Щоб бути одним з найбагатших депутатів Верховної Ради, потрібно не лише вміти заробляти гроші, а й вчасно їх виводити з банків, які ось-ось збанкрутують. Тож майстер-клас від народного депутата.
Щоб бути одним з найбагатших депутатів Верховної Ради, потрібно не лише вміти заробляти гроші, а й вчасно їх виводити з банків, які ось-ось збанкрутують.
У 2014 році депутату з групи «Відродження» Віталію Хомутинніку, статки якого за даними останнього рейтингу Forbes сягають 133 млн дол, вдалося вивести депозит з Брокбізнесбанку перед самим крахом фінансової установи.
У цьому ж банку знаходилися кошти ЗНКІФ «Каскад-інвест», який належить Хомутинніку. Хоча банк у лютому 2014 року вже не міг виконувати зобов’язання перед клієнтами, компанія депутата так само зуміла повернути свої кошти.
Як Хомутинніку це вдалося в той час, коли інші вкладники, в тому числі держава, «поховали» мільярди гривень у злощасному банку?
Брокбізнесбанк став однією з перших фінансових установ, яку було визнано неплатоспроможною після Революції гідності. Тимчасова адміністрація була введена в цей банк 3 березня 2014 року. Належав він олігарху Сергію Курченку.
Балансова вартість активів банку до революції сягала 20 млрд грн. Проте перед введенням тимчасової адміністрації з банком гарно «попрацювали».
Оціночна вартість активів, за останніми даними Фонду гарантування вкладів, які є у розпорядженні видання «Економічна правда», становила лише 3,3 млрд грн. Банк досі винен майже півмільярда гривень рефінансування Національному банку.
Крім того, майже 10 тис людей втратили близько 1,2 млрд грн. Це загальна сума вкладів, які перевищували 200 тис грн і не були гарантовані ФГВФО.
З інформації випливає, що деякі наближені до влади особи могли знати про майбутнє банкрутство банку ще в лютому 2014 року, коли головою НБУ був Ігор Соркін. В той час банк уже не виконував своїх зобов’язань. Форуми були переповнені повідомленнями, що людям не віддають депозити.
Кореспондентський рахунок банку був порожнім, та деякі «обрані» знайшли вихід.
Журналісти звернули увагу на цікавий факт у декларації Віталія Хомутинніка: депутат отримав 840 тис грн допомоги від Олександра Яворського.
«Це повернення фінансової допомоги, яку я йому надав у 2014 році та на початку 2015 року. Загальна сума допомоги становила 38 млн грн. Залишилося ще десь 23 млн грн. Ці 840 тис грн — частина погашення боргу», — пояснив Хомутиннік.
На питання, чому він надав Яворському гроші, Хомутиннік відповів: «Це мій товариш. У нього були бізнес-питання. Я допоміг без жодної користі».
Проте інформація, яка є у розпорядженні ЕП, може свідчити, що фінансова допомога товаришу мала на меті виведення активів з банку. Більше того, ця допомога, скоріш за все, була потрібна Хомутинніку, а не Яворському.
Олександр Яворський — президент групи компаній «Біокон». За її даними, фірма є найбільшим логістичним оператором на фармацевтичному ринку України.
Джерела ЕП стверджують, що компанія кредитувалася у Брокбізнесбанку. У той же час в Хомутинніка та його компанії були у цьому банку кошти, які вже не можна було зняти з рахунків. Проте завдяки коштам депутата та його компаній відбулося згортання кредитної заборгованості групи компаній «Біокон».
У 2011—2012 роках фонд «Каскад-інвест» Хомутинніка придбав безготівкових дорогоцінних металів майже на 65 млн грн. Вийти з такої інвестиції компанія вирішила у лютому 2014 року, незадовго до банкрутства банку.
За словами джерел ЕП, банк уже порушував нормативи валютної позиції і не мав реальної економічної можливості купувати цей метал. Проте для фонду «Каскад-інвест» він зробив виняток і придбав його на свій баланс.
«Каскад-інвест» направив виручені кошти на збільшення статутного капіталу ТОВ «Українська інвестиційна компанія», засновником якої є сам фонд.
Далі «Українська інвестиційна компанія» направила ці кошти як поворотну фінансову допомогу ТОВ ХФК «Біокон», яке за допомогою цих коштів погасило свої кредити перед банком і стало боржником «Української інвестиційної компанії».
За словами джерела в банку, аналогічно було вчинено з частиною власного депозиту Хомутинніка, близько 20 млн дол. Кошти через «Українську інвестиційну компанію» пішли на згортання кредитного боргу однієї з компаній групи «Біокон».
За даними єдиного державного реєстру юридичних осіб, статутний капітал «Української інвестиційної компанії» в січні 2014 року становив близько 26 млн грн. Проте у 2014 році статутний капітал був збільшений мінімум до 157 млн грн.
Як свідчить бізнес-пошукова система Youcontrol, 16 червня 2014 року «Українська інвестиційна компанія» повідомила про зменшення статутного капіталу зі 157 млн грн до 91 млн грн, а в 2015 році її статутний капітал скоротився до 68 млн грн.
До слова, в декларації депутата за 2014 рік на його рахунок у Приватбанку було внесено 206 млн грн. За словами джерел у Брокбізнесбанку приблизно така сума у гривневому еквіваленті лежала на рахунку депутата на початку 2014 року і була виведена з банку через операції поворотної фінансової допомоги.
Хомутиннік не відповів, чи тримав він депозит у Брокбізнесбанку. Він прокоментував лише ту інформацію, яка стосувалася суми, вказаної у декларації.
«У 2014—2015 роках я особисто як фізична особа надав безвідсоткову фінансову допомогу своєму товаришу Олександру Яворському у розмірі близько 38 млн грн. Фінансова допомога, що була надана з мого особистого рахунку у ПАТ КБ Приватбанк, повертається досі», — сказав Хомутиннік.
Також він зазначив, що не має стосунку до оперативної діяльності будь-яких підприємств: усі вони передані в управління.
«Каскад-інвест» не відповів на запитання ЕП про виведення коштів з Брокбізнесбанку. «Вся інформація щодо діяльності фонду, що не має статусу комерційної таємниці, знаходиться у відкритому доступі», — зазначили у фонді.
Фонд гарантування вкладів також не став коментувати виведення коштів народним депутатом, зазначивши, що така інформація є банківською таємницею.
Загалом ситуація неоднозначна.
«Каскад-інвест» і Хомутиннік виводили кошти з Брокбізнесбанку, і надання поворотної фінансової допомоги є законною операцією. З іншого боку, за словами джерела ЕП, банк не мав економічної спроможності для придбання безготівкового золота фонду і переведення валютного депозиту депутата у гривню.
Більш того, проведені операції порушують черговість задоволення кредиторських вимог банком, який визнаний неплатоспроможним. Якби не інсайдерська інформація і неправомірні дії банку, Хомутиннік навряд чи повернув би депозит.
Олександр Мойсеєнко, Національне бюро розслідувань України