Про бандитов с битами, кандидатов с дипломами и вельмож с портфелями. Это не просто компромат на высокопоставленных братьев: один – член правительства, второй – без пяти минут народный депутат. Это ошеломляющие факты, которые огорчают: люди без совести и без образования, но с судимостями и «отсидками» попадают в высокие государственные кабинеты и руководят страной. Правда о преступниках в высших эшелонах власти.

Прізвище братів Черпіцьких ви не побачите на перших шпальтах газет. Зате неодноразово побачите під грифом «Таємно» в архівах Головного управління боротьби з організованою злочинністю МВС України – якщо, звісно, вам це дозволять. Як виявилось, Олександр Черпіцький, 1967 р.н., перший заступник голови Держкомзему (нині – Державне агентство з земельних ресурсів) – це кримінальний авторитет «Чепчик», на якого багато років полювало УБОЗ. Його брат Олег Черпіцький, 1964 р.н. – теж «Чепчик», чинний депутат Житомирської обласної ради від «Батьківщини» і голова комісії облради з питань бюджету та комунальної власності. Пройшов до Верховної Ради 6-го скликання у списку БЮТ під 133-м номером. Житомирщина – це колиска братів, саме тут вони зажили гучної кримінальної слави, яка згодом ширилась всією країною.

Підпис Олександра Черпіцького може дорого коштувати. Він розпоряджається землею та документацією на неї. Про розбазарювання національного скарбу Черпіцьким йтиметься в наступних публікаціях. Поки що – трохи про самого героя. Інформація Олександра Черпіцького на офіційному сайті Дерземжагенства звичайно не містить всіх цікавих даних, які протягом років збирали про нього правоохоронні органи. Наприклад, ось такої характеристики (однієї з перших):

«Кідала, здирник, рекетер. Організатор і лідер злочинного угруповання. Додаткова криміногенна інформація: може займатися здирництвом як в Житомирі, так і за його межами».

В 1988-му і в 1990-му роках молодий Черпіцький притягався до суду. Пізніше відсидів в 1992-му у місцях позбавлення волі. Судили його за статями про грабіжництво, здирництво, побиття. Був за гратами і старший «Чепчик» – Олег.

З 1993-го – Олександр та Олег Черпіцькі – на обліку в УБОЗ. Разом керували злочинним угрупованням «Чепчиків», яке займалось бандитизмом, рекетом, грабіжництвом. Озброєні вогнестрільною та холодною зброєю, «Чепчики» «господарювали» на Житомирщині, Львівщині, Закарпатті та в Києві.

В 1995 – Олександр Черпіцький заарештований за грабіжництво в Чехії. Потрапив за грати. Того часу брати возили сюди команди кікбоксерів начебто для поєдинків.

Після повернення на рідні терени брати «збивали» гроші за безперешкодний проїзд на трасі Київ-Чоп. Якось були затримані біля села Царівка Коростишівського району за розбійний напад та пограбування громадянина Чехії. Нерідко «Чепчики» відбирали автомобілі.

1996 рік – Брати Черпіцькі йдуть вгору кар’єрними сходами. Їх вже називають справжніми кримінальними авторитетами.

1998 – «Чепчики» окрім старих улюблених справ збувають контрабанду в промислових масштабах.

1999 – Брати переховуються в Словаччині. Олександр перебуває в розшуку через те, що вдарив ножем людину.

2000 – Олександр Черпіцький скуповує квартири житомирян, зокрема своїх сусідів у багатоквартирному будинку. Якщо хто не хоче продавати – змушує.

Тим часом правоохоронці з’ясовують, що «Чепчики» не полишили своїх кримінальних справ за кордоном. Зокрема, утримують в Чехії бордель.

2001-го року Олександра знов затримує міліція, проти нього порушено кримінальну справу за статею 229-6, 215 ч.1. Того ж 2001-го обох братів затримали за звинуваченням у шахрайстві. Пізніше меншого «Чепчика» розшукує Укрбюро ІНТЕРПОЛу МВС України. ІНТЕРПОЛ повідомляє чеських коллег про злочинну діяльність «Чепчика» на території Чехії. Тим часом, банда, яка працювала на братів, причетна до вбивства житомирянина. Однак, братів після затримання щоразу відпускали.

2002 рік. Олександр Черпіцький починає процедури штучного банкрутства підприємств Житомирщини і розбазарює їхнє майно. Зокрема таким чином знищений Бердичівський шкірзавод.

Вид діяльності Олександра Черпіцького протягом довгого часу не вимагав від нього вищої освіти. «Корочку» приватного вузу отримав аж в 2005-му. Не забарився отримати й кандидатську ступінь – в березні 2007-го року.

Хоча, довідка з ГУБОЗ, датована 2006-им роком, свідчить про Олександра Черпіцького: «освіта середня, раніше судимий, місце роботи – СЕКРЕТАРІАТ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ»

В квітні новоспечений кандидат наук був призначений на високу посаду прем’єр-міністром України Віктором Януковичем за поданням міністра з питань навколишнього середовища України Василя Джарти.

Тільки не варто одразу шукати в цьому призначенні натяків на Секретаріат Президента, історичних паралелей та політичних підтекстів щодо регіоналів. Старший «Чепчик» з не менш бурхливим минулим непогано себе почуває в таборі БЮТ. Він спробував замаскуватись, змінивши своє по-батькові з «Зіновієвича» на «Зеновича».

Більше того, неодноразово судимий Олег Черпіцький скоро прийматиме присягу народного депутата на вірність Україні.

Кандидат з географічних наук безперечно не випадково опинився в Державному агенстві земельних ресурсів на посаді першого заступника Голови. Рідну землю він знає добре. Особливо трасу Київ-Чоп. А депутат-бютівець відтепер завжди допоможе братові.

Гражданская прокуратура Украины