Архив рубрики: ‘Персоналії’

Пашинський за гратами без права внесення застави

Печерський суд Києва 9 жовтня 2019 року обрав нардепу 5-8 скликань Сергію Пашинському запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

Суддя оголосив про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 4 грудня, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п’яти днів після оголошення.

На засіданні був присутній екс-секретар РНБО і спільник Пашинського Олександр Турчинов.

«Сьогодні ви бачили „портновське“ правосуддя… Я зроблю все, щоб ці злочинці, які сьогодні вчинили злочин, про це пожаліли… Матеріали справи сфальшовані. Суддя пішла на порушення всіх чинних норм законодавства», — заявив відомий стрілець.

Слідчі центрального апарату Державного бюро розслідувань повідомили про підозру Пашинському у заподіянні громадянину тяжкого тілесного ушкодження. Слідчі клопотали в суді про арешт.

Колишній заступник глави адміністрації президента часів Януковича Андрій Портнов 4 жовтня написав у своєму Telegram про Пашинського: «Наступного тижня фігурант переїде в слідчий ізолятор…Ми постараємося вплинути на умови його утримання в камері і правильний колектив однодумців.»

31 грудня 2016 року Пашинський на дорозі біля Василькова Київської області поранив із пістолета громадянина Хімікуса. Депутат заявив, що напав саме Хімікус, хоча той стверджував зворотне.

26 липня 2017 року Генпрокуратура закрила справу про стрілянину за участю Пашинського, заявляючи, що не виявила в його діях складу злочину.

Після повернення в Україну 19 травня Портнов анонсував «десятки заяв про злочини Порошенка».

#МендельНаДембель Журналіст Яневський написав у поліцію заяву на Мендель

Журналіст Данило Яневський вважає, що у діях речниці президента Володимира Зеленського Юлії Мендель є ознаки перешкоджання професійній діяльності журналістів, тому він написав відповідну заяву до столичного Солом’янського управління поліції.

Про це він написав у своєму фейсбуці, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«З відкритих джерел (мережа Інтернет) мені стало відомо про вчинення злочину службовою особою – прес-секретарем президента громадянкою Мендель Юлією Володимирівною…

Мендель у грубій формі відштовхнула журналіста під час задання ним запитання президенту та фактично завадила президенту виконати свій обов’язок, щодо надання відповіді на запитання журналіста…

Здійснивши напад на журналіста, Мендель з перевищенням повноважень, умисно порушила право журналіста на вільне збирання інформації, унеможливила його доступ до інформації, здійснила вплив у фізичній формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків».

Яневський пише, що у діях Мендель не було нічого спільного з організацією висвітлення діяльності президента та забезпечення його зв’язків із засобами масової інформації.

За його словами, речниця не вперше відштовхувала журналістів від Зеленського. Зокрема, 15 вересня 2019 року вона відштовхнула журналіста “Радіо «Свобода» Крістофера Міллера, «чим перешкодила президенту завершити відповідь на питання, а журналісту — виконувати свої професійні обов’язки».

Яневський просить поліцію внести його заяву до ЄРДР за ч.2. ч.3 ст. 171 ККУ та почати досудове розслідування. Відповідну заяву він надіслав правоохоронцям 7 жовтня поштою. У соцмережі він опублікував знімок оплати послуг «Укрпошти».

У прес-службі столичної поліції «Українській правді» повідомили, що заяви Яневського ще не отримали.

5 вересня 2019 року Зеленський прибув до будівлі ВАСУ зі своїм оточенням, де була і Мендель. Біля входу до приміщення Зеленського чекали представники ЗМІ, серед яких був журналіст програми «Схеми» “Радіо «Свобода» Сергій Андрушко.

Андрушко намагався напряму поставити запитання президенту Володимиру Зеленському та керівнику ОП  Андрію Богдану. Речниця Зеленського та охорона президента не давали йому це зробити – притримували його, заважаючи підійти до Богдана.

Мендель пізніше пояснила, що «зупиняла» журналіста «Схем» Сергія Андрушка, бо той «втручався в особистий простір» першої особи держави.

Редакція програми «Схеми: корупція в деталях» оприлюднила повне відео спілкування Андрушка з Мендель.

Також було опубліковано відео, як 13 вересня Мендель відтягнула іншого журналіста Крістофера Міллера від Зеленського, не давши йому поставити запитання.

28 вересня вибачитися за некоректну поведінку з боку Офісу президента та Мендель закликала Національна спілка журналістів.

30 вересня медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» закликав Зеленського публічно відреагувати на «загрозливе» перешкоджання роботі журналістів з боку його речниці.

Спільнота незалежних журналістів «Ініціатива 34» вимагає звільнення речниці президента Юлії Мендель за непрофесійну поведінку стосовно журналістів.

У заяві, оприлюдненій на «Детектор Медіа», нагадали, що «відкрите спілкування із журналістами — це не лише ознака демократичності влади, а й її обов’язок».

«Зелю геть!», — українці вийшли на Майдан проти зради. Відео

Учасники віче «Зупинимо капітуляцію» прийшли з Майдану до будівлі офісу президента на Банковій, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Люди скандують «Ні капітуляції».

Також видно національні та кримськотатарські прапори.

Пізніше учасники почали скандувати «Зелю геть!», «Україна – не рояль» та «Імпічмент».

Пізніше учасники акції пішли до Верховної Ради, до Кабінету міністрів та прямують до вулиці Грушевського, де мають намір завершити акцію хвилиною мовчання.

На Майдані Незалежності в центрі Києва у неділю проходило віче «Зупинимо капітуляцію». Учасники виступають проти реалізації Зеленским так званої «формули Штайнмаєра».

В акції беруть участь 20 тисяч громадян.

ПоЗеленил ручку, или почему мошенника Бахматюка не трогает СБУ? Расследование

Почему и при новой власти недобросовестные должники катаются, как сыр в масле, и изображают из себя локомотив украинского бизнеса?

Все в Украине переменчиво: политическая элита, государственный курс, идеология, исторические ценности. Нетленными остаются только олигархи, которые нехитрыми, классическими аферами грабят страну при любой власти. Ничего не изменилось и сейчас. Заявленный Владимиром Зеленским приоритет беспощадной борьбы с коррупцией в экономике пока бьет исключительно по стабильности ее стратегических отраслей и карманам налогоплательщиков. Между тем отпетые финансовые аферисты, такие, к примеру, как собственник автомобильной империи «АИС» Дмитрий Святаш, «кинувший» на сотни миллионов долларов «УкрСиБанк» и ряд других финансовых учреждений, или Олег Бахматюк (владелец лопнувших банков «VAB» и «Финансовая инициатива», а также крупнейших агрохолдингов Украины «Авангард» и «Ukrlandfarming»), наживший колоссальное состояние на обмане инвесторов и невозврате государственным банкам десятков миллиардов гривен, продолжают спокойно «работать». Более того, они требуют от государства очередных, более лояльных финансовых преференций. Но, самое интересное, что государство идет им на встречу, даже не пытаясь вернуть украденные аферистами бюджетные миллиарды. Более всего раздражает та наглость и напыщенная тревога за судьбу Украины, с которой мошенники, чувствуя полную безнаказанность, дают новой власти советы, как общими усилиями вывести страну из экономического коллапса.

«Дайте нам стимулы!»

В июне текущего года, в ходе круглого стола, посвященного проблеме трудовой миграции, состоявшегося по инициативе Европейской Бизнес Ассоциации, Олег Бахматюк громко плакался в жилетку тогда еще первого заместителя министра экономического развития Максима Нефедова, о неэффективности государственных дотаций для бизнеса, требуя от нового правительства более существенных государственных преференций, таких как льготное кредитование под 1% сроком на 30 лет. И это при том, что в 2017 и 2018 годах, Бахматюк получил от государства около 1 млрд грн!

«Я противник дотаций! Создайте нам условия и плавные переходы! Мы готовы к конкуренции, но только на равных условиях! Направьте средства вместо дотаций на проценты! Дайте нам кредиты на 30 лет под 1%! Дайте нам те стимулы, которые есть в других странах!» – вещал Бахматюк.

Сам по себе факт, что власть в течение двух последних лет дотировала из кармана налогоплательщиков финансовую бизнес-пирамиду Бахматюка, более чем странен. Но, об этом чуть позже. Коль уж Бахматюк зарекся о государственном стимулировании его личного обогащения, стоит еще раз задаться вопросом, а, что, собственно говоря, получит взамен государство кроме колоссальных безвозвратных потерь бюджетных ресурсов, выведенных Бахматюком на счета кипрских офшоров?

Понять и простить

Грандиозные прожекты Бахматюка обошлись государству и зарубежным кредиторам в десятки миллиардов гривен, возвращать которые (не говоря уже о выплате дивидендов) мошенник не собирается. Платить по долгам – не его философия бизнеса. На протяжении десяти с лишним лет Бахматюк назанимал на «почетный статус» первого, самого крупного должника Украины. На данный момент, общий размер долга бизнес-империи олигарха составляет без малого 39 млрд грн. Это – деньги вкладчиков и клиентов обанкротившихся банков Бахматюка «VAB» и «Финансовая инициатива» (21,7 млрд грн), выведенные в офшоры средства рефинансирования (10,9 млрд грн), взятые и невозвращенные кредиты государственных финучреждений (5,3 млрд грн), не погашенные обязательства перед международными инвесторами (1,1 млрд грн). Примечательно, что общая сумма долга в разы превышает официальный капитал Бахматюка, который всего за 3 года, якобы, резко сократился с $2,676 млрд (2014-й) до $183 млн (2017-й). Это значит, что долг афериста никогда погашен не будет. По крайней мере, в добровольном порядке. Сколько Бахматюк на самом деле заработал на протяжении 2018—2019 годов попросту неизвестно. По информации «Зеркала Недели», ни одной его налоговой декларации в Едином государственном реестре не найти. Нет его имени и в топ-100 самых богатых украинцев. И это далеко не случайно. По данным издания, бизнесмен сознательно прилагает усилия, чтобы оставаться вне любых рейтингов, где публикуются данные о капитале.

Теперь более детально о том, как Бахматюк строил на обмане банкиров и обычных украинцев свою призрачную бизнес-империю.

Проба «пера»

Свою первую большую кредитную аферу Бахматюк совершил в 2003 году. Он умудрился взять и не отдать кредит банку «Аваль». Кредит Бахматюк брал якобы для реконструкции купленной тогда же птицефабрики «Авангард» (первый актив, давший название яичной корпорации агробарона). Однако никаких ремонтов и модернизаций бизнесмен проводить не собирался изначально, а кредитные деньги потратил на покупку еще пары птицефабрик. Заем понадобился Бахматюку лишь для официального приобретения новых активов. Свои деньги у него были, но он не мог пояснить правоохранителям их легальное происхождение. Так, кстати, поступали многие бизнесмены, и особенно те, которые изначально не планировали возвращать банкам деньги.  Списать кредит «Аваля» Бахматюку помогла глава отделения этого финучреждения Мария Лободина, которую аферист отблагодарил, трудоустроив в собственный банк «Финансовая инициатива», в 2004 году.

Миллионы быстро надоели

Удачная афера, принесшая первые миллионы, вдохновила Бахматюка на более солидные заработки. Он замахнулся на миллиарды. В 2004 году, вступив в преступный сговор с губернатором Прикарпатья Вышиванюком, Бахматюк неплохо погрел руки на программе газификации сел. Его фирмы, в том числе ООО «Карпатская нефтяная компания», «распилили» львиную долю выделенных из бюджета 410 млн грн. Помимо этого, еще несколько сот миллионов партнеры по газификации собрали с населения. «Заработанное» Бахматюк вложил в покупку активов нескольких облгазов: «Волыньгаз» (14,31%), «Закарпатгаз» (15%), «Львовгаз» (10,6%), «Черновцыгаз» (14,7%), «Винницагаз» (12,7%) и «Черниговгаз» (13,1%). Активы контролировала ЗАО «Инвестиционная компания «Инвест-Ресурс», входящая в состав «Карпатской нефтяной компании» нашего героя. Позже Бахматюк продал свои доли в облгазах Дмитрию Фирташу. Стоимость сделки неизвестна, однако эксперты оценивают ее в сотни миллионов долларов.

Много еще крупных афер провернул Бахматюк. Но наиболее резонансными стали аферы с возмещением НДС во времена Януковича. За отстегнутую долю Юре Енакиевскому и Саше-стоматологу фирмы Бахматюка «Ивано-Франковский мясокомбинат», «Ивано-Франковские колбасы», «Имперово Фудз» и «Станиславская торговая компания» незаконно получили из госбюджета НДС на общую сумму около 8 млрд грн. А в феврале 2015 года, после Революции Достоинства, было возбуждено уголовное дело. Следствие установило факты экспорта продукции фирм Бахматюка по завышенным ценам через оффшорные структуры, что позволило искусственно завысить объемы НДС. Проще говоря, путем фиктивного экспорта Бахматюк попросту украл 8 миллиардов у государства. Впрочем, уголовное дело новая власть быстро замяла и скрыла от глаз жаждущей «гидности» общественности. Бахматюк сконцентрировался на других махинациях, проворачивая миллиардные банковские аферы.

Куда пропали деньги вкладчиков

В 2015 году, после банкротства банков «Финансовая инициатива» и «VAB», Бахматюк активно отмывал свой имидж, обвиняя в умышленном доведении до банкротства его финансовых учреждений бывшего руководителя НБУ Валерию Гонтареву. Главный банкир страны требовала от афериста вернуть государству долги по рефинансированию (более 10 млрд грн), Бахматюк парировал нападки, обвиняя Гонтареву в попытках уничтожить его агрохолдинг «Ukrlandfarming».

На самом деле Бахматюка едва ли можно считать аграрным олигархом, так как свои агрохолдинги бизнесмен создавал отнюдь не с целью развития сельского хозяйства. Они были нужны ему в качестве инструмента для кредитно-финансовых афер в особо крупных размерах. Схема действовала просто: через свои банки Бахматюк привлекал под высокие проценты депозиты физлиц, после чего кредитовал свои же аграрные предприятия, выводя средства вкладчиков на офшорные счета по месту регистрации агрохолдингов. После этого, испытывающие финансовые трудности банки Бахматюка одалживали деньги — рефинанс — у государства в лице Нацбанка. Эти деньги тоже мгновенно уплывали на Кипр.

Накануне банкротства своих банков Бахматюк вывел сотни миллионов гривен. Огромные суммы денег перечислялись родственным структурам, тогда как вкладчикам выдавали на руки по 1 тысяче гривен в сутки. В общей сложности, за последние 6 дней до введения временной администрации в банковские учреждения Бахматюка (с 14 по 20 ноября 2014 года), олигарх вывел из-под залогов НБУ 3,4 млрд грн.

14 ноября 2014 года, несмотря на постановление НБУ о запрете досрочного возврата вкладов связанным лицам банков, VAB Банк вернул депозиты двум крупным компаниям Бахматюка. Тростянецкий мясокомбинат получил 110 млн грн, кожевенное предприятие «Свитанок» – 266,445 млн грн.

20 ноября 2014-го, на счет Quickcom Limited, владеющей 86,8% акций ПАО «ВиЭйБи Банк», VAB Банк вернул кредит на сумму $45 млн. Это было досрочное погашение кредита по требованию кипрской компании, поскольку кредит банк Бахматюка взял только в апреле 2014 года.

В этот же день, 20 ноября 2014-го, Набсовет VAB Банка одобрил зачет частичных встречных однородных требований на сумму 681,573 млн грн, возникших у его должников – «Старовирский птицекомплекс», «Агроуниверсал ЛТД», «Инвестиционная компания «Агросоюз РП» и «Мульти Финанс», за счет средств Quickcom Limited. Одна только компания «Мульти Финанс» задолжала и не вернула банку благодаря этой схеме более 560 млн грн.

Формально «Мульти Финанс» не связана с Олегом Бахматюком. Якобы не связана. Владелец компании – кипрская Proskar Trading Limited. Она же, в свою очередь, не раскрывает реального бенефициара. Впрочем, реального собственника выдает место регистрации компании: ул. Коновальца 7/9 в Киеве (бывшая ул. Щорса). Помещения по этому адресу принадлежат ивано-франковской «Имперово фудз» Олега Бахматюка. Кроме того, здесь же был расположен центральный офис банка «Финансовая инициатива».

В целом, такими нехитрыми способами, Бахматюк «освоил» порядка 28 млрд грн, в том числе – более 10 млрд грн рефинансирования от НБУ.

Курочка по зернышку

Ну, и коль уж в последнее время в Украине стала популярной тема дотаций агросектора, приведем несколько конкретных примеров деятельности аграрной финансовой пирамиды Олега Бахматюка.

Еще в 2006 году, Бахматюк взял 137 млн грн кредита для реконструкции птицефабрики «Чернобаевская». Более того, ему удалось получить от государства компенсацию на погашение процентов по этому кредиту. Спустя 2 года строительные работы даже не начинались. Вместе с тем Бахматюк взял новый кредит в «Ощадбанке» в сумме 314 млн грн под расширение «Чернобаевской» и строительство новых мощностей. Судьба этих денег оказалась такой же, как и всех остальных кредитов на общую сумму более 700 млн грн, которые Бахматюк назанимал на развитие своей аграрной империи. В 2011 году на предприятиях «Авангард» и «Чернобаевская» была проведена ревизия с целью выяснения судьбы выделенных кредитов. Однако вместо новых птицефабрик комиссия обнаружила лишь забитые в землю ржавые сваи и валяющееся под открытым небом импортное оборудование. Проще говоря, курино-яичный бизнес всегда интересовал Бахматюка исключительно возможностью успешно доить государство под предлогом развития агроиндустрии, как, впрочем, и «разводить» иностранных инвесторов.

Приведем лишь одну громкую аферу. В 2012—2013 годах агрохолдинги Бахматюка разместили на Ирландской фондовой бирже еврооблигации на сумму $500 млн (под 11% годовых). Судьба этих ценных бумаг оказалась достаточно любопытной. Облигации «Авангарда», так и не были погашены по истечению срока заимствования в 2015 году. Вместо этого долговые обязательства были «реструктуризированы». Расчет по облигациям отложили до осени 2018 года. На дворе – сентябрь 2019-го, а расчетами с инвесторами по-прежнему даже не пахнет. Облигации от «Ukrlandfarming» также были частично реструктуризированы. А еще часть обязательств повесили на банки «Финансовая инициатива» и «VAB». Понятное дело, что после их банкротства «остаточне прощавай!» инвесторам сказали и обязательства Бахматюка.

Где собака порылась?

Все вышеперечисленные данные с описанием откровенно преступных мошеннических схем с бюджетными деньгами присутствуют в материалах реальных, не закрытых уголовных дел. Но на них новоиспеченные государственные правители внимания не обращают. Власть закрывает глаза и на тот очевидный факт, что, выпрашивая беспрецедентные мифические преференции для собственной аграрной империи, Бахматюк вовсе не заботится о развитии сельхозпроизводства. Об этом свидетельствует еще один красноречивый факт: с 2017 года земельный банк агрохолдингов бизнесмена сократился на 170 тысяч гектаров. Владельцы паев, которые сдают Бахматюку землю в аренду, массово отказываются продлевать договоры в виду абсолютно не рыночного ценового предложения. В итоге селяне сдают участки в пользование другим ответственным компаниям.

Более того, повторимся, что в 2017 и 2018 годах, государство почему-то продолжило дотировать «Ukrlandfarming» Бахматюка, выделив в общей сложности, около 1 млрд грн. А государственный «Ощадбанк», в феврале 2019 года, согласился реструктуризировать долг Бахматюка на сумму 4.4 млрд грн, растянув срок погашения долга на 15 лет! Возникает вопрос – почему правоохранители не получили указание от Зеленского хотя бы разобраться в ситуации, если уж не принять меры по возвращению Бахматюком многомиллиардных долгов?

Может быть ответ на этот вопрос кроется в сугубо политическом подтексте? Ведь известно, что накануне президентских, а затем и парламентских выборов, теневой спонсор партии Игоря Смешко «Сила и Честь» Олег Бахматюк вел активные торги с Зеленским, обещая сформировать коалицию со «Слугой Народа», а также всеми силами и средствами помогать новому Президенту в обмен на прохождение в парламент минимум 10 лоббистов его нечистоплотных бизнес-интересов. На тот момент социологи пророчили «Силе и Честь» преодоление 5% барьера.

До чего доторговался Бахматюк с Зеленским доподлинно неизвестно. Но факты говорят сами за себя: партия Бахматюка выборы провалила, но отношений с властью это, похоже, не испортило. По крайней мере, куры Бахматюка сегодня не входят в меню антикоррупционного пира Зеленского. Быть может «Зе Команда» решила не разбивать «золотые яйца» олигарха до местных выборов следующего года?

 

Сергей Федорчук, Национальное бюро расследований Украины

Від Зеленського вимагають опублікувати стенограми розмов з Путіним

Народний депутат від партії «Голос» Леся Василенко направить до Офісу президента України запит щодо оприлюднення стенограм розмов Володимира Зеленського з президентом РФ Володимиром Путіним.

Про це Василенко заявила у ефірі програми «Прямий контакт», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

За її словами, відповідний запит вона склала особисто, про запит від імені фракції «Голосу» поки не йдеться.

«Це поки що особисто я, це моя ініціатива. До Офісу президента, я думаю, завтра (1 жовтня – ред.) це буде направлено», — зазначила Василенко.

Володимира Зеленського закликають оприлюднити стенограми всіх телефонних розмов з російським терористом Володимиром Путіним — на сайті преЗЕдента розміщено аж дві такі петиції — №22/074726-еп та №22/074716-еп.

“Враховуючи дипломатичний скандал, який пов’язаний із телефонними розмовами з президентом США Трампом та зміст цих розмов, зокрема: „загравання“ із Трампом, узгодження позицій щодо деяких кримінальних справ, критику лідерів ЄС та експосла США тощо, вимагаємо оприлюднення стенограм всіх телефонних розмов між президентом України Зеленським та президентом Росії Путіним”, — йдеться у петиції № 22/074726-еп.

Автор наголошує, що Зеленський — Президент України, “а не приватна особа, тому ці розмови не є і не можуть бути особистими приватними балачками, тим паче, якщо мова йде про розмови із лідером країни-агресора — Путіним”.

В іншій петиції № 22/074716-еп під назвою “переговори з Путіним”, автор пояснює заклик оприлюднити стенограму переговорів з президентом РФ необхідністю прояснити умови звільнення українців з РФ 7 вересня цього року.

“Народ України вимагає від Вас викласти стенограму Ваших переговорів з Путіним. Народ України вимагає від Вас повідомити ту ціну, що він заплатив або заплатить за звільнення українських громадян”, — йдеться в тексті петиції.

Диктатор Зеленский розповів, що значить «генпрокурор на 100% моя людина»

Президент Володимир Зеленський пояснив, що значили його слова зі стенограми телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом 25 липня 2019 року про майбутнього генпрокурора Руслана Рябошапку, якого він назвав «на 100% своєю людиною». Про це повідомляє 40ka.info.

«Мій товариш (генпрокурор Рябошапка – ред.), це правда, мій товариш. Вся моя команда – це мої люди. Вони не моя власність. Я їм не наказую, що робити. Вони пройшли довгий якийсь шлях, шлях виборчої кампанії», — розповів тупу байку колишній блазень.

На брифінгу в Нью-Йорку після зустрічі з Трампом Зеленський зазначив, що Рябошапка не хотів йти на посаду генпрокурора.

Він додав, що Рябошапка хотів працювати в Офісі президента, тому що пройшов разом Зеленським 7 місяців виборчої кампанії.

25 вересня Білий дім оприлюднив текст телефонної розмови між Трампом і Зеленським, через яку в США розпочали процедуру імпічменту американського лідера. У цій розмові Зеленський заявив: «Відколи ми отримали абсолютну більшість в нашому парламенті, наступний генеральний прокурор буде на 100%  моєю людиною, мій кандидат, який буде затверджений парламентом, почне роботу у вересні».

Коломойский, Бахматюк, Жеваго — СМИ назвали подозреваемых в организации поджога дома Гонтаревой

За время руководства регулятором экс-глава НБУ Валерия Гонтарева нажила немало недоброжелателей, которые могли быть причастны к поджогу ее дома под Киевом.

Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

При Гонтаревой НБУ отправил на ликвидацию десятки банков, которые принадлежали влиятельным украинским бизнесменам. Представляем семь самых громких историй с участием экс-главы НБУ.

Игорь Коломойский, экс-собственник ПриватБанка

В самом конце 2016 года на украинском финансовом рынке произошло самое громкое событие со времен банкротства банка «Украина». 19 декабря на совместной пресс-конференции глава НБУ Валерия Гонтарева и Министр финансов Александр Данилюк объявили о национализации ПриватБанка — крупнейшего финучреждения страны. Причиной стал провал плана докапитализации банка теперь уже бывшими акционерами Игорем Коломойским и Геннадием Боголюбовым.

Олег Бахматюк, экс-владелец банков «Финансовая инициатива» и «VAB Банк»

Еще один бизнесмен, который был недоволен работой НБУ времен Гонтаревой, — Олег Бахматюк, собственник агрохолдинга «UkrLandFarming». Конфликт Бахматюка с Гонтаревой длится уже несколько лет. Когда Гонтарева была главой НБУ, регулятор признал неплатежеспособными сразу два его банка.

Константин Жеваго, экс-владелец банка «Финансы и кредит»

Константин Жеваго — еще один бизнесмен, считающий себя жертвой экс-главы НБУ. Его банк «Финансы и кредит» мог выстоять, уверен бизнесмен. НБУ признал его неплатежеспособным в сентябре 2015 года.

Виктор Полищук, экс-совладелец банка «Михайловский»

Банк «Михайловский» — еще одно финучреждение, которое было признано неплатежеспособным во времена Гонтаревой. Его собственник — Виктор Полищук. Нацбанк объявил банк неплатежеспособным 23 мая 2016 года, а 12 июля 2017 года ФГВФЛ принял решение об отзыве банковской лицензии и его ликвидации.

Леонид Климов, экс-собственник «Имэксбанка»

На момент банкротства «Имэксбанк» по размеру активов занимал 21-е место среди 166 украинских банков. НБУ признал банк неплатежеспособным 27 января 2015 года, после того, как уличил его на операциях, которые привели к уменьшению капитала и существенному ухудшению ликвидности.

Давид Жвания и Николай Мартыненко, экс-совладельцы «Диамантбанка»

Финучреждение Давида Жвании и Николая Мартыненко также перестало работать при Гонтаревой. «Диамантбанк» признали неплатежеспособным в апреле 2017 года. Руководство банка не смогло выполнить заявленные обещания по докапитализации банка на 750 млн грн.

Николай Лагун, экс-собственник «Дельта Банка»

Николай Лагун — еще один экс-банкир, который потерял банк при Гонтаревой. Ему принадлежало 70% акций «Дельта Банка», еще 30% управляла корпорация «Cargill».

В 2014 году НБУ признал «Дельта Банк» проблемным, а в начале марта 2015-го ввел временную администрацию. 5 октября 2015 года регулятор объявил о ликвидации банка.

Напомним, в августе экс-главу Национального банка Украины Валерию Гонтареву на пешеходном переходе в Лондоне сбило авто.

Ночью 5 сентября в центре Киева дотла сгорел автомобиль Audi A7. Машина была зарегистрирована на ее невестку, которую тоже зовут Валерия Гонтарева. Сама экс-глава НБУ расценила это как атаку на ее семью.

Также Гонтарева заявила, что ее дом под Киевом сожгли в ночь на 17 сентября 2019 года.

Банда Коломойського спалила будинок колишньої голови Національного банку України Валерії Гонтаревої? Відео

Будинок колишньої голови Національного банку України Валерії Гонтаревої в селищі Гореничі під Києвом спалили в ніч на 17 вересня 2019 року.

Сама Гонтарева заявила про це НВ, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

За її словами, зловмисники кинули пляшку із запальною сумішшю через паркан.

Будинок повністю згорів. Пожежникам не вдавалося загасити вогонь.

Заступник виконавчого директора від України в Міжнародному валютному фонді Владислав Рашкован написав, що підпал будинку Гонтаревої – «це дуже погано для країни, і наслідки поки складно оцінити».

30 серпня екс-голова Нацбанку повідомила, що її збив автомобіль у центрі Лондона, – їй зробили одну операцію і в найближчі дні проведуть ще одну.

Гонтарева припускала, що до аварії причетний олігарх Ігор Коломойський, але він заперечував.

Крім того, в ніч на 5 вересня підпалили автомобіль, зареєстрований на невістку ек-голови НБУ, яку також звуть Валерія Гонтарева.

12 вересня Державне бюро розслідувань проводило обшуки у київській квартирі, де прописана екс-голова Нацбанку Валерія Гонтарева, виломавші броньовані двері.

Валерія Гонтарева очолювала Нацбанк у 2016 році під час націоналізації ПриватБанку, яким володів Ігор Коломойський. Зараз вона живе і працює у Великобританії.

18 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Ігоря Коломойського і скасував націоналізацію ПриватБанку. Це рішення держава оскаржує.

27 серпня Печерський райсуд Києва дав Держбюро розслідувань дозвіл на силовий привід Гонтаревої на допит у справі про зловживання службовим становищем членами правління Нацбанку.

Гонтарева заявляла, що Коломойський погрожує їй, бо вона є його «головним ворогом».

Коломойський запевняв, що не збирається викрадати Гонтареву з Лондона, але готовий організувати її приліт в Україну.

За даними Національного бюро розслідувань України організоване злочинне угрупування «Приват» причетне до вбивства екс-міністра МВС України Юрія Кравченка, російського мафіозі Макса Курочкіна, прокурора Дніпропетровщини Володимира Шуби, екс-керівника Фонду держмайна Валерії Гонтаревої та десятків інших людей.

 

Посольство США в Україні сподівається, що правоохоронці покарають і виконавців, і замовників нападів на колишню голову Нацбанку України Валерію Гонтареву та погроз їй.

У делегації Європейського союзу в Україні очікують невідкладного розслідування серії нападів на колишню главу НБУ Валерію Гонтареву та покарання винних.

Про це йдеться у заяві, оприлюдненій делегацією у вівторок у відповідь на пожежу в будинку Гонтаревої під Києвом, пише «Європейська правда».

«Нещодавні очевидні серії нападів на колишню главу НБУ і її майно неприпустимі, як заявив сьогодні вранці президент України», — йдеться у повідомленні делегації ЄС у Twitter.

 

Хроніки окупації. Зелені чоловічки будуть визначати хто журналіст в Україні, а хто ні

При офісі президента Володимира Зеленського створили Раду з питань свободи слова, до якої призначили представників деяких лояльних до режиму Зеленского медіа, громадських організацій, Національної спілки журналістів, Незалежної медіапрофспілки та самого офісу преЗЕдента. Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Для обрання складу Ради були проведені установчі збори. На них зареєстрували 33 представників медіа та 11 представників медійних ГО. Водночас, не всі вони прийшли на збори.

Зокрема, не були присутніми Михайло Ткач і Данило Яневський, яких при цьому обрали до складу Ради, кореспондент «Української правди» Роман Кравець, журналістка «Нового времени» Христина Бердинських.

Бердинських пояснила, що вона «проти будь-яких рад журналістів з владою». Вона додала: «Навіщо Рада, якщо інтерв’ю в результаті отримує машина Тесла? А прес-конференції президента все одно немає».

Ткач також написав, що свідомо не взяв участь у заході і нагадав про непокарані злочини проти журналістів. Кравець зазначив, що дійсно був у списках запрошених, але не «пішов, бо „Українська правда“ не бере у цьому участі».

Офіс президента виступає за введення національної прес-карти для журналістів і стандартизацію їхньої діяльності.

Це випливає з повідомлення офісу глави держави.

Зокрема на установчих зборах з обрання членів Ради з питань свободи слова при президентові Максим Кречетов, який представлятиме ОПУ, зазначив, що новостворена рада має займатися питанням саморегуляції журналістів і напрацювати принципи роботи журналіста.

«Це питання національної прес-карти, про яку говорять уже не перший рік. Бо сьогодні кожен може надрукувати собі посвідчення працівника ЗМІ. Мають бути прописані єдині стандарти журналістики. Має бути формалізація редакційної політики кожної редакції, щоб факт порушення цих стандартів з боку власника, влади, самого журналіста можна було зафіксувати», – сказав Кречетов.

Керівник офісу президента Андрій Богдан вважає журналістів корумпованими й бажає, щоб засоби масової інформації здійснили самостійне «очищення».

Раніше Богдан заявляв, що новій владі не потрібні журналісти, бо вони спілкуються з суспільством без посередників.

У коментарях представники ЗМІ виступили з критикою національної прес-карти для журналістів та утворення Роскомнадзору.

У США не розуміють, чому Зеленський призначає колишніх корупціонерів

Нова влада в Україні призначає колишніх корупціонерів. Звернути увагу на це просять президента України Володимира Зеленського. Лист йому направив Аскольд Лозинський, який двічі обирався головою Українського Конгресового Комітету США, двічі президентом Світового Конгресу Українців, належить до керівних та наглядових органів американських професійних товариств та організацій. Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«В Україні, на мою думку, дві найбільші небезпеки – це Москва і корупція. Невідомо, котра гірша. Тому бажаю звернути увагу на деякі кадрові призначення вашої адміністрації, котрі вказують на хронічну проблему. Не може бути так, як було. На жаль, тим, хто формує кадрову політику у вашій команді, не вдалося уникнути кадрових помилок», – пише Лозинський.

Він зазначив, що свого часу Конгрес США за його участі звернув увагу на деяких українських корупціонерів-високопосадовців. На них повинні бути накладені санкції за їхню діяльність, згідно з американським законодавством за порушення прав людини та використання влади для власного збагачення, зокрема відповідно до Акту Магницького. До кримінального угруповання входили колишній Генпрокурор В. Пшонка (який наразі втік), С. Нечипоренко (під слідством), М. Герасименко (призначений радником голови Служби безпеки України) та інші.

Так, у 2009 році Микола Герасименко на посаді заступника голови СБУ, у складі злочинного угруповання незаконно заволодів «Укрінбанком» та безпосередньо організовував незаконне переслідування голови правління Сергія Мещеряка, який очолював правління «Укрінбанку» 2002—2010 рр., а також інших співробітників банку, які відмовилися брати участь у фінансових оборудках.

«Після вашого обрання президентом до України повернувся Мещеряк – український дипломат, колишній керівник управління економічної безпеки РНБО, член Українсько-Американської міждержавної комісії, президент Українського відділення Асоціації Міжнародного права, добре відомий в Україні і на заході завдяки послідовній державній позиції та професійному захисту інтересів України на міжнародній арені. Тривалий час він перебував під захистом уряду США у зв’язку з замовним незаконним переслідуванням, організованим під час правління Януковича за участю Герасименка», – зазначається Лозинський в листі до Зеленського.

За словами самого Мещеряка, банк захопили за допомогою рейдерства українські високопосадовці, а після того, як він відмовився проводити через фінустанову сумнівні схеми виведення коштів на офшори, проти нього порушили кілька кримінальних справ і змусили залишити Україну.

«Усі ці роки, після 2011 року, коли я вимушений був покинути країну, прокурори і замовники мого незаконного переслідування, які стоять за їхніми спинами, робили все можливе, щоб справ не припиняли. Під час фабрикування кримінальних справ вигадували обставини, яких не існувало. Але в 2018-му Генпрокуратура ухвалила постанову про закриття всіх кримінальних проваджень проти мене», – сказав Мещеряк.

Коли він у 2002 році прийшов в «Укрінбанк», акціонери домовилися розвивати банк згідно із законодавством України і відповідно до західних стандартів (із білими зарплатами та податками). У 2006—2008 роках банком активно цікавилися західні інвестори і фінансові установи щодо купівлі. До того часу капіталізація «Укрінбанку» зросла в 10 разів і становила приблизно $200 млн, розширилася мережа установ, відчутно збільшився кредитний портфель. Було кілька пропозицій від західних інвестиційних фондів. З’явився покупець – найбільший ізраїльський банк Bank Hapoalim, контрольний пакет акцій якого належав громадянам США. Після аудиту «Укрінбанку» ізраїльські спеціалісти визнали роботу фінустанови бездоганною і уклали контракт про купівлю. Як зазначив Мещеряк, Нацбанк України завжди заробляв на видаванні дозволів (стандартний документ за формальною процедурою).

«Із цього моменту у 2009 році і почалося рейдерське захоплення з боку українських посадовців», – сказав він.

За словами Мещеряка, Нацбанк морочив голову протягом року, відправляв, мовляв, на сторінці 475-й у назві вулиці замість літери «е» зазначена «і», переробіть усе заново… Документи надсилалися в Ізраїль, там виправляли технічну одруківку, подавали заново в НБУ, але все починалося спочатку. За словами Мещеряка, коли він прийшов до одного з керівників підрозділу НБУ, той прямо сказав: «Ви дозволу не отримаєте, поки не вирішите питання зі Стельмахом».

За кілька днів після того, як акціонери здійснили візит до Стельмаха, дозвіл було отримано.

«Хабар представникам НБУ ніхто не давав. Як правило, платежі на ринку здійснювали вже після того, як акціонери продали акції банку. Ізраїльтяни вже були в банку, відбулася перша наглядова рада Bank Hapoalim. Але в угоді про продаж банку була умова: закриттям угоди про купівлю-продаж вважається момент обміну акцій на гроші», – зазначив Мещеряк.

У той час розпочалася світова банківська криза, яка зачепила й Україну. Гривня впала вдвічі, і голова Банку Ізраїлю, екс-перший заступник глави МВФ Стенлі Фішер відкликав своє рішення про купівлю «Укрінбанку». Банк Ізраїлю вирішив, що українська криза досить серйозна, і в останній момент відкликав дозвіл ізраїльському банку купувати український банк. У підсумку угоду на $200 млн було зірвано. А все тому, що НБУ майже рік чекав на хабар і відкладав купівлю-продаж. Незважаючи на зрив угоди, керівництво Нацбанку вважало, що йому мають заплатити. Криза в Україні продовжувалася, люди масово забирали депозити. У всіх українських банках виникла термінова потреба у рефінансуванні. Співробітники Національного банку використали цю ситуацію на свою користь.

«Просто так отримати рефінансування НБУ без грошей або погодження на політичному рівні було неможливо. У підсумку, незважаючи на те, що ми відповідали всім формальним вимогам, НБУ почав тягнути з рефінансуванням», – каже Мещеряк.

Керівництво «Укрінбанку» просило президента Віктора Ющенка, щоб він припинив знущання над банком, і Ющенко тоді поговорив з головою НБУ. Але до влади вже йшов Віктор Янукович і керівництво НБУ почало орієнтуватися на «Партію регіонів» і допомогу банку затягували.

«Укрінбанк» взявся терміново шукати інвесторів. У підсумку контрольний пакет акцій переоформили на осіб, які мали інвестувати в банк певні кошти. Несподівано НБУ ухвалив рішення виділити банку рефінансування в розмірі 450 млн грн. Як з’ясувалося згодом, новими власниками акцій були підставні особи, а реальними – стали голова НБУ Володимир Стельмах, заступник голови СБУ Микола Герасименко та тіньовий скарбник і «смотрящий» від Стельмаха Володимир Клименко, які перебували в той час на держпосадах. Підставні особи працювали в їхніх фірмах. Відновлення платоспроможності банку відбулося не завдяки інвестиціям, а завдяки видаванню рефінансування, який банк мав одержати за законом.

«Люди, які зайшли в банк на умовах інвестування, обдурили і жодних грошей у банк не вклали. Це типова схема виведення грошей за допомогою рефінансування: банк отримує кошти від НБУ, видає їх підконтрольним структурам, ті виводять кошти за кордон», – підкреслив Мещеряк.

Після рефінансування команді Мещеряка вдалося вивести «Укрінбанк» у режим штатної роботи. Щойно це було зроблено, у банку з’явилися Клименко та Герасименко і заявили, що вони реальні акціонери банку й самі визначатимуть, як розпоряджатися коштами. А Клименко прямо сказав, що представляє інтереси Стельмаха. Мещеряка примусили відати кредити їхнім підконтрольним структурам, замінити все правління банку і написати заяву про звільнення. Коли під тиском було звільнено понад 30 осіб із керівного складу «Укрінбанку», НБУ зменшив ставку рефінансування і продовжив кредит.

«За цими діями було видно використання наглядових функцій НБУ як механізму державного рекету», – сказав Мещеряк.

За президентства Віктора Януковича СБУ, прокуратура, інші силові органи були заодно з НБУ і представляли єдину репресивну машину з метою тримати всі банки на гачку.

«В Україні Нацбанк завжди був структурою, яка генерувала системну корупцію на державному рівні. Багато банків не відповідало формальним вимогам НБУ, але щоб залишатися на плаву заносили суми в потрібні кабінети», – акцентував екс-очільник «Укрінбанку».

Після звільнення Сергія Мещеряка Фонд гарантування вкладів фізичних осіб призначив «Укрінбанк» уповноваженим видавати гроші вкладникам іншого банку – збанкрутілого «Автокразбанку», власником якого також був Клименко. За офіційними даними, ФГВ відшкодував вкладникам банку приблизно 1,8 млрд грн. Це той мінімум, який Стельмах, Герасименко і Клименко вивели з банку. Вони довели банк до банкрутства, 2015-го його визнали неплатоспроможним, а в березні 2016-го НБУ ліквідували. За словами Мещеряка, з банку за схемами виводили гроші, проводили незаконні операції, регулярно підробляли і спотворювали фінансову звітність, зокрема для отримання нового рефінансування НБУ. Зокрема, коли держава вже компенсувала вкладникам 1,8 млрд грн, усі активи банку без зобов’язань знову повернули власникам на підставі сумнівних, на думку Фонду гарантування вкладів, судових рішень. Фактично держава розрахувалася з клієнтами коштом держбюджету, але не компенсувала коштів завдяки продажу майна банку, навпаки: за рішенням суду всі будівлі знову передали кримінальній групі, яка і далі грабувала банк. Незважаючи на кримінальні справи, відкриті на підставі заяв НБУ та Фонду гарантування вкладів, Стельмах, Герасименко, Клименко почуваються дуже комфортно.

2011 року проти Сергія Мещеряка працювала вся силова машина, аби прибрати його з банку. Були сфабриковані кримінальні справи, організовано збройний напад на його квартиру, арештували і затримали на 3 доби, 10 днів, а потім – на 3 місяці. Справа була на особистому контролі генпрокурора Пшонки.

«Було зрозуміло, що замовники зроблять усе, аби кинути мене за ґрати, нескінченно б порушували кримінальні справи, щоб я не міг вийти за жодним рішенням суду. Загалом, шансів не було, я виїхав із країни», – зазначив Мещеряк.

За словами Сергія, він передав до Конгресу США пакет документів, що стосувалися його незаконного переслідування в Україні. Документи розглянули в контексті накладення санкцій на осіб, причетних до фабрикації справи.

Коментуючи призначення таких людей, як Герасименко, у своєму листі-зверненні до президента Аскольд Лозинський наголошує: «Такі призначення свідчать про необхідність створення системи дієвих фільтрів для запобігання проникнення до влади тих, хто дискредитуватиме нову команду. Колишні очільники вищого керівного складу СБУ, під час роботи яких проти Герасименка відкривались кримінальні справи, шоковані його призначенням».

За його словами, американці не розуміють і не зрозуміють, якщо нові посади при владі посідатимуть люди, які займалися корупцією.

«При ваших поїздках до США та урядових зустрічах, кадрові призначення викликатимуть значну увагу. Було б добре, якби не було залишків давніх корупціонерів. Громадянське суспільство, як і прихильники України за кордоном, очікують створення якісно нової команди, члени якої можуть зробити внесок в оздоровлення країни», – зазначив Лозинський.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: