Назначенный Порошенком генерал-губернатор Геннадий Москаль матерится как сапожник, сообщает sprotiv.org.
Пенсионеры перед визитом Москалю устроили акцию протеста возле городского автовокзала. Впрочем, Москаль решил не слушать людей и выгнал их из кабинета, а позже, рассердившись, не без нецензурной лексики, предложил активистам сидеть и работать вместо него в его кабинете, уточнив, что его уже «достали с утра».
Рубрики Москаль Геннадій 
Теги: Геннадій Москаль, льготный проезд, обматерил, пенсионеры, Порошенко 
Коментарі Вимкнено до Геннадий Москаль обматерил пенсионеров за законное требование льготного проезда в маршрутках. Видео
Возвращением наворованного Януковичем в бюджет и не пахнет, сообщает Национальное бюро расследований Украины.
В Верховной Раде попытались протащить законопроект, который легализует очередную «спецконфискацию». Такое мнение на своей странице в Facebook высказала вице-спикер парламента Оксана Сыроид. «Парламент парализован попыткой протащить очередную «спецконфискацию». Несмотря на трибунный пафос законопроект не имеет ничего общего с возвращением наворованных Януковичем денег в бюджет Украины», — отметила политик. По ее словам, народные депутаты не хотят принимать законопроект, так как он не касается возвращения имущества беглого экс-президента Виктора Януковича. «За законопроектом скрываются две очень примитивные схемы и одна большая угроза для людей. Первая схема — освоение средств, полученных от продажи так называемых «нефтепродуктов Курченко». Вторая — продажа своим и по дешевке арестованных ценных бумаг так называемых «евробондов Януковича»», — отметила Сыроид.
Она подчеркнула, что в данном законопроекте «и не пахнет» возвращением денег в бюджет: закон предоставляет следователям конфисковать имущество и средства до приговора суда. «Не арестовать, а именно конфисковать и реализовать, а не направить в бюджет. Реализовывать средства и ценные бумаги, которые «спецконфискують», будет неизвестно кто и неизвестно как. Может знаете? Может кто-то знает, как распорядиться 50 млрд гривен», — рассказала парламентарий. Сыроид также добавила, что Янукович обратится в Европейский Суд по правам человека, где со 100% гарантией выигрывает дело, и как следствие — вернет себе утраченные доходы из бюджета Украины плюс компенсация, которую определит суд.
«Парламент принял уже достаточно решений для возвращения активов всей предыдущей преступной власти: не только о спецконфискации, но и о заочном производстве, и об управлении конфискованных имуществом. Но там нет схем, поэтому они и не работают — так какой смысл честно конфисковывать чьи-то миллиарды, если можно просто забрать. Лучшим доказательством истинных намерений авторов законопроекта является их предложение «давайте мы примем этот закон в год, а затем – отменим»», — резюмировала политик.
Напомним, 15 марта 2016 года народные депутаты блокировали трибуну парламента. Спикер Верховной Рады Украины Владимир Гройсман поставил на голосование о внесении в повестку проекта так называемого закона о возвращении активов чиновников, полученных коррупционным путем. Порошенко ранее требовал принять его. Однако вопрос провалили. В ответ пропремьерский «Народный фронт» во главе с рейдером Сергеем Пашинским заблокировали трибуну.
Рубрики Порошенко Петро Теги: Владимир Гройсман, законопроект, конфискация имущества, Оксана Сыроид, Порошенко, Сергей Пашинский, спецконфіскація, Янукович Коментарі Вимкнено до Диктатор #Порошенко хочет узаконить конфискацию имущества граждан без приговора суда
Кому в диво, що, повернувшись з Європи, делегація з півсотні персон на чолі з Гройсманом привезла з собою цікавий папірець, який констатує, що нинішній склад ВР якщо і не ідіоти, то близькі до категорії людей несповна розуму. А на доведення цього надали Гройсману документ, у якому зібрано 52 рекомендації для поліпшення роботи депутатів.
Цікаво те, що у Європі Гройсману, шаромижнику з Вінниці, робили спробу пояснити те, про що українське суспільство вже два роки наголошує: дисципліни серед народних депутатів немає. А хто з українців не знає, що депутати і надалі порушують регламент (а Гройсман — так постійно), проводять безлад, вносять непотрібні та неякісні законопроекти, а також голосують за себе та за того дядька картками?
«Законодавче сміття». Саме так назвали витвори українських парламентарів європейські політики. І подібне констатує, що до Європи вже дійшло, що в Україні, незважаючи на Революцію Гідності, владу захопили невігласи, для яких поняття реформ – профанація, а накопичення власних статків за рахунок бюджету та війни – ціль.
Проте Європа ще не усвідомлює, що гарант безпеки України та її цілісності зовсім не переймається тим, що в Україні парламентсько-президентська республіка, а не навпаки. Європейці звикли, що біле – то біле, а чорне – чорне. І якщо європейський політик щось проголосив, він обов’язково втілить це у життя, бо інакше бути не може. Як і не може бути, аби англійська королева, або король Нідерландів, чи Швеції або Іспанії, вирішували, як перемішувати парламенти своїх країн, аби вони виконували прямі вказівки королівської родини. В Україні ж Порошенко наразі робить все від себе залежне, аби повністю узурпувати владу через слухняність парламенту.
В ситуації, що склалась, Порошенко має виступати гарантом незалежності країни. Він особисто відповідає за цілісність держави. І тому усі його кроки повинні відображати інтереси незалежної країни. Що ж ми спостерігаємо насправді? В дійсності як в керівництві армії, СБУ, міліції багато зрадників та корупціонерів. Сепаратистів призначають на високі посади і лише завдячуючи тиску громади їх – звільняють, проте – не арештовують. Жодного сепаратиста не було покарано. Хоча імена справжніх сепаратистів і зрадників знає майже кожен українець. І замість того, аби їх знешкодити, влада провадить з ними переговори та домовленості. Так у ЗМІ просочилась інформація, яку під тиском громади таки підтвердили і в АП, що між владою і групою сепаратистів відбувався брудний торг, згідно якого ОППА віддає Ахметову і Бойко контроль на Донбасі, начебто для врегулювання ситуації, а потому і виборів. Те, що подібні переговори велися, доводить і той факт, що Ахметов записав відео, на якому наголосив про те, що Донбас з Україною. А з якого дива особа, у якої руки по лікоть у крові і яка тримається за рахунок кримінальних російських коштів, а також людина якої – Захарченко, наразі очолює бойовиків, буде щось говорити після довгого мовчання? Тай поговорюють, що СБУ вже довела причетність Ахметова до фінансування терористів. Отже, якщо він виступив, йому щось пообіцяли.
Тож навіщо Порошенко влаштовує такі ігрища? З якого дива погоджується на призначення до влади сепаратистів, як у Вінниці, та закриває очі на корупційні діяння? А ще влада впевнено і послідовно переслідує добровольців та патріотів, і їхні арешти подає як арешти тих, хто працює на ФСБ. Народ – шокований, бо чудово знає прізвища найкращих агентів ФСБ, які не лише не арештовані, а ще й їздять до Мінську, і, представляючи Путіна, з Путіним і домовляються.
В країні ж наразі процвітає не лише корупція. Криміногенна ситуація в державі вже зашкалює, контрабанда через окуповані території сягає неймовірних розмірів, олігархи через підвищення тарифів – збагачуються. Депутати протягують антинародні законопроекти і не бояться відповідальності за свою жадібність, невігластво та порушення Конституції України.
Що ж до президента та його команди, то вони за останні два роки, в які в Україні йде війна, збільшили свої статки. Про це пишуть не лише українські ЗМІ, та Порошенко не обтяжується тим, аби пояснювати народові таку дрібничку: чому народ втричі став бідніший, а президент та його васали багатшими. Президент, як і Яценюк, зовсім не турбуються про те, що їх відверто ловлять на брехні, яку вони доносили до народу у вигляді обіцянок та доводів. Ці дві особи, залякуючи українців війною, турбуються лише про власне збагачення і не переймаються реальними проблемами народу. Ба більше, провладні ЗМІ констатують, що ці дві особи – гарні менеджери. Хоча, зважаючи на те, як розвивається бізнес Порошенко, який він затято обіцяв продати – він чудовий комерсант. Але для себе. Не держави.
Тож політична криза і далі в країні триватиме, оскільки власні фінансові інтереси для президента важливіші за інтереси держави.
Роксолана Май, 40ka.info
Рубрики Порошенко Петро Теги: Ахметов, Гройсман, окуповані території, олігархи, парламентсько-президентська республіка, Порошенко, Путин, сепаратисти Коментарі Вимкнено до Так гарант, комерсант чи диверсант?
Руслан Демчак и его Украинская бизнес группа (UBG) станут «объектами» уголовного преследования, — пишет Национальное бюро расследований Украины, ссылаясь на собственные источники в ГПУ. По его словам, все дело в скандальной сделке по гостинице «Лыбидь». Руслан Демчак не раз попадался на куда более крупных аферах, но на этот раз афера вряд ли сойдет с рук главе UBG.
Подробно об афера с гостиницей «Лыбидь», которую едва ли не лично отжал Демчак ниже:
Трагедия Украины заключается в том, что в результате каждой очередной революции меняются люди на верху, но отнюдь не принципы использования власти. А принципы эти, увы – корыстные и беспредельные. Кто наверху – грабит остальных. А потом – или убегает, или, что реже, но бывает – идет в тюрьму. Такое вот колесо кармы закрутило и «смотрящего» за банковской системой от Порошенко – Руслана Демчака.
Казалось бы, совсем недавно Демчак сам был объектом травли, отжимов и даже уголовного преследования со стороны Игоря Калетника и компании. И вроде бы должен был познать толк в справедливости и изменчивости нашей жизни. Но нет. Став «смотрящим» – первым делом «Русик» начал грабить других.
Ранее сообщалось о том, что «Похоже в режим «очко жим-жим» перешел и Ворушилинский Фонд гарантирования вкладов. Пару месяцев назад эти товарищи при поддержке Гонтаревой отжали у Лагуна “Омега Банк”. Отжали грубо. В банк с вкладами физлиц на 6 млн грн и активами на 0,8 млрд грн ввели администрацию, чтобы отжать два вкуснейших столичных объекта: гостиницу Лыбидь (пл. Победы) и бизнес-центр Софиевский (пер. Рыльского).
На активы банка суд наложил арест, но это Ворушилина не остановило.
По команде Кононенко банк продали известному мойщику Руслану Демчаку за… 40 млн грн (в 20 раз дешевле реальной цены активов).
На базе Омеги он создал переходной “РВС Банк”, куда перевел активы.
Понятное дело, начались судебные процессы, делом заинтересовалось МВД. И тут Ворушилин испугался — продажа имущества, находящегося под судебным арестом — срок без разговоров и ему, и нотариусу.
Так что банк решили по быстрому ликвидировать, чтобы спрятать концы в воду 
Но не тут то было. Демчак заблокировал ликвидацию через суд. Он ведь им бабки “занес” за эти активы, и ему по большому счету плевать, сколько отсидит Ворушилин…
Пауки в банке почему-то не хотят “жить по-новому” )))».
У этой истории есть продолжение. 29 сентября нотариус Черней без каких-либо правоустанавливающих документов, без единого оригинала переписала на банк Демчака гостиницу «Лыбедь». Тупо и просто. И это при том, что нотариус по новому закону имеет право выполнять только нотариальные действия. А здесь не было ни одного нотариального действия. Просто тупо спилили здание под заказчика.
Вероятно сейчас Демчак гостиницу будет продавать и пополнять капитализацию, хотя в законе четко сказано, что ее пополнять можно только за счет собственных средств.
Спокойной ночи, господин Демчак. Все меняется. Иногда – очень быстро. Даже в Лондоне.
Тем временем, РВС Банк, принадлежащий Украинской бизнес группе (UBG), доказал в суде с помощью очередной взятки незаконность выводов инспекционной проверки Национального банка о его деятельности.
Соответствующее решение 24 февраля 2016 года принял Киевский апелляционный административный суд.
В прошлом году “Украинская бизнес группа” купила у Фонда гарантирования вкладов физических лиц переходной РВС Банк, созданный на базе неплатежеспособного Омега Банка Николая Лагуна.
В сентябре НБУ провел в нем инспекционную проверку, в результате которой оказалось, что банк не привел свою деятельность в соответствие с требованиями регулятора относительно нормативов капитала.
В результате этого, ФГВФЛ должен был предложить Нацбанку ликвидировать РВС Банк. Однако компания UBG подала в суд и добилась решения о запрете ликвидировать банк.
Светлана Ковальская, Национальное бюро расследований Украины
Рубрики Демчак Руслан Теги: Ворушилин, Гонтарева, гостиница «Лыбидь», Ігор Калетник, Кононенко, Лагун, Порошенко, РВС Банк, Руслан Демчак, Украинская бизнес группа, Фонд гарантирования вкладов Коментарі Вимкнено до Руслан Демчак попал под следствие из-за аферы с РВС Банк? Расследование
Бизнес Киева трепещет и ужасается. Столица уже более года знакомится и привыкает к новому «смотрящему». Эта ответственная «должность» теперь принадлежит бывшему народному депутату от «Нашей Украины» (2006—2010 гг.) и «Партии регионов» (2010—2014 гг.) Вадиму Столару. А так на первый взгляд и не скажешь, что рядовой депутат городского совета Киева является ближайшим соратником мера столицы Виталия Кличко и последний год указывает ему что и как делать.
Молодого Вадима Столара сравнивают с Сергеем Курченко, «кошельком» экс-президента Виктора Януковича. Правда, Курченко держался в стороне от политики…,а Столара интересует и деньги Киева, и власть столицы. Сегодня для Столара «делом чести» стало взять под контроль все самые лучшие коммунальные предприятия Киева – «Киевэнергохолдинг» и «Киевгаз».
Даже средней руки бизнесмен Киева жалуются, что от жадных глаз Столара ничего не укроется. Бывает, покажет пальцем на интересующий его объект – и хочешь или не хочешь, а нужно делиться.
И на нового смотрящего не действуют призывы, что люди во время Революцию достоинства боролась за другие изменения. Более того, его раздражает даже само словосочетание «Революция достоинства».
За последний год Вадим Столар обрел популярность во всех кругах Киева от политиков до журналистов. Как не крути, а всем приходится считаться с «теневым кардиналом» Киева, который вхож в кабинет Кличко, на короткой ноге с Порошенко и его президентской партией.
Авторитет Вадима Столара прорастает с его семьи. Кроме того, в молодые годы наиболее близким к Столару-младшему был криминальный авторитет Вячеслав Фурса, известный как Слава Вышгородский. К тому же связи Вадима Столара и Славы Вышгородского указывают на то, что Столар уже давно находится в тесном контакте с прокремлевскими силами. Ведь Слава Вышгородский возглавляет «Братство батальонов», которое уже давно «зарекомендовали» себя как пророссийские «ультрас».
Закономерно, что криминальные связи Столара привели его к молодой команде Черновецкого. Особенно тесные отношения сложились у Вадима Солара с Степаном Черновецким. Они являются партнерами в строительном бизнесе.
Кроме семьи все эти люди помогали Вадиму Столару освоить азы украинского бизнеса и политики, которая в основном складывается из трех «К» – коррупция, кидалово и кумовство. Столару помогали Николай Азаров, Святослав Пискун, тот же «космический» мэр Леонид Черновецкий.
Из «Элита-центр» в элиту политическую
Всеукраинскую известность Столар получил после наглой истории вокруг аферы со строительной компанией «Элита-центр». Вадим Столар был одним из учредителей этой компании. Более того, по информации СМИ через его фирмы «Торговый дом «Возрождение» и «Элит-Боксинг» деньги инвесторов строительства выводились и обналичивались. При курсе 5 грн за доллар сумма украденных денег составила почти 80 млн. долл.
Столар уверено идет по пути Каськива
Изменились президенты и мэры Киева, но не изменился Столар. И вот уже на берегу Днепра полным ходом ведется строительство жилищного комплекса «Солнечная Ривьера» по заказу фирмы «Терра Капитал». Тридцатиэтажные башни на Никольской Слободке в столице возводят с многочисленными нарушениями. И почему-то никто уже не удивляется, что «Солнечную Ривьеру» строит знакомый нам Вадим Столар. А мэр Киева Кличко выгораживает Столара и убеждает, что «на Марсе будут яблоки цвести».
Фактически сегодня Столара можно назвать полноправным хозяином киевской жизни. Столар контролирует основную часть депутатов-самовыдвиженцев Киевсовета. Уверовав в свою всемогущественность Столар даже пытался продавить через Киевсовет решение, которое позволило бы ему создать отдельную комиссию по вопросам модернизации и инвестиций. Под общее название бюджет Киева должен был бы выделить отдельное финансирование. Для понимания, в случае успеха такой аферы громада Киева увидела бы как Столар превращается во «второго Каськива» со своими «прожектами» — дорога в Борисполь, LNG-терминал, раздача ноутбуков для школ и прочие феерические задумки, которые бы вымывали деньги из бюджета Киева.
И так на данный момент Вадим Столар контролирует самую «хлебную» комиссию горсовета по вопросам бюджета и социально-экономического развития, где трудится первым заместителем. Для Столара эта комиссия важна в нынешней борьбе за влияние на коммунальные предприятия «Киевэнергохолдинг» и «Киевгаз». Фактически речь идет о подготовке почвы для рейдерского захвата предприятий и их вывода из-под контроля громады Киева.
Банковский скелет Столара, или что общего у Вадима Столара с Юрием Иванющенко
Вадима Столара обвинили и доказали в обмане своих партнеров по банку «Конверсбанк». Сумма вывода денег из банка составила около 55 млн. евро. Схема обмана была классической. Партнеры тогдашнего владельца банка Владимира Антонова – Стрижак и Тумовс по доверенности ввели в состав акционеров банка Вадима Столара. Как результат из банка вывели огромные суммы денег, а сам банк переписали на своих людей.
Контакты Столара и Тумовса имеют еще одно непубличное объяснение – это звенья цепы Юрия Иванющенко и Ивана Абрамова, бывших смотрящих за бизнесом в Украине беглого экс-президента Виктора Януковича. Тумовс как выходец из Одессы тесно сотрудничал с Абрамовым, который представлял в Одессе интересы Иванющенко. В бытность своего членства в Партии регионов Вадим Столар неоднократно пересекался с Иванющенко, что только подтверждает, что у Столара и по сегодня остаются плотные бизнес-интересы с бывшими смотрящими от Януковича.
Вот такой «бодрый смотрящий» Вадим Столар получается. И сейчас аппетиты «серого кардинала Киева» и его возможности возросли. Поэтому Столар переходит на банки пожирней, и сейчас занимается схемой «отжима» банка «Хрещатик» у олигарха Василия Хмельницкого. «Хрещатик» Столару нужен для того, чтобы с финансовой стороны полностью обеспечить и оформить контроль над «Киевэнергохолдингом» и «Киевгазом». Похоже, что Вадим Столар находится уже на расстоянии вытянутой руки от коммунального имущества Киева.
Анастасия Мальцева, Национальное бюро расследований Украины
Рубрики Столар Вадим Теги: банк «Хрещатик», бюджет, Вадим Столар, Василий Хмельницкий, Виталий Кличко, Владимир Антонов, Вячеслав Фурса, Еліта-Центр, Иван Абрамов, Киевгаз, Киевсовет, Киевэнергохолдинг, комплекс «Солнечная Ривьера», Конверсбанк, коррупция, кумовство, Леонид Черновецкий, Николай Азаров, Порошенко, Святослав Пискун, Сергей Курченко, Степан Черновецький, фірма "Терра Капітал", Юрій Іванющенко Коментарі Вимкнено до Юрий Иванющенко делегировал свои права Вадиму Столару. Расследование
В справах Клюєвих помічений і слід Порошенка, повідомляє Національне бюро розслідувань України.
Бізнес братів Андрія і Сергія Клюєвих продовжує добре працювати, незважаючи на гучні банкрутства компаній, які їм належать, свідчить розслідування видання «Новое время».
Куплений ними у Фонду держмайна Завод напівпровідників в Запоріжжі, де вони збиралися робити кремнієві сонячні батареї, має величезні борги і знаходиться в стадії ліквідації — налагодити його роботу брати не зуміли. У лютому 2016 року компанія Клюєвих Activ Solar звернулася в австрійський суд, щоб той визнав її банкрутом. Це банкрутство стало в Австрії найбільшим в цьому році: суд задовольнив прохання, борги компанії складають 503,4 млн євро, а активи оцінені всього в 18,7 млн євро, кредиторам пообіцяли відшкодувати протягом двох років лише 20% від суми боргу.
Вищеописані банкрутства не означають, що Клюєви втратили величезні кошти. Навпаки, вони вивели з непотрібних компаній майже всі активи. І їх спільником у цій справі став державний Укрексімбанк.
У березні 2009 року клюєвський завод напівпровідників отримав в цьому закладі дві грандіозних позики: одну на суму 1,5 млрд грн і другу на 230 млн євро. Банк прокредитував підприємство радянського зразка, абсолютно не зніяковівши, що двома роками раніше ФДМ продав його всього за 220,9 млн грн.
Укрексім не висловлював занепокоєння з цього приводу, адже старший Клюєв незабаром з депутата перетворився у першого віце-прем’єра.
В результаті на сьогоднішній день Укрексімбанк має претензії до заводу напівпровідників на 5,1 млрд грн. Це десята частина всього кредитного портфеля банку.
Відшкодувати втрату фінустанові навряд чи вдасться. Кредит забезпечений «продукцією майбутніх періодів», тобто сонячними панелями, які завод планував виробити в 2011—2018 роки.
Якби банк був активнішим, він міг би розраховувати на повернення навіть більшої суми — 13 млрд грн, при цьому вимагати борги не з заводу, який не в змозі щось виплачувати, а з його власника — Activ Solar. Ця компанія володіла сонячними станціями в Україні. Частина з них залишилася в Криму, але ті, що розташовані в Одеській і Миколаївській областях, згенерували в 2015 м 2,9 млрд грн доходу, з яких близько 2,5 млрд грн — чистий прибуток. Такий бізнес міг би компенсувати всі втрати держави, пов’язані з заводом напівпровідників. Але банк не робить в цьому напрямку нічого.
Справу Укрексіму і запорізького заводу розглядає суд. Банк заявляє, що його задовольнить і малоліквідне майно підприємства. Якщо суд погодиться, фінустанова стане «забезпеченим майном кредитором». За законом такий позикодавець не бере участь в раді кредиторів, контрольованій сьогодні Клюєвими через Activ Solar: брати прагнуть довести до банкрутства завод, щоб пропали його борги.
Інвентаризація показала, що «майно», яким готовий задовольнитися держбанк, здебільшого не існує.
«Банк веде себе (у суді) дуже пасивно», — говорить Євген Кириченко, арбітражний керуючий, якого суд призначив розпоряджатися майном заводу. Представники Укрексіму, мовляв, зі всім погоджуються, не заявляють протестів.
Схвильовані занадто активною позицією самого Кириченка представники Activ Solar хочуть замінити його іншим арбітражником.
Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін вважає, що в цій справі Укрексім діє заодно з Activ Solar. Мовляв, з подачі президента Петра Порошенка екс-генпрокурор Віктор Шокін випустив з країни молодшого Клюєва — Сергія. Експерт називає це частиною послідовної політики президента щодо братів.
«Було б дивно, випустивши Клюєва, потім намагатися отримати його гроші на користь держави», — каже Шабунін.
Поведінка влади щодо майна Клюєвих бентежила і Павла Жебрівського, коли він у першій половині 2015 року працював головою антикорупційного управління Генпрокуратури. Але після президент призначив його військовим губернатором Донеччини, і з тих пір ГПУ активами Клюєвих активно не цікавиться.
З Укрексімом Порошенко пов’язаний досить тісно. У серпні 2014 го він лобіював призначення на пост голови банку Олександра Гриценка і ввів в наглядову раду фінустанови Ігоря Мазепу, гендиректора інвесткомпанії Concorde Capital і радника голови адміністрації президента Бориса Ложкіна. Незабаром після цих кадрових перестановок держбанк пролонгував до 2024 року борг 388 млн грн корпорації Богдан, яка раніше належала Порошенку.
В наглядовій раді банку вже три роки немає представників Верховної ради — внесення кандидатур, за словами депутатів, блокує нардеп Ігор Кононенко, близький соратник президента.
У прес-службі Укрексімбанку відмовилися коментувати цю справу. Мовчить і Дмитро Лановий, директор фінустанови по роботі з проблемними активами.
Рубрики Клюєв Андрій, Клюєв Сергій Теги: Activ Solar, Concorde Capital, Андрій Клюєв, банкрутство, Віктор Шокін, Віталій Шабунін, гроші, Дмитро Лановий, Євген Кириченко, завод напівпровідників, Игорь Кононенко, Игорь Мазепа, Клюєв, Олександр Гриценко, Петро Порошенко, позики, Порошенко, Сергій Клюєв, сонячні панелі, Укрэксимбанк Коментарі Вимкнено до Братам Клюєвим допомагає по-новому виводити з України гроші державний Укрексімбанк та #Порошенко. Розслідування
Триває переділ енергетичного ринку України в стилі «лихих 90-х». Поліція, СБУ, податкова – всі корумповані відомства та олігархічні ЗМІ, наче змовившись, атакували завод «НІК-Електроніка» у Вишгороді.
На цьому заводі випускаються популярні електричні лічильники, які ведуть облік спожитої енергії у багатьох українських квартирах та будинках. Схоже, що успішне підприємство вирішив прибрати до рук олігарх Костянтин Григоришин, вхожий до ближнього кола президента Порошенка.
З літа 2015 року на завод почали вчащати податківці. За результатами цих візитів виписувалися безпідставні податкові повідомлення-рішення під звичним предлогом, нібито, безтоварних операцій.
Як завжди буває в таких випадках, до власників підприємства підійшов «рєшала», один з керівників місцевої фіскальної служби, і запропонував купляти комплектуючі по завищених цінах у «своїх» постачальників – тоді, мовляв, ніяких проблем з податковою не буде.
Попри те, що безглуздих штрафів виписали аж на 40 млн гривень, завод «НІК-Електроніка» на тиск не піддався і не дозволив себе втягнути у корупційну схему. Натомість звернувся до суду після безуспішного адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень заступника начальника Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області Світлани Літош, у скасуванні яких відмовив заступник начальника обласної фіскальної служби Сергій Трифонов, а потім і голова ДФС Роман Насіров. Згодом Київський окружний адміністративний суд скасував фантастичні штрафи податківців.
Але фіскальне свавілля виявилося лише артпідготовкою. Основними силами рейдерської атаки були силовики та піарники.
30 вересня 2015 року слідчий суддя Голосіївського райсуду м. Києва Тетяна Шевченко дає дозвіл слідчому столичного главку поліції Крютченкову з санкції прокурора Пальчукова на проведення обшуку заводу «НІК-Електроніка». Зміст ухвали про обшук скандальний: виявляється, слідчий вважає відомого виробника лічильників, продукцію якого можна знайти в кожному магазині електротоварів і на кожному ринку – конвертаційним центром, тобто «підприємством з ознаками фіктивності», де обготівковувалися кошти ПАТ «Київенерго»!
В той же день слідчий Балабей з сімома співробітниками СБУ провів обшук на підприємстві та вилучив бухгалтерську документацію, як ту, яку дозволив вилучити суд, так і купу іншої: що хотіли, те й забирали. Він навіть не дозволив співробітникам підприємства зробити копії документів, які вилучалися, що може призвести до дезорганізації бухгалтерського обліку, а також підприємству буде складніше оскаржувати в суді подальші надумані штрафи, невтомно штамповані податківцями, запал яких анітрохи не погасив програш в суді. До речі, і поліція з СБУ бачили підприємство у Вишгороді, переконалися на власні очі, що там є реальне виробництво, тому те, що кримінальне провадження досі не закрите, можна пояснити тільки корупційним інтересом та участю в рейдерстві.
Не забули рейдери і про піарівське забезпечення атаки. На сайті «Наші гроші» з’являється, а звідти розлазиться по інтернету маніпулятивна новина під заголовком «Київенерго» купило лічильників на 5 мільйонів у фігуранта кримінальної справи». У ній стверджується з посиланням на представника харківського заводу «Комунар», що ТОВ «НІК-Електроніка» нібито виставило на тендер в «Київенерго» фіктивного учасника, з яким узгодило свою цінову пропозицію, причому цей фіктивний учасник ще й фігурує у досудовому розслідуванні від жовтня 2014 року з приводу підробки документів посадовими особами ПАТ «Сумиобленерго».
Щоправда, така піарівська атака є сміхотворною, тому що і сам завод «Комунар» фігурує в кримінальному провадженні – у липні 2015 року СБУ в Харківській області отримало санкцію на обшук цього заводу, мотивуючи тим, що державному підприємству було завдано збитки на суму 7,7 млн грн через укладення ДНВП «Об’єднання Комунар» договорів страхування за завищеними цінами із ЗАТ «Страхова компанія «Примор’є» та ПрАТ «Страхова компанія Енестра». Обидві страхові компанії пов’язані із одеським олігархом-регіоналом Леонідом Клімовим, членом депутатської групи «Відродження», орієнтованої на олігарха Коломойського, якого пов’язують з Григоришиним давні відносини. Як може завод «Комунар», входячи в сферу впливу Григоришина, довгий час працювати на ракетно-космічну програму держави-агресора, користуватися сумнівними схемами виводу державних коштів у приватні олігархічні кишені і при цьому виходити на публіку з причепленим до голови німбом «борців з корупцією»?! Схоже, нема меж нахабному цинізму рейдерів, який не влізає у жодні рамки здорового глузду.
Показником наполеонівських планів росіянина Костянтина Григоришина щодо захоплення ринку електричних лічильників є і запуск виробництва таких лічильників компанією ТОВ «Енергоконтроль» на базі підконтрольного ПАТ «Вінницяобленерго».
Ми намагалися отримати коментарі від згаданих осіб та установ, в тому числі, направляли прохання надати коментар за всіма відомими контактами пана Григоришина і його структур в Україні та за її межами. Відповіді не дочекалися.
Коментар надав лише Андрій Ліпінський, в.о. начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області: «Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області протягом 2015 року по ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» проведена одна документальна планова виїзна перевірка та п’ять документальних позапланових виїзних перевірок, за результатами яких встановлено порушення за рахунок взаємовідносин з ризиковими суб’єктами (податковими ямами) та за рахунок документального оформлення придбання фактично не отриманих товарів для мінімізації власних податкових зобов’язань з реального продажу товарів. З метою проведення перевірок підприємству було вручено накази та направлення про проведення перевірки, що свідчить про згоду платника на проведення перевірки. Крім того, за результатами проведених перевірок ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» прийнято податкові повідомлення-рішення, які на сьогоднішній день вручено платнику та знаходяться в судовому та адміністративному оскарженні. Необхідно наголосити, що станом на дату надання інформації (17 лютого — прим.авт.) жодне рішення Київського окружного адміністративного суду не набуло законної сили. Вважаємо, що Ваші зауваження щодо упередженості та протиправної діяльності працівників ГУ ДФС у Київській області є безпідставними».
Що ж, у такій відповіді несподіванок нема. Бажання фіскального начальства вийти сухим з води зрозуміле.
Цікава, хіба що, ремарка про те, що судові рішення про скасування штрафів не набули законної сили. За цією ремаркою, як виявилося, стоїть кумедна історія. Минулого року наші «реформатори» ускладнили всім доступ до правосуддя, скасувавши верхню планку суми судового збору. Тобто, для оскарження несусвітних податкових штрафів треба платити несусвітні суми до бюджету, щоб суд взяв до розгляду позов. Наприклад, електронщики, оскаржуючи свавілля податкової, сплатили судовий збір в сумі 602 тис грн. Ще більшу суму тепер мала сплатити податкова за оскарження постанови суду першої інстанції в апеляційному суді. Однак податківці виявилися халявниками, не сплатили жодної копійки і зажадали взагалі звільнити їх від сплати судового збору.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, 1 лютого 2016 року Київський апеляційний адміністративний суд відмовив ірпінським податківцям у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року, якою було скасовано три податкові повідомлення-рішення на 40 млн грн, і зобов’язав до 15 лютого сплатити судовий збір в сумі 662 тис грн, інакше апеляційну скаргу буде повернуто без розгляду. Станом на 19 лютого в реєстрі відсутні дані про відкриття провадження з апеляційного перегляду.
Рейдерська атака на завод «НІК-Електроніка» під прикриттям абсурдної легенди про, нібито, створення «конвертаційного центру» на відомому промисловому підприємстві з солідною репутацією є показником плачевного стану правоохоронної системи України, що руйнує в корені будь-які реформи та підриває міжнародний інвестиційний імідж України.
Чи припинить цей ідіотизм президент Порошенко, іменем якого прикривається Григоришин, або зробить вигляд, що не помічає, як під його носом олігарх захоплює чужий бізнес та нищить правову державу?
Уявіть себе на місці іноземного інвестора, зацікавленого вийти на ринок України, який звертається до експертів з проханням оцінити ризики і чує, що ринок ненадійний, держава не захищає право приватної власності підприємств, хоча й взяла на себе такі зобов’язання згідно із першим протоколом до Європейської Конвенції з прав людини. Експерти приведуть приклади свавілля правоохоронних органів, бездіяльності судів чи, ще гірше, їх корумпованості та участі в рейдерстві. Як виглядатиме в очах іноземного інвестора системний пресинг податківців та силовиків на високотехнологічне сучасне підприємство, обшуки та вилучення зі сміхотворних підстав? Інвестор, напевне, не вкладе жодного євроцента у таку дивну країну і ще й подумає, що справи Європи кепські, якщо у величезній країні, яка підписала Угоду про Асоціацію з ЄС, держава поводиться з бізнесом, як первісне плем’я людоїдів з туристом, який випадково загубився в джунглях.
Якщо ми європейці, не можна терпіти в своїй країні олігархічний рекет та корупцію. Система правосуддя має згадати свої конституційні функції та захищати верховенство права замість обслуговування апетитів олігархів та правоохоронних структур.
Юрій Шеляженко, редактор газети «Правдошукач», для sprotiv.org
Рубрики Рейдери Теги: Андрій Ліпінський, афери податкової, Державна фіскальна служба, завод «Комунар», завод «НІК-Електроніка», комунар, Костянтин Григоришин, Леонид Климов, лічильники, нік-електроніка, олігарх, ПАТ "Київенерго", поліція, Порошенко, Рейдери, рейдерство, СБУ, свавілля, слідчий суддя, Тетяна Шевченко Коментарі Вимкнено до Григоришин ставить на лічильники
Неужели правда кто-то ждет, что президент объявит военное положение? А что даст это самое положение? Ну вот конкретно тем, кто ждет этого объявления? Такие вопросы задал известный волонтер Роман Доник, сообщает sprotiv.org.
«От смены названия ничего не изменится. Украинцы сразу победят? Или перестанут гибнуть ребята? Да и пора уже понять, что это положение уже почти два года как введено.
И не важно, что не президентом. Если забрать это оправдание у большинства, мол, — „у нас нет войны, у нас АТО“, разве оно, это большинство, встанет с дивана, оторвется от мониторов и начнет что-то делать? Или найдет другое оправдание, типа пока Порошенко не объявит „войну и наступление?“
Сегодня под Донецком было два залпа — по пол пакета „Града“, напомнил Доник. 82мм и 120мм минометы уже никто не считает. После обеда в 93 бригаде — один погибший и два тяжелых раненых.
Какие буквы еще нужны чтоб сложить слово война? Просто каждый по себе выбирает участие в ней: воевать или к орфографии придираться», — резюмировал Доник.
Рубрики Дайджест Теги: АТО, воевать, военное положение, война, Донецк, наступление, Порошенко, Президент, Роман Доник Коментарі Вимкнено до А что изменит военное положение?
Народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Лещенко звернув увагу на дивне голосування колеги з депутатської групи «Воля народу» Олеся Довгого, повідомляє Національне бюро розслідувань України.
«У найкритичніший момент, коли стояло на кону голосування за відставку Яценюка, Довгий… виймає картку! Подивіться на підсумки голосування – навпроти Довгого стоїть „відсутній“. Але цинізм ситуації в тому, що вже після закінчення голосування, переконавшись, що рішення про відставку не прийнято, Довгий пише заяву в апарат парламенту про те, що просить зарахувати його голос як „за“ відставку», — написав Лещенко у блозі на «Українській правді».
Крім того, заяву з проханням додати голоси написали ще чотири депутати «Волі народу», які в момент голосування теж вийняли картки з терміналів.
Нардеп називає Довгого “смотрящим президента Порошенка в групі депутатів-бізнесменів «Воля народу».
“Довгий збирає голоси для Порошенка в критичній ситуації — і ніколи не виступає всупереч волі Порошенка. Це — солдат президента, відданий йому набагато більше багатьох членів фракції БПП. І який цими смішними хаотичними рухами — витягаючи картку, а потім проханням дописати його голос «за» — просто видав усю змову,
— розповів Лещенко.
Він також звернув увагу на те, що більше 20 депутатів БПП не дали голоси за відставку, тоді як за визнання роботи Кабміну незадовільною вони проголосували.
«Подивіться уважно, хто не голосував. Серед них бізнесмени, які бояться в житті одного — накликати на себе гнів Порошенка. Вчитайтеся у прізвища тих, хто не дав голоси: Демчак, Загорій, Козир, Павелко, Третьяков. Люди, які віддані особисто Порошенкові. Або генерал Король, якого пов’язують з Порошенком багато парламентських скликань дружби. Не голосував спікер Гройсман і відданий йому Ткачук. Або менеджер і бізнес-партнер Ложкіна на прізвище Шверк. У ситуації, коли кожен голос на вагу золота», — зазначив депутат.
Відтак прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк залишається на своєму пості. За резолюцію недовіри уряду проголосувало лише 194 депутати. Тож уряд Яценюка зможуть відправити у відставку аж у вересні або на Третьому Майдані.
Рубрики Порошенко Петро, Яценюк Арсеній Теги: БПП, відставка, голосування, Гройсман, Демчак, Загорій, Козир, Олесь Довгий, Павелко, Порошенко, прем’єр-міністр, Сергій Лещенко, Третьяков, Шверк, Яценюк Коментарі Вимкнено до #Порошенко наказав своїм шісткам провалити голосування про відставку Яценюка. Подробиці
Украина борется с коррупцией. Премьер Яценюк бодро рапортует потребителям новостей из «ящика» об антикоррупционных реформах как залоге поступления западных кредитов. Ему вторят десятки чиновников-коррупционеров разных мастей и статусов, занимающихся дешевым пиаром на всевозможных ток-шоу и форумах. А тем временем коррупционные схемы, созданные командой Виктора Януковича, живут и продолжают обогащать их выгодополучателей. Заскорузлые коррупционные схемы надежно въелись в израненное тело Украины, доказательством чему служит криминальный передел госпредприятия «Укрспирт» под предлогом очередной конкурсной процедуры
Государственный монополист «Укрспирт», который объединяет 42 спиртзавода страны, долгое время служил одной из любимых кормушек прежнего режима. Уже не первый год госмонополию сотрясают коррупционные скандалы. До революции им два года руководил связанный с «семьей» Александр Харт, которого вскоре после Майдана объявили в розыск за нанесение ущерба бюджету на миллиарды гривен. Однако сменивший ставленника «злочинной влады» новый директор Михаил Лабутин сейчас разыскивается Интерполом за растрату средств предприятия на сумму 172,5 миллиона гривен и уклонение от уплаты налогов на 28,2 миллиона гривен.
Нового директора не могут назначить вот уже почти год. После скандальных отставок власти пообещали провести честный и открытый конкурс на эту должность. Объявляли его дважды, и оба раза безрезультатно. Итоги первого конкурса отменил лично премьер Арсений Яценюк, сославшись на якобы криминальное прошлое двух финалистов. Единственный участник второго конкурса, прошедший квалификационную комиссию – и.о. директора «Укрспирта» Роман Иванюк – в последний момент взял самоотвод.
Сейчас Министерство аграрной политики и продовольствия проводит уже третий конкурс на замещение вакантной должности директора «Укрспирта». В этот раз на нее претендуют четыре кандидата: Константин Бурковский, Григорий Трипульский, Анатолий Далибожик и нынешний и.о. директора «Укрспирта» Сергей Блескун. Однако есть все основания полагать, что «конкурс» с таким составом является фиктивным и только внешне походит на открытую и прозрачную процедуру. Назначение любого из этих претендентов лишь укрепит контроль над предприятием людей, которые долгие годы дерибанили Украину еще при Януковиче.
Дело в том, что Бурковский и Далибожик – подопечные Алексея Чеботарева, одного из организаторов нелегального оборота спирта в Украине, крестника генпрокурора Виктора Шокина. Именно благодаря родству с Шокиным Чеботарев избежал уголовного наказания за организацию Антимайдана совместно с экс-министром внутренних дел Виталием Захарченко. Пережив временное изгнание, он безболезненно вернулся в Украину и приступил к восстановлению схемы, апробированной им ранее, вместе с подельниками: тем же Захарченко и Атаманюком, экс-первым заместителем начальника налоговой милиции и теперешним вице-президентом Ассоциации налогоплательщиков Украины.
Как известно, Захарченко на данный момент прячется от правосудия в России. В отличие от него, одиозный коррупционер Юрий Атаманюк, прославившийся участием в схемах по производству и сбыту нелегального алкоголя, сигарет, а также вымогательством, взятками и координацией деятельности нелегальных центров по обналу, при новой власти нашел себе тепленькое место в Ассоциации налогоплательщиков Украины. Теперь у него надежно защищенный тыл и покровительство в лице Григола Катамадзе, президента Ассоциации и его близкого друга, соратника Микаэля Саакашвили, главы Одесской обладминистрации. По мнению журналистов, Атаманюк избрал Ассоциацию в качестве трамплина, с которого он планирует снова вернуться в родную для его продажного нутра налоговую милицию.
Кстати, Трипульский и Блескун являются ставленниками одесского предпринимателя Бориса Кауфмана, который до смены режима был близким бизнес-партнером Александра Януковича и курировал сразу три аэропорта – «Борисполь», одесский и симферопольский. На эти аэропорты припадало 75% всех пассажирских воздушных перевозок в Украине. Более того, по информации СМИ, Кауфман даже сейчас, при губернаторе Саакашвили, контролирует, по крайней мере, часть финансового потока, поступающего от контрабанды табачных изделий через порты, находящиеся близ Одессы. Является ли он монополистом, вопрос спорный. Однако местные газетчики именуют Кауфмана не иначе, как «табачным королем». Именно, благодаря интригам Кауфмана был назначен новый и.о. директора «Укрспирта» Блескун.
Кстати, поговаривают, что фамилия Кауфмана была в последнем списке желающих попасть на прием в Виктору Януковичу. Судя по книге аудиенций беглого екс-президента, Кауфман несколько раз пытался прорваться к готовящемуся в бега Януковичу. Кто знает, может и успел.
Впрочем, неважно, чей протеже победит. Кауфман и Чеботарев уже давно договорились о сотрудничестве. Судя по всему, в ближайшее время ситуация на госпредприятии стабилизируется и спиртовые реки с новой силой понесут финансовые потоки в карманы инициаторов C2H5OH-дерибана.
Напомним, каким образом работала схема обогащения криминальной группировки Чеботарева & Захарченко & Атаманюка.
Во времена Януковича группировка контролировала практически все заводы концерна, на которых руководство заставляли изготавливать «левый» спирт, идущий в дальнейшем на контрафактные напитки. За деятельностью заводов наблюдали смотрящие.
Заводы принудительно отдавали 0,5 грн. с каждой произведенной бутылки, а «левую» водку гнали из поставленного «левого» спирта. Дошло до того, что «смотрящие» заставляли заводы изготавливать продукцию только из своего «левого» спирта. К предприятиям, которые не хотели работать по схеме, приставляли круглосуточных «смотрящих». Если и этого было мало, на завод направляли силовые структуры.
По оценкам экспертов, в те времена обороты на черном рынке водки и табачных изделий составляли почти 120 млрд грн в год. Эта сумма соответствовала годовому бюджету здравоохранения, образования, армии и милиции Украины.
Для реализации незаконно изготовленной и ввозимой контрабандой продукции использовались и продолжают использоваться фальшивые марки, напечатанные в Турции, Чехии и Китае с задействованием следующих преступных схем:
1. Покупка спирта для парфюмерных производств (такой спирт облагался по сниженной ставке акцизного сбора) и использование этого спирта для производства водки с фальшивыми акцизными марками.
2. Организация фиктивного экспорта спирта через подконтрольные предприятия и использование этого спирта для производства водки с фальшивыми акцизными марками.
3. Кражи спирта на спиртзаводах по подложным документам через подконтрольные предприятия, уничтожение документов и использование этого спирта для производства водки с фальшивыми акцизными марками.
Для контроля над кадрами банда работала методом кнута и пряника. В случае повиновения руководитель получал преференции и долю в деле. В противном случае ему блокировали сбыт продукции, на предприятии возникала задолженность по зарплатам. Снижение экономических показателей приводило к расторжению контракта с неугодными.
Благодаря хозяйственной деятельности дельцов некоторые предприятия “Укрспирта” были доведены практически до банкротства. Среди них Тростянецкий, Зирненский и Збручанский спиртзаводы.
Кроме того, из-за искусственной убыточности и инертности Укрспирта неоднократно поднимался вопрос о приватизации как монополиста в целом, так и отдельных его кластеров. Практически год назад экс-глава Минагропрода Игорь Швайка пытался столкнуть Укспирт в нужные руки. Тогда в операцию по приватизации предприятия вмешались конкуренты из “Народного фронта”, между политиками разгорелась борьба за поиск новых собственников для предприятия. По мнению экс-главы концерна Лабутина, на данный момент находящегося в розыске (поговаривают, из-за несговорчивости с властями), команда Яценюка планировала сбыть Укрспирт за символические деньги – 100-150 млн. грн. Хотя в случае проведения реконструкции основных фондов «Укрспирта» предприятие «потянуло» бы минимум на 5 млрд. долларов.
Такой ход событий абсолютно не устраивал команду Порошенко, очевидно, планирующую поживиться за счет “Укспирта” и усадить на “спиртовые реки” государства своих людей. В итоге фракция БПП инициировала возврат на доработку правительству законопроекта №1567 «О перечне объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации». Для приватизации Укрспирта необходимо было вынести госмонополию из перечня.
Этот факт сильно разозлил Яценюка. Премьер даже пригрозился объявить все имена коррупционеров, сорвавших «концерт», невзирая на их происхождение.
Последний раз тему о приватизации «Укрспирта» поднимали в декабре 2015 года, но реального шанса ее реализовать так и не представилось. Рада снова не рассмотрела законопроект. Кроме того, как говорит гендиректор компании Nemiroff Юрий Сорочинский: «Сейчас легче за деньги, за которые предлагают купить заводы, построить их с нуля».
Несмотря на то, что в Минэкономики ожидают рассмотрение законопроекта парламентом в течение первого квартала 2016 г., по данным источников Экономической правды, приватизация «Укрспирта» может быть еще долго заблокирована. Лабутин винит во всем группу чиновников высшего ранга и группу титушек Януковича. Правда, экс-глава Укрспирта не называет фамилии. Но они и без того очевидны. Речь идет о старых друзьях: Чеботареве, прикрывающемся влиятельным генпрокурором Шокиным и Атаманюке, спрятавшимся под крышей Ассоциации налогоплательщиков и заручившегося поддержкой товарища Саакашвили – Катамадзе. И не забудем их нового компаньона – одесского табачного и водочного короля Кауфмана, по всей видимости, заменившего в команде ловких дельцов беглого Захарченко.
Поговаривают, что Атаманюк уже приступил к обзвону крупных оптовиков и супермаркетов с целью оптового сбыта нелегального алкоголя. А предприимчивый Кауфман отрабатывает новый алгоритм работы с одесской таможней на предмет ввоза свежих акцизных марок.
Почему о скандальной ситуации на «Укрспирте» молчат громогласные борцы с коррупцией Саакашвили и Яценюк? Трудно объяснить это чем-либо иным, кроме предположения, что они тоже «в доле».
Все идет к тому, что тему приватизации Укрспирта в очередной раз отложат в долгий ящик. А коррупционные схемы продолжат приносить прибыль их авторам и новой коррумпированной власти, нанося значительный ущерб государственному бюджету Украины.
Олесь Бойкий, Национальное бюро расследований Украины
На фото: Алексей Чеботарев и Александр Лищенко («Лича») в пафосном ресторане «Вареничная», что располагался на улице Красноармейской в Киеве. Чеботарев – слева, Лищенко – справа.
Рубрики Чеботарьов Олексій Теги: Nemiroff, Александр Харт, Александр Янукович, Алексей Чеботарев, Анатолий Далибожик, Арсений Яценюк, Атаманюк, Блескун, Борис Кауфман, БПП, Віктор Шокін, Віталій Захарченко, водка, вымогательство, госмонополия, Григорий Трипульский, Грігол Катамадзе, Ігор Швайка, Константин Бурковский, контрафакт, коррупционер, коррупционные схемы, Микаэль Саакашвили, Министерство аграрной политики и продовольствия, Михаил Лабутин, Мінекономіки, Порошенко, ПРИВАТизація, Роман Иванюк, Сергей Блескун, спирт, спиртзавод, уклонение от уплаты налогов, Укрспирт, Юрий Атаманюк, Юрий Сорочинский, Янукович, Яценюк Коментарі Вимкнено до Украинский спирт снова разливает команда Януковича. Расследование
RSS Канал
Твиттер