Архив Апрель 3rd, 2019

Оксана Забужко: “#ЗЕЛЕНСЬКИЙ” – це не політик, “#зеленський” – це технологія. Розслідування

zel-rus1-375x500

Гординя — страшна штука, від неї втрачають зв’язок з реальністю. От пише хтось такий: «Избиратель Зеленского — это, как правило, нереализованные люди…» ©

Все, кидаю, далі можна не читати.

Бо, по-перше, це неправда (серед виборців Зеленського є купа людей, цілком собі успішних). А по-друге й найголовніше — тут якраз нема жодного «правила», в традиційному політологічному сенсі. Зрозуміймо ж нарешті, що «Зеленський» — це не ПОЛІТИК, «Зеленський» — це ТЕХНОЛОГІЯ. Вперше в електоральній історії сучасної цивілізації застосована з таким успіхом системна технологія телевізійної розкрутки «віртуального кандидата» — чистого, бездомішкового медіапродукта. «Набору пікселів», коли хочете.

Тут не місце цю технологію аналізувати, скористаюсь для зручности метафорою з історії фотографії: спершу виготовляється (не за один рік!) полотняний задник з відповідним малюнком і вирізаним отвором для голови («владу геть»-»треба міняти систему»-»нічого не міняється» — «Порошенко, де зміни?» — «хто завгодно, тільки не Порошенко»- «потрібні нові обличчя»-»нові обличчя»-»нові обличчя»…) — і нарешті, коли всі вже зневірились у можливості появи отих «нових облич», ув отвір — гульк! — встромляється обличчя, добре знайоме з телевізора: нове в політиці, зате з кредитом «емоційного позитиву» (пов’язане з приємними емоціями — сміх, відпочинок, «тобі личить моє кохання»…), і каже: ку-ку, оце ж і я, викликали? — і тепер уже в цей сліпучий (прикритий веселою клоунською посмішкою) отвір кожен, попередньо «підключений» до задника, САМ інвестує все, що йому особисто лежить на серці (від невдоволення тим. що долар не по 8, до «та доки ж ця війна, хлопці гинуть, а в мене син»), — Всміхнена Чорна Дірка вбере все, її завдання — всього лиш «не заважати» психологічно завербованим у цю гру САМИМ ЛІПИТИ СОБІ ПРЕЗИДЕНТА, і чим більше «з себе» (свого емоційного капіталу) у той «набір пікселів» завербована людина інвестуватиме, тим важче їй буде відступитися, отямитися й розгледіти підставу (цей механізм «колаборації жертви з шахраєм» я була пояснювала позаторік у Скрипіна на прикладі одурених мешканців окупованих територій, кому цікаво — є на ютюбі).

Тож ЄДИНЕ, що можна наразі впевнено сказати про «виборців Зеленського», — що це люди, які піддалися на технологію «Зеленський» (соррі за тавтологію!). Ці люди можуть бути дуже різні — за віком, за освітнім чи майновим цензом, ба навіть — авжеж! — за політичними переконаннями, — спільною для них усіх є хіба що т.зв. «суґестивна нестійкість» (висока піддатливість емоційним впливам і зовнішній локус контролю). Людей із такою характеристикою, за даними деяких психіатричних досліджень (Andrew Lobaczewski), в кожному соціумі В НОРМІ близько 18% (6% «зловмисників»+12%»залежних», згрубша — «кожен п’ятий»), якщо більше — це вже «червоний сигнал» (знак, що суспільство ввімкнуло режим самознищення).

Тому, перш ніж депресувати, варто спочатку дочекатись офіційних результатів 1-го туру)). І ні в якому разі не приписувати «виборцям Зеленського» фіктивних політичних портретів.

Це війна, панове, і це воєнні технології — хуцпа «нової орвелівщини». Це «Мілена» з мого оповідання 20-літньої давности — кінець цієї «Мілени» буде такий самий, як і в оповіданні, і маємо, кожен зосібна, просто зробити все можливе, щоб вона не потягла за собою нас усіх.

Oksana Zabuzhko, (Оксана Забужко), sprotiv.org

«За кого голосовал? – Ну за этого, Зеленского», — сповідь лохтората

zel-Ukr1-500x312

Допис ветерана АТО Олексія Петрова. Публікуємо мовою оригіналу:

– Привет.
– Задорова.
– За кого голосовал?
– Ну за этого, Зеленского.
– Кгм… Ну выбор конечно твой, и ты на него имеешь право… Можно узнать почему?
– Ну он новое лицо в политике.
– Согласен… Но ты понимаешь, что он надувной шарик. Красивый, современный, но шарик. Надувной… Пустышка.
– Нууууу… Понимаю конечно. И всё же, не такой как все.
– Хорошо… Вот только ответь мне честно на вопрос. Сможешь?
– Да.
– Ты представляешь себе его в роли Президента Украины. Страны, которая только-только выбирается на верх. Страны, в которой идёт война. Один наш неверный шаг, и здесь будут российские войска… Только честно. Ты обещал.
– (пауза в несколько секунд) Нет, не представляю.
– А почему тогда голосовал…
– Да просто так.

Як одним підписом Луценко зруйнував справу проти Бахматюка на 1,2 мільярда. Розслідування

Bahmatuk-Zhevago1-500x375

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор.

Посада генерального прокурора передбачає надзвичайно серйозні повноваження. Лише один підпис може або дати зелене світло покаранню, або мати катастрофічні наслідки і коштувати державі 1,2 млрд грн.

Генпрокурор Юрій Луценко, схоже, обрав останній варіант, змінивши підслідність у справі про розкрадання кредиту Нацбанку представниками «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка.

Йдеться про розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) стосовно державної підтримки комерційних банків після Революції гідності. Тоді гроші платників податків виділялися фінансовим установам для їх підтримки, аби вони не банкрутували і не втрачали кошти вкладників.

Одним з таких отримувачів допомоги був «ВіЕйБі банк», яким тоді володів один з найбільших латифундистів країни Олег Бахматюк. Однак ці гроші пішли не на підтримку установи. За даними НАБУ, кошти просто виводилися з неї через різні схеми, а звичайні вкладники банку не могли забрати свої вклади.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію — попри численні прохання НАБУ передати справу їм. В ГПУ кажуть, що у них для цього були законні підстави.

У той же час поліція, яка уже розслідувала зловживання у «ВіЕйБі банку», частину доказів випадково втратила: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор.

Посада генерального прокурора передбачає надзвичайно серйозні повноваження. Лише один підпис може або дати зелене світло покаранню, або мати катастрофічні наслідки і коштувати державі 1,2 млрд грн.

Генпрокурор Юрій Луценко, схоже, обрав останній варіант, змінивши підслідність у справі про розкрадання кредиту Нацбанку представниками «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка.

Йдеться про розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) стосовно державної підтримки комерційних банків після Революції гідності. Тоді гроші платників податків виділялися фінансовим установам для їх підтримки, аби вони не банкрутували і не втрачали кошти вкладників.

Одним з таких отримувачів допомоги був «ВіЕйБі банк», яким тоді володів один з найбільших латифундистів країни Олег Бахматюк. Однак ці гроші пішли не на підтримку установи. За даними НАБУ, кошти просто виводилися з неї через різні схеми, а звичайні вкладники банку не могли забрати свої вклади.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію — попри численні прохання НАБУ передати справу їм. В ГПУ кажуть, що у них для цього були законні підстави.

У той же час поліція, яка уже розслідувала зловживання у «ВіЕйБі банку», частину доказів випадково втратила: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

Кредит без гарантій

Справу Бахматюка НАБУ почало розслідувати в жовтні 2016 року. Детективів зацікавив факт виділення Нацбанком у жовтні 2014 року 1,2 млрд грн ПАТ «ВіЕйБі банк» як стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення банку.

Гарантією повернення кредиту повинні були стати активи банку — комерційна нерухомість у Києві та Харкові, а також майно власників установи. Однак детективи НАБУ встановили, що в банку підробили висновки про вартість майна, яким забезпечувався кредит, зазначивши завищені цифри. Про це, зокрема, стало відомо з ухвали Солом’янського суду.

Як зазначається в ухвалі, банк також не надав НБУ програму фінансового оздоровлення — чіткий детальний план використання кредиту для подальшої роботи установи. Без цієї програми Нацбанк взагалі не мав права надавати позику.

Якщо провести паралель із звичайними позичальниками, то виглядає так, ніби банк дав величезний кредит людині без довідки про доходи, яка як гарантію подала кімнату в гуртожитку,  оціненою чомусь у мільйон доларів.

Як вивели гроші

З іншої судової ухвали випливає, що детективи встановили, у який спосіб грооші виводились з банку. Зокрема, їх виводили трьома шляхами.

Спочатку у банку несподівано згадали, що мають борг перед кіпрською фірмою. Одразу після отримання кредиту регулятора банк переказав 45 млн дол (680 млн грн) на рахунки компанії Quickom Limited. Куратор від Нацбанку, який контролював усі фінансові операції «ВіЕйБі банку», цього «не помітив».

Як виявилося, Quickom Limited була не звичайним «позичальником», а контролювалася самим Бахматюком. Тобто «борг» сплатили самі собі. Через цю компанію Бахматюк володів й іншим банком — «Фінансова ініціатива». Обидві установи Нацбанк визнав неплатоспроможними у 2014—2015 роках.

Згодом «ВіЕйБі банк» повернув 380 млн грн депозитів Тростянецькому м’ясокомбінату і фірмі «Свiтанок», які контролював Бахматюк. Однак тоді діяла заборона НБУ на дострокове повернення депозитів пов’язаним компаніям.

Решту грошей вивели через зняття готівки. Звичайні ж вкладники не могли забрати свої гроші. Вони отримували по 1 тис грн на день через касу банку.

Як «подарувати» 1,2 мільярда

У лютому 2019 року генпрокурор змінив підслідність справи і передав її слідчим поліції та підопічним прокурорам.

 Lucenko-Bahmatuk1-500x304

Про це також свідчить відповідь НАБУ на запит авторів, в якому відомство пояснює, чому відповідна справа не могла бути передана.

Як стало відомо, у корупційному злочині щодо втрати 1,2 млрд грн підозрюють першого заступника голови Нацбанку. За законом, розслідування корупції стосовно чиновників такого рівня — виняткова підслідність НАБУ.

«Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування злочинів…, якщо злочин вчинено головою Національного банку, його першим заступником та заступником, або розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму», — наголошується у відповіді НАБУ.

У ході розслідування детективи та прокурори САП з’ясували, що схожі справи розслідує поліція. Вони не раз зверталися до цього відомства, щоб забрати документи і скасувати постанови про закриття цих справ.

НАБУ та САП ці справи були необхідні, перш за все, для аналізу доказів. Антикорупційні органи також хотіли запобігти тому, щоб фігуранти не могли використовувати закриття справ у поліції для прикриття у справі НАБУ. Фігуранти могли б посилатися на поліцію, яка не знайшла складу злочину.

Однак генпрокурор віддав справу поліції. Він використав свої повноваження про вирішення спорів про підслідність, хоча ніякого спору у цьому випадку не було, вважають в НАБУ.

Отже, вважають в бюро, Луценко порушив статтю 216 КПК щодо підслідності і статтю 36 КПК, яка забороняє передавати підслідні НАБУ справи іншим правоохоронцям.

Проте, в Генпрокуратурі іншої думки.

У відповідь на запит ЕП у відомстві зазначили, що «притягнення особи до кримінальної відповідальності починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення».

«Готування пред’явити підозри» не є  в розумінні КПК України стадією, яка свідчить про те, що особи, які вчинили злочин, достеменно відомі та їм повідомлено про підозру», — зазначають в ГПУ.

Крім цього, у відомстві наголошують, що інформація про «встановлений збиток у 1,2 мільярда» залишається не підтвердженою.

«Виходячи із запиту, 1,2 млрд є сумою „виділення Національним банком стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення“, що, вочевидь, не може вважатися сумою збитку за умови повернення кредиту», — стверджують в Генпрокуратурі.

З повною відповіддю Генпрокуратури можна ознайомитися тут.

Як топлять кримінальну справу

Серед потенційних підозрюваних у справі — колишній перший заступник голови НБУ Олександр Писарук, який виконував обов’язки голови в період відпустки Валерії Гонтаревої, сам власник банку Олег Бахматюк та його менеджмент.

Передавання справи в поліцію означає, що фігуранти ніколи не отримають підозр. Річ у тім, що підопічні Арсена Авакова відмовилася від усіх претензій до банку Бахматюка.

Головне слідче управління та слідчі київських підрозділів поліції раніше розслідували чотири справи щодо «ВіЕйБі банку». Усі ці справи закрили. При цьому під час розслідування слідчі поліції вилучили в банках важливі докази, наприклад, оригінали кредитних справ.

Далі ще цікавіше: ці докази згнили у підвалі підприємства, що проводить експертизи, через затоплення. Хоча відповідно до внутрішньої інструкції, усі матеріали кримінальних справ після їх закриття повинні зберігатися у спеціальних приміщеннях без доступу сторонніх осіб.

Схоже, поліція порушила справи лише для того, аби зібрати та поховати докази.

Тепер і справою НАБУ, ймовірно, займуться ті ж слідчі та прокурори, які потопили частину доказів. Не виключено, що за таких умов зібрані НАБУ і САП докази також можуть зникнути. Тоді держава остаточно втратить шанс покарати відповідальних і повернути хоча б частину вкраденого.

Проте, це лише один приклад вартістю 1,2 млрд грн. Скільки ще таких справ знищено, залишається тільки здогадуватися.

Олена Щербан, Андрій Савін, Центр протидії корупції, Економічна правдаНаціональне бюро розслідувань України

#Жириновский агитирует за Зеленского: «И Ленин был Владимир, и в Кремле сидит Владимир». Видео

zelensk-antiUkr1

 

Депутат нелегитимной Госдумы, российский политик Владимир Жириновский в эфире пропагандистской программы «60 минут» на телеканале «Россия 1» поддержал Владимира Зеленского на посту президента Украины, передает 4oka.info.

Одиозный политик также отметил, что только если во втором туре победит актер, то в России признают легитимность выборов.

«Никто в России не желает победы Порошенко! Забудьте это слово! Ни о какой победе Порошенко даже и говорить не надо! Но если там остается Зеленский… Ну, имя его мне нравится, я тоже Владимир, и Ленин был Владимир, и в Кремле сидит Владимир. Карта великолепная!», — заявил Жириновский.

После этих слов, Вадим Трюхан обратился к российскому политику с вопросом, готов ли он признать итоги выборов в Украине, если на них выиграет Зеленский.

«Да! Зеленский! Главное, чтобы никакого Порошенко! Только один Зеленский — молодой, честный, чистый, энергичный. И он уже нарисовал карту! Я мечтаю, чтобы Украина была такой!» — сказал Жириновский, комментируя фрагмент сериала «Слуга народа», где Украина раздробилась по областям по типу террористических «Л/ДНР».



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: