горбатюк повідомив, що в межах справи про вбивства правоохоронців на Майдані на початку 2014 року оголошено про підозру одному протестувальнику.

У 2016 році в інтерв’ю «Українській правді» Горбатюк коментував розповідь Бубенчика про те, як він стріляв на Майдані.

«І Бубенчик не один такий — було ще два випадки, коли конкретні особи в соцмережах розповідали про застосування зброї. Ми перевіряємо ці заяви і осіб їх робили. Бубенчика хотіли допитати, проте він відмовився. Ще викличемо. При цьому, коли ми викликали раніше іншу людини з приводу його розповідей про стрілянину, з ним прийшов натовп людей, обурених „поведінкою“ слідства», — розповів він.

У лютому 2016 року з’явилося інтерв’ю з учасником Євромайдану зі Львова, колишнім військовим Іваном Бубенчиком. В інтерв’ю він розповідав, що він нібито вбив двох бійців «Беркуту» на Інститутській 20 лютого 2014 року.

У так званих справах Майдану покарання наразі відбуває одна людина.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули.

Бубенчик повідомив журналістам, що був затриманий на українсько-польському кордоні на контрольному пункті пропуску «Шегині» у Львівській області.

«Затримали мене на українсько-польському кордоні в „Шегинях“ для примусового приводу і привезли до Києва в прокуратуру … У мене поїздка була (до Польщі) на 4 години туди-назад», — зазначив він, передають Українські Новини.

При цьому Бубенчик відмовився прямо відповісти на питання, чи визнає він свою провину у вбивстві беркутівців на Майдані.

«Захисник народу вбиває злочинців. Все. Він не помиляється», — заявив він.

Зараз в засіданні оголошено перерву до 21:00 для ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи.

2 роки тому вийшло інтерв’ю з Іваном Бубенчиком, в якому він зізнався в убивстві командирів «Беркута» 20 лютого 2014 року. Через кілька днів СБУ і ГПУ провели обшук у будинку Бубенчика у Львові.

Sprotiv.org закликає всіх учасників Революції гідності прийти на засідання Печерського райсуду Києва.

Президентська більшість у Раді провалила президентський закон про скасування декларацій для громадських активістів

Poroshenko-cukerka1-500x283

 

Верховна Рада відхилила законопроекти 6271 і 6674, якими пропонувалося замінити обов’язкове декларування доходів активістами на подачу ними спеціальних фінансових звітів, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Законопроекти голосувалися пакетом. Парламент не тільки не захотів ухвалювати їх у першому читанні, а й відмовився відправляти на доопрацювання в комітет або авторам.

Відтак, зазначив голова Верховної Ради Андрій Парубій, законодавчі ініціативи вважаються відхиленими.

Автором проекту 6271 є голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко з групою інших депутатів . Вони пропонували повністю скасувати обов’язок громадських активістів, що протидіють корупції в Україні, декларувати майно.

Законопроект 6674 зареєстрував президент Петро Порошенко. Він теж просив Раду скасувати декларування активістами доходів, але натомість додавав у законодавство вимогу про фінансове звітування громадських організацій.

Президентський закон підтримали всього 157 депутатів. З них 90 членів фракції БПП, 55 – «Народний фронт», Олександр Біловол з групи «Відродження», Ігор Молоток та Олександр Пономарьов з групи «Воля народу», і 9 позафракційних депутатів.

Раніше проект президента розкритикувала Венеціанська комісія. Вона вимагала від Порошенка повністю вилучити нові вимоги щодо фінансової звітності або принаймні суттєво зменшити їх, оскільки ця норма не відповідає міжнародним стандартам щодо свободи об’єднань.

Раніше у вівторок депутати з кількох спроб так і не змогли включити до порядку денного ще кілька законопроектів про відтермінування та скасування декларування для громадських активістів.

27 березня 2017 року президент Петро Порошенко підписав зміни до закону «Про протидію корупції», згідно з якими члени антикорупційних громадських організацій зобов’язані подавати електронні декларації.

Західні українські партнери розкритикували українські поправки до закону про електронне декларування, які передбачають подання декларацій громадськими активістами.

Порошенко згодом просив депутатів скасувати вимогу про зобов’язання громадських активістів подавати електронні декларації.

Парламентський комітет нарешті проголосував за звільнення міністра-смерть Супрун

Suprun-Ulyana1

 

Комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я рекомендував парламенту прийняти звернення до Кабінету міністрів про відставку в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, повідомляє sprotiv.org.

Рішення схвалити проект постанови №5642, внесений до парламенту ще 16 січня 2017 року, на засіданні 3 квітня 2018 року підтримали 7 членів комітету.

Це сталося після заслуховування звіту Супрун та її заступників.

Голова комітету Ольга Богомолець зазначає, що в проекті постанови в якості причини вказано «гостру суспільну напругу, яка виникла у зв’язку із зривом програми державних закупівель ліків у 2016 році, що має ознаки службової недбалості».

На своїй сторінці у Facebook Богомолець також публікує свій перелік претензій до роботи керівництва МОЗ:

«Мій перелік претензій до роботи керівництва МОЗ наступний:

1. Вимирання українців прискорилося — якщо у 2016 році кількість померлих була на 175 тисяч більше ніж народжених, то вже у 2017 році — ця цифра збільшилася до 198 тисяч.

2. Близько 70 тисяч медиків виїхали за два останні роки за кордон — ще 50 тисяч, у випадку продовження політики МОЗ в сфері охорони здоров’я, виїдуть протягом найближчих кількох років.

3. Колективний імунітет нації знищено — рівень вакцинації населення впав нижче показників 90-х років.

4. Міжнародні закупівлі ліків зірвано — громадяни змушені були за два останні роки витратити з власних заощаджень 6,7 млрд. гривень на ліки, кошти на які були виділені державою для медичного забезпечення лікарень.

5. Головні напрямки — лікування онкологічних та серцево-судинних захворювань, що разом спричиняють 80% усіх смертей населення України — профінансовано лише на 27% та 30% відповідно.

6. Вчасне впровадження автономізації медичних закладів та принципу “гроші йдуть за пацієнтом”, затверджених підготовленим мною законом № 2002-VIII від 06.04.2017 — зірвано.

7. Відповідно до затверджених видатків Державного бюджету України на оплату праці медичних працівників, з обсягом яких погодився МОЗ України, українські медики отримують найнижчу зарплату в світі. Крім того, Кабінет Міністрів України зрівняв зарплати лікаря, медсестри та санітарки, знищивши для них будь-які стимули для самовдосконалення та розвитку.

8. Рахунковою палатою викрито порушення МОЗ в ході реалізації проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», на який Світовий банк виділив 215 мільйонів доларів позики, в організації проведення централізованих державних закупівель із залученням спеціалізованих закупівельних міжнародних організацій, у використанні коштів, виділених на подолання епідемії туберкульозу в Україні та лікування громадян України за кордоном.

9. Державну програму боротьби з раком — провалено. Дія попередньої закінчилася ще у 2016 році, а нової розроблено не було, від чого постраждали 1 млн. онкохворих людей в Україні.

10. МОЗ підготовлено Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 № 2168-VIII, який порушує 10 статей Конституції України.

Все це — неповна картина тієї катастрофи, до якої привело нас всього за два останні роки керівництво МОЗ».

За «медреформы» власти расплатимся здоровьем нации?

Poroshenko-medicina-500x281

 

Еще древние китайцы предупреждали: худшее, что можно пожелать, жить в эпоху перемен. Такое впечатление, что в Украине эта эпоха не прекращалась никогда.

В этом году «реформопад» для кого-то из наших соотечественников стал шоком, для кого-то — горьким разочарованием. От реформ ничего хорошего не ждут. Их боятся, против них митингуют на площадях.

Последние реформы по своему содержанию напоминают бомбу замедленного действия. Скажем, в той же пенсионной реформе зафиксировано, что увеличение продолжительности минимального страхового стажа до 35 лет (для назначения пенсии), наступит только спустя 10 лет. К тому времени не только много воды в Днепре сбежит. Вряд ли кто-то из апологетов принятых изменений останется при своих должностях, т.е. выпускать пар уже будет просто не на кого. То же самое касается и медицинской реформы: изменения, хотя и непопулярные, наступят не сразу, а минимум через год-два.

Не случайно, много копий было сломано именно вокруг реформирования медицинской отрасли. Она касается каждого. Только одни, которых мало, могут позволить себе лечиться,  как Юлия Тимошенко, в берлинской клинике «Шарите», а другим, которых значительно больше, приходится испытать на себе все «прелести» национального лечения. Отечественная медицина находится даже не в реанимации, а на полпути между реаниматологическим и патолого-анатомическим отделениями. Лекарства — за счет больного, питание — тоже, иногда — и постель с матрасом и одеялом. Платить приходится буквально за все. И стоит это все очень дорого.

Больше всего пугает (обнародованный почти одновременно с голосованием в парламенте) прейскурант цен на отдельные хирургические операции: везде — сплошные пятизначные числа. Пытаясь как-то оправдаться, Минздрав на своем сайте парирует: мол, сейчас медуслуги недешевые, но зато после медреформы появится четкий перечень услуг, стоимость которых будет оплачивать государство за каждого пациента. На самом же деле таковых немного: первичная, экстренная, паллиативная помощь и лечение в узких специалистов (по направлению семейного врача). Да и вообще, объем услуг в рамках программы медицинских гарантий зависит от объема финансирования системы здравоохранения. А сколько на это выделят средств, не знает никто.

Как свидетельствует статистика, расходы Украины на медицину составляют около 3,5 процента ВВП. Для сравнения: США — 13,5 процента, Япония и Западная Европа — около 7, а

Всемирная организация здравоохранения рекомендует не опускаться ниже 6! В конце концов, проблема даже не в ограниченности бюджетных средств, а в их нецелевом использовании. Треть из них проходит мимо назначения: расходуется на содержание лишних и ненужных помещений, а также целой «армии» коррупционеров. В итоге, даже несмотря на небольшое государственное финансирование, украинцы вынуждены лечиться за свой счет. Все это приводит к печальным, но довольно предсказуемым последствиям: по продолжительности жизни наша страна сильно отстает от Европы, занимает «почетное» 104-е место в мире.

Если чиновникам удастся реализовать заложенный в фундамент реформы принцип «деньги ходят за человеком» (а не за больницей) и предоставить возможность самостоятельно выбирать врача, то это можно только приветствовать. А вот заявления о том, что якобы каждый семейный врач сможет полноценно и качественно обслуживать более 2000 пациентов, воспринимаются как сказки. Возьмем, к примеру, украинские села, где на большой территории проживают 300-400 человек (а то и меньше). Разве реально вовремя охватить такое количество людей, побывать у них дома, осмотреть и оказать медпомощь, а при необходимости — госпитализировать?

Не вызывает доверия и объявленное материальное вознаграждение для врача. Законодатели уверяют, что состояние «людей в белых халатах» должно увеличиться в шесть раз.

Причем, стартовая зарплата врача должна в 2,5 раза превышать средний заработок по стране, а у хирургов и нейрохирургов — в 4-6 раз. Как говорится, держи карман шире! Можно ли поверить в такие радужные перспективы, учитывая стагнацию в экономике и многомиллиардные «дыры» в госбюджете?

Дискуссионным выглядит и создание еще одной бюрократической структуры — Национальной службы здоровья, которая призвана контролировать работу врачей и ежегодно «проедать» 210 млн грн. При этом, за самой службой будет надзирать Совет общественного контроля. А чтобы обеспечить достоверный подсчет по услугам и рецептами, Минздрав обещает внедрить электронную систему здравоохранения — E-Health.

В общем, предложенный вариант медреформы является набором красивых лозунгов, не подкрепленных механизмом реального обеспечения. Желая заменить остатки закоренелой советской системы, авторы слишком поспешили. А, как гласит народная мудрость, поспешишь — людей насмешишь. Только не пришлось бы нам расплачиваться за этот популизм здоровьем и жизнью украинцев.

Валентин Ковальский, sprotiv.org

«Тусуйся отсюда, блядь!», — флаг ОУН-УПА вывел из себя депутата Александра Масленникова из партии Юлии Тимошенко. Видео

pyuBUT

 

В Виннице на сессии областного совета произошел конфликт между депутатом от «Батьківщини» Александром Масленниковым и местным активистом Андреем Гайдаем из-за красно-черного флага, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Пытаясь объяснить свое отношение к флагу ОУН-УПА, представитель власти сорвался на крик и нецензурную лексику.

Соответствующее видео было опубликовано на YouTube-канале издания Vежа. «Тусуйся отсюда, громадянин, бл*дь», — не сдерживая эмоций, сказал Масленников.

Перебранка между депутатом и активистом случилась, когда в зале должны были обсуждать вопрос использования красно-черного флага на официальных учреждениях города и области. В ходе заседания поддерживающие эту инициативу депутаты вместе с активистами «Правого сектора» заблокировали трибуну. Гайдай снимал все на камеру.

Как видно на видео, активист пытался объяснить депутату значение флага для украинских националистов и бойцов АТО. Депутат от «Батьківщини» назвал этот вопрос политическим и заявил, что только недавно узнал о красно-черном флаге, хотя прожил уже 45 лет. Он также посоветовал оппоненту «не фыркать» и обозвал его провокатором.

Отметим, что активист обращался к депутату на государственном языке, тот отвечал по-русски.

У сім’ї нелюстрованого екс-регіонала Хомутинніка з’явилася ще одна квартира у Києві

homutinnik1

 

Дохід співголови депутатської групи «Відродження» Віталія Хомутинніка в 2017 році склав 136,4 млн. грн.

Про це свідчить електронна декларація народного депутата, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зокрема він отримав 19,48 млн. грн. відсотків в банках; 66,12 млн. грн. від відчуження нерухомості; 50,32 млн. грн. дивідендів; 501,9 тис. грн. заробітної плати і коштів на депутатську діяльність.

У той же час дохід його дружини Світлани Хомутиннік склав 20,26 млн. грн.

У минулому році вона стала власницею квартири площею 224 кв. м і вартістю 7 млн. грн. і двох машиномісць в Києві. Їй також належить ще одна квартира в столиці, а в оренді знаходиться житловий будинок площею 370 кв. м в Козині під Києвом.

У власності нардепа знаходиться одне машиномісце в Києві. Крім того, він орендує офіс.

Згідно е-декларацією за 2017 рік, на банківських рахунках його і дружини знаходиться 131,21 млн. грн., $ 254 тис., EUR 199 тис. Готівкою він зберігає 1,06 млн. грн. і $ 32 тис.

Крім того, Хомутиннік позичив третім особам 379,25 млн. грн., $ 200 тис. і EUR 700 тис.

В е-декларації народний депутат вказав свої фінансові зобов’язання на суму EUR 1,44 млн.

Згідно з декларацією, народний депутат є кінцевим бенефіціарним власником 39 юридичних осіб, деякі з них зареєстровані на Кіпрі, Британських Віргінських островах і Кайманових островах. У 2016 році Хомутиннік був бенефіціарним власником 44 компаній.

У власності Хомутинніка знаходиться автомобіль Toyota Tundra, його дружини — Lexus LX570. Ще два автомобілі — Range Rover і Lexus — подружжя орендує.

За рік доходи батька Гройсмана зросли з 49,9 тис. до 1,5 млн грн

Groisman-Volodimir10-500x448

 

Депутат Вінницької міської ради і батько діючого прем’єр-міністра Борис Гройсман за 2017 рік задекларував 1,48 млн грн доходів (у 2016 році це було 49,9 тис. грн).

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України з посиланням на реєстр електронних декларацій.

Сума одержаних банківських процентів становила 785 тис. грн. Дохід від надання майна в оренду – 630 тис. грн.

Ще батько Гройсмана вказав пенсію у розмірі 41 тис. грн і дохід від відчуження рухомого майна – 30 тис. грн.

На рахунках у банках він зберігає 510 тис. грн, $505,9 тис. і 165,7 тис. євро. Готівкою – 675 тис. грн, 360 тис. євро і $260 тис.

У його власності зазначено комплекс площею 428,7 кв. м та земельна ділянка площею 272 кв. м у Вінниці. Також користується Борис Гройсман житловим будинком на 461,1 кв. м і земельною ділянкою площею 1,4 тис. кв. м у селі Бохоники Вінницької області, власником якої є син-прем’єр Володимир Гройсман.

Крім цього, декларант користується вінницькою квартирою площею 87,8 кв. м, яку записано на його директорку з фірми «Юність плюс» Ларису Шляхтюк.

У власності Бориса Гройсмана є два наручних годинника Ulysse Nardin і Patek Philippe, шість автомобілів Ford Transit, 1991 року випуску, ГАЗ 3110, 2002 року випуску, Volkswagen Multivan, 2008 року випуску, Toyota Picnic, 1997 року випуску, Toyota Land Cruiser, 2011 року випуску, Toyota C-HR, 2016 року випуску.

Гройсман-старший володіє вінницькою ТОВ «Фірма «Юність плюс».



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: