Архив Липень, 2017

У Раді у порядок денний внесли 2 тоталітарні законопроекти, що обмежують свободу слова

Rus_Ukr-diktatura1-500x281

 

До включення до порядку денного Верховної Ради 13 липня 2017 року стоїть законопроект щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це написала нардеп Ольга Червакова на сторінці в Facebook.

Законопроект внесений нардепами з комітету нацбезпеки і оборони Іваном Вінником, Дмитром Тимчуком і Тетяною Чорновіл.

Згідно з проектом закону, загрозами нацбезпеці в інформаційній сфері, зокрема пропонується вважати «здійснення впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, обєднаннями громадян, юридичними особами». Автори законопроекта пропонують вважати це складовою частиною «технологічного тероризму».

СБУ надається право без рішення суду за допомогою провайдера блокувати доступ до будь-якого інформаційного ресурсу. Підставою для цього може бути рішення прокурора, слідчого, узгодженого з прокурором, або рішення РНБО.

«Очевидно, що зі вступом в дію даного закону „технологічними терористами“ стануть Найєм, Лещенко та всі, хто завтра вийде вимагати скасування депутатського імунітету під Верховну Раду. Адже вони здійснюватимуть вплив на орган державної влади», — написала Червакова.

Крім того, як зазначила Червакова, всі інформаційні ресурси, які висвітлюють ці події, стануть кандидатами на закриття.

Також в четвер у Верховній Раді буде узгоджуватися в цілому законопроект про кіберпезапасність.

«Поправкою депутата Руслана Лук’янчука (фракція „Народний фронт“) в перехідних положеннях вносяться зміни до Закону „Про інформацію“ — пропонується запровадити нове поняття — „технологічна інформація“. Це інформація про всі технологічні процеси в будь-яких галузях господарства, а також — інформація про процеси, що негативно впливають на стан здоров’я та безпеку людей, стану навколишнього природного середовища, економічної, політичної, соціальної стабільності суспільних відносин або провадження суб’єктами господарювання діяльності. Тобто, про все», — написала Червакова.

Вона зазначила, що законопроект того ж змісту вносився урядом Арсенія Яценюка, однак він отримав негативний висновок комітету з питань свободи слова та інформполітики і не потрапив на голосування.

Нардеп-мафиози #Жеваго активно прячет имущество от вкладчиков. Подробности

Zhevago-Poroshenko1

 

С головой погрязший в долгах нардеп-олигарх Константин Жеваго – только личных обязательств перед НБУ на 1,5 млрд гривен – в последние месяцы на удивление успешно и быстро выводит из-под залогов имущество, свое и связанных структур. Более того, это имущество не отражено в его декларации про доходы. Об этом написал сайт Александра Дубинского, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Крайний пример – отказ Высшего хозсуда (27 июня, дело №910/22076/16) удовлетворить кассацию ликвидатора банка «Финансы и кредит» по делу поруки ПрАТ «Росава» и кредитной линии на 376,6 млн гривен.

Подобных примеров становится настолько много, что возникает закономерный вопрос: а не играет ли государство в лице НБУ и Фонда гарантирования вкладов в поддавки с экс-владельцем «фиников».

Тем более что по странному стечению обстоятельств ликвидатором банка от ФГВФЛ оказался некто Владислав Валендюк, как говорят, родной брат Олега Валендюка –высокопоставленного прокурорского работника со связями в АП.

Жеваго беспрепятственно вывозит из страны свой эксклюзивный автопарк на миллионы долларов.

В свой ежегодный финотчет Жеваго не внес, по сути, ничего. Реально же нардепа называют владельцем роскошной мега-яхты Z (название от Zhevago). Это 65-метровое судно с уникальным дизайном оценивают в 80 млн долларов.

По мнению Дубинского, 20 млн долларов можно выручить за бизнес-джет Жеваго канадской марки Bombardier Global Express XRS (бортовой G-XXRS). Это большой сверхдальнемагистральный административный самолет.

Не найти в декларации нардепа Жеваго и данные о вертолетг марки Augusta с именным бортовым UR-KVZ (аббревиатура от Konstantin Valentinovich Zhevago).

Официально вертолетом владеет компания Жеваго – «Финансы и кредит Лизинг», а оператор борта – очередная именная фирма «Зет-аэро». Кстати, недавно она обзавелась еще одной аналогичной вертушкой: бортовой UR-TSA, ранее управлявшийся «ИСД-авиа» Таруты.

Скромный по декларации нардеп Жеваго обладает уникальной авто-коллекцией из самых дорогих в мире суперкаров.

Эксклюзивный Aston Martin ONE-77, которых всего 77 во всем мире. Цена суперкара просто фантастическая – два миллиона долларов! Это самая дорогая машина в стране, и зарегистрирована она под номерами KVZ, что уже не удивляет.

Так же фамильные KVZ Жеваго висят на не менее эксклюзивном Ferrari SA Aperta, которых всего 80 на планете. Цена – полмиллиона долларов!

Еще больше – 850 тыс. долларов – стоит SLR McLaren, который также есть в коллекции скромного нардепа-прогульщика.

Что главное: в коллекции все это есть, а в декларации нет. И, как говорят источники сайта Александра Дубинского, нет уже даже и в Украине. Все что мог вывезти – Жеваго вывез, все что мог спрятать или переписать на других – Жеваго спрятал и переписал от обманутых вкладчиков.

Депутата Винника из БПП обвинили в политической коррупции

Vinnik-Ivan2

 

У Национального антикоррупционного бюро Украины есть все основания, чтобы начать расследование в отношении народного депутата Ивана Винника. Об этом заявил журналист Кирилл Сазонов, сообщает НБРУ.

По мнению журналиста, Винник пытается надавить на своих кредиторов из «Альфа-Банка», которым задолжал 300 млн грн. И поэтому написал обращение Генеральному прокурору с требованием разобраться, почему Минфин возвращает структурам «Альфа-групп» переплату по налогу на прибыль.

«На протяжении 2013—2015 годов многие предприятия были вынуждены платить авансовые платежи по налогу на прибыль. Во многих случаях авансовый платеж значительно превосходил реальные начисления по этому налогу. Возникала переплата. Перекрыть ее налоговыми обязательствами будущих периодов не всегда возможно, а иногда не имеет для плательщика смысла. На начало 2016 года долг государства перед бизнесом составлял 24 млрд грн. На 1 января 2017 года сумма уменьшилась до 18,3 млрд грн. К 1 июня объем переплат снизился до 17,4 млрд грн. Возвращения долгов ждут более чем 12 тысяч украинских компаний. Обращаю внимание: все эти предприятия кредитовали государство и сейчас хотят вернуть свои деньги. Министр финансов Александр Данилюк признает, что „государство просто вынуждало предпринимателей платить заранее деньги — делать предоплату, а сейчас не можем их выплатить, потому что денег нет“. Что делают предприятия, когда Минфин разводит руками и говорит сокровенное — „денег нет, но вы держитесь?“. Предприятия, судя по информации ГФС, идут в суд. И суд обязывает государство долги возвращать, потому что закон в данном случае на 100% на стороне предприятий. В чем же Иван Винник высмотрел „зраду“? Несложно догадаться, что именно так возмутило народного депутата. В составленный депутатом „черный список“ тех, кому якобы незаслуженно вернули долги, попали „Укрсоцбанк“ и компания „Индустриальные и дистрибуционные системы“ — и банк, и компания принадлежат „Альфа-групп“. Как тут не вспомнить, что у Винника с „Альфой“ старые счеты. Будучи бизнесменом, он задолжал „Альфа-Банку“ более 300 млн грн», — пишет Сазонов.

По словам журналиста, в прошлом году по иску «Альфа-Банка» Виннику запретили выезд за границу.

«Банкиры давно описали все имущество Винника, которое смогли найти. Судя по декларации, каким-то чудом ему удалось сохранить только автомобиль BMW. Живет депутат в гостинице, арендует номер. Колоссальный долг будет висеть над Винником, пока банк не согласится пойти на мировую. Винник говорит, что на борьбу с ним „Альфа-Банк“ уже потратил „намного больше, чем я ему должен“. В этом контексте обращение нардепа Генпрокурору выглядит как своеобразная месть кредиторам. Используя свое положение, Винник продолжает доказывать „Альфе“, что борьба с ним обойдется банку намного дороже, чем „полюбовное“ прощение долга», — считает Сазонов.

По мнению эксперта, действия Винника принципиально ничем не отличаются от действий его коллеги Борислава Розенблата.

«Являются ли действия Винника политической коррупцией? А почему нет? Розенблат с помощью мандата решал вопросы для „янтарных бизнесменов“, Винник решает личные вопросы. Впрочем, вопросы бизнеса Винник тоже решает. Недавний скандал вокруг закупок средств связи для украинской армии тому пример. По словам нардепа Юрия Деревянко, Винник фактически выступает в роли лоббиста турецкой компании Aselsan. Ребята из НАБУ, обратите внимание. В этом случае вам не нужен ни „агент Катерина“, ни скрытая камера — все лежит на поверхности», — отмечает Сазонов.

Рранее министр финансов Александр Данилюк признал, что переплата по налогу на прибыль остается серьезной проблемой, и возможным вариантом ее решения является использование средств, конфискованных у окружения бывшего президента Виктора Януковича.

Ниточки от коррупционеров «Депутатского контроля» тянутся к Фаермарку. Расследование

Faermark-Sergyi1-500x335

 

В ходе расследования дела «янтарных депутатов» могут всплыть факты работы членов межфракционного объединения на бывшего «смотрящего» за администрацией морских портов Украины, народного депутата Сергея Фаермарка.

Члены Регламентного комитета Верховной Рады рассмотрели представление Генеральной прокуратуры о снятии депутатской неприкосновенности с Максима Полякова. Ведомство Юрия Луценко готово арестовать депутата от «Народного фронта» за взяточничество: народный избранник, по версии следствия, за деньги правил таможенное и налоговое законодательство в интересах добытчиков янтаря. А в пятницу Регламентный комитет рассмотрел представление Генпрокуратуры на народного депутата Борислава Розенблата («Блок Петра Порошенко»), попавшего в уголовное производство в паре с Поляковым.

Показания руководителя секретариата «Депутатского контроля» Вадима Руденко, которого НАБУ задержало по делу одним их первых, может спровоцировать целый ряд громких разоблачений. Ближайший соратник Руденко – народный депутат Максим Поляков — принимал участие во многих скандальных информационных кампаниях. Долгое время Поляков боролся с руководителем «Укргаздобычи» Олегом Прохоренко, перекрывшего закупочные коррупционные схемы. Помогал ему в этом коллега по парламенту Евгений Дейдей. Был задействован весь арсенал рейдеров: в помещение компании вламывались люди в камуфляже, пенсионеры проводили у Кабмина проплаченные «антикоррупционные митинги», требуя увольнения Прохоренко.

По иронии судьбы, Дейдей вместе с Поляковым оказались в списке пяти депутатов, на которых на прошлой неделе из Генеральной прокуратуры пришло представление на привлечение к уголовной ответственности.

Минувшей осенью Поляков не менее «самоотверженно воевал» с главой Нацбанка Валерией Гонтаревой, упорно не желавшей искать компромисс с владельцами лопнувших банков и прощать им миллиардные долги.

Тогда же Поляков вместе с еще одним «партнером Руденко» — нардепом Виталием Куприем – «пошли в атаку» на министра инфраструктуры Владимира Омеляна, обвинив его в коррупции. Омелян в тот момент пытался взять под контроль министерства администрацию морских портов Украины. Формально АМПУ находилась в подчинении МИУ, фактически (и об этом говорилась открыто) управлялась «смотрящим» народным депутатом Сергеем Фаермарком. Гневные комментарии Полякова, выступления на различных мероприятиях, брифингах, пресс-конференциях активно расходились в СМИ. По мнению Омеляна, оппоненты критиковали его не бесплатно. Под распространение «обличительных» заявлений в Сети и печатных материалов на их основе был выделен немалый бюджет.

«В последнее время все больше порядочных журналистов сообщают мне о том, что несколько PR-агентств за большие деньги предлагают разместить заказные статьи против Омеляна и министерства инфраструктуры. Публичная антикампания набирает обороты. Поскольку компромат отсутствует, приходится его выдумывать, притягивать за уши», — писал осенью прошлого года министр в своем фейсбуке.

По словам Омеляна, «смотрящим» очень не нравилось, что министр не дает возможности «дноуглублять» государственный бюджет». Намек был более чем однозначным – в парламенте как раз разгорелся скандал вокруг тендера на дноуглубление в порту «Южный». Депутат от БПП Сергей Лещенко обвинил именно нардепа Фаермарка в лоббировании компании-победителя конкурса. По версии Лещенко, Фаермарк договорился с бельгийской компанией «Ян де Нул» о «вознаграждении» в обмен на получение заказа. Бельгийцы согласились передать депутату (а вернее, двум аффилированным с ним кипрским компаниям) половину корпоративных прав своего украинского представительства и назначить директором «Ян де Нул Украина» бывшего помощника Фаермарка Андрея Розова. Взамен бельгийцам, якобы, гарантировалась победа на тендере даже при условии завышения цены. Именно так и произошло – «Ян де Нул Украина» выиграл на тендере, предложив на 90 млн. грн. цену выше, чем его конкурент. При этом, когда тендер отменили и провели заново, цена опустилась на целых 400 миллионов гривен: на прошлогодних торгах «Ян де Нул Украина» запросила за свою работу почти миллиард гривен, а китайский подрядчик, выигравший повторный тендер весной 2017 года, согласился выполнить тот же самый объем работы за 586 миллионов.

Эту схему, как под копирку, видимо и срисовали «творцы янтарного дела» Поляков и Розенблат. Последний, как писали СМИ, свое содействие иностранной компании в получении лицензии на добычу янтаря и продвижение изменений в законодательство оценил не только в сотни тысяч долларов, но и в контроль за оффшорной компанией, половина которой по его настоянию была записана на родную сестру.

По-видимому, Фаермарк начал присматриваться к контролю добычи янтаря, по мере того, как наработанные годами портовые схемы начали рушиться под ударами Омеляна. Причем тендеры за государственные средства были далеко не единственными статьями его дохода. Как сообщали СМИ, ни один крупный инвестиционный проект в портовой сфере в 2015—2016 годах не обходился без участия Сергея Фаермарка. Тем не менее, в январе 2017 года министру Омеляну все же удалось добиться смены руководства АМПУ – портовую администрацию возглавил латыш Райвис Вецкаганс. В результате Фаермарк утратил административные рычаги, а с ними и большую часть «прибыли» от супердоходных тендеров.

Скорее всего именно в ответ за «смещение» Фаермака, верный соратник Максим Поляков подал несколько депутатских запросов в разные инстанции и даже «уличил» Вецкаганса в сотрудничестве с компанией-резидентом страны-агрессора. Эстафету подхватил и соратник Полякова народный депутат Виталий Куприй, который под эгидой «Депутатского контроля» этой весной организовал вояж черноморскими портами и после каждой встречи с портовиками грозил руководству отрасли громкими разоблачениям коррупционеров.

Но сейчас угроза разоблачения нависла и над самими «обличителями». Причастные к «янтарному делу» охранники «янтарного» депутата Розенблата пошли на сделку со следствием и уже отвечают на вопросы. Сотрудничает со следствием и задержанный Руденко, которого называли основным поставщиком «бизнес-идей» подследственным депутатам.

Примечательно, что когда Максим Поляков на всю страну рассказывал о непричастности к «янтарному делу», поддержать его к трибуне парламента вместе с другими «народофронтовцами» вышел и Сергей Фаермарк. Возможно, в надежде на то, что, когда в Раду внесут представление на снятие его депутатской неприкосновенности, фракция так же грудью встанет на защиту очередного своего члена. Основания для этого есть. Ведь если будет доказано, что Поляков и Куприй через посредничество секретаря «Депутатского контроля» Руденко получали от Фаермарка «гонорары» за публичную критику его конкурентов, то такая их деятельность может быть признана политической коррупцией сродни лоббированию за мзду «янтарных» законопроектов.

Да и расследование о коррупции в тендере в «Южном», которое проводило НАБУ в конце 2016 года, в любой момент может получить весьма неожиданное развитие. Ведь после обысков НАБУ в АМПУ и в офисе «Ян де Нул Украина» в отрасли началась цепная реакция – к правоохранителям стали обращаться и другие представители отрасли с заявлениями о вымогательстве денег со стороны отдельных народных депутатов.

Анастасия Зеленская, Национальное бюро расследований Украины

Годинний фільм про корупцію нардепа Розенблата. Відео

stan-deputatom1-300x201

 

Генеральна прокуратура та САП продемонстрували відео-докази зловживання службовим становищем та вимагання народного депутата з фракції БПП Борислава Розенблата.

Фільм показували під час засідання регламентного комітету, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зокрема з фільму видно, як агент НАБУ «Катерина» декілька разів зустрічалася з депутатом Розенблатом починаючи з грудня 2016 року по червень 2017 року в різних ресторанах Києва.

На цих зустрічах депутат розповідав про можливість впливати на рішення Житомирської обласної ради, суди, прокуратуру та посадових осіб в Держгеокадастрі.

«Мені треба хоча б 16,5 і 85 тисяч — це десь 20-ка доларів. Там не все просто», — говорив він на зустрічі 14 грудня 2016 року.

На зустрічі 4 квітня 2017 грудня Розенблат зізнається у можливості підкупу судів та прокуратури у Житомирі.

«За допомогою твоїх грошей я вирішу питання з прокуратурою і судом. Сьогодні документи передали в суд. Є звернення громадської організації. Ще 6 грудня Житомирська облрада подасть в суд, ми їх прижмемо», — говорив нардеп.

В різні періоди агент передавала йому 6 тисяч доларів, 10 тисяч доларів, 20 тисяч доларів. Ці гроші він не брав у власні руки, натомість просив виходити з його охоронцями, щоб вони перераховували кошти.

«Катя, мені негайно потрібні 30 тисяч доларів», — звертався нардеп до агента «Катерини» 24 квітня, на що вона сказала, що в неї є лише 6 тисяч доларів.

«Як, так мало?», — здивувався Розенблат.

Під час окремих зустрічей народний депутат пропонував агенту НАБУ закуповувати для її фірми нелегальний бурштин під виглядом польського бурштину.

Крім того він пропонував їй зареєструвати офшорну фірму в Арабських Еміратах.

«Треба десь 200 тисяч доларів, грубо кажучи 250… Все залежить від того, скільки гектарів ми купимо. 20 тисяч — це облрада, купимо пару голосів. Десь 50 тисяч — це Геокадастр», — говорив Розенблат на зустрічі 8 червня.

Антикорупційні органи заявили, що Розенблат і депутат з фракції «Народний фронт» Максим Поляков вимагали хабар від компанії-нерезидента за видобуток бурштину в Україні.

19 червня НАБУ і САП затримали 3 помічників народних депутатів, охоронця і двох представників громадської організації за підозрою в отриманні 300 тисяч доларів хабара для передачі Розенблату і Полякову.

До Генеральної прокуратури направлено подання на притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів.

Стаття, за якою народного депутата від БПП Борислава Розенблата хочуть притягти до кримінальної відповідальності, передбачає до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна як для особи, що вчинила особливо тяжкий корупційний злочин.

НАБУ оприлюднило кадри отримання хабарів для Полякова і Розенблата. Відео. Розшифровка розмов

rada-zlodii1-500x278

 

На регламентному комітеті Верховної Ради, де розглядають подання Генпрокуратури щодо нардепа Максима Полякова у так званій «бурштиновій схемі», оприлюднили частину оперативного відео.

Національне антикорупційне бюро також виклало відео у мережу, повідомляє НБРУ.

Розшифровку показаного на засіданні комітету відео здійснив проект «Схеми».

Так, згідно із одним відеозаписом, 17 листопада 2016 року відбулася зустріч агента «Катерини» з помічником Полякова Тетяною Любонько, під час якої остання розповіла про механізм погодження законодавчих ініціатив та повідомила, що умовою сприяння у просуванні законопроектів «Катерини» є передача 15 тисяч доларів США, які будуть розподілені між Поляковим, народним депутатом Розенблатом та керівником «Держгеонадр» Бояркіним.

Зустріч Любонько з «Катериною», 17 листопада 2016 року:

Катерина: Гаразд. Ще питання. Танюшо, скажи мені, будь ласка, як ми взагалі… Що сказав шеф щодо цього питання?
Любонько: Що він його закриє. Підпише він і Розенблат.
Катерина: А потім, далі як?
Любонько: А потім зареєструють ці правки, тобі Руденко дасть посилання, що ці правки зареєстровані, і потім Розенблат буде вже спільно ці правки просувати по своїх всіх законах. Зрозумій, Катю, якщо ми обійдемо Розенблата і просто зареєструємо від Полякова, – це мертва справа. Є закон, є розробник закону, в його інтересах, щоб цей закон…. Тим паче, він пройшов перше читання. В його інтересах, щоб його ухвалили в цілому. Він просто все це додасть до свого. Ну, це вихід, це єдиний вихід з того всього, що ми з ним проговорювали, продумували… Тому що я могла б ось зараз, мені не важко підписати і віднести в «Депконтроль», вони б тобі відзвітувались, що вони зробили свою роботу.
Катерина: Ну, ось дивись. Я просто хочу дізнатися, як би, систему… Я взагалі цього не розумію, в цілому. Ось вони є, так? Наступний крок який? Вони їх реєструють де?
Любонько: У Верховній Раді.
Катерина: У Верховній Раді, так? А вони там повинні проходити якісь комітети, ось…?
Любонько: Вони потім, коли зареєструються, буде призначений, ну, повторний комітет, адже комітет вже строки пройшли…
Катерина: Так.
Любонько: Вони ж ось це, готували листа від ГО-шок (громадських організацій – ред.) про те, що це, типу, життєво необхідно для бізнесу, для країни в цілому. Вони повинні наступний крок зробити в комітет. Тобто комітет повинен цим правкам дати висновок
Катерина: Про те, що вони ок?
Любонько: Так. І далі вони будуть включені в закон і будуть разом з законом виноситися…
Катерина: А хто нам прогарантує, що Комітет скаже…?
Любонько: Розенблат.
Катерина: Розенблат. Так?
Любонько: Звичайно.
Катерина: А в чому його інтерес?
Любонько: В чому його інтерес? Про це ми зараз і поговоримо.
Катерина: Добре.
Любонько: Ось. Це вихід з того, що було. Дивись, що вони озвучили мені вчора. Говорила з помічником до тебе, а мій шеф з ним вчора зустрічався. Вони мені озвучила ось так: п’ять – це аванс йому, тобто Розенблату…
Катерина: Розенблату…
Любонько: П’ять – це мій шеф (Поляков – ред.), і п’ять – це Бояркін. Всі ці три людини будуть між собою зараз співпрацювати. Будуть правки – буде «Геокадастр». Все. Ну… Екологічний комітет – він підпорядковується Розенблату…

Відповідно до відео, увечері того ж дня 17 листопада під час організованої Любонько зустрічі «Катерини» з Поляковим, останній підтвердив свою готовність скористатися правом законодавчої ініціативи в інтересах «Катерини» та підкреслив необхідність участі в цьому Розенблата.

Зустріч Полякова, Любонько та Катерини, 17 листопада 2016 року:

Поляков М.: Дивіться, поки… Ну те, що я з Розенблатом беремося, і ми можемо вставити то, що він вставить, потім правки, коли відкличе…. Ну, це ти, Таню, поговориш з його помічницею, як він це зробить, ось… В будь-якому разі, щоб Ви розуміли: будь-хто, хто зареєструє (і це буде не Розенблат) – це все взагалі викинуті гроші… Ніякої перспективи не буде, ну просто… Це можна взяти, але… це ось…
Любонько: Я це Каті казала…
Поляков: Це як мінімум там, нечесно. Ну, якщо Вам кудись треба викинути, – можна, звичайно (сміються). Це, якщо у вас є таке завдання – якомога більше витратити – це добре. Ось, вітається. Але, за великим рахунком, головний співавтор і всю цю аферу розробив Розенблат. Тобто, відповідно, якби він ходив до інших, він сьогодні монополіст в цьому, тому що він головний співавтор. Так, там є й інші співавтори (можуть внести), але він — головний лобіст цієї ідеї. Зрозуміло, якщо воно буде з ним не узгоджено, тобто воно не буде мати ніякої перспективи…
Поляков: Ну Розенблат, слава Богу, він корупціонер. От. Ну жарт… Насправді, тобто, він нормальний хлопець (сміються). І розуміє, що таке бізнес. Тому я так кажу. Він каже: «в принципі так, питань немає, я готовий підключитися. Ну тут треба і згори, і знизу».

Відповідно до відео, 21 листопада відбулася зустріч «Катерини» з Любонько, під час якої остання зателефонувала Полякову і повідомила про згоду Катерини на його умови. Поляков доручає Любонько отримати у «Катерини» гроші, поділити їх навпіл: половину віддати Розенблату, а з частки Полякова взяти гроші на придбання мобільних телефонів.

Телефонна розмова Либонько та Полякова після зустрічі Любонько з «Катериною», 21 листопада 2016 року

Любонько: Алло, Максиме Анатолійовиче, ну відбулася зустріч з Катею. Все ок.
Поляков: Ага, дивись, я зараз Борю попереджу, поділи навпіл і помічниці віддай.
Любонько: Ну, щодо цього я вам на WhatsApp зателефоную, добре?
Поляков: Так, давай, на WhatsApp набереш мене.
Любонько: І скажіть, щодо телефонів Ви нічого не лишали, так, Антону?
Поляков: Так от зараз же ми з цих…(нерозбірливо)
Любонько: Все, я зрозуміла, добре.
Поляков: Да, давай.

Розмова Любонько та «Катерини» після телефонної розмови Любонько з Поляковим, 21 листопада 2016 року:

Любонько: Бачиш, вони вже хочуть грошей.
Катерина: Ну, так… Хто вони?
Любонько: Він сказав, що мені потрібно брати підписи і віднести йому його частину. Щойно.
Катерина: Розенблату?
Любонько: Так, я кажу – давайте не по телефону, на WhatsApp я вас наберу. Це щоб ти…
Катерина: Добре.

Зустріч Любонько з «Катериною», 22 листопада 2016 року:

(Любонько розмовляє по телефону )
Любонько: Максиме Анатолійовичу?
Поляков: Так-так.
Любонько: Хотіла сказати, що я п‘ять отримала.
Поляков: Не знаю, що таке п‘ять. Набери мене на WhatsApp.
Любонько: Угу.
Поляков: Угу.
Любонько (Катерині): Не любить, коли я по телефону говорю.
Любонько (по телефону): П’ять кілограм…(нерозбірливо). Добре… Угу… Мені Маргарита дзвонила… Угу…Тисяча вісімсот з копійками.

Згідно з відео, того ж дня Любонько з отриманих від Катерини 5 тисяч доларів США, за вказівкою Полякова, використала 1800 доларів на придбання в магазині Royal Service двох мобільних телефонів iPhone 7 для Полякова та його дружини Маргарити.

22 листопада 2016 року законопроекти внесені Розенблатом і Поляковим, були зареєстровані у Верховній Раді.

24 листопада 2016 року, відповідно до відео, відбулася зустріч «Катерини» з народним депутатом Розенблатом.

Під час якої останній підтвердив, що готовий, на прохання Полякова, сприяти у просуванні необхідних для «Катерини» законопроектів, та обізнаний про домовленості щодо розміру його частки від загальної суми неправомірної вигоди. При цьому він звернув увагу «Катерини» на те, що таку суму він отримає лише за початковий етап співпраці.

Після цього Розенблат сказав «Катерині» віддати 7 з половиною тисяч доларів його охоронцю, який і в подальшому буде отримувати усі призначені Розенблату грошові кошти.

Зустрічі Розенблата і Катерини, 24 листопада 2016 року

Розенблат: Тобто, Комітет повністю підконтрольний нам, він у нас, під нашим контролем.
Катерина: Що від нас вимагається?
Розенблат: В принципі, мені там казав цей, що там треба було «заохочення», там казали, що передали вже, але це вже таке. Ну, тобто, я комітету вже роздам, цим депутатам, і нехай вносять вже.
Катерина: Ми ще не передавали.
Розенблат: А, не передавали?
Катерина: Ми чекаємо вашої… Як вам буде зручно – сьогодні, завтра, як це правильно зробити?
Розенблат: Катя, я, зрозумійте правильно, тобто, я просто думав, що Поляков мені це зробить, тому що він мені говорив про це, тому що ви зустрічалися з ним, так?
Катерина: Кажіть, як вам зручно. Можу завтра йому передати.
Розенблат: Не треба вже йому передавати. Передасте мені, але…
Катерина: Може, щось …
Розенблат: Ви мені тільки можете пояснити, дивіться, я, якби, ну, пам’ятаю, він мені просто назвав цифру, грубо кажучи, я, якби, її озвучив хлопцям, за це і все решта. Про яку суму йде мова?
Катерина: Сім з половиною.
Розенблат: Сім з половиною, навпіл, так? Тобто, ви давали п’ятнадцять, там навпіл, так? Добре.
Катерина: Але в нього її не має. Йому віддали частину, а частина вам, я нікому її не …Це правильно чи щось, можливо…?
Розенблат: Ні, все правильно, я так сказав. Катю, мені зрозуміло, я хотів би однозначно, дивіться, два ми вже внесли сьогодні.
Катерина: Так, так, мені надавали фотографію.
Розенблат: А щодо двох правок я сказав, що ми ухвалюємо, тобто ми, щоб не було потім нюансів. Ми повертаємо на друге читання, а їх на Комітеті…Вношу від себе, від себе їх вношу, як автор законопроекту, і на другому читанні ми це зможемо. Якщо я буду їх вносити «з голосу», для того, щоб перед вами просто поставити галочку, Рада не проголосує на нього.
Катерина: Нічого не буде, так?
Розенблат: Ну, я, чого я буду Вас обманювати, розумієте? Це для мене просто принципово, щоб його повернули на друге читання, тоді ми його проголосуємо вже, як треба.
Катерина: Ой, складно у вас, звичайно, з цим всім.
Розенблат: Це не складно, це просто закон, просто така…
Катерина: Ну, так, там мали бути якісь строки, які вже минули.
Розенблат: Звичайно, грудень місяць. Але, послухайте, це не ті гроші, за які ми зараз говоримо. Це просто хлопцям я дав «заохочення», щоб вони на комітеті «не бузили».
Катерина: Скажіть мені, Бориславе, мені зараз повертатися до Вас чи вже…?
Розенблат: Я, якщо Ви хотіли мені передати, там є мій охоронець.
Катерина: Так?
Розенблат: Так, він не питання все це зробить, без питань.
Катерина: Добре.
Розенблат: Але це за правки.
Катерина: Га?
Розенблат: Це за правки.
Катерина: Звісно.

Розенблат: Моджахед. Схожий на Вашого арабського терориста?
Катерина: Ну, якось так… терористів у нас немає…
Розенблат: У Об’єднаних Арабських Еміратах немає терористів?
Катерина: Ні, у нас всі дуже інтелігентні.
Розенблат: (говорить з охоронцем) Розрахувався? Вже розрахувався… Молодець. Він нам потрібен? Так? Потім підійде до тебе ця гарна дівчина, добре?
Ярощук: Що-що?
Розенблат: Дівчина до тебе ця підійде.
Ярощук: Добре.
Розенблат: Так.
Катерина: Сумний моджахед сидить.
Розенблат: Ну, він у мене зі спецпідрозділу Ізраїлю. Всього найкращого.
Катерина: Всього найкращого. Дякую.
Катерина (Ярощуку): Дякую.

Телефонна розмова Любонько та Полякова, 28 листопада 2016 року:

Поляков: Друге: сьогодні ти зустрічаєшся зі своєю арабською подругою. Так? Вона там…
Любонько: Так, вона сказала десь о другій після якраз цієї зустрічі з Денисом.
Поляков: А вона ж його… Ну щоб вона з тобою все закрила.
Любонько: Так, так, так. Я ж вам говорю, десь о другій.
Поляков: Так, це друге.

Відповідно до відео, того ж дня Любонько отримала від Катерини дві з половиною тисячі доларів США.

Любонько: (по телефону) Ок, зараз скидаю.
Катерина: Ну-ну…
Любонько: Ось…А ну ж бо…
Катерина: Тримай.
Любонько: Так. Дякую!
Катерина: Це все, виходить?
Любонько: Все, по-моєму.
Катерина: Ми ж більше нічого не це…
Любонько: Ні.

6 липня 2017 року регламентний комітет Ради розглядає подання генпрокурора Юрія Луценка про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата Максима Полякова (фракція «Народний фронт»).

За версією слідства, з метою отримання неправомірної вигоди він із депутатом Бориславом Розенблатом (фракція БПП) внесли до Верховної Ради законопроекти щодо видобутку бурштину в інтересах компанії з Об’єднаних Арабських Еміратів «Фуджейра».

Самі депутати звинувачення слідства відкидають.

#БПП хоче засудити Київоблраду за звернення щодо імпічменту #Порошенко

Poroshenko-Rostov1

Дії органу місцевого самоврядування виходять за рамки його повноважень, вважають провладні депутати, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Депутати фракції «Блок Петра Порошенка» в Київській обласній раді подали позов до Окружного адмінсуду Києва проти Київоблради з вимогою скасувати рішення про звернення до Верховної ради щодо ініціювання процедури імпічменту президента, повідомляють ЗМІ.

Обласні депутати зазначають, що дії органу місцевого самоврядування про імпічмент виходять за рамки його повноважень.

«Відповідно до ч.10 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні“ акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України визнаються незаконними в судовому порядку», — наголошує фракція БПП.

22 червня 2017 року на сесії Київської облради депутати проголосували звернення до парламенту з вимогою ініціювати процедуру імпічменту Порошенка.

Звернення про зняття з посади чинного президента в порядку імпічменту підтримали 57 з 84 депутатів.

Нардеп #Поляков купив 2 телефони iphone 7 на отриманий хабар, — #Лещенко. Відео

rada-zlodii1-500x278

 

Народний депутат України (БПП) Сергій Лещенко розповів подробиці операції по викриттю нардепів Максима Полякова та Бористава Розенблата, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зокрема він зазначив, що справою Розенблата-Полякова займався другий підрозділ детективів НАБУ, для якого це одне з найбільших проваджень. Майже рік агент під прикриттям входила в довіру, інтегрувалася в злочинну організацію, ретельно все документуючи. Хабари фігуранти отримували реальними грішми, от тільки всі номери банкнот були переписані.

Також Лещенко додав, що НАБУ простежила, куди Поляков потратив хабар. Виявилося, що прямо у вечір отримання він купив два телефони, один з яких подарував дружині, а другий залишив собі.

«Тепер питання за регламентним комітетом, де більшість контролюють соратники Розенблата та Полякова», – підсумував Лещенко.

Раніше охоронця Розенблата затримали в елітному столичному ресторані «Три вилки» по вулиці Володимирська, 76 з чималою сумою в $ 200 тис. Хабар призначався двом парламентаріям, в тому числі народному депутату фракції «Народний фронт» Максиму Полякову за вирішення питання з ліцензуванням видобутку бурштину.

#Коломойський вкрав 389 млн доларів, 60 млн євро, — ГПУ та НАБУ взялися за #Приватбанк

Kolomoyski15-500x445

 

Генеральна прокуратура, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розслідують декілька справ, пов’язаних з Приватбанком.

Про це заявив генеральний прокурор Юрій Луценко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Перш за все, відразу після звернення голови правління банку Олександра Шлапака про скоєний злочин були накладені арешти на ліквідне майно Приватбанку та пов’язаних з ним структур — понад 700 об’єктів нерухомості ТОВ Приватофіс», — сказав Луценко.

За його словами, ГПУ протягом останніх тижнів активно допитує членів кредитного комітету Приватбанку.

«Готуються підозри. Також ГПУ вивчає документи і допитує ряд працівників Нацбанку, які мали контролювати процеси в Приватбанку», — додав Луценко.

Раніше у розпорядження журналістів потрапило звернення Шлапака на ім’я генпрокурора у якому зазначається, що екс-керівництво Приватбанку перед націоналізацією проводило незаконні операції з пов’язаними з банком особами, що призвело до заподіяння державі збитків в особливо великих розмірах.

У документі наголошується, що 15 та 16 грудня 2016 року колишнє керівництво банку уклало з компанією Claresholm Marketing Ltd, яку визнано пов’язаною з Приватбанком, кредитні договори на суму 389 млн доларів, 60 млн євро і відобразило заборгованість в балансі банку.

Також 16 грудня екс-службовцями Приватбанку укладено кредитний договір з ТОВ «Новафарм» на суму 3,2 млрд гривень, та додаткову угоду з ПАТ СК «Інгосстрах» з зазначенням сум нарахування індексованої винагороди на суму понад 136 млн гривень, які також визнані пов’язаними з банком особами.

«За результатами розгляду звернення голови Приватбанку ГПУ внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем)», — йдеться у відповіді Луценка.

Нагадаємо, 21 грудня 2016 року року Приватбанк перейшов у державну власність.

Як відомо, протягом червня Коломойський подав до суду серію позовів, направлених проти Кабміну НБУ та Приватбанку.

НАБУ та САП оприлюднили докази винуватості Дейдея у незаконному збагаченні. 2 відео

Dedey-Evgen2

 

НАБУ та САП категорично не погоджуються з оцінкою членів регламентного комітету Верховної Ради щодо подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Євгена Дейдея, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у спільній заяві двох відомств.

 «Наголошуємо, уся доказова база, здобута детективами НАБУ у законний спосіб під процесуальним керівництвом прокурорів САП, є цілком достатньою для прийняття рішення про зняття з парламентаря депутатської недоторканості», — запевнили у відомствах, нагадавши, що у комітеті подання назвали «недостатньо обґрунтованим, невмотивованим» та таким, що «не містить конкретних фактів».

У заяві зазначається, що позбавлення імунітету є необхідною умовою для продовження досудового розслідування фактів незаконного збагачення Євгена Дейдея — вже у статусі підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368-2 Кримінального кодексу України («Незаконне збагачення»).

На сайті НАБУ також опублікували фрагменти відеодопиту одного зі свідків, аудіозаписи телефонних розмов окремих осіб, а також детальна схема аналізу структури доходів та витрат Євгена Дейдея і його дружини.

З усією цією інформацією, згідно із заявою, під час засідання 3 липня були ознайомлені члени регламентного комітету.

За даними НАБУ та САП, оприлюднені дані підтверджують, що фінансове зобов’язання було зазначено Євгеном Дейдеєм у деклараціях ймовірно з метою легалізації джерел отримання (походження) коштів та надання вигляду законності фактам набуття активів у значному розмірі.

Антикорупційні відомства розяснюють, що документально підтверджений сукупний дохід подружжя Дейдеїв за період з 14 вересня 2007 року по 31 грудня 2016 року склав 1 млн 440 тис. грн.

«Однак це не завадило народному депутатові та його дружині у період 2015—2016 рр набути у спільну сумісну власність лише офіційно підтверджених активів на суму 6 млн 133 тис. грн., що більш ніж у 4 рази перевищує сукупний дохід сім’ї за весь період отримання доходів», — зазначається у заяві.

Відповідно до електронних декларацій особи, поданих Дейдеєм за 2015-й та 2016-й роки, його дружина має фінансові зобов’язання перед підприємцем Ігорем Лінчевським в сумі 3 млн 500 тис. грн, що могло б частково пояснити спосіб життя та статки народного депутата.

«Натомість під час допиту в якості свідка пан Лінчевський не зміг дати чітких відповідей на запитання, де, коли, за яких обставин передавав позичені кошти дружині нардепа або йому самому. Попри значну суму позики бізнесмен сказав, що письмової угоди між ним та іншою стороною не було», — зазначили у САП та НАБУ.

При цьому, згідно з інформацією, результати негласних слідчих дій, що здійснювалися стосовно підприємця Ігоря Лінчевського, спростовують ці свідчення.

«У телефонних розмовах він радився з іншими особами, якими мають бути його відповіді детективам НАБУ. Таким чином, досудовим розслідуванням встановлено, що вірогідно жоден договір позики між дружиною нардепа Дейдея та Ігорем Лінчевським не укладався, а вказана сума коштів не передавалася», — сказано у повідомленні.

«Варто також зазначити, що навіть за умови, що позика відбулася, її сума все одно повністю не покриває всі витрати подружжя Дейдеїв. Легальних доходів, які б дозволили придбати квартиру (2 млн 893 тис. грн) та два автомобілі (вартість кожного перевищує 1 млн 500 тис. грн), не мав ані народний депутат, ані члени його сім’ї», — підкреслюється у заяві.

Як відомо, Генеральна прокуратура просить Верховну Раду дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності нардепа від «Народного фронту» Євгена Дейдея за підозрою у правопорушенні за ч. 3 ст. 368-2 КК України — «незаконне збагачення».

Дейдей підозрюється у набутті у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а також у передачі активів іншій особі.

Сам нардеп звинувачення відкидає, називаючи їх «політичним піаром грузинської групи».

Нардеп несе маячню, що перший заступник директора Національного антикорупційного бюро України Гізо Углава, «за вказівкою Саакашвілі ініціював цю нісенітницю».



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: