Сообщения с тегами ‘журналист’

Журналіста «Громадського» Ігоря Бурдигу вдарив лідер С14 Євген Карась

napad-na-presu11

 

Біля Голосіївського районного суду стався конфлікт між журналістом Громадського Ігорем Бурдигою та представниками праворадикальної групи С14.

Про це пише Громадське.

У суді у справі розгону ромського табору на Лисій горі в Києві обирали запобіжний захід одному з координаторів С14 Сергієві Мазуру.

Журналіст Громадського висвітлював цю тему кілька місяців і знаходився у суді за редакційним завданням. Після суду журналіста оточили представники С14, а її лідер Євген Карась дав журналісту ляпаса. Сталася сутичка, в яку втрутилися представники поліції.

Як повідомляється, цьому інциденту передував конфлікт з C14 у соціальних мережах — журналіст використав в одному зі своїх постів нецензурну лайку, за що отримав догану. Його тимчасово усунуто від роботи.

«Репортери без кордонів» обурені інсценуванням #СБУ вбивства Бабченка

 

У міжнародній недержавній організації «Репортери без кордонів» обурені спецоперацією Служби безпеки із інсценування вбивства Аркадія Бабченка.

Про це заявив генеральний секретар організації Крістоф Делуар y Twitter, повідомляє sprotiv.org.

«RSF (фр. Reporters sans frontières – Репортери без кордонів – ред.) висловлює своє глибоке обурення у зв’язку з виявленням маніпуляції Служби Безпеки України через їхню інформаційну війну. Це завжди дуже небезпечно для країн грати з фактами і також за участю журналістів», — йдеться у заяві.

Ввечері 29 травня 2019 року поліція повідомила, що в Києві вбили російського журналіста Аркадія Бабченка.

Пізніше в СБУ повідомили, що російський журналіст Аркадій Бабченко – живий, це була спецоперація Служби безпеки.

За версією слідства російські спецслужби через посередника в Україні замовили вбивство російського журналіста Аркадія Бабченка колишньому учаснику АТО.

Нардеп Александр Пономарев («Воля народа») отобрал телефоны у журналистов

utiski-svoboda-slova1

 

Депутат Верховной Рады Александр Пономарев («Воля народа») в кулуарах парламента отобрал телефоны у двух журналистов, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Как пишет «Цензор», инцидент произошел, когда Пономарев ругался с другим депутатом Сергеем Соболевым (тот с трибуны обвинил его в причастности к вредительству в армии). Журналисты были рядом и пытались снимать ссору на телефон.

После разговора с Соболевым Пономарев начал ругаться с журналистами и обвинять их в том, что они якобы подглядывают за частной беседой. В какой-то момент он выхватил мобильный телефон из рук парламентского корреспондента «Цензора», на камеру которого он вел запись комментария нардепа, и положил себе в карман. Потом депутат выхватил телефон у другого журналиста.

Затем Пономарев забрал одежду в гардеробе и направился к выходу. «Я не сяду, не переживайте. Вы сядете. Будете отвечать. Я не знаю, где ваш телефон», — заявил журналистам Пономарев, пытаясь выхватить и третий мобильный телефон из рук журналиста.

В итоге, после пререканий с журналистами Пономарев вынул из кармана оба телефона и вернул их журналистам.

Редакция «Цензора» расценивает поступок Пономарева как препятствование журналисткой деятельности и считает это основанием для открытия уголовного производства.

Пресс-служба столичной прокуратуры квалифицировала инцидент по ч.1 ст.171 Уголовного кодекса — нарушение законной профессиональной деятельность журналистов.

Вести следствие будет Служба безопасности Украины.

«Чорні чоловічки» Віктора Медведчука. Розслідування Радіо Свобода. 3 відео

Medvedchuk-putin3

 

 

Віктор Медведчук – у минулому голова адміністрації президента Леоніда Кучми та віддавна наближений до президента Росії Володимира Путіна – і нині займає вагомі позиції в політично-бізнесовому житті України, повідомляє Національне бюро розслідувань України з посиланням на Радіо Свобода.

Українська влада синхронно з російською навіть робить для нього виняток із загальних правил – його приватному літаку дозволяють літати поміж двома країнами без зупинок ані в Білорусі, ані деінде, попри заборону прямого авіасполучення. Мовляв, бо відряджений на урегулювання конфлікту між Україною та Росією. Та чи завжди цей привілей він використовує за призначенням? Чи не вирішує заодно ще й свої бізнесові справи? Під час проведення розслідування на цю тему охоронці Віктора Медведчука напали на знімальну групу програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»). Це сталося біля VIP-терміналу аеропорту «Київ».

Один із охоронців одразу блокує авто знімальної групи програми «Схеми». Журналіст та оператор виходять із машини і намагаються зняти летовище. Це громадське місце, тому знімальна група має на це законне право. Однак охоронці виходять із мікроавтобуса і починають перешкоджати зйомці.

О 16:30 з того самого аеропорту вилітає приватний літак з бортовим номером М-ARRH і прямує до Москви.

У 2015 році російський Фонд боротьби з корупцією опублікував розслідування, в якому встановив, що літак із цим бортовим номером належить російському олігарху та другу президента Росії Аркадію Ротенбергу.

О 17-й годині з аеропорту вилітає борт Віктора Медведчука. Він облітає Східну Україну і перетинає кордон.

Спостерігаючи за перельотами через FlightRadar, знімальна група «Схем» рушає до VIP-терміналу аеропорту «Київ», щоб зафільмувати пасажирів приватного літака. Але тут на журналістів уже чекають ті самі охоронці. Вони одразу під’їжджають до знімальної групи, яка вкотре демонструє журналістські посвідчення.

У цей час із мікроавтобуса знову виходять охоронці з парасольками. Один з чоловіків, який керує ними, дає команду чекати.

Як тільки літак заходить на посадку, охорона починає перешкоджати зйомці. Згодом серед них з’являються люди в масках. Аби уникнути фізичного протистояння, знімальна група починає рухатись у бік терміналу, але мікроавтобус блокує авто знімальної групи, а охоронці навіть не дають можливості підняти відеокамеру.

Тим часом з іншого боку летовища другий оператор програми, про якого не знає охорона Медведчука, безперешкодно знімає посадку літака.

До нього підходять поліцейські перевірити документи, і він просить правоохоронців підійти до VIP-терміналу на допомогу знімальній групі, якій не дають знімати охоронці Медведчука.

Однак на звернення журналістів поліцейські реагують дивно: спершу пропонують звертатися до охорони VIP-терміналу і взагалі відмовляються перевіряти документи людей у масках. А на зухвале перешкоджання журналістській діяльності жодним чином не реагують.

Показово, що в присутності поліцейських охоронці не застосовують фізичну силу, але й далі перешкоджають зйомці. Та попри це оператору вдається зафіксувати вихід чоловіків із терміналу, а журналісту – зняти бодай номерні знаки автомобілів, оскільки облич не видно.

Тим часом другий оператор встигає дістатися VIP-терміналу і з бокової точки зняти виїзд кортежу Віктора Медведчука. А заодно і те, як охоронці перешкоджають зйомці.

Як тільки кортеж виїхав з аеропорту, охоронці швидко сідають в автівки. І лише після чергового прохання журналіста поліцейський погоджується перевірити документи нападників.

Переговорний процес чи приватні інтереси?

Це не вперше «Схеми» фіксують прямі перельоти Віктора Медведчука до Росії. Рік тому журналісти з’ясували, що його приватний літак має винятковий дозвіл на пряме авіасполучення між Росією та Україною.

Ще в 2016 році голова СБУ Василь Грицак ексклюзивне право на пряме авіасполучення з країною-агресором для Медведчука, попри заборону для всіх українців, пояснив так: «Медведчук входить до тристоронньої контактної групи – зокрема, до гуманітарної підгрупи. І, відповідно до повноважень, наданих йому керівництвом держави, включений у переговорний процес. У зв’язку з цим він дійсно періодично літає до Москви. Ми це підтверджуємо».

Та попри оголошену Грицаком виняткову причину, пізніше «Схемам» вдалося встановити, що Віктор Медведчук прилетів із Москви в компанії народного депутата від «Опозиційного блоку» Тараса Козака та бізнесмена Нісана Моісеєва.

Також під час проведення розслідування, опублікованого влітку, вдалося з’ясувати, що в останні роки у Нісана Моісеєва в Україні з’явився масштабний бізнес, пов’язаний зі скуповуванням російських активів.

Державна компанія «Роснєфть» продала в 2016 році свої активи в Україні. А це майже 150 заправок переважно під брендом «ТНК», мережу нафтобаз та Лисичанський нафтопереробний завод. Покупцем виявилася маловідома швейцарська фірма Glusco Energy. Це дочірня структура іншої швейцарської фірми – Proton Energy Group, офіційний власник якої ізраїльський бізнесмен Нісан Моісеєв.

Нісан Моісеєв у письмовій відповіді на запит журналістів «Схем» тоді відповів: «З паном Медведчуком я знайомий давно, як і з багатьма іншими українськими, російськими, європейськими, ізраїльськими, американськими публічними людьми та бізнесменами. Нас пов’язують дружні відносини, а не ділові. Ніякого стосунку пан Медведчук до цих компаній не має, вони належать мені, я – їхній єдиний власник».

Також приліт із Москви в Київ Медведчука і Моісеєва збігся в часі із «зачищенням» ринку імпорту скрапленого газу України під нового гравця, яким став той самий Нісан Моісеєв. Про це також ішлося в одному з розслідувань «Схем».

 

 

Наприкінці 2016 року в традиційних імпортерів скрапленого газу почалися проблеми: діями СБУ, Мінекономрозвитку та митниці був зупинений його імпорт, і майже одночасно з’явилися фірми, які почали імпортувати великі обсяги скрапленого газу з Росії.

Розслідування «Схем» виявило: тоді ринок немов зачистили під чотири фірми, одна з яких – «Глуско Україна» Нісана Моісеєва, а решта три – пов’язані з нею через менеджерів. Усі вони почали у великих обсягах ввозити до України з Росії газ «Роснєфті», тоді як іншим імпортерам СБУ показала червоне світло.

Хто охороняє Медведчука?

Встановивши, що Медведчук використовує екслюзивне право прямого авіасполучення між Україною та Росією не тільки для переговорного процесу під час війни, а ще й бере з собою попутників, «Схеми» вирішили уважно дослідити його перельоти, тому кілька разів їздили до аеропорту «Київ».

30 жовтня, аеропорт «Київ». Знімальна група помічає, як літак Віктора Медведчука готують до вильоту.

Та як тільки камера починає знімати, як біля журналістів одразу з’являються незнайомці. Спочатку вони просто спостерігають. Згодом таки підходять до знімальної групи. А коли пасажирів привозять до літака, охоронців стає більше і вони починають заважати зйомці.

5 листопада 2017 року, VIP-термінал аеропорту «Київ».

Цього разу знімальна група програми приїжджає в аеропорт не через польоти Віктора Медведчука, а для зйомок іншого матеріалу про перельоти високопосадовців. Але коли на FlightRadar з’являється літак Медведчука, який повертається з Ужгорода, журналісти намагаються зняти летовище. І знову з’являються й охоронці Медведчука.

Та оскільки знімальну групу цікавили перельоти Медведчука саме з Росії, щоб уникнути конфлікту з охороною, журналісти вирішують поїхати звідти. Проте автомобіль «Схем» починають блокувати: мікроавтобус попереду, а охоронець стає позаду автівки, що унеможливлює рух машини в обох напрямках.

І знову історія повторюється: знімальну групу блокують, журналісти намагається фіксувати їхні протиправні дії. Саме в цей час вулицею їде автомобіль із патрульними поліцейськими, до яких журналісти звертаються по допомогу. Але охоронці Медведчука не визнають факт блокування і переконують поліціянтів, що їхнє авто несправне.

Зрештою поліцейським доводиться штовхати авто на край дороги.

Як тільки вони їдуть, охоронці сідають у мікроавтобус, який виявляється все-таки справним.

Один із автомобілів з кортежу «Мерседес Бенц» С 500, який так ретельно охороняли від відеокамер, як з’ясувалося, зареєстрований безпосередньо на самого Віктора Медведчука.

А от автомобілі, якими користувалися охоронці Медведчука під час усіх цих інцидентів, як вдалося встановити «Схемам», зареєстровані на ТОВ «Детективне охоронне агентство «Шторм».

Третя автівка в кортежі Віктора Медведчука «Мерседес Віано» також зареєстрована на «Детективне охоронне агентство «Шторм».

Засновником і керівником цієї компанії, відповідно до офіційних даних, є Віктор Іванович Чорний. Із Віктором Медведчуком його пов’язує Федерація бойового самбо України. У 2013 році на відкритті чемпіонату України він цитував вітального листа від Медведчука. Згадки про те, що останній є почесним президентом федерації, а Віктор Чорний є віце-президентом, можна знайти у ЗМІ і за 2016 рік.

Також у мережі викладене відео, коли Віктор Чорний виступає на зустрічі київського активу руху «Український вибір», лідером якого є Віктор Медведчук.

За годину до ефіру

Редакція завчасно надіслала запит Віктору Медведчуку з проханням прокоментувати дії його охоронців біля VIP-терміналу аеропорту «Київ». Також журналісти запитали: приватним чи офіційним був його візит до російського міста Сочі 7 листопада та чи пов’язаний він із діяльністю Медведчука в гуманітарній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи? Якщо так, то з ким із представників російської влади мав зустріч Медведчук у Сочі?

Однак відповідь отримали за годину до ефіру, коли технічної можливості додати її до програми на каналі «UA:Перший» не було. У листі від імені адвоката Віктора Медведчука Ігоря Кириленка, який представляє його інтереси, виконання журналістської діяльності називають «провокацією» і звинувачують у втручанні в приватне життя.

«Згідно з діючим законодавством України, збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про Медведчука В.В. можливе тільки за його особистої згоди на це. Отже, провокація журналістів Радіо Свобода підпадає під дію статті 182 Кримінального кодексу України («порушення недоторканності приватного життя»). Наразі щодо зазначених подій подано заяви до Національної поліції України та Генеральної прокуратури України про вчинення кримінального правопорушення», – йдеться в листі від адвоката.

Більше того, захист Медведчука листом застеріг від оприлюднення матеріалу в прямому ефірі.

«Вважаю за необхідне поставити вас до відома, що таке оприлюднення конфіденційних даних буде прямим та свідомим порушенням закону. Наголошую, що причетні до цього особи понесуть відповідальність згідно з чинним законодавством України», – вказано в листі від адвоката Кириленка.

Якою буде реакція правоохоронців?

Першою на напад охоронців Медведчука на знімальну групу «Схем» відреагувала прокуратура міста Києва. І наступного дня після нападу відкрила кримінальне провадження.

«За інформацією, поширеною у ЗМІ щодо перешкоджання роботі знімальної групи програми «Схеми» в аеропорту «Київ», органами столичної прокуратури до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) КК України», – йдеться в заяві прес-служби відомства.

Також окремо журналісти програми запитали голову Нацполіції Сергія Князєва про інцидент із перешкоджанням журналістській дільності охоронцями Медведчука і бездіяльністю поліцейських під час інциденту. Він зазначив, що бездіяльність поліцейських, на його думку, буде об’єктом дослідження прокуратури. «Ми проведемо службове розслідування, і висновки будуть достатньо швидкі й конкретні», – пообіцяв він.

Голова Національної поліції Сергій Князєв пообіцяв провести службове розслідування щодо бездіяльності поліцейських
А стосовно інциденту з перешкоджанням журналістам Князєв порадив написати заяву і зазначив: «Повинне бути все по закону. Неважливо, хто і неважливо, який ранг чи рівень посади в громадянина нашої держави».

Редакція програми «Схеми» очікує на об’єктивне розслідування цього інциденту. А також сподівається надалі безперешкодно знімати у громадському місці біля VIP-терміналу аеропорту «Київ» з метою фіксації та оприлюднення суспільно важливої інформації про перельоти приватними літаками українських високопосадовців та впливових політичних діячів, на кшталт Віктора Медведчука, зокрема до країни-агресора – Росії.

Почему Шабунину можно бить журналиста Филимоненко по лицу. 3 видео

Shabunin-Vitaliy1-500x333

 

Несмотря на то, что добрый мордобой часть украинской политической культуры, история с правым кроссом, исполненным профессиональным антикоррупционером Виталием Шабуниным по лицу то ли журналиста, то ли блогера Всеволода Филимоненко, экстраординарна. Не самим фактом удара по лицу, такое в нашей стране случается регулярно, а политическими и юридическими последствиями оного.

Инцидент с мордобоем случился между Шабуниным и Филимоненко в начале июня, во время посещения антикоррупционером военкомата. История с воинской повинностью, к слову, была отдельным перформансом, ставшим для Шабунина форменным “зашкваром”, однако стычка с Филимоненко затмила его военкоматные приключения, чему антикоррупционер должен быть рад, поскольку в своих попытках всем и всюду доказать, что он к службе непригоден, выглядел как-то не слишком по-мужски.

А вот под военкоматом, когда Филимоненко, говоря словами Шабунина, “отримав в пику”, антикоррупционер выглядел почти как супермен-викинг. Мало того, что решительно дал отпор надоедливому провокатору, но еще и вступился таким образом за честь девушки. Как пояснил сам Шабунин, Филимоненко устроил целую акцию по его дискредитации, обвиняя антикоррупционера в первую очередь в краже денег, но за это его и пальцем не тронули, но когда Филимоненко выследил в аэропорту сотрудницу Центра противодействия коррупции Александру Устинову, чтобы на камеру поинтересоваться, откуда у той деньги на полеты в Шри-Ланку, а заодно и потроллить фразами о том, как ей отдыхается за границей, когда хлопцы гибнут в АТО, терпение Шабунина лопнуло. Тем более что Устинову Филимоненко якобы довел до слез. Именно за задетые чувства коллеги Шабунин и наградил журналиста-блогера ударом по лицу. Удар, нужно отметить, был не слишком сильным и очень вероятно, что не привел к тем плачевным последствиям для здоровья (надкол челюсти и сотрясение мозга), о которых после заявлял Филимоненко. Через недолгое время после нокдауна последний сумел не только продолжить троллить антикоррупционера, ловко убегая от него, но и отомстить за удар в лицо, брызнув из газового баллончика.

На этом Филимоненко мог бы и остановиться, ведь по пацанским понятиям некую сатисфакцию от обидчика тот получил. Однако слез Шабунина тому показалось мало, и он написал заявление в полицию, что и вылилось через два месяца в официальное подозрение Шабунину в умышленном нанесении телесных повреждений средней тяжести, что предполагает до наказание до трех лет лишения свободы.

С квалификацией этого дела все оказалось тоже не очень чисто. Филимоненко настаивал, что Шабунина должны привлечь по статье “препятствование журналистской деятельности”, которая предполагает более суровое наказание. Однако и Шабунин, и следователи в праве называться журналистом Филимоненко отказывают. В ответ на это последний обнародовал свое журналистское удостоверение (никому не известной газеты Flash on Time News) и аккредитацию в Верховную Раду. С одной стороны, если человека аккредитовали в парламент, то не считать того журналистом как-то неправильно, но с другой — все мы чудесно понимаем, что в настоящее время, когда весь интернет заполнен разного качества СМИ, получить служебное удостоверение журналиста может кто угодно. Так что оставим вопрос профессионального определения Филимоненко компетентным органам, тем более что в нашем случае он не слишком важен.

В итоге имеем ситуацию весьма удобную для всех участников конфликта. Обвиняемый в хулиганке Шабунин пафосно рассказывает журналистам, как он благородно вступился за женщину и наказал подлеца и провокатора Филимоненко, а коррумпированная власть, воспользовавшись этим поводом, хочет упрятать за решетку непримиримого борца с коррупцией. Филимоненко продолжает свою акцию по дискредитации Шабунина, обвиняя последнего в давление на следствие через свою общественную организацию и напоминая попутно и о некрасивой истории с военкоматом, и о недвижимости антикоррупционера и его соратниц.

Народ в зависимости от личных симпатий-антипатий может поболеть за того или другого, но тут у Шабунина явный перевес. Во-первых, он посимпатичнее, во-вторых — пораскрученнее, в-третьих — антикоррупционеры нынче в тренде. Ну а то, что Шабунин ударил человека по лицу без юридически приемлемой на то причины, у большинства украинцев особого возмущения не вызывает. Ведь Филимоненко и правда откровенный провокатор и скандалист и именно скандалами зарабатывает себе журналистскую известность, да и на фоне Шабунина он куда как менее симпатичен.

Сам же антикоррупционер, похоже, не слишком переживает по поводу возможного наказания за распускание рук. Если бы за один удар по лицу украинцев сажали в тюрьму, то в зонах у нас было бы куда больше людей, чем на свободе. Так что судебная практика, равно как и некий общественный вес, позволяют ему ничем не рисковать. Похоже, что в итоге приобретет Шабунин куда больше, чем потеряет. И в первую очередь антикоррупционер получил отличную площадку для пиара себя и своей организации.

Хотя, по-хорошему, вся эта история должна была бы стать для Шабунина не рекламной площадкой, а хорошим уроком, в том числе и в свете его возможной политической карьеры.

При всей неприятности Филимоненко и его сомнительном бекграунде это не дает никому права на битье по лицу, равно как нельзя бить кого-то другого, еще более неприятного. К тому же, несмотря на то что наша Верховная Рада иногда очень похожа на бойцовский клуб, если Шабунин когда-нибудь попадет под ее купол, привычка бить по лицу неприятных журналистов может стоить ему куда дороже, чем теперь. По странному стечению обстоятельств бить морды в нашей стране вполне позволительно исключительно в рамках своей касты. Если ты общественный активист и антикоррупционер, то относительно безболезненно можно драться с такими же общественными активистами и журналистами, а если ты неприкосновенный народный избранник, то можно вдоволь состязаться с такими же неприкосновенными. А вот попытки дать в морду представителям более низкой социальной группы, и в первую очередь журналисту, могут стоить нардепу и мандата, и всей карьеры. Как, например, случилось в свое время с ныне покойным “регионалом” Олегом Калашниковым, который будучи нардепом решил потренироваться на журналистах СТБ, за что и был выдворен из Рады с волчьим билетом.

Так что Шабунину, если тот когда-либо дорастет до народного депутата, нужно будет менять свои бойцовские пристрастия и кидаться с кулаками только на равных коллег.

Виталий Дяченко, Украинский информационный портал

#Грицак з #СБУ хоче саджати журналістів за «російську пропаганду» у ЗМІ

utiski-svoboda-slova1

 

Голова Служби безпеки України Василь Грицак вважає за необхідне укласти акт інформаційної єдності українських журналістів у протистоянні представникам п’ятої колони Російської Федерації і ввести кримінальну відповідальність за пропаганду. Про це йдеться у зверненні Грицака, опублікованому прес-центр відомства, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Адекватна відсіч ворогу вимагає рішучих спільних дій, поєднання сили права та сили громадської думки як зброї проти російської агресії в інформаційному просторі. Для цього нам потрібно, по-перше, терміново розробити й ухвалити зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність. СБУ готова долучитися до цієї роботи. Наша мета — надати у Кримінальному кодексі України адекватну правову оцінку всім формам і методам гібридної війни. В умовах агресії не тільки військові статути пишуться кров’ю, але й закони для зрадників та пособників агресора. Це — сила права. По-друге, укласти акт інформаційної єдності українських журналістів у протистоянні ворогу. Російська пропаганда є зброєю, за допомогою якої противник намагається зруйнувати нашу віру в свободу слова і демократію», — йдеться у зверненні.

Свобода слова по-новому. #СБУ відкрила справу проти журналістів телеканалу ZIK за статтею ”Диверсія”

 

СБУ відкрила кримінальне провадження за статтею «Підготовка до диверсії», звинувативши журналістів телеканалу ZIK у спробі зняти режимний об’єкт на Рівненщині.

Про це повідомляє прес-центр Служби безпеки України.

За даними спецслужби, люди, які представились журналістами проекту «Стежками війни» телеканалу ZIK, у контрольованій зоні поблизу військової частини вели зйомки з квадрокоптера. Це помітив місцевий мешканець, про що повідомив військових. На місце події прибув протидиверсійний військовий підрозділ, який затримав знімальну групу.

Журналісти заявили, що виконують редакційне завдання, знімаючи лісовий масив та місцевий туристичний об’єкт «Тунель кохання».

За результатами огляду місця події СБУ внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками готування до диверсії за ч. 1 ст. 14 та ст. 113 Кримінального кодексу. З цього приводу зараз ведуться «невідкладні слідчі дії».

СБУ повідомила, що свідок, який повідомив військових про зйомки, отримав заохочення від керівництва спецслужби.

Служба безпеки пояснила, що у зв’язку із активізацією диверсійної роботи російських спецслужб у країні посилено режимні заходи в районі військових об’єктів.

24 квітня військовослужбовці затримали неподалік військової частини в смт Оржів в Рівненській області журналістів телеканалу ZIK, звинувативши їх в тому, що вони намагалися зняти з квадрокоптера «особливо важливий стратегічний об’єкт», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

У то же час на сайті ZIK зазначається, що неподалік селища Оржів знімальна група програми військових розслідувань телеканалу, її автор і ведучий Андрій Стельмах, перебувала у відрядженні з редакційним завданням. Телеканал вважає, що журналістів затримали за надуманим приводом.

ОБСЄ засуджує підпали авто журналіста і двох телестудій в Україні. Подробиці

OBSE2-500x315

 

Представниця ОБСЄ з питань свободи медіа Дуня Міятович засудила нещодавні підпали автомобіля журналіста на Дніпропетровщині та приміщень телеканалів «М1» та «М2», повідомляє sprotiv.org.

За її даними, 12 лютого 2017 року у Кам’янському на Дніпропетровщині невідомі підпалили машину шеф-ректора місцевого видання “Город 5692” Сергія Гузя, 27 січня та 10 лютого зафіксовано неодноразові спроби підпалів студій музичних телеканалів “М1” та “М2” у Києві.

“Ці випадки повинні турбувати медійників і не можуть бути толеровані, — заявила Міятович. — Я вітаю той факт, що поліція почала провадження атаки на Серій Гузя, і я сподіваюсь, що цей випадок буде швидко і ретельно розслідуваний”.

Дуня Міятович нагадала, що 15 серпня минулого року зафіксовано випадок підпалу автомобілю журналістки Ксенії Зайцевої у Дніпрі, і закликала українську владу активізувати розслідування злочинів проти медійників.

Представник ОБСЄ з питань свободи медіа моніторить ситуацію щодо свободи слова у всіх 57 державах-учасницях ОБСЄ, повідомляє про порушення та сприяє повному дотриманню зобов’язань ОБСЄ зі свободи ЗМІ.

Цензура. На подію з #Порошенко не пустили журналістів, звинувативши у злочинах. Подробиці

Poroshenko-Yanukovich1-491x500

 

Деяких представників засобів масової інформації не пропустили на урочисте відкриття телевежі на Карачуні під Слов’янськом, звинувативши їх в низці кримінальних правопорушень.

Про це розповів журналіст «Громадського ТБ Донбасу» (ОТВД), повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Журналістів централізовано привезли на Карачун з Краматорська.

Після прибуття всіх журналістів перевірили на наявність небезпечних предметів, документів, а після провели обшук з собакою.

Після закінчення обшуків і перевірки в базі даних невідомий чоловік попросив чотирьох журналістів повернутися в автобус, заборонивши таким чином відвідувати захід.

Серед них виявилися кореспонденти «Еспрессо», журналіста телеканалу «До ТеБе», журналісти з місцевого видання, а також оператор ОТВД.

Як передає оператор ОТВД, їм пояснили, що не пропускають на відкриття телевежі, бо їхні імена нібито внесені в базу даних осіб, розшукуваних в зв’язку з порушенням законодавства.

Трьох із чотирьох затриманих звинуватили в шахрайстві з кредитними картками, незаконному зберіганні зброї та участі в круглому столі з бойовиком Ігорем Гіркиним. Четвертому журналістові не назвали причину затримання.

В автобусі представники ЗМІ пробули 4 години.

При цьому, після закінчення заходу і того, як гору Карачун залишив президент Петро Порошенко, затриманих журналістів разом з іншими представниками ЗМІ відвезли назад в Краматорськ, так нічого і не пояснивши.

Офіційних звинувачень пред’явлено не було, журналісти були відпущені після приїзду до Краматорська.

У редакції телеканалу «До ТеБе» заявили, що їхній журналіст Павло Палагута був акредитований на подію.

«Філія Національної телекомпанії України „Донецька регіональна дирекція“ висловлює занепокоєння у зв’язку з цим фактом і вважає неприпустимим вибірковість в допущенні журналістів на відкриті офіційні заходи за участю Гаранта Конституції України», — сказано в заяві.

«Відкриття вежі відбулося в кращих совкових традиціях. Чекати Порошенка ТРИ години, щоб запустити сигнал, А врешті журналістів не впустили на запуск, бо маленька кімната апаратної. Ну, брешу, до п’ять камер таки пустили, А журналістів було цілий великий автобус. І чекали три години не в теплому автобусі, бо за правилами безпеки треба було звільнити для президента територію від транспорту.
І спочатку навіть не хотіли впускати в намет для зігріву, про що я писала в минулому пості.
Так от, після відкриття теж не впустили в апаратну, щоб хоча б фото зробити, бо всіх погнали в автобус», пише у фейсбук журналіст Мар’яна П’єцух.

В египетском городе Хургада побили и ограбили редактора sprotiv.org Вадима Гладчука. 6 фото

Редактор sprotiv.org Вадим Гладчук в порваной рубашке и синяком на плече

Редактор sprotiv.org Вадим Гладчук в порваной рубашке и синяком на плече

 

7 ноября 2016 года в городе Хургада таксист побил и ограбил редактора sprotiv.org Вадима Гладчука, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Водитель такси порвал рубашку известного украинского журналиста, вырвал мобильный телефон и бросил на переднее сиденье своей машины. Также египтянин нанес несколько ударов, украинец оказался на асфальте с поцарапанными руками и несколькими синяками.

Таксист Махмуд, который ограбил украинского журналиста

Таксист Махмуд, который ограбил украинского журналиста

 

На помощь ограбленному пришел водитель микроавтобуса Тойота, который остановился на крики о помощи. В автобусе было двое украинцев — Игорь и его жена из Луцка. Они помогли вернуть украденный телефон и завезли пострадавшего в район, где находится полиция.

Номер автобуса, водитель и пассажиры, которого пришли на помощь украинскому журналисту

Номер автобуса, водитель и пассажиры, которого пришли на помощь украинскому журналисту

 

Вадим Гладчук сразу обратился с письменным заявлением в местное отделение полиции, но полицейские задержали украинца и заставили ночевать, сковав одними наручниками,  в одной комнате, с напавшим на него Махмудом.

Полиция Хургады помогает преступникам грабить туристов

Полиция Хургады помогает преступникам грабить туристов

 

Вадим несколько раз просил полицейских позвонить в посольство Украины в Египте, предоставить ему адвоката и уведомить его мать, но ему отказали, сразу отобрав его телефон.

Следы египетской гостепреимности

Следы египетской гостепреимности

 

Gladchuk-travma2

 

Представитель туристической фирмы Sun International (Join Up в Украине), который назвал себя Ред и сотрудники полиции требовали, чтобы Гладчук написал, что он не имеет претензий к нападавшему и не ехал в больницу заявлять о телесных повреждениях. Таксист, который ограбил журналиста, сказал, что в полиции у него знакомые, потребовал и получил 200 долларов за то, что он не будет больше оговаривать Гладчука, а его друзья в полиции отпустят украинца.

В суде, скованный наручниками с напавшим, пострадавший заявил, что не имеет к нему претензий. После освобождения Гладчук несколько раз пытался дозвониться в посольство Украины в Египте, но телефон не отвечал. Лишь позвонив на горячую линию МИД Украины, он услышал родной язык. Спустя несколько часов, редактору интернет-издания «Спротив» позвонил с посольства Андрей Бутовский и дал телефон египетских правозащитников.

«Египет теперь очень опасное место для туристов. Здесь царит анархия и беспредел. Похоже полиция и преступники вступили в коррупционный сговор, с целью наживы на путешественниках. Больше сюда я никогда не приеду и не рекомендую эту страну для туризма никому из своих друзей или знакомых», — заявил в коментарии Национальному бюро расследований Украины известный журналист Вадим Гладчук.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: