Архив рубрики: ‘Персоналії’

На корупційну закупівлю «рюкзаків Авакова» скаржилися до суду, але позов відхилили. Відео

avakov-poroshenko-kaznokrad1

 

Колегія суддів у складі головуючого Євгена Аблова, суддів Ігоря Смолія та Павла Григоровича відмовилися скасовувати рішення конкурсних торгів, за яким у лютому 2015 року закуповувалися так звані «рюкзаки Авакова».

Про це стало відомо з постанови Окружного адмінсуду міста Києва від 10 липня 2017 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Також судді не захотіли визнавати протиправними дії посадових осіб МВС під час закупівлі.

Судовий позов на МВС подало ТОВ «Ібіс», яке теж було учасником торгів і їх програло.

Заяву до Окружного адмінсуду товариство подало більш ніж через два роки, 8 червня 2017 року. І вже 10 липня суд цю заяву розглянув.

У справі також були залучені третіми особами решта учасників торгів у тендері: переможці  ТОВ «Дніпровенд» та  ФОП Плигачов і ті фірми, що закупівлю програли –  «Таллегпром» та хорватська компанія «Kroko proizvodnia i razvoj».

ТОВ «Ібіс» заявило, що пропозиції «Дніпровенду» та Плигачова мають бути відхилені, тому що, зокрема, на деяких документах відсутні підписи Плигачова або його представника, а «Дніпровенд» не надало документів, що воно зареєстроване платником податку на додану вартість та стоїть на обліку у податковій і пенсійному фонді.

Також у «Дніпровенду» не було документів по фінансовій звітності, протокольне рішення комітету конкурсних торгів підписувала посадова особа, яка не була членом цього комітету, а результати торгів не оприлюднили на сайті МВС протягом трьох днів з дати затвердження звіту про результати торгів.

У позові «Ібіс» послалося на акт позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності МВС за період з 01.12.2014 по 01.05.2016, складений Держфінінспекцією  у червні 2016 року.

Зазначається, що із третіх осіб до суду ніхто не прийшов, хоча вони й були повідомлені належним чином. Тому суд на чолі з Абловим ухвалив розглядати справу «в порядку письмового провадження», тобто, в закритому режимі, спілкуючись одне з одним листами, — пише видання.

10 липня суд відмовив ТОВ «Ібіс», зауваживши, що відхиляє всі посилання позивача «на виявлені ревізією окремі недоліки» під час закупівлі «рюкзаків Авакова», оскільки «останні загалом не свідчать про допущення МВС України та/або комітетом з конкурсних торгів порушень порядку оприлюднення інформації про застосування переговорної процедури закупівлі та/або порушень, які вплинули на об’єктивність визначення переможців закупівлі».

Як відомо, у лютому 2015 року МВС уклало договори з ТОВ «Дніпровенд» на 5 тис. рюкзаків вартістю 14,49 тис. грн та ФОП Плигачов на 1 тис. рюкзаків вартістю 2, 1 млн грн.

У червні 2015 року вийшло журналістське розслідування про те, що рюкзаки придбано через підприємства, підконтрольні Арсену Авакову.

Кримінальне провадження по «рюкзаках Авакова» відкрито Генпрокуратурою в липні 2015 року, тодішній генпрокурор Шокін передав його за підслідністю військовій прокуратурі, а від квітня 2016 ГПУ передала справу Національному антикорупційному бюро.

Весною 2016 року НАБУ у рамках досудового розслідування отримало доступ до банківських рахунків компанії – постачальника тактичних рюкзаків для МВС «Дніпровенд», яку пов’язують з сином міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи МВС за попередньою змовою з суб’єктами господарської діяльності вчинили розтрату ввіреного їм майна при закупівлі 6000 рюкзаків, для потреб бійців у зоні АТО.

У лютому з’явилося відео з прихованої камери, на якому син міністра внутрішніх справ Олександр Аваков, імовірно, домовлявся з екс-заступником голови МВС Сергієм Чеботарем про поставку рюкзаків для підрозділів міністерства.

Раніше повідомлялося, що фірма-постачальник тактичних рюкзаків для МВС пов’язана з харків’янином Володимиром Литвином, який є другом сина міністра МВС Арсена Авакова.

У лютому 2017 року у НАБУ повідомили, що ця справа перебуває на завершальній стадії розслідування.

За схемою Онищенка «нагріли» державу 1,43 млрд гривень: НАБУ взялося за братів Дубневичів

Dubnevychi2

 

Антикорупційне бюро підбирається до впливових львівських політиків і бізнесменів Дубневичів. Чим це загрожує мафіозному клану в новому політичному сезоні?

Детективи НАБУ отримали дозвіл на вилучення оригіналів документів, що знаходяться у НКРЕКП, які можуть стати прямими доказами у справі щодо маніпуляцій з обсягами пільгового газу на Новояворівскій ТЕЦ нардепів Богдана та Ярослава Дубневичів. Про це свідчить рішення Солом’янського райсуду Києва від 21 серпня 2017 року. Це справа здатна в новому політичному сезоні закрутити серйозні процеси в парламенті та на вулицях. Якщо колишній «регіонал» Олександр Онищенко є особистістю вкрай одіозною, і в парламенті він входив до депутатської групи «Воля народу», яка складалася з депутатів, що мають схожу біографію, то Дубневичі – члени фракції БПП, і їхній вплив на політичні процеси вагоміший, аніж у втікача Онищенко-Кадирова.

Але для початку про суть претензій до львівських бізнесменів і депутатів, яких детективи НАБУ підозрюють у тому, що вони «нагріли» державу на сотні мільйонів гривень. За різними підрахунками, йдеться про суму від 0,77 до 1,43 млрд гривень. Яка ж схема дозволяє заробити чималі і при цьому легкі гроші? Вона бере початок ще в 2005 році і будувалася на різниці в цінах на газ для різних категорій споживачів – населення, теплокомуненерго і промисловості. Наприклад, на державну компанію «Укргазвидобування» було покладено соціальну функцію забезпечення населення України дешевим газом, тому компанія видобувала його і продавала за встановленими урядом цінами – близько 50 доларів за 1 тис. кубометрів. Передбачалося, що саме ця низька ціна на газ, що видобувається державою, стане запорукою того, що населення отримає в своїх газових плитах газ за низькою ціною. Однак, у той же час, коли населення спалювало газ «за 50», газ для промисловості коштував 500 доларів за 1 тис. кубометрів. Адже газ – це газ, і на ньому не поставиш штамп «дешевий – для населення», чи «дорогий – для промисловості». Головне – «підмухлювати» з документами, і можна зробити так, що за документами газ було продано населенню «за 50», хоча насправді він був проданий промисловості по 500 доларів.

Найвідомішим бенефіціаром цієї схеми був депутат Верховної Ради Олександр Онищенко, який, як стверджують правоохоронні органи, разом з наближеними йому компаніями завдали державі шкоди в розмірі близько 3 млрд гривень. Його варіант схеми був побудований на тому, що приватні компанії отримували від державної компанії «Укргазвидобування» у користування старі свердловини на умовах спільної діяльності. Видобутий газ вони могли продавати за ринковою ціною, але на біржах реалізовували його посередникам за 50-100 доларів, і саме з цієї суми сплачували частину прибутку «Укргазвидобуванню». На біржі ж газ продавався «своїм» компаніям, які потім перепродували його за ринковою ціною промисловим споживачам. Різниця між цінами на газ становила понад 5 тис. гривень на кожній тисячі кубометрів.

Доходи братів Дубневичів, через які на них насідає НАБУ, було отримано за тією ж схемою, але з варіантами (знову ж, якщо їх провину буде доведено). Річ у тім, що через ланцюжок компаній Дубневичі володіють Новояворівською і Новороздольською теплоелектроцентралями (ТЕЦ). А ТЕЦ при виробництві тепла для населення також може використовувати «дешевий» газ, щоб забезпечити тим самим якомога більш низькі тарифи на тепло. І різниця в ціні газу для виробництва тепла для постачання населенню, і ціною газу для промисловості – також істотна. Наприклад, в 2013-14 рр. за газ для виробництва тепла для населення ТЕЦ платили 1309 гривень за 1 тис. кубометрів, тоді промисловість його купувала в 3-6 разів дорожче. В 2015 році різниця в ціні газу також була суттєва – 3 тис. гривень та 7,4-11,3 тис. гривень за 1 тис. кубометрів.

НАБУ підозрює, що ТЕЦ Дубневичів використовували дешевий газ для виробництва електроенергії, яку потім продавали на оптовому ринку. З документів суду, куди слідчі зверталися за дозволом на виїмку документів, випливає, що збитки від такої діяльності ТЕЦ Дубневичів могли складати за одними оцінками 775 млн гривень, за іншими — 1,43 млрд гривень. Проте, в цілому по країні, збитки від запровадження схеми, побудованої на різниці в цінах на газ для різних категорій споживачів, можуть бути набагато більшими, аніж лише по Онищенко та братам Дубневичам. І якщо вірити голові правління «Нафтогаз України» Андрію Коболєву, який в одному з інтерв’ю зазначав, що цією схемою користувалося багато політиків і бізнесменів, справа проти Дубневичів має вигляд вибіркового правосуддя. Тому що під висунуті їм підозри потрапляють всі, хто має відношення до ТЕЦ. Наприклад, той же Рінат Ахметов.

Юрий Васильченко, Національне бюро розслідувань України

Аваковщина. Генерал-хабарник Будник вніс заставу і вийшов із СІЗО

Budnik-Sergyi1-500x315

 

Підозрюваний у хабарництві начальник департаменту поліції охорони Нацполіції України Сергій Будник вніс заставу і вийшов із СІЗО.

Про це журналістам розповіли у прес-службі міністерства юстиції, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Розмір застави склав 128 тисяч гривень.

Будника затримали минулого вівторка, 22 серпня 2017 року. Його спіймали на хабарі у 96 тисяч гривень. За інформацією прокурорів, Сергій Будник за надання послуг із фізичної охорони через посередників вимагав понад 80 тисяч гривень щомісяця. І це окрім офіційних платежів.

Зазначимо, раніше Будник працював заступником начальника департаменту ДАІ.

За секунды до ДТП сын Шуфрича чуть не сбил 2 человека, — видео с камер наблюдения

DTP1

 

Телеканал ТСН опубликовал видео с камер наблюдения, которые сняли машину Шуфрича за секунды до того, как она сбила пешехода. Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

На видео видно, как Bentley Шуфрича младшего пролетает на большой скорости один пешеходный переход, чуть не сбив двух пешеходов. Судя по видео, на втором пешеходном переходе он и сбил 31-летнего мужчину. На видео попала реакция пешеходов.

Как говорится в сюжете, сыну Шуфрича грозит от 3 до 8 лет за решеткой.

В субботу вечером сын народного депутата Нестора Шуфрича, Шуфрич Нестор Несторович, на автомобиле Bentley на пешеходном переходе совершил наезд на пешехода, пострадавший с многочисленными травмами госпитализирован.

Полиция открыла по факту ДТП уголовное производство по ч. 2 ст. 286 «Нарушение правил безопасности дорожного движения» Уголовного кодекса.

Суд может назначить сыну нардепа Нестора Шуфрича, сбившему человека на переходе в центре Киева, условное наказание и крупный штраф, заявил советник главы МВД Антон Геращенко.

ДТП із сином Шуфрича: постраждалий – у реанімації, він без свідомості

Shufrich-Nestor2-500x332

 

Медики розповіли, що стан потерпілого у ДТП – важкий, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Потерпілий у ДТП з автомобілем Нестора Шуфрича-молодшого, сина народного депутата, екс-регіонала Нестора Шуфрича, зараз перебуває у реанімації, стан його тяжкий, він без свідомості.

Родичі потерпілого з Херсона не одразу прибули до Києва.

Біля входу до реанімації знаходиться молодий хлопець, який назвався сусідом потерпілого. Він, зокрема, передавав телефон лікарю, яка розповіла батька потерпілого про його стан. Представників нардепа Шуфрича поки не видно біля реанімації.

Нестор Шуфрич-молодший на пішохідному переході скоїв наїзд на перехожого, постраждалий з численними травмами був госпіталізований.

Постраждалому першу допомогу надав син головного рабина України Моше-Реувена Асмана Мендель Асман.

Як заявив народний депутат Антон Геращенко, синові нардепа Нестора Шуфрича щодо відкритої проти нього статті можуть призначити умовне позбавлення волі через відсутність проблем з законом і судимостей раніше.

#Порошенко присвоил высокое военное звание одиозному замглаве СБУ Павлу Демчине

Demchina-Pavlo1-500x363

 

Президент присвоил звание генерал-лейтенанта замглаве СБУ, ранее заподозренному в сокрытии имущества и коррупции, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Президент Петр Порошенко присвоил звание генерал-лейтенанта генерал-майору, заместителю главы СБУ Павлу Демчине. Соответствующий указ опубликовала пресс-служба главы государства.

«Присвоить звание генерал-лейтенанта генерал-майору Павлу Демчине — первому замглавы — начальнику ГУ по борьбе с коррупцией и организованной преступностью Службы безопасности Украины», — говорится в указе.

Ранее экс-замглавы генпрокурора Давид Сакварелидзе назвал 40-летнего генерал-майора СБУ якобы приближенным к президентскому фавориту Игорю Кононенко и главным «контролером» так называемых ореховых потоков.

По словам Сакварелидзе, Демчина, кроме своих прямых обязанностей, «отвечает за слежку и контроль за деятельностью политических оппонентов действующей власти». Бывший заместитель генпрокурора также обвинил Демчину «в расколе СБУ».

Кроме того, журналисты-расследовали опубликовали данные, согласно которым Демчина обладает целым автопарком и домом. В то же время, согласно декларации замглавы СБУ, он живет в ведомственном общежитии СБУ, не имея собственного жилья, автомобиля и сбережений. Сам Демчина объясняет, что все имущество принадлежит жене.

10 марта 2017 года Демчина обратился с заявлением в НАБУ с просьбой проверить опубликованные в СМИ материалы и его декларацию о доходах. В этот же день в НАБУ сообщили о начале расследования о незаконном обогащении должностных лиц Службы безопасности, в частности, досудебное расследование начали против Демчины.

Режим #Порошенко ввел новый налог за старые вещи

podatki-kolobok1

 

Государственная фискальная служба требует от украинцев, чтобы при реализации собственных вещей и товаров, бывших в употреблении, необходимо заплатить налог.  Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

На эту новость активно отреагировали СМИ и пользователи соцсетей. Но налоговики объяснили, что налогообложение б/у товаров якобы прописано в украинском Налоговом кодексе с 2011 года.

Так, продавая собственную вещь, необходимо заплатить всего 5% НДФЛ и 1,5% военного сбора. Например, если товар, который в комиссионном магазине оценивается в 10 тысяч гривен, то можно рассчитывать на получения суммы на руки в размере 9350 гривен, остальное идет на уплату налогов.

Как объяснили в сети стоковых магазинов бытовой техники, налоги они платят самостоятельно, в момент оценки товара, сумма, которую клиент может получить на руки, называется уже с учетом всех налогов и издержек.

На сайте сети клиент заполняет бланк, где указывает состояние техники, наличие комплектующих, документов и  свой номер телефона. Специалист стокового магазина может задать несколько вопросов и назвать примерную стоимость техники. Более точная сумма будет названа, когда клиент доставит технику в магазин. Уплату налогов берет на себя сама стоковая сеть.

Важно отметить, если стоимость товара меньше прожиточного минимума (1 624 гривни), платить налог не нужно.

Знакомство с авторитетами в СИЗО стоило Насирову $50 тыс. Фото

Nasirov-SIZO1

 

 

 

Отстраненный от должности глава Госфискальной службы Роман Насиров, находясь некоторое время в Лукьяновском СИЗО, успел завести связи в криминальном мире и перечислил в воровской общак крупную сумму.

Об этом заявил экс-глава пенитенциарной службы и бывший начальник Лукьяновского СИЗО Сергей Старенький, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Весной 2017-го в сети появилось фото Романа Насирова (второй справа) в Лукьяновском СИЗО.

Старенький подтверждает, что на снимке рядом с Насировым криминальные авторитеты Львовский, Алик Хусанулин и Буба.

Ранее эти же имена назвал «Стране» источник в Лукьяновском СИЗО: «Это смотрящие по Лукьяновке от воров „Недели“ и „Лёры Сумского“. Смотрящие – не из „спортсменов“, а из числа блатных. Смотрящие фактически держат под контролем весь СИЗО, негласно им разрешено свободно перемещаться по всему изолятору в любое время. Администрация СИЗО неофициально сотрудничает со смотрящими и решает вопросы откатов себе от „грева“ — финансовой помощи заключенным с воли. Размеры откатов администрации – от 30 до 40% от всей суммы. Ваш Насиров сидел в привилегированной „хате“, оборудованной по высшему классу. Там есть отдельный душ с бойлером, теплый туалет облицованный плиткой, плазменный телевизор, интернет-роутер. Цена за место в такой хате от 5000 долларов в месяц. Деньги за „постояльца“ передают кэшем лично хозяину изолятора. За „место“ для Насирова проплатили вперед за месяц, плюс Рома пожертвовал на „грев“ арестантам полтинник „зелени“ (50 тысяч долларов). Его никто не прессовал и не давил, что бы он подкинул денег. Его доверенные люди сами перечислили сумму нужным людям».

К слову, Старенький также подтвердил, что Насиров перечислил в воровской общак изолятора $50 тыс.

«По оперативной информации, Насиров положил в общак $50 тыс. Добровольно? Не очень. Криминальные авторитеты пришли к Насирову в камеру и попросили: мол, мы тебе уважение оказываем, но и ты должен братве уважение показать, например, дать $50 тыс. Вы видели Насирова на фото, он там сильно радостный?» – заявил Старенький.

Он говорит, что фотографию не побоялись обнародовать, потому что сейчас в Лукьяновском СИЗО «управляет блатной мир».

«Насиров на фото наполовину испуган. Ну представьте: вчера вы были крупным чиновником, сегодня попали в Лукьяновское СИЗО, за событиями вокруг вас следит вся страна, вдруг дверь вашей камеры открывается и заходят реальные пацаны для познакомиться. Сильно вы обрадуетесь? Факт того, что криминальные авторитеты сфотографировались с Насировым и не побоялись слить фото в СМИ, говорит о том, кто на самом деле управляет Лукьяновским СИЗО – блатной мир», – резюмировал Старенький.

По его словам, воровской общак в Лукьяновском СИЗО составляет около $500 тыс.

НАБУ подозревает рашиста Новинского в незаконном обогащении

NovinskiyYanuk1

 

В НАБУ говорят, Новинский не указал в декларации, что он является владельцем предприятия «Херсонский судостроительный завод».

Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Это, к слову, уже не первое дело против депутата. Так, Генпрокуратура обвиняет опоблоковца в содействии перевороту в Украинской православной церкви Московского патриархата.

Новинского подозревают в причастности к похищению архиепископа Александра Драбинко – помощника покойного главы УПЦ Владимира.

Нардепа уже даже лишили неприкосновенности. И ему грозит до 10 лет тюрьмы. Новинский, который до 2012 года имел гражданство России, является одним из самых богатых украинцев. Его состояние оценивается в почти полмиллиарда долларов.

ГПУ недавно обыскало предприятия и офисы Смарт-Холдинга в Николаеве, Херсоне и Киеве.

Почему Шабунину можно бить журналиста Филимоненко по лицу. 3 видео

Shabunin-Vitaliy1-500x333

 

Несмотря на то, что добрый мордобой часть украинской политической культуры, история с правым кроссом, исполненным профессиональным антикоррупционером Виталием Шабуниным по лицу то ли журналиста, то ли блогера Всеволода Филимоненко, экстраординарна. Не самим фактом удара по лицу, такое в нашей стране случается регулярно, а политическими и юридическими последствиями оного.

Инцидент с мордобоем случился между Шабуниным и Филимоненко в начале июня, во время посещения антикоррупционером военкомата. История с воинской повинностью, к слову, была отдельным перформансом, ставшим для Шабунина форменным “зашкваром”, однако стычка с Филимоненко затмила его военкоматные приключения, чему антикоррупционер должен быть рад, поскольку в своих попытках всем и всюду доказать, что он к службе непригоден, выглядел как-то не слишком по-мужски.

А вот под военкоматом, когда Филимоненко, говоря словами Шабунина, “отримав в пику”, антикоррупционер выглядел почти как супермен-викинг. Мало того, что решительно дал отпор надоедливому провокатору, но еще и вступился таким образом за честь девушки. Как пояснил сам Шабунин, Филимоненко устроил целую акцию по его дискредитации, обвиняя антикоррупционера в первую очередь в краже денег, но за это его и пальцем не тронули, но когда Филимоненко выследил в аэропорту сотрудницу Центра противодействия коррупции Александру Устинову, чтобы на камеру поинтересоваться, откуда у той деньги на полеты в Шри-Ланку, а заодно и потроллить фразами о том, как ей отдыхается за границей, когда хлопцы гибнут в АТО, терпение Шабунина лопнуло. Тем более что Устинову Филимоненко якобы довел до слез. Именно за задетые чувства коллеги Шабунин и наградил журналиста-блогера ударом по лицу. Удар, нужно отметить, был не слишком сильным и очень вероятно, что не привел к тем плачевным последствиям для здоровья (надкол челюсти и сотрясение мозга), о которых после заявлял Филимоненко. Через недолгое время после нокдауна последний сумел не только продолжить троллить антикоррупционера, ловко убегая от него, но и отомстить за удар в лицо, брызнув из газового баллончика.

На этом Филимоненко мог бы и остановиться, ведь по пацанским понятиям некую сатисфакцию от обидчика тот получил. Однако слез Шабунина тому показалось мало, и он написал заявление в полицию, что и вылилось через два месяца в официальное подозрение Шабунину в умышленном нанесении телесных повреждений средней тяжести, что предполагает до наказание до трех лет лишения свободы.

С квалификацией этого дела все оказалось тоже не очень чисто. Филимоненко настаивал, что Шабунина должны привлечь по статье “препятствование журналистской деятельности”, которая предполагает более суровое наказание. Однако и Шабунин, и следователи в праве называться журналистом Филимоненко отказывают. В ответ на это последний обнародовал свое журналистское удостоверение (никому не известной газеты Flash on Time News) и аккредитацию в Верховную Раду. С одной стороны, если человека аккредитовали в парламент, то не считать того журналистом как-то неправильно, но с другой — все мы чудесно понимаем, что в настоящее время, когда весь интернет заполнен разного качества СМИ, получить служебное удостоверение журналиста может кто угодно. Так что оставим вопрос профессионального определения Филимоненко компетентным органам, тем более что в нашем случае он не слишком важен.

В итоге имеем ситуацию весьма удобную для всех участников конфликта. Обвиняемый в хулиганке Шабунин пафосно рассказывает журналистам, как он благородно вступился за женщину и наказал подлеца и провокатора Филимоненко, а коррумпированная власть, воспользовавшись этим поводом, хочет упрятать за решетку непримиримого борца с коррупцией. Филимоненко продолжает свою акцию по дискредитации Шабунина, обвиняя последнего в давление на следствие через свою общественную организацию и напоминая попутно и о некрасивой истории с военкоматом, и о недвижимости антикоррупционера и его соратниц.

Народ в зависимости от личных симпатий-антипатий может поболеть за того или другого, но тут у Шабунина явный перевес. Во-первых, он посимпатичнее, во-вторых — пораскрученнее, в-третьих — антикоррупционеры нынче в тренде. Ну а то, что Шабунин ударил человека по лицу без юридически приемлемой на то причины, у большинства украинцев особого возмущения не вызывает. Ведь Филимоненко и правда откровенный провокатор и скандалист и именно скандалами зарабатывает себе журналистскую известность, да и на фоне Шабунина он куда как менее симпатичен.

Сам же антикоррупционер, похоже, не слишком переживает по поводу возможного наказания за распускание рук. Если бы за один удар по лицу украинцев сажали в тюрьму, то в зонах у нас было бы куда больше людей, чем на свободе. Так что судебная практика, равно как и некий общественный вес, позволяют ему ничем не рисковать. Похоже, что в итоге приобретет Шабунин куда больше, чем потеряет. И в первую очередь антикоррупционер получил отличную площадку для пиара себя и своей организации.

Хотя, по-хорошему, вся эта история должна была бы стать для Шабунина не рекламной площадкой, а хорошим уроком, в том числе и в свете его возможной политической карьеры.

При всей неприятности Филимоненко и его сомнительном бекграунде это не дает никому права на битье по лицу, равно как нельзя бить кого-то другого, еще более неприятного. К тому же, несмотря на то что наша Верховная Рада иногда очень похожа на бойцовский клуб, если Шабунин когда-нибудь попадет под ее купол, привычка бить по лицу неприятных журналистов может стоить ему куда дороже, чем теперь. По странному стечению обстоятельств бить морды в нашей стране вполне позволительно исключительно в рамках своей касты. Если ты общественный активист и антикоррупционер, то относительно безболезненно можно драться с такими же общественными активистами и журналистами, а если ты неприкосновенный народный избранник, то можно вдоволь состязаться с такими же неприкосновенными. А вот попытки дать в морду представителям более низкой социальной группы, и в первую очередь журналисту, могут стоить нардепу и мандата, и всей карьеры. Как, например, случилось в свое время с ныне покойным “регионалом” Олегом Калашниковым, который будучи нардепом решил потренироваться на журналистах СТБ, за что и был выдворен из Рады с волчьим билетом.

Так что Шабунину, если тот когда-либо дорастет до народного депутата, нужно будет менять свои бойцовские пристрастия и кидаться с кулаками только на равных коллег.

Виталий Дяченко, Украинский информационный портал



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: