Архив Травень 17th, 2018

Рада дозволила росіянам скуповувати українські підприємства

moe1

 

Верховна Рада ухвалила закон, що дає можливість росіянам і корупціонерам купувати українські підприємства.

Про це заявили у Центрі протидії корупції, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Парламент ухвалив закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій» №6141.

Документ дозволяє приховати інформацію про кінцевого бенефіціара-покупця будь-якої державної чи приватної акціонерної компанії.

«Це фактично дає можливість будь-кому інкогніто скуповувати українські облігації внутрішньої державної позики та інші цінні папери, через які приватизують українські державні підприємства», — кажуть в організації.

На ухваленні закону в редакції, яка дозволила приховати інформацію про кінцевого власника офшора, особисто наполягав голова фракції Радикальної партії Олег Ляшко та депутат від «Опоблоку» Олександр Долженков, нагадують активісти.

Лише в такій редакції законопроект отримав необхідні для проходження голоси.

Щоб купити українські цінні папери чи державні підприємства, корупціонерам чи росіянам достатньо буде найняти кіпрського юриста.

Корупціонери, російський бізнес та будь-хто інший можуть таємно заходити в Україну. Українські банки позбавляються обов’язку ідентифікувати реальних власників цінних паперів, якщо їх представлятимуть закордонні банки.

Якщо зараз банки зобов’язані ідентифікувати саме кінцевого бенефіціара, то із вступом у дію закону вони матимуть справу з номінальними власниками, наприклад, кіпрським банком.

Інформація ж про реального власника знаходитиметься виключно в іноземному банку, який представлятиме інтереси «офшора-інвестора».

Щоб отримати інформацію від іноземного банку про реального власника активів, НАБУ, СБУ чи ГПУ доведеться робити офіційний запит про правову допомогу. Розкриття інформації про бенефіціарів відтепер займатиме від 6 місяців.

«Щоб купити українські цінні папери чи державні підприємства, корупціонерам чи росіянам достатньо буде найняти кіпрського юриста, який відкриє рахунок, наприклад, в Австрійському банку і той купуватиме в Україні цінні папери від імені офшора.

В Україні інформація про реального бенефіціарного власника офшора не зберігатиметься. Правоохоронні органи будуть витрачати роки на її пошук по світу, а тим часом стратегічні державні підприємства чи державний борг будуть скуплені корупціонерами чи росіянами», — заявляють в ЦПК.

Саме великі міжнародні банки дуже часто є найбільшими відмивачами грошей. Нещодавно один з найбільших світових банків, Deutsche Bank, оштрафовали на рекордні $630 млн за відмивання $10 млрд російських олігархів. Також структури цього банку у своїх схемах відмивання коштів використовував Олександр Янукович.

Одіозний суддя Лінник виправдав екс-чиновника КМДА Бархатова, спійманого на хабарі

sud-corupt1

 

Шевченківський райсуд Києва визнав невинним колишнього начальника головного управління транспорту Київської адміністрації Олексія Бархатова, якого затримали за хабар, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у вироку судді Олега Лінника від 10 травня 2018 року.

Згідно з матеріалами суду Бархатов був призначений на посаду начальника головного управління транспорту КМДА 26 жовтні 2009 року.

За даними прокуратури, «ОСОБА_2 (Бархатов – ред.) протиправно використав надані йому повноваження для одержання матеріальних благ та став на шлях вчинення злочину».

Зокрема, 12 жовтня 2010 року вимагав «у директора ТОВ „А-400“ хабара в сумі 160 тисяч гривень за укладення договорів на перевезення пасажирів у Києві та щомісячну передачу 32 тисяч гривень за не створення перешкод у діяльності».

Слідство встановило, що 18 жовтня 2010 року Бархатов «отримав частину обумовленого хабара в сумі 50 тисяч гривень», після чого був затриманий.

Бархатов у суді вину у вчиненні злочину не визнав і заявив, що це перевізник намагався з ним домовитися про можливість впливати на конкурс щодо перевезень, а коли отримав відмову, то 18 жовтня «поклав в папку, яка знаходилась на столі (у Бархатова – ред.), білий конверт, і вискочив з кабінету».

Директор ТОВ «А400» наполягав, що Бархатов вимагав у нього хабара, тому він і пішов до СБУ, де написав заяву про вимагання.

Дві розмови з Бархатовим перевідник записав на власний диктофон, записи переписав на диск на роботі і диск приклав до своєї заяви. Він також додав, що 18 жовтня 2010 року на нього одягали якесь обладнання співробітники СБУ для запису розмов між ним та Бархатовим і що під час зустрічі з чиновником він передав частину хабара.

Водночас диктофон надати не зміг, мовляв, віддав його на зберігання батькові, батько помер, а відшукати диктофон в домі, де жив батько, не може.

Також перевізник не зміг надати документи, які він підписував в СБУ щодо грошових коштів.

Суд дослідив матеріали кримінальної справи, серед яких відео з записом, що на руках Бархатова була фарба з грошей, а в його корзині для сміття була частина аркушу паперу, на якому Бархатов власноручно виконав записи щодо суми хабара, запис розмови, де Бархатов вимагав хабара.

Згідно з матеріалами справи, оцінивши всі докази у справі, «суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувачення, оскільки частина із них здобута з грубим порушенням норм чинного законодавства, а інші – як самі по собі, так і в сукупності – прямо чи опосередковано не підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному висновку».

Таким чином суддя Лінник прийшов «до висновку про недоведеність участі ОСОБА_2 (Бархтов – ред.) у вчиненні злочину».

Суд також звернув увагу на розбіжності щодо того, кому ж належали 50 тисяч гривень – СБУ чи перевізнику, а також щодо номіналу купюр.

«У той же час у зв’язку із фактичною відсутністю вказаних коштів як речового доказу неможливо було провести судово-криміналістичну експертизу для встановлення чи є використані купюри оригіналами, а отже чи мала місце така подія як хабар», — йдеться у рішенні суду.

У зв’язку з цим «суд засудив: ОСОБА_2 (Бархатов – ред.) визнати невинуватим та виправдати його у зв’язку з недоведеністю його участі у вчиненні злочину. Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд – скасувати», — йдеться у рішенні суду.

Також Лінник скасував арешт, накладений старшим слідчим на майно (1/3 частину квартири та два легкові авто) і кошти Бархатова.

Відзначається, що вирок може бути оскаржений в Апеляційному суді упродовж 15 діб з дня, наступного після його проголошення.

Суддя Лінник відомий тим, що призначив умовне покарання підозрюваному у вбивстві журналіста В’ячеслава Веремія Юрію Крисіну.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: