Сообщения с тегами ‘Сергій Лещенко’

Борис Ложкін відмив 5 мільйонів євро, — австрійське видання

LozhkinPoroshenko1-500x500

Австрійська прокуратура оцінює суму збитку у справі, за якою глава адміністрації президента Борис Ложкін може проходити як мінімум в якості свідка, в 5 мільйонів євро.

Про це пише австрійське інформаційне агентство APA, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Відділ по боротьбі з корупцією прокуратури Австрії заявляє про те, що знайшов факти відмивання коштів, розслідуючи підозрілу історію з главою адміністрації президента України Борисом Ложкіним.

У цій історії фігурують ще дві людини — громадяни України, зазначає видання.

«Мова йде про збиток у більш ніж п’ять мільйонів євро», — йдеться у публікації.

Не виключається також, що Ложкін може проходити в цій справі як свідок. Прокуратура Австрії вже направила в Генпрокуратуру України запит про правову допомогу в розслідуванні, про що напередодні повідомляв народний депутат Сергій Лещенко.

Агентство повідомляє, що 43-річний Ложкін за кілька місяців до початку політичних потрясінь в Україні продав в 2013 році свою частку (на 400-500 млн доларів) в UMH group олігарху Сергію Курченку, який після зміни влади втік до Росії. «Не виключено, що нинішнє розслідування пов’язане з цією угодою», — йдеться в повідомленні.

Для президента України Петра Порошенка розслідування зараз зовсім невчасне, підкреслюється в статті. «Він стикався неодноразово в останній час із західною критикою про те, що робить недостатньо в боротьбі проти корупції», — пише агентство.

У листопаді 2013 року Ложкін продав 99% медіахолдингу UMH компанії СЄПЕК Сергія Курченка. 10 червня 2014 Борис Ложкін був призначений главою адміністрації президента України.

Печерський суд заарештував нерухомість сина Азарова в Італії

Azarov-Oleksyi5-500x333

Печерський райсуд заарештував два будинки Олексія Азарова у м.Ольбія в Італії і банківський рахунок компанії «Agosto 2012 s.r.l.».

Про це йдеться в ухвалі суду від 28 липня 2015 року, пише Національне бюро розслідувань України.

Проти сина біглого прем’єр-міністра Миколи Азарова проводиться досудове розслідування за підозрою у незаконному збагаченні.

Встановлено, що у 2012—2014 рр., Олексій Азаров, будучи народним депутатом, отримав із невстановлених слідством джерел 7,70 млн євро, 600 тис швейцарських франків і 0,50 млн доларів. Надалі ці кошти розміщено у банках Швейцарії, Італії та князівства Ліхтенштейн.

При цьому Олексій Азаров з метою приховання свої дійсних доходів у 2012—2014 рр. задекларував значно менші доходи в сумі 19,65 млн грн.

Суд розпорядився заарештувати два будинки, розташовані на території Італійської Республіки у м. Ольбія (Сардинія), район затоки Марінелла. Цю нерухомість придбала компанія «Agosto 2012 s.r.l.», пов’язана з Азаровим. Один будинок куплений 17 грудня 2012 року, а інший — 7 вересня 2013 р.

Відомо, що італійська поліція ще восени минулого року арештувала ці активи Азарова.

Раніше народний депутат Сергій Лещенко повідомив, що сім’я Азарова проживає в Австрії, де вони мають щонайменше три будинки і шале, а син Азарова вчиться у найдорожчій школі Відня.

Екс-регіонал Льовочкін намагався завалити закон про банки. 2 фото

Fursin-Igor-Liovochkin2-500x333

 

Один з лідерів Опозиційного блоку Сергій Льовочкін і його друг Іван Фурсін з групи «Воля народу» намагалися завалити прийняття закону про відповідальність власників банків.

Це випливає з їх листування в чаті WhatsApp, яке зняв фотограф Богдан Бортаков, пише у своєму блозі на «Українській правді» депутат з БПП Сергій Лещенко.

«Співрозмовник Фурсіна внесений у телефонну книгу як „Сергій Муся“, і за цим ім’ям ховається Сергій Льовочкін», — запевняє Лещенко.

Fursin-Igor-Liovochkin1

 

З листування випливає, що перед прийняттям законопроекту Фурсін вже встиг поговорити з Наталею Агафоновою, Віталієм Кличком, Олегом Ляшком і Андрієм Кожем’якіним.

Всі вони, нібито, погодилися підтримати законопроект тільки в першому читанні.

Крім того Фурсін просив Льовочкіна написати «герою», щоб він «не давав голосів».

«Очевидно, мова йде про Юрія Бойка, керівника фракції „ОБ“, якого через непорозуміння нагородили за часів Кучми орденом Герой України», — припускає Лещенко.

Але очікування Фурсіна і Льовочкіна не виправдалися: і «Батьківщина», і Радикальния партія Ляшка, якого часто пов’язують саме з Льовочкіним, підтримали закон в цілому.

А ось велика група депутатів-ударівців з БПП таки не проголосували за цей закон, включаючи згадану Агафонову.

«Цей закон дуже неприємний Фурсіну. Він навіть ходив в Нацбанк, щоб заблокувати його прийняття. Зрозуміти Фурсіна можна — в один з банків, де він був акціонером,»Надра” — вже введена тимчасова адміністрація, і ще незрозуміло, чим для нього обернеться ця історія”, — резюмував Лещенко.

Як відомо, ухвалений закон передбачає введення відповідальності, включаючи кримінальну, не тільки для керівників банків, але і для їх власників.

Карати, за новим законом, будуть «за вчинення будь-яких дій, які призвели до віднесення банку до категорії неплатоспроможних, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зрадник Демчишин лизнув у сраку мафіозі Коломойського. Документ

Demchishin-Volodimir3-500x280

 

Міністр енергетики Володимир Демчишин вирішив виключити виконавчого директора «Нафтогазу» Андрія Пасішника зі складу аукціонного комітету з продажу нафти.

Про це на своєму блозі на сайті «Української правди» пише депутат від Блоку Петра Порошенка Сергій Лещенко.

За його словами, виключення Пасішника відбувається під тиском олігарха Ігоря Коломойського, який, контролюючи менеджмент «Укрнафти», намагається не допустити знищення корупційних схем з продажу нафти на аукціонах.

«Пасішника, який останні місяці вів напрямок з поверненню „Укрнафти“ під державний контроль, після наполегливих прохань і шантажу Коломойського виключають з аукціонного комітету з продажу нафти», – написав депутат.

Лещенко нагадав, що аукціонний комітет визначає параметри аукціону та стартову ціну. Його склад формується спільним наказом Міненерго та Мінекономіки.

На даний момент під указом про новий склад аукціонного комітету, в якому відсутній Пасишиник, вже стоїть підпис Демчишина. Для того, щоб документ набув чинності, необхідний ще підпис міністра економіки Абромавичуса.

Demchishin-Volodimir1

Demchishin-Volodimir2

«Тепер черга за Айварасом Абромавичусом, який, всупереч тиску, вже виявляв героїзм у відносинах з Коломойським минулого тижня, заощадивши для країни мільярд гривень», – пише Лещенко.

10 лютого 2015 року «Укрнафта», яка на 51% належить державі, але контролюється Коломойським, подала позов до суду з вимогою виключити з аукціонного комітету чотирьох представників «Нафтогазу», серед яких було і ім’я Пасішника.

Лещенко тоді писав, що причиною позову є те, що комітет ламає схеми Коломойського, за яким його структури купували нафту у «Укрнафти» на підконтрольних йому біржових майданчиках на неконкурентних умовах і за значно заниженими цінами.

У своєму нинішньому посту Лещенко з посиланням на свої джерела стверджує, що нафти у «Укрнафти» вже не залишилося, оскільки вся вона переробляється на Кременчуцькому заводі у Коломойського.

«Завод працює без зупинки, тоді як в Україну немає імпорту нафти. Відповідно, або на Кременчуці переробляють ще непродану сировину „Укрнафти“, або ж – ту технічну нафту з трубопроводів, яку зі скандалом злили в 2014 році. І те, і інше – привласнення в особливо великих розмірах!» – запевнив він.

Лещенко додав, що він та група інших депутатів з цього приводу направили депутатське звернення генеральному прокурору Віктору Шокіну.

Раніше міністр Демчишин за визнав Крим російським федеральним округом.

Як Тимошенко віддала Коломойському ”Укрнафту”. Розcлідування. Документи

25 січня 2010 року. Було холодно і був розпал виборчої кампанії. Якраз минув тиждень після першого туру виборів президента, який приніс приголомшливий відрив Віктора Януковича від Юлії Тимошенко – десять відсотків. У цей день вся увага суспільства була прикута до зіткнень навколо поліграфічного комбінату «Україна», де друкувалися бюлетені на вибори. Але у тиші кабінетів відбувалися набагато значущі події.

25 січня 2010 року, між першим та другим турами виборів президента, був підписаний документ, який безстроково фіксував інтереси Ігоря Коломойського в управлінні компанією «Укрнафта», контрольний пакет якої належить державі. Про існування такого договору давно ходили чутки, але ми вперше публікуємо сам його текст.

Отже, угоду уклали між собою три сторони. Перша – це «Нафтогаз України», який володіє контрольним пакетом акцій Укрнафти. Друга – це чотири офшорні фірми, три з яких зареєстровані в один день на Кіпрі, а четверта – в місті Чарлстаун острівної держави Сент-Кітс і Невіс у Карибському морі. Третьою стороною угоди була сама «Укрнафта».

Учасники угоду уклали принципову домовленість щодо розподілу часток у наглядовій раді – органі, який за цим же документом затверджує персональний склад правління компанії «Укрнафта».

Отже, за цією угодою, за «Нафтогазом» закріплювалося шість членів, за міноритарними акціонерами (читай – компаніями Коломойського) – п’ять та посада голови правління «Укрнафти». При тому, що кворум засідань наглядової ради – вісім (!) осіб.

І найголовніше – в угоді було зафіксовано, що будь-які суперечки щодо її «існування, дійсності або припинення» мають вирішуватися виключно Лондонським судом міжнародного арбітражу.

В угоді також фіксувалося, що частина дивідендів – 800 мільйонів гривень – повинна була бути виплачена державі до 5 лютого 2010 року – тобто до останньої п’ятниці, яка передувала другому туру виборів. Чому до 5 лютого, а не до 5 березня або 5 квітня? Тому що 5 лютого – це був останній день, дозволений для проведення виборчої агітації кандидатів, одним з яких була Тимошенко.

Ukrnafta-privat1 - копия Ukrnafta-privat2 Ukrnafta-privat3 Ukrnafta-privat4 Ukrnafta-privat5

Таким чином, за угодою 2010 року держава безстроково зафіксувала неможливість призначати свого керівника «Укрнафти». Фактично – капітуляція перед Коломойським, про мотиви якої зараз воліють не згадувати. Коли днямі автор цих рядків показав Тимошенко документ, вона сказала, що не погоджувала його.

Водночас, згідно з документами, підписанню передував лист від голови «Нафтогазу» Олега Дубіни. Він, зокрема, повідомляє Тимошенко, що «Нафтогаз» підготував остаточну редакцію угоди, яку і подає на розгляд прем’єру в додатку. На титульному аркуші листа Дубіни стоїть її віза «Погоджено. 25.01.2010». Ця віза була оформлена у «фішку» Кабінету міністрів за підписом Тимошенко, адресовану Дубині та поставлену до відома першому віце-прем’єру Турчинову та міністру енергетики Продану.

За інформацією автора, проходження цієї угоди в «Нафтогазі» курував Ігор Діденко – на той час перший заступник голови правління та близький соратник Ігоря Коломойського.

Ця акціонерна угода, навіть якщо буде ухвалено закон про зменшення кворуму в прийнятній редакції (бо нинішня є неробоча), заважає державі призначити свого керівника «Укрнафти». В статут «Укрнафти» внесли положення акціонерної угоди Тимошенко-Дубини – голова правління обирається із кандидатів, запропонованих більшістю голосів міноритарних акціонерів (тобто Коломойський).

Але це ще не все. Увесь склад правління Укрнафти призначається за поданням приватівського голови правління.

Обрати свого голову правління держава зможе, тільки помінявши статут Укрнафти. Але далі ми наштовхуємося на нову фортецю Коломойського – положення, за яким статут можна поміняти лише трьома четвертих голосів!

У «Нафтогазі» думають над планами руйнування невигідної для держави норми про Лондон як місце розгляду суперечки. Так, вони спробують визнати акціонерні домовленості нікчемними, виходячи з Постанови пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2008 року, де вказано, що «діяльність акціонерного товариства, зареєстрованого в Україні як юридичної особи, відносини між акціонерами (…) регулюються виключно законами та іншими нормативно-правовими актами України».

«У разі укладення акціонерами – іноземними юридичними та фізичними особами – угоди про підпорядкування відносин між акціонерами іноземному праву, такий правочин є нікчемним».

Але, знаючи це, Коломойський не зупинився в тому, щоб наполягати на фіксації Лондона як місця суперечки. І саме там Україні доведеться відповідати за помилки своїх керівників.

Ukrnafta-privat6 Ukrnafta-privat7 Ukrnafta-privat8

 

Онука регіонал-колорада Юхима Звягільського стала власницею маєтку у Женеві. 8 фото. Документи

Zvyagilskyi-Yuhim1Онука новообраного депутата, «регіонала» Юхима Звягільського стала власницею нерухомості в одному з найпрестижніших місць планети, елітному женевському районі Колоні.

Про це повідомив кандидат в депутати, журналіст Сергій Лещенко у своєму блозі на «Українській правді».

Він має у своєму розпорядженні виписку зі швейцарського реєстру про приналежність онуці депутата Вікторії Вечерко будинку на березі Женевського озера, за адресою Chemin du Nant-d’Argent 15, 1223 Cologny.

Про те, що його донька виїхала до Швейцарії, Вечерко був змушений визнати під час одного з ефірів на «Громадському ТБ» під час Майдану. При цьому він сказав, що Вікторія Вечерко має громадянство як України, так і Швейцарії.

Згідно з реєстраційними документами, право власності на цей будинок Вікторія Вечерко отримала восени 2010 року. Площа майна становить 2.484 квадратних метрів.

Як відомо, Звягільський обраний депутатом у восьмий раз.

Zvyagilskyi-Yuhim-maetok1Zvyagilskyi-Yuhim-maetok2Zvyagilskyi-Yuhim-maetok4Zvyagilskyi-Yuhim-maetok3Zvyagilskyi-Yuhim-maetok7Zvyagilskyi-Yuhim-maetok8Zvyagilskyi-Yuhim-maetok9



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: