Арсен Аваков в кріслі очільника МВС не тільки зумів повернути всі втрачені раніше бізнес-активи, але й за допомогою сім’ї активно заробляє на видобутку газу, занижуючи його вартість і «оптимізуючи» податки, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

У міністра внутрішніх справ Арсена Авакова є невинне хобі: він колекціонує малюнки земляка — харківського авангардиста Василя Єрмілова. У колекції голови МВС їх вже кілька. Ціна кожного може досягати $15 тис. І це ще недорого: повноцінні полотна цього живописця коштують сотні тисяч доларів. Не виключено, що в найближчому майбутньому міністр розщедриться і на подібні придбання — проблем з грошима у нього немає.

Аваков прийшов у політику з газового бізнесу, де процвітають висока маржа, політична корупція і різні схеми ухилення від податків. Формально сам міністр нічим подібним не займається — але у нього є дружина і син, на яких і оформлені всі численні активи очільника МВС.

Справи у сімейної бізнес-групи йдуть непогано — вона не тільки повернула собі всі втрачені за часів Віктора Януковича активи, але й відмінно працює на ниві податкової «оптимізації»: за один лише 2014 рік, за даними НБРУ, близькі до Авакова газовидобувні фірми недоплатили до держбюджету 98,2 млн грн.

Ядро бізнесу Авакових — група Інвестор, центральний офіс якої розташований у пафосному триповерховому маєтку з ліпниною у самому центрі Харкова. Станом на 2013 рік Інна Авакова, дружина міністра, а також його син Олександр були співвласниками цієї фірми. У реєстрі юридичних осіб Інна Авакова досі значиться мажоритарним власником цієї компанії. Сам же міністр заявляв, що активи, які належали йому до приходу на держслужбу, переписані на сина.

У Інвестор входить компанія Енергія-95, яка володіє ліцензіями на видобуток газу на Денисовському і Мар’їнському родовищах в Харківській області.

Щоб оцінити перспективи заробітку на Мар’їнському родовищі, досить сказати, що в 2011 році Енергія-95 заклала у вигляді забезпечення під зобов’язання пов’язаних з Аваковим фірм ще не видобутий газ з Мар’їнського на суму 1 млрд грн. А гривня тоді була істотно дорожчою нинішньої, враховуючи її девальвацію в 2014—2015 роках.

На Денисовському родовищі газодобувачі діють за традиційною для цієї сфери схемою спільної діяльності: Енергія-95 володіє ліцензією, на її партнера — компанію Денисовське — оформлена частина об’єктів і трубопроводи, а ще одна фірма — Гравеліт-21 — займається продажем видобутого газу. Всі ці структури входять в аваковську групу Інвестор.

У 2014‑му з денисовських надр група видобула 171,8 млн куб. м газу. Компанія мультимільйонера Вадима Новинського Укргазвидобуток, яка здобула приблизно стільки ж в той самий період, відзвітувала про те, що отримала на цьому понад 300 млн грн чистого прибутку. Однак добувачі, що працюють на Денисовському родовищі, показали дохід у 313,7 млн грн, з яких на прибуток прийшлося лише 11 млн грн.

Причиною стали демпінгові ціни, за якими денисовський газ відправився на ринок. Все здобуте в 2014‑му партнери продали за 313,7 млн грн, тобто з розрахунку близько 1,8 тис. грн за тис/ куб. м. При цьому середня ринкова ціна 1 тис. кубів становила на той момент не менше 4 тис. грн. В результаті добувачі недоотримали понад 373 млн грн. Враховуючи середній курс долара в 2014‑му на рівні 11,9 грн / $1, мова йде приблизно про $31 млн.

Експерти ринку вважають, що у випадку з Денисовським родовищем використовувалася одна з найбільш ефективних і розповсюджених схем по зменшенню оподаткування.