Архив рубрики: ‘Обмеження свободи слова’

Охранники Медведчука незаконно задержали съемочную группу «Наших грошей» в Пуще-Водице

utiski-svoboda-slova1

Журналистов проекта «Наши гроші» Марию Землянскую, Максима Опанасенко и оператора Кирилла Шапаря задержали во время съемок на территории Пуще-Водицы люди, которые оказались сотрудниками охранной фирмы «Шторм», связанной с Виктором Медведчуком.

Об этом написал в Фейсбуке журналист Опанасенко, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Он рассказал, что группа снимала при помощи коптера объект в Пуще. Работу уже закончили, когда к ним подъехал черный Mitsubishi, принадлежащий, по данным журналиста, охранной фирме «Шторм». Сотрудники «Шторма» вызвали полицию и требовали задержать журналистов, хотя полицейские не видели причин для этого.

Позже на место происшествия приехали съемочные группы каналов «112» и NewsOne.

«И тут произошло самое крутое! На машине „Шторма“ приехали съемочная группа телеканала „112“. Журналистка Валерия якобы получила важную информацию о задержанных преступников и среагировала на вызов. Еще раз. На машине фирмы охраны Медведчука приехали журналисты „112-го“. Я все, конечно, понимаю. Но… И когда казалось, что уже ничего абсурднее произойти не может,… приехала съемочная группа NewsOne. С теми же аргументами. Правда, узнав, что мы из „Наших денег“ журналистка натянула на лоб капюшон», — написал Опанасенко.

«Все вместе мы дождались юриста „Шторма“. Который заявил, что нас задержал. И вызвал следственно-оперативную группу. В результате на нас съехалось четыре экипажа копов. Взяли объяснения… и отпустили нас с миром», — добавил журналист.


В начале марта в сельсовете под Киевом напали на журналистов программы «Схемы» — их вытолкали с заседания, повредив камеру.

Ранее полиция открыла дело о слежке охранников бизнесмена Рината Ахметова за съемочной группой программы «Схемы».

Газ со стрельбой. В Херсоне боевики Кивы напали на офис газеты. Видео

utiski-svoboda-slova1

 

Присутствовавшие в редакции газеты обвиняют в нападении председателя областной организации Социалистической партии Кирилла Стремоусова, сообщает 40ka.info.

В Херсоне неизвестные мужчины распылили слезоточивый газ и открыли огонь из пистолета во время конфликта в помещении офиса газеты Новый день, где проходила пресс-конференция одесских предпринимателей. Об этом сообщает представитель Института массовой информации в Херсонской области.

Журналист издания ПИК Александр Корняков, который был на месте происшествия, рассказал, что кроме неизвестных мужчин, газом атаковал и председатель областной организации Социалистической партии (лидер — Илья Кива) Кирилл Стремоусов.

Также он рассказал, что неизвестный произвел несколько выстрелов из травматического пистолета в окно над дверью.

На место происшествия приехала полиция.

Стремоусова вместе с группой неизвестных задержали и привезли в отделение НПУ.

При этом Стремоусов, который также вел видеотрансляцию с места инцидента, утверждает, что стреляли сами участники пресс-конференции.

В свою очередь, участники мероприятия обвиняют в распылении газа и стрельбе Стремоусова.

Газета Новый день, в редакции которой произошел инцидент, выложила полную видеозапись происходившего в помещении.

Полиция проверяет информацию об инциденте. Правоохранители предварительно квалифицировали событие по ст.296 (Хулиганство) УК.

В апреле 2018 года Стремоусов с неизвестными в Херсоне пытались отбить у сотрудников СБУ задержанного «депутата» Евпаторийского горсовета Сергея Осьминина, подозреваемого в посягательстве на территориальную целостность Украины.

После нападения на сотрудницу мэрии Херсона Катерину Гандзюк адвокат Маси Найем у себя на странице в Facebook заявил, что заказчик, по его мнению, — это «местные пророссийские силы типа гопника Кирилла Стремоусова (он же – социалист из партии Ильи Кивы)».

Убийца фотокорреспондента Виталия Розвадовского вышел на свободу по «закону Савченко»

Rozvadovskyi2

 

В 2016 году суд приговорил его к 13 годам тюрьмы, сообщает 40ka.info.

28 ноября Апелляционный суд города Киева отпустил из-под стражи Ярослава Полушкина, который в 2011 году убил фотографа Виталия Розвадовского.

Об этом написала подруга убитого фотографа Олеся Остафьева в Фейсбуке.

По ее словам, осужденного Полушкина освободили по «закону Савченко», который предусматривает сокращение срока заключения.

«Семь лет назад убили Виталика Розвадовского. Ему было 30. Вчера апелляционный суд Киева выпустил прямо в здании суда убийцу на свободу — по закону Савченко. Убийце скоро исполнится 25. Вся жизнь впереди… Если есть идеи и предложения как бороться за справедливость дальше, семья будет признательна», — написала Остафьева.

Информацию об освобождении Полушкина подтвердила изданию «Детектор медиа» подтвердила сестра убитого Дарья Розвадовская.

«Это произошло в дату смерти Виталия — 28 ноября. В Апелляционном суде освободили убийцу. Мы на заседании не были, потому что нам адвокаты посоветовали не присутствовать. Срок сократили, потому что ему давали 13,5 и 14 лет, а „по закону Савченко“ выходит, что 7 лет, и его выпустили, потому что истек срок… Адвокаты нам сообщили, что сами этого не ожидали, и мы тоже. Это большая угроза для общественности, так как такие люди опасны», — сказала она.

Розвадовская также сообщила, что адвокаты будут обращаться в Европейский суд по правам человека.

Напомним, фотокорреспондент еженедельника «2000» Виталий Розвадовский был убит поздно вечером 28 ноября 2011 года у подъезда дома по Харьковскому шоссе, 168Г в Киеве. На следующий день был задержан знакомый фотографа Ярослав Полушкин, который позже признал свою вину.

Всего в деле фигурировали четверо обвиняемых: главный обвиняемый, посредник-соучастник и два исполнителя-соучастника.

Досудебным следствием установлено, что главный фигурант, задумав ограбить фотокорреспондента, с помощью посредника подыскал двух несовершеннолетних парней, которые должны были помочь ему в осуществлении плана. В день убийства он заманил Розвадовского на 11 этаж дома под предлогом продажи мобильных телефонов по заниженной цене. Там на него напали двое несовершеннолетних, но Розвадовский оказал сопротивление и начал убегать по лестнице вниз. Полушкин погнался за Розвадовским и нанес ему около 20 ударов ножом, от которых журналист впоследствии скончался в больнице.

В июне 2016 года суд приговорил Полушкина к 13 годам тюрьмы.

Білозір, Вінник, Тимчук та Чорновол по-новому хочуть обмежити свободу слова

utiski-svoboda-slova1

 

Громадські активісти проаналізували новий законопроект, у разі ухвалення якого Верховна Рада матиме виключне право пропонувати РНБО список медіа, щодо яких можуть застосувати санкції.

Про це йдеться у зверненні коаліції «За вільний інтернет», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Серед авторів проекту закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного простору» №9275 вказані Іван Вінник, Дмитро Тимчук, Тетяна Чорновол, Оксана Білозір.

Дата реєстрації законопроекту – 7 листопада 2018 року.

На думку громадських активістів, документ не містить процедури та чітких критеріїв оцінки, які саме медіа можуть підлягати санкціям. Пропоноване визначення «інформаційної підтримки» тероризму допускає свавільне тлумачення, за якого будь-яка згадка незаконних формувань у ЗМІ, може вважатися їх популяризацією та прирівнюватись до терористичної діяльності.

«Застосування закону України „Про санкції“ для обмеження діяльності ЗМІ суперечить статті 34 Конституції України, відповідно до якої обмеження свободи вираження поглядів має регулюватись виключно законом (не рішеннями РНБО чи Указами Президента, які вводять їх в дію). Крім цього, принцип „законності“ вимагає, щоб обмеження були сформульовані з достатньою  чіткістю, яка дає змогу достатньою мірою передбачити наслідки, які може спричинити певна дія. Якісний закон повинен надавати адекватний захист від неконтрольованих дій та чітко визначати спосіб застосування та обсяг повноважень, який надається державним органам для здійснення обмежень», — наголошують в коаліції «За вільний інтернет».

Активісти нагадали, що українське законодавство вже передбачає законні механізми реагування на заклики до насильницької зміни конституційного ладу України, пропаганди війни, дискримінації чи іншого незаконного контенту в українських засобах масової інформації, визначені, зокрема, Кримінальним кодексом України та Законом України «Про телебачення і радіомовлення».

З огляду на це коаліція «За вільний Інтернет» закликає ініціаторів законопроекту відкликати документ.

Учасниками коаліції «За вільний Інтернет», зокрема, є громадські організації «Платформа прав людини», «Центр інформації про права людини», «Кримська правозахисна група», представництво Freedom House в Україні.

Громадські організації-підписанти: Національна спілка журналістів України, Академія української преси, Центр громадянських свобод та громадські організації «Інститут масової інформації», «Донецький інститут інформації», «Детектор медіа» та «Інформаційна безпека».

Раніше парламентський комітет з питань інформатизації та зв’язку відправив на доопрацювання законопроект №6688, який може дозволити без рішення суду блокувати сайти на 48 годин. Ініціаторами документу №6688 також є Іван Вінник, Дмитро Тимчук та Тетяна Чорновол.

Грицак рассказал про действующего нардепа Виталия Барвиненко, который собирался возглавить сепаратистов в Одессе

Barvinenko-Vitalyi1

 

Глава Службы безопасности Украины Василий Грицак рассказал, что лидером так называемого «Бессарабского народного совета» должен был стать действующий депутат Верховной Рады.

Об этом он заявил в рамках выступления на «Ukrainian week in London», которое транслировал телеканал «Прямой», сообщает Национальное бюро расследование Украины.

По информации СБУ, в апреле 2015 года сепаратисты планировали захватить юг Одесской области и провозгласить «Бессарабскую народную республику». Для этого им нужно было взорвать мосты через Днестр и Днестровский лиман.

«Подорвав эти два моста, Южная Бессарабия была бы отрезанной от основной части Украины, и затем с территории Приднестровья должны были зайти так называемые „зеленые человечки“… С „Бессарабского народного совета“ планировалось развить свое наступление „русской весны“ в направлении Молдовы, Румынии и так далее. Мы поломали эти планы», — рассказал Грицак.

По его словам, в апреле 2015 года СБУ перебросила в этот район своих бойцов, которые сделали 700 километровый марш из Краматорска в Одессу, чтобы провести одновременно большое количество обысков, задержаний и изъятия взрывчатки.

Лидером «Бессарабской народного совета», по словам Грицака, должен был стать действующий депутат, который и сегодня является депутатом.

Имя депутата Грицак не назвал, но его сообщил народный депутат Мустафа Найем в твиттере.

«Если фамилию этого депутата не готов назвать глава СБУ, это могу сделать я. Это член парламентской группы «Возрождение» и правоохранительного комитета Виталий Барвиненко. Надеюсь, вслед за обвинением последует представление о снятии неприкосновенности», — сообщил он.

Напомним, в 2015 году СБУ разоблачила в Одессе группу из около 20 человек, которая собиралась провозгласить республику «Бессарабия». Курировали сценарий войны — советник президента РФ Владислав Сурков и его зам Инала Ардзинбе, который в Кремле отвечал за превращение Одесской области в поле битвы по сценарию террористических организаций «ДНР-ЛНР».

СБУ еще в 2015 году заявляла, что за организацией «Народной республики Бессарабии» стоит действующий нардеп. Также была задержана его помощница. Однако, фамилию депутата глава СБУ решил не называть.

Нецензурну лайку нардепа з БПП Барни знову винесуть на регламентний комітет ВР. Відео

Skryabin-Rada1

Регламентний комітет Верховної Ради вирішив продовжити розгляд інциденту з народним депутатом від БПП Олегом Барною, який стався у кулуарах парламенту 2 жовтня 2018 року.

Відповідне рішення було прийнято на засіданні комітету 8 жовтня, повідомляє 40ka.info.

«Ми продовжимо обговорення в середу (17 жовтня — ред.)», — сказав в.о. голови комітету Павло Пинзеник.

На початку засідання секретар комітету Дмитро Лубінець (БПП) повідомив, що є лист Барни, у якому він інформує комітет, що перебуває у своєму виборчому окрузі і не може взяти участь у засіданні комітету. У цьому зв’язку комітет вирішив заслухати на засіданні позицію журналіста, який брав участь у інциденті з Барною.

За словами журналіста, телеканал вимагає від фракції БПП виключити Олега Барну зі складу фракції, а від Голови ВР Андрія Парубія — позбавити нардепа депутатських повноважень.

3 жовтня голова Комітету ВР з питань свободи слова та інформації Вікторія Сюмар на засіданні комітету вибачилася за дії свого колеги по парламенту Олега Барни, який використав нецензурну лайку у розмові з журналістом, та закликала Регламентний комітет дати оцінку його діям.


2 жовтня у мережі з’явилося відео, на якому видно, як народний депутат Барна в кулуарах Верховної Ради нецензурно облаяв журналіста після запитання про кнопкодавство парламентарія під час голосування у сесійній залі ВР.

«На хуй пішов бігом», — нардеп з #БПП #Барна обматюкав журналіста після питання про кнопкодавство. Відео

knopkodavam-ni1-500x312

Народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка» Олег Барна обматюкав журналіста Ігоря Колтунова після запитання, чому він тричі кнопкодавив під час голосування у парламенті, повідомляє 40ka.info.

Відповідне відео журналіст опублікував у Facebook,

«Пане Олеже, вам не соромно кнопкодавити? Я бачив як ви кнопкодавили. Чому ви так вчинили?», — запитав у нього журналіст в кулуарах Верховної Ради.

У відповідь Барна сказав: «Якого хрена ти до мене підійшов? На хуй пішов бігом, підарас!»


На запитання журналіста, чому він так зневажливо спілкується, нардеп запитав: «Ти що нетрадиційної орієнтації?», після чого зайшов до зали парламенту.

Раніше Олег Барна неодноразово фігурував у різноманітних скандалах.

Зокрема, у грудні 2015 року він намагався підняти на руки екс-прем’єра Арсенія Яценюка та відтягнути його від трибуни. Після чого в Раді почалася бійка.

У жовтні минулого року йому влаштували «коридор ганьби», коли він намагався зайти до Верховної Ради.

Крім того, влітку 2017 року він в’їхав у трамвай. В результаті ДТП, трамвай зійшов з рейок.

ЄСПЛ зобов’язав владу України утриматися від доступу до даних з телефону редактора Радіо Свобода Седлецької

napad-na-presu11

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення застосувати «Правило 39» щодо справи головного редактора програми «Схеми» Наталії Седлецької та вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних з телефону журналістки.

Про це повідомляє «Радіо Свобода» з посиланням на офіційний лист з Європейського суду з прав людини, отриманий зі Страсбурга редакцією видання ввечері 18 вересня 2018 року.

У документі зазначається, що заборона на доступ до даних з телефону журналістки діє протягом місяця – до 18 жовтня 2018 року.

Цей час дається захисту Седлецької для підготовки та направлення повної скарги до ЄСПЛ, яку суд розглядатиме «в пріоритетному порядку».

Згідно з правилом 39 Регламенту ЄСПЛ, суд має право застосувати тимчасові забезпечувальні заходи щодо держав, які підписали Європейську конвенцію з прав людини.

Такі тимчасові заходи застосовуються лише у виняткових випадках, коли суд, розглянувши всю необхідну інформацію, дійшов висновку, що заявник буде мати серйозний ризик незворотної шкоди у разі, якщо захід не буде застосовано.

«Фактично правило 39 – це наказ для уряду певної країни негайно вжити заходів, котрі унеможливили б настання непоправних наслідків від порушення прав людини», – пояснює адвокат журналістки Сергій Заєць.

10 вересня захист Наталії Седлецької звернувся до ЄСПЛ з проханням застосувати Правило 39 Регламенту, щоб убезпечити джерела антикорупційних розслідувань журналістки та очолюваної нею редакції програми «Схеми» від можливого розкриття.

У зверненні журналістка просила зупинити збір Генеральною прокуратурою інформації про дзвінки, СМС, місце перебування її мобільного телефону за 1,5 року, та змусити українську владу переглянути рішення суду, який видав санкцію слідчому на доступ до цієї інформації.

«Тепер генпрокурор Юрій Луценко має виконати рішення ЄСПЛ та не просто дати вказівку слідчому припинити збір інформації з телефонів журналістів, але й у разі, якщо така інформація була уже отримана — заборонити її аналізувати, а можливо, і знищити її. Така процедура є», – пояснює адвокат.

За його словами, невиконання Генеральною прокуратурою вимог ЄСПЛ буде складно приховати.

«Це досить серйозні політичні наслідки, за які багато кому доведеться відповідати особисто. Всім доведеться відповідати на дуже неприємні запитання – як так сталося, що Україна не виконала цю вимогу, якщо свобода слова є основоположною цінністю, на якій будується демократичне суспільство», – зауважив адвокат.

Раніше Радіо Свобода висловило обурення ухвалою суду, який дав Генеральній прокуратурі доступ до інформації з телефону журналістки та головного редактора програми розслідувань «Схеми» Наталії Седлецької протягом 17 місяців.

В редакції зазначали: такий запит, що охоплює тривалий період спілкування з телефона, який належить відомій українській журналістці, що успішно викриває високопосадову корупцію, викликає серйозне занепокоєння про справжні наміри тих, хто шукає інформацію.

У ГПУ запевнили, що жодним чином не втручатимуться у професійну діяльність та особисте життя Седлецької, а журналістка виступає в якості можливого свідка.

Депутати вимагають зустрічі з Луценком через доступ ГПУ до телефону журналіста Радіо Свобода Седлецької

Lucenko-love-Poroshenko1

 

Група депутатів підписали звернення до генерального прокурора Юрія Луценка з проханням про невідкладний прийом через рішення суду про надання доступу ГПУ до телефону журналістки «Схем» Наталії Седлецької протягом 17 місяців, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у їхньому зверненні.

Відповідне звернення підписали народні депутати Мустафа Найєм, Світлана Заліщук, Сергій Євтушок, Сергій Лещенко, Ольга Червакова, Олена Сотник, Вікторія Войціцька, Юрій Левченко, Олексій Рябчин, Альона Шкрум, Іван Крулько, Оксана Юринець, Павло Різаненко, Леонід Ємець.

Раніше Радіо Свобода висловило обурення ухвалою суду, який дав Генеральній прокуратурі доступ до інформації з телефону журналістки та головного редактора програми розслідувань «Схеми» Наталії Седлецької протягом 17 місяців.

В редакції зазначали: такий запит, що охоплює тривалий період спілкування з телефона, який належить відомій українській журналістці, що успішно викриває високопосадову корупцію, викликає серйозне занепокоєння про справжні наміри тих, хто шукає інформацію.

Водночас у Генеральній прокуратурі запевняють, що жодним чином не втручатимуться у професійну діяльність та особисте життя журналістки та головного редактора програми розслідувань «Схеми» Наталії Седлецької.

Генпрокуратура з 2017 року розслідує кримінальне провадження проти директора НАБУ Артема Ситника через ймовірне розголошення даних слідства на підставі опублікованого в інтернеті аудіо-запису, де людина з голосом, схожим на Ситника, розповідає журналістам деталі деяких резонансних справ.

Провадження щодо директора НАБУ було відкрите за зверненням депутатки від «Народного фронту» Олени Масоріної та цивільної дружини у минулому військового прокурора сил АТО Костянтина Кулика Ірини Німець.

За даними слідства, розмова Артема Ситника з низкою українських журналістів не під запис відбулася в Києві у травні 2017 року. Керівник НАБУ відкидає звинувачення, що під час неформального спілкування порушив законодавство.

У вересні 2018 року стало відомо, що ГПУ почала перевіряти дзвінки журналістів, з якими Ситник обговорював матір дітей Кулика.

У США 2 рік чекають від української влади на розкриття вбивства журналіста Павла Шеремета

Sheremet-Pavlo1-500x284

 

Посол США в Україні Марі Йованович заявила, що з нетерпінням очікує на правосуддя у справі вбивства журналіста Павла Шеремета.

Про це йдеться у заяві посольства у Twitter, повідомляє sprotiv.org.

«Сьогодні вранці українці відзначили другу річницю вбивства журналіста Павла Шеремета. Я з нетерпінням чекаю того дня, коли буде здійснено правосуддя для сім’ї Павла, його друзів та українського народу», — цитуються в повідомленні слова Йованович.

20 липня 2018 року вранці на місці загибелі Шеремета зібралися його колеги та друзі, щоб вшанувати його пам’ять. Також сюди прийшла посол США Марі Йованович.

Представництво ЄС в Україні чекає на прозоре розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета та притягнення винних до відповідальності.

Один з керівників «Української правди» Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.

Слідство схиляється до версії про професійні мотиви убивства, але ні організаторів, ні виконавців вибуху не встановило.

Поліція кваліфікувала вбивство за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

Журналісти «Слідство.Інфо» у документальному фільмі «Вбивство Павла», спираючись на записи камер спостереження в районі вибуху, встановили: вибухівку вночі заклала під авто жінка, її прикривав чоловік – вони перебували поруч із місцем вибуху і вранці 20 липня.

Крім того, тієї ночі під будинком, де жив Шеремет, стояли підозрілі червоний «Мерседес» і сіра «Шкода», водій останньої Ігор Устименко виявився колишнім працівником СБУ. У Службі безпеки заявили, що він не виконував завдань відомства. Втім, Устименка допитали.

Потім у поліції визнали, що припустилися помилок при розслідуванні вбивства Шеремета.

Комітет захисту журналістів (CPJ) констатував, що за рік розслідування вбивства Шеремета не дало результатів – і запропонував провести міжнародне розслідування. Там не виключають, що до вбивства Шеремета можуть бути причетні влади Білорусі, Росії й України.

Президент Петро Порошенко запропонував долучити міжнародно визнаного розслідувача до української слідчої групи у справі Шеремета.

На початку розслідування Порошенко називав його справою честі поліції й обіцяв зробити все, щоб винних покарали. У травні 2017 року президент зізнався, що чекав кращого результату.

У вересні 2017 року стало відомо, що головне слідче управління Нацполіції засекретило всі судові рішення у справі про вбивство Павла Шеремета задля захисту життя осіб, «які беруть участь у кримінальному судочинстві».

У Центрі дослідження корупції й організованої злочинності вважають, що до вбивства журналіста Павла Шеремета причетна українська влада.

У лютому 2018 року редактор-засновник «Української правди» Олена Притула виступила з вимогою до генпрокурора Юрія Луценка розслідувати загибель журналіста УП Павла Шеремета у 2016 році як терористичний акт.

13 квітня 2018 року заступник глави СБУ Віктор Кононенко констатував, що за майже 2 роки розслідування слідство не має реальної доказової бази у справі про вбивство Шеремета.

Журналісти вимагають публічного звіту щодо вбивства Шеремета.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: