В Укроборонпром возвращаются коррумпированные ставленники Януковича. Расследование

Опубликовано: Листопад 22nd, 2014

groshi-na-war1Вот уже и годовщина Революции достоинства, но с каждым днем всплывают новые скандалы вокруг коррумпированности военных «верхушек» связаных с проведением АТО, а люди недавно сбежавшего Януковича вновь рвутся на «хлебные» должности.

Украина переживает непростые времена, но люди, в большей части, демонстрируют готовность перетерпеть реформы, выстоять в противостоянии с Россией ради того, чтобы построить совершенно новую страну. Единственное, пожалуй, что вызывает в обществе не просто недовольство, а возмущение — это безнаказанность чиновников эпохи Януковича, многие из которых пытаются найти свое место уже в нынешней системе власти. Что иногда напрямую может угрожать интересам национальной безопасности.

Яркий пример такой ситуации — деятельность господ Станислава Хоша и Петра Федорука, связанных с команиями «Укринмаш» и «Спецтехноэкспорт». Это государственные хозрасчетные предприятия, осуществляющие внешнеэкономическую деятельность в сфере военной и специальной научно-технической продукции и услуг. В том числе речь идет о высоких технологиях двойного назначения.

Станислав Хош с августа 2013 успел поочередно поработать директором на обеих предприятиях. А господин Федорук сразу после победы Януковича на президентских выборах был назначен первым заместителем директора «Спецтехноэкспорта» и проработал на этой должности до тех пор, пока не был уволен после революции достоинства в 2014 году. Но объединяет двух этих людей то, что фактически они являлись представителями «Семьи» Януковича в столь важной для государства отрасли, а их непосредственным куратором был сбежавший в Россию экс-министр обороны Украины Павел Лебедев.

Под «крышей» экс-министра Лебедева и в сотрудничестве с его замом Артуром Бабенко, предприимчивые Хош и Федорук создали коррупционную схему дерибана воинского имущества и организации теневых схем закупок, что значительно пополнило казну «СЕМЬИ» и фактически разрушило хозяйственную деятельность Министерства обороны в 2012 — 2014 гг. Именно эта схема работы ведомства стала причиной проблем с логистикой и обеспечением украинских солдат во время проведения АТО.

Собственно, Станислав Хош будучи «смотрящим» на предприятии от главы оборонного ведомства ввел еженедельный сбор средств на будущую избирательную кампанию Януковича в 2015 году и на финансирование силовых формирований Лебедева.

Для полной надежности, теневая схема была закреплена семейными связями. Брат Станислава Хоша, Денис Хош занимал кресло замначальника департамента избыточного имущества и земель Минобороны Украины, именно благодаря его присутствию на этой должности дуэт Хоша-Федорука дерибанил армейское имущество.

Когда Станислав Хош был переведен на должность директора компании «Укринмаш», директором «Спецтехноэкспорт» был назначен его протеже Евгений Тришновский, работающий под контролем Федорука. Хош фактически установил контроль над хозяйственной деятельностью обоих предприятий. И реализация имущества Минобороны шла по «удлиненной» схеме — Минобороны заключало договор на реализацию имущества с компанией «Спецтехноэкспорт», а та, в свою очередь, заключала договора субкомиссии с компанией «Укринмаш» на продажу товара международному заказчику. «Связанные» компании — «Спецтехноэкспорт» и «Укринмаш» отлично делили между собой разницу в цене, завышая затраты, и не отчитываясь перед Министерством обороны.

Hosh-ukroboronprom1

При этом, молодые руководители компаний, источали абсолютную самоуверенность и безнаказанность. Господин Федорук, по словам множества свидетелей, во время переговоров с потенциальными партнерами имел наглую привычку бравировать своей близостью к Павлу Лебедеву и к «Семье».

Не секрет, что каждый солдат мечтает стать генералом, так и Станислав Хош метил на должность руководителя «Укроборонпрома», но это была лишь промежуточная цель. Имея тесные связи и поддержку зампреда правительства Российской Федерации Дмитрия Рогозина и беглого сына экс-президента Украины Александра Януковича, Хош планировал взять под личный контроль весь ОПК Украины и «сдать» его России, но к счастью этим планам не было суждено сбыться.

Однако, даже на уровне контроля всего двух предприятий-спецэкспортеров, усилиями этой «молодой команды» были завалены позиции Украины на международных рынках. Так, по указанию бывшего министра обороны Павла Лебедева, Хош с Федоруком остановили отгрузку военного имущества для Судана. Груз был без каких-либо оснований брошен гнить в украинском порту, а контракт с Суданом анулирован. В результате, украинские заводы не получили оплату за выполненные работы и оказались на гране банкротства. Между прочим — это Житомирский и Шепетовский ремонтные заводы, которые являются сейчас ключевыми для ремонта техники сил АТО.

И что самое печальное — по поступающей информации Петр Федорук пытается вернуться на руководящие посты в «Укроборонпром». Как известно, сегодня этот концерн задействован в ряде международных проектов, направленных на перевооружение Министрства обороны Украины, МВД и СБУ, оснащения их подразделений современными образцами оружия и техники. Учитывая связи Петра Федорука с Януковичем и его беглым министром обороны, если он получит доступ к служебной документации «Укроборонпрома», гарантировано можно сказать, что все эти данные окажутся в руках российских спецслужб.

Ситуация более чем серьезна. Украина фактически находится в состоянии войны, а чиновники, причастные к разрушению обороноспособности государства, к утрате международных позиций в сфере военных технологий не только не ответили за свои преступления, но и снова «расправляют крылья». Допустить этого никак нельзя — господам Хошу и Федоруку не место в кресле руководителей стратегических предприятий Украины, журналистское расследование продолжается и вскоре мы обнародуем новые факты деятельности членов команды Януковича.

Сергей Кустов, Национальное бюро расследований Украины

Жити по-новому: за рік статки українців зменшилися удвічі! Шокуюче розслідування

Опубликовано: Листопад 22nd, 2014

spozivchiy-koshik1Днями британська організація Legatum Institute оприлюднила результати щорічного дослідження — так званий рейтинг процвітання.

У 2014 році Україні у списку із 142 країн, який ще називають рейтингом добробуту, вдалося піднятися на одну сходинку, посівши 63 місце.

Проте добробут значній частині населення, як і раніше, може лише снитися.

Крім тяжких випробувань у вигляді інфляції та девальвації, на долю громадян випала раптова бідність. Люди зі сходу України за мить втратили майже все.

Звичайно, у багатьох громадян з інших частин держави перспективи не кращі. На думку заступника постійного представника Програми розвитку ООН в Україні Ініта Пауловіч, «існують нові виклики, які можуть відновити проблеми крайньої бідності».

З часу перемоги другого Майдану відбулося стрімке знищення більшої частини середнього класу. Найбільш масова його частина через девальвацію збідніла майже удвічі і наблизилася до межі бідності.

Попереду важка зима і непередбачена весна, але вже зараз курс долара становить 16 грн. Схоже, це не межа. За рік статки українців зменшилися удвічі. Доводиться констатувати сумний факт: нова влада не вміє керувати економікою. На відновлення добробуту людей тепер підуть роки.

Макропесимізм

Краще за всі слова про масштаби будь-якої проблеми говорять цифри. Недавно Держстат повідомив, що у вересні середня номінальна зарплата українців зросла на 3,3% до 3 481 грн порівняно з 3 370 грн у серпні.

Новина гарна, але насправді ситуація не така оптимістична. Реальна зарплата порівняно з серпнем хоч і зросла на 0,3%, але порівняно з вереснем 2013 року впала на 11,4%. Винні цінники на товарах, що стрімко рухаються угору.

«Зарплати законсервовані, значить, добробут громадян падає», — наголошує економіст Василь Юрчишин. Більше того, у вересні заборгованість з виплати зарплат в Україні сягнула 1,93 млрд грн, що на 35,3% більше порівняно з попереднім місяцем. З початку 2014 року борги зросли на 156%.

Це рідкісне явище, каже президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. «Спостерігається реальне збідніння населення», — підкреслює експерт.

За даними кадрового порталу HeadHunter, чверть компаній знизила зарплати співробітникам. «10% опитаних роботодавців кажуть про тотальне зниження зарплати, ще 13% — про зрізання додаткових виплат», — повідомила прес-служба.

Головним болем для українців, які тримали заощадження у гривні, стало падіння курсу національної валюти. За даними НБУ, упродовж січня-серпня 2014 року гривня подешевшала за операціями з продажу населенню на 65,5%.

Девальвація стала однією з причин інфляції. До листопада споживчі ціни в Україні з початку 2014 року збільшилися на 19%, тоді як за весь 2013 рік виросли на 0,5%.

Ця цифра вища за прогноз інфляції 14%, на якому побудований держбюджет-2014, і вже дотягнулася до очікувань Світового банку, який прогнозував прискорення інфляції в Україні до 19% за підсумками 2014 року.

Зменшення доходів населення викликане і недовірою до банківської системи. Українці забирають гроші з депозитів, а значить, втрачають потенційні прибутки у вигляді відсотків за вкладами.

У жовтні голова Нацбанку Валерія Гонтарєва констатувала, що відплив депозитів з банків сягнув 110 млрд грн. Оскільки інші зрозумілі інструменти інвестування, які приносять дохід, пересічному українцю не відомі, гроші населення залишаються «під матрацом», знецінюючись і зменшуючи статки громадян.

Затягнути паски

Протягом 2014 року у населення не лише зменшилася реальна зарплата, а і різко виросли обов’язкові витрати. Недавно міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка запевнив українців, що різкого підвищення цін на продукти боятися не треба. Тим не менш, цифри на цінниках підскочили суттєво.

З початку 2014 року найбільше подорожчала свинина внаслідок обмеження поставок з Польщі та девальвації національної валюти, каже аналітик консалтингової групи ААА Марія Колесник.

«Оптова відпускна ціна на яловичину у вересні становила 33 грн за кг, а січнева була 32 грн за кг. Мінімальна роздрібна ціна у вересні становила 45 грн, у січні — 42 грн за кг. На свинину вереснева оптова ціна була на рівні 34 грн за кг, роздрібна — 45 грн за кг, у січні оптова — 31 грн за кг, роздрібна — 40 грн за кг. Роздрібна ціна на м’ясо птиці зросла з 22 до 25 грн за кг, оптова — з 18,5 до 21 грн за кг», — каже вона.

За даними Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», вартість борщу у жовтні 2014 року зросла до 14,52 грн, що на 6,8% більше, ніж у вересні. Подорожчання було зумовлене зростанням цін на солодкий перець у півтора разу, сало-шпиг — на 12%, м’ясо — на 6,1%, часник — 5,3%, сметану — на 3,1%.

Хоча експерти і відзначають, що борщовий набір у жовтні 2013 року обходився дорожче, адже зараз овочі коштують значно менше.

Відчутно підвищилися у 2014 році тарифи на комунальні послуги. У травні майже на 60% зросли ціни на газ, потім виросла вартість центрального опалення. Не відставали тарифи на електроенергію: у жовтні порівняно з аналогічним періодом 2013 року вони підстрибнули більш ніж на 11%.

У липні піднялися тарифи і на водопостачання. У різних містах ціни піднімалися нерівномірно. В Івано-Франківську, наприклад, водопостачання подорожчало на 41,7%, у Чернівцях — на 14,6%, у Луцьку та Рівному — більш ніж у півтора разу.

До того ж українців переводять на нову систему оплати тепла: протягом шести місяців опалювального сезону. Відтак, у грудні люди побачать у квитанціях неприємні суми. За словами голови НКРЕКП Володимира Демчишина, тариф на тепло для двокімнатної «хрущовки» становитиме 500 грн на місяць.

Ще одна важлива стаття витрат — транспорт. Попри істотне зниження цін на нафту, бензин на українських заправках не поспішає дешевшати. У кінці жовтня Антимонопольний комітет назвав обґрунтованою ціну на бензин марки А-95 14,1 грн за літр, що істотно вище нинішньої середньої ціни на цей вид пального.

Дорожчає проїзд у громадському транспорті. На 0,5-1 грн зросла вартість квитків у маршрутках Києва, на 50 коп — у маршрутках Луцька та Одеси. З 2015 року киянам обіцяють подорожчання проїзду у метро з 2 грн до 3,5 грн. Місцева влада анонсувала зростання цін на проїзд у комунальному транспорті до 3 грн.

Багатьом доводиться скорочувати витрати і на походи у кафе чи ресторани. За оцінками компанії «Ресторанний консалтинг», якщо у недорогих закладах на початку 2014 року середній чек становив 150 грн, то зараз — 100-120 грн.

Зростання цін не оминуло ринок нерухомості, що пов’язано з девальвацією національної валюти. За даними порталу «Столична нерухомість» ціни на житло на вторинному ринку з початку 2014 року у Києві в гривнях виросли на 45,9%. Подорожчав і сектор новобудов.

«Через зростання курсу долара компанії змушені поступово піднімати ціни у гривневому еквіваленті. Це було непросто, особливо тим забудовникам, хто позиціонував себе як економ-сегмент, але при цьому брав кредити на будівництво у доларах», — пояснює керівник відділу продажів ЖК Park Stone Дмитро Шостя.

Водночас пощастило тим, хто тримав заощадження в доларах. Вартість нерухомості на вторинному ринку в американській валюті знизилася на 9,4%. Стільки ж можна було зекономити, купуючи квартиру у новобудові.

«За акцією придбала однокімнатну квартиру, що здається у першому кварталі 2015 року, всього за 21 тис дол. Раніше за ці гроші про житло годі було мріяти», — ділиться радісною новиною юрист Інга.

Мінус 20%

Внаслідок дії різних факторів погіршилося матеріальне становище багатьох українців. Наскільки ж зріс відсоток бідних людей? «Назвати точну цифру важко. У населення були заощадження, які дозволяють робити поточні витрати. Дехто відклав купівлю некритичних товарів», — підкреслює Юрчишин.

Хоча оцінку робити непросто, деякі прогнози озвучити варто. «Може справдитися сценарій, за яким купівельна спроможність населення знизиться на 20%», — каже експерт Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Людмила Черенько.

Звісно, громадяни не однаково відчувають вплив кризових явищ. Традиційно скрутні часи найдужче б’ють по незахищених верствах населення. «У найгіршому становищі бідні люди, яким нема куди різати бюджет. Вони не можуть перейти на дешевші товари, бо їх не існує», — відзначає Черенько.

За підсумками 2013 року, додає вона, бідні становили 24% населення, а за межею прожиткового мінімуму залежно від методики оцінювання перебувало 9-20% людей. У 2014 році рівень бідності може зрости до 30%.
У скрутне становище потрапили сім’ї, у яких хтось з годувальників втратив роботу. Найбільше ж постраждали ті, у кого без доходу залишилися обидва годувальники.

Невпевнене завтра

Підвищенню рівня добробуту українців не сприяє загальна економічна та політична напруженість, пов’язана з війною на сході країни.

«Війна — найважливіший фактор збідніння українців. Під час війни населення не може побагатшати. Ми весь час живемо в борг, і вже тому біднішаємо. Межею припинення цього стану буде пункт, де ми будемо зменшувати рівень боргів. Швидко це не станеться», — прогнозує Пасхавер.

Такі зміни, каже він, пов’язані з перетвореннями в економіці: наскільки економіка стане конкурентоспроможною, наскільки зросте активність інвесторів. «Не думаю, що це відбудеться у найближчі два-три роки», — зазначає економіст.

На переконання Юрчишина, тенденція зубожіння населення зламається тільки в умовах швидкого відновлення економіки, а для цього потрібні реформи. Рівень життя населення залежатиме від ефективності роботи депутатів, уряду та НБУ. Однак війна вимагає величезних ресурсів, тому про стабільність говорити зарано.

На макрорівні добробут населення залежить від їх рівня доходів. Роботодавці ж попри інфляцію і девальвацію не поспішають підвищувати зарплати.

«Більшість опитаних роботодавців не будуть скорочувати зарплати, але індексувати їх на стрибки курсу валют вони теж не планують. Таким чином, хоча у гривнях зарплата буде стабільною, але порівняно з доларом або євро вона знизиться», — зауважує експерт HeadHunter Ольга Кухарук.

Єва Гетьман

Нацбанк Гонтаревої відніс VAB Банк Бахматюка до категорії неплатоспроможних

Опубликовано: Листопад 22nd, 2014

VAB-bank2Національний банк відніс ВіЕйБі Банк до категорії неплатоспроможних.

Про це йдеться у повідомленні НБУ на сторінці у Facebook.

Згідно із повідомленням, відповідно до законодавства Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 21 листопада 2014 року в зазначеному банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу.

З метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів зазначеного банку Національний банк в жовтні 2014 року прийняв рішення про віднесення ПАТ «ВіЕйБі Банк» до категорії проблемних, йдеться у повідомленні.

Нацбанком було встановлено строк для вжиття ПАТ «ВіЕйБі Банк» заходів щодо приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства.

У межах встановлених процедур Національний банк України працював з керівництвом та власниками ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо пошуку шляхів поліпшення фінансового стану. Так ПАТ «ВіЕйБі Банк» надав План фінансового оздоровлення, який передбачав фінансову підтримку з боку акціонерів банку у визначені строки.

Проте пропозиції власників щодо збільшення капіталу банку виявилися недостатніми для підтримання його платоспроможності. Також, слід відзначити, що ПАТ «ВіЕйБі Банк» не відповідає критеріям, які є підставою для участі держави в докапіталізації банку, що затверджені рішенням Експертно-аналітичної ради з питань участі держави у статутному капіталі банків від 3 липня 2014 року.

Крім того, світові стандарти рекапіталізації банків, які Національний банк впроваджує в рамках програми Міжнародного валютного фонду, не передбачають участі держави у рекапіталізації в разі надання банком значного обсягу кредитів економічно-пов’язаним особам.

Таким чином, акціонери ПАТ «ВіЕйБі Банк» не надавали реальної фінансової підтримки банку, що призвело до подальшого погіршення фінансових показників його діяльності, порушення ним економічних нормативів та неможливості своєчасного виконання банком зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами.

Як наголосив перший заступник Голови Національного банку України Олександр Писарук, регулятор доклав максимум зусиль для підтримання ліквідності ПАТ «ВіЕйБі Банк» з метою забезпечення здійснення виплат вкладникам банку.

«У зв’язку з тим, що достатніх джерел для рекапіталізації банку немає Нацбанк  був вимушений прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Ми впевнені, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб забезпечить виплату вкладникам гарантованої суми відшкодування у найкоротші терміни, а також зробить усе необхідне для ефективного виведення ПАТ „ВіЕйБі Банк“ з ринку з метою якомога повного задоволення потреб кредиторів», – зауважив він.

Раніше головний бенефіціар ВіЕйБі Банку Олег Бахматюк заявляв, що має намір залучити інвестиційно-кредитні кошти з міжнародних ринків для підтримки установи в сумі 2,5-3 млрд грн, а також розраховував на участь уряду в докапіталізації кредитно-фінансової установи.

Акціонери VAB Банку на загальних зборах 17 листопада 2014 року планували розглянути питання про збільшення статутного капіталу в 2,7 разe, або на 7 млрд грн, — 11,049 млрд грн шляхом додаткового випуску акцій.

VAB Банк на початку жовтня прострочив виплату 2 млн доларів процентного доходу за єврооблігаціями у зв’язку з посилюванням валютного регулювання в Україні. Водночас банк зобов’язався вирішити це питання найближчим часом.

VAB Банк працює на ринку України з 1992 року. Олег Бахматюк через Quickcom Limited володіє 86,778% акцій банку.

За розміром загальних активів на 1 липня 2014 (23,543 млрд гривень) банк займав 16 місце серед 173 українських банків.

Вона продала Україну задля Росії, а Росія «нагнула» її в позу рака. Фото

Опубликовано: Листопад 22nd, 2014

Lorak-rakom1Ось так буває коли батьківщину свою продаєш брехливому агресору.

У відповідь на українські санкції проти російських пропагандистів артистів, Росія хоче заборонити усім українським артистам виступати на їхній сцені.

Більшість артистів це цілком переживуть, оскільки вони розвивають вітчизняний український шоу-бізнес на відміну від Аньки Лорак, яка плювала на війну і навіть на те, що вмирають українські хлопці від куль російських. І навіть на те, що саме в рядах російської армії помер її брат.

Гроші передусім — думала Анька. Але як тепер бути? В Україні їй загрожує в кращому разі сміття в гіршому депортація.

Ось і доспівалась Аня. Залишається їй прийняти громадянство Росії і плюнути на те, що померли тисячі її співгромадян у тому числі і її брат тільки через те, що хтось у Кремлі цього захотів. Так що чекайте нову вже російську зірку Анечку «хуек» …

До речі, сміливу версію про співпрацю Ані Лорак з ФСБ висунув продюсер Євген Рибчинський.

Він не знаходить більше ніякого більш підходящого пояснення тому, що зараз співачка перебуває на вершині популярності в Росії.

Рибчинський вважає, що російські служби безпеки зробили ставку на Ані Лорак через те, що співачка з народу, крім того, виховувалася в дитячому будинку і дуже відома серед українців.

До Майдану Ані Лорак ніяк не вдавалося завоювати російський шоу-бізнес, але зараз концерти Ані Лорак проходять в Росії при переповнених залах.

Раніше на Західній Україні Ані Лорак влаштували бойкот, через що вона відмовилася від концертів, а в Одесі націоналісти побилися з міліцією, намагаючись зірвати її виступ.

Анастасія Марцинюк, sprotiv.org

У Львові вкладники заблокували вхід до CityCommerce Bank. Відео

Опубликовано: Листопад 22nd, 2014

deneg-netБіля головного відділення CityCommerce Bank у Львові на пікет зібралося кілька десятків людей. Вкладники вимагають повернути їхні депозити, які вони не можуть отримати уже понад півроку.

Люди вклали тисячі гривень на депозитні рахунки. Коли ж термін договору завершився, у банку сказали, що немає готівки.

«Мені сказали: прийдіть завтра. Я приходжу щодня. І так уже півроку. Ходжу сюди як на роботу, а грошей мені ніхто не повертає», – розповіла вкладниця банку Марина.

За словами вкладників, працівники банку, аби не віддавати їм гроші, підробляють документи. Так, нібито уклали з ними нові договори на депозити, однак жоден із вкладників не підписував цих документів.

«Після того, як я розірвав договір, виявилось, що існує новий договір на моє ім’я і прізвище. І нібито туди вони перенаправили ті гроші. Але це «відмазка» – я нічого не підписував. Це звичайне шахрайство», – розповів вкладник Володимир.

Люди запевняють: пікетуватимуть банк, допоки їм не повернуть гроші. Щодня приходитимуть до головного відділення о 9:00, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Как регионал Владимир Бандуров стал депутатом, проиграв на выборах. Расследование

Опубликовано: Листопад 22nd, 2014

Bandurov-Volodimir1Ситуация, сложившаяся на 79-ом избирательном округе в Запорожской области, напоминает худшие аналоги времен сбежавшего в Россию президента Януковича. Для искажения воли избирателей были задействованы администрация президента, суды в Киеве, Днепропетровске и Запорожье, Центральная и окружная избирательные комиссии, районная прокуратура и вооруженные бандформирования.

Достаточно сказать, что 10 из 15 членов Центризбиркома по сути признали, что результат выборов сфальсифицирован. Но, тем не менее, ЦИК объявил избранным депутатом самовыдвиженца Владимира Бандурова – в прошлом депутата ВР, представителя фракции партии регионов, одного из тех, кто голосовал за пресловутые законы 16 января.

История завоевания им мандата в 79-м округе стоит того, чтоб ее рассказать подробно. Все описанное либо зафиксировано на видео, либо подтверждается документами и многочисленными свидетельствами.

Итак, главными конкурентами в 79-м округе были депутат нынешнего созыва, бывший замминистра экономики (при министрах Цушко, Клюеве и Порошенко), бизнес-партнер Андрея Клюева Владимир Бандуров и выдвиженец Запорожского железорудного комбината (ЗЖРК) и «Запорожстали» – Александр Григорчук. Еще один «знаковый» кандидат – министр транспорта времен президента Ющенко и бывший губернатор Запорожской области Евгений Червоненко – особой конкуренции им не составил.

Сам Бандуров был настолько уверен в своей победе, что его штаб не подал ни одного акта о нарушениях на выборах. Уже позже, после осознания проигрыша, юристы экс-регионала будут протаскивать через суд решения, используя акты о якобы имевших место нарушениях, датируемые … задним числом.

Итак, день выборов в 79 округе прошел спокойно. Подсчет голосов по всем участкам показал перевес Александра Григорчука над Владимиром Бандуровым в 138 голосов.

Bandurov-Volodimir-prograv1

На фоне последующих событий незначительным курьезом кажется факт, что окружная избирательная комиссия на сутки «потеряла» два протокола с участков, на которых перевес Григорчука над Бандуровым был наиболее ощутим. Протоколы нашлись лишь после того, как районная прокуратура начала процессуальные действия по данному факту. Задержка же с их учетом обернулась тем, что лидером гонки на сайте Центризбиркома по ходу подсчета голосов долгое время числился Владимир Бандуров (именно этим фактом штаб экс-регионала будет потом неоднократно «размахивать» как «доказательством» своей правоты).

Единственная жалоба представителями Бандурова была подана в ОИК уже после подсчета всех голосов. В ней содержалось требование пересчитать голоса на 12 участках, где перевес Григорчука был особенно ощутим. Аргументов для пересчета юристы кандидата фактически не привели – если не считать один абзац общих слов. Зато к жалобе прилагалось видео, на котором не представившиеся люди сообщали, что были якобы подкуплены Григорчуком. Естественно, таких «доказательств» членам ОИК для решения о пересчете оказалось мало. Тем не менее, комиссия постановила направить материалы для изучения правоохранительным органам.

Удивительно, но спустя пару дней суду первой инстанции уже хватает этих аргументов, чтобы обязать ОИК принять решение о пересчете голосов. Именно так: «обязать принять решение». Поскольку все решения избирательная комиссия принимает большинством голосов, суд, фактически, обязал членов комиссии «поднять руку» за соответствующее решение. Все последующие суды на ответные иски Григорчука ответят: «Суд не может ни к чему обязывать избирательную комиссию».

К тому времени сама ОИК уже изменилась до неузнаваемости. В интересах Бандурова были заменены 14 членов комиссии, включая председателя. Нюанс: замены производились после установления результатов выборов в округе, составления итогового протокола и передачи его в ЦИК, что противоречит избирательному законодательству. Эти «новые» члены ОВК, экс регионалы, хорошо известны жителям Энергодара по ряду громких скандалов с «распилом» бюджетных средств в городских теплосетях. Похоже что теперь, они готовы проголосовать за любое решение, лишь бы остаться у «кормушки».

Тем не менее, с 5 ноября новая ОИК берется за пересчет. В течение трех дней обрабатываются бюллетени половины из дюжины «спорных» участков. Пересчет голосов, вопреки стараниям большинства членов нового состава комиссии, фактически, не влияет на распределение голосов: Григорчук все так же лидирует с перевесом почти в полторы сотни голосов.

OVK79-1

Интересный факт. Для давления на членов ОВК экс-регионал Бандуров даже нанимает представителей запорожского Правого сектора. Правда позже эти представители были задержаны службой безопасности Правого сектора, а центральный комитет ПС принял решение о роспуске запорожской ячейки.

Раз в два дня на площадь, где заседает ОВК, приезжает 5-6 автобусов с ребятами «спортивной внешности». На вопрос журналистов «кто такие?» отвечают противоречиво: одни, мол, «едем на футбол», другие – «на отдых к морю», третьи уходят от ответа. На месте сбора джипов «Правого сектора» и автобусов со «спортсменами» почти все время присутствует представитель штаба Владимира Бандурова, бывший сотрудник СБУ. С ним периодически общаются действующие сотрудники спецслужбы.

Настоящее «веселье» начинается 8 ноября 2014 года. Комиссия принимается за рассмотрение бюллетеней участка 230039. В какой-то момент правоохранители прерывают заседание ОИК из-за анонимного сообщения о «минировании» здания, в котором она заседает. После возобновления работы избиркома, его члены возвращаются к уже пересчитанным бюллетеням по данному участку и начинают выискивать на бланках с голосами за Григорчука… типографские помарки, как то: типографские точки и неоднородности бумаги, на которой напечатаны бланки. 42 бюллетеня с такими «помарками» признаются недействительными. За такое решение голосуют председатель Ярослав Выговский, члены комиссии Андрей Шевчик, Карина Данилюк, Андрей Злыгостьев, Наталья Савич, Александр Коняхин, Зинаида Коробейченко, Марина Кузнецова, Роман Найденов и Алексей Скильсара. Надо ли говорить, что досмотру с пристрастием подверглись только бланки бюллетеней «за» Григорчука?

Казалось бы, апогей абсурда достигнут. Но еще более яркий эпизод произошел на следующий день, 9 ноября, когда пересчет голосов подходил к своему завершению. Несмотря на все вышеописанные старания комиссии, разрыв между Григорчуком и Бандуровым все еще составлял около ста голосов. Не в пользу Бандурова. В этот момент был объявлен перерыв и, по свидетельству очевидца, состоялся телефонный разговор одного из членов ОВК с неизвестным. После разговора этот член сказал коллегам «дали зеленый свет». И тогда комиссия приняла беспрецедентное решение. По ходатайству кандидата в депутаты Шевченко, 10 членов ОВК проголосовали за то, чтобы забраковать 107 бюллетеней, которые ранее уже были рассмотрены при пересчете и признаны действительными!

Градус абсурда ситуации стоит того, чтобы «посмаковать» её еще раз («следите за руками!») Весьма пристрастная комиссия уже пересчитала голоса на участке 230041 и утвердила результат. Но когда стало понятно, что, даже выкинув бюллетени «за» Григорчука с типографскими точками и неровностями бумаги, результат выборов не изменить, ОВК голосует за то, чтобы признать более ста ранее пересчитанных бюллетеней недействительными. Даже без повторного их пересмотра. Данные действия членов ОВК имеют признаки преступления, предусмотренные 158-ой статьей Уголовного кодекса Украины (сговор группы лиц с целью фальсификации волеизъявления граждан), за что предусмотрено наказание сроком до 10 лет лишения свободы.

Стоит особо отметить, что в результате всех перечисленных манипуляций перевес в пользу Бандурова в итоге составил 17 голосов!

Сторона Григорчука подает в суд на действия ОИК, предоставляя видеодоказательства и пояснения. Дело берет под свой особый контроль глава Запорожского административного суда Олег Прудиус. Тот самый, работающий в интересах Януковича судья, который обеспечивал решения, позволяющие сначала разогнать запорожский Майдан, а после преследовать активистов. Тот самый судья, попадающий под люстрацию, но до сих пор находящийся на своем месте. Только теперь работающий на новых хозяев.

Прудиус всем своим видом открыто демонстрирует, что решение по делу уже вынесено в пользу Бандурова еще до самого разбирательства, данное решение одобрено в Администрации президента, и поэтому ему нечего бояться за свои действия.

Сначала окружком отказывается предоставить в суды постановления, которыми его члены признавали недействительными бюллетени за Григорчука, а cудьи окружного админсуда под руководством Прудиуса (а именно – две коллегии в составе: главный судья Нестеренко, судьи Бойченко, Семененко и главный судья Горобцова, судьи Каракуша, Сацкий) разводят руками: «на нет – и суда нет»… и отказывают истцу по всем пунктам. Они заявляют в мотивировочной части, что комиссия не обязана вести протоколы, принимать постановления – вообще ничего делать для фиксации своих решений. А следовательно – истцу нечего обжаловать.

Две другие коллегии Запорожского окружного админсуда (главный судья Недашковская, судьи Нечипоренко и Сацкий, главный судья Каракуша судьи Горбунова и Матяш) все-таки истребуют бюллетени, признанные недействительными, для изучения и экспертизы. Но временному изъятию этих доказательств судебными исполнителями препятствует лично прокурор Васильевского района Антон Таран. А когда в Днепропетровский апелляционный суд было, наконец, доставлено постановление окружкома о признании 107 бюллетеней недействительными (истребованное в течение четырех дней, но доставленное в последнюю минуту), на нем стояла дата «8 ноября», хотя есть множество свидетельств и доказательств тому, что этот вопрос был рассмотрен комиссией лишь день спустя, 9 ноября. Тем не менее, этот документ принимается судом как доказательство правоты ОИК – и истцу вновь отказывают по всем пунктам. Данные действия членов ОВК имеют признаки преступления, предусмотренные 158-ой статьей Уголовного кодекса Украины (сговор группы лиц с целью фальсификации волеизъявления граждан), за что предусмотрено наказание сроком до 10 лет лишения свободы.

Финал этой пьесы абсурда достоин остального действа.

Центральная избирательная комиссия, принимая итоговый «уточненный» протокол ОИК, устраивает «показательную порку» председателю окружной комиссии. Так, у членов ЦИК возникает множество вопросов, касающихся пересчета голосов, на которые глава окружкома Ярослав Выговский ответить не может. Штаб Григорчука предоставляет видеодоказательства принятия членами ОИК неправомерных решений. Глава ЦИК Михаил Охендовский выражает недоумение в связи с упомянутыми решениями окружной комиссии. Более того, он уверяет, что ЦИК лишь формально принимает протокол к рассмотрению, но сделает все возможное для установления правдивых результатов выборов в округе №79, и «не исключает возможности обращения ЦИК в правоохранительные органы». Спустя всего несколько часов после этого, Центризбирком тихо объявляет победителем на округе Владимира Бандурова.

Решение ЦИК объявить Бандурова депутатом кажется еще более странным, если учесть, что глава Центризбиркома Охендовский и еще 9 членов комиссии (Березюк, Данилевский, Диденко, Жиденко, Магера, Осадчук, Усенко-Черная, Швец, Шелудько) высказали особое мнение: «уточненные» результаты выборов по 79 избирательному округу «не отображают настоящее волеизъявление избирателей» (так написал в своем заявлении, к примеру, глава ЦИК Охендовский), а «признание избранным депутатом Украины Бандурова В.В. не отвечает волеизъявлению граждан Украины» (цитата из такого же документа, подписанного замглавы ЦИК Усенко-Черной). Стоит повторить: 10 из 15 членов ЦИК считают результат выборов и победу Бандурова недостоверными, но, тем не менее, объявляют Бандурова победителем.

Безотносительно личностей кандидатов, беспринципность и дерзость методов, которыми изменяли результаты волеизъявления, наводят на крайне грустные размышления.

Понятно, откуда бралась уверенность в безнаказанности у ставленников Андрея Портнова и Андрея Клюева: они не сомневались, что эпоха правления Януковича вечна, а такие покровители, как Портнов и Клюев, всесильны. История показала, насколько они заблуждались. Если нынешние высшие покровители служителей Фемиды уверены в своем абсолютизме – у меня для них плохие новости.

Если же вернуться к личности выгодополучателя фальсификаций, то вопросов к власти становится еще больше. Выборы в 79-ом округе сфальсифицированы в пользу Владимира Бандурова, бизнес-партнера и подопечного Андрея Клюева, попавшего в стоп-лист движения «Честно» в качестве фигуранта антикоррупционных журналистских расследований (в частности, журналисты программы «Схемы» на «Первом Национальном» доказывали его причастность к распилу «зеленых инвестиций») и депутата, голосовавшего за «диктаторские» законы 16 января. До августа нынешнего года Бандуров входил во фракцию партии регионов, более того, был заместителем главы фракции Ефремова.

Единственной внятной версией, зачем нынешняя власть проталкивает подобными методами экс-регионалов в парламент, делятся «Украинские новости». «В АП формируют единую фракцию из одиозных депутатов, которых не хотят видеть в других фракциях», пишут там со ссылкой на источник на Банковой. «Формированием фракции занимается глава Государственного управления делами Сергей Березенко. Каждый день он встречается с депутатами. Кого-то запугивая, а кому-то предлагая преференции и лояльность, предлагает вступить в его депутатскую группу», – утверждает источник…

Кирилл Сомов, Национальное бюро расследований Украины

Роскошное имение генпрокурора Виталия Яремы. Видео

Опубликовано: Листопад 22nd, 2014

Yarema-Vitalyi3Автомайдан приехал в элитный городок «Золоче», где живет Генпрокурор Украины Виталий Ярема.

Об этом написал на своей странице в социальной сети Фейсбук активист Виталий Уманец.

«Ну как вам земельный участочек с домами чесного милиционеро-прокурора Виталия Яремы в элитном коттеджном городке „Золоче“ с собственным озером на территории? Если взглянуть на карту со спутника, то площадь этого „кусочка“ составляет почти 10000 м². Цена за сотку здесь достигает 15 тысяч долларов. Можете сами посчитать, сколько он отдал за эту землю. Только за землю», — отметил активист.

«Возможно, именно поэтому господин Ярема считает закон о люстрации неконституционным», — добавил он.

Свободовцы Тягнибока забрали у Пшонки банк «Первый» в обмен на закрытие уголовного дела

Опубликовано: Листопад 22nd, 2014

dvi-pshonki1Владимир Дидух, широко известный как криминальный авторитет по кличке «Вова Морда» в интервью телеканалу телеканалу ZIK рассказал сенсационную информацию. О том, как «свободовцы» якобы забрали у беглого семейства генпрокурора Виктора Пшонки банк «Первый» взамен закрытия уголовного дела против него и его сына.

«Они забрали этот банк за закрытие уголовного дела против Пшонки и его сына. Также сняли арест со счетов Пшонки и его семьи на два дня. Таким образом, им удалось вывести эти средства за границу, переводя их на другие счета. За это они получили откат 30% от этой суммы», — сообщил Дидух, говорится в сюжете телеканала.

Журналисты издания надеются, что эти сообщения заинтересуют правоохранителей. А история с Виктором Пшонкой обязательно станет предметом для дополнительного журналистского расследования.

Как стало известно, К сыновьям Азарова и Пшонки у Генпрокуратуры Яремы вопросов нет. А также выяснилось, что  Янукович, Азаров, Клюев могут ехать в ЕС — по ним нет санкционного запрета, — сообщают СМИ.

Справка: до недавнего времени банк ПАО «Банк Первый» контролировался генеральным прокурором Виктором Пшонкой (его сыном — Артемом Пшонкой) и младоолигархом Сергеем Курченко. В конце февраля 2014 года контрольный пакет акций был приобретен группой иностранных инвесторов во главе с Роджером Мэтьюзом. Согласно данным Нацбанка Украины, на 1 января 2014 года по размеру общих активов банк занимал 61-е место (2,894 млрд грн) среди 180 действующих в стране банков.

Возле Нацбанка отодрали за яйца чучело Олега Бахматюка из ВиЭйБи Банка. 4 фото. Видео

Опубликовано: Листопад 22nd, 2014

Vab-Bahmatuka-yaica1Клиенты ВиЭйБи Банка провели митинг под стенами НБУ. Они требовали от Нацбанка вмешаться в ситуацию с банком и начать выплаты депозитов. «У нас фактически украли деньги. А Гонтарева ничего не делает, чтобы заставить банк их вернуть», — негодовала одна из вкладчиц, сообщает БанкИск.

Митингующие повесили около входа в Нацбанк чучело, изображающее владельца ВиЭйБи Банка Олега Бахматюка и начали кидать в него яйца.

«Вот тебе, сволочь! На тебе!», – приговаривали протестующие, забрасывая чучело миллиардера яйцами, после чего начали скандировать кричалку «Бахматюк паразит – возвращай нам депозит!».

Ниже пояса к чучелу прикрепили два желтых шарика, символизировавшие то ли куриные яйца, то ли тестикулы, за которые периодически дергали пикетчики.

Таким образом вкладчики VAB Банка, «принадлежащего яично-куриному королю», сестру которого — Наталью Василюк ранее включили в избирательный список партии президента Порошенка, пытались привлечь внимание к своей проблеме, требуя вернуть им деньги, доверенные банку одного из богатейших людей Украины.

После того как несколько яиц попало в колонну здания к Нацбанку приехал наряд милиции. Милиционеры обвинили протестующих в нарушении общественного порядка.

Vab-Bahmatuka-yaica2

«У нас закончился срок действия депозитов, но банк нам не возвращает деньги, – рассказали корреспонденту агентства участники акции. – Произвольно установили свой лимит – 1000 гривен в день, хотя должны выдать всю сумму. Но в банкоматах и кассах денег у них уже нет».

Помимо аграрного барона, звучала также критика в адрес постмайданной власти.

«Что мы получили теперь? Одна банда просто сменила другую», – говорили участники акции.

Vab-Bahmatuka-yaica3

ВиЭйБи Банк уже несколько месяцев испытывает трудности с возвратом депозитов, однако временная администрация в учреждение пока не введена. Нацбанк выдал банку рефинансирование специально под возврат депозитов, его объем не разглашается.

Vab-Bahmatuka-yaica4

ВиЭйБи Банк объявил о намерении привлечь инвесторов и увеличить свой капитал на 7 млрд грн. Однако, как сообщал ранее господин Бахматюк, часть этих средств в размере 2-3 млрд грн планируется привлечь у государства. Банк обратился к Министерству финансов с таким предложением. В Минфине не комментировали готовность внести деньги в капитал.

Если банк не будет спасен и в него будет введена временная администрация, возвращать средства вкладчикам придется Фонду гарантирования вкладов физлиц. Председатель правления ВиЭйБи Банка Денис Мальцев ранее сообщал журналистам, что объем гарантированных вкладов (до 200 тыс. грн) составляет 85% портфеля. Нагрузка на ФГВФЛ и, как следствие, на госбюджет может составить до 9,2 млрд грн.

Газові вампіри. Хто висмоктує український газ?

Опубликовано: Листопад 22nd, 2014

gaz_hren1Тема газу та й загалом тема енергетичної незалежності в Україні — найболючіша та найактуальніша на сьогодні. Як, зрештою, і тема бюджетних коштів, бо їх повсякчас не вистачає навіть на захищені статті видатків. Тому здається дивним, що досі не наведений лад в українській газовидобувній галузі, яка, як виявилося, працює не на державу, а на приватний капітал.

Основним гравцем на ринку видобутку природного газу і газового конденсату в Україні є ПАТ «Укргазвидобування», яке до грудня 2012 року мало перед власною назвою абревіатуру ДП (у публічне акціонерне товариство «дочка» НАК «Нафтогаз» перетворилася за волею Миколи Азарова та Юрія Бойка). Минулого року ця компанія видобула 15 млрд куб. м газу, що складає 75% видобутку в Україні.

ПАТ «Укргазвидобування» – вертикально інтегрована компанія із замкнутим циклом виробництва: пошук, геологічна розвідка родовищ нафти і газу, їх розробка, видобуток, транспортування, переробка вуглеводневої сировини і реалізації нафтопродуктів. У складі компанії – два газовидобувні управління, підприємство з буріння свердловин, управління з переробки газу i газового конденсату.

Компанія веде розробку газових, нафтогазових і нафтогазоконденсатних родовищ в Харківській, Полтавській, Сумській, Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській та Волинській областях, займається геологорозвідкою у Дніпровсько-Донецькій западині та Карпатському регіоні (донедавна такі роботи велися й у північній частині Керченського півострову та на Прикерченському шельфі Чорного і Азовського морів).

На сайті компанії викладена її місія: «Пріоритетним напрямком роботи ПАТ „Укргазвидобування“ є створення ефективної державної компанії, лідера на ринку видобутку газу, газового конденсату та нафти». Звучить, як побажання на день народження, коли винуватцю торжества бажають чогось бажаного, але мало досяжного. Бо і ефективною, і державною у повному розумінні цього слова компанія зможе стати лише тоді, коли очиститься від фірм-паразитів, що присмокталися до газових свердловин ще за часів Януковича-Азарова-Бойка-Ставицького.

Формально «Укргазвидобування» належить державі, проте кабальні договори, що були нав’язані компанії попередньою владою, роблять її заручницею приватного бізнесу, який, практично нічого в неї не вклавши, обдирає її, як липку. Держава при цьому нічого вдіяти не може, бо юридично її участь в управлінні обмежена.

Кожен рік у спільну діяльність передавалося усе більше об’єктів. Звичайно, приватний бізнес був зацікавлений у найбільш перспективних, з точки зору прибутковості, свердловинах. У результаті, майже усі ключові об’єкти газовидобувної інфраструктури було передано у приватні руки без права зворотного вилучення.

Як саме це оформлювалося з юридичної точки зору? Продати свердловини не можна, передати в оренду чи віддати у користування — дорого і клопітно, треба міняти ліцензії. Поступали іншим чином. Ось переді мною документ: «Договір купівлі-продажу №УГВ 6564/20/2-12 від 9 листопада 2012 року». Цим документом «Укргазвидобування» (тоді ще дочірня компанія НАК «Нафтогаз») в особі першого заступника директора Тамразова О.Г. передає у власність ТОВ «ТНГК» в особі директора Лісничого А.А. товар, який має назву “Нематеріальний актив «Право користування свердловинами №51, №53, №54, №55 Островерхівського родовища до 04.10.2027 року».

Вражає ціна товару — 1 129 200 грн (з ПДВ). Вартість середньої київської трьошки. Якщо розбити цю суму на періоди, то виходить, що за місяць користування однією газовою свердловиною компанія «ТНГК» платить трохи більше, ніж півтори тисячі гривень! При тому, що собівартість кожної такої свердловини (включаючи розвідку, буріння та облаштування) сягає 3-5 млн дол. США.

Не зайвим буде сказати, що весь видобуток газу з тих свердловин здійснювався і дотепер здійснюється саме потужностями «Укргазвидобування», а гроші за проданий у невідомому напрямку газ осідають у кишені власника «ТНГК». Тому не дивно, що компанії так сподобалася «співпраця», що вона її вирішила розширити, придбавши ще одну свердловинку №5 в тому ж родовищі (юридичною мовою — придбавши право користування свердловиною). Пікантна подробиця: відповідний договір купівлі-продажу №УГВ 8327/20/1-14 був підписаний тими ж сторонами, що і попередній, якраз у розпал Майдану — 22 січня 2014 року.

Подібний договір купівлі-продажу №УГВ 8466/20/1-14 Олексій Тамразов підписав і з ТОВ «Природні ресурси+», передавши фірмі право користування свердловинами №11 та №12 Бабчинського родовища до 31.12.2023 року. Відбулося підписання угоди 26 лютого 2014 року, тобто вже після розстрілу Майдану та втечі Януковича і його «сім’ї». Сьогодні у різних виданнях та на своїй сторінці у Facebook Олексій Тамразов виглядає героєм, начебто його «нахиляли», а він сам на сам боровся з системою. Тепер він узявся викривати корупційні схеми нинішнього керівництва «Укргазвидобування». А це нічого, що 26 лютого батько і син Пшонки, які, за його словами, змушували його грати за їхніми бандитськими правилами, вже були далеко за межами України? Чи він цього не знав, і продовжував слухняно виконувати їхню волю?

Не лише окремі свердловини, а й саме підприємство з усіма тельбухами потрапило до чиїхось дуже чіпких рук. Як це сталося? Схема проста і елегантна водночас. Але, щоб її застосувати, треба дуже-дуже заохотити посадових осіб державного підприємства або просто мати неабиякий вплив на державному рівні. А краще — і те, і те. Отже, є державна компанія, яка займається видобутком природних ресурсів. У її розпорядженні знаходяться ці ресурси, державна ліцензія на їх видобуток, готові свердловини, устаткування, персонал тощо. І ось створюються кілька компаній, які пропонують цьому державному підприємству спільну діяльність. Воно через певні причини не може відмовити. Звичайно, збоку все це виглядає дуже пристойно: знайшлися інвестори, які профінансують оновлення обладнання, модернізують компанію, навчать новим управлінським підходам, виведуть компанію на IPO і таке інше. Тобто, розвиватимуть бізнес спільними зусиллями.

Безсумнівно, пропозиція досить приваблива. Але для початку треба оцінити внесок кожного з учасників цієї майбутньої спільної діяльності, тобто, насправді, одного учасника — державної компанії. Для цього робиться оцінка її активів. Звичайно ж, ці активи (природні запаси та потужності) оцінюються у копійки, на фоні яких грошовий внесок інших партнерів буде виглядати солідно. Головне, щоб їхня спільна участь була оцінена у більше, ніж 50%, хоча б на долю відсотка. Це дозволить приватному бізнесу узяти в свої руки контроль над цією спільною діяльністю.

Найбільш цікавий трюк відбувається із внесенням часток інших персонажів. Свої частки вони вносять кредитними коштами. А поручителем при кредитуванні виступає… та сама державна компанія. Псевдопартнерам навіть не треба дбати про повернення кредитів, державна компанія усе сама поверне. Тобто, якщо розібратися, державна компанія сама себе фінансує кредитними коштами.

Така схема недобросовісного державно-приватного партнерства застосовувалася й фірмами, що взяли в оборот «Укргазвидобування». Кредити, взяті в російських банках, фірми-партнери не повертали, а тягар їх обслуговування та повернення лягав на державну компанію. Таким чином, внесок приватного бізнесу в спільну діяльність був більш ніж сумнівним.

За результатами спільної діяльності (насправді, діяльності «Укргазвидобування») компанії, що брали участь у «співпраці», отримували дивіденди, які вкладали у проект як свою частку, таким чином все більше нарощуючи її. У різні проміжки часу компанії-прилипали змінювалися, змінювалися й їхні куратори. Усе відбувалося через судові рішення, які виключали учасника із спільної діяльності. Але святе місце пустим не буває, на заміну одній фірмі одразу ж приходила інша. Ці метаморфози співпадали зі зміною керманича енергетичної галузі.

Як правило, компанії, що присмокталися до «Укргазвидобування», були зареєстровані за кордоном. Бути іноземним інвестором в Україні добре: тут тобі і режим сприяння, і кращий захист твоїх прав. Але що заважає українському громадянину (а особливо можновладцю) зареєструвати компанію за кордоном? Не здивуюся, якщо кінцевими бенефіціарами цих компаній виявляться українські громадяни, наприклад, Ставицький, Бойко чи інші «кавалери ордену золотого батону».

Найбільша угода про спільну діяльність була укладена у 2011 році з компанією «Карпатигаз», власником якої є шведська Misen Energy. Ця компанія на фоні вищезгаданих фірм-липучок виглядає, як Аль Капоне на тлі пацанчиків з району. Якщо зайти на сайт цієї шведської фірми, стає зрозумілим, що співпраця з українським державним підприємством і видобуток українського газу — єдине, чим вона займається. За інформацією, що поширило видання «Наші гроші», Misen Energy належить на 29,6% кіпрській компанії Norchamo Limited, яку, в свою чергу, заснували компанії Heico Ventures і Suzel Enterprises. Дуже заплутаний ланцюжок. Проте Heico Ventures свого часу була співвласником кіпрської компанії Ostchem, що має відношення до фірташевського Group DF. Сам Фірташ казав, що не має до цієї компанії ніякого відношення. Може, воно і так. І без нього охочих поласувати дармовим газом в Україні вистачає.

Уся спільна діяльність із шведським інвестором відбувалася за описаною вище шахрайською схемою. Згідно з умовами договору про спільну діяльність із ПАТ «Укргазвидобування», ТОВ «Карпатигаз» і Misen Energy зобов’язалися вкласти у модернізацію об’єктів газовидобувної інфраструктури: реконструкцію і ремонт 110 свердловин, будівництво двох дотисних компресорних станцій, комплексний розвиток Яблунівського родовища — 1 млрд грн (125 млн дол. США). За півтора місяці була підписана додаткова угода, яка передбачала значне розширення спільної діяльності — ще 10 нових проектів, які передбачали і геологорозвідку, і реконструкцію та ремонт ще 35 свердловин, і ще багато іншого. Відповідно, і обіцяний розмір інвестицій зріс утричі, до 3 млрд грн (375 млн дол. США). Невдовзі, за новою додатковою угодою, розмір інвестицій був знов збільшений, вже до 5 млрд грн. Прямий грошовий внесок компанії Misen Energy повинен був скласти 12,3 млн дол. США, які вона зобов’язалася внести до лютого… 2014 року. Тобто через три роки.

Вартість активів державного підприємства, що були передані у спільну діяльність, була суттєво занижена, що потім, у 2013 році, підтвердилося при проведенні незалежного оцінювання. Внесок державного підприємства у спільну діяльність оцінили у 49,9%, позбавивши державу права самостійного прийняття рішень та контролю. Фактично керуючою компанією, оператором спільної діяльності стала Misen Energy. Саме вона відтепер мала відображати на своєму балансі результати спільної господарської діяльності, акумулювати на своєму рахунку спільно зароблені кошти та розпоряджається ними.

При такому стані справ взагалі вже не важливо, хто є власником підприємства. Уявіть, що у дім увірвалися грабіжники, зв’язали господаря та обчистили оселю. А потім, зрозумівши, що їм нічого не загрожує, вирішують трошки в цьому домі пожити. Господаря, звичайно, не розв’язують, лише трохи послабили мотузки, час від часу годують та водять до туалету. Чи буде у такому випадку господар якимось чином наполягати на своєму праві власності на оселю? Так само і тут.

Фірми-партнери не квапилися виконувати свої зобов’язання щодо інвестування заявлених проектів. Фінансування проектів відбувалося із значним запізненням, не у тих обсягах, що було заплановано, а головне — за рахунок кредитних коштів. Шведський інвестор і його українська «дочка» взяли в «Сбербанка Росії» 48,6 млн дол. США за кредитними лініями і 365,3 млн грн за зобов’язаннями фінансового лізингу. Як водиться, поручителем при кредитуванні виступило державне підприємство. До речі, воно й повертало кредит, узятий своїм так званим інвестором. Лише цього року «Укргазвидобування» змушене було сплатити російському банку 22 млн грн за договорами поручительства ТОВ «Карпатигаз» і Misen Energy.

Якщо проаналізувати природу коштів, які шведська компанія вкладала у спільну діяльність, то виявиться, що понад 70% від загальних інвестицій — реінвестиції прибутку. Це кошти, які були зароблені «Укргазвидобуванням» на видобутому газі та нафтопродуктах.

Проте навіть за таких умов ТОВ «Карпатигаз» і Misen Energy не виконали інвестиційну програму, за 2011—2013 роки дефіцит фінансування склав 663,3 млн грн, тобто понад 30% від затвердженого плану.

Звичайно, за таких умов «Укргазвидобування» не може реалізовувати програму модернізації повною мірою. Цікаво, що державне підприємство, яке могло б саме себе профінансувати та виконати намічені роботи, не має права це робити: договором про спільну діяльність це заборонено.

21 лютого 2014 року (якраз у день втечі Януковича з Києва) були внесені зміни у договір про спільну діяльність, якими обсяг інвестицій зменшувався з 625 млн дол. США до 250 млн дол. США.

Насправді, з моменту підписання угоди про спільну діяльність і дотепер ТОВ «Карпатигаз» і Misen Energy внесли до спільної скарбнички аж 3 млн 213 тис. грн замість обіцяних 5 млрд грн. Усі інші кошти, які начебто були внесені інвестором — це, за великим рахунком, гроші самого державного підприємства: воно працювало, заробляло, навіть кредит гасило, який взяли горе-інвестори.

Втім, це не заважає інвесторам відчувати себе на коні. На початку червня, під час одного з круглих столів щодо газової ситуації в країні, фінансовий директор компанії «Карпатигаз» Артур Сомов запевнив поважне зібрання, що його компанія планує цього року інвестувати близько 1,2 мільярда гривень в проекти зі збільшення видобутку газу в рамках спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування». Ці гроші, за його словами, планується вкласти у придбання обладнання, будівництво газокомпресорних станцій, запуск дев’яти дотисних газокомпресорних станцій, мовляв, це дозволить зберегти видобуток газу на високому рівні. Сомов також повідомив, що компанії торік не вдалося запустити заплановану кількість компресорних станцій через надмірну бюрократизацію і корупції в державних органах. «Якби нам не заважали останні два роки, то ми могли б вийти на 1-1,1 млрд кубометрів на рік», — зауважив він.

Не знаю, що саме він мав на увазі, коли казав про державні органи, які якось заважають його фірмі. Може, йшлося про надмірну увагу правоохоронних органів до «Укргазвидобування»? Зараз там, дійсно, не спокійно. 28 серпня «Укргазвидобування» на своєму сайті розмістило відкритий лист наступного змісту:

«ПАТ „Укргазвидобування“ відкидає звинувачення прокуратури на адресу керівництва компанії щодо можливого перевищення повноважень службовими особами. Співробітники ПАТ „Укргазвидобування“ не отримували від слідчих прокуратури жодних обвинувачуваних матеріалів.

При цьому, на сьогоднішній день усі керівники ПАТ „Укргазвидобування“, як і раніше, виконують свої функції в рамках повноважень.

Також керівництво компанії звертається до правоохоронних органів з проханням виконувати свої професійні обов’язки в рамках чинного законодавства, не порушуючи, при цьому, механізм роботи компанії, оскільки подібні заяви та обвинувачення дають негативне забарвлення іміджу підприємства щодо ведення ділових відносин з партнерами. А збитки компанії одразу ж віддзеркалюються на об’ємах видобутку природного газу, що є основою енергетичної незалежності нашої держави».

Правоохоронним органам, дійсно, давно потрібно було розібратися із шахрайськими схемами навколо державного підприємства. Проте може треба трохи змістити фокус уваги? Коли на собаці заводяться блохи, його зазвичай не б’ють, а допомагають тих бліх позбутися…

Роман Волинський, Національне бюро розслідувань України

« Предыдущие записи
Следующие записи »


Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: