Архив Квітень 3rd, 2018

Луценковщина. Генпрокуратура затримала майданівця Бубенчика, який розповідав, як стріляв у беркутівців на Майдані

Bubenchik-Ivan1

 

Іван Бубенчик, який заявив, що вбив двох беркутівців 20 лютого 2014 року, отримав повідомлення про підозру, Печерський суд має обрати йому запобіжний захід.

Про це «Українській правді» заявив начальник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, повідомляє sprotiv.org.

Він пояснив, що у зв’язку з неодноразовими неявками на допит, було ухвалено рішення про примусовий привід Бубенчика до слідчого для проведення слідчих дій.

«Він був доставлений, йому повідомили про підозру і звернулися до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу. Суд має приймати рішення. Нашого рішення щодо його затримання не було», — зазначив Горбатюк.

«Вони зі слідчим поїхали до суду», — додав він.

Він уточнив, що засідання має відбутися у найближчі години в Печерському суді.

Горбатюк також зазначив, що Бубенчика підозрюють у посяганні на життя працівника правоохоронних органів – вбивстві двох правоохоронців. (Стаття 348 КК — УП).

Відповідаючи на питання про іншого підозрюваного, якому в лютому оголосили підозру, після чого він не з’явився до суду про обрання запобіжного заходу і втік, Горбатюк зазначив, що «справа Бубенчика пов’язана з тим же епізодом».

Як відомо, у лютому Горбатюк повідомив, що в межах справи про вбивства правоохоронців на Майдані на початку 2014 року оголошено про підозру одному протестувальнику.

У 2016 році в інтерв’ю «Українській правді» Горбатюк коментував розповідь Бубенчика про те, як він стріляв на Майдані.

«І Бубенчик не один такий — було ще два випадки, коли конкретні особи в соцмережах розповідали про застосування зброї. Ми перевіряємо ці заяви і осіб їх робили. Бубенчика хотіли допитати, проте він відмовився. Ще викличемо. При цьому, коли ми викликали раніше іншу людини з приводу його розповідей про стрілянину, з ним прийшов натовп людей, обурених „поведінкою“ слідства», — розповів він.

У лютому 2016 року з’явилося інтерв’ю з учасником Євромайдану зі Львова, колишнім військовим Іваном Бубенчиком. В інтерв’ю він розповідав, що він нібито вбив двох бійців «Беркуту» на Інститутській 20 лютого 2014 року.

У так званих справах Майдану покарання наразі відбуває одна людина.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули.

Бубенчик повідомив журналістам, що був затриманий на українсько-польському кордоні на контрольному пункті пропуску «Шегині» у Львівській області.

«Затримали мене на українсько-польському кордоні в „Шегинях“ для примусового приводу і привезли до Києва в прокуратуру … У мене поїздка була (до Польщі) на 4 години туди-назад», — зазначив він, передають Українські Новини.

При цьому Бубенчик відмовився прямо відповісти на питання, чи визнає він свою провину у вбивстві беркутівців на Майдані.

«Захисник народу вбиває злочинців. Все. Він не помиляється», — заявив він.

Зараз в засіданні оголошено перерву до 21:00 для ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи.

2 роки тому вийшло інтерв’ю з Іваном Бубенчиком, в якому він зізнався в убивстві командирів «Беркута» 20 лютого 2014 року. Через кілька днів СБУ і ГПУ провели обшук у будинку Бубенчика у Львові.

Sprotiv.org закликає всіх учасників Революції гідності прийти на засідання Печерського райсуду Києва.

Президентська більшість у Раді провалила президентський закон про скасування декларацій для громадських активістів

Poroshenko-cukerka1-500x283

 

Верховна Рада відхилила законопроекти 6271 і 6674, якими пропонувалося замінити обов’язкове декларування доходів активістами на подачу ними спеціальних фінансових звітів, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Законопроекти голосувалися пакетом. Парламент не тільки не захотів ухвалювати їх у першому читанні, а й відмовився відправляти на доопрацювання в комітет або авторам.

Відтак, зазначив голова Верховної Ради Андрій Парубій, законодавчі ініціативи вважаються відхиленими.

Автором проекту 6271 є голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко з групою інших депутатів . Вони пропонували повністю скасувати обов’язок громадських активістів, що протидіють корупції в Україні, декларувати майно.

Законопроект 6674 зареєстрував президент Петро Порошенко. Він теж просив Раду скасувати декларування активістами доходів, але натомість додавав у законодавство вимогу про фінансове звітування громадських організацій.

Президентський закон підтримали всього 157 депутатів. З них 90 членів фракції БПП, 55 – «Народний фронт», Олександр Біловол з групи «Відродження», Ігор Молоток та Олександр Пономарьов з групи «Воля народу», і 9 позафракційних депутатів.

Раніше проект президента розкритикувала Венеціанська комісія. Вона вимагала від Порошенка повністю вилучити нові вимоги щодо фінансової звітності або принаймні суттєво зменшити їх, оскільки ця норма не відповідає міжнародним стандартам щодо свободи об’єднань.

Раніше у вівторок депутати з кількох спроб так і не змогли включити до порядку денного ще кілька законопроектів про відтермінування та скасування декларування для громадських активістів.

27 березня 2017 року президент Петро Порошенко підписав зміни до закону «Про протидію корупції», згідно з якими члени антикорупційних громадських організацій зобов’язані подавати електронні декларації.

Західні українські партнери розкритикували українські поправки до закону про електронне декларування, які передбачають подання декларацій громадськими активістами.

Порошенко згодом просив депутатів скасувати вимогу про зобов’язання громадських активістів подавати електронні декларації.

Парламентський комітет нарешті проголосував за звільнення міністра-смерть Супрун

Suprun-Ulyana1

 

Комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я рекомендував парламенту прийняти звернення до Кабінету міністрів про відставку в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, повідомляє sprotiv.org.

Рішення схвалити проект постанови №5642, внесений до парламенту ще 16 січня 2017 року, на засіданні 3 квітня 2018 року підтримали 7 членів комітету.

Це сталося після заслуховування звіту Супрун та її заступників.

Голова комітету Ольга Богомолець зазначає, що в проекті постанови в якості причини вказано «гостру суспільну напругу, яка виникла у зв’язку із зривом програми державних закупівель ліків у 2016 році, що має ознаки службової недбалості».

На своїй сторінці у Facebook Богомолець також публікує свій перелік претензій до роботи керівництва МОЗ:

«Мій перелік претензій до роботи керівництва МОЗ наступний:

1. Вимирання українців прискорилося — якщо у 2016 році кількість померлих була на 175 тисяч більше ніж народжених, то вже у 2017 році — ця цифра збільшилася до 198 тисяч.

2. Близько 70 тисяч медиків виїхали за два останні роки за кордон — ще 50 тисяч, у випадку продовження політики МОЗ в сфері охорони здоров’я, виїдуть протягом найближчих кількох років.

3. Колективний імунітет нації знищено — рівень вакцинації населення впав нижче показників 90-х років.

4. Міжнародні закупівлі ліків зірвано — громадяни змушені були за два останні роки витратити з власних заощаджень 6,7 млрд. гривень на ліки, кошти на які були виділені державою для медичного забезпечення лікарень.

5. Головні напрямки — лікування онкологічних та серцево-судинних захворювань, що разом спричиняють 80% усіх смертей населення України — профінансовано лише на 27% та 30% відповідно.

6. Вчасне впровадження автономізації медичних закладів та принципу “гроші йдуть за пацієнтом”, затверджених підготовленим мною законом № 2002-VIII від 06.04.2017 — зірвано.

7. Відповідно до затверджених видатків Державного бюджету України на оплату праці медичних працівників, з обсягом яких погодився МОЗ України, українські медики отримують найнижчу зарплату в світі. Крім того, Кабінет Міністрів України зрівняв зарплати лікаря, медсестри та санітарки, знищивши для них будь-які стимули для самовдосконалення та розвитку.

8. Рахунковою палатою викрито порушення МОЗ в ході реалізації проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», на який Світовий банк виділив 215 мільйонів доларів позики, в організації проведення централізованих державних закупівель із залученням спеціалізованих закупівельних міжнародних організацій, у використанні коштів, виділених на подолання епідемії туберкульозу в Україні та лікування громадян України за кордоном.

9. Державну програму боротьби з раком — провалено. Дія попередньої закінчилася ще у 2016 році, а нової розроблено не було, від чого постраждали 1 млн. онкохворих людей в Україні.

10. МОЗ підготовлено Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 № 2168-VIII, який порушує 10 статей Конституції України.

Все це — неповна картина тієї катастрофи, до якої привело нас всього за два останні роки керівництво МОЗ».



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: