Сообщения с тегами ‘Луганскхолод’

Топ-5 корумпованих оборудок у відомстві Королевської

У допомогу депутатам. Хіт-парад тендерів на 600 млн грн., до яких цього року приклали руку у Мінсоцполітики та підпорядкованих йому органах.

Як правило, нас не збуджують новини щодо виклику на килим Верховної Ради чергового міністра. Тим паче з мотивів відсутності зарплат і соціальних виплат. Грошей в бюджеті, як пересвідчились українці протягом останніх місяців – немає, і незрозуміло, звідки вони візьмуться.

Однак випадок з Мінсоцполітики – незвичний. Річ у тому, що останнім часом підлеглі саме цього відомства викликали в редакції «Наших грошей» бурю емоцій. Пікантності їхнім тендерам додавав суд над екс-керівником Держцентру зайнятості Володимиром Галицьким, тобто їхнім колишнім колегою. Ми були переконані, що після його гучної історії усі тут дмухатимуть на холодне. Виявилось навпаки – вихоплюють руками просто з жару.

Щоб поділитись емоціями, «Наші Гроші» підготували хіт-парад «високомаржинальних» тендерів, проведених цього року Міністерством соціальної політики Наталії Королевської та підзвітних їй державних служб та фондів соцстраху.

До рейтингу не потрапили такі милі забавки, як оренда чотирьох персональних «членовозів» для керівників міністерства за 560 тис грн, що дорожче від оренди шести автівок за часів головування у міністерстві Сергія Тігіпко (457 тис грн.). Ми обирали більш коштовні речі. Отож.

№5. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань днями замовив собі розробку Порталу профілактики нещасних випадків за 3,59 млн грн.

Сайт має інформувати про те, як Фонд соцстраху бореться з усілякими негараздами. Люди, які розуміються на ІТ-технологіях, від вартості замовлення дещо вклякли. Не розгубився лише політик Микола Томенко, який ще недавно був із Наталею Королевською в одній фракції БЮТ. Голова Комітету з питань свободи слова та інформації звернувся до прем’єр-міністра України Миколи Азарова з проханням ініціювати розслідування щодо цієї закупівлі.

№4. Державний центр зайнятості дав 4,99 млн грн. на чотиримісячну рекламну кампанію самого ДЦЗ.

Гроші не просто пристойні, а дуже пристойні у порівнянні з рекламними бюджетами приватного бізнесу. Наприклад, розкрутка нового автомобілю коштує $400 тис. Але за ці гроші українських споживач побачить рекламу всюди, а насамперед по телевізору – найдорожчому рекламному носії.

Однак куратори безробітних примудрились витратити ще більшу суму взагалі без телевізора – лише на сайтах, радіостанціях та в газетах «Українського медіа холдінгу». Може хтось бачив у цих виданнях масовану рекламу Держцентру зайнятості?

До відома. Директором Державного центру зайнятості є луганчанка Лариса Сідельнікова, яка майже десять років керувала підприємством Наталі Королевської «Луганськхолод».

Її заступником працевлаштувався Сергій Офіцеров, колишній директор луганського ДП «Свердловантрацит» та перший заступник Міністра вугільної промисловості у 2008—2010 роках (нагадаємо, це часи «тіньового» правління Королевської в вуглепромі, про це нижче).

Цікавий момент. Коли у 2010 році президент Віктор Янукович вигнав попередників з усіх важливих посад, то Офіцеров два роки пересиджував нову мітлу у кріслі технічного директора ТОВ «ДВ Нафтогазовидобувна компанія». А це один з найвідоміших кооперативів Юрія Бойка та Дмитра Фірташа. В свою чергу Фірташ очолює Федерацію роботодавців України, яка є однією із трьох сторін, представлених у керівництві всіх фондів соцстраху: держави, роботодавців та профспілок.

№3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відзначився ще раз. Цього разу у вкрай нахабній закупівлі послуг з навчання по охороні праці вартістю 17,91 млн грн.

Не будемо говорити навіть про якість навчання, хоча листи до «Наших грошей» стосовно цього переконали нас у тому, що ця тема «важлива і актуальна». Головне – інше. Фонд вперше замовив ці послуги не своїм регіональним відділенням чи профільній державній установі, а створеній напередодні тендеру приватній фірмі «Інститут безпеки життєдіяльності». Директором цієї фірми є один з працівників Головного навчально-методичного центру Держгірпромнагляду, який теж може проводити таке навчання. А засновником приватної «прокладки» є одна з численних профспілок, яку очолює безпосередньо заступник директора виконавчої дирекції Фонду соцстраху Станіслав Богданов.

При цьому поява «прокладки» привела до значного збільшення грошей, виділених на це навчання. Якщо минулого року воно коштувало 237 гривень у розрахунку на одного слухача курсів, то тепер – 524 гривень.

За даними «Наших Грошей», юристи «Центру протидії корупції» вже підготували скарги з цього приводу до правоохоронних та ревізійних органів.

№2. Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, не зважаючи на усі зміни у керівництві, вперто йде по намоленій попередниками траєкторії до чергової перемоги кондитерів «Конті» народного депутата Бориса Колеснікова у боротьбі за підряд на постачання новорічних подарункових наборів на суму 108 млн грн.

Як повелось у останні роки, Фонд соцстраху або виганяє з тендеру конкурентів «Конті», або кондитери Колеснікова приходять у гордій самоті і зрештою без конкуренції отримують бажані підряди. Цієї осені все так і відбувається: «Конті» прийшло одне, і відкриті торги відмінили через відсутність конкурентів. Залишилось провести ще одні такі торги і можна проводити закупівлю «в одного учасника».

Рік     Вартість закупівлі цукерок у «Конті», грн.     Кількість наборів, од.     Ціна, грн./од.
2013*     108 464 000     4 340 551     24,99
2012     98 326 000     4 324 530     22,74
2011     88 285 987     4 184 170     21,10
2010     86 811 554     4 462 549     19,45

*очікувана вартість закупівлі

За зміни у керівництві Фонду ми згадали не випадково. Директором Виконавчої дирекції з недавніх пір є луганчанин Олег Погодін, 29-й номер у списку партії Наталі Королевської «Україна-Вперед!». За часів уряду Юлії Тимошенко у 2007—2010 роках Погодін працював у державному підприємстві «Вугілля України» на посадах від заступника до гендиректора підприємства. Тоді Королевська ще входила у БЮТ, а поза очі її називали тіньовим міністром вуглепрому. Наближене до неї ПАТ «Львівська вугільна компанія» за останні п’ять років отримала державних підрядів на 990,07 млн грн. без жодних перерв на зміни уряду, оскільки сама Королевська відразу після поразки Юлії Тимошенко на президентських виборах відійшла від БЮТ. А днями взагалі породичалась з сім’єю Пшонки. Разом із ще одним екс-бютівцем Сергієм Міщенком вона хрестила доньку Артема Пшонки, народного депутата від Партії регіонів і сина Генпрокурора.

Заступником Погодіна у виконавчій дирекції Фонду соцстраху став Володимир Ткаченко, 33-й номер у списку «Україна-вперед». Довгі роки працював у рідному Королевській Луганську, підвищував свій ранг державного службовця у Луганській облдержадміністрації та очолював місцеву телерадіокомпанію «Ірта» екс-нардепа від ПР Володимира Ландіка та його сумнозвісного сина Руслана (той, що відгамселив дівчину у кафе).

На і родзинку хіт-параду підготувало безпосередньо відомство Королевської, яке відзначилось найбільшим тендером та найгучнішим скандалом.

№1. Міністерство соціальної політки на початку року роздало підряди вартістю 483,94 млн грн. на харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах на територіях радіоактивного забруднення.

Журналісти «Слідство.Інфо» з’ясували, що у цьому випадку є цілий букет порушень та крадіжок:

на користь наближених до влади «прокладок» з тендеру нещадно викидали дешевші організації, які роками кормили дітей у цих школах;
шалені ціни (сир «Буковинський» продають школам по 89 грн., тоді як його можна знайти по 51 грн за кіло, свинину, куплену по 21 грн., продають по 88 грн.);
взагалі шкідливі та отруйні харчі (прострочений сік; наявність 7,3% крохмалю у ковбасі вищого ґатунку, хоча згідно з ДСТУ його там взагалі не повинно бути; бразильська свинина глибокої заморозки, ввезення якої, наприклад, у Росію взагалі заборонене через виявлені в ній шкідливі і заборонені речовини і т.д.).

Коли журналісти здійняли скандал, то Королевській довелось реагувати.

«Ми отримали численні звернення від батьків, громадських організацій, представників ЗМІ щодо якості та вартості харчування дітей-чорнобильців. У зв’язку із цим Мінсоцполітики було створено спеціальну комісію та розпочато перевірку якості надання послуг з харчування дітям-чорнобильцям по всій країні», – заявила Королевська.

При цьому вона не була б членом уряди Миколи Азарова, якби не спробували перекинути провину на клятих «папєрєднікав».

«Перевіркою буде охоплено діяльність усіх без винятку компаній, які в листопаді минулого року перемогли у відповідному тендері», – сказала Королевська, яку було призначено міністром лише у грудні 2012 року.

Заявляємо, угоди з переможцями тендеру підписувались вже у січні 2013 року. Тож у міністра були уже всі повноваження зупинити оборудку.

Але її вистачило лише на обіцянку розібратись. Яку, до речі, вона так і не виконала. Досі немає жодних повідомлень про покарання когось із блатних постачальників Мінсоцполітики.

Так що настирливо рекомендуємо народним депутатам, перш, ніж перейти до питань «Скільки грошей лишилось?» почати із прозаїчнішого – «А як вони витрачались?». Звичайно, якщо міністр прийде в парламент. У чому є в нас глибокі сумніви…

 

Юрій Ніколов, «Наші Гроші»

 

Как зарабатывают новые министры

В правительстве своего владельца ждут еще два министерских портфеля: министра культуры, которого обязан подыскать «гуманитарный» вице-премьер Константин Грищенко, и министра промышленной политики, который должен стать креатурой «энергетического» вице-премьера Юрия Бойко. Все остальные – известны. И о них уже можно многое сказать: с кем связаны и как зарабатывают.

Угольная королева — министр социальной политики Наталья Королевская

Наталья Королевская, хотя и не занимала должностей в исполнительной власти, во времена премьерства Юлии Тимошенко курировала ликвидированное сейчас министерство угольной промышленности. Перед самым приходом правительства Азарова Королевская обеспечила назначение менеджеров бизнесмена Рината Ахметова гендиректорами мощных государственных угледобывающих предприятий: «Донецкая угольная энергетическая компания», «Свердловантрацит», «Ровенькиантрацит». Два последних в итоге были переданы в концессию ДТЭКу.

Официально Королевская признает за собой только один актив – предприятие «Луганскхолод», владеющее торговой маркой «Королевское мороженое». Но основной бизнес политика сосредоточен именно в угольной отрасли. Через ряд фирм ее супруг Юрий Солод контролирует «Львовскую угольную компанию». Это предприятие владеет обогатительной фабрикой «Червоноградская», которая занимается переработкой угля, добытого на пока еще государственном объединении «Львовуголь», самом мощном в Западной Украине.

Тень Ставицкого — министр экологии и природных ресурсов Олег Проскуряков

Бывший глава НАК «Надра Украины», советник главы правления НАК «Нафтогаз Украины» Олег Проскуряков – правая рука Эдуарда Ставицкого, который сменил должность министра экологии и природных ресурсов на кресло главы Минэнергоугля.

По информации агентства по развитию инфраструктуры фондового рынка, Олег Проскуряков работал заместителем директора по развитию компании «БРСМ-Нафта». Компания – активно развивающийся оператор АЗС. За два года – с 2010 по 2012-й – она увеличила количество своих заправочных станций с 26 до 75. «БРСМ-Нафта» принадлежит Эдуарду Ставицкому, который контролирует ее через своего отца Анатолия.

Проскуряков был также соучредителем «Западно-региональной инвестиционной компании» вместе с предприятием «Риф» – материнской платой для сборки бизнеса министра агрополитики Николая Присяжнюка.

СКМщик — министр экономического развития и торговли Игорь Прасолов

Игорь Прасолов – квота так называемой группы Ахметова в парламенте. В свое время Прасолов возглавлял принадлежащую самому богатому украинцу группу СКМ, с кресла директора которой и попал в Верховную раду в 2006 году. Был заместителем председателя, а потом и председателем совета Нацбанка.

Еще до СКМ Прасолов создал инвестиционную компанию «Керамет Инвест», позже переименованную в «Юпрас Капитал», а пару лет назад – в «Альтана Капитал». В 2009 г. инвесткомпания официально сменила владельца. Прасолов, якобы, все продал своему менеджеру Анатолию Амелину, который в 2010 г. занял пост одного из руководителей Национальной комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку (НКЦБФР).

С тех пор у нардепа не было публичного бизнеса, но лишь официально. «Украинское кредитно-рейтинговое агентство», которое в этом году получило от НКЦБФР статус уполномоченного рейтингового агентства, оформлено на дончанина Андрея Мустафу, ведущего совместный бизнес с Натальей Прасоловой – женой новоиспеченного министра.

По другой версии, Прасолов переписал бизнес на жену, которая дистанцировалась от группы Ахметова и имеет общий бизнес с сыном президента Александром Януковичем.

Агрессивный машиностроитель — министр обороны Павел Лебедев

Новый глава Минобороны – железнодорожный магнат, почетный президент промышленно-инвестиционной группы транспортного машиностроения «Интер Кар Групп». В группу входят производители грузовых вагонов, литья, оборудования и комплектующих.

Главный производственный актив – ПАО «Дизельный завод» (Кривой Рог), сервисный – компания «Интерлизинвест», которая, согласно рейтингу Forbes.ua, входит в шестерку крупнейших частных железнодорожных перевозчиков. В наличии у компании парк из более чем 1200 грузовых вагонов. За кредитные средства ЕБРР в размере $75 млн «Интерлизинвест» намерена расширить его еще на 3000 вагонов.

Партнер Лебедева по бизнесу – бизнесмен Леонид Юрушев. До 2006 г. новый военный министр пребывал в должности замначальника управления инвестиционного бизнеса в банке «Форум», главным акционером которого на то время был Юрушев.

Личный юрист — министр Кабинета министров Елена Лукаш

В отличие от некоторых других новых членов Кабмина, Елена Лукаш не может похвастаться крупными бизнес-активами. За свою карьеру она основала лишь юридическое агентство «Именем Закона». На всю страну ее имя стало известно в 2004 г., когда, будучи юристом ООО «Юридическое агентство «Либера», учрежденного сестрой Татьяной, она защищала в Верховном суде интересы кандидата в президенты Виктора Януковича.

Тем не менее многим коллегам по Кабмину Лукаш даст фору по части политического влияния. Встретив 2010 г. в статусе рядового народного депутата от Партии регионов, после инаугурации Виктора Януковича она стала первым замом главы администрации президента – представителем президента в Конституционном суде. С тех пор Лукаш входит в круг людей, особо приближенных к гаранту. Благодаря этому могут не переживать за свои карьеры ее муж, Григорий Ильяшов – председатель Службы внешней разведки, и сестра Татьяна – член Центральной избирательной комиссии.

Мистер «Криворожье» — министр регионального развития, строительства и ЖКХ Геннадий Темник

Карьера Геннадия Темника тесно связана с городом Кривой Рог Днепропетровской области – родиной семьи Вилкулов. Юрий Вилкул на последних местных выборах избран мэром Кривого Рога. С 2010 г. Темник работал заместителем его сына – губернатора Днепропетровской области Александра Вилкула. В Кабмине днепропетровская иерархия сохранится. Темник по-прежнему будет работать под началом Александра Вилкула, который назначен вице-премьером, курирующим, в том числе, и вопросы ЖКХ.

Основной бизнес Темника – агропредприятие «Новолозуватское», совладельцем которого сейчас является его супруга Валентина Темник. Предприятие владеет землей в Днепропетровской области, выращивает и реализует зерно. Пока Темник работал в Днепропетровской облгосадминистрации, выручка «Новолозуватского» увеличилась почти в два раза – до 40 млн грн. в 2011 г.

Локомотив Ахметова — министр инфраструктуры Владимир Козак

Владимир Козак – кадровый железнодорожник. Он возглавлял «Укрзалізницю» два раза. Сначала в 2006—2007 гг., когда премьером был Виктор Янукович, а потом – с 2011 г. Транспортный менеджер, как и его предшественник Борис Колесников, считается близким к бизнесмену Ринату Ахметову.

В 2000—2001 гг. Козак возглавлял одиозного оператора железнодорожных вагонов «Лемтранс», который осуществлял посреднические услуги между грузовладельцами и государственными железными дорогами. Позже Козак возглавлял учрежденный «Лемтрансом» «Межрегиональный промышленный союз». До последнего времени совладельцем «Лемтранса» был товарищ президента Виктора Януковича – Антон Пригодский. Сейчас «Лемтранс» официально входит в группу СКМ Рината Ахметова.

Спец по обогащению — вице-премьер-министр Александр Вилкул

Вилкул начинал помощником экскаваторщика на Южном горно-обогатительном комбинате (ГОК), работал на Центральном и Северном ГОКах (объединенная дирекция), где дослужился до должности генерального директора. ГОКи на тот момент управлялись группой СКМ Рината Ахметова. В 2010 г. Вилкул был назначен губернатором Днепропетровской области.

Ввиду того что Вилкул – наемный менеджер, а не предприниматель, в самостоятельном бизнесе он замечен не был. Но этого нельзя сказать об его отце Юрии Вилкуле, городском главе Кривого Рога и депутате Днепропетровского облсовета. Вилкул-старший имеет отношение к созданию компаний «РудТранс» (грузоперевозки), «Кривбасрудпром» (экспедиторские услуги). Но этот небольшой в масштабах страны бизнес никогда не шел вразрез интересов Рината Ахметова в регионе.

Позитивный лоббист — министр иностранных дел Леонид Кожара

Леонид Кожара на пару с другим дипломатом от Партии регионов Иваном Попеску представляют интересы нынешнего украинского правительства в международных институтах. Кожара – соучредитель неправительственной организации European Centre for a Modern Ukraine (Европейский центр современной Украины), зарегистрированной в Бельгии, которая используется для формирования позитивного имиджа Партии регионов в Европе.

В 2002—2004 гг. Кожара работал послом Украины в Швеции. С тех пор новоназначенного министра иностранных дел называли лоббистом стран Скандинавии – он активно помогал шведским компаниям Tetra Pak и IKEA завоевывать украинский рынок.

Казначей семьи — министр доходов и сборов Александр Клименко

Самый молодой член правительства, 32-летний Александр Клименко объединил под своим началом функции Налоговой службы, которую он раньше возглавлял, и Гостаможни.

Одна из основных вех его жизни – учеба в Донецком государственном университете управления. Этот же вуз окончили в свое время бывший вице-премьер Борис Колесников (29-е место в списке богатейших Forbes), совладелец «Индустриального союза Донбасса» Сергей Тарута (14-е место), глава совета директоров ФПГ «Альтком» Александр Тисленко (64-е) и другие миллионеры.

В 2005—2010 гг. Клименко работал замом начальника специализированной государственной налоговой инспекции по работе с крупными плательщиками налогов города Донецка. Там он познакомился с нынешними членами правительства и «членами семьи» президента Виктора Януковича.

И хотя публичным бизнесом Клименко пока не обзавелся, в правительстве он получил одну из наиболее ответственных должностей. Бывший глава Налоговой будет отвечать за пополнение государственной казны.

Первый после сына — первый вице-премьер-министр Сергей Арбузов

Бывший руководитель Нацбанка Сергей Арбузов – близкий друг старшего сына президента Александра Януковича. Его мать Валентина Арбузова управляет Всеукраинским банком развития, 100% акций которого принадлежат непосредственно Александру.

В Донецке у Арбузовых есть и собственный бизнес. Компания «Приваттур», совладельцем которой является отец Сергея – Геннадий Арбузов, занимается сдачей в аренду недвижимости. Компания «Дент-Сервис», основанная бывшим главой Нацбанка и его отцом, торгует фармпрепаратами.

 

Сергей Головнев, Алексей Грибановский

 



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: