Архив рубрики: ‘Луценко Юрій’

#Луценко розповів байку, чому 19 прокурорів не прийшли до суду над Кернесом

Lucenko-rigi1

 

Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що прокурори не прийшли до суду над Геннадієм Кернесом через хворобу.

Про це він написав у Facebook, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Прокурори були хворі. А суддя не мав права йти в нарадчу кімнату без їхньої присутності», — написав він у Facebook.

Водночас він не уточнив, хто саме із 19 заявлених прокурорів були хворі та чому їх не змогли замінити їхні колеги.

0 серпня Київський райсуд Полтави закрив справу щодо харківського міського голови Геннадія Кернеса і його охоронців щодо катування людей.

На початку липня суд у справі Кернеса та його охоронців переносив дебати, бо жоден із 19 заявлених прокурорів не може приїхати до суду. Раніше на засідання не приходили свідки.

25 січня 2014 року у Харкові напали на учасників ходи на підтримку Євромайдану.

Того ж дня депутат Харківської облради Іван Варченко (ВО «Батьківщина») заявив про викрадення двох активістів Євромайдану – Олександра Кутяніна та Сергія Ряполова “після того, як вони знімали номери автомобілів «друзів Кернеса» біля готелю «Національ».

Пізніше відділ зі зв’язків із громадськістю ГУ МВС у Харківській області заявив, що інформація про викрадення активістів Євромайдану не підтвердилася.

2 березня 2015 року Кернесу повідомили про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146 ККУ (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 2 ст. 127 (катування), ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 1 ст. 129 (погроза вбивством) та про завершення досудового розслідування.

26 березня 2015 року Генеральна прокуратура передала до суду звинувачувальний акт у кримінальному провадженні щодо Кернеса та двох його охоронців.

Згодом розгляд «справи Кернеса» перенесли з Дзержинського райсуду Харкова до Київського райсуду Полтави.

#Луценко збрехав про оголошення нападника на Найєма у міжнародний розшук

Lucenko-rigi1

Юрист Масі Найєм заявляє, Генпрокуратура брехала, коли заявляла про оголошення у міжнародний розшук з блакитною картою нападника на його брата, нардепа Мустафу Найєма.

Про це він написав у Facebook, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Мені стало відомо, що Саітов Магомед-Амін Абубакарович (який вдарив Мустафу і через три години спокійно вилетів в Азербайджан) не оголошений в міжнародний розшук Interpol. Весь цей час Генеральна прокуратура України та Прокуратура міста Києва просто брехали суспільству. В них немає жодного документу від Інтерполу, яке б свідчило про зворотне», — написав Масі Найєм.

Він додав, що на Саітова Магомеда-Аміна Абубакаровича ніколи не заводилась ані червона, ані блакитна картка.

Він додав, що адвокати нардепа 8 серпня направили лист в головний офіс Інтерполу у Франції задля отримання офіційної відповіді.

У коментарі «Українській правді» Найєм уточнив, що правоохоронці дійсно звертались до Інтерполу, але їхні документи не прийняли, бо вони були подані з порушенням.

«Українська правда» звернулася з цього приводу по коментарі до Генпрокуратури і Нацполіції. Їх обіцяли надати найближчим часом.

Як повідомлялося, 30 квітня під час конфлікту біля Бессарабського ринку у Києві група зловмисників напала на нардепа Найєма, йому зламали щелепу.

Трьох чоловіків правоохоронці затримали по «гарячих слідах», ще один втік і полетів до Баку за 2 години після сутички.

Трьом затриманим інкримінують ст. 296, «хуліганство», а тому, кому вдалося втекти, – заочно ст. 296 та 122 «умисне тілесне пошкодження середньої тяжкості» ККУ.

5 травня глава МВС Арсен Аваков заявив, що Магомеда-Аміна Саітова, підозрюваного у побитті Мустафи Найєма, було затримано в Азербайджані, розпочато екстрадиційні процедури.

8 травня речник генпрокурора повідомила, що суд в Азербайджані відпустив Магомеда-Аміна Саітова під особисте зобов’язання.

10 травня стало відомо, що ГПУ направила до Азербайджану запит на екстрадицію в Україну Магомеда-Аміна Саітова.

24 липня генпрокурор Юрій Луценко в коментарях у Facebook зазначив, що Інтерпол не розглянув клопотання Нацполіції про публікацію на Саітова саме «червоної картки», яка дає підстави для затримання та екстрадиції, але оголосив у міжнародний розшук з синьою картою.

«Прокуратура повідомила суд про оголошення фігуранта в міжнародний розшук. Поки що Інтерпол виставив синю картку – без затримання. Клопотання Нацполіції про червону картку Інтерпол не розглянув», – писав тоді генпрокурор.

24 липня речник ГПУ заявив, що Азербайджанська Республіка відмовила Україні у видачі підозрюваного Саітова Магомеда-Аміна.

Луценко хоронит «дело Небесной сотни», — нардеп Мустафа Найем

Lucenko-rigi1

 

Генеральный прокурор Украины Юрий Луценко намерен подписать приказ, которым будет ликвидирован департамент специальных расследований Генпрокуратуры, занимающийся делами Майдана времен Революции Достоинства. Об этом написал в фейсбуку народный депутат от Блока Петра Порошенко Мустафа Найем, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

«У нас совсем плохие новости. Генеральный прокурор готовится подписать приказ, фактически ликвидирующий департамент специальных расследований ГПУ, который занимается расследованием дел Майдана.

Руководитель департамента Сергей Горбатюк уже предупрежден через своих сотрудников об увольнении с занимаемой должности в связи с реорганизацией подразделения.

На последнее совещание по реорганизации департамента Горбатюка даже не пригласили», – заявил Найем.

По его данным, ликвидация будет происходить путем разделения прокуроров и следователей.

«Отдел процессуальных руководителей департамента Горбатюка будет присоединен к общему департаменту процессуальных руководителей под руководством заместителя генерального прокурора Юрия Столярчука.

Следователей департамента готовят перевести в состав Главного следственного управления. Кто будет курировать их работу, на данный момент неизвестно», – отметил нардеп.

Найем добавил, что пока не имеет информации, которая может опровергнуть полученные сведения.

Напомним, ГПУ вручила повестку Бубенчику, который сознался в стрельбе по милиции во время Евромайдана. До этого в его доме на улице Солнечной во Львове следователи Генпрокуратуры с помощью оперативных сотрудников СБУ провели обыск.

$200000, — заступники генпрокурора Луценка таємно зустрічалися зі екс-регіоналом Ставицьким, — розслідування. Аудіозаписи розмов

Stavytskyi-Eduard19

 

Заступники генпрокурора Євген Єнін та Анжела Стрижевська таємно зустрічалися з екс-міністром енергетики Едуардом Ставицьким в Ізраїлі, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Як дізналися журналісти «Слідство.Інфо», зустріч відбулася 13 листопада 2016 року в одному з готелів Тель-Авіва і тривала близько години.

Журналісти отримали аудіозапис розмови.

Вони припускають, що тоді прокурори пробували домовитися з екс-міністром, тому його справу передали до суду лише цієї весни, хоча вона була готова ще півтора роки тому.

Як зазначають журналісти, на зустріч Ставицький прийшов у супроводі рабина Олександра Левіна. Окрім прокурорів, рабина та Ставицього на зустрічі були присутні українські адвокати підозрюваного екс-міністра Інна Рафальська та Ігор Бойко. А також ізраїльський адвокат Євгеній.

Під час розмови Єнін повідомив, що обох заступників уповноважив на розмову сам генеральний прокурор.

Стрижевська пояснювала, чим колишньому топ-посадовцю загрожує заочне засудження та чому краще не змінювати статтю у його справі (ст. 191, ч. 5), хоча Ставицький на цьому наполягав.

«До речі, інші перекваліфікації нічим не кращі… Тому що вони передбачають спецконфіскацію», — говорить, зокрема, Стрижевська.

Учасники збираються перейти до умов домовленості, але конкретикою цей діалог не закінчується. Журналістам достеменно невідомо, чи було досягнуто домовленості між сторонами.

Журналісти зазначають, що ця зустріч могла бути спробою схилити Ставицького до угоди зі слідством. Проте така угода укладається лише за офіційною процедурою.

Єнін в інтерв’ю «Слідству.Інфо» зазначив, що угода зі слідством обов’язково передбачає викривальні свідчення підозрюваного та для таких переговорів зазвичай обирається «нейтральний майданчик».

«Журналістка Слідства.Інфо 12 разів під час інтерв’ю запитала Єніна, чи зустрічався він з Едуардом Ставицьким у Ізраїлі. Він уникав прямої відповіді щодо офіційних зустрічей, але повідомив, що неформальних зустрічей з Едуардом Ставицьким не мав. Його колега, Анжела Стрижевська, у телефонній розмові з журналістом Слідства.Інфо відмовилася коментувати зустріч, поки триває слідство», — повідомляють журналісти.

Вони публікують ще один аудіозапис – телефонної розмови між, імовірно, Ставицьким та невстановленою особою на ім’я Коля.

 

Розмова відбулася у червні 2017 року, через сім місяців після зустрічі в ізраїльському готелі. На ній співрозмовники обговорюють посередництво Колі між Ставицьким та Анжелою (можна припустити, що йдеться про заступницю генпрокурора Анжелу Стрижевську), вірогідно, у кримінальній справі Ставицького.

За словами Колі, перед його зустріччю з Анжелою підозрюваний екс-міністр має передати 200 – ймовірно, тисяч доларів. Це нібито вимога самої Анжели.

«Спитати Анжелу Стрижевську про ймовірність такої домовленості не вдалося – вона поклала слухавку під час розмови з журналістом Слідства.Інфо. Зв’язатися з Едуардом Ставицьким через його адвокатів для отримання коментарів також не вийшло», — зазначають журналісти.

Разом з тим, Євген Єнін у коментарі Громадському назвав оприлюднені «Слідством.Інфо» записи провокацією та пообіцяв надати детальні пояснення 12 червня.

8 травня Генеральна прокуратура направила до суду обвинувальний акт стосовно екс-голови правління НАК «Надра України» колишнього міністра енергетики Едуарда Ставицького, що підозрюється у крадіжці об’єктів комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір’я».

В ОБСЄ розкритикували «список зрадників» від генпрокуратури Луценка

Lucenko-love-Poroshenko1

 

Представник Організації з безпеки і співпраці в Європі з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір називає неприйнятним і небезпечним оприлюднення прес-секретарем генерального прокурора Ларисою Сарган «списку зрадників».

Про це йдеться у заяві ОБСЄ 5 червня 2018 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Дезір висловив стурбованість тим, що прес-секретар генпрокурора опублікувала список, до якого увійшли, в тому числі, журналіст Мирослава Гонгадзе та голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко, звинувативши їх у зраді.

«Публікація списку, включаючи імена журналістів, звинувачуючи їх у зраді, є неприйнятною і небезпечною. Це може мати серйозні наслідки для безпеки журналістів», — написав Дезір у листі владі.

«Я настійно рекомендую владі втрутитися і припинити таку практику, особливо коли вона робиться державними чиновниками, з огляду на чутливу і складну обстановку в Україні на даний момент».

«Журналісти і ЗМІ повинні мати можливість відкрито і вільно висловлювати свою думку. Таврування тих, хто критично налаштований, як зрадників, ставить їх під великий ризик, і це – неприйнятно», – додав Дезір.

30 травня після оголошення правоохоронними органами, що смерть журналіста Аркадія Бабченка була організована в рамках спеціальної операції, прес-секретар генпрокурора Лариса Сарган розмістила на своїй сторінці Facebook список людей, яких вона назвала «зрадофілами» через критику на адресу держави і правоохоронних органів щодо безпеки журналістів і безкарності за злочини проти ЗМІ в країні.

#Луценко фейкове вбивство Бабченка: знали #Порошенко та санітари

Lucenko-genprokuror1

 

До десяти осіб в Україні знали про проведення операції з інсценуванням вбивства російського журналіста Аркадія Бабченка.

Про це розповів генпрокурор Юрій Луценко в ефірі передачі «Право на владу», повідомляє 40ka.info.

«До десяти осіб в державі знали про проведення цієї операції», — сказав Луценко і додав, що не буде коментувати, хто знав у сім’ї Бабченка.

«Ясно, що про операцію знало керівництво, знали члени слідчої, оперативної, прокурорської групи, але мусили ще знати двоє санітарів, які везли людину з пульсом, але під простирадлом як вбитого», — пояснив генпрокурор.

«Президент на фінальному етапі знав, як глава держави для того, щоб відразу після завершення спецоперації знати, що відповідати своїм колегам», — додав Луценко і додав, що прем’єр-міністр Володимир Гройсман не знав про спецоперацію.

Луценко натякнув, що прем’єр не знав, щоб «спровокувати на подальші активні дії та розмови організатора цього теракту».

Він наголосив, що завдяки спецоперації вдалося отримати список із 30 осіб, на яких планувався замах, як і Бабченка.

Раніше міністр закордонних справ Павло Клімкін також запевнив, що не знав про спецоперацію СБУ.

Сам Бабченко заявив, що не знає, чому СБУ вирішила інсценізувати його вбивство, хоч мала вже достатньо доказів для затримання підозрюваного.

Журналіст розповів, що після «вбивства» його відвезли в машині швидкої допомоги в морг, де він переодягнувся і почав стежити за новинами, а щоб інсценувати смерть слідчі Служби безпеки України використали свинячу кров.

31 травня суд заарештував Бориса Германа, підозрюваного в організації «вбивства» журналіста Аркадія Бабченка.

Під час засідання Герман заявив, що співпрацює з українською контррозвідкою та назвав замовника з фонду Путіна.

Герман також є обвинуваченим в інших кримінальній справах.

Увечері 29 травня 2018 року стало відомо про нібито розстріл російського журналіста Аркадія Бабаченка на порозі його квартири у Києві. А ввечері 30 травня голова СБУ Василь Грицак заявив, що Бабченко живий: «вбивство» інсценувала його спецслужба, аби попередити справжнє вбивство і затримати замовника.

Грицак заявив, що «організатора» вбивства Бабченка затримали. На брифінгу він розповів, що нібито російські спецслужби завербували громадянина України Г., який найняв для вбивства колишнього АТОвця. А той допоміг СБУ – і відзвітував організатору, що «вбивство відбулось».

У генпрокуратурі #Луценко вважають розстріл «Беркутом» Майдану «охороною громадського порядку». 2 фото

Berkut-strilyae8-500x375

 

Генпрокуратура розслідує злочини під час протестних акцій у листопаді 2013 року – лютому 2014 року, зокрема вбивств як протестувальників, так і правоохоронців.

Речник Генеральної прокуратури України Андрій Лисенко прокоментував скандальне затримання активіста Майдану Івана Бубенчика, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Лисенко повідомив, що департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України розслідує злочини під час протестних акцій у листопаді 2013 року – лютому 2014 року, зокрема розслідування вбивств як протестувальників, так і правоохоронців.

«03.04.2018 року, повідомлено про підозру особі, яка брала участь у протестних акціях у вчиненні 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності у місті Києві вбивств працівника правоохоронного органу і військовослужбовця внутрішніх військ та замаху на вбивство військовослужбовця у зв’язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку, а також придбанні та носінні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто злочинів, передбачених п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України», — написав він.

Lisenko-GPU-Maidan1-500x382

Раніше активіста Революції Гідності Івана Бубенчика, який розповів журналістам, що стріляв по «Чорній роті» Беркуту під час Майдану, затримали на кордоні з Польщею. За попередньою інформацією, йому інкримінують вбивство на Майдані двох працівників МВС.

Пізніше стало відомо, що начальник управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк заявив, що Івана Бубенчика затримали на кордоні через численні неявки на допит та вручили підозру у вбивстві беркутівців під час Революції гідності.

Також, Печерський районний суд Києва відклав на невизначений термін обрання запобіжного заходу для активіста Майдану Івана Бубенчика, якого підозрюють у вбивстві двох правоохоронців 20 лютого 2014 року.

Колишній працівник спецпідрозділу МВС «Беркут» Віктор Шаповалов у Подільському районному суді Києва 3 жовтня 2016 року розповів що патрони для розстрілу Майдану привозили спецмашини.

Відзначимо, станом на 2018 рік за вбивства майданівців тюремний строк отримав лише один «тітушка». А над співробітниками МВС, які винні у розстрілах, суди досі тривають. Хоча більшість з них виїхали в окупований Крим або Росію.

Лещенко вимагав від генпрокурора Луценко «не дружити» з Опоблоком

Lucenko-rigi1

 

У залі Верховної Ради сталася суперечка між головою фракції «Опозиційний блок» Юрієм Бойко та депутатом від «Блоку Петра Порошенка» Сергієм Лещенком через «вишки Бойка»

Це сталося під час обговорення подання щодо притягнення до кримінальної відповідальності нардепа Євгена Бакуліна, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Так у парламенті кілька разів було озвучено питання чи планує Генпрокурор Юрій Луценко у подальшому подати до Ради подання на зняття недоторканності ще і з Бойка.

Генпрокурор заявив, що поки не планує звертатися до парламенту щодо нього, оскільки не має достатньої кількості доказів щодо участі нардепа у корупційних схемах, у тому числі так званих «вишок Бойка».

В свою чергу голова фракції Опоблоку заявив, що він жодного разу не виправдовувався, коли «у пресі почалася брудна кампанія» проти нього.

«Я давав необхідні пояснення прокуратурі. Я знаю, хто був замовником тих брудних матеріалів, знаю журналістів, які були найняті для цієї роботи, і навіть знаю,  скільки їм було проплачено», — сказав Бойко.

«Також знаю журналіста, який нещодавно збирався стати моральним авторитетом у країні, а потім сам опинився фігурантом кримінального провадження і не зміг дати пояснення, де він взяв гроші на купівлю квартири», — додав він.

Після нього до трибуни парламенту вийшов Серій Лещенко, який заявив, що довго чекав, доки питання «вишок Бойка» буде звучати у Раді.

«Дякую Генпрокурору, що він довів цю справу до проміжного фіналу. Але, пане прокуроре, тут нема головного фігуранта. На 48 сторінці подання вказується, що чверть грошей, які були вкрадені, отримала донька Бакуліна. У мене питання: а ким був Бакулін, щоб Янукович з ним поділився чвертю вкрадених грошей?», — сказав Лещенко.

За його словами, Бакуліна привезли до Києва і «посадили у відповідне крісло підписувати папери» і він був ніхто для того, щоб отримати 25 мільйонів доларів на рахунок своєї доньки.

«Бакулін ці гроші віддав для іншого фігуранта, який нещодавно, буквально кілька хвилин тому, стояв на цій трибуні. Тому що саме цей фігурант, як керівник пана Бакуліна, мав всі повноваження для того аби зупинити або пришвидшити купівлю цих бурових установок», — заявив нардеп.

«Ви стверджуєте, що нема подання на Бойка. А я знаю, що слідчим ГПУ Адріаном Лупу, ще в 2015 році було подання, зроблене на пана Шокіна щодо участі Бойка в аферах Курченка по скрапленому газу», — сказав Лещенко.

Він додав, що Шокін не вніс це подання  до парламенту, але пізніше воно було передане Луценку, коли він став генпрокурором.

«Слідчий довів, що він був членом організації Курченка у справі „Вишок Бойка“ і сприяв викраденню цих грошей. Але ви стверджуєте, що подання нема. Хоча я вам віддав його у залі парламенту. Якщо ви не можете довести участь Бойка у справах з Бакуліним, внесіть подання по скрапленому газу», — зазначив Лещенко.

Також він подякував журналістам, які у своєму  розслідуванні викрили корупційну схему щодо «вишок Бойка».

В свою чергу Луценко підтвердив, що саме завдяки журналістському розслідуванню вдалося зупинити подальше розкрадання державних коштів та провести слідство у цій справі.

Але зазначив, що питання подання щодо притягнення до кримінальної відповідальності Бойка є неправдою.

«Щодо Лещенка, який вручав мені папірці, схожі на подання, я отримав офіційну відповідь від керівника відділу спецрозслідувань Горбатюка, де повідомлялося, що такого подання не було. Його просто не існує», — сказав Генпрокурор.

Також Луценко додав, що не може опиратися на журналістські твердження і здогадки щодо того, що не Бакулін отримав 25 мільйонів доларів, а саме Бойко, оскільки це не доведено.

Він рекомендував «не опиратися на емоції, а тільки на факти».

Раніше генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Україна має намір продати дві так звані «вишки Бойка» — бурові установки для видобутку нафти і газу на чорноморському шельфі, — які були заарештовані в 2015 році.

Також, за його словами, ГПУ на даному етапі слідства не має доказів причетності лідера фракції «Опозиційний блок» Юрія Бойко в корупційній схемі, пов’язаній з покупкою двох самопідйомних бурових установок.

Як відомо, У 2014 році Росія захопила обидві установки, коли був анексований Крим. При цьому вони залишалися на Одеському родовищі, яке знаходиться набагато ближче до материкової частини України, ніж до півострова.

У грудні 2015 року РФ відвела «вишки Бойка» ближче до окупованого Криму.

23 грудня 2015 року Печерський суд Києва задовольнив клопотання ГПУ про арешт «вишок Бойка» — бурових установок на чорноморському шельфі, за які сім років тому Україна переплатила 400 млн доларів.

У січні 2017 року український суд заарештував захоплені Росією бурові установки.

У травні 2017 року Генпрокуратура заявила, що слідством не встановлено фактів підписання від імені Бойка документів щодо проведення закупівель так званих «вишок Бойка».

1 лютого 2018 року Луценко повідомив, що колишньому главі Національного банку Сергію Арбузову ооглошено нову підозру «за фактом співучасті взаволодінні коштами ДАТ» Чорноморнафтогаз «в сумі 3,2 млрд грн при покупці двох самопідйомних бурових установок В312 і В319».

В банде #Саакашвили утверждают, что пьяный генпрокурор #Луценко с топором атаковал людей. Видео

Lucenko-genprokuror1

 

Участники пикета у дома генпрокурора Юрия Луценко в селе Стоянка (Киевская обл.) заявили, что глава ГПУ напал на них с топором, передаёт 40ka.info.

По словам активистов “Руха новых сил”, он выскочил с топором и разломал их генератор, порубил провода и сорвал плакат “Свободу Севериону Дангадзе” с палатки.


Сторонники Саакашвили вызвали полицию, чтобы должным образом оформить происшествие. Сам инцидент, по их словам, произошел около 22 часов в понедельник, 26 февраля 2018 года.

Рекламні ролики про Луценка як «соціалку» вимагала розмістити Нацрада

Lucenko-genprokuror1

 

Ролики з рекламою діяльності Генпрокуратури транслювалися в ефірі телеканалу «1+1» за квотою соціальної реклами після відповідного листа від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Про це на запит «Української правди» повідомили в «1+1 media», пише 40ka.info.

«Ролики були розміщені за квотою соціальної реклами після отримання відповідного листа від Нацради з питань телебачення і радіомовлення про соціальний характер даного ролику», — йдеться у відповіді.

«Процедура його розміщення є аналогічною до серії соціальних роликів, показ яких в ефірі каналу „1+1“ неодноразово здійснювався раніше після отримання відповідних документів від Нацради», — повідомили на телеканалі.

Там зазначили, що попередні ролики висвітлювали діяльність президента України, Кабінету міністрів та інших державних відомств.

Відповідний запит був направлений і до телеканалу «ICTV», але поки відповідь не отримали.

«Українська правда» також направила запит до Нацради з питань телебачення і радіомовлення щодо того, на якій підставі були надіслані листи на телеканали про соціальний статус роликів про діяльність ГПУ і чи отримувала Нацрада лист від керівництва генпрокуратури з проханням рекомендувати розмістити рекламні ролики по квоті соціальної реклами в ефірі радіо та телеканалів.

Відповідь поки не надійшла.

Раніше у ЗМІ з’явилась публікація, у якій повідомлялося, що Генпрокурор Юрій Луценко використовує своє відомство для самореклами на радіо і телебаченні.

Після цього у Генеральній прокуратурі заявили, що не мають відношення до виготовлення, замовлення та розповсюдження рекламних роликів щодо роботи відомства і не знають, хто їх замовляв.

«Генеральна прокуратура не виробляла, не замовляла і не розміщувала ролики, які зараз транслюються на телебаченні і на радіо. Але при цьому Генпрокуратура вдячна замовнику, який  ці ролики розмістив, тому що побачили нашу позитивну роботу», — заявила прес-секретар генпрокурора Юрія Луценка Лариса Сарган.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: