Сообщения с тегами ‘Чепчик’

Мешканців Житомирщини закликали не голосувати за Олега Черпіцького. 4 фото

В рамках кампанії «Помста за розкол країни», розпочатої проти депутатів, які голосували за законопроект «Про засади державної мовної політики»,  активісти руху «Відсіч» навідались на Житомирщину, в округ, де планує балотуватись позафракційний нардеп-“тушка” Олег Черпіцький (округ № 67 з центром в смт. Чуднові Житомирської обл.).

Черпіцький проголосував 5 червня 2012 року за законопроект Ківалова-Колесніченка. В цій, як і в попередніх, поїздці активісти проводили роз’яснювальну роботу серед населення, чому не можна голосувати за Олега Черпінського на парламентських виборах.

Діяльність людей з листівками привернула увагу мешканців міста, а особливо зацікавила селищного голову, який встановив за активістами спостереження – їздив за ними по місту на машині, а потім викликав міліцію. Працівники міліції мали намір доставити молодь до відділку за звинуваченням у поширенні листівок, але після проведеної активістами інформаційно-роз’яснювальної роботи про права громадян на поширення інформації та відмову йти до відділку, правоохоронці обмежились складанням протоколів на місці.

Наразі акція «Помста за розкол країни» триває і активісти продовжують поширювати корисну для виборців інформацію.

БЮТовская мафия. «Чепчик» для Тимошенко

В рядах народных депутатов VI созыва от Блока Юлии Тимошенко есть персонажи, которым даже «донецкие» могут позавидовать.

Итак, свершилось: вчера подготовительная группа объявила дату начала работы Верховной Рады и почти все избранные 30 сентября нардепы зарегистрировались в Центризбиркоме. Вчера же Житомирский облсовет дал последние напутствия своим землякам, которые сменили «областные» мандаты на «корочки» высшего законодательного органа Украины. Среди тех, кто покинул благодатную житомирскую земля и отправился в суровые столичные джунгли «бороться за справедливость», которая, как учит нас Юлия Владимировна Тимошенко «есть», значится и член фракции БЮТ Житомирского областного совета, 131-й номер списка БЮТ Олег Зиновьевич Черпицкий.

В том самом предвыборном списке «тимошенковцев» Олег Зиновьевич значится как член партии ВО «Батькiвщина», 1964 года рождения, проживающий в Житомире и временно безработный. Известно также, что до недавнего времени он все же работал заместителем директора Житомирского ликероводочного завода – предприятия, подчиненного Государственному управлению делами (более известного как «ДУСЯ») и запомнившегося украинцам двусмысленной рекламой горячительного напитка «Житомирская на бруньках». Менее широким кругам Олег Зиновьевич известен как старший брат Александра Зиновьевича Черпицкого, с недавних пор — первого заместителя председателя Госкомзема (ныне называется Государственное агентство земельных ресурсов).

Вот, собственно, и все, что следовало знать простому избирателю, отдавшему свой голос за БЮТ (а в Житомирской области блок Тимошенко победил на досрочных выборах с результатом 37% голосов). Тем более, что именно на Житомирщине БЮТ провел год назад образцово-показательную чистку своих рядов, куда каким-то образом (в качестве депутата того же облсовета) пробрался «авторитетный» «бютовец» Фадеев, более известный под кличкой «Москва». Мотивировка исключения гражданина Фадеева из рядов фракции БЮТ была такова: «бютовцам» вдруг «стало известно, что в сводках милиции Фадеев проходил как криминальный авторитет».

Но вот о том, что в тех же сводках свежееизбранный нардеп Олег Черпицкий и его брат Александр проходят под «псевдонимом» «Чепчики», радетелям за кристальную чистоту рядов БЮТ почему-то не сообщили. А зря!

Фамилия братья Черпицких (и их общая «погремуха» «Чепчики») в документах с грифом «секретно», хранящихся в архивах Главного управления по борьбе с организованной преступностью МВД Украины, встречается с завидной частотой.

Вот, например, что там говорится про Александра Зиновьевича Черпицкого, 1967 г. р. (младшего «Чепчика», который ныне в Госкомземе восседает): «Кидала», рэкетир, организатор и лидер преступной группировки». Впрочем, биографии Александра и Олега настолько богаты «подвигами», что хоть хронологическую таблицу составляй. Итак.

В 1988 и 1990 годах младший Черпицкий привлекался к суду. В 1992 году отсидел «положенное» в местах лишения свободы. Судили его за грабеж, вымогательство, нанесение телесных повреждений. Брать пример Александру было с кого – старший брат тоже проходит в «сводках» как ранее судимый.

С 1993-го года Александр и Олег Черпицкие состоят на учете в УБОПе. Вместе руководили преступной группировкой «Чепчики», хозяйничавшее на Житомирщине и «гастролировавшее» по Львовской области, Закарпатью и Киеву.

В 1995-м году Александр Черпицкий арестован за грабеж в Чехии, вновь угодил за решетку (в те времена братья возили в Чехию команды кикбоксеров).

После возращения в родные края братья «сбивали» деньги на трассе Киев-Чоп. Однажды были задержаны за разбойное нападение на иностранного гражданина.

1996—1998 годы – братья стремительно поднимаются по «карьерной лестнице». Их признают истинными «авторитетами», к испытанным методам заработка добавляется контрабанда.

1999 г. – братья скрываются в Словакии, старший – в розыске за поножовщину.

2000 г. – правоохранители узнают, что и с соседней Чехией братья связи не прервали, в частности, содержат там бордель.

В 2001-м году Александра вновь задерживают, в отношении него возбуждено уголовное дело по статьям 229 и 215 Криминального Кодекса. В тот же год прокуратура Житомирской области открыла в отношении обоих братьев дело, и Александра с Олегом задержали по обвинению в мошенничестве. Старший (Олег) объявлен в розыск Украинским бюро Интерпола, который заинтересовался деятельностью братьев в Чехии.

С 2002 года братья ударились в предпринимательскую деятельность, связанную прежде всего с банкротством местных предприятий (в феврале 2007 года Олег «проходит» в УПОБе как работник «Агентства по вопросам банкротства» и того же Житомирского ЛВЗ). Жизнь явно налаживается, причем до такой степени, что Александр получает в 2005 году диплом какого-то частного вуза. Этот факт, видимо, как-то выпал из поля зрения УБОПа, который и тогда и позже продолжал следить за братьями, и в сводке за 2006 год значится: «Освіта середня, раніше судимий, місце роботи – СЕКРЕТАРІАТ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ».

А в 2007 году, 15 марта вчерашний «студент» А. Черпицкий по решению ученого совета Киевского национального университета им. Т. Шевченко получает диплом (серия ДК № 039757) кандидата географических наук по специальности «экономическая и социальная география». А уже 4 апреля 2007 года премьер Янукович подписывает правительственное распоряжение № 146-р о назначении А. З. Черпицкого первым замом главы Госагентства земельных ресурсов (по представлению еще одного «донецкого» министра – главного «эколога» страны Василия Джарты).

Ну а после сентябрьских досрочных выборов в Верховную Раду семья «Чепчиков» вновь воссоединилась – на сей раз в Киеве. Остается ждать, когда «остепенится» и старший брат, ибо по милицейским сводкам 2007 года Олег Черпицкий проходит как гражданин со средним образованием. Что, впрочем, вовсе не мешало ему руководить предприятиями, возглавлять комиссию по вопросам бюджета и коммунальной собственности Житомирского облсовета и, в конце концов, стать народным депутатом от Блока Юлии Тимошенко.

Виктор КРАВЧЕНКО, 16 листопада 2007

 

Как криминальные авторитеты «Чепчики» руководят страной

Про бандитов с битами, кандидатов с дипломами и вельмож с портфелями. Это не просто компромат на высокопоставленных братьев: один – член правительства, второй – без пяти минут народный депутат. Это ошеломляющие факты, которые огорчают: люди без совести и без образования, но с судимостями и «отсидками» попадают в высокие государственные кабинеты и руководят страной. Правда о преступниках в высших эшелонах власти.

Прізвище братів Черпіцьких ви не побачите на перших шпальтах газет. Зате неодноразово побачите під грифом «Таємно» в архівах Головного управління боротьби з організованою злочинністю МВС України – якщо, звісно, вам це дозволять. Як виявилось, Олександр Черпіцький, 1967 р.н., перший заступник голови Держкомзему (нині – Державне агентство з земельних ресурсів) – це кримінальний авторитет «Чепчик», на якого багато років полювало УБОЗ. Його брат Олег Черпіцький, 1964 р.н. – теж «Чепчик», чинний депутат Житомирської обласної ради від «Батьківщини» і голова комісії облради з питань бюджету та комунальної власності. Пройшов до Верховної Ради 6-го скликання у списку БЮТ під 133-м номером. Житомирщина – це колиска братів, саме тут вони зажили гучної кримінальної слави, яка згодом ширилась всією країною.

Підпис Олександра Черпіцького може дорого коштувати. Він розпоряджається землею та документацією на неї. Про розбазарювання національного скарбу Черпіцьким йтиметься в наступних публікаціях. Поки що – трохи про самого героя. Інформація Олександра Черпіцького на офіційному сайті Дерземжагенства звичайно не містить всіх цікавих даних, які протягом років збирали про нього правоохоронні органи. Наприклад, ось такої характеристики (однієї з перших):

«Кідала, здирник, рекетер. Організатор і лідер злочинного угруповання. Додаткова криміногенна інформація: може займатися здирництвом як в Житомирі, так і за його межами».

В 1988-му і в 1990-му роках молодий Черпіцький притягався до суду. Пізніше відсидів в 1992-му у місцях позбавлення волі. Судили його за статями про грабіжництво, здирництво, побиття. Був за гратами і старший «Чепчик» – Олег.

З 1993-го – Олександр та Олег Черпіцькі – на обліку в УБОЗ. Разом керували злочинним угрупованням «Чепчиків», яке займалось бандитизмом, рекетом, грабіжництвом. Озброєні вогнестрільною та холодною зброєю, «Чепчики» «господарювали» на Житомирщині, Львівщині, Закарпатті та в Києві.

В 1995 – Олександр Черпіцький заарештований за грабіжництво в Чехії. Потрапив за грати. Того часу брати возили сюди команди кікбоксерів начебто для поєдинків.

Після повернення на рідні терени брати «збивали» гроші за безперешкодний проїзд на трасі Київ-Чоп. Якось були затримані біля села Царівка Коростишівського району за розбійний напад та пограбування громадянина Чехії. Нерідко «Чепчики» відбирали автомобілі.

1996 рік – Брати Черпіцькі йдуть вгору кар’єрними сходами. Їх вже називають справжніми кримінальними авторитетами.

1998 – «Чепчики» окрім старих улюблених справ збувають контрабанду в промислових масштабах.

1999 – Брати переховуються в Словаччині. Олександр перебуває в розшуку через те, що вдарив ножем людину.

2000 – Олександр Черпіцький скуповує квартири житомирян, зокрема своїх сусідів у багатоквартирному будинку. Якщо хто не хоче продавати – змушує.

Тим часом правоохоронці з’ясовують, що «Чепчики» не полишили своїх кримінальних справ за кордоном. Зокрема, утримують в Чехії бордель.

2001-го року Олександра знов затримує міліція, проти нього порушено кримінальну справу за статею 229-6, 215 ч.1. Того ж 2001-го обох братів затримали за звинуваченням у шахрайстві. Пізніше меншого «Чепчика» розшукує Укрбюро ІНТЕРПОЛу МВС України. ІНТЕРПОЛ повідомляє чеських коллег про злочинну діяльність «Чепчика» на території Чехії. Тим часом, банда, яка працювала на братів, причетна до вбивства житомирянина. Однак, братів після затримання щоразу відпускали.

2002 рік. Олександр Черпіцький починає процедури штучного банкрутства підприємств Житомирщини і розбазарює їхнє майно. Зокрема таким чином знищений Бердичівський шкірзавод.

Вид діяльності Олександра Черпіцького протягом довгого часу не вимагав від нього вищої освіти. «Корочку» приватного вузу отримав аж в 2005-му. Не забарився отримати й кандидатську ступінь – в березні 2007-го року.

Хоча, довідка з ГУБОЗ, датована 2006-им роком, свідчить про Олександра Черпіцького: «освіта середня, раніше судимий, місце роботи – СЕКРЕТАРІАТ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ»

В квітні новоспечений кандидат наук був призначений на високу посаду прем’єр-міністром України Віктором Януковичем за поданням міністра з питань навколишнього середовища України Василя Джарти.

Тільки не варто одразу шукати в цьому призначенні натяків на Секретаріат Президента, історичних паралелей та політичних підтекстів щодо регіоналів. Старший «Чепчик» з не менш бурхливим минулим непогано себе почуває в таборі БЮТ. Він спробував замаскуватись, змінивши своє по-батькові з «Зіновієвича» на «Зеновича».

Більше того, неодноразово судимий Олег Черпіцький скоро прийматиме присягу народного депутата на вірність Україні.

Кандидат з географічних наук безперечно не випадково опинився в Державному агенстві земельних ресурсів на посаді першого заступника Голови. Рідну землю він знає добре. Особливо трасу Київ-Чоп. А депутат-бютівець відтепер завжди допоможе братові.

 

Гражданская прокуратура Украины



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: