Архив Липень 7th, 2014

Владелец «Укрлендфарминга» Олег Бахматюк окончательно решил «забить» на своих кредиторов

Bahmatuk-Oleg11Украинский бизнесмен Олег Бахматюк продолжает поражать бизнес-партнеров своей «открытостью и прозрачностью». Уже несколько лет он носится с идеей провести IPO своей компании Ukrlandfarming PLC, которую он преподносит инвесторам как «владельца 654 тыс. гектаров земли», хотя на самом деле из этих площадей ей не принадлежит ни одной сотки – все они только арендуются у аграриев. И пока вкладываться в «земельный пузырь», который он надул, никто из иностранцев не спешит, не в последнюю очередь потому, что финансовые результаты работы компаний, которые считаются флагманами холдинга Олега Бахматюка, мягко говоря, разочаровывают…

Например, его компания «Райз» в течение прошлого года, если верить ее официальному отчету, который был опубликован в конце мая, нарастила свои текущие обязательства перед кредиторами более чем в два с половиной раза – с 3 до 8 млрд. гривен. А чистая прибыль «Райза» за этот период уменьшилась вдвое до 100 млн. гривен. Еще хуже сработало кожевенное предприятие «Свитанок». Оно вообще стало убыточным, получив в 2013 году «минус» в 13 млн. гривен, по сравнению с более чем 60 млн. гривен прибыли в 2012 году.

Подобные показатели инвесторы были бы готовы стерпеть, если бы компании Бахматюка выполняли свои обязательства хотя бы наполовину так, как декларирует Ukrlandfarming на своем официальном сайте. Здесь указывается, что политика закупок Ukrlandfarming PLC базируется на нескольких основополагающих принципах, в том числе принципе ответственности — соблюдения компанией заключенных договоров с поставщиками.

На практике же все происходит с точностью до наоборот – группа из года в год зарабатывает себе «напряженным трудом» репутацию неблагонадежного должника, с которым лучше не работать. И, что самое интересное, проворачивает такие финты не только с многочисленными поставщиками из Украины, но и международными компаниями, отбивая у них всякую охоту продолжать работать с Бахматюком.

Последний пример – судебные разборки с компанией из Германии Saaten Union (объединение семи немецких селекционно-семеноводческих компаний, каждая из которых имеет более чем 100-летний опыт работы в странах Европы). Два года назад немцы имели неосторожность заключить контракт с входящей в Ukrlandfarming компанией «Райз» контракт на поставку в Украину элитных семян озимого рапса общим объемом 64 тысячи посевных единиц. В рамках этого договора Saaten Union отгрузила «Райзу» первые партии оговоренного товара на сумму 2,8 млн. евро, и получила от компании Бахматюка ровно половину обещанных денег. Оставшуюся половину продавцу «Райз» платить по невыясненным причинам не стал, и, проведя переговоры с немцами, «убедил» их предоставить ему рассрочку до конца 2013 года. И за это время выплатил Saaten Union целых 73 тысячи евро, что окончательно переполнило чашу терпения компании из Германии. Она подала иск в киевский хозяйственный суд, обвинив «Райз» в том, что из-за его действий выполнение денежного обязательства составило почти два года, и связала уклонение «Райза» от выполнения своих обязательств по заключенному контракту с «доведением ответчиком своего предприятия до фиктивного банкротства».

Нужно отдать должное украинским судьям – как стало известно, недавно иск Saaten Union был удовлетворен, и «Райз» обязали не только вернуть немцам долг в сумме 1,345 млн. евро, но и более 400 тыс. евро пени за просрочку платежа. Правда, радоваться связавшимся с Бахматюком семеноводам еще рано, поскольку добиться положительного решения суда в нашей стране это даже не полдела, а гораздо меньше. Ведь деньги с должника нужно как-то взыскать, на что могут уйти годы. А не любящий возвращать долги Олег Бахматюк все это время будет продолжать ездить на так любимые им «роуд-шоу» и развлекать иностранных инвесторов легендами о своей «честности, открытости и публичности».

Сергей Федорчук, для БанкИска

Суд арестовал $50 млн регионала-колорада Вадима Новинского

NovinskiyYanuk1Хозяйственный суд Киева рассмотрел иск Фонда гарантирования вкладов физических лиц (ФГВФЛ) о взыскании 2,3 млрд грн с мажоритарного акционера Форум Банка — компании Yernamio Consulting LTD — и двух соответчиков. Фонд намерен доказать, что бездействие акционера привело к признанию банка неплатежеспособным. «Исходя из практики, доказать такую причинно-следственную связь непросто, однако возможно», — считает юрист юридической компании FCLex Максим Балаценко.

Ход конем

В качестве обеспечения иска суд арестовал $50 млн, которые Yernamio Consulting в мае зачислила на спецсчет НБУ, подтверждая свои намерения инвестировать в оздоровление неплатежеспособного банка. «Непринятие мер по обеспечению иска может затруднить или сделать невозможным выполнение решения суда в случае отзыва указанной суммы ответчиком или обращения по поводу взыскания на такую сумму другими кредиторами ответчика», — говорится в постановлении суда.

Сумму в $50 млн Новинский перечислил в НБУ, чтобы подтвердить свою готовность инвестировать в Форум Банк. Бизнесмен заявлял, что в сентябре намерен перечислить следующий транш — $60 млн, однако заверить это письменной гарантией для Нацбанка не смог.

2,4 млрд грн потеряют юридические лица — вкладчики Форум Банка независимо от решения суда по иску Фонда гарантирования вкладов.

Помимо входящей в «Смарт-Холдинг» Вадима Новинского Yernamio Consulting, соответчиками по иску выступают два общества с ограниченной ответственностью: «Издательство «Генеза» и «Гравитон». Их отношение к структуре «Смарт-Холдинга» в самой компании не подтверждают, но и не опровергают. ФГВФЛ требует взыскать солидарно за счет средств и имущества ответчиков 2,3 млрд грн задолженности перед вкладчиками и кредиторами Форум Банка. Неизвестно, чем обоснован такой размер взыскания — в ФГВФЛ на запрос «Капитала» не ответили. В материалах дела значится, что по состоянию на 13 июня сумма обязательств финучреждения составила 10,7 млрд грн и превысила рыночную стоимость его активов, оцененную в 5,6 млрд грн. Несмотря на разницу в более чем 5 млрд  грн, ФГВФЛ оценил причиненный ущерб в 2,3 млрд грн. «Поскольку под гарантии фонда подпадали около 3 млрд грн, а общий объем депозитов физлиц в Форум Банке составлял около 5,3 млрд, можно предположить, что сумма иска — это именно та разница, которая не покрывается фондом», — говорит Балаценко.

Не виноватая

В «Смарт-Холдинге» считают, что своим иском ФГВФЛ пытается противодействовать попыткам бывших акционеров отменить ликвидацию Форум Банка. «Фонд использует его (иск) для давления на Yernamio Consulting LTD с целью заставить компанию отказаться от требований признать ликвидацию Форум Банка незаконной», — официально сообщил «Капиталу» руководитель департамента по связям с общественностью «Смарт-Холдинга» Евгений Загорулько. При этом юристы не видят существенного взаимовлияния результатов двух тяжб. «Эти два дела между собой связаны довольно косвенно. Поэтому говорить о том, что в случае принятия решения об удовлетворении требований ФГВФЛ шансы Yernamio на удовлетворение их иска осложнятся, не совсем корректно,» — считает Балаценко.

Ранее компания Yernamio Consulting инициировала судебное разбирательство против ФГВФЛ и Нацбанка. В прошлую пятницу окружной административный суд Киева удовлетворил иск компании о признании недействительными результатов конкурса по продаже Форум Банка; своего рассмотрения ждут еще два иска. Конечная цель Новинского — отмена ликвидации банка и возврат к проведению конкурса по его продаже. Если компании Новинского про­играют, предприятия «Смарт-Холдинга» потеряют свои вклады, однако кредиты должны будут погасить, рассказывал ранее прессе председатель набсовета Форум Банка Александр Морозов. Он также подтвердил, что после введения в финучреждение временной администрации компании «Смарт-Холдинга» перестали возвращать банку кредиты.

Единственная возможность Новинского спасти средства своих компаний в Форум Банке — это вернуться к идее создания переходного банка, считает Морозов. С такой целью в мае вкладчикам уже предлагали обменять вклады на акции нового финучреждения и перевести валютные депозиты в гривневые. Однако клиенты банка эту инициативу отклонили. В итоге ФГВФЛ отказал Yernamio Consulting в создании переходного банка. Компания не захотела покупать Форум Банк целиком и 20 мая 2014 года сняла свою заявку. После этого часть активов и пассивов Форум Банка намеревался приобрести Альфа-Банк (Украина), однако возникшие с НБУ разногласия относительно условий покупки привели к тому, что 13 июня регулятор отозвал лицензию Форум Банка и сообщил о его ликвидации.

Анна Павленко

Юрій #Стець. Нова посада президентського кума

Stec-Yuryi1Я розумію, що триває війна з тероризмом, але це не привід для відвертого нехтування законами.

Депутат та кум президента Юрій Стець днями очолив управління інформаційної безпеки Нацгвардії. Це призначення виглядає дивно з кількох міркувань:

Перше. Нацгвардія – це не якесь абстрактне утворення, це структурний підрозділ МВС, який називався до березня 2014 року внутрішніми військами України, в них є структура і штатний розпис, а посада начальника управління належить до центрального апарату Нацгвардії. Цивільні особи, які працюють у центральному апараті Нацгвардії, мають стаж державної служби.

Конституція визначає, що депутат «здійснює повноваження на постійній основі». Тобто максимум, що він може – це бути позаштатним радником, але не обіймати одночасно штатну посаду начальника управління Нацгвардії.

Якщо Стець призначений начальником управління Нацгвардії як цивільна особи, то він ще порушує норму Конституції про те, що депутат не може обіймати інших посад на державній службі.

Друге. Закон про Нацгвардію визначає, що «діяльність Національної гвардії України ґрунтується на принципах верховенства права (…) та позапартійності». Юрій Стець є головою президентської партії «Солідарність» та депутатом фракції політичної партії «Батьківщина», що явно суперечить принципу «позапартійності».

І чи взагалі це коректно, коли лідер партії «Солідарність» пан Стець одночасно очолює головне пропагандистське управління Нацгвардії та публікує свої фотографії на перших шпальтах безкоштовної газети АТО?

Ось фотографія останнього номера газети в руках Вахтанга Кіпіані:

Stec-PR1

Чи не є це використанням адміністративного ресурсу, адже газета поширюється серед військовослужбовців?

Таким чином, Стець став вже тричі сумісником – суміщає депутатський мандат з діяльністю як генпродюсер 5 каналу, а ще начальник управління Нацгвардії та лідер партії «Солідарність».

Звичайно, ніхто не заперечує – якщо пан Стець є гарним пропагандистом, він може присвятити себе роботі на чолі управління Нацгвардії. Але тоді йому варто відмовитися від депутатського мандату, а також скласти повноваження лідера політичної партії. А поки діє принцип «війна усе спише».

Сергій Лещенко, журналіст «Української правди»

Тимошенко забыла о своем батальоне

zviln-Ulyu1В начале мая 2014 года, за несколько недель до выборов, с экранов телевизоров к украинцам обратилась кандидат в президенты Юлия Тимошенко.

«Мы организовали движение сопротивления. Я призываю всех патриотов, которые имеют опыт участия в боевых действиях, немедленно обратиться к нам», – лидер «Батьківщини» была тверда и настойчива. Спустя несколько дней она наврала, что в первые дни работы штаба в него записалось около 1 000 граждан Украины.

В середине мая Тимошенко уже называла куда большую цифру – 6 000 человек.

После провальных для Тимошенко президентских выборов, на которых она набрала всего 12,8% голосов, из эфиров на телевидении пропала не только она, но и патриотический ролик, зазывающий записываться в ряды добровольцев.

В штабе «Руху» Тимошенко также больше не видели.

На сайте движения сопротивления есть информация о составе штаба. В нем 12 человек – в основном генералы и полковники.

Первым в этом списке значится замминистра обороны, вице-адмирал Игорь Кабаненко.

Бывший директор «Укрспецэкспорта» Сергей Бондарчук честно признался, что ничего не знает о подготовке бойцов «Руху опору». «Я числюсь в этом штабе, но не принимаю активного участия», – говорит он.

С президентом PR-агентства Д.Богушем вовсе получилось некрасиво. «Я искренне удивлен, что вхожу в штаб «Руху опору». Я вообще всю избирательную кампанию работал в штабе Порошенко», – смеется Богуш.

Объяснить, чем после выборов занимается батальон смог только бывший начальник главного управления разведки Минобороны Украины Александр Галака.

На деле оказывается не все так красиво, как описывала Тимошенко за несколько недель до выборов – лагерь находится в Кировограде, а не во всех областях страны, а численность солдат куда меньше заявленных лидером БЮТ 6 000 человек.

«Штатная численность батальона – 423 бойца», – рассказывает Галака. Сейчас, по его словам, батальон проходит боевую подготовку. Поначалу его созданием действительно занималась Тимошенко с рядом добровольцев.

Она помогла с питанием, постельными и туалетными принадлежностями для бойцов. «У батальона изначально от Тимошенко не было такого финансирования, как у батальонов Коломойского», – объясняет Галака.

Когда батальон получил командира и части присвоили условный номер – он стал полноправной воинской частью вооруженных сил Украины.

«В корне неправильно говорить, что это батальон Тимошенко – это батальон МОУ», – поправляет Галака. Он сетует на руководство Генерального штаба и Минобороны – сейчас ему, как и десяткам волонтеров приходится искать деньги на покупку бронежилетов и касок для своих бойцов. Минобороны занимается только боевой подготовкой этого батальона.

Чем сейчас занимается инициатор создания «Руху опору» Юлия Тимошенко? Найти ответ на этот вопрос оказалось очень просто. На главной страничке официального сайта висит большая фотография Тимошенко, выступающей перед единомышленниками с подписью: «Работаю над реформой партии». Эту информацию подтверждает и пресс-секретарь Тимошенко Марина Сорока. «Юлия Тимошенко в Киеве. Занимается партией, встречается с региональными партийными организациями», – сообщила она. В урегулировании ситуации на Востоке VIP-аферистка Тимошенко, за которую на выборах 25 мая свои голоса отдали 2,3 млн украинцев, участие не принимает.

Инна Нефедова, Национальное бюро расследований Украины

Как митингующие набили морду Сергею Пашинскому. Видео

Pashinskyi-SergyiTurchinov11 июля 2014 года активисты заблокировали выходы из парламента, требуя принять ряд законов, в частности о переводе валютных кредитов в гривни по курсу на момент заключения договора с банком.

Нардеп Сергей Пашинский в это время рискнул покинуть здание Рады… Ему разбили очки.

Киев Драка !! Жестоко избит депутат Сергей Пашинский, Самообороной Майдана

Напомним, что тимошенковец Пашинский хотел запретить Фейсбук в Украине.

Процес ратифікації Угоди про асоціацію між Євросоюзом та Україною гальмує президент #Порошенко. Розслідування

Poroshenko-Petro51Як відомо, 27 червня 2014 року в Брюсселі було нарешті завершено процедуру підписання Угоди про асоціацію між Євросоюзом та Україною. Здавалося, її ратифікація Верховною радою мала б відбутися ледь не наступного дня, адже цей вже багатостраждальний договір став справжнім символом боротьби української нації за незалежність країни та її повернення до Європи.

Проте не так сталося, як гадалося.

Того ж дня — 27 червня, одночасно з українською –  було також підписано угоди з Молдовою та Грузією. Ця синхронність дає нам змогу порівняти темпи Києва та сусідніх столиць.

Порівняння не на нашу користь. Більше того, навіть наші європейські партнери (від яких ми чекали серйозної затримки!) діють швидше за нас.

Молдова вже завершила процедуру, ратифікувавши свою угоду. Румунія ратифікувала всі три угоди – з Молдовою, Україною та Грузією. Швидке завершення процедури анонсувала Грузія, а також держави Балтії.

Схоже, більшість інших підписантів (країн-членів ЄС) також не забаряться.

Між тим президент Україні від початку став говорити про наступну сесію парламенту! А зараз, після того як громадськість змусила депутатів відмовитися від літніх канікул, прикриваємось якоюсь міфічною «технічною» підготовкою пакету документів, який необхідно внести на Грушевського.

Насправді ж усе чітко прописано в законі про міжнародні договори України.

Жодних складнощів, які б виправдовували затримку, не існує в природі.

Тим більше, що Київ вже має практику оперативної ратифікації — навіть під градом яєць та вибухи петард — таких ганебних документів, як сумнозвісні харківські угоди. Тобто насправді технічних проблем немає!

То в чому ж суть проблеми? Спробуємо розібратися, відштовхуючись від положень згаданого Закону.

Мовою оригіналу

Питання ратифікації міжнародних договорів регулюється статтею 9 закону про міжнародні договори. Є три ключові елементи самого процесу.

По-перше, визначення суб’єктного складу, іншими словами — хто й за що відповідає. Згідно з підпунктом «а» пункту 3 цієї статті «пропозиції щодо ратифікації міжнародного договору, укладеного від імені України, подаються Міністерством закордонних справ України протягом шести місяців президенту України».

Це означає, що тиск громадськості на народних депутатів – це, за великим рахунком, холостий постріл.

Процес нині гальмує не Верховна рада.

По-друге, має відбутися підготовка документів, необхідних для формування пропозиції щодо ратифікації. Їх перелік визначено пунктом 4 згаданої статті. А саме: а) подання президентові України; б) проект подання Верховній раді; в) проект закону про ратифікацію міжнародного договору України; г) текст міжнародного договору; ґ) довідка про погодження проекту закону зацікавленими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади; д) супровідна (пояснювальна) записка, в якій обґрунтовується доцільність укладення міжнародного договору України, визначаються його вірогідні політичні, правові, соціально-економічні, гуманітарні та інші наслідки, а також суб’єкти виконання міжнародного договору України; е) фінансово-економічне обґрунтування; є) порівняльна таблиця — в разі подання пропозицій щодо ратифікації міжнародного договору України, виконання якого потребує прийняття нових або внесення змін до чинних законів або яким вносяться зміни до іншого міжнародного договору України; ж) електронні версії текстів документів, зазначених у пунктах «б», «в», «г» та «є» цієї частини.

Перелік ніби довгий, але не складний для підготовки.

По-третє, потрібно безпосередньо внести міжнародний договір на ратифікацію до Верховної ради. Згідно з пунктом 6 статті 9, рішення про внесення до порядку денного законодавчої ініціативи проекту закону про ратифікацію міжнародного договору ухвалює президент України.

Цілком очевидно, що глава держави, якого було обрано в тому числі за його проєвропейськість, не потребує багато часу для цього.

Замість висновків

Отже, за бажання, всю цю процедуру пройти нескладно.

Сама «технічна» підготовка пакету документів, який подається президенту, займає один-два дні, адже для міністерства закордонних справ це звична процедура.

Дещо заскладним, на перший погляд, видається процедура його погодження із зацікавленими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, адже Угода про асоціацію стосується компетенції практично всіх органів виконавчої влади.

Проте, враховуючи виключну важливість для України цього міжнародного договору та значний суспільний резонанс, який може бути викликаний зволіканням з вирішенням цього питання, можна було б провести спеціальне розширене засідання Кабінету міністрів за участі президента, під час якого завізувати законопроект і одразу внести його на розгляд до Верховної ради України.

До речі, саме таким шляхом пішла Молдова, де не полінувалися провести екстрене засідання уряду вже 28 червня, в суботу – тобто наступного дня після повернення прем’єра з Брюсселю.

Насправді, справа за малим — продемонструвати політичну волю, необхідну для забезпечення невідкладної ратифікації Угоди про асоціацію, відмовитися від надуманих «технічних» excuses, і вирішити питання по суті.
Суспільство чекає.

Вадим Трюхан, директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції (2008—2010 рр.), член делегацій України на переговорах з ЄС щодо Угоди про асоціацію та Угоди про спільний авіаційний простір (2007—2010 рр.), головний експерт робочої групи з європейської інтеграції Реанімаційного пакету реформ



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: