Архив рубрики: ‘Дайджест’

В Верховную Раду внесли законопроект об отмене обязательного грабежа водителей «автогражданкой»

ekonomika-chain1

 

Затягивание страховых выплат, банкротство ряда страховых компаний и регулярное повышение тарифов ОСАГО побудило нардепа Валерия Шаманова, члена парламентского комитета по вопросам финансовой и банковской деятельности, налоговой и таможенной политики предложить кардинальное решение проблемы.

Уже подан законопроект об отмене обязательности «автогражданки», сообщает 40ka.info.

Согласно документу, предложенному Шамановым, гарантийные взносы, уплаченные страховой компанией (СК) в фонд защиты потерпевших в дорожно-транспортных происшествиях, с учетом инвестиционного дохода, полученного от их размещения, подлежат возврату страховщику в течение трех лет с момента вступления закона в силу.

Исключение составляют СК, в отношении которых осуществляется процедура ликвидации и/или банкротства.

Столь кардинальное решение многолетних проблем рынка депутат объясняет заботой о водителях.

«Целью законопроекта является решение проблемных вопросов, которые возникли вокруг Моторного (транспортного) страхового бюро (МТСБУ), и стимулирования страховщиков предоставлять более качественные услуги в сфере автомобильного страхования», — говорится в пояснительной записке к документу.

Напомним, обязательное страхование ответственности действует в Украине с 1 января 2005 года.

Страховщики назвали инициативу Шаманова бредом.

«Обязательное страхование гражданской ответственности — это международное требование», —врет руководитель отдела андеррайтинга страховой компании «QBE Украина» Святослав Ярошевич.

Для всех СК, которые работают с населением, «автогражданка» остается основным драйвером роста.

Только в прошлом году рынок ОСАГО вырос на треть.

Автор законопроекта сам признает, что его детище способно сильно ухудшить финансовое состояние СК.

К тому же возникнут проблемы с возвратом средств МТСБУ.

Как бы то ни было, коллега Валерия Шаманова по комитету, народный депутат Андрей Пинчук, курирующий вопросы страхования, считает, что данный закон будет популярным для украинцев, а значит, есть вероятность его принятия перед выборами.

Опоблок фінансують фіктивні фірми, – розслідування. Відео

opoblok-viina1-500x500

 

Партію «Опозиційний блок» у 2017 році, окрім надходжень з держбюджету та внесків фізосіб, фінансували фіктивні фірми.

Про це йдеться у розслідуванні програми «Джокери» з Севгіль Мусаєвою на телеканалі ZIK, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Так, фізичні особи перераховували кошти лише регіональним осередкам, і це були незначні суми, які загалом склали 4 мільйони 750 тисяч гривень.

Юридичні особи спонсорували «Опоблок» набагато активніше. Компанія «Агротрейдмаркет» перерахувала 2,55 млн гривень, «Полібудсервіс» – 1 мільйон гривень, ТОВ «Магден-плюс» – 1,1 мільйона гривень, «Гіперіон мега» – 1 мільйон гривень.

Як з’ясували журналісти, за зазначеними адресами розташування фірм «Гіперіон мега», «Магден-плюс» та «Полібудсервіс» не було жодної.

Фінансовий аналітик ГО «Ейдос» Сергій Адаменко зазначив, що протягом 2016 року «Опозиційний блок» профінансували сім юридичних осіб на загальну суму понад 12 мільйонів гривень. У 2017 році чотири юридичні особи профінансували її приблизно на 3,8 мільйона гривень.

«Є чотири основні фірми, „Агротрейдмаркет“ є основною, бо вона внесла 2,5  мільйони гривень на рахунки політичної партії „Опозиційний блок“. Прізвища засновників цих компаній я свідомо не буду називати, але вони паралельно ще є засновниками кількох десятків фірм. Тобто одна людина керує двома або трьома десятками фірм. І щоб ви розуміли, статутний фонд в них є до тисячі гривень. Тобто це фірми, які існують тільки на папері», – наголосив Адаменко.

Разом з тим, на питання журналістів, чи знають своїх спонсорів представники «Опоблоку», народний депутат від цієї політсили Юрій Мірошниченко відповів, що на сьогоднішній день є запитання до звітів більшості політичних сил.

«Я вважаю, що це пов’язано зі складнощами заповнення звітів. На першому етапі у 2016 році було більше запитань, у 2017 їх вже менше. Я прогнозую, що це еволюційний процес», – сказав Мірошниченко.

Журналісти припускають, що прихованими спонсорами «Опоблоку» можуть бути Віктор Медведчук, Дмитро Фірташ та Рінат Ахметов.

Нардеп від БПП Сергій Лещенко зазначив, що «Опоблок» із самого початку був проектом цих людей.

“Із самого початку «Опозиційний блок» був проектом трьох олігархічних кланів: Медведчука, Фірташа з Льовочкіним та Ахметова, куди входять його юристи, особисті менеджери та довірені люди – починаючи від пана Морока, Долженкова, Воропаєва, Бєлого, бо Новинський є окремим олігархом, але в нього з Ахметовим є бізнес зв’язки. Тобто вони є співвласниками «Метінвесту», – розповів Лещенко.

Разом з тим, директор Інституту світової політики Євген Магда переконаний, що Дмитро Фірташ досі має вплив на «Опозиційний блок», хоча перебуває в Австрії і до нього є запитання в американських слідчих.

«Дмитро Фірташ впливає приблизно на 20 різних парламентаріїв і називати головним виконавцем його політичної волі в Україні та його бачення, думаю, що можна Сергія Льовочкіна», — сказав він.

У свою чергу, колишній народний депутат чотирьох скликань Тарас Чорновіл стверджує, що Медведчук досі контролює деяких депутатів парламенту.

«У Верховній Раді і досі є аж п’ять депутатів з групи Медведчука, яку він контролює ще з часів СДПУ(О): Нестор Шуфрич, Ігор Шурма, Михайло Папієв, Тарас Козак, Василь Німченко. Нестор Шуфрич йде з „Опоблоку“, і це робиться саме в інтересах Медведчука. Щоб у наступному парламенті отримати більше мандатів. На вибори вони підуть окремо. Тобто „Опоблок“ розколеться», – вважає Чорновіл.

Журналісти зазначають, що формально розкол політсили уже триває.

«Група Фірташа зіграла на користь влади, коли підтримала судову реформу 20-ма голосами. Згодом група Ахметова підтримала зміни в енергетичній сфері. Як наслідок – з’явилася формула „Роттердам+“, за якою тепер Україна дорожче купує усе вугілля», — йдеться у програмі.

Як повідомлялося, у квітні 2017 року журналісти «Наших грошей» з’ясували, що «Опоблок» фінансують фірми, зареєстровані у «віртуальному офісі»: в перукарні, а також на рибному держпідприємстві.

Серед них – компанія ТОВ «Гіперіон мега», що перерахувала на рахунок «Опоблоку» понад мільйон гривень, директором і засновником якої є Ткаченко Володимир Іванович.

Журналісти програми відвідали директора, і з’ясували, що Ткаченку не відомо ані про внески, ані про саму компанію.

11 вересня 2017 року Шевченківський райсуд міста Києва зобов’язав Національну поліцію перевірити дані з фінансового звіту партії «Опозиційний блок».

Однак 29 січня цього року стало відомо, що провадження закрили, бо власник «Гіперіон Мега» Володимир Ткаченко повідомив слідчим, що сприйняв журналістку та оператора «Наших грошей» за шахраїв – і саме тому заперечував і наявність в нього компанії, і мільйонні пожертви на «Опоблок».

Причиною Смоленської катастрофи став вибух у літаку, — польська урядова комісія

Litak-Kachinskogo1-500x330

 

Голова підкомісії міністерства оборони Польщі з розслідування Смоленської катастрофи Антоні Мацеревич заявив, що причиною загибелі пасажирів президентського Ту-154 став вибух на борту.

Про це передає TVP.

«Пасажири загинули внаслідок вибуху у центроплані (центральна частина крила літака, що з’єднує праву і ліву площини крила, – ред.) до зіткнення із землею. Це стало причиною їх смерті», — сказав Мацеревич.

За його словами, остаточний технічний звіт підкомітету може бути готовий у найближчі дні. Мацеревич підкреслив, що цей звіт підписали усі члени комісії.

«Це не моя особиста доповідь» — наголосив він.

Твердження про те, що літак знищив вибух, підтверджує той факт, що двері повітряного судна сильно застрягли у землі, пояснив Мацеревич.

На інших частинах літака було виявлено дію високої температури. Про вибух на борту також свідчать експерименти, які провела урядова підкомісія.

Голова підкомісії також визнав, що на з’ясування причин авіакатастрофи та вибуху можуть піти роки.

Як відомо, 10 квітня 2010 року неподалік від аеродрому «Сєвєрний», що поблизу Смоленська, розбився літак Ту-154 з президентом Польщі Лехом Качинським на борту.

У катастрофі загинуло 96 осіб. Польська делегація прямувала на заходи з нагоди 70-ї річниці Катинського злочину, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Нові докази причетності російського військового Сергія Дубинського до теракту #МH17. 2 відео

 

 

MH17-putin1-500x253

 

 

“Радіоперехоплення СБУ, відео очевидців та висновки Міжнародної слідчої групи – усе це допомогло «Донбас.Реалії» в точності відтворити маршрут російської зенітно-ракетної установки «Бук», – повідомляють журналісти.

Зібрані відеодокази дозволяють стверджувати, що комплекс переміщався по контрольованій бойовиками території у сторону селища Первомайський, звідки і був зроблений постріл.

Повідомляється, що у звіті слідчих детально представлені перехоплення розмов учасників теракту.

Людина, яка дає вказівки про транспортування «Бука», на записах СБУ з’являється під позивним «Хмурий». Одним з перших у своєму розслідуванні його ідентифікував керівник громадської організації «Європростір» Олег Батурин.

«Він був, фактично, одним із архітекторів управлінських військових органів в „ДНР“. Потім на базі цих відділів, які він створив, він сформував так зване Головне розвідувальне управління „ДНР“, яке сам й очолив», – розповів журналіст.

 

Журналістам вдалося отримати нові докази причетності до катастрофи МH17 російського військового Сергія Дубинського («Хмурий»).

Про це йдеться у новому матеріалі “Донбас.Реалії”, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Міжнародна слідча група і українські правоохоронні органи поки не називають імен людей, причетних до теракту проти малайзійського „Боїнгу“ рейсу MH17 влітку 2014 року.

У той же час, журналісти і міжнародні дослідницькі організації ідентифікували як мінімум одного з фігурантів цієї справи. Мова про російського військового Сергія Дубинського», – наголошується у розслідуванні.

Батурин з’ясував, що справжнє ім’я «Хмурого» – Сергій Дубинський. Спочатку радянський, а потім і російський військовий – полковник Головного розвідувального управління Генерального штабу Росії.

Керівник громадської організації «Європростір» додав, що йому вдалося отримати документи, які підтверджують – на Донбасі Дубинський залишався чинним російським військовослужбовцем.

«Про це він засвідчив сам у своєму клопотанні до Південного військового округу РФ про видачу йому коштів на придбання житла як військовослужбовцю.

Він у цьому клопотанні вказав свій особистий номер і період служби у збройних силах Радянського Союзу і Російської Федерації по грудень 2014 року», – зазначив журналіст.

У ході розслідування Батурину також вдалося дізнатися, що до війни Дубинський жив у Донецькій області у селищі Велика Новосілка.

«Донбас.Реалії» поспілкувалися з місцевими, які розповіли, що особисто знають «Хмурого».

Житель Великої Новосілки Олександр Васильович розповів, що  дружив з Дубинським з дитинства. Чув про звинувачення на його адресу, але не вірить, що той брав участь у підготовці атаки на «Боїнг».

«Дуже хороший, нормальний хлопець. Я вважаю те, що про нього там кажуть всіляке, що він ракету привіз… Ну, хто пенсіонеру довірить „Бук“?» – дивується він.

Водночас він підтвердив інформацію про службу «Хмурого» у російській армії і уточнив, що Дубинський до Донбасу брав участь як мінімум ще в трьох військових конфліктах.

За словами місцевих, з Великої Новосілки Дубинський поїхав ще задовго до початку війни на сході України. Квартиру матері змінив на приватний будинок в сусідньому селищі.

Останнім місцем проживання Сергія Дубинського в Україні став двоповерховий будинок у селищі Сторожеве.

Журналісти з’ясували, що будинок порожній – «на вигляд одразу помітно, що житло давно занедбане».

Сусід по двору, який переїхав в Сторожеве після початку бойових дій і колишніх господарів не застав, повідомив, що у Дубинського в Україні залишився рідний брат.

“А ось брат, Роман, він у Києві і теж якийсь військовий. І він через рієлтора цей будинок продає. Але Роман і Сергій начебто, на цьому ґрунті політичному, вороги. Той за Україну, а той за «ДНР», – розповів сусід.

Підкреслюється, що змоменту атаки на МH17 Роман Дубинський, рідний брат російського полковника, якого називають причетним до атаки, жодного разу не давав інтерв’ю. Він уперше погодився на відверту розмову з журналістами.

«Я можу розповісти вам все, про що ви запитаєте. Про мої взаємовідносини я розкажу», – сказав Роман.

Він не приховує, що його брат дійсно був російським військовим і воював на боці бойовиків у 2014 році. Про це «Хмурий» казав йому особисто.

«Він мені сам подзвонив і сказав, що він „зараз в ДНР“. Я кажу, „а що ти там робиш, сенс?“ Я принципово не розумію. У мене інша позиція – повністю проукраїнська», – заявив брат російського полковника.

Ще один діалог з братом у Романа відбувся після того, як в ЗМІ з’явилися повідомлення, що «Хмурий» брав участь в транспортуванні «Бука».

«Коли я дізнався про цей літак, я йому теж подзвонив. У мене був його телефон, потім я його видалив. Я йому подзвонив і запитав – хто це зробив? Він мені відповів, що це зробила українська сторона. Ось така була відповідь.

Я кажу: тут і факти є, і записи якісь є. Він сказав, що ми цього не робили, це „провокація“, – повідомив Роман в інтерв’ю.

„Донбас.Реалії“ попросили прослухати запис перехоплень СБУ, де, нібито, фігурує Сергій Дубинський. Майже одразу родич „Хмурого“ дав ствердну відповідь.

„Схожий, так. Те що я чую – так, є схожість, і дужа сильна“, – сказав він під час прослуховування записів.

Інших подробиць про життя „Хмурого“ він розповісти не може через сімейну сварку. Через неї брати не спілкуються вже більше десяти років. А сам Роман запевняє, що звільнився з армії ще на початку 90-х років.

„Я не знаю, мені це було нецікаво. У нас мама хворіла дуже серйозно раком. І у нього було ставлення до цього дуже своєрідне. І я його в той час для себе викреслив“, –  стверджує брат російського військового.

У той же час він підтвердив, що нова російська адреса брата, яка з’явилася в пресі, дійсна. Сергій Дубинський поїхав з Донбасу на початку 2015 року і осів на хуторі Великий Лог Ростовської області.

„Донбас.Реалії“ знайшли новий притулок „Хмурого“, адже раніше він сам публікував знімки будинку в соцмережах. Але розмовляти із журналістами він відмовився.

Роман Дубинський сподівається, що розслідування вдасться довести до кінця. Навіть якщо результат вкаже на його рідного брата.

„Якщо це ви збили літак – ви повинні понести за це покарання. І не буде іншого варіанту ні через п’ять, ні через десять, ні через двадцять років. За триста убитих людей, винні мають понести покарання“, – переконаний він.

17 липня 2014 року „Боїнг-777“ авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс МН-17 Амстердам – Куала-Лумпур, упав у захопленій Донецькій області – усі 298 осіб загинули.

Експерти встановили, що пасажирський літак збили з установки „Бук“, привезеної бойовикам із Росії. РФ свою причетність заперечує.

За висновком Bellingcat, »Бук” перевозив відставний російський генерал-майор Сергій Дубинський («Хмурий»).

Раніше в США кілька родичів загиблих у катастрофі малайзійського «Боїнга» під Донецьком виграли позов до Гіркіна й отримали право на 20 млн доларів компенсацій кожен.

Медицинская реформа. «Скорая» за час не доехала к убитому на Балковской в Одессе

v-morg1

 

Стали известны новые подробности убийства студента, которое произошло 5 апреля 2018 года, ночью, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Погибший был 1995 года рождения.

В момент инцидента он находился в компании девушки и друга. Ножевое ранение неизвестный нанёс ему во время драки на лестнице, которая находится между улицей Дюковской и Балковской. Друзья отнесли ещё живого парня вниз, на Балковскую, вызвали полицию и «скорую». По их словам, правоохранители прибыли спустя 20 минут, а вот медиков пришлось ждать час.

Так и не дождавшись помощи, студент умер.

Поліцейська держава. У водіїв-новачків відбиратимуть посвідчення назавжди, — постанова уряду Гройсмана

ni-polic-derjavi1

 

Кабінет міністрів постановив не повертати перше посвідчення водія, вразі якщо той здійснив правопорушення і був позбавлений права керувати транспортним засобом.

Відповідна постанова КМУ оприлюднена на урядовому порталі, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Документом передбачено, що «повернення посвідчення водія особам, які отримали його вперше та позбавлені права на керування транспортними засобами, не здійснюється».

У листопаді 2017 року урядом було вирішено, що перше посвідчення водія в Україні видаватимуть на два роки.

Якщо протягом двох років з дня його видачі особою не було вчинено три і більше адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, водій може отримати постійне посвідчення.

Росія тримає на кордоні з Україною 77 тисяч солдат і 1000 танків, — Полторак

rus-nakaz1-500x333

 

Міністр оборони Степан Полторак заявляє, що Росія зосередила поблизу кордону України 19 батальйонних тактичних груп і не припинить збройну агресію на Донбасі. Про це він заявив в інтерв’ю «Урядовому кур’єру», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«За нашими даними, Російська Федерація не збирається відмовлятися від продовження збройної агресії на сході України. Про це свідчить російська військова присутність в окремих районах Донецької та Луганської областей і ведення бойових дій проти Збройних сил України», – сказав міністр.

«Лише торік наші позиції на сході ворог обстріляв понад 15 тисяч разів», – додав він.

На переконання Полторака, Москва не збирається виконувати мінські угоди і згоджуватися на миротворчу місію ООН, а намагається заморозити конфлікт, сподіваючись на повернення України до «руского міра» і відмову від євроатлантичної інтеграції.

«Вони тримаються (в ОРДЛО – ред.) на багнетах двох армійських корпусів загальною чисельністю майже 40 тисяч осіб, які є невід’ємною частиною південного військового округу збройних сил Росії», – сказав Полторак.

«Ми знаємо, що, крім уже згаданого угруповання, оперативні плани супротивника містять багато варіантів ведення бойових дій на нашій території. Росія використовує Донбас не тільки для вишколу військових, які потім воюють в інших гарячих точках, зокрема Сирії, а й як полігон бойового випробування військової техніки», – заявив він.

Полторак вважає імовірним переростання конфлікту в повномасштабну агресію Кремля.

«Це правда, яка руйнує ілюзії щодо відмови Росії від окупації частини нашої території й виведення її військ у найближчій перспективі», – сказав він.

«На нашому кордоні вона зосередила 19 батальйонних тактичних груп першого і другого ешелонів чисельністю понад 77 тисяч осіб. До складу угруповання входить майже тисяча танків, 2,3 тисячі бойових машин, понад 1,1 тисячі артилерійських систем і приблизно 400 систем залпового вогню», – заявив міністр.

«Пасхальное перемирие»: количество обстрелов позиций защитников Украины растет каждый день

okupacia1-500x391

 

В течение еще одного дня «пасхального перемирия» 4 апреля 2018 года боевики увеличили количество обстрелов украинских позиций на линии соприкосновения — с начала суток их зафиксировано 39, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Тем не менее ни один украинский воин не пострадал, пишет в пресс-центр штаба АТО в Facebook.

На Донецком направлении из 82 мм минометов, гранатометов, снайперского и стрелкового оружия были обстреляны защитники Шахты «Бутовка», из гранатометов, крупнокалиберных пулеметов и стрелкового оружия — опорные пункты ВСУ в районе Авдеевки, Лебединского и Каменки. Также гранатометы били в районе Водяного и Марьинки, а вооружение БМП враг применил у Гнутового. На Приазовье опорные пункты ВСУ в районе Широкино, Водяного и Павлополя оказались под снайперским и стрелковым огнем боевиков.

На Луганском направлении с применением стрелкового оружия были обстреляны наши укрепления в районе Станицы Луганской, а также станции Донец.

Луценковщина. «Цей закон є нікчемним», — заявив прокурор Донський, що репресує майданівця Бубенчика

z-Maidanu1-500x381

 

Прокурор департаменту спецрозслідування Головного слідчого управління Генпрокуратури Олексій Донський вважає, що закон про амністію учасників Революції гідності, не може бути застосований до підозрюваного Івана Бубенчика.

Про це він заявив виданню УНІАН.

«По-перше, про це ще рано говорити. По-друге, там немає статті 115 (КК), там тільки є стаття про замах на правоохоронців», — сказав він.

«А по-третє, цей закон є нікчемним, оскільки прописаний так, що суперечить Кримінальному процесуальному кодексу, в якому йдеться про те, що будь-який закон, який не відповідає порядку, прописаному в КПК, не може бути застосований», — сказав Донський.

Закон про амністію учасників Революції Гідності був прийнятий парламентом 21 лютого 2014 року.

3 квітня ГПУ вручила підозру Бубенчику, який розповідав, як стріляв на Майдані в правоохоронців. Його підозрюють у вбивстві двох правоохоронців.

Бубенчика підозрюють в посяганні на життя співробітників правоохоронного органу (стаття 348 КК), умисне вбивство (п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК) і незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами ( ч.1 ст. 263 КК).

У законі про амністію вказана лише 348 стаття КК. Статей 115 і 263 КК в законі немає.

У вівторок суд обирав йому запобіжний захід.

Депутат Володимир Парасюк і Семен Семенченко готові взяти Бубенчика на поруки, повідомляє sprotiv.org.

За «медреформы» власти расплатимся здоровьем нации?

Poroshenko-medicina-500x281

 

Еще древние китайцы предупреждали: худшее, что можно пожелать, жить в эпоху перемен. Такое впечатление, что в Украине эта эпоха не прекращалась никогда.

В этом году «реформопад» для кого-то из наших соотечественников стал шоком, для кого-то — горьким разочарованием. От реформ ничего хорошего не ждут. Их боятся, против них митингуют на площадях.

Последние реформы по своему содержанию напоминают бомбу замедленного действия. Скажем, в той же пенсионной реформе зафиксировано, что увеличение продолжительности минимального страхового стажа до 35 лет (для назначения пенсии), наступит только спустя 10 лет. К тому времени не только много воды в Днепре сбежит. Вряд ли кто-то из апологетов принятых изменений останется при своих должностях, т.е. выпускать пар уже будет просто не на кого. То же самое касается и медицинской реформы: изменения, хотя и непопулярные, наступят не сразу, а минимум через год-два.

Не случайно, много копий было сломано именно вокруг реформирования медицинской отрасли. Она касается каждого. Только одни, которых мало, могут позволить себе лечиться,  как Юлия Тимошенко, в берлинской клинике «Шарите», а другим, которых значительно больше, приходится испытать на себе все «прелести» национального лечения. Отечественная медицина находится даже не в реанимации, а на полпути между реаниматологическим и патолого-анатомическим отделениями. Лекарства — за счет больного, питание — тоже, иногда — и постель с матрасом и одеялом. Платить приходится буквально за все. И стоит это все очень дорого.

Больше всего пугает (обнародованный почти одновременно с голосованием в парламенте) прейскурант цен на отдельные хирургические операции: везде — сплошные пятизначные числа. Пытаясь как-то оправдаться, Минздрав на своем сайте парирует: мол, сейчас медуслуги недешевые, но зато после медреформы появится четкий перечень услуг, стоимость которых будет оплачивать государство за каждого пациента. На самом же деле таковых немного: первичная, экстренная, паллиативная помощь и лечение в узких специалистов (по направлению семейного врача). Да и вообще, объем услуг в рамках программы медицинских гарантий зависит от объема финансирования системы здравоохранения. А сколько на это выделят средств, не знает никто.

Как свидетельствует статистика, расходы Украины на медицину составляют около 3,5 процента ВВП. Для сравнения: США — 13,5 процента, Япония и Западная Европа — около 7, а

Всемирная организация здравоохранения рекомендует не опускаться ниже 6! В конце концов, проблема даже не в ограниченности бюджетных средств, а в их нецелевом использовании. Треть из них проходит мимо назначения: расходуется на содержание лишних и ненужных помещений, а также целой «армии» коррупционеров. В итоге, даже несмотря на небольшое государственное финансирование, украинцы вынуждены лечиться за свой счет. Все это приводит к печальным, но довольно предсказуемым последствиям: по продолжительности жизни наша страна сильно отстает от Европы, занимает «почетное» 104-е место в мире.

Если чиновникам удастся реализовать заложенный в фундамент реформы принцип «деньги ходят за человеком» (а не за больницей) и предоставить возможность самостоятельно выбирать врача, то это можно только приветствовать. А вот заявления о том, что якобы каждый семейный врач сможет полноценно и качественно обслуживать более 2000 пациентов, воспринимаются как сказки. Возьмем, к примеру, украинские села, где на большой территории проживают 300-400 человек (а то и меньше). Разве реально вовремя охватить такое количество людей, побывать у них дома, осмотреть и оказать медпомощь, а при необходимости — госпитализировать?

Не вызывает доверия и объявленное материальное вознаграждение для врача. Законодатели уверяют, что состояние «людей в белых халатах» должно увеличиться в шесть раз.

Причем, стартовая зарплата врача должна в 2,5 раза превышать средний заработок по стране, а у хирургов и нейрохирургов — в 4-6 раз. Как говорится, держи карман шире! Можно ли поверить в такие радужные перспективы, учитывая стагнацию в экономике и многомиллиардные «дыры» в госбюджете?

Дискуссионным выглядит и создание еще одной бюрократической структуры — Национальной службы здоровья, которая призвана контролировать работу врачей и ежегодно «проедать» 210 млн грн. При этом, за самой службой будет надзирать Совет общественного контроля. А чтобы обеспечить достоверный подсчет по услугам и рецептами, Минздрав обещает внедрить электронную систему здравоохранения — E-Health.

В общем, предложенный вариант медреформы является набором красивых лозунгов, не подкрепленных механизмом реального обеспечения. Желая заменить остатки закоренелой советской системы, авторы слишком поспешили. А, как гласит народная мудрость, поспешишь — людей насмешишь. Только не пришлось бы нам расплачиваться за этот популизм здоровьем и жизнью украинцев.

Валентин Ковальский, sprotiv.org



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: