Сообщения с тегами ‘Центр інформації про права людини’

Білозір, Вінник, Тимчук та Чорновол по-новому хочуть обмежити свободу слова

utiski-svoboda-slova1

 

Громадські активісти проаналізували новий законопроект, у разі ухвалення якого Верховна Рада матиме виключне право пропонувати РНБО список медіа, щодо яких можуть застосувати санкції.

Про це йдеться у зверненні коаліції «За вільний інтернет», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Серед авторів проекту закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного простору» №9275 вказані Іван Вінник, Дмитро Тимчук, Тетяна Чорновол, Оксана Білозір.

Дата реєстрації законопроекту – 7 листопада 2018 року.

На думку громадських активістів, документ не містить процедури та чітких критеріїв оцінки, які саме медіа можуть підлягати санкціям. Пропоноване визначення «інформаційної підтримки» тероризму допускає свавільне тлумачення, за якого будь-яка згадка незаконних формувань у ЗМІ, може вважатися їх популяризацією та прирівнюватись до терористичної діяльності.

«Застосування закону України „Про санкції“ для обмеження діяльності ЗМІ суперечить статті 34 Конституції України, відповідно до якої обмеження свободи вираження поглядів має регулюватись виключно законом (не рішеннями РНБО чи Указами Президента, які вводять їх в дію). Крім цього, принцип „законності“ вимагає, щоб обмеження були сформульовані з достатньою  чіткістю, яка дає змогу достатньою мірою передбачити наслідки, які може спричинити певна дія. Якісний закон повинен надавати адекватний захист від неконтрольованих дій та чітко визначати спосіб застосування та обсяг повноважень, який надається державним органам для здійснення обмежень», — наголошують в коаліції «За вільний інтернет».

Активісти нагадали, що українське законодавство вже передбачає законні механізми реагування на заклики до насильницької зміни конституційного ладу України, пропаганди війни, дискримінації чи іншого незаконного контенту в українських засобах масової інформації, визначені, зокрема, Кримінальним кодексом України та Законом України «Про телебачення і радіомовлення».

З огляду на це коаліція «За вільний Інтернет» закликає ініціаторів законопроекту відкликати документ.

Учасниками коаліції «За вільний Інтернет», зокрема, є громадські організації «Платформа прав людини», «Центр інформації про права людини», «Кримська правозахисна група», представництво Freedom House в Україні.

Громадські організації-підписанти: Національна спілка журналістів України, Академія української преси, Центр громадянських свобод та громадські організації «Інститут масової інформації», «Донецький інститут інформації», «Детектор медіа» та «Інформаційна безпека».

Раніше парламентський комітет з питань інформатизації та зв’язку відправив на доопрацювання законопроект №6688, який може дозволити без рішення суду блокувати сайти на 48 годин. Ініціаторами документу №6688 також є Іван Вінник, Дмитро Тимчук та Тетяна Чорновол.

Аваковщина. До нападу на активістку Катерину Гандзюк у Херсоні може бути причетна поліція

Avakov-vidstavka2-500x375

 

До нападу з кислотою на активістку і працівницю Херсонської міськради Катерину Гандзюк можуть бути причетні працівники місцевої поліції, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це в ефірі «Громадського радіо» заявила голова Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

«Справді, є такі випадки, коли поліція не те, що не розслідує, але ще й дуже часто стоїть за тими, хто нападав… З приводу Катерини Гандзюк і вчорашнього нападу на неї, там теж може бути такий мотив, оскільки вона активно критикувала корупцію у місцевій поліції і, власне, це теж може бути одним із мотивів нападу на неї. Це відразу породжує сумніви, що розслідування буде справедливим, всестороннім та ефективним», — сказала вона.

На підтвердження своїх слів Печончик звернула увагу, що лише за два дні поліція вже два рази змінила кваліфікацію цієї справи.

31 липня 2018 року в Херсоні невідомий облив кислотою співробітницю міської ради Катерину Гандзюк.

Юрист Масі Найєм повідомив у Facebook, що в активістки хімічний опік обличчя, шиї, тулуба, верхньої кінцівки 40% III-II ступеня.

Правоохоронці перекваліфікували напад на Гандзюк з хуліганства на тяжкі тілесні ушкодження з метою залякування, а ще — на замах на вбивство.

У ЗМІ є інформація, що восени 2017 року Гандзюк звинуватила в корупції начальника управління захисту економіки Нацполіції в Херсонській області Артема Антощука. Він домагався спростування її поста, але програв суд.

Активістка критикувала роботу правоохоронних органів області, а також протистояла проросійським політичним організаціям на Херсонщині. Крім того вона говорила про зловживання міськвлади Херсона.

Режим #Порошенко готує стеження в Інтернеті за українцями, — заява 15 громадських організацій

Poroshenko-angl1

 

Одразу кілька громадських організацій заявили про неприпустимість встановлення спецслужбами технічних засобів стеження у інтернет-провайдерів.

Про це йдеться у заяві 15 ГО, якою володіє «Українська правда», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зокрема, громадські організації закликають відмовитись від встановлення спецслужбами будь-яких технічних засобів стеження в інтернет-провайдерів, оскільки переконані, що це призведе до надмірного контролю та втручання у роботу мережі Інтернет з боку правоохоронних та контролюючих органів.

Вказується, що 20 лютого 2018 року Нацкомісія з регулювання сфери зв’язку та інформатизації погодила проект постанови Кабміну, яка має урегулювати технічну перевірку блокувань сайтів з санкційного списку.

“В проекті передбачено «забезпечити придбання технічних засобів… для моніторингу стану припинення надання послуг з доступу до інформаційних ресурсів…» і Держслужбі спецзв’язку спільно з СБУ «встановити технічні засоби на телекомунікаційних мережах», — йдеться у заяві.

Громадські організації вказують, що такі «технічні засоби можуть бути незаконно і безконтрольно використані для несанкціонованого стеження за діями громадян в Інтернеті, маніпуляцій з доступом до інформації в Інтернеті (обмеження, блокування чи внесення змін у змістовну частину) та інших порушень прав людини».

«Такі рішення створюють передумови для впровадження російських репресивних практик масового контролю Інтернету та стеження за громадянами та ставлять під загрозу свободу та вільний розвиток Інтернету в Україні», — заявили організації.

Вони вимагають відкликати проект Постанови та «діяти в межах своїх повноважень з дотриманням міжнародного та національного законодавства щодо захисту прав людини».

«Встановлення засобів загального спостереження та/або перехоплення інформації в мережі Інтернет прямо суперечить Рекомендаціям CM/Rec (2014) 6 Комітету міністрів Ради Європи, відповідно до яких „на вас не повинні поширюватися заходи загального спостереження чи перехоплення інформації“ (п. 4) та „сам факт існування законодавства, яке дозволяє здійснювати спостереження за телекомунікаціями, може вважатися втручанням у право на приватне життя“ (п. 82)», — йдеться у заяві.

Під документом підписалися

Лабораторія цифрової безпеки

Платформа прав людини

Партнери цифрового правозахисту

Центр інформації про права людини

Національна спілка журналістів України

Донецький інститут інформації

Громадське телебачення Донбасу

Інститут масової інформації

Академія української преси

Центр демократії та верховенства права

Інститут розвитку регіональної преси

Інтерньюз-Україна

Детектор медіа

Центр громадянських свобод



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: