Сообщения с тегами ‘ЛНР’

Представитель России в Гааге заявил, что cбивший рейс #МН17 «Бук» был передан для защиты от #ВСУ

MH17-putin1-500x253

 

Неизвестные, которые передавали боевикам в Донбасс пусковую установку ЗРК «Бук», сбившую пассажирский лайнер рейса МН17, намеревались использовать его для укрепления ПВО «ДНР/ЛНР».

Об этом в Суде ООН заявил приглашенный российской стороной британский юрист Сэмюэль Вордсворт, и во второй день аргументов РФ в Гааге не признавший, что боевая машина была поставлена из России, сообщает sprotiv.org.

«Если в Донбасс передавался зенитно-ракетный комплекс, который использовали для сбития самолета рейса МН17, то здесь я хочу сделать также несколько примечаний. Украинская сторона вчера сказала, что в том случае, если российской стороне известно о конкретных людях в РФ, которые, к примеру, помогали перемещать установку „Бук“ в Украину и назад в Россию после трагедии „Боинга“, и непосредственно в этом участвовали, то российская сторона обязана провести расследование и наказать этих людей в соответствии с различными положениями конвенции. Однако озвученное в понедельник обращение украинской стороны звучало так, что самолет был сбит именно российской стороной, и это изменение формулировки вызвало нашу реакцию во вторник», — пояснил он.

По словам Вордсворта, в согласии со ст. 2 соответствующей конвенции Украина «должна более четко сформулировать», в чем она обвиняет Россию.

«Кто бы не передавал этот комплекс вооруженным формированиям „ДНР/ЛНР“, он имел целью лишь усиление обороны „ДНР/ЛНР“ от возможных атак Воздушных сил Украины», — заявил спикер от РФ, добавив, что в обвинении украинской стороны якобы отсутствуют данные о том, какие были «намерения» относительно использования «Бука».

Также Вордсворт отметил, что Украина за два дня своих выступлений в суде якобы «не привела никаких фундаментальных доказательств» того, что конкретно Россия передает оружие боевикам на востоке страны.

#Гройсман разрешил экспорт антрацита в Словакию компании из территорий захваченных рашистами «ЛНР». Подробности

БПП за торговлю с оккупантами

БПП за торговлю с оккупантами

 

 

ООО “Горно-обогатительная фабрика «Центральная», зарегистрированная в городе Антрацит на не подконтрольной Украине территории, в мае начала отгружать на экспорт уголь-антрацит, получив соответствующую лицензию у украинских властей, сообщает Национальное бюро расследований Украины со ссылкой на нескольких угольных трейдеров.

Уголь фабрика поставляет в Словакию местным компаниям. Стоимость антрацита на границе — около $80/тонна (на условиях DAP).

ГОФ «Центральная» принадлежит Виталию Жарчинскому, Наталье Жарчинской и Дмитрию Полубатко.

Жарчинский — довольно известный луганский предприниматель, бывший член Партии регионов, которую представлял в горсовете Антрацита. Ранее он также работал помощником народного депутата от КПУ Сергея Гмыри.

Дмитрий Полубатко — сын луганского предпринимателя Владимира Полубатко, бывшего президента футбольного клуба «Сталь» (Алчевск). Младший Полубатко сейчас проживает в Киеве.

Точные объемы экспорта ГОФ «Центральная неизвестны». Всего в мае Украина экспортировала около 30 000 тонн антрацита, добытого на неподконтрольных территориях. Это крупнейший объем экспорта этой марки угля с декабря 2014 года. Сейчас в Украине наблюдается дефицит антрацитовых углей.

По данным издания, кроме ГОФ «Центральная» экспортом антрацита занимаются еще ряд компаний: ООО «Интегралл» (Старобельск, Луганская область), которую возглавляет попавший под украинские санкции Павел Подлипян, ООО «Ровеньки-Углепостач», принадлежащая Сергею Мельничуку, брату советника так называемого министра энергетики «ЛНР» Александра Мельничука.

Экспорт антрацита из Украины подлежит лицензированию. Разрешение на экспортные операции выдает Минэкономразвития по согласованию с Министерством энергетики и угольной промышленности. Правительство возглавляет ставленик БПП пропутинский колаборант Владимир Гройсман.

Журналист Филимоненко опубликовал архивные кадры основания «ЛНР» сэпаром-регионалом Ефремовым. Видео

Efremov-Oleksandr7-500x335

 

В конце февраля 2014 года глава фракции Партии регионов Александр Ефремов (по версия следствия ГПУ один из «отцов» «ЛНР») выступая перед депутатами и гостями в сессионном зале луганского областного совета сделал ряд заявлений которые даже без дополнительной лингвистической экспертизы можно трактовать как разжигание ненависти среди луганских украинцев и жителями западной части нашей страны. Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Используя проплаченных маргиналов для массовки и подконтрольные медиа, Ефремов искусственно сконструировал выгодную России реальность в сознании жителей Луганской области.

Неоднократно обращаясь в своих выступлениях к историческому прошлому, отцу-основателю террористических банд ЛНР удавалось пробудить в земляках чувства которые мотивировали луганчан подняться на войну с «врагом», образ которого был заранее заложен у многих на подкорке благодаря кремлевской пропаганде системно обрабатывавшей жителей этого края через легкодоступные российские средства коммуникации, — пишет издание «ТВ Голос народа», ссылаясь на опубликованную блогером Филимоненко видеозапись:

Журналист Всеволод Филимоненко опубликовавший видеозапись из своего архива заявил следующее:

«Используя приемы манипуляции сознанием общества отец ЛНР Ефремов публично разжигал ненависть среди луганчан к украинцам проживающим в западных и центральных регионах страны. После успешного окончания данной внутренней операции агентом спецслужб РФ Ефремовым, уже на расположенную к коллаборации «почву» было осуществлено внешнее физическое вторжение оккупантов, которых одураченные граждане ошибочно восприняли как защитников.
С тех пор прошло 3 года.
Время лечит…
Сейчас уже почти не осталось луганчан считающих военную помощь России в 2014-м подарком, не смотря на колоссальные усилия местных пропагандистов пытающихся поддерживать градус ненависти на должном уровне.

Как и когда все закончится неизвестно, решения по Донбассу пока нет, но одно немного радует — босс республиканцев у нас в плену))) Надеюсь в этот раз следствие не станет размениваться на квартиры или чемоданы с кэшем и виновные наконец-то понесут наказание».

В свою очередь, Александр Ефремов находящийся под арестом в Старобельском СИЗО неоднократно заявлял, что видеозаписей подтверждающих факт разжигания ненависти, призывов к войне или посягательства на территориальную целостность с его стороны не существует.

Напоминаем, следующее слушание по делу Ефремова состоится 24 января 2017 годы в Старобельском суде Луганской области. Заседание будет открытое не смотря на ряд сообщений в прессе информировавших аудиторию о том, что суд принял решение не допускать прессу на заседания по этому делу.

Три дебила — это сила, — в Крыму расклеили высмеивающие оккупантов и боевиков листовки. 2 фото

Krim-listivki1-500x286

 

В населенных пунктах оккупированного Россией Крыма на днях появились листовки высмеивающего характера с изображениями так называемого «главы» Крыма Сергея Аксенова и главарей пророссийских террористических банд «ДНР» и «ЛНР» Александра Захарченко и Игоря Плотницкого, сообщает sprotiv.org.

Об этом в соцсети написал журналист Роман Синицын, опубликовав соответствующие фото.

По его словам, листовки с фотографиями Аксенова и главарей боевиков Донбасса появились в Коктебеле и Феодосии. Журналист предполагает, что их расклеили украинские патриоты. На этих снимках содержится надпись: «Три дебила — это сила! Устроим Донбасс в Крыму!».

«Придет время и такие же неизвестные украинские патриоты будут жечь и отстреливать российские оккупационные войска и их пособников», — написал в подписи к фотографиям Синицын.

Krim-listivki2

Пользователи сети в комментариях к записи журналиста предполагают, что оккупанты в Крыму снова активизируют поиск «украинских диверсантов». Кроме того, люди считают, что это «больше похоже на внутрикрымскую политическую борьбу чем на украинский патриотизм», поскольку на открытках нет ничего о России или ее президенте Владимире Путине. Боты с Лубянки также утверждают, что на фоне оккупантов изображены разрушенные дома в Сирии, а не на Донбассе.

Нардеп з Опоблоку Богуслаєв ремонтує та оснащує авіацію Міноборони Росії. Розслідування

Boguslaev-Vyacheslav4

 

Як обійти санкції. Майстер-клас по зраді від нардепа з Опоблоку Вячеслава Богуслаєва…

Попри воєнне вторгнення Росії та введення Києвом антиросійських санкцій українське підприємство «Мотор Січ» продовжує обслуговувати армію країни-агресора. Машинобудівний завод із Запоріжжя у 2016 році ремонтував двигуни для літаків авіаполку міноборони Росії, задіяного у воєнній операції в Сирії.

У вересні 2015 року два літаки Ан-124 «Руслан» міноборони Росії прибули із «гуманітарним вантажем» до Сирії, де триває громадянська війна. Через три тижні російська армія з дозволу вищого керівництва РФ розпочала воєнну операцію в цій країні. Така послідовність – відправлення «гуманітарки», за яким слідує сплеск бойових дій, – мала б нагадати українцям «гуманітарні конвої» Російської Федерації на Донбас. Щоразу після прибуття з Росії автоколони з такою «гуманітаркою» на територію «ДНР/ЛНР» значно посилювались обстріли з боку бойовиків та наступ на українські позиції.

Але наразі мова не про сумнівний вміст «гуманітарки» з Кремля, а про реальну допомогу українського підприємства «Мотор Січ» військовим частинам країни-агресора. Ці збройні формування задіяні в сирійській кампанії, яку вже називають злочином проти людства. Не менше запитань викликає співпраця запорізького заводу із міністерством оборони РФ на тлі агресії Кремля на сході України та анексії Криму.

Сирійський слід

Кореспондент видання Shephard media (спеціалізується на бізнес-аналітиці ринків аерокосмічної та морської безпеки, військової підготовки) Babak Taghvaee раніше писав у власному Twitter, що у перші чотири місяці воєнної операції Росії в Сирії (вересень–грудень 2015 року) російські літаки Ан-124 перевезли до близькосхідної країни 10 тис. тонн вантажів. За даними міжнародної волонтерської групи InformNapalm, частина задіяних у Сирії Ан-124 належить 566-му транспортному авіаполку (в/ч 41495) 61-ї повітряної армії ВПС РФ.

Як з’ясував «Главком», саме для цієї військової частини «Мотор Січ» у 2016 році ремонтувала авіадвигуни літаків Ан-124. Про це свідчать матеріали судової постанови, винесеної 9-м арбітражним апеляційним судом РФ та оприлюдненої 7 грудня 2016 року.

Згідно із судовими матеріалами, рік тому міноборони РФ уклало держконтракти на модернізацію чотирьох літаків Ан-124 з ремонтом їхніх двигунів Д-18Т для своїх потреб у 2015–2017 роках.

Функції виконавця ремонту двох авіадвигунів було передано компанії «Авіаремонт-МС», де «Мотор Січі» належить 24%. При цьому відновлювальні роботи, згідно з контрактом, мали відбуватись із залученням заводу «Мотор Січ». Було підписано графік поетапного ремонту, який передбачав відправлення агрегатів в Україну у I кварталі 2016 року.

Авіадвигуни для ремонту передала по ланцюгу виконавців уже згадувана вище військова частина №41495 61-ї повітряної армії ВПС РФ, яку було задіяно у воєнних діях у Сирії.

За графіком ремонту двигунів, затвердженим російськими генералами, після відправлення на «Мотор Січ» двигуни мали повернутися до Росії у третьому кварталі. А здача робіт міністерству оборону Росії була запланована до кінця грудня. Загальна вартість ремонту двох двигунів становить чверть мільярда рублів. Скільки з цієї суми отримала «Мотор Січ» – не уточнюється. Але фактом є те, що кошти підрядникам уже сплачено військовим міністерством майже у повному обсязі.

Ще два двигуни від Ан-124 для тієї ж військової частини №41495 мав ремонтувати Уральський завод цивільної авіації. Станом на листопад минулого року відновлення не було розпочато і не виключено, що агрегати невдовзі також можуть прибути до України. У будь-якому разі кошти за відновлення всіх чотирьох двигунів (у сумі близько 470 млн рублів) було сплачено згадуваній вище «Авіаремонт-МС», де «Мотор Січ» має свою частку.

Boguslaev-rus1

Журналісти намагалися отримати коментар у власника запорізького заводу, нардепа В’ячеслава Богуслаєва, але він тривалий час не відповідає на дзвінки.

Як обійти санкції. Рецепт «Мотор Січі»

Чи є така співпраця незаконною з боку українського підприємства?

Наприкінці 2015 року представники «Мотор Січі» були змушені публічно відбиватися від закидів ЗМІ щодо залучення підприємства до ремонту двигунів з авіапарку російського президента та для потреб ФСБ. Прес-служба машинобудівного заводу тоді запевняла журналістів, що завод отримав замовлення з Кремля, коли не діяли запроваджені Україною антиросійські санкції (введені у вересні 2015 року). Мовляв, із того часу підприємство не порушувало заборони щодо ремонту та обслуговування військової продукції для росіян і постачає лише товари для цивільної авіації.

Нагадаємо, 16 вересня 2015 року президент Петро Порошенко ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони, відповідно до якого було заборонено співпрацю з низкою російських компаній. Зокрема до переліку потрапили Державна авіакомпанія «224 льотний загін», «Борисфен-Авіа», ВАТ «Вертольоти Росії», Вертолітна сервісна компанія, Федеральне державне унітарне авіаційне підприємство міністерства надзвичайних ситуацій Росії, Севастопольське авіаційне підприємство, Казанський вертолітний завод, Кумертауське авіаційне виробниче підприємство, Науково-технічний центр експлуатації і ресурсу авіаційної техніки, Авіаційна компанія «Політ», Улан-уденський авіаційний завод та інші компанії, що виробляють, ремонтують та експлуатують бойові вертольоти та літаки, а також авіаційну техніку подвійного призначення. Більшість з цієї техніки, що оснащується двигунами, виробництва «Мотор Січ».

Цікаво, що до санкційного переліку включено й «Борисфен-Авіа» (в якому 14% належить ПАТ «Мотор Січ»). Але разом з тим спеціалісти РНБО чомусь забули включити у цей список російську «Авіаремонт-МС» («Мотор Січі» належить 24%). Така «неуважність» із боку української влади відкрила можливість «Мотор Січі» співпрацювати з Росією, формально не порушуючи антиросійських санкцій. Адже, як зазначено вище, замовлення міноборони РФ на ремонт двигунів для Ан-124 йшло в Україну саме через цього законного посередника – російську «Авіаремонт-МС».

Свідченням того, що «Мотор Січ» і надалі залишається паличкою-виручалочкою для російських силовиків, є повідомлення «Наших грошей» про те, що «військова частина 55056» (у складі Федеральної служби безпеки Росії) восени уклала угоду із ЗАТ «Борисфен» на закупівлю допоміжного газотурбінного двигуна АІ-450МС для літака Ан-148 вартістю 39,9 млн рублів. А минулого квітня «Борисфен» отримав замовлення від Управління справами президента РФ на 6,89 млн рублів на збільшення ресурсу авіадвигунів АІ-25. Російським «Борисфеном» володіє московська фірма «Лосиный остров» (співвласник – Богуслаєв) та «Мотор Січ».

Тобто у 2015 році ідентичні підряди від ФСБ та Управління справами президента РФ виконувало безпосередньо «Мотор Січ» та ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» ім. Івченка». А в 2016-му – фірма-посередник з Росії, яку не включено до санкційного списку.

Лазівку мали закрити ще у 2014 році, коли було введено заборону на постачання в Росію продукції військового і подвійного призначення. Санкції було запроваджено указом президента Порошенка, яким він схвалив відповідне рішення РНБО. Але наскільки вони дієві – невідомо. Як зазначали ЗМІ, більшість санкцій 2014 року перебувала під грифом «таємно».

Інше питання – яким чином цей товар випустили за кордон українські митники? Про це можна лише здогадуватись, але у будь-якому разі цей факт є дивним з огляду на прискіпливу увагу спецслужб України, які ретельно відстежують діяльність «Мотор Січі».

Наприклад, у жовтні минулого року український суд покарав начальника відділу перспективних розробок вертолітної техніки «Мотор Січі» штрафом за те, що співробітник заводу у липні здійснив приватну поїздку до Росії без попереднього письмового повідомлення спецслужб, які надають доступ до держтаємниці, та режимно-секретного органа АТ «Мотор Січ».

Варто зазначити, що у Росії прикрі «помилки» на кшталт випадкового відправлення за кордон запчастин для авіатехніки карають досить жорстко. Наприклад, рік тому у Новгороді було засуджено представника російської компанії, яка вивезла з РФ до Білорусі продукцію військового призначення – запчастини для вертольотів Мі-24. Обвинувачений стверджував, що насправді товари призначалися для цивільних вертольотів, але суд більше повірив прокурорам та призначив «контрабандисту» чотири роки колонії загального режиму.

За даними російських ЗМІ, економічні санкції України не заважають запорізькому гігантові співпрацювати з російськими підприємствами авіа- і вертольотобудування, в тому числі «Вертольотами Росії», Вертолітною сервісною компанією, Казанським вертолітним заводом, Кумертауським авіаційним виробничим підприємством, Улан-уденським авіаційним заводом. «Усі вони, як і раніше, отримують українські двигуни, необхідні для виробництва Мі-8, Мі-24, Мі-35, Мі-17, Мі-171, Мі-28, Ка-31, Ка-32 і Ка-52», – пише versia.ru.

На прикладі 2012 року: для потреб російської авіації щорічно ремонтувалося до тисячі українських двигунів. За даними видання versia.ru, половина обсягу відновлюється за участю згадуваних вище російських компаній «Борисфен-Авіа» та «Авіаремонт-МС». «Другий знайдений варіант – переміщення частини замовлень (400–600 авіамоторів на рік) у Білорусь», – стверджують автори статті, посилаючись на те, що кілька років тому «Мотор Січ» інвестувала кошти у промхолдинг, створений на базі Оршанського авіаремонтного заводу. Останнє, у свою чергу, має контракти на інженерно-консультативний супровід вертольотів марки «Мі» російських виробників.

Як повідомляв два роки тому сам Богуслаєв, щорічно із Запоріжжя до Росії відправлялось 40% усіх вироблених двигунів. Більшість з них призначені для вертольотів, щорічний обсяг виробництва яких у Росії становить приблизно 300 одиниць.

Федір Орищук, Національне бюро розслідувань України

Генпрокуратура затримала екс-нардепа-регіонала Володимира Медяника з банди луганських сєпаров Єфремова

Medanyk-Volodimir1-500x375

 

В рамках розслідування справи щодо колишнього керівника фракції Партії регіонів у Верховній Раді Олександра Єфремова Генпрокуратура затримала нового фігуранта — екс-нардепа від Партії регіонів Володимира Медяника.

Про це заявила спікер генпрокурора Лариса Сарган на своїй сторінці у Facebook, повідомляє sprotiv.org.

«В понеділок о 9.00 Печерський суд розгляне клопотання Генпрокуратури про його арешт. Також у понеділок о 13.30 відбудеться Апеляційний суд у справі про арешт Олександра Єфремова», — зазначила Сарган.

Зазначимо, що Медяник обирався депутатом Луганської міськради у 2010 році за списками Комуністичної партії України. У 2012 році він написав заяву про вихід з фракції комуністів у міській раді і того ж дня вступив до Партії регіонів.

Нагадаємо, Олександра Єфремова 30 липня 2016 року затримали в аеропорту «Бориспіль» при спробі вилетіти до Відня. Його підозрюють у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Крім того, його звинувачують у прямій підтримці злочинної організації ЛНР, а також незаконному заволодінні майном компанії «Луганськвугілля».

За даними звинувачення, колишній голова фракції регіоналів у Раді Олександр Єфремов намагався сфальсифікувати докази на свій захист.

«Права рука» Єфремова — Віктор Тихонов сплив у Криму та патякає, як Росія врятувала Луганськ. Подробиці

Tihonov-Viktor1-500x375

 

Віктор Тихонов, який під час захоплення влади російськими диверсантами під виглядом «ЛНР» перебував у Луганську та приймав участь у сесії облради, заснував Кримське земляцтво луганчан, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Тихонов похвалився, що допомагає луганчанам-біженцям, які опинилися у Криму.

Він заявив, що у 2014 році заворушення у Луганську розпочав Єфремов.

«Я зрозумів, що колишній глава обласної адміністрації Єфремов з певною групою людей намагалися показати, що ми теж щось можемо», — сказав Тихонов.

Він також вважає, що «СБУ здали навмисно».

«Так і мене не залишає думка, що Луганське СБУ здали спеціально… Тобто, центр прийняття рішень був все-таки Київ. А потім провокаційні висловлювання, що тут „треба залишити випалену землю“, що це „сепаратисти“ …» — сказав Тихонов.

На його думку, Росія врятувала Луганськ.

«Я зустрічався з людьми, які мають якийсь вплив на Луганськ, намагаюся довести, що взявши владу в Луганську, треба, перш за все, займатися економікою … Луганськ і Донецьк без Росії явно б задавили, і сталася б різанина. Вирізали б просто донеччан і луганчан. Їх і так багато загинуло, багато людей розбіглося», — сказав Тихонов.

У той же час він визнав, що до Майдану призвів режим «сім’ї» Януковича.

«Працювали без будь-якої оглядки назад, своєю поведінкою вони готували і, по суті справи, виправдовували новий майдан. Обклали даниною всіх, працювали здебільшого виключно на себе. Ми вже бачили, що руйнується економіка, і Азаров це бачив, і люди, які працювали при ньому — відкрито намагалися говорити про це Януковичу, але він уже не чув. Він віддалив всіх, хто говорив йому правду. А далі, я думаю, він — як черговий український президент — потрапив під тиск преса американців, почав віддалятися від Росії, сподіваючись, що Америка нам допоможе», — сказав Тихонов.

Нагадаємо, Віктор Тихонов на Луганщині вважався найближчим бізнес-партнером та соратником Єфремова. У той час, коли Єфремов очолював Луганську ОДА, Тихонов був головою облради. Разом вони пішли у Раду та увесь час свого правління нав’язували на Луганщині ідеї «русского міра».

Реванш Медведчука. Бизнес кума Путина расцвел после Евромайдана. Расследование

kum-Putina1

 

«Им хочется воевать? Я воевать умею», — написал у себя на странице в Facebook Виктор Медведчук еще в декабре 2013 года. Таков был ответ друга Владимира Путина и сторонника дружбы с Россией на проделки участников «Евромайдана». Те как раз приехали к нему «в гости», попытались сломать забор, и обвинили его в причастности к зверствам в центре Киева. Тогда еще не было массовых убийств, но уже сотни людей пострадали от дубинок «Беркута».

«Евромайдан» у дома Виктора Медведчука

Позднее Медведчук таки доказал: воевать он умеет. Только на чьей стороне? Кум президента страны-агрессора, оккупировавшей Крым и часть Донбасса, фактически стал спикером Кремля в Украине. Его заявления в точности повторяют основные посылы Москвы – нужны поправки в Конституцию, автономное от Киева самоуправление на землях, захваченных боевиками «ДНР» и «ЛНР», и амнистия для сепаратистов. Все это Медведчук регулярно озвучивает у себя в Facebook, либо на сайте своего политического проекта «Украинский выбор». Последнее подобное заявление было опубликовано буквально на днях.

Помимо этого Медведчук взял на себя роль посредника между Киевом и ставленниками Кремля на Донбассе. Именно он вел переговоры об обмене пленными. И, судя по заявлениям его соратников, участвует в процессе по освобождению украинской летчицы и народного депутата Надежды Савченко. В одном из отчетов ОБСЕ Медведчук и вовсе фигурирует как представитель «ДНР» и «ЛНР».

Впрочем, экс-глава администрации Леонида Кучмы оказался опытным «воякой» не только в качестве парламентера. Дружба с Кремлем и тесные связи с местными боевиками позволили окружению политика серьезно укрепить свой бизнес после Майдана. По сути, близкие к Виктору Медведчуку люди получили серьезное влияние на энергетическую безопасность Украины. Они занимаются поставками дефицитного угля на украинские электростанции с оккупированных территорий. А скоро возьмут под контроль и часть рынка нефтепродуктов.

Тем временем сам Виктор Медведчук потихоньку обустраивается в Крыму.

Махинации с углем

Оккупация части Луганской и Донецкой областей стоила Украине потери большей части угольной промышленности. В ноябре 2015 года премьер-министр Арсений Яценюк заявил: из 90 шахт Донбасса Киев потерял контроль над 65-ю. Украине впервые пришлось решать проблему дефицита топлива для электростанций. Ведь под контролем боевиков остались все крупные производители антрацита – основного топлива для производителей электроэнергии.

Справиться с нехваткой угля решили за счет импорта – в основном из России и ЮАР. У боевиков «ДНР» и «ЛНР» «черное золото» пообещали не покупать. Однако позднее выяснилось: уголь у террористов Киев все-таки покупает. По информации народного депутата и члена топливного комитата Верховной Рады Виктории Войцицкой, более 20 компаний поставляют топливо с оккупированной территории на теплоэлектростанции государственной «Центрэнерго», крупнейшего производителя электроэнергии из угля в стране.

Medvedchuk-Victor-Centrenergo1

В «Центрнерго» информацию о том, что компания использует уголь с оккупированных территорий, подтверждают. Но вопросы, связанные с поставщиками топлива из-за линии фронта, не комментируют. Однако расследование «Украинской правды» показало, что среди поставщиков угля, добываемого на территории, контролируемой боевиками, есть некая Arida Global Limited. Бенефициаром компании значится Никита Поз. В СМИ он успел засветиться в качестве собственника доли в «Консул-Украина», компании, которая занимается отельным бизнесом. «Консул» также известна тем, что арендовала участок в санатории им Боброва в Крыму под строительство дачи для Виктора Медведчука.

Контракт на поставку угля «Центрэнерго»

Medvedchuk-Victor-Centrenergo2

Также в компании Поза – «Прайвет Канселер» – работал депутат от «Оппозиционного бока» Тарас Козак, которого СМИ называют соратником Медведчука. По информации СМИ, Козак также ведет переговоры от имени Arida Global.

Выход на топливный рынок

Фигурирует Arida Global не только в махинациях с углем. Компания, близкая к Медведчуку, также имеет отношение к сделке купли-продажи сети заправок в Украине, которые пока принадлежат «Роснефти». АЗС в основном работают под брендом предыдущего собственника – ТНК. В январе 2016 года малоизвестная швейцарская Glusco Energy S.A. подала заявку в АМКУ на покупку этих станций.

Glusco Energy не имеет прямых связей с украинским бизнесом. Однако, по данным «Лиги», среди фирм, на счетах которых оседает вся прибыль швейцарцев, есть уже знакомая нам Arida Global.

В сеть ТНК и родственных брендов (Formula, Золотой Гепард и Smile) в Украине входит более 170 заправок и около десятка нефтебаз. Это одна из наиболее развитых топливных «сеток» в нашей стране.

К тому же людей, близких к Медведчуку, называют новыми собственниками нефтепровода «ПрикарпатЗападТранс». До 2014 года Россия поставляла по нему в Украину около 1 млн тонн дизельного топлива. Это почти четверть украинского рынка. Примерно столько же шло транзитом в Венгрию.

Земля в Крыму

Статус переговорщика и близкие отношения с Путиным позволяют Медведчуку комфортно себя чувствовать и в оккупированном Крыму. Прокремлевский политик владеет земельным участком на границе Алупки и Симеиза.

Официально земля оформлена на «Спорт-тур». Фирма принадлежит инвесткомпании «Терра-инвест», в совладельцах которой значится Александр Валерьевич Мошинский, адвокат, представляющий в судах интересы Медведчука.

Сам Медведчук еще до войны с Россией подтверждал, что имеет отношение к «Спорт-тур». С июня 2009 года лидер «Украинского выбора» числится основателем, участником и непосредственным владельцем компании, которая, в свою очередь, с марта 2012 года является опосредованным владельцем «Спорт-тура».

Виталий Ермаков, Национальное бюро расследований Украины

До Саакашвілі у Сєвєродонецьку затерлися люди Фірташа та депутати з Опоблоку. Подробиці

Saakahvili-Miho4-500x333

Антикорупційний форум в Сєвєродонецьку вчергове продемонстрував, що передвиборче турне Міхо остаточно здулося…

Ані гучних прізвищ місцевих патріотів, ані «титулованої світи» в особі давніх супутників Саакашвілі Лещенка, Найєма, Заліщук – на заході не було. Головними спічрайтерами були, власне, Саакашвілі та харківський нардеп  Михайло Кобцев. Та й сам форум, за словами місцевих активістів, більше нагадував партійний з’їзд – масовку складали бюджетники, а питання з зали були суворо розписані.

Втім, деякі «антикорупціонери», які засвітилися на форумі, уваги все ж таки заслуговують. Головним організатором форуму виступила  один із лідерів організації «Відродження сходу» Вікторія Нікольська. Про неї відомо небагато. Не так давно вона спробувала свої сили у конкурсі на начальника міського управління освіти, а в минулому році навіть балотувалася на посаду міського голови Сєвєродонецька і набрала 1,91%. Нещодавно Нікольська отримала подяку від Міністерства соцполітики за допомогу військовим на передовій і вимушеним переселенцям. У місті кажуть, що з вчителя музики вона швидко виросла у підприємця і дотепер очолює ТОВ «Віста».

З одного боку, Нікольська –  типовий сєвєродонецький патріот — організовувала у місті проукраїнські мітинги, а у 2014 році за проукраїнську позицію вона та її близькі ніби були занесені в «списки ворогів» банди першого ватажка «ЛНР» Валерія Болотова. Загалом серед місцевих активістів та депутатів патріотом зараз бути модно. От депутат міськради Сергій Шахов теж патріот, а скажи про це комусь на світанку його кар’єри у Стаханові у 90-х або на початку 2000, та хто б повірив…

З іншого боку, подейкують, що її пов’язують дружні та партнерські стосунки з головою фракції «Опоблоку», екс-секретарем міськради Ігорем Бутковим. Він, як і Нікольська, — нове обличчя на політичному Олімпі Луганщини. Бутков є власником або співвласником щонайменше 19 підприємств  у Луганській області та в анексованому Криму. Серед підприємств, що зареєстровані у Сєвєродонецьку та Новоайдарському районі є такі, що мають аграрний та хімічний напрямок. Крім того, за нашими даними, саме Бутков є ідеологом перевороту в Сєвєродонецькій міськраді, в результаті якого було усунуто від обов’язків чинного мера міста Валентина Казакова. Крім того, очолюване Нікольською  підприємство «Віста» займається постачанням мінеральних добрив: селітри аміачної, селітри калієвої, селітри натрієвої, карбаміду (сечовина), амофосу, калію хлористого суперфосфат. Тож не може певним чином не залежати від фірташівського Сєвєродонецького «Азоту».

Saakashvili-Severodonetsk1

Заслуговує на увагу і той факт, що на форумі був присутній і сам Бутков в компанії дружини Олени та двох «заступників» самопроголошеного мера Сєвєродонецька Григорія Пригеби – Олексія Яроша та Сергія Зарецького. Намагався прорватися до трибуни і Пригеба. Але слова йому не дали, бо не всі побажали слухати «марення божевільного радикала».

На фото Бутков у червоному

На фото Бутков у червоному

Очевидці кажуть, що місця їм виділили недалеко від сцени, мабуть як найперспективнишим антикорупціонерам.

Антон Колибєлкін, Національне бюро розслідувань України

Критические дни Бориса Колесникова. Расследование

d

 

Друг Ринат Леонидовича Ахметова Борис Колесников сегодня испытывает не совсем приятную для себя ситуацию. Борису Викторовичу необходимо сделать выбор между «капелек», иными словами, максимально «пропетлять» между сильными мира сего так, дабы не потерять, то, что осталось, и по возможности еще что — либо «приумножить». И мечется Борис Викторович между двух огней, пытаясь хоть как-то наладить свою беспокойную жизнь…

«…И сдается мне, Андрюша, что тебя самого подставили, „прокладкой“ выставили, а ты туфту дешевую за чистое схавал»
Андрей Константинов, «Выдумщик»

Намедни господин Колесников, в последнее время именующий себя не иначе как одним из лидеров так называемого «теневого Кабмина» (а «теневые темы» для Бориса Викторовича дело знакомое), дал интервью, в котором посетовал, что Арсения Яценюка ныне используют в качестве громоотвода. «Надо менять политическую систему», — бодро и со знанием дела сказал экс-министр инфраструктуры, чем дал понять, что он и его «теневой Кабмин» вместе с пресловутым «Оппозиционным блоком» именно это и собираются сделать…

Кстати, Борис Викторович в этом интервью так же бодро нарисовал «оппоблоку» такой же рейтинг, как и у БПП, который составялет, по его мнению, около 14 %. Ну и дал понять, что «оппо» как бы типа готовится к выборам, в коих сам Борис Викторович собирается принимать участие. И действительно, пока не место Колесникову в парламенте, пока фракция называется «оппозиционной». Борис Викторович любитель играть в высших эшелонах и быть приближенным к «кормушке», а не заниматься оппозиционной деятельностью.

Само название фракции для друга Ахметова звучит глупо — ведь властью априори «Оппозиционный блок» не станет, даже если договорится обо всем в кулуарах, ибо это будет уже абсурд. Ну что это за коалиция, включающая в себя фракцию под таким названием? «Оппозиционеры» при власти быть не могут, это понятия взаимоисключающие. А тем более что Борису Викторовичу нужны портфели и денежные потоки, которые можно мутить только тогда, когда ты при «кормушке». Как например, с Евро 2012…

То, что произошло в парламенте на минувшей неделе, когда Кабмин Яценюка при показательной «порке» оставили все равно «рулить», является типичным «мутиловом», в котором так поднаторели «регионалы» в свое время, занося чемоданчики и решая вопросы в кулуарах. По сути, Борис Колесников и его самый богатый украинский друг пытаются изо всех сил ловить рыбку в мутной воде, искренне надеясь, что скоро им отдадут самые рыбные места. Просто пока не время и вчерашние хозяева жизни в лице Колесникова и Ахметова сейчас включили «режим ожидания», параллельно активизируясь в пространстве всевозможными заявлениями, что в стране наступил глобальный пушной зверек, и только они, «стабильные донельзя», могут страну «вырулить». Вот только куда — вопрос второй…

Мутить воду Борис Викторович и его друзья научились давно. Вот только так и не поняли, что перемудрили сами себя в начале 2014-го, когда Колесников в телефонном разговоре с еще одним видным «регионалом» Андреем Клюевым сказал, что «надо в Донецке устроить такую же погоду, как во Львове». То есть, сделать а-ля «Майдан навыворот», и шантажировать внезапно дорвавшихся до власти Яценюка и Ко «донецким характером» и особыми привилегиями данного региона, ибо «Донбасс кормит»…

Не секрет, что Донецкую облгосадминистрацию захватывали в основном те, кто еще вчера был «на зарплате» у Бориса Викторовича и его «смотрящих». Фактически все маргиналы, провозгласившие себя «лидерами», последние лет десять получали ежемесячные платежи от подконтрольных Борису Викторовичу донецких бизнесменов.

Последние в добровольно-принудительном порядке оплачивали услуги маргиналов, еще в 2005 засветившихся на защите угодившего в Лукьяновское СИЗО Колесникова.

Именно тогда, кстати, появилась фейковая организация «Донецкая республика», которую потом типа «запретили» в местном СБУ, а всех ее участников не закрыли лет на десять на зоне, а оформили в качестве «агентов». «Агенты» сели на зарплату и пооформляли фейковые «громадські організаціі» в ожидании «лучших времен». И такие времена настали, когда Борису Викторовичу понадобилось «устроить в Донецке такую же погоду, как во Львове»…

В самом начале 2014 года подконтрольные Колесникову маргиналы мутили воду в Донбассе, а Борис Викторович не вылазил из переговорных процессов, пытаясь договориться с новой властью о «особом статусе» для Донбасса. То есть, сохранить, а лучше приумножить все привилегии, до этого сыплющиеся из госбюджета прямо в карман Колесникову и его другу Ахметову. Колесников и Ахметов очень жаждали сохранить свое положение, что бы в стране не происходило. А когда представители «новой власти» не пошли на условия Колесникова и Ахметова, Борис Викторович лично стал возить в тогда подконтрольный ему Донецк Яценюка, Авакова и других товарищей, дабы показать, что с Донбассом нужно «считаться», и только он, Борис Колесников, в состоянии унять разбушевавшихся маргиналов…

Активничал тогда и «Коля-секретарь», он же Николай Левченко, бывший секретарь Донецкого горсовета и народный депутат-регионал, пользующийся положением «близкого» к БВ (так называли Колесникова в Донецке в определенных кругах). И поначалу казалось, что все идет по плану — Левченко вылазил на трибуну и пытался «утихомирить» так называемого «народного губернатора» Пашу Губарева, Ахметов гудел в гудок и «героически» клялся захватившим Донецкую ОГА, что останется с ними, если вдруг штурм… Колесников показывал Яценюку Донецк и разводил руками, что дескать, «только мы тут рулим, и только мы сможем утихомирить обеспокоенный Донецк»…

А потом случилось то, что на жаргоне именуется «попасть в дешевое»… В любимой Борису Викторовичу Москве решили, что донецкие ребята как-то не так себя ведут, и их действия не совсем подпадают под схему «русского мира», которую наспех лепили в Кремле. То есть, пока Борис Викторович пугал Яценюка «донецким майданом», он был удобным. Но когда в Москве поняли, что Борис Викторович и его друг пытаются под тему раскачки «особого Донбасса» всего лишь сохранить свой статус-кво, всех маргиналов Колесникова потихоньку отодвинули от «новой донецкой власти», из Москвы приехали «смотрящие», а в Славянск зашел Стрелков-Гиркин…

Попытки Бориса Викторовича как-то протестовать уже против новых московских «понаехавших» закончились разгромом и пожаром любимой Колесникову донецкой хоккейной арены «Дружба». А ведь именно на хоккей БВ в свое время ставил очень многое. Ведь что такое в России хоккей? Как правило, каждый клуб содержат российские олигархи, приближенные к Кремлю и «потокам», и если играть в российской хоккейной лиге, то можно весьма неплохо залепиться в vip-зону рядышком с проклемлевскими миллиардерами, и обкурить множество тем и вопросов… Поэтому и не жалел денег экс-глава Мининфраструктуры на свое хоккейное детище, ощущая себя сидящим рядом с «серьезными московскими пацанами»…

Кстати, в свое время Борис Викторович, еще будучи обласкан Януковичем и рулящий ЕВРО-2012 (точнее, его бюджетами) убеждал украинских бизнесменов, что деньги надо выводить в Россию, ибо, по его мнению, там наиболее здоровая аура для бизнеса. Неизвестно, что имел в виду на самом деле БВ, однако осенью 2013 — го он хвалился в кулуарах, что запустил в Россию порядка $200 миллионов на развитие своего «конфетно-шоколадного» бизнеса. А в Донецке Борис Викторович собирался строить небоскребы (!), ибо, по его мнению, там их строить было можно. То есть, Борис Викторович собирался делать из Донецка Чикаго, да только потом получился Чикаго не совсем в хорошем смысле…

Кстати, с Москвой у друга Ахметова давние связи. Там живет семья Колесникова, и его давние друзья-коллеги еще с 80-х прошлого века, когда Колесников, будучи прикрепленным к Центральному рынку Донецка в качестве «резчика мяса», уже решал массу вопросов с поставками апельсинов из Марокко через «Союзплодоимпорт». Знаком Колесников и с многими российскими силовиками, в частности, его связывала многолетняя дружба с одним из руководителей 9-го управления КГБ, занимавшейся охраной генсеков КПСС, в частности, Леонида Брежнева…

И учитывая, что Колесников, перед разгоном Евромайдана угодивший в немилость к Януковичу из-за нежелания делиться откатами с Евро-2012, отсиживался в Москве, можно предположить, что друг Ахметова знал все о «русской весне» на Донбассе в начале 2014-го… Знал и говорил Клюеву, что в Донецке надо устроить «львовскую погоду». По сути, донецкая калька Майдана была сделана именно подконтрольными Колесникову маргиналами, да вот потом все пошло немного не так… Ибо перемудрили Борис Викторович со своим другом, и их просто отодвинули из Донбасса, уже вовсю ввязавшегося в войну, за ненадобностью…

Понятно, что Ахметов по-прежнему зарабатывает на Донбассе деньги, и чувствует себя все еще неплохо. Понятно, что в так называемых «ДНР» и «ЛНР» еще есть люди Ахметова-Колесникова, и с ними считаются и договариваются — в первую очередь, в вопросах дележа «заработков» и «откатов». Однако в последнее время дела у людей Ахметова все хуже — чего стоят высказывания Ходаковского, который всегда решал в «ДНР» в первую очередь ахметовские вопросы, о том, что его скоро убьют… И если Ахметов еще может сохранять непроницаемую «маску лица», что все идет по плану, то у Бориса Викторовича дела гораздо хуже…

То же убийство «Мишы Косого» (Михаила Ляшко), с которым Колесникова связывало многое, и в первую очередь, в последний год заработки и откаты на контрабанде в «ДНР», стало для Колесникова большим ударом… Знает и понимает Борис Викторович, что его отодвигают полностью из оккупированного Донбасса, но при этом молчит. Потому что все его прошлое и настоящее связано с «северным соседом». Именно в Россию Борис Викторович перед войной завел множество своих средств и искренне был уверен, что там его деньги будут только приумножаться, а он будет сидеть с важным видом на хоккее вместе с газпромовскими миллиардерами и параллельно строить в Донецке небоскребы и делать из него «Чикаго»…

Именно поэтому Борис Викторович и его самый богатый друг так и не признали до сих пор Россию в качестве агрессора. Именно поэтому БВ связан по рукам и ногам и делает все то, что скажут его «московские партнеры»… У него просто нет другого выхода. Колесников и Ахметов сейчас зажаты в угол и пытаются хоть как-то устоять и не оказаться выброшенными с «большого корабля». Кстати, именно по этой причине от Ахметова ушли многие его соратники, до этого евшие с его руки — тот же переметнувшийся к Коломойскому Евгений Геллер, уход которого в прошлом году Колесников воспринял, как удар в спину…

И именно поэтому высказывания Бориса Викторовича необходимо читать между строк. Если он говорит, что в стране нужна смена власти, это значит, что он и его вышестоящие «кураторы» об этом думают. Колесников, по сути, превращается в «говорящую голову», выполняя задания тех, кто пока дает ему работать, и в первую очередь, на территории соседнего государства… И если в стране начнется некий «третий Майдан», не удивляйтесь, если вдруг окажется, что именно БВ и его друг стоят у истоков нового «изменения погоды»…

Антон Каменский, Национальное бюро расследований Украины



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: