Архив рубрики: ‘Персоналії’

Компания экс-регионала Хомутынника «Кернел» получит рекордные 10 млрд грн госдотаций

homutinnik1

 

С начала года компания политика получила свыше 3 млрд в качестве возврата НДС, сообщает антикоррупционный портал «Гривна».

Народный депутат, лидер партии «Відродження» Виталий Хомутынник, член Комитета ВР по вопросам налоговой политики и по совместительству бенефициар агрохолдинга «Кернел» может получить в этом году рекордную сумму государственных дотаций. Об этом на своей странице в Facebook написал блогер Денис Гороховский.

«Хомутынник в этом году взул Косюка и Бахматюка по государственным дотациям. Если в прошлом году пресса содрогалась от выплаченных МХП и Укрлендфарминг госдотаций на общую сумму 1,6 млрд грн, то в этом году пальма первенства явно оказалась у «короля НДС» Хомутынника», — написал он.

Указанные Гороховским данные свидетельствуют о том, что с начала года компания политика получила из бюджета свыше 3 млрд грн в качестве возврата НДС. Но сумма преференций может увеличиться в виду принятого вчера законопроекта №7010, которым крупным зернотрейдерам вроде «Кернел» разрешается закупать ж/д вагоны за деньги казны.

«Рада разрешила «Кернел» покупать вагоны за наши с вами деньги. За каждый вагон, купленный «Кернел», государство будет ему возвращать 30%. Один вагон стоит как хорошая машина, около $50 тыс. По предварительным данным мы купим Хомутыннику таких машин (вагонов) 500, а может и 800. Сколько за это выложим денег, считайте сами. Но сумма уже явно приближается к 5 млрд грн, которые Косюку с Бахматюком даже и не снились», — подчеркнул Гороховский.

Верховная Рада приняла законопроект №7010, которым вносятся изменения в некоторые законодательные акты страны, в частности регулирующие сферу АПК. Теперь закупка ж/д вагонов приравнена к госпрограмме по обновлению с/х техники и подлежит компенсации в размере 30%.

По данным СМИ, инициатива принадлежит экс-регионалу Хомутыннику, который намерен обеспечить таким образом «Кернел» 500-800 вагонами для транспортировки зерна.

В то же время Ассоциация фермеров уже заявила, что будет просить президента наложить вето на этот законопроект, поскольку в данном случае речь идет о том, что крупные зернотрейдеры вроде «Кернел» хотят перераспределить в свою пользу предназначенные для фермеров деньги.

Холодницкий саботирует уголовные дела против банковского афериста Бахматюка?

bahmatuk-wanted

 

Антикоррупционный прокурор Назар Холодницкий саботировал расследование открытых уголовных производств, где фигурирует собственник агрохолдинга UkrLandFarming Олег Бахматюк.

Он якобы передал дела Бахматюка в следствие Национальной полиции, сообщает антикоррупционный портал «Гривна».

Речь идет о двух уголовных делах, расследуемых НАБУ: о предоставлении НБУ незаконного стабилизационного кредита для «VAB-банк», собственником которого был Бахматюк, а также о завладении 1,5 млрд гривен из бюджета связанными с Бахматюком лицами из агрохолдинга «Авангард».

Украинское гражданство богатейшего оппоблоковца Новинского под сомнением

NovinskiyYanuk1

 

Генеральная прокуратура начала проверку законности выдачи украинского гражданства нардепу Вадиму Новинскому. Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Следователи Генпрокуратуры не обнаружили оригинал подписи экс-президента Виктора Януковича на его указе от 29 мая 2012 года о принятии в гражданство Украины нардепа от «Оппоблока» Вадима Новинского.

Кроме того, прокуратура настаивает на более подробном исследовании подлинности подписей самого Вадима Новинского в документах, которые он предоставил для получения гражданства Украины.

Проверка законности предоставления гражданства Украины Вадиму Новинскому проводится в рамках расследования незаконного лишения свободы архиепископа Александра (Драбинко), который был личным помощником Митрополита Киевского и всея Украины Владимира.

Заступник директора НАБУ Гізо Углава до призначення літав до екс-регіонала Ставицького. Фото

uglava-stavytskyj1-375x500

 

Заступник директора Національного антикорупційного бюро України Гізо Углава на початку 2015 року міг зустрічатися з екс-міністром енергетики та вугільної промисловості Едуардом Ставицьким, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Журналісти Слідства.Інфо отримали фотографію, яка про це свідчить.

За інформацією їхніх джерел, зустріч відбулася у січні-лютому 2015 року у Тель-Авіві.

Ще восени 2014 року була інформація, що Ставицький став громадянином Ізраїлю і змінив прізвище на Розенберг.

Журналісти-розслідувачі зазначають, що в оздобленні закладу харчування видно написи на івриті.

Один із чоловіків за столиком схожий на Ставицького – міністра часів екс-президента Віктора Януковича, а інший, який сидить боком, – на Углаву, що підтвердили дослідники «Белінгкет».

Від своїх джерел Слідство.Інфо отримало інформацію, що Углава нібито пропонував Ставицькому домогтися переведення справи екс-міністра з Генпрокуратури до НАБУ і посприяти її позитивному для втікача вирішенню.

Перевірити інформацю щодо суті зустрічі Слідству.Інфо не вдалося.

Півтора місяці Слідство.Інфо намагалися отримати коментар Гізо Углави.

«Спочатку перший заступник директора НАБУ перебував у відрядження і не міг зустрітися з журналістами. Після відрядження ситуація не змінилася, перемовини про інтерв’ю тривали тижнями. А коли журналіст Слідства.Інфо напряму спитав про зустріч зі Ставицьким, посадовець просто перестав відповідати на повідомлення», – йдеться в замітці.

Спроба журналістів потрапити до Углави на прийом громадян теж не вдалася. Перед прийомом кожен має написати запитання, які збирається поставити чиновнику. Журналіст так і зробив, але до кабінету заступника директора бюро його так і не покликали.

А Едуард Ставицький під час розмови скайпом не одразу пригадав ту зустріч, а коли журналісти показали йому фото, визнав: «Я себе тут впізнаю, безумовно».

Він підтвердив приблизний час зустрічі: «Це фото, судячи з моєї зачіски і вигляду, десь 2014 рік…  Чи це 2015-й, як ви кажете, січень… На жаль, у мене така тоді була ситуація… цей 2014 рік дуже важкий був для мене… того що міграція була і таке все інше».

Але свого співрозмовника Ставицький пригадати не зміг: мовляв, у той час було дуже багато різних зустрічей. І навіть ім’я Гізо Углави йому ні про що не сказало.

«Я особисто по імені і прізвищу, які ви мені зараз задаєте, не згадую цю персону», – заявив екс-міністр.

У прес-службі НАБУ на запитання про зустріч Углави й Ставицького відповіли: «НАБУ не розслідує і ніколи не розслідувало справ стосовно Ставицького. Відтак, повідомлення про нібито таємні переговори першого заступника директора зі Ставицьким щодо „закриття“ є неправдивими».

Директор НАБУ Артем Ситник проігнорував прохання журналістів прокоментувати ймовірну зустріч його заступника з колишнім міністром.

Повноваження заступника директора бюро Гізо Углава отримав лише у квітні 2015 року.

Закон, за яким було створено бюро, набув чинності у січні 2015 року. Гізо Углава входив до групи експертів, яка розробляла законодавство щодо створення НАБУ.

На початку 2015 року справи щодо корупційних дій екс-посадовців залишалися  у ГПУ.

У лютому 2015 року Ставицького підозрювали у привласненні, розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах і в легалізації (відмиванні) доходів, отриманих злочинним шляхом, також він фігурував у справі про відчуження території «Межигір’я».

З приводу останньої справи до Ставицького в Ізраїль восени 2016 року літали заступники генпрокурора Луценка.

У травні 2017 року стало відомо, що Інтерпол припинив розшук Ставицького.

На початку 2018 року ГПУ завершила справу проти Ставицького – і викликала його для ознайомлення з матеріалами.

У травні 2018 року ГПУ направила до суду звинувачувальний акт стосовно Ставицького справу щодо незаконної передачі комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір’я» компанії «Надра України», а потім у приватні руки.

«Наша Ряба» Косюка возглавила мировой рейтинг самых опасных для человека предприятий

Kosuk-Yuryi2

 

Крупнейший производитель мяса птицы, мясных полуфабликатов и колбасных изделий в Украине, Мироновский хлебопродукт (МХП), который выпускает свою продукцию на рынок Украины под торговыми марками «Наша Ряба», «Легко», «Бащинский», стал одним из лидеров рейтинга самых опасных для человека и окружающей среды глобальных компаний. Об этом свидетельствуют результаты исследования ежегодного индекса Collers, запущенного сетью инвесторов FAIRR. Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины. Анализ показал, что МХП не справляется с критическими бизнес-рисками, такими как выбросы парниковых газов и риск антибиотиков.

Один из кредиторов МХП – Европейский банк реконструкции и развития, начал расследование в отношении украинского производителя мяса и мясной продукции. Расследование ведётся в двух направлениях: влияние на жизнь людей и экологию. По запросу банка экологи проанализировали ситуацию на примере птицефабрики компании в Винницкой области и пришли к выводу, что несанкционированное массовое захоронение трупов птицы «Нашей Рябы» приводит к отравлению земли в радиусе нескольких километров, что непосредственно влияет на выращенные на этой земле плоды, корма для животных и воду в колодцах. Аналогичную ситуацию подтверждают исследования почв в районе расположения птицефабрики в Черкасской области. На основании финальных результатов расследования ЕБРР примет решение о целесообразности дальнейшего финансирования МХП.

Наличие вредных средств в мясе «Наша Ряба» ранее подтверждали результаты расследования журналиста издания «Антикор». «Показатель уровня антибиотика в мясе птицы на прилавке составил 0,9 ед/мл при норме 0,01 ед/мл. Показатели кислотного и перекисного числа также показали значительное превышение нормативов ГОСТа: при норме перекисного числа для охлажденной курицы в 0,01 йода, показатель мяса «Наша Ряба» составил 0,5% йода, а кислотное число составило 5 мг KOH при максимально допустимой норме 1 мг KOH. Кроме того, исследование показало значительное превышение нормы зараженности мяса болезнетворными бактериями. Показатель КМАФАнМ (число мезофильных аэробных и факультативно-анаэробных микроорганизмов) при норме в 2*10 (5) КОЕ/г у «Нашей Рябы» составили 4*10 (6) КОЕ/г», – сообщил автор материала.

Допустимый
норматив

Показатель
в «Наша Ряба»

Антибиотик

0,01 ед/мл

0,9 ед/мл

Болезнетворные бактерии

2*10 (5) КОЕ/г

4*10 (6) КОЕ/г

Кислотное число

1 мг КОН

5 мг КОН

Перекисное число

0,01 йода

0,5 йода

Результаты независимого журналистского исследования нарушений показателей качества охлаждённого мяса птицы ТМ «Наша Ряба»

МХП – вертикально интегрированная компания, основанная в 1998 году. Компания является лидером украинского рынка мяса птицы, мясных полуфабрикатов и колбасных изделий. Основатель, главный акционер и председатель совета директоров компании –миллиардер Юрий Косюк.

Потоки лжи: #Ляшко поймали на обмане фермеров

Lyashko-krade1

 

Выступая в защиту моратория на продажу земли, Олег Ляшко ударился в ложь и манипуляции, сообщает антикоррупционный портал «Гривна».

Аргументы лидера Радикальной партии Олега Ляшко, защищающего мораторий на продажу земли, не выдерживают никакой критики. Об этом заявил экономический эксперт, блогер Сергей Фурса.

«К меморандуму, призывающему отменить мораторий на продажу земли, присоединились тысячи компаний. Но против них, гордо выпучив грудь, вышел Олег Ляшко… Очень проникновенный текст написал. Оторваться невозможно. Жаль только, что он полностью состоит из лжи и манипуляций, но тут уже никуда не денешься, у Ляшко другого не бывает», — написал Фурса на Facebook.

Так, Ляшко апеллирует к тому, что «хозяином на украинской земле должен быть украинский фермер».

«С этим не поспоришь, фермер должен быть хозяином на земле, которую он обрабатывает. Но пока мораторий действует, фермер физически не может стать хозяином на своей земле. Ведь нет рынка», — отмечает Фурса.

Напомним, ранее сообщалось, что острый интерес Олега Ляшко к аграрной тематике странным образом совпал с его уходом из «Батькивщины» и сближением с олигархами.

Экономист также уличает Ляшко в обмане, что украинские сельхозземли могут скупить иностранные компании.

Иностранцы не смогу покупать украинскую землю. Это запрещено законом, — напомнил Фурса. — Мораторий мешает именно украинцам и украинским компаниям стать собственникам земли. Вот украинцы в Польше могут купить землю, а в Украине не могут», — отметил эксперт.

«Говоря о мифических транснациональных корпорациях, прикрываясь несуществующим риском, Олег Ляшко не дает именно украинским фермерам стать собственниками земли. Но при этом мораторий не помешал самому радикалу бесплатно приватизировать себе землю от государства», — подчеркнул Фурса.

Он также указал на то, что запрет на продажу земли, который отстаивает Ляшко, выгоден только украинским агробаронам.

«От моратория выигрывают агробароны, которые за копейки арендуют у них (фермеров, — ред.) землю. А фермеры не могут даже пойти в банк, потому что у них нет возможности отдать землю в залог и получить кредит. Вот и при моратории крупнейшим агробароном стал Бахматюк. И вряд ли это образец для предпринимателя, которого мы бы хотели видеть в аграрном секторе Украины», — отметил Фурса.

Он также опровергает тезис Ляшко о том, что после отмены моратория земля «будет разбазарена». «По статистике продать землю хотя не больше 10% собственников паев. И это их право», — написал эксперт.

«Логика не останавливает радикала (в конце концов, где Ляшко, а где логика) и его уносит в дальние дали, где он уже с трудом контролирует поток лжи. «Ми пропонуємо унормувати земельне законодавство, зробити облік всіх ділянок і запровадити ринок оренди землі. А потім всі бажаючі її позбутися – зможуть продавати її державі». Этого еще не хватало. Надо за деньги налогоплательщиков скупать землю государству, которое и тем, что имеет, не может нормально распорядится? Это дать еще больше чиновникам земли? Чтобы они бесплатно ее Ляшку передали, в благодарность?» — критикует экономический эксперт идеи Ляшко.

Трилогия про Олега Бахматюка: Часть 1. «Олигархический банкинг» или, как #Бахматюк воровал деньги у вкладчиков

с

 

В тесных кругах миллиардеров олигарх Олег Бахматюк имеет славу беспринципного «кидалы». Один из богатейших людей Украины, он известен, в первую очередь, аграрным бизнесом. «Яичный барон» Бахматюк — владелец агрохолдинга «АвангардКо» и группы «Укрлендфарминг», состоящими, в общей сложности, из двух десятков птицефабрик, 6 комбикормовых, 6 сахарных заводов, а также 125 ферм. Монополист, владеющий 650 тысячами гектар угодий и 66000 голов крупного рогатого скота. Также, многие годы Олег Бахматюк вертится в финансовом секторе, где его именуют «Банковский пылесос». Такое прозвище олигарх получил за «развод» более 400 тысяч вкладчиков двух обанкротившихся банков — VAB и «Финансовая инициатива». За оценками аналитиков оттуда он вывел около 20 миллиардов гривен. Ныне Олег Бахматюк пытается освоить новое дело – создает морскую промышленно-транспортную сеть. О «хозяйственнике», укравшем у страны миллиарды поговорим детально.

«Олигархический банкинг – это «пылесос» у населения денег. Он выдает их самому себе и на этом строит свою дутую империю. Потом наступает время отдавать, а отдавать ему не хочется» — так финансовый бизнес Олега Бахматюка охарактеризовала глава НБУ Валерия Гонтарева (подробнее про неё читайте в статье Валерия Гонтарева. Блеск и махинации королевы монет).

Как банкир, Бахматюк «развел» не только 400 000 вкладчиков, но и государство. Оба своих банка он обанкротил цинично, взяв в финучереждениях (читай – у самого себя) деньги на аграрный бизнес, а, затем, не отдав их. Деньги на рефинансирование банка от НБУ таким же образом оказались в кармане олигарха. На конец минувшего года задолженность банка Бахматюка «Финансовая инициатива» перед НБУ составляла почти 9,6 млрд, а «VAB» — 5,2 миллиарда гривен.

Не смотря на неопровержимые доказательства не законного выведения средств из этих финучреждений, Бахматюк до сих пор чувствует себя спокойно.

ИСТОРИЯ БАНКА «ФИНАНСОВАЯ ИНИЦИАТИВА»

«Кэптивный банк, который обслуживал компании Бахматюка и параллельно других клиентов», — так описывает «Финансовую инициативу» предправления иностранного банка.

Банк появился в 2005, но большого успеха не достиг. Хотя, никому не известные в этой сфере банкиры сумели таки за десять лет вытолкать учреждение в топ-20 банков. По размеру активов (19,2 млрд гривен) «Финансовая инициатива» размещалась на 16 месте. Юридическим лицам «ФИ» выдал кредитов на 15,6 млрд. гривен. А вот население страны банк кредитовал неохотно – граждане заняли у него всего 2 млн. гривен. Зато депозиты Бахматюк принимал активно — 5,2 млрд. гривен от населения, и 1,5 млрд. гривен от компаний.

Специализировался банк на кредитовании аграриев, денег не жалел. Лишь отдавать их назад, как оказалось, никто не спешил. Что и неудивительно — заемщиками были, в основном, агрофирмы владельца банка Бахматюка.

В статусе проблемного (т.е такого, что не может гарантировать возвращение и выплату денег вкладчикам) банк существовал полгода. Депозитный портфель на тот момент составлял 68%. Интересно, что все это время в «Финансовой инициативе» многообещающе заверяли, что ситуация в банке стабильная.

«Акционер и менеджмент банка планируют в конструктивном сотрудничестве с временным администратором обеспечивать выполнение всех обязательств банка, а также принимать меры по его дальнейшему оздоровлению и возвращению на рынок путем продажи стратегическому инвестору» — из сообщения пресс-службы банка «ФИ»

Но стабилизировать ситуацию никто и не собирался. В июне 2015 НБУ признает банк неплатежеспособным, вводит там временную администрацию и начинает, посредством Фонда гарантирования вложений, выплачивать вкладчикам вложенные депозиты. Тоесть, погашать за деньги из бюджета «исчезнувшие» миллиарды. И тут не все так просто6 ФГВ должен выплатить не только 3,7 млрд. гривен 59 000 клиентам банка «Финансовая инициатива». К этой сумме денег (которую достанут из бюджета) нужно добавить кредиты рефинансирования Нацбанка. Они, вполне резонно, ушли в тот же карман, куда и депозиты граждан. В общей сложности в НБУ заявили о своих потерях на сумму более семи миллиардов.

«Общая задолженность банка «Финансовая инициатива» перед НБУ по кредитам для поддержки ликвидности составляет 7,1 млрд гривен» —пресс-служба НБУ.
Несложно посчитать, что потери государства от «Финансовой инициативы» Олега Бахматюка — после выплат вкладчикам и возвращения рефинансирования.

НБУ — составили в общей сложности 10,8 млрд. гривен. И даже после возможной продажи активов за 3,5 млрд. убытки составят 7,3 млрд. гривен. Их, само собой, в дальнейшем, вынут из карманов украинцев.

ИСТОРИЯ VAB БАНКА

Розничный VAB Банк Олег Бахматюк купил в 2011 году. Уже миллиардер, он продолжал искать источники финансирования своего аграрного бизнеса. По официальной версии — Бахматюк собирался сделать на базе VAB агробанк и кредитовать не только свои компании. Вкладчиков «взяли» на повышенную ставку, которая на несколько процентов отличалась от рыночной. Телереклама разъясняла: «Деньги должны работать». И население понесло в VAB кровно заработанные. Уходили деньги предприятиям. Только важно понимать: короткие деньги населения вложили в длинные кредиты бизнесу. И вновь предприятиям напрямую связанным с Бахматюком.

К вашему вниманию часть списка этих заемщиков, появившийся благодаря инсайдерским расследованиям:
1) ООО «Стар-Мастер» (взял 354 млн. Грн.) Случай из серии вполне очевидных: и на момент кредита и сейчас — она через цепочку ООО «Гадячский мясокомбинат» — ООО «Агро Альфа» — ООО «АгриАльфа» — принадлежит «Укрлендфарминг» Бахматюка.
2) ОАО «Железнодорожник» (взял 938 млн. Грн.). Занимала деньги под руководством менеджеров Бахматюка — на момент займа фирма была ПАО, где председатель и два члена наблюдательного совета (Олег Солощук, Надежда Громыко, Андрей Дзундза) были его фирмы ООО «Станиславская торговая компания» ( «СТК»). Сейчас «Железнодорожник» ликвидирован, но его правопреемником уже официально числится тот самый «СТК», а конечным бенефициаром — Бахматюк.
3) ООО «Ледер Плюс ЛТД» (кредит 438 млн грн.). Принадлежала, и до сих пор принадлежит менеджерам Бахматюка. Ранее ее владельцем было ООО «Зернотрейд» (запомните это название), оно принадлежало Олегу Василишину — человек с таким ФИО возглавляет ООО «Бон-Эксим», одну из фирм группы «Укрлендфарминг» Бахматюка. Когда «Ледер» брала кредит в VAB — ее на время переписали на 25-летнего Антона Филимоненко, человек с таким ФИО известна как топ-менеджер «Укрлендфарминг». После кредита снова новый владелец, однако и он из группы Бахматюка — Владимир Симотюк, директор ОАО «ПиК» (тоже с «Укрлендфарминг»).
4) ООО «Украина — Агроинвест» (кредит 406 000 000). Связи с Бахматюком особо не скрывают, иногда кажется — ими просто дразнят. Когда эта фирма брала кредит — принадлежала трем работникам Бахматюка. Наталья Костыркина — член Наблюдательного Совета ПАО «Октябрь» и ОАО «Ритм» («Укрлендфарминг»). Ярослав Шульган — член ревизионной комиссии второй из упомянутых фирм. Андрей Столпников — директор ООО «Укрпродзерно», принадлежавшего уже знакомому нам «ЗЕРНОТРЕЙД». Пока же еще один совладелец — кипрская компания «Екстрар Холдинг Лимитед», ее бенефициаром в ЕДРи значится Богдан Прокоса, председатель наблюдательного совета ПАО «Авангард».

Итак, деньги в VAB не вернулись, поэтому банк, в конце концов, тоже внезапно обнищал. Как и в случае с «Финансовой инициативой» НБУ признал банк проблемным. Была введена временная администрация и частично ликвидированы долги вкладчикам.

«За период временной администрации и ликвидации банка деньги получили 108 000 вкладчиков на сумму 6,3 млрд гривен, что составляет 91,8% от общей гарантированной суммы» — сообщала пресс-служба ФГВ.

После ликвидации — непогашенные кредиты рефинансирования, по данным НБУ, составляли 5,1 млрд. гривен. Тоесть, если сложить две суммы, общие убытки госбюджета составят почти 12 миллиардов. Если активы банка продадут за 18,3 % стоимости – сумма уменьшится до 7,6 млрд. гривен. И эти деньги снова возьмут из карманов украинцев.

ИСТОРИЯ ПРОДОЛЖАЕТСЯ

Попыток со стороны государства привлечь Олега Бахматюка к ответственности не наблюдалось. Чувствуя безнаказанность, собственник двух обанкротившихся банков — VAB Банка и «Финансовая инициатива» — продолжил финансовые аферы. Известна информация, что за день до объявления о введении временной администрации в банк «Финансовая инициатива», компании Бахматюка перечислили под видом зарплаты и других выплат на своих сотрудников суммы по 200 000 грн. А Фонд гарантирования вкладов эти деньги почему то выплатил.

Вкладчики обанкротившихся банков уже ходили под стены Верховной Рады Украины с просьбой досудебного расследования относительно Олега Бахматюка. Но — безрезультатно. Из Генеральной прокуратуры людям тогда пришла отписка. Но пострадавшие от афер не отчаиваются. Тем более, исходя из кадровых перестановок в ГПУ.

Кто-то говорит, что это борьба с ветряной мельницей, и я соглашаюсь, пока власть в БПП, Бахматюк может жить и работать в Украине спокойно. «Боремся» — поделился впечатлениями от акции ее организатор Арсен Маринушкин в Фейсбуке. Напомним, что после банкротства банков «Финансовая инициатива» и VAB оказалось: почти весь их кредитный портфель (около 18 млрд .грн.) — это займы предприятиям, входящим в агрохолдинг Бахматюка «Укрлендфарминг». По данным НБУ, список этих компаний занимает (!) 21 страницу. Среди пострадавших от финансовой аферы нувориша-олигарха и ряд украинских и иностранных банков. Есть также крупные предприятия за рубежом.

Как их «кидал» на деньги Олег Бахматюк — во второй части нашего расследования.

Юлия Костенко, антикоррупционный портал hryvnia.org

Авакову закортіло поставити наближену приватну фірму на охорону морських портів, – Лещенко. Відео

Avakov-liba2-500x293

 

Понад 150 осіб, що працюють в загоні охорони Одеського морського порту, збираються викинути на вулицю. А все тому, що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков вирішив заробити на державних потоках Міністерства інфраструктури.

У цьому переконує нардеп Сергій Лещенко у своєму відеоблозі «Чесна політика», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

За словами політика, «Адміністрацію морських портів України» віддали в управління «Народному фронту». І якщо подивитись на керівний склад цього державного підприємства, то можна побачити людей з команди голови фракції Максима Бурбака та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Так, серед заступників латиша Вецкаганса є знакові люди. Це колишній помічник депутата Бурбака, а також двоє директорів департаментів Міністерства інфраструктури за часів роботи Бурбака міністром інфраструктури. При чому один з цих заступників – Микола Полторацький – є ставлеником Ріната Ахметова, який не приховував своїх симпатій до Яценюка і «Народного фронту».

А от ще одним заступником голови «Адміністрації морських портів України» з питань безпеки є Сергій Гронський, який працював у департаменті моніторингу в міністра внутрішніх справ «фронтовика» Авакова.

“Тому не дивно, що «Народний фронт» вирішив за звичкою подоїти «Адміністрацію морських портів». Коли на кону мільйони державних гривень, то можна закрити очі навіть на пряму норму закону «Про морські порти України». Там сказано, що охорона та контрольні функції на території морських портів в прикордонній смузі покладено на прикордонників та загони охорони морських портів у складі Служби Морської Безпеки. Але закон – це дрібниці, якщо треба поставити своїх людей на потоки,
– зазначив Лещенко.

За даними нардепа, виконувач обов’язків голови «Адміністрації морських портів України» Вецкаганс наприкінці минулого року підписав наказ, яким передбачено повну заміну державної охорони портів на приватну охоронну фірму, яка не має жодного стосунку до морської галузі та контролю на прикордонних територіях.

«У цьому конкретному випадку, про який розповіли профспілки, ідеться про фарс, розіграний в інтересах одного учасника – компанії „Альфа-Безпека“. Минулого року ця структура зайшла на охорону Миколаївського порту. У результаті – звільнені працівники повідсуджували по 50-70 тисяч гривень. Та за завдані державі збитки ніхто не поніс покарання – корупційні жнива в розпалі, треба встигнути зібрати касу на наступні вибори», – додав політик.

Фонд держмайна підсадив на базу оцінки друзів Антона Яценка, — розслідування

tender-palata-new1

 

Фонд держмайна авторизував електронні майданчики  “Професійна оцінка” (оператор – ТОВ “Про закупівлі”) та  “Експрес оцінка” (оператор – ТОВ “Акцепт онлайн”). Про це повідомляє сайт ФДМУ.

ТОВ “Про закупівлі” з’явилося у березні 2016 року. Бенефіціарним власником компанії значиться киянка Ірина Мельниченко. Співзасновниками разом із Мельниченко зареєструвалися Ігор Абражан із Донецька та син екс-очільника КМДА Анатолія Голубченка Артем Голубченко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

ТОВ “Про закупівлі” зараз є співзасновником ТОВ “Фінансова компанія “Тендерфінсервіс”. Керівником останньої у лютому 2017 року, за даними Уoucontrol, став колишній член Тендерної палати Володимир Доброскок, детальніше якого можна прочитати ось тут. Нагадаємо, Доброскок засвітився у більшості схемних кейсів за часів існування Тендерної палати, яка в 2000-их мала монопольний контроль за державними закупівлями. Після Майдану Доброскок в прямому сенсі слова залишився поряд із колишнім “хрещеним батьком” Тендерної палати, а нині народним депутатом – Антоном Яценком: тесть Яценка та Доброскок володіють нежилими приміщеннями у столичному бізнес-центрі “Ботанік тауерс”.

ТОВ “Акцепт онлайн” створене у квітні 2016 року. Власницями фірми значаться Богдана Гасянець та Наталія Лазун.

Нагадаємо, з 18 липня ФДМУ закрив безплатний реєстр оцінки, куди вносили дані про оцінку майна оцінювачі. Паралельно без жодного перехідного періоду Фонд відкрив Єдину базу даних звітів про оцінку та їх використання. Увійти в нову базу можна лише через електронні авторизовані майданчики, операторами яких є недержавні фірми, а приватні прокладки. Один вхід в базу коштує 390 грн, гроші ідуть в кишеню операторів.

Як повідомляли “Наші гроші”, до кінця липня увійти в базу можна було лише через одну фірму ПП “Ві Ай Пі Департамент”. За 10 днів компанія на оцінювачах та нотаріусах заробила понад 5 млн. грн. Антимонопольний комітет зараз перевіряє ФДМУ щодо дотримання вимог законодавства під час створення, впровадження та функціонування Єдиної бази та підключення до неї електронних майданчиків.

Прокладочний схематоз Віталія Трубарова з Фонду держмайна. Розслідування

Trubarov1

 

Приватна фірма заробила понад 5 млн грн за 10 днів платного доступу до державної бази оцінки майна.

На днях оцінювачі та нотаріуси заявили про нову корупційну схему у Фонді держмайна. З 18 липня ФДМУ закрив безплатний реєстр оцінки, куди вносили дані про оцінку майна. І без жодного перехідного періоду відкрив Єдину базу даних звітів про оцінку та їх використання.

Увійти в нову базу можна лише через авторизований електронний майданчик «Оцінка.online», оператором якого є не державна фірма, а приватна прокладка «Ві Ай Пі Департамент». Ця фірма бере за свої послуги 390 грн. за кожне звернення до бази.

20 липня 2018 року «Наші гроші» поцікавилися в ФДМУ, як сталось, що приватна фірма сіла на «оціночний» грошовий потік. 30 липня ми отримали відповідь ФДМУ, яка показала, що Фонд робить все можливе, аби приховати інформацію та не сказати нічого по суті.

Зокрема, ми запитували, чому вхід до Єдиної бази даних звітів про оцінку став платним? Чим керувався ФДМУ при визначенні ціни в 390 грн.?

На що ФДМУ відповів, що «правовідносини суб’єктів оціночної діяльності з отримання послуг авторизованих електронних майданчиків здійснюються відповідно до цивільного та господарського законодавства», а «питання щодо контролю вартості послуг регулюються відповідно до положень закону «Про антимонопольний комітет України». Нагадаємо, АМКУ вже перевіряє законність дій Фонду в цій ситуації.

За даними, оприлюдненими самим ФДМУ, першим і єдиним запрацював електронний  майданчик «Оцінка.online». Відтак, ми запитали, на яких умовах обиралися електронні майданчики та з ким конкурували.

На це Фонд теж не дав відповіді, а появу фірми пояснив так: в оператора електронного майданчика мала бути «комплексна система захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із ЗУ «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах». Станом на дату запуску Єдиної бази, 18 липня 2018 року, таку систему мав лише оператор ПП «Ві Ай Пі Департамент».

Також «Наші гроші» поцікавилися, чи отримує ФДМУ чи будь-яка інша державна чи комунальна структура кошти, отримані від платних входів до Єдиної бази даних звітів про оцінку? Якщо так, то яка і скільки?

На це питання Фонд не відповів, проігнорувавши його.

«Наші гроші» підозрювали, що десь так воно і буде, тому запитали ще раз, перефразувавши питання – які умови співпраці електронних майданчиків та ФДМУ? На що Фонд послав нас вивчати «Порядок ведення єдиної бази звітів про оцінку» та «Порядок авторизації електронних майданчиків», де, зрозуміло, жодного слова не сказано, чому всі гроші осідають у кишенях приватної фірми.

І лише на питання про кількість звітів ФДМУ відповів чітко: «станом на 27 липня 2018 року до Єдиної бази даних звітів про оцінку суб’єктами оціночної діяльності внесено інформацію про більше 7 тис. звітів про оцінку майна з метою їх реєстрації».

Тож нескладно підрахувати, що лише від оцінювачів за 10 днів існування електронного майданчика ПП «Ві Ай Пі Департамент» отримало щонайменше 2,7 млн грн. Цю суму треба помножити на два, оскільки кожна оцінка потім перевіряється нотаріусом, який теж звертається до бази, тобто теж мусить платити «прокладці» 390 грн.

Також слід враховувати багаторазові звернення, оскільки система не завжди реєструє користувача з першого разу.

Відтак, за найскромнішими підрахунками, «Ві Ай Пі Департамент» за 10 днів роботи заробив понад 5 млн. грн.

За час, поки до «Наших грошей» ішла відповідь ФДМУ, ми спілкувалися з оцінювачами та аналізували документи, які регулюють появу платної бази.

Тож на деякі питання можемо дати відповідь і без раптово занімілого ФДМУ.

Фонд Держмайна поставив себе вище від Кабміну

Інформація про оцінку майна, звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок має вноситися до єдиної бази звітів про оцінку безперешкодно та безоплатно. Це прописано в чинній постанові Кабміну №358. Відтак, використання фірми-посередника та платний доступ до бази порушує цей нормативний акт. По суті, зараз оцінювачів та нотаріусів змусили вносити неправомірну плату за безоплатну послугу. При цьому, приватна фірма «Ві Ай Пі Департамент» не укладає з користувачами бази жодних договорів, відтак, власник авторизованого майданчику отримує надприбутки, але нічим не  зобов’язаний своїм клієнтам.

Як заявило «Українське товариство оцінювачів», з огляду на положення закону «Про доступ до публічної інформації» доступ до неперсоніфікованої інформації Єдиної бази даних звітів повинен бути відкритим, із публічним неавторизованим доступом до неї необмеженого кола осіб. Адже більшість інформації з основних державних реєстрів (наприклад, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру юросіб, Єдиного реєстру громадських формувань) є відкритою для всіх користувачів або безкоштовно, або за символічну плату.

Плату отримує приватна фірма, не готова до роботи

Система постійно «грає в рулетку» – може списати 390 грн, навіть коли  вона не реєструє звіт – тобто, база «з’їдає» гроші за послугу, яку не надала. ФДМУ заявив, що оцінювачі мають право зареєструвати звіти повторно безкоштовно, але механізму безкоштовної реєстрації не створив. За інформацією на ринку, цього механізму і не буде, оскільки така ситуація забезпечує більші надходження приватній фірмі-оператору.

Також є проблема з реєстрацією користувачів: програма не зчитує електронні ключі, не реєструє інформації про кваліфікаційні свідоцтва оцінювачів. Неможливо зареєструвати оцінювача як працівника кількох фірм, що займаються оцінкою, хоча по закону це не заборонено. Також у базі неможливо зареєструвати звіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Ще оцінювачі відзначають незадовільну роботу техпідтримки. Зокрема, після 18:00 щодня техпідтримка не відповідає на виклики, а саме підприємство «Ві Ай Пі Депаратмент»,  як стверджують оцінювачі, неможливо знайти за місцем реєстрації. При цьому, у рахунку на 390 грн, які знімають з користувачів бази прописано «консультативні послуги». Яких оцінювачам та нотаріусам не надають. Крім того, «Оцінка.online» створено на базі фірми «Ві Ай Пі Департамент», яка сама є оцінювачем, а це – прямий конфлікт інтересів, оскільки є ризик, що компанія може працювати лише з колом «потрібних» оцінювачів.

Завищена вартість послуги

Як і ким виводилася ціна за доступ до бази, Фонд не розповідає. При цьому, розмір такої плати має бути співставний з оплатою за інші подібні адміністративні послуги та враховувати соціально-економічну ситуацію в державі. Будь-яка людина, що хоче оцінити та продати майно, має заплатити 390 грн оцінювачу лише за те, щоб той вніс дані про його майно в базу, ще 390 грн, якщо база оцінювача «не прийме». Потім 390 грн – нотаріусу. Відтак, лише за один раз продавець майна без оплати послуг нотаріуса та оцінювача має витратити 1170 грн, які підуть в кишеню приватній фірмі.

Оціночна спільнота говорила і говорить, що послуги майданчиків мають коштувати до 0,5% мінімальної заробітної плати за одну послугу. Що підводить до ще одного моменту.

Проігнорована думка  спільноти оцінювачів та  АМКУ щодо Єдиної бази

Зокрема, «Порядок ведення Єдиної бази» та «Порядок авторизації електронних майданчиків», до якого нас відсилає ФДМУ, не пройшов погодження Антимонопольного Комітету та не мав широкого обговорення оціночною спільнотою.

Відповідальний за схему

Фонд держмайна очолює в.о. Віталій Трубаров. На початку 2000-х він працював у представництві ФДМУ в Донецьку, потім – у регіональному відділенні Фонду в Донецькій області, 2009-го – у податковій інспекції Ворошиловського району Донецька. Реєструвався керівником донецької обласної організації Народно-демократичної партії та ГО «Донецька обласна громадська організація федерація «Карате».  З 2010 по 2015 роки Трубаров очолював регіональне відділення ФДМУ по Києву. За фактом зловживання службовим становищем Віталієм Трубаровим при наданні в оренду та приватизації державного майна (частини приміщення Міністерства агрополітики на Хрещатику під ресторан) відкрито кримінальне провадження за ч.2 ст. 364 («Зловживання владою та службовим становищем»).

Аліна Стрижак, «Наші гроші», Національне бюро розслідувань України



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: