Архив Листопад, 2018

Білозір, Вінник, Тимчук та Чорновол по-новому хочуть обмежити свободу слова

utiski-svoboda-slova1

 

Громадські активісти проаналізували новий законопроект, у разі ухвалення якого Верховна Рада матиме виключне право пропонувати РНБО список медіа, щодо яких можуть застосувати санкції.

Про це йдеться у зверненні коаліції «За вільний інтернет», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Серед авторів проекту закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного простору» №9275 вказані Іван Вінник, Дмитро Тимчук, Тетяна Чорновол, Оксана Білозір.

Дата реєстрації законопроекту – 7 листопада 2018 року.

На думку громадських активістів, документ не містить процедури та чітких критеріїв оцінки, які саме медіа можуть підлягати санкціям. Пропоноване визначення «інформаційної підтримки» тероризму допускає свавільне тлумачення, за якого будь-яка згадка незаконних формувань у ЗМІ, може вважатися їх популяризацією та прирівнюватись до терористичної діяльності.

«Застосування закону України „Про санкції“ для обмеження діяльності ЗМІ суперечить статті 34 Конституції України, відповідно до якої обмеження свободи вираження поглядів має регулюватись виключно законом (не рішеннями РНБО чи Указами Президента, які вводять їх в дію). Крім цього, принцип „законності“ вимагає, щоб обмеження були сформульовані з достатньою  чіткістю, яка дає змогу достатньою мірою передбачити наслідки, які може спричинити певна дія. Якісний закон повинен надавати адекватний захист від неконтрольованих дій та чітко визначати спосіб застосування та обсяг повноважень, який надається державним органам для здійснення обмежень», — наголошують в коаліції «За вільний інтернет».

Активісти нагадали, що українське законодавство вже передбачає законні механізми реагування на заклики до насильницької зміни конституційного ладу України, пропаганди війни, дискримінації чи іншого незаконного контенту в українських засобах масової інформації, визначені, зокрема, Кримінальним кодексом України та Законом України «Про телебачення і радіомовлення».

З огляду на це коаліція «За вільний Інтернет» закликає ініціаторів законопроекту відкликати документ.

Учасниками коаліції «За вільний Інтернет», зокрема, є громадські організації «Платформа прав людини», «Центр інформації про права людини», «Кримська правозахисна група», представництво Freedom House в Україні.

Громадські організації-підписанти: Національна спілка журналістів України, Академія української преси, Центр громадянських свобод та громадські організації «Інститут масової інформації», «Донецький інститут інформації», «Детектор медіа» та «Інформаційна безпека».

Раніше парламентський комітет з питань інформатизації та зв’язку відправив на доопрацювання законопроект №6688, який може дозволити без рішення суду блокувати сайти на 48 годин. Ініціаторами документу №6688 також є Іван Вінник, Дмитро Тимчук та Тетяна Чорновол.

НАБУ изучает обращение хозяина «Укрлендфарминга» Олега Бахматюка к Нацбанку о отсрочке по выплате кредита на 1,2 миллиарда гривен

Bahmatuk-yaica2

 

Детективы Национального антикоррупционного бюро получили доступ к обращению бенефициарного собственника ВиЭйБи банка Олега Бахматюка или его представителей к Национальному банку Украины по реструктуризации обязательств.

Такое решение принял следственный судья Соломенского районного суда города Киева Вадим Сенин, сообщает БанкИск.

Также детективы получили доступ к документам Нацбанка, а именно к кредитному договору между НБУ и ВиЭйБи банком о предоставлении стабилизационного кредита на 1,2 миллиарда гривен; договору залога государственных облигаций; постановлению НБУ и другим документам.

В НАБУ напомнили, что, по версии следствия, НБУ выдал кредит ВиЭйБи банку под залог объектов недвижимости.

Однако Нацбанком при принятии этого решения допущены существенные нарушения норм законодательства, регулирующих порядок и основания предоставления стабилизационных кредитов банкам. В нарушение этих положений ВиЭйБи банк не предоставил в НБУ программу финансового оздоровления банка, улучшения структуры активов, доходности, рентабельности и т. д. Кроме того, детектив добавил, что VAB банк в обеспечения выполнения кредитного договора передал следующую недвижимость: цех по производству ликероводочной продукции ООО «Станиславская торговая компания» в Ивано-Франковске (по оценке, его стоимость 1,25 млрд грн) и три нежилых здания в Харькове, оцененные почти в 600 млн грн.

Однако в 2015 году выяснилось, что эти отчеты не соответствуют требованиям нормативно-правовых актов по оценке имущества. В итоге Фонд гарантирования вкладов физических лиц предложил продать недвижимость в Харькове за 65,47 млн грн. Таким образом, своими умышленными действиями должностные лица VAB банка нанесли ущерб НБУ в особо крупном размере.

Ранее сообщалось, Олег Бахматюк хочет, чтобы в НБУ ждали погашения долгов 10-12 лет , а швейцарский трейдер Ukrlandfarming Олега Бахматюка пошел по пути банкротства.

НАБУ відкрило кримінальну справу про зловживання Яценюка і Петренка

Yacenuk-doplatiti1-500x460

 

Національне антикорупційне бюро 1 листопада 2018 року відкрило кримінальне провадження за фактом зловживань владою колишнім прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком і міністром юстиції Павлом Петренко.

Про це журналістам розповіли у прес-службі НАБУ, повідомляє 40ka.info.

«На виконання ухвали слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 364 ККУ», — розповіла працівниця прес-служби НАБУ Маргарита Живага.

Раніше Солом’янський районний суд Києва зобов’язав НАБУ відкрити кримінальне провадження щодо колишнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка і міністра юстиції Павла Петренка.

Обставини можливих злочинів чиновників не вказуються в ухвалі суду.

У банку Порошенка прокоментували свою допомогу у виведенні 2 мільярдів гривень з банку Януковича. Відео

Poroshenko-Petro51

 

«Міжнародний інвестиційний банк» наголошує, що, виконуючи ухвали суду про скасування арешту коштів, які раніше перебували на депозитах підставних осіб у банку сина екс-президента Олександра Януковича, не мав права перешкоджати клієнтам в подальшому розпоряджатися власними коштами. Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться в заяві прес-служби банку у відповідь на розслідування програми «Схеми», згідно з яким майже 2 мільярди гривень, які перебували на депозитах підставних осіб у Олександра Януковича, були виведені через «Міжнародний Інвестиційний Банк» чинного президента Петра Порошенка.

«Відповідно до вимог законодавства України банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами», — йдеться в заяві.

У свою чергу, прес-служба адміністрації президента у переданому «Українській правді» коментарі наголосила, що зусиллями Генеральної прокуратури до бюджету повернуто 44 мільярди гривень,  привласнених раніше фірмами, пов’язаними з екс-президентом Віктором Януковичем та його оточенням.

«Всі ці кошти перераховано до державного бюджету на основі ухваленого Верховною Радою закону, під яким стоїть відповідний підпис президента. Він демонструє очевидну політичну волю у цьому питанні», — йдеться в коментарі.

Програма Радіо Свобода «Схеми» оприлюднила розслідування, згідно з яким майже 2 мільярди гривень, які знаходились на депозитах підставних осіб у банку сина екс-президента Олександра Януковича, були виведені через банк чинного президента Петра Порошенка.

«Якщо врахувати, що комісія за видачу готівки складає один відсоток, то тільки на комісії „МІБ“ міг заробити до 20 мільйонів гривень», –​ йдеться в розслідуванні.

Минагро уверяет, что Юрий Косюк — не обычный вор

Kosuk-Yuryi2

 

Агрохолдинг “Мироновский хлебопродукт” законно получил самую большую помощь — более 800 миллионов гривен от государства. Об этом заявил заместитель министра аграрной политики и продовольствия Виктор Шеремета, сообщает 40ka.info.

“Они построили комплексы птицеводческие и соответственно там 25% возмещается, это правильно. Это направление было поддержано депутатами, это не министерство”, — сказал заместитель министра.

Однако он отметил, что по его мнению, так же как и фермеров, и как свидетельствует мировая практика, надо вводить ограничения на дотации, что позволи отреагировать на претензии, которые сегодня существуют как у производителей, так и в обществе.

“Ограничения есть — 150 млн грн на одно хозяйство. Это решение было наработано в Верховной Раде. Там 150 млн на одно хозяйство ограничения. Но, если у тебя работает больше 500 (людей) при вводе объекта в производство, там значительно увеличивается сумма”, — сказал Шеремета.

Предприятие Юрия Косюка “Винницкая птицефабрика” 1 ноября 2018 года получило 618 миллионов гривень бюджетных дотаций, а всего за год — 812 миллионов гривень.

Напомним, в 2017 году предприятия холдинга МХП получили рекордную сумму дотаций — 1,4 млрд гривень, или примерно 35% от общей суммы государственной поддержки аграрной отрасли. Вторым крупнейшим получателем дотаций стал “Укрлендфарминг” Олега Бахматюка — 517 млн ​​гривен.

После скандала с получением значительной суммы государственных средств агрохолдингами в 2018 году правительство решило изменить систему дотаций на программу поддержки животноводства. В программу, в частности, были добавлены новые формы государственной поддержки, в том числе и “частичное возмещение стоимости строительства и реконструкции животноводческих ферм и комплексов”.

Мироновский хлебопродукт (МХП) — крупнейший производитель курятины в Украине. По оценкам самой компании, она занимает 55% украинского рынка курятины. На украинском рынке МХП представлен торговыми марками “Наша Ряба”, “Легко”, “Бащинский”, “ФуаГра” и другие.

В июне ООО “Винницкая птицефабрика” открыла новую линию производства и до конца года планирует создать самые мощности по производству курятины в мире.

Как известно, Косюк через компанию WTI Trading Limited владеет 66% акций МХП.

«Я сказала Жеваго, что если он не выполнит персональную гарантию, то останется в одних трусах» – Гонтарева

Bahmatuk-Zhevago1-500x375

 

Экс-глава Национального банка Украины Валерия Гонтарева в интервью НВ рассказала, что взяла персональную гарантию с бизнесмена Константина Жеваго по кредитам рефинансирования, сообщает БанкИск.

«Мы помогали Жеваго с рефинансированием, взяли у него в залог Белоцерковскую ТЭЦ. Я тогда сказала Жеваго, что если он не выполнит персональную гарантию, то все его активы уйдут в пользу государства и он останется в одних трусах. В чем он остался? У него все есть. Где персональные гарантии? Все они оспорены в судах. Вы понимаете, какой беспредел у нас в стране?», – сказала она.

Она добавила, что у Нацбанка появились в залоге реальные активы Приватбанка – активы третьих лиц, которых в банке никогда не было. При этом, она уточнила, что ранее в НБУ не было реальной оценки активов и не было персональных гарантий.

«Мы ввели новые правила по наилучшим международным стандартам. Мы взяли персональные гарантии всем имуществом у Жеваго, Коломойского, Бахматюка. Они должны были всем своим имуществом отвечать, даже часами. Но никто ничем не ответил», – сетует Гонтарева.

2 млрд грн из банка Януковича после снятия ареста вывели через банк Порошенка. Видео

PoroshenkoYanuk1-300x225

 

В 2016—2017 годах с депозитов Всеукраинского банка развития (ВБР), который до банкротства принадлежал сыну Виктора Януковича Александра, через кассы Международного инвестиционного банка сняли около 2 млрд гривен.

Об этом говорится в расследовании программы «Схемы», сообщает БанкИск.

Выяснилось, что во времена президентства Януковича на многих сотрудников среднего звена ВБР в банке были открыты многомиллионные депозиты. Следствие заявляло, что это деньги Александра Януковича, но доказать этого не удалось. Во время судебных разбирательств адвокаты заявили, что деньги этим лицам одолжил человек по имени Яшар Ходжаев, приближенный к семье Януковича. Печерский районный суд Киева признал такое объяснение происхождения средств достаточным и в 2016—2017 годах отменил арест указанных депозитов.

После этого деньги снимались наличными через кассы другого банка. В большинстве случаев это был МИБ, принадлежащий президенту Петру Порошенко.

В МИБ заявили, что банк не был и не является участником схем по отмыванию денег, но комментировать операции не стали, сославшись на банковскую тайну.

Напомним, что Всеукраинский банк развития был признан неплатежеспособным в конце ноября 2014 года. Временная администрация в банке была аргументирована тем, что против Александра Януковича как единственного акционера банка введены санкции Европейским Союзом.

В 2015 году на счетах ВБР были арестованы 2,6 млрд гривен, которые считались деньгами Александра Януковича. «В ходе досудебного следствия установлено, что должностные лица ПАО «ВБР» в период 2012—2014 годов незаконно выдали кредиты государственным предприятиям по завышенным процентным ставкам, а полученные преступные доходы легализовали путем размещения средств на депозитных счетах владельца банка — Януковича А.В. и подконтрольных лиц — работников банка «ВБР» и других юридических лиц. Следователями ГСУ МВД проведен обыск в ПАО «ВБР» и наложен арест на депозитные счета физических и юридических лиц на сумму более 2,6 млрд», — писал тогда министр внутренних дел Арсен Аваков.

В апреле 2018 года стало известно, что под арестом осталось всего 559 млн гривен.

Порошенко просят прекратить спонсировать на сотни миллионов из госбюджета своего друга Косюка

poroshenko-kostuk1-500x319

 

“Всеукраинская аграрная рада” обратилась к президенту Петру Порошенко с призывом способствовать отмене неэффективной государственной поддержки аграрной отрасли, при которой выплаты осуществляются или в пользу крупных компаний, или остаются в бюджете неиспользованными.

Об этом говорится в заявлении ВАР, сообщает 40ka.info.

Взамен аграрии предложили направить эти средства на компенсацию потерь доходов бюджета от принятия законопроектов по снижению ставки НДС для некоторых видов сельхозпродукции до 10% и введения налога на выведенный капитал.

“Несмотря на выделение в государственном бюджете беспрецедентных сумм на государственную поддержку украинских аграриев, реальные малые и средние сельхозпроизводители ее практически не получают… Мы считаем недопустимым такое расходование государственных средств в ситуации, когда ощущается острый дефицит бюджетного финансирования … неотложных мер по стимулированию развития национальной экономики” , — говорится в заявлении.

“Мы считаем необходимым прекратить выделение средств на государственную поддержку аграрного сектора, потому что события последних лет убедили нас в том, что правительство и Верховная рада институционально неспособны справедливо и эффективно их распределять”, — говорится в тексте обращения.

По мнению представителей ВАР, результаты использования бюджетных средств по программам господдержки аграрного сектора в 2018 году были катастрофическими.

По данным Министерства аграрной политики и продовольствия и Государственного казначейства, по состоянию на конец сентября 2018 года предусмотренные программы были выполнены лишь на 14%.

“Таким образом, из заложенных в Госбюджете на 2018 год 6,3 млрд грн по состоянию на конец сентября было выплачено лишь около 887 млн ​​грн. При этом, по итогам 2017 года и девяти месяцев 2018 года в пользу крупнейших агрохолдингов было осуществлено 38% и 21% от всех бюджетных выплат соответственно”, — заявили в ВАР.

Сообщается, что Кабинет министров в проекте госбюджета на 2019 год подал предложения в части аграрных дотаций практически идентичны тем, которые действуют в 2018 году, или даже увеличил финансирование статей, которые не выполняются.

Комитет ВР по вопросам бюджета фактически поддержал политику правительства при рассмотрении поданных поправок к проекту закона о госбюджете на 2019 год.

“В то же время Комитет отклонил все предложения ВАР по изменению распределения и направления бюджетных средств на программы, которые реально востребованы средними и малыми агропроизводителями”, — сообщили аграрии.

В частности, аграрии предлагали:

ограничить суммы компенсации процентной ставки по кредитам по программе “Финансовая поддержка путем удешевления кредитов” в 10 млн грн в одни руки, с учетом связанных лиц;

вернуть программу так называемой “квазиаккумуляции НДС”, которая была введена в 2017 году, и полностью отменена в этом году;

уменьшить степень локализации сельхозтехники отечественного производства до 20%, что позволило бы дать реальный толчок развитию украинского тракторо- и комбайностроения;

произвести выплату дотаций по программе “Финансовая поддержка развития фермерских хозяйств” пропорциональной легальной выручке от продажи сельхозпродукции, что позволило бы создать реальный стимул для выхода из тени малых фермерских хозяйств.

Кнопкодави прийняли драконівський закон, який через півроку заборонить «єврономери»

Skryabin-Rada1

 

Закон номер 8488 має вступити в дію разом з 8487, який змінює розмір акцизних ставок на вживані автомобілі, ухвалено парламентом, повідомляє 40ka.info.

Народні депутати ухвалили в другому читанні та в цілому законопроект номер 8488 ”Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України”. «За» проголосвувало 245 нардепів, «проти» — 2.

Закон встановлює жорсткі рамки для ввозу автомобілів на іноземних номерах та жорсткі санкції за їх невиконання. Втім, вони будуть діяти через 180 днів з початку дії обох законів. Тобто для того, щоб розмитнити ввезені в Україну «євробляхи», у їх власників буде півроку.

5,5 млрд доларів, — на вкрадені з «Приватбанку» гроші купували яхти і картини Пікассо

kolomoiskyi-lucenko1

 

Генеральна прокуратура встановила перелік активів на 5,5 мільярда доларів, які були придбані за виведені з «Приватбанку» кошти.

Про це заявив генеральний прокурор Юрій Луценко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Ми встановили колосальні активи на 5,5 млрд доларів, ті що в кінці схеми, — від яхт і картин Пікассо до заводів і нерухомості», — сказав він.

У той же час генпрокурор додав, що для застосування до вказаних активів будь-яких заходів впливу необхідно встановити їх кінцевого власника — бенефіціара.

При цьому він зазначив, що заяви Kroll за підсумками форензик аудиту не мають юридичної сили.

«Дослідження Kroll показало, як деякі фірми через 30-40 рахунків на Кіпрі „провернули“ в один день кошти і вивели їх на „третю хвилю“ — таке собі офшорне підприємство, яке придбало певні активи. Наразі відомо, які це активи, і це схоже на відмивання коштів — ст. 209 КК», — заявив Луценко.

«Але тепер суду потрібен конкретний документ, який засвідчує, хто є бенефіціарієм цього майна. Якщо це дійсно екс-власники „Приватбанку“, тоді ми зможемо накласти на них арешт через український суд і суди інших юрисдикцій — там дуже багато країн, в тому числі США, Люксембург, Австрія, Іспанія, Кіпр», — пояснив генпрокурор.

ГПУ наразі працює над отриманням підтвердження бенефіціарства цих активів.

Разом з тим, додав Луценко, для того, щоб в подальшому відкрити провадження за ст. 209 КК, необхідно також встановити так званий «предикат» — тобто розкрадання, шахрайство або будь-які інші протизаконні дії з боку екс-власників.

«Стаття 209 не діє без „предиката“ — не можна заявляти про відмивання, якщо ти не встановив, де вкрадено, і в цьому моральні, людські оцінки дуже часто відрізняються від юридичних», — пояснив він.

У свою чергу, продовжив генпрокурор, встановлення «предиката» ускладнене відсутністю можливості встановити збиток «Приватбанку» внаслідок операцій, що стали основою для виведення коштів.

Йдеться надання кредитів 36 компаніям на 133 млрд грн, виданих в жовтні-листопаді 2016 року, за рахунок яких були погашені кредити 193 інших позичальників банку.

«Ці 36 фірм мають 10-річні кредитні лінії. Поки вони є чинними, баланс „Приватбанку“ сходиться, і у фінустанови відсутній кредитний збиток, що є підставою для застосування ст. 191 КК», — сказав він.

За словами Луценка, для виходу з ситуації, що склалася, необхідно або достроково розірвати ці кредитні лінії, посилаючись на те, що позичальники не обслуговують взяті на себе зобов’язання, або чекати 10 років.

«Вважаю безглуздим чекати 10 років, оскільки пізніше можна знову взяти у кого-небудь кредит і таким же чином перекредитуватися. З іншого боку — НБУ, Міністерство фінансів, Кабінет міністрів, Kroll і всі інші — вважають неможливим розірвати ці договори. Мене оголосили зрадником і ким завгодно, коли я намагався розірвати одну таку кредитну лінію, оскільки я, як виявилося, підриваю цим лондонський процес (суд в Лондоні — ред)», — заявив Луценко.

«Таким чином, наразі склалася ось така парадоксальна ситуація: виведено понад 120 млрд грн, але збитку де-юре ми повинні чекати 10 років», — пояснив він.

Генпрокурор вважає, що така «геніальна схема» стала можливою через недалекоглядність чиновників, які дозволили замінити борги одних компаній боргами інших.

Як повідомлялося, детективна агенція Kroll за підсумками аудиту Приватбанку підтвердила, що фінустанова до її націоналізації в кінці 2016 року була об’єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій, що призвело до збитків мінімум в 5,5 млрд доларів.

Приватбанк в грудні 2017 року подав позов до Високого суду Лондона проти Коломойського, Геннадія Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyan Investing Corp., Milbert Ventures Inc. і ZAO Ukrtransitservice Ltd., які імовірно їм належать або знаходяться під їх контролем.

Позивач домігся, що суд як запобіжний захід видав наказ про всесвітній арешт активів  екс-власників банку і зазначених шести компаній на суму більше 2,5 млрд доларів.

Нагадаємо, Кабінет міністрів 18 грудня 2016 року прийняв рішення про націоналізацію Приватбанку і купівлю Міністерством фінансів 100% його акцій за 1 грн.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: