Сообщения с тегами ‘війна’

Зеленський заявив іноземним змі: «Я не почну війну на Донбасі»

Зеленський інтерв’ю західним ЗМІ – Der Spiegel, Le Monde, Time і Gazera Wyborcza наполягає, що місцеві вибори в окремих районах Донецької і Луганської областей можна проводити лише за українським законодавством після деокупації, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зеленський наголосив, що позиція українців – спочатку кордон, потім вибори, але це не Мінські угоди: «На жаль, у нас там є протиріччя. І, звісно, треба вирішити це».

На запитання, що він робитиме, якщо в результаті нічого не вийде з переговорів, президент України відповів: «У будь-якому випадку я не почну війну на Донбасі».

За його словами, «є багато гарячих голів», які закликають «відібрати» Донбас, не думаючи про ціну.

«Я вважаю, що цими людьми керують попередні правителі. І, чесно кажучи, мене це дивує. І не лише мене – запитайте політиків за кордоном. Усі дивуються, що таких людей підтримують і підживлюють, кажучи: це наша країна, завтра ми її отримаємо», – сказав Зеленський.

У 2014 році, коли почалася війна з Росією, Зеленський жартував біля Кремля — «отодвигают границу».


9 грудня 2019 року в Парижі має відбутися зустріч лідерів «нормандської четвірки» – президент України Володимир Зеленський, президент Росії Володимир Путін, президент Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Ангела Меркель після довгої перерви у переговорах такого рівня говоритимуть про можливості вирішення конфлікту на сході України.

Російська Федерація у лютому-березні 2014 року окупувала Крим, а навесні того ж року почала війну на Донбасі. Бойові дії тривають там уже понад 5 років, окуповані території отримали статус ОРДЛО.

 

Любов по-путінські. 18+

rus-law1

 

Що пов’язує ці дві світлини?..

На верхній світлині — обличчя вбитого росіянами на російсько-українській війні українського воїна… Страшна картина. Перед тим. як відійти у вічність, цей воїн страшенно мучився. І нікому було припинити його муки… Так буває на війні… Та йому зараз вже не боляче.

На нижній світлині — сцена насильства. Сцена побиття жінки чоловіком. Відворотна картина. В сприйнятті правильно вихованої людини (в традиціях взаємоповаги і любові до ближнього). Цитата із Біблії: «Бог є любов»… Кожен нормальний християнин не просто погоджується з цими словами. Він сприймає їх всією душею.

А якщо я скажу, що на нижній світлині зображена не сцена насильства, а… любовна сцена?.. Скажете, що це маячня?.. А я буду наполягати, що це саме любовна сцена. І приведу цьому докази… Всього дві фрази. «Бьет — значит любит» і «Бог терпел — и нам велел»… Саме ці підходи до сприйняття любові не як божественного акту, а як акту насильства і до необхідності терпіти таку «любов» — є постулатами російської любові і російської моралі. В такому деспотичному трактуванні Бога і любові і криється розгадка таємниці «загадочной русской души»…

Ось чому Путін щиро каже слова про «братскую любовь россиян к украинцам». Він вірить в цю любов… І водночас, Путін не менш щиро, віддає накази своїм підлеглим і заохочує своїх найманців і колаборантів йти в Україну і вбивати всіх українців. І тих, які незгодні з таким розумінням братерства і які не бажають терпіти таку збочену форму любові, і тих, яким ці збочення до вподоби… Бо робить це з любові. В російському розумінні. І він, а разом з ним, десятки мільонів росіян і їх симпатиків щиро ненавидять всіх, хто не згодні миритись з таким розумінням любові і протистоять тим, хто несе цю збочену «любов» своїм сусідам…

На жаль. в Україні вкрай багато громадян, які прихильно ставляться до Росії і росіян, активно чи пасивно «топлять» за мир і дружбу з цією нацією насильників і вбивць… Хоча всі ці відкриті й таємні любителі «русского мира» в душі чудово розуміють, що росіяни можуть демонструвати добрі наміри і імітувати нормальну любов лише до того моменту, поки відносити складаються так, як бажають вони… Але найменші прояви невдоволення їх діями і поведінкою викликають в росіянах неймовірну лють і агресію… Деспотизм у них в крові. Як і ненависть, як і збочене розуміння любові…

Саме заради того, щоб «русская любовь» не повернулась в Україну і знову не стала в ній домінувати, і загинув у стражданнях той воїн з верхньої світлини і ще тисячі таких, як він…

Нам, тим хто ще тримають цю тонку червону лінію між нормальним і збоченим, кладучи на це свої життя, здоров’я і моральні сили, неймовірно боляче від того, що за нашими спинами хтось вже готує повернення «русской любви» и миру с «русскими братьями» в наше суспільство… Мені цілком зрозуміло, що цього бажають тільки ті, кому подобається саме така збочена «русская любовь», або ті, хто бояться протистояти цьому збоченню, або ті, хто не здатні зрозуміти, що чекає Україну і їх самих в разі повернення до неї «путинской любви» та домінування в ній її носіїв.

Сумно…

Игорь Надолько, фейсбук40ka.info

#Коломойський тепер сєпар? Відео

zel-pidhuilo1-500x456

Близький до новообраного президента Володимира Зеленського мафіозі Ігор Коломойський озвучив кремлівський темник, що війна з Росією на сході України – це «громадянський конфлікт», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це він заявив в інтерв’ю «Bihus.info».

«Громадянський конфлікт, можна сказати і громадянська війна, але це занадто глобально, а це громадянський конфлікт», — вважає він.

За його словами, на сході України «воюють українці з українцями», а Росія «підтримує одну частину українців і якби її не було, то українці уже давно помирилися».

Він вважає, що в Україні відбувається «внутрішній громадянський конфлікт, внутрішня громадянська війна, яка має гарячу фазу на Донбасі і холодну фазу по всій країні».

Коломойський пояснив, що «холодна фаза – це ненависть один до одного».

«Ми ж розуміємо, що коли йде революція, то є дві сторони, які протистоять одна одній. Те ж саме і тут», — вважає він.

Водночас, за його словами, під час президентства Януковича був злочинний режим і іншого шляху, крім як «повстання», не було.

За його словами, революція це завжди погано. «Майдан – це погано, тому що влада Януковича довела до Майдану, але революція це завжди погано».

Два мільйони солдатів, — ціна повернення окупованого Донбасу військовим шляхом

prapor-ZSU1-500x280

 

Українці не зможуть повернути територію, вже захоплену Росією, вважає спецпредставник Держдепу США по Україні Курт Волкер. Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Звичайно, українці не зможуть повернути територію, вже захоплену Росією. Росія занадто сильна. Але ціна подальшого наступу для РФ вже виросла, і буде рости ще більше», — сказав він в ході візиту на Донбас, передає BBC.


Мається на увазі виключно військовий шлях повернення Україною окупованих територій. Це виключено унаслідок неспівставного потенціалу України і Російської Федерації. Ми не можемо проводити наступальні дії на Сході навіть якщо ми мобілізуємо все українське суспільство. Ми не маємо цих сил, тому що проведення операції на Сході передбачає проведення додаткових операцій на інших напрямках з метою забезпечення територіальної цілісності України.

Це потребує по самим скромним розрахункам приблизно два мільйони солдатів. Ми собі не можемо цього дозволити, і Україна собі не може такого дозволити в принципі.

Так, безумовно, ми ті території повернемо, але політично-військовим шляхом і тільки після того, як складуться такі умови, що Росія просто не зможе фізично утримувати ті території під тиском санкцій і проваджувати нормальну економічну політику. Після того, коли вона буде неспроможна забезпечувати мінімальний порядок на тих територіях і з огляду на те, що ці території можуть стати зоною анархії — тільки тоді Україна зможе проводити поліцейську операцію по встановленню конституційного ладу на тій території. Це буде військово-поліцейська операція.

Росія зібрала на військові навчання 100-тисячне угрупування в трьох регіонах. Відео

rus-nakaz1-500x333

 

Росія зібрала на навчаннях в Криму, Кубані та Краснодарському краї угрупування військ, яке складає більше 100 тисяч осіб.

Про це заявив заступник начальника Генштабу (2006—2010) Ігор Романенко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Росіяни у Білорусі показують те, що хотілось їм показати, а навколо України в цей час проходять навчання в Криму, на Кубані, в Краснодарському краї. І уже зараз за даними розвідки це угрупування складає більше 100 тисяч. Війна інформаційна продовжується. А війська зосереджуються на цьому маленькому клаптику», – вважає пан Романенко.

За словами заступника начальника Генштабу, сценарій російських військових навчань це підготовка до великої війни.

«У зв’язку з російськими навчаннями з нашого боку і союзників є не тільки стурбованість, а конкретна відповідь, яка полягає у тому, що у нас проводяться свої навчання. Частина з них територіально на півночі та на північно-східному напрямку. Це дуже суттєва сила, якщо навіть піде щось не за тим сценарієм, про який була розмова. А сценарій тут дійсно підготовка до великої війни. А в чому ж різниця. Це навчання в Білорусі іграшкове на якому зосереджують увагу своїх виборців. Назовні показують, що все безпечно, а насправді навколо цього, як це було анонсовано у минулому році 2500 військових на Кавказ-2016, а зібрали ударне угрупування чисельністю більше 100 тисяч», – підсумував пан Романенко.

Росія продовжує війну проти України вже на вулицях її столиці, — Washington Post

Putin-ubludok1

 

Після того, як в центрі Києва 27 червня 2017 року був підірваний автомобіль, в якому перебував співробітник Головного управління розвідки Міноборони підполковник Максим Шаповал, це стало знаком, що Росія продовжує війну проти України вже на вулицях її столиці. І це є загрозою для цілого світу. На яку на Заході поки що не відреагували.

Про це у своїй статті для Washington Post пише Моллі Маккеу, яка свого часу була консультантом та радником у президента Грузії Михеїла Саакашвілі і колишнього прем’єр-міністра Молдови Влада Філата, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Максим Шаповал, провідний український офіцер військової розвідки, який протягом останніх трьох років проводив спеціальні операції близько до фронту в східній Україні, був убитий бомбою в автомобілі у Києві. Це частина серії атак, яка, на думку експертів, здійснюється під керівництвом російської розвідки проти українських військових, співробітників служби безпеки та розвідки. Кампанія, схоже, спрямована на послаблення контррозвідувальних можливостей України, а також залякування солдатів та волонтерів.

До того, як екс-президент Віктор Янукович втік з Києва після повстання Євромайдану, він багато років послаблював українську оборону та безпеку. Вакуум, що залишився після революції, був заповнений такими українцями, як Шаповал, який зрозумів, що буде робити Москва. Для цього в них був важливий урок в боротьбі з російською агресією на пострадянському просторі: ніхто не прийде на допомогу, так що є тільки ми.

Шаповал, який керував українським спецназом, вніс величезний внесок у можливості безпеки своєї країни. Він розвивав людський інтелект, здійснював захист окупованих територій з плануванням запобігання спробам державних переворотів; захищав Україну від багатьох загроз, з якими стикається країна через агресію сусіда. Шаповал також зосередив увагу на проблемах, пов’язаних з новим підходом Росії до гібридної війни, включаючи елементи інформаційної, економічної, політичної та культурної сили, і як захистити українське суспільство та демократію від таких нападів. Це вимагало гнучкого, швидкого, креативного мислення та здатності будувати і керувати інструментами в сфері безпеки. Результати неодноразово свідчать про те, що Україна перебуває на першому місці у переосмисленні відповіді на сучасні нелегальні війни.

Шаповал зробив те, що потрібно було зробити. Значна частина з цього все ще засекречена для ознайомлення. Але його втрату відчує командна, яка вже несе великий тягар. Їхня робота недозабезпечена, але не повинна бути недооцінена. Впродовж трьох років Україна веде війну проти російських сил і досі не програла.

Збройні Сили України є єдиною сучасною армією, яка вела наземну війну проти оновленої російської армії. Навіть у міру того, як Москва використовувала Східну Україну як лабораторію для тестування нових інструментів електронної та спеціальної боротьби, так само і Україна піднялася на виклик, щоб вчитися на цих атаках і вигадувати шляхи їх зриву. Спеціальні консультанти, спостерігачі і радники із Заходу в Україні намагаються вивчити досвід українських колег. Вони присутні на українській території і для цього теж.

Москва успішно добилася того, щоб дебати велися лише про те, чи ефективні Мінські угоди і про збереження чи скасування санкцій. Нічого з цього не стосується захисту України чи покарання Росії за агресію. Мало хто говорить про посилення оборонної здатності України, її наступальних і розвідувальних можливостей.

Тим часом, було досить мало обговорення щодо зміцнення оборонного, наступального та розвідувального потенціалу України. Чому саме Сполучені Штати готові підтримувати поліцейську реформу, а не контррозвідку, в той момент, коли все більш сміливі операції російської розвідки в Україні значно руйнують середовище внутрішньої безпеки? Українська система є новою і сильно залежить від окремих осіб. Росіяни точно розуміють, як деморалізувати це, – вбивати ці кадри просто на вулицях столиці.

Невдовзі після вбивства Шаповала, Україна стала жертвою масштабної кібератаки. Все це вказує на те, що країні потрібні більш серйозні можливості протистояти гібридним методам. Потрібні більш ефективні антикорупційні зусилля, які зможуть виявити російський фінансовий вплив, а також кращі інструменти кіберзахисту для збереження критично важливої інфраструктури. Потрібне також оновлення контррозвідки України і очищення її від московського втручання, а також необхідні не лише методи виявлення, а й протистояння російській інформаційній війні.

«Смерть Шаповала – це болісна втрата для України. Українська ідентичність, що виникла внаслідок протистояння на Майдані та в окопах на Сході, запам’ятає тих чоловіків і жінок, які вступили в порожнечу і робили те, про що завжди говорили їм, було б неможливо: боротися з Росією, а може – навіть перемогти. Щоб активізувати наше власне розуміння того, що можливо, перед обличчям широкої та тіньової російської загрози, добре, щоб ми стояли поруч з ними і допомагати їм розвивати можливості, які ми всі повинні захищати, від нових видів ведення війни», – підсумувала Моллі Маккеу.

Мати загиблого воїна відповіла Порошенку: «Мiй син не побудував собачої будки, він просто загинув за Україну»

mati-vidpovila1

 

Мати військовослужбовця, який загинув в зоні антитерористичної операції, Наталія Левченко відреагувала на заяву президента України Петра Порошенка про те, що учасники протесту проти теперішньої влади «навіть собачої будки в житті не побудували». Про це повідомляє sprotiv.org.

«Мій син дійсно не побудував жодної собачої будки, він просто загинув за Україну», – написала пані Левченко в Фейсбуці.

За її словами, син попереджав, що «поки триватиме торгівля, доти триватиме війна».

3 березня 2017 року пропутінський колаборант Петро Порошенко під час візиту до Харкова заявив: «Хтось дуже хоче розхитати човен, комусь дуже хочеться з прапорами походити по проспектах, вигукуючи «Геть». Чому? Тому що працювати не вміють. Нічого, навіть собачої будки в житті не побудували і закликають до дестабілізації в країні».

У нас немає війни, і ніхто не оголошував війну Україні, — Кернес

Kernes4-500x360

 

Мер Харкова, екс-регіонал та сепаратист Геннадій Кернес не вважає, що РФ веде війну з Україною, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«У нас немає війни, і ніхто не оголошував війну Україні», — заявив Кернес на сесії міської ради, пише АТН.

Кернес навів в приклад, як українські солдати в пошуках тимчасового притулку, переходять через кордон на територію Росії і потім повертаються назад, і це, на його думку, свідчить про те, що РФ не воює з Україною.

Нагадаємо, Генадій Кернес відомий своїми проросійськими і сепаратистськими поглядами. Під час Майдану він з регіоналом Добкіним відкрито підтримували Беркут, згодом з’являлися на публіці з георгійвськими стрічками. Згодом над Кернесом почався судовий процес у справі викрадення активістів Майдану і тортур над ними, однак судові розгляди постійно відтерміновувалися. Восени Кернеса знову обрали мером Харкова. На одній із сесій міськради Кернес назвав гімн України «кричалкою» і заборонив тоді його виконання.

Поки в Україні йде війна голова президентської фракції Юрій Луценко відпочивав на VIP-курорті. Відео

LucenkoPoroshenko2

В час війни на Донбасі лідер президентської фракції у Верховній Раді Юрій Луценко відпочивав на Маврикії.

Про це в програмі «Світське життя» розповіла його дружина Ірина, яка також є народним депутатом.

Офіційно у депутатів не було канікул. Всі дні, окрім календарних вихідних, були робочими. Через війну із Росією депутати навіть змінили свій графік роботи і продовжили тривалість сесії аж до лютого.

Та все таки, поки українські матері переживають за своїх синів на передовій, депутатське подружжя знайшло час для відпочинку на теплих островах.

Юрій Луценко — кум Петра Порошенка. Респу́бліка Маври́кій — острівна держава в Індійському океані на схід від Мадагаскару. Маврикій має велику популярність серед європейських туристів, будучи одним з найкрасивіших і дорогих туристичних курортів поряд з Мальдівськими і Сейшельські острови, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Які обіцянки не виконав Порошенко?

Poroshenko-Petro51Усі пропрезидентські та помірковані політичні сили в Україні наголошують, що критикувати дії нового президента, якими б непослідовними вони не були, не можна, оскільки «людині треба дати час щось зробити».

Також нібито не слід вимагати від Петра Олексійовича і виконання передвиборчих обіцянок, так як за такий короткий час важко щось встигнути зробити, особливо при формуванні нової команди та ще й в умовах війни. Всі ці аргументи щодо недопустимості критики президента в складний час безумовно слушні, як і те, що українцям варто певний час не нагадувати про його передвиборчі обіцянки, якби не одна маленька деталь. Справа в тім, що Порошенко особисто обіцяв українцям конкретні терміни, дати, числа, дні та місяці втілення своїх передвиборчих обіцянок. І більшість цих термінів уже минули.

Так, у травні вся Україна була обклеєна порошенківськими білбордами з дуже конкретними обіцянками. Наприклад: «Обери президента в першому турі. Зупини війну 25 травня!». Президента ми обрали так як і просив Порошенко, а чому війна не зупинилася у травні?

До виборів Порошенко, критикуючи команду Турчинова, наголошував, що антитерористична операція, яка зараз проводиться в східних областях, повинна бути коротшою й більш ефективною та тривати години і дні, а не місяці. Українці хотіли побачити виконання однієї з головних обіцянок, почутих у Верховній Раді 7 червня 2014 року, — припинити воєнні дії на Донбасі за тиждень. Порошенко слова не дотримав. Ці слова президента були просто кинуті на вітер. Можливо, дехто скаже, що це була лиш політична метафора і насправді не все так просто зробити, однак хто тягнув Порошенка за язик обіцяти конкретну дату, коли він зупинить війну?

Якщо Порошенко не знав, що ні ліквідувати тисячі російських та чеченських професійних диверсантів не під силу в короткі строки, а домовитися з Путіним і його маріонетками з ДНР і ЛНР неможливо через те, що стабілізація ситуації та мир в Україні не входять в їхні плани (не для цього ж Путін почав війну в Україні), то він розуміється в політиці гірше, аніж його сільський виборець пенсійного віку без закінченої шкільної освіти.

А якщо усвідомлював, що на другий день після виборів неможливо реалізувати ці завдання, то для чого говорив виборцям неправду? У такому разі, це пряма маніпуляція свідомістю втомлених від війни, багатостраждальних людей та цинічний обман виборців, які йому довірилися.

Передвиборча платформа Порошенка відзначається ще більшою конкретикою. Зокрема, на одній із зустрічей з виборцями Петро Порошенко наголосив, що матеріальне забезпечення армії стане його головним пріоритетом і воювати будуть лише добровольці.  Солдат, який бере участь у бойових діях, одержуватиме платню тисячу гривень в день, а його життя буде застраховане на один мільйон гривень. Один з виборців запитав політика коли це буде, на що Порошенко відповів: «Запиши, 26 травня!».

 #Порошенко пообещал солдатам в зоне #АТО платить ежедневно 1000 грн

Як бачимо, Порошенко досі не виконав цієї дуже конкретної обіцянки, хоча звісно політик не уточнив рік її виконання, що виглядало б справжнім цинізмом.

Порошенко мав би усвідомлювати, що навіть після перемоги в першому турі, до інавгурації він не має права братися за фінансові важелі держави чи брати повноваження верховного головнокомандувача, поки в законному порядку не прийме на себе ці функції. Невже він не знав, що інавгурація не відбувається на другий день після виборів? А якщо знав, що інавгурація відбудеться в червні, чому тоді пообіцяв солдатам платити 1000 гривень за день 26 травня, коли він ще не матиме юридичного права давати такі вказівки? До того ж минув вже місяць, Порошенко став чинним президентом і розставив на посади своїх людей, а обіцянка вже місяць так і залишається не виконана.

Очевидно, що навіть в найближчому майбутньому український солдат, який воює і гине за промислові зони Донбасу, за країну, президентом якої став мільярдер, не матиме ніякої тисячі гривень в день. Як тоді розуміти таку чітку конкретику нового президента, яка залишилася не втіленою в життя?

Очевидно Порошенко як політик продемонстрував схильність пообіцяти, що завгодно і коли завгодно, без намірів виконувати обіцянки довірливим солдатам, які гинуть за інтереси промислових олігархів, залишаючи сім’ї, сиріт-дітей і невиплачені кредити та відсотки банкам, існування яких вони своїм життям захищають.

Ставши президентом, Порошенко обіцяв за тиждень повністю закрити кордони Донецької та Луганської областей з Росією, однак реалізація цього затягнулася на довший термін. Більше того — з РФ  почали прориватися навіть танки та ракетні установки ГРАД,  а український кордон і досі залишається «дірявим» для російських диверсантів.

Політика нового президента відзначається дивною нерішучістю. То він погрожує сепаратистам ліквідацією, то говорить про амністію та зелений коридор у Росію, то в умовах нападів на українські блокпости, промислові підприємства та захоплення численних заручників оголошує про припинення вогню з боку українських військ. Після інавгурації Порошенко почав діяти нелогічно. Не зачистив жорстко Донбас, чого чекали, а в умовах продовження активного збройного протистояння розпочав переговорний процес із Росією.

Отож українці вже можуть пересвідчитися, що характерною рисою нового президента є кидання слів на вітер та роздавання дуже чітких і конкретних у часових рамках обіцянок з подальшим їхнім невиконанням. Настільки щедрим на конкретні слова та настільки безвідповідальним до своїх слів не був жоден з українських президентів. Очевидно, що українцям слід звикати до такої риси нового державного керманича, яка стала вже послідовною тенденцією.

Водночас українці самі винні у тому, що президент дозволяє собі ставитися до народу настільки легковажно та безвідповідально, що безумовно демонструє й рівень поваги президента до свого виборця. Таку політику можна порівняти з традиційним девізом кремлівських політтехнологів: «дурний піпл (народ) все схаває».

Обрання президентом Порошенка, який є тісно пов’язаний з минулою владою та олігархами не повинно створювати ні в кого ілюзій щодо нового європейського життя та подолання корупції. Українці вибрали саме Порошенка виходячи з почуття власної ментальної консервативності та страху перед непередбачуваним майбутнім.

Політична історія України підтверджує, що в часи великих суспільних переломів наш народ вибирає не нове, а добре відоме, хоч і не найкраще, старе.

Так, у 1991 році, українці віддали перевагу передбачуваному та пов’язаному з радянським минулим  Кравчуку, а не революційному та непередбачуваному Чорноволу. А в 2014 році, вибираючи між радикальною і непередбачуваною Тимошенко, та пов’язаним з відносно стабільним, хоч і злиденним минулим Порошенком, українці обрали сумно відоме перед невідомим.

Однак так консервативно та нерішуче мислить більшість українського суспільства, але історію, як відомо, творить активна меншість. Та меншість, яка не боялася штурмів і вуличних боїв з Беркутом, і та меншість, яка сьогодні зі зброєю та почуттям справедливості воює з російськими диверсантами на Донбасі. Ці люди не дозволять так легко собою маніпулювати як раніше. Радикально налаштовані, озброєні й обуренні політичною корупцією українські патріоти легко можуть організувати третій Майдан і почнеться він не з пісень і танців.

Нещодавній мітинг під адміністрацією президента є знаковим для Порошенка, якому не можна продовжувати керувати по-старому, підтримувати збереження корупційних схем та йти на поступки сепаратистам. Якщо президент продовжуватиме роздавати пусті обіцянки і не виконуватиме їх – йому загрожує втрата довіри та зростання народного невдоволення, що в умовах воєнного часу і радикалізованого війною й революцією суспільства загрожує не просто падінням рейтингу чи відставкою. І відлік у накопиченні народного протестного потенціалу проти нового президента розпочався.

Валерій Майданюк, політолог



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: