Сообщения с тегами ‘Донбас’

Які обіцянки не виконав Порошенко?

Poroshenko-Petro51Усі пропрезидентські та помірковані політичні сили в Україні наголошують, що критикувати дії нового президента, якими б непослідовними вони не були, не можна, оскільки «людині треба дати час щось зробити».

Також нібито не слід вимагати від Петра Олексійовича і виконання передвиборчих обіцянок, так як за такий короткий час важко щось встигнути зробити, особливо при формуванні нової команди та ще й в умовах війни. Всі ці аргументи щодо недопустимості критики президента в складний час безумовно слушні, як і те, що українцям варто певний час не нагадувати про його передвиборчі обіцянки, якби не одна маленька деталь. Справа в тім, що Порошенко особисто обіцяв українцям конкретні терміни, дати, числа, дні та місяці втілення своїх передвиборчих обіцянок. І більшість цих термінів уже минули.

Так, у травні вся Україна була обклеєна порошенківськими білбордами з дуже конкретними обіцянками. Наприклад: «Обери президента в першому турі. Зупини війну 25 травня!». Президента ми обрали так як і просив Порошенко, а чому війна не зупинилася у травні?

До виборів Порошенко, критикуючи команду Турчинова, наголошував, що антитерористична операція, яка зараз проводиться в східних областях, повинна бути коротшою й більш ефективною та тривати години і дні, а не місяці. Українці хотіли побачити виконання однієї з головних обіцянок, почутих у Верховній Раді 7 червня 2014 року, — припинити воєнні дії на Донбасі за тиждень. Порошенко слова не дотримав. Ці слова президента були просто кинуті на вітер. Можливо, дехто скаже, що це була лиш політична метафора і насправді не все так просто зробити, однак хто тягнув Порошенка за язик обіцяти конкретну дату, коли він зупинить війну?

Якщо Порошенко не знав, що ні ліквідувати тисячі російських та чеченських професійних диверсантів не під силу в короткі строки, а домовитися з Путіним і його маріонетками з ДНР і ЛНР неможливо через те, що стабілізація ситуації та мир в Україні не входять в їхні плани (не для цього ж Путін почав війну в Україні), то він розуміється в політиці гірше, аніж його сільський виборець пенсійного віку без закінченої шкільної освіти.

А якщо усвідомлював, що на другий день після виборів неможливо реалізувати ці завдання, то для чого говорив виборцям неправду? У такому разі, це пряма маніпуляція свідомістю втомлених від війни, багатостраждальних людей та цинічний обман виборців, які йому довірилися.

Передвиборча платформа Порошенка відзначається ще більшою конкретикою. Зокрема, на одній із зустрічей з виборцями Петро Порошенко наголосив, що матеріальне забезпечення армії стане його головним пріоритетом і воювати будуть лише добровольці.  Солдат, який бере участь у бойових діях, одержуватиме платню тисячу гривень в день, а його життя буде застраховане на один мільйон гривень. Один з виборців запитав політика коли це буде, на що Порошенко відповів: «Запиши, 26 травня!».

 #Порошенко пообещал солдатам в зоне #АТО платить ежедневно 1000 грн

Як бачимо, Порошенко досі не виконав цієї дуже конкретної обіцянки, хоча звісно політик не уточнив рік її виконання, що виглядало б справжнім цинізмом.

Порошенко мав би усвідомлювати, що навіть після перемоги в першому турі, до інавгурації він не має права братися за фінансові важелі держави чи брати повноваження верховного головнокомандувача, поки в законному порядку не прийме на себе ці функції. Невже він не знав, що інавгурація не відбувається на другий день після виборів? А якщо знав, що інавгурація відбудеться в червні, чому тоді пообіцяв солдатам платити 1000 гривень за день 26 травня, коли він ще не матиме юридичного права давати такі вказівки? До того ж минув вже місяць, Порошенко став чинним президентом і розставив на посади своїх людей, а обіцянка вже місяць так і залишається не виконана.

Очевидно, що навіть в найближчому майбутньому український солдат, який воює і гине за промислові зони Донбасу, за країну, президентом якої став мільярдер, не матиме ніякої тисячі гривень в день. Як тоді розуміти таку чітку конкретику нового президента, яка залишилася не втіленою в життя?

Очевидно Порошенко як політик продемонстрував схильність пообіцяти, що завгодно і коли завгодно, без намірів виконувати обіцянки довірливим солдатам, які гинуть за інтереси промислових олігархів, залишаючи сім’ї, сиріт-дітей і невиплачені кредити та відсотки банкам, існування яких вони своїм життям захищають.

Ставши президентом, Порошенко обіцяв за тиждень повністю закрити кордони Донецької та Луганської областей з Росією, однак реалізація цього затягнулася на довший термін. Більше того — з РФ  почали прориватися навіть танки та ракетні установки ГРАД,  а український кордон і досі залишається «дірявим» для російських диверсантів.

Політика нового президента відзначається дивною нерішучістю. То він погрожує сепаратистам ліквідацією, то говорить про амністію та зелений коридор у Росію, то в умовах нападів на українські блокпости, промислові підприємства та захоплення численних заручників оголошує про припинення вогню з боку українських військ. Після інавгурації Порошенко почав діяти нелогічно. Не зачистив жорстко Донбас, чого чекали, а в умовах продовження активного збройного протистояння розпочав переговорний процес із Росією.

Отож українці вже можуть пересвідчитися, що характерною рисою нового президента є кидання слів на вітер та роздавання дуже чітких і конкретних у часових рамках обіцянок з подальшим їхнім невиконанням. Настільки щедрим на конкретні слова та настільки безвідповідальним до своїх слів не був жоден з українських президентів. Очевидно, що українцям слід звикати до такої риси нового державного керманича, яка стала вже послідовною тенденцією.

Водночас українці самі винні у тому, що президент дозволяє собі ставитися до народу настільки легковажно та безвідповідально, що безумовно демонструє й рівень поваги президента до свого виборця. Таку політику можна порівняти з традиційним девізом кремлівських політтехнологів: «дурний піпл (народ) все схаває».

Обрання президентом Порошенка, який є тісно пов’язаний з минулою владою та олігархами не повинно створювати ні в кого ілюзій щодо нового європейського життя та подолання корупції. Українці вибрали саме Порошенка виходячи з почуття власної ментальної консервативності та страху перед непередбачуваним майбутнім.

Політична історія України підтверджує, що в часи великих суспільних переломів наш народ вибирає не нове, а добре відоме, хоч і не найкраще, старе.

Так, у 1991 році, українці віддали перевагу передбачуваному та пов’язаному з радянським минулим  Кравчуку, а не революційному та непередбачуваному Чорноволу. А в 2014 році, вибираючи між радикальною і непередбачуваною Тимошенко, та пов’язаним з відносно стабільним, хоч і злиденним минулим Порошенком, українці обрали сумно відоме перед невідомим.

Однак так консервативно та нерішуче мислить більшість українського суспільства, але історію, як відомо, творить активна меншість. Та меншість, яка не боялася штурмів і вуличних боїв з Беркутом, і та меншість, яка сьогодні зі зброєю та почуттям справедливості воює з російськими диверсантами на Донбасі. Ці люди не дозволять так легко собою маніпулювати як раніше. Радикально налаштовані, озброєні й обуренні політичною корупцією українські патріоти легко можуть організувати третій Майдан і почнеться він не з пісень і танців.

Нещодавній мітинг під адміністрацією президента є знаковим для Порошенка, якому не можна продовжувати керувати по-старому, підтримувати збереження корупційних схем та йти на поступки сепаратистам. Якщо президент продовжуватиме роздавати пусті обіцянки і не виконуватиме їх – йому загрожує втрата довіри та зростання народного невдоволення, що в умовах воєнного часу і радикалізованого війною й революцією суспільства загрожує не просто падінням рейтингу чи відставкою. І відлік у накопиченні народного протестного потенціалу проти нового президента розпочався.

Валерій Майданюк, політолог

Як нова влада продовжує обкрадати Україну. Розслідування. Частина перша

Через бої на Донбасі українці не чують, як нова влада прощає російське шпигунство, веде гризню за портфелі і пиляє мільярди.

В редакції «Наших Грошей» прийнято вважати, що дивна антитерористична операція (АТО) в один прекрасний момент стала не стільки війною з терористами, скільки димовою завісою для збереження корупції того, проти чого боровся Майдан.

Наші військові стали генератором поганих новин про все зростаючу кількість трупів. Влада намагається зберегти обличчя, придумуючи гарні новини про арешти, карні справи, «деблокування», тощо. І при цьому у найгірших традиціях Януковича приймає закон, яким виводить в тінь військові закупівлі. На щастя він ще не підписаний президентом, однак випадок симптоматичний.

Усе це створює товстий потік військових новин, за яким мирне населення не бачить тонких струменів корупції, що підточують і так крихкі здобутки Майдану. А він був лише три місяці тому. Тим часом існують й інші, менш популярні, зате не менш важливі новини. Деякі з них ми зібрали докупи, щоби не загубити їх у воєнному диму.

Російського мобільного оператора не карають за шпигунство

Призначення донеччанина Андрія Семенченка головою НКРЗІ поклало край претензіям до МТС

Призначення донеччанина Андрія Семенченка головою НКРЗІ поклало край претензіям до МТС

У квітні контррозвідка СБУ з’ясувала, що в Росії є комутатор, на який надходили дані мобільного оператора МТС про місцезнаходження українських абонентів та їх розмови. Фактично мова йде про такий собі вид технічної розвідки. МТС, який належить росіянам, звісно, все заперечував. Однак Нацкомісія по регулюванню зв’язку і інформатизації винесла компанії попередження про порушення ліцензійних умов. МТС у свою чергу звернувся до суду.

Кульмінацією стало 16 травня. У цей день Нацкомісія підготувала акт про те, що МТС так і не забезпечило умов для збереження персональних даних абонентів. І на найближчому засіданні мала винести компанії друге попередження, яке б стало і останнім, оскільки воно означало б позбавлення ліцензії мобільного оператора. Цього дня голова Нацкомісії Петро Яцук зустрівся з представником МТС і повідомив, що мобільний оператор має бути покараний.

Відразу після цього Яцука терміново викликали в адміністрацію президента України, і після розмови голова Нацкомісії зліг у «Феофанію».

А 17 травня 2014 року Турчинов звільнив Яцука і інших членів Нацкомісії, призначивши новий склад. У ньому виявилось два колишніх співробітники МТС. Після цього питання про винесення МТС другого попередження зникло з порядку денного Нацкомісії.

Продажем конфіскату займеться рідна фірма бізнес-партнерів нового міністра юстиції

Міністра юстиції Павла Петренка застукали вночі у пафосному ресторані з мільярдером Олегом Бахматюком

Міністра юстиції Павла Петренка застукали вночі у пафосному ресторані з мільярдером Олегом Бахматюком

 Продаж конфіскованого майна в Україні завжди був надзвичайно вигідним для окремих суб’єктів господарювання, які отримували монополію на цю справу з рук держави. Величина цього «ринку» сягає 20 млрд. на рік.

І ось «Наші Гроші. ТВ» розкопали, що нова влада визначила нові уповноважені фірми у цій сфері. Однією з них стала фірма «Лік торг», записана на такого собі Олександра Борисюка. Однак ще недавно ця фірма називалась «Акціонер», її засновником був Олег Степаненко, директором – Олег Єльчик. Ці панове також були співвласниками компанії «Мегаполіс капітал» разом з Павлом Петренком, новим міністром юстиції, саме у сфері компетенції якого і знаходиться державна торгівля конфіскатом. При цьому фірма «Лік торг» навіть після перейменування та зміни засновників зберегла прописку на на вул. Ушинського, 40 у Києві. За цією ж адресою прописана адвокатська компанія «МЛГруп», серед власників якої ще нещодавно були міністр Петренко з сестрою Оксаною.

«Батьківщина» і «УДАР» б’ються за посаду у Нацкомфінпослуг

Нацкомісія по регулюванню фінансових послуг з часів Януковича, коли її очолював Борис Візіров, неофіційно отримала репутацію закладу, де кожне погодження може коштувати сотні тисяч доларів.

За нових часів ця Нацкомісія офіційно стала першим державним органом, який не може працювати через наявність відразу двох керівників від різних угрупувань.

На початку квітня «Батьківщина» пролобіювала на пост голови Нацкомісії бізнесмена Максима Полякова, у минулому заммера Умані.

Однак вже за кілька днів «УДАР» пролобіював на цю посаду Андрія Волкова, який раніше працював у страховому і банківському бізнесі.

Обидва призначенці вважають себе законними керівниками, тому Нацкомісія практично перестала працювати. І до вирішення конфлікту ще далеко, сторони обмінюються медійними атаками. Бютівському Полякову інкримінують нібито рейдерське захоплення «Уманьхлібу». «УДАРівському» Волкову пригадали його роботу на «Альфа-банк», який належить росіянам.

«Укргазвидобування» під керівництвом людей Бойко-Кацуби реанімувало схему Курченка для Єрємєєва

Після втечі Сергія Курченка основним гравцем на ринку скрапленого газу виступає Ігор Єрємєєв

Після втечі Сергія Курченка основним гравцем на ринку скрапленого газу виступає Ігор Єрємєєв

Тут було все тихо і просто. Новий призив керівництва державного «Укргазвидобування» сформували широко відомі у вузьких колах представники знаменитих діячів: екс-міністра енергетики Юрія Бойко, екс-голови тендерного комітету «Нафтогазу» Сергія Кацуби, голови енергетичного комітету Верховної Ради Миколи Мартиненка.

Ця гвардія без жодних зволікань приступила до реанімації схеми з продажу скрапленого газу, на якій заробляв мільярди кооператив ім.Курченка. Зараз ця схема реанімована у значно меншому масштабі, мова йде про прибутки у десятки мільйонів. Однак за нинішніх часів і такі гроші є щастям для багатьох.

Отже Курченко заробляв так. Його фірми монопольно окупували аукціони «Укргазвидобування», на яких скуповували скраплений газ нібито для населення по 2 тис грн./т. Насправді ж газ відразу перепродували за ринковою ціною: у 4-5 разів дорожче.

Нове керівництво «Укргазвидобування» зробило трохи інакше. Було укладено пряму угоду з фірмою «ВОГ» нардепа Ігоря Єрємєєва, за якою ціна палива нижча від ринкової «всього» на 20-30%. Ця маржа коштує більше десяти мільйонів гривень на місяць.

Бюджет втрачає мільярди на користь Коломойського

Ігор Коломойський навіть під час війни у сусідній області не втратив шансу для гешефту

Ігор Коломойський навіть під час війни у сусідній області не втратив шансу для гешефту

Його «Укртатнафта» виявилась єдиною компанією в Україні, якій днями вдалось придбати на спецаукціоні майже 400 тис тонн нафти по 9600 грн./т, що є нижче від ринкової ціни на 15%. Дохід від оборудки – 645 млн грн. Це ті гроші, які недоотримали продавці нафти, якби продавали її за ринковою ціною. У цьому випадку найбільшим продавцем нафти була «Укрнафта», контрольована тим самим Коломойським, тому і розголосу ніхто не вчиняв.Благодійна заправка військових «Приватним» бензином досить швидко конвертувалась у надприбутки паливної групи дніпропетровського губернатора Ігоря Коломойського.

Тим більш, що все відбулось за легалізованими правилами на рівні уряду. Двічі судимий та виправданий лояліст «Привату» Ігор Діденко, тільки-но ставши замміністра енергетики, пролобіював урядове рішення, за яким нафту на спецаукціонах можна продавати саме з 15% дисконтом по відношенню до ринкових цін. І знову ніякого розголосу. Хоча це саме такі схеми, які діяли за злочинної влади Януковича.

Юрій Ніколов, «Наші Гроші»



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: